55702

Види диктантів і методика їх проведення

Научная статья

Педагогика и дидактика

Текстуальні диктанти. Специфіка диктантів та класифікація їх видів Диктант -– це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух текст.

Украинкский

2014-03-28

120 KB

88 чел.

Побєдненська загальноосвітня школа IIII ступенів Побєдненської Сільської ради Джанкойського району Автономної Республіки Крим

 

 Види диктантів і методика їх проведення

  ТВОРЧА РОБОТА

 

 

Учителя української

     мови і літератури

    Федорчук Любові Борисівни

  2012 рік

   Зміст

Вступ      3

I. Специфіка диктантів та класифікація їх видів.  4

 I.1. Текстуальні диктанти.    6

 I.2. Вибіркові диктанти.    10

 I.3. Вільні диктанти.     13

 I.4. Творчі диктанти.     16

 I.5. Контрольні диктанти.    19

Висновки.     22

Список використаної літератури.   23

  Вступ 

Серед багатьох почесних завдань сучасної школи важливе місце займає питання ґрунтовної мовної підготовки учнів. Культура мовлення – одна з головних рис освіченої людини. Добре знання мови потрібне у всіх сферах суспільної діяльності.

Наукою і шкільною практикою переконливо доведено, що високих успіхів з мови досягає лише той учитель, який вміло поєднує вивчення теорії з практикою. Не треба забувати слів К.Д. Ушинського, що навіть глибокі знання граматики не розвинуть в учня дару слова, якщо в процесі вивчення її не буде проведено достатньої кількості відповідних вправ.

Без постійного тренування належне оволодіння мовою немислиме. Вдало дібрані й доцільно застосовані вправи – провідний важіль піднесення якості й ефективності вивчення мови в школі. Вони поглиблюють знання, удосконалюють мовні вміння і навички, активізують мислення, урізноманітнюють розумову діяльність учнів. Однак питання мовних вправ не таке вже й просте, як може здатися на перший погляд. Бувають випадки, коли учні виконують немало вправ і завдань, але очікувальні успіхи не приходять. Чому? Тому що вправи треба застосовувати педагогічно доцільно. Оптимальний результат вони дають тоді, коли правильно сформульовані, доречно розподілені в часі і проводяться у відповідній системі. Інколи вчитель (особливо молодий) відчуває труднощі в доборі й застосуванні мовних вправ і завдань, які забезпечили б глибоке оволодіння теорією і практикою.

На уроках української мови я протягом багатьох років користуюсь посібником В.Т. Горбачука «Види диктантів і методика їх проведення». Результати показали, що застосування різних видів диктантів забезпечує засвоєння теоретичних знань і вдосконалює їх на практиці, виробляє міцні орфографічні і пунктуаційні навички.

У своїй роботі хочу зупинитися на специфіці диктантів та класифікації їх видів.

 Специфіка диктантів та класифікація їх видів

Диктант – це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух текст. Терміном диктант позначаємо і продукт цієї діяльності – різновид письмової роботи, виконаної під диктовку. Він допомагає організувати ритмічну, колективну роботу всього класу над одним текстом, причому дозволяє використовувати для цього тексти з оптимальними для даних умов характеристиками, краще, ніж деякі інші прийоми, забезпечує зворотну інформацію, отже, є засобом і навчання і контролю. Але можливості цієї форми навчальної роботи ще не повністю реалізуються, тому відчувається необхідність більш глибокого вивчення матеріалу на цю тему, популяризації різних видів диктантів і раціональних прийомів їх проведення.

Диктанти, якщо вміло проводити і застосовувати різні їх види (залежно від навчального матеріалу, мети та типу уроку), є одним із засобів боротьби за культуру писемної мови учнів, вони виконують організуючу і виховну роль – допомагають сформувати цінні навички регламентованої роботи вміння дотримуватись встановленого порядку і ритму. В той же час сама передача на письмі вимагає великого напруження і зосередження уваги. Отже, це один із засобів виховання в школярів уваги, дисциплінованості, організованості, точності і акуратності в навчальній діяльності, вміння включитись у розумову роботу і виконувати поставлене завдання в даний момент.

Одною з найхарактерніших ознак диктантів є запис тексту, сприйнятого на слух. Слухове сприймання тексту особою, яка його фіксує згідно з одержаним завданням, не виключає, однак, також іншого, допоміжного «каналу» сприймання – зору. У зв’язку з цим диктанти бувають слуховими (найбільш поширена і типова їх форма) і слухо - зоровими або зоро – слуховими (коли зорове сприймання тексту використовується для попередження або виправлення помилок).

Ознаками для поділу загальної категорії диктантів на типи можуть бути:

  1.  мета виконуваної роботи;
  2.  особливості тексту, який диктуємо;
  3.  характер відтворення учнями продиктованого тексту - без змін чи із заданими змінами і якими саме;
  4.  спосіб (методика) проведення диктанту.

Залежно від мети виконуваної роботи диктанти бувають навчальними або контрольними. Оскільки навчальні диктанти допомагають виявити також рівень знань учнів, а контрольні мають і навчальне значення, межа між ними до певної міри умовна, але це стосується вказаних видів не в принципі, а в деталях.

Залежно від того, як учні записують продиктований їм текст - без змін чи із змінами і якими саме, - диктанти поділяються на чотири групи: 1).текстуальні (дослівні), 2).вибіркові, 3). вільні, 4). творчі. Самі назви, по суті, вказують на специфіку кожного виду.

Залежно від способу (методики проведення) навчальні диктанти підрозділяються на попереджувальні й пояснювальні.

Якщо спочатку робиться усний аналіз тексту, що диктується, чи практикуються інші форми, щоб попередити неправильне виконання учнями певного завдання, не допустити помилок, то такі диктанти називаються попереджувальними. За даною ознакою слід розрізняти слухові і зоро - слухові попереджувальні диктанти.

Пояснювальні диктанти виступають як протилежність попереджувальним - текст спочатку під диктовку записується, потім здійснюється його розбір, виправлення, коментування. Це найчастіше робиться усно, але іноді вдаються і до наочності (зорових сприймань - використовуються таблиці, друковані тексти, класна дошка, словники та ін.), щоб ефективніше допомогти учням виправити свої помилки, переконатись у правильності виконання вправи. Тому пояснювальні диктанти відповідно можуть бути слуховими або слухо - зоровими.

Суть запропонованої класифікації можна стисло сформулювати так. Існують чотири основних типи диктантів: текстуальний, вибірковий, вільний і творчий. Кожний з них залежно від мети проведення може бути навчальним або контрольним, навчальний залежить від способу опрацювання тексту, тобто методики проведення - попереджувальним або пояснювальним (перед написанням чи після здійснюємо орфографічний, пунктуаційний чи стилістичний розбір, пояснення тексту). Попереджувальні диктанти бувають слуховими або зоро - слуховими, а пояснювальні - слуховими або елухо - зоровими.

Наведена класифікація визначає головні, типові види диктантів. Але не можна забувати і про можливості комбінування їх, поєднання ознак різних типів, дальшого урізноманітнення методики проведення та ін.

1.1. Текстуальні диктанти

Точне, дослівне відтворення на письмі сприйнятого на слух тексту називається текстуальним (дослівним) диктантом. Термін вказує лише на характер відтворення матеріалу учнями, який може бути як синтаксично зв'язаним текстом, так і «мозаїчним» (складатись з окремих речень, словосполучень чи слів).

Існує декілька різних видів навчальних текстуальних диктантів. Так, залежно від методики проведення їх, опрацювання лексичного чи граматико - правописного матеріалу в продиктованому вчителем тексті вони можуть бути попереджувальними або пояснювальними.

Найбільшого поширення набрали види попереджувальних текстуальних диктантів. Легше попереджати помилки, ніж потім викорінювати їх, раціональніше із самого початку прищеплювати правильні орфографічні навички. Крім того, це один з найпростіших, порівняно найлегший вид диктанту.

Застосовую його при опрацюванні й закріпленні «нового» матеріалу, який ще в достатній мірі не засвоєний учнями. За допомогою цього диктанту спрацьовуються ті мовні явища, які учні вивчають у даний момент або які необхідні пригадати, повторити, які з тих чи інших причин ще слабо засвоєні дітьми.

Попередження може здійснюватись по-різному, тому можливі різні форми, варіанти попереджувальних текстуальних диктантів:

  1.  усний добір, аналіз мовних фактів, пригадування правила перед написанням продиктованого тексту;
    1.  пояснення тексту, що диктується, у процесі письма;
    2.  аналіз тексту на дошці, таблиці чи надрукованого з подальшим його записом під диктовку вчителя. На основі цього виділяються два різновиди текстуального попереджувального диктанту: слуховий і зоро - слуховий.

Слуховий попереджувальний диктант, що проводиться за

схемою - спочатку усне пояснення, усний розбір тексту, потім його запис, може мати такі варіанти:

А. Пропоную учням пригадати певні правила, на які буде проводитись диктант, потім читаю речення, прошу виділити й розібрати в ньому виучувані факти, далі це речення диктую для запису, який здійснюється і на дошці, і в зошитах. Наприклад, для закріплення поданої на уроці теми «не з дієприкметниками» ставлю запитання: «у яких випадках частка не з дієприкметниками пишеться окремо? Коли не з дієприкметниками пишеться разом?» Далі читаю речення і пропоную визначити у ньому дієприкметники з часткою не. Після цього викликаний учень записує речення на дошці, інші - в зошитах.

За такою ж методикою проводяться диктанти й без використання дошки - речення (чи зв'язний текст або слова, словосполучення) після усного розбору диктуються для запису в зошитах.

Б. Весь текст диктанту, після повторення певних правил, аналізується усно.

Далі текст цей учні записують у зошитах з голосу вчителя. Оскільки в даному випадку школярі можуть допустити порівняно більше помилок, то доцільно після запису обговорити, як виконано роботу. Записавши, учні мовчки перечитують текст, потім по черзі пояснюють правопис того чи іншого слова, вживання розділових знаків. Інші з місць доповнюють чи виправляють відповідь товариша. Окремі частини, якщо є потреба, записуються на дошці.

Ось приклад із практики. Закріплюючи навчальний матеріал про прислівники, використовую текст, у якому потрібно відрізнити прислівники від однозвучних інших частин мови: весь колгосп тепер у полі, бо роботи всім доволі. І Шевченко і Франко, кликали наш народ до волі. По-перше, шанці старших від себе, по-друге, вчись уважно слухати свого співбесідника. Він відпочивав по перше серпня, а я - по друге.

У даному випадку робота над реченнями проводилась у такій послідовності: діти навели визначення прислівника, вказали на основі критерії, за допомогою яких відрізняємо прислівник від співзвучних інших частин мови, згадали основні правила правопису прислівників. Далі в кожному з прочитаних учителем речень діти визначали й пояснювали відповідні орфограми. Після усного коментування весь текст записано під диктовку.

Окремим видом слухового попереджувального диктанту є вправи, відомі також під назвою «коментований диктант».

Коментований диктант - це «думання вголос» під час запису

сприйнятого на слух тексту. Маю можливість контролювати в кожному конкретному випадку, наскільки учень оволодів теорією, як вміє застосовувати правила, чи правильний у нього хід думки. Як показують дослідження, дитина часто пише навздогад, інтуїтивно, коментоване ж письмо має своїм завданням привчати школяра аргументувати вибір орфограми чи розділового знака.

Зоро - слуховий попереджувальний диктант.

Зоро - слуховий попереджувальний диктант - один із різновидів навчальних попереджувальних диктантів: попередження помилок, аналіз тексту перед його записом супроводиться використанням зорових вражень, зорового сприймання даного матеріалу учнями.

Існує кілька варіантів зоро - слухових попереджувальних диктантів, але для них спільним є те, що спочатку учні сприймають даний текст зором, потім пишуть на слух. Так, наприклад, пропоную учням мовчки й уважно прочитати надрукований у підручниках текст, звернути увагу на орфограми, розділові знаки, щоб потім грамотно передати його на письмі. Після цього текст закривається, діти записують його під диктовку.

Можна спостерігати такий цікавий факт: на перших етапах застосування зоро - слухових диктантів, коли учням дається завдання спочатку самостійно прочитати, потім цей же текст записати під диктовку, виявляється, що діти просто «не звернули» уваги на ряд орфограм, допускають багато помилок. Це говорить про відсутність у них орфографічної пильності. В подальшому, коли такий вид вправ практикую порівняно часто, учні вже стають наче обережніші, помічають «бар'єри», на яких можуть спіткнутись, запам'ятовують правопис невідомих слів.

Слухові та слухо - зорові пояснювальні диктанти.

Пояснювальні диктанти являють собою ніби протилежний попереджувальним вид роботи: спершу запис продиктованого тексту, потім його розбір, пояснення орфограм, повторення відповідних правил. Тут учні вчаться перевіряти записане ними.

Використовую й такий варіант проведення пояснювального диктанту: незв'язний текст, достатньо насичений потрібними правописними чи пунктуаційними моментами, диктую частинами: перше речення записують усі діти, потім викликаний учень іде до дошки і зі свого зошита записує це

речення, а інші в цей час під диктовку пишуть наступне речення. Далі записане на дошці коментується, робляться, в тому числі і в зошитах, виправлення, якщо потрібно. Після цього йде до дошки наступний учень зі своїм зошитом, а клас пише третє речення. У такій послідовності опрацьовується весь текст. Цей прийом дає можливість інтенсифікувати роботу над мовним матеріалом, тут же усувати помилки.

З метою кращої перевірки учнями своїх робіт, усунення не тільки типових, але й індивідуальних, одиничних помилок використовую слухо - зорові диктанти. Характерною рисою є те, що учень, написавши текст з голосу вчителя, потім має можливість зіставити його із зразком, надрукованим у книжці чи написаним на дошці.

Закінчуючи огляд текстуальних навчальних диктантів, слід підкреслити, що можливі різні сполучення елементів попередження і пояснення.

1.2. Вибіркові диктанти

Вибірковим є такий диктант, при якому учень згідно із завданням учителя записує лише окремі частини продиктованого тексту (слова, словосполучення, групи слів, частини речень або навіть окремі речення).

Існують різні види вибіркового диктанту. Одним із них є вибірковий запис слів без зміни тієї форми, яку вони мають у контексті, або із зміною її (наприклад, учні одержують завдання визначити в продиктованому тексті числівник, поставити його в початковій формі й записати) зрозуміло, вибірковий диктант із зміною форми значно складніший від звичайного.

Часто проводжу вибіркові диктанти у поєднанні з творчим завданням. Так, наприклад, учні одержали завдання із продиктованих речень вибрати прислівники, що пишуться через дефіс, записати їх у рядок, потім на кожен із прислівників скласти свої речення. Диктую такий текст: Ніч надходила тиха і по-осінньому прохолодна і непроглядна. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє.

Ось один із варіантів виконаного завдання: по-осінньому, тихо-тихо, коли- не-коли. Надворі було вже по-осінньому холодно. По небу тихо-тихо пливли хмарки. Лише коли-не-коли виглядало веселе сонечко.

Такий вид вправи поєднує в собі граматико-орфографічні завдання з розвитком мовлення учнів.

Часто вибірковий диктант служить для узагальнення і повторення значної за обсягом теми, наприклад, типів відмін іменників. Учням пропонується не тільки визначити в продиктованому тексті іменники й записати їх, але й по групувати за типами відмін.

Навчальні вибіркові диктанти бувають попереджувальними або пояснювальними (слуховими і зоро - слуховими), можуть поєднуватись з роботою творчого характеру. Слід зауважити, що, як правило, майже кожен різновид вибіркового диктанту (крім контрольного) включити тою чи іншою мірою елементи попередження, а після виконання учнями роботи - розбір, пояснення. Проте в кожному окремому випадку переважає або попередження, або аналіз тексту після написання.

Найлегшим видом вибіркового диктанту є зоро - слуховий попереджувальний. Учням після повторення правил пропоную розглянути текст, знайти в ньому орфограми, слова на дане правило, зробити їх граматико-орфографічний розбір. Після визначення й аналізу прикладів, які потрібно буде записати, прибираю текст і далі диктую його для вибіркового запису дітьми на слух. Такий вид роботи корисний під час опрацювання складнішого або ще слабо засвоєного учнями матеріалу.

Вибіркові диктанти можна використовувати при опрацюванні багатьох тем шкільного курсу мови. Особливо доцільно застосовувати цей вид роботи при вивченні орфографії, морфології, лексики, частково фонетики й синтаксису.

Вибіркові диктанти забезпечують активізацію навчальної діяльності дітей, сприяють глибокому усвідомленню й засвоєнню матеріалу, що вивчається, причому на їх проведення не витрачається багато часу.

Вибірковий запис тексу потребує певних навичок, тренувань. Тому запроваджувати його слід поступово, даючи спочатку простіші завдання і ускладнюючи їх з кожною наступною вправою, дотримуючись при цьому певної системи і послідовності.

  1.  Недоцільно вибірковий диктант проводити зразу ж після пояснення нового матеріалу, йому повинні передувати більш доступні, легші форми роботи (наприклад, вибіркове списування, попереджувальний чи пояснювальний диктант, учні вправи). Лише попередня теоретична і практична підготовка, абсолютна ясність завдання, нормальний темп роботи, що впливає з можливостей учнів, роблять вибірковий диктант справді корисним засобом навчання.
  2.  Під час підготовки й проведення вибіркового диктанту слід продумати саме завдання, яке виконуватимуть учні, зважити, чи взагалі обрану тему (матеріал) можна опрацьовувати за допомогою цього прийому.
  3.  Необхідним є уважний попередній аналіз тексту. Запланованого для вибіркового диктанту.

Для вибіркових диктантів використовую як зв'язні тексти, так і складені з речень або навіть окремих слів. Наприклад, диктую текст, складений із дієслів різних дієвідмін, діти ж записують дієслова лише певної дієвідміни.

Дидактична цінність різних видів вибіркових диктантів полягає передусім у тому, що при їх проведенні виключається механічний, непродуманий запис тексту, виховується аналітичне мислення, швидка реакція вміння повністю переключати увагу на даний предмет. Адже учневі, згідно з одержаним завданням, потрібно правильно і швидко вибрати з продиктованого тексту лише певні частини.

Вибірковий диктант можна легко поєднати з граматичним розбором, використати для перевірки й закріплення знань з граматики й орфографії. Отже, це не лише засіб навчання чи закріплення, а й перевірки та контролю знань учнів, інтенсифікації навчальної роботи.


Оскільки на вибірковий диктант відводиться небагато часу, практикую його найчастіше як вид тренувальної вправи для закріплення поданого матеріалу та з метою перевірки, наскільки учні зрозуміли й засвоїли тему. Наприклад, закріплюючи тему «Прислівник», пропоную виписати прислівники разом з тими словами, до яких вони відносяться, поставити до кожного із прислівників запитання. Диктую речення: Понад ставом увечері шепочеться осока. Ніч надворі була тиха. Із самого початку бригада працювала по- новому. Рясно вбрані інеєм стоять на дорозі нерухомі верби. Сонце припікало по-літньому.

1. Шепочеться (коли?) увечері. 2. Була тиха (де?) надворі. 3. Працювала (як?) по-новому. 4. Вбрані (як?) рясно. 5. Припікало (як?) по-літньому. Слухове попередження при вибірковому диктанті найчастіше здійснюю у вигляді повторення правила (чи правил), на яке учні будуть писати диктант. Але існує й інша форма - усне визначення й розбір слів (чи частин тексту), після чого - їх запис. Можливе опрацювання всього тексту, призначеного для диктанту, або його частини, навіть окремих речень. Вибір цього прийому мотивується рівнем підготовки учнів, ступенем опрацювання теми, складністю самого матеріалу. Отже, різні види вибіркових диктантів дають можливість враховувати ступінь підготовки учнів, обирати ефективні завдання, прийоми опрацювання мовного матеріалу, виходячи з конкретних умов. Крім того, цей вид письмової роботи сприяє розвиткові уваги й аналітичного мислення дітей, виховує навички швидкої, підпорядкованої колективному ритму, роботи, дає можливість широко використовувати художні тексти, що є одною з форм взаємозв'язку викладання мови і літератури.

1.3. Вільні диктанти

Вільний диктант як вид вправ стоїть на межі між власне диктантами і докладними переказами. Суть його полягає в тому, що діти при завданні якомога точнішого відтворення продиктованого тексту все ж передають його

13

і своїми мовними засобами, бо диктування здійснюється частинами, які практично неможливо дослівно запам'ятати й записати. Цей вид диктанту сприяє підготовці учнів до виконання більш складних форм письмових робіт, зокрема переказів, надає певну творчу самостійність при відтворенні тексту: ті частини, які вдалось запам'ятати, діти записують дослівно, решту викладають своїми словами, зберігаючи зміст оригіналу.

Проведення вільного диктанту спонукає мислити, запам'ятовувати, уявляти картини, образи. Вільний диктант є одним із ефективних прийомів у розвитку зв'язного мовлення дітей, і вироблення правописних навичок, і збагачення активного словника (адже високий процент дослівного відтворення продиктованого тексту сприяє запам'ятовуванню і активному використанню лексики оригіналу).Крім того, він сприяє зосередженість уваги, розвитку пам'яті.

Вільний навчальний диктант може бути попереджувальним і пояснювальним. У першому випадку текст, що призначається для диктування, діти спочатку аналізують, потім записують. При пояснювальному диктанті коментуються вже виконані роботи. Як попередження, так і пояснення буває лише усним.

Методика проведення, перевірки й аналізу вільного диктанту значно складніша, ніж звичайного текстуального. Текст для вільного диктанту повинен бути зв'язним, доступним для даного класу за змістом, зрозумілим. При наявності в тексті незрозумілих слів необхідно їх пояснити або й виписати на дошці. Текст також повинен відповідати виховним і навчальним завданням, бути в достатній мірі насиченим потрібними орфограмами.

Перш ніж практикувати в класі даний вид письмової роботи, необхідно ознайомити учнів з її особливостями та способом виконання. Спочатку на основі невеликого тексту, присвятивши цьому лише частину уроку, розповідаю, як слід виконувати дане завдання, організовую колективне опрацювання вправи. Читаю уривок, пропоную одному з учнів відтворити зміст своїми словами. Якщо відтворений учнем текст вважаю правильним, то

весь клас записує. В протилежному випадку вносяться корективи, уточнення. Так у формі попереджувального вільного диктанту опрацьовуються другий, третій абзаци, а то й весь текст. Така форма колективної роботи над вільним диктантом готує дітей до самостійного виконання вправи, подає зразок, як учень повинен передавати на письмі продиктований текст, яких результатів домагатися.

Наступні вільні диктанти можна проводити в найбільш типовій його формі. Вчитель виразно читає весь текст, далі за допомогою запитань з'ясовує, чи все зрозуміло, пояснює незрозумілі слова, ситуації, потім диктує текст для запису.

Поступово протягом навчального року вільний диктант ускладнюю в кількох напрямках: збільшую кількість слів тих частин, які диктуються, добираю щораз важчі в правописному відношенні і більші за розміром тексти, інколи ставлю перед учнями додаткові завдання.

Своєрідною формою зоро - слухових вільних диктантів є диктанти за картиною, або сама складаю текст, або добираю відповідно змістові обраної картинки. Перед диктуванням здійснюю стислий аналіз цієї картини, з'ясовую її зміст. Часто на основі картини складаю словничок або добираю інші мовні засоби для використання учнями під час виконання вправи. Після цього диктую текст для запису, перевіряю й аналізую виконані роботи.

Вільний диктант розцінюється як дуже корисна вправа у розвитку зв'язного мовлення учнів, підвищення їх стилістичної грамотності. Ця форма роботи має неабияке значення як засіб підготовки учнів до переказів і творів, розвитку вмінь самостійного письмового викладу змісту тексту. Сприйнятого на слух, привчає схоплювати й самостійно формулювати почуту думку. В майбутньому це допоможе оволодіти технікою запису лекцій, виступів.


1.4. Творчі диктанти

Творчим слід вважати такий диктант, під час написання якого учні вносять певні, визначені вчителем, зміни в продиктований текст. Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. Ця форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого мислення, ніж під час написання текстуальних диктантів.

Найпоширенішими різновидами творчого диктанту є: 1) розширення, доповнення тексту; 2) зміна в продиктованому тексті граматичних форм; 3) зміна одних слів і словосполучень іншими.

Ось приклад творчого диктанту із самостійним доповненням тексту, який проводжу під час вивчення теми «Прикметник». Читаю текст, потім диктую його для запису, пропускаючи прикметники (у дужках). Учні записують текст, додаючи прикметники, які б більш точно характеризували той чи інший предмет.

Дуб

Серед галявини ріс (старий) дуб. Він був кремезний і високий. Задумливо шумів він своїм (розлогим могутнім) гіллям.

Одного разу почалася (сильна) гроза. Насунули (темні) хмари. Небо прорізала (вогненна) блискавка. Почувся (страшний) гуркіт. Налетів (швидкий) вітер, почав іти (густий) дощ. Цілу ніч лютувала (страшна) буря, але міцний дуб мужньо змагався з негодою. Рано встало (ясне) сонечко. Воно осяяло (зелений) ліс. (Величний) дуб стояв і радів (ласкавому) сонцю.

Перше речення опрацьовується колективно. Текст читаю повільно, з такими паузами, які дають можливість учням подумати, дібрати й записати найбільш вдалий прикметник.

Аналіз диктантів, що проходитиме на наступному уроці, стане цікавою формою словниково - стилістичної роботи, побудованої на конкретному матеріалі. Адже лише до слова дуб у загальній кількості учнями може бути

16

дібрано більше десятка різних прикметників - означень: великий, столітній, широколистий, гіллястий, високий, розлогий, крислатий, зеленолистий, величний, міцний.

До творчих диктантів на розширення тексту, які проводжу під час вивчення синтаксису, ставлю завдання типу: ввести в продиктовані речення означення, додатки, поширити речення однорідними членами або додати узагальнюючі слова до однорідних членів речення.

Цей вид вправ дає хороші наслідки при вивченні частин мови, членів речення, тут легко поєднувати роботу з граматики і стилістики. Проте у випадках, коли потрібно повторити й закріпити певні орфограми, звернути на них увагу, такі диктанти інколи не дають бажаних наслідків, бо діти уникають слів, у правописі яких сумніваються. Крім того, часто буває важливо в певному контексті вжити саме це, а не інше слово чи його форму. З цією метою елементи для доповнення варто подавати в готовому вигляді.

У творчому диктанті зі зміною в продиктованому тексті слів, граматичних форм може бути такий варіант завдання: диктую окремі слова в початковій формі, а учні змінюють її, як вимагається контекстом.

Корисними є вправи із завданням перетворити два простих речення на складне певного типу, пряму мову на непряму, замінити підрядні означальні речення відокремленими другорядними членами речення, а під час вивчення зв'язку слів у реченні - змінити число іменників, від чого змінюються залежні слова, подані в початковій формі тощо. Це сприяє засвоєнню правил пунктуації, привчає швидко вибирати потрібну форму слова, структуру речення.

Добре опрацювати якесь конкретне правило, відмінкову форму дають змогу словниковий та вибірковий творчі диктанти.

Суть словникового творчого диктанту полягає в тому, що вчитель диктує не речення, а окремі слова, учні ж записують їх у заданій формі. Такі вправи проводжу найчастіше під час опрацювання відмінкових форм іменників або особових закінчень дієслів. Вивчаємо, наприклад, відмінювання іменників III

відміни. На закріплення відповідних правил проводжу коротенький диктант: подаю іменники в називному відмінку (ніч, сіль, любов, розкіш, радість, мати, сучасність, тінь, подорож, вість, відомість, вісь, міць), діти записують їх згідно із завданням - у родовому, в орудному чи іншому відмінку. Це інтенсифікує навчальну діяльність більше, ніж звичайне відмінювання окремих слів.

Творчі диктанта із заміною одних слів і словосполучень іншими дають можливість організувати колективне опрацювання матеріалу, спеціально дібраного вчителем з урахуванням конкретного навчального завдання, сприяють формуванню в учнів уміння швидко виконувати потрібне перетворення в тексті, сприйнятому на слух. Наприклад, під час вивчення прикметників корисною є вправа на утворення прикметникових форм. Диктую: Стіл для роботи. План на п'ятирічку. Ложка з алюмінію. Магазин, у якому продається взуття. Зроблений із дуба стіл. Лопата, зроблена із заліза. Рослина, що росте на полі. Учні згідно із завданням записують відповідно утворені конструкції із прикметником: робочій стіл, алюмінієва ложка, взуттєвий магазин, дубовий стіл, залізна лопата, польова рослина.

До різновиду творчого диктанту на заміну одних мовних категорій іншими слід віднести й так званий графічний диктант, особливість якого полягає в тому, що учні записують продиктований їм текст не в словниковому вираженні, а у вигляді мовних графічних знаків. Так, наприклад, під час узагальнення й закріплення відомостей про значущі частини слова диктую слова: хатка, посаджу, надхмарний, а діти подумки аналізують ці приклади й записують лише схеми.

Графічний диктант привчає школярів сприймати на слух не тільки конкретний текст, але й відчувати й швидко аналізувати його структуру.

Диктант за картиною - різновид творчого диктанту. Диктант із використанням картини подібний до твору. На початку уроку вивішую репродукцію картини, проводжу коротку бесіду про неї. Далі читаю текст,

показуючи при цьому на картині потрібні предмети, звертаючи увагу, як художник передає почуття, прагнення, сподівання тощо.

Після ознайомлення з картиною. Читаю окремі речення, а учні записують і вводять у текст потрібні слова і словосполучення.

Можна іншим способом провести цей диктант: спочатку вчитель диктує, а учні записують невеличку вступну частину його, далі за опорними словами, словосполученнями учні пишуть самі.

Цей вид диктанту вчить дітей точно, виразно описувати предмети, явища навколишньої дійсності, вчить образно передавати, що відтворено на картині, сприяє підвищенню грамотності учнів і розвитку їхнього мовлення й естетичному вихованню, навчає любити мистецтво, сприяє виробленню навичок читати картину та висловлювати самостійно думки й судження.

Під час проведення цього виду диктанту, використовуючи орфограми чи синтаксичні конструкції, дуже важливо розвивати в дітей спостережливість, дати змогу вільно висловлювати свої думки.

Диктант - переклад сприяє виробленню навичок перекладу з російської мови на українську, допомагає усвідомити специфічні українські і мовні явища, збагачує культуру усного і писемного мовлення учнів. Проводжу його так і читаю текст російською мовою повністю (якщо він зв'язний) або одне речення (коли текст складається з окремих речень), учні колективно усно перекладають, порівнюють написання в обох мовах, з'ясовують різницю або подібність в написанні окремих орфограм. Після такої підготовчої роботи читаю кожне речення тексту, а учні перекладають і записують. Звертається увага учнів на правильність і точність перекладу.

1.5. Контрольні диктанти

Окрему, традиційно усталену групу становлять собою контрольні диктанти. Під час написання контрольного диктанту перевірці підлягають уміння

правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Для контрольного диктанту використовується текст, доступний для учнів даного класу. Текст має бути насиченим у достатній мірі тими орфограмами, які вивчаються на даному етапі, причому важливо, щоб насиченість орфограмами була розділена рівномірно по всьому тексту, а не зосереджувалась у якійсь його частині. Увага учнів протягом уроку зазнає змін; до кінця уроку учні стомлюються, увага їх послабляється, тому й спостерігається більша кількість помилок у кінці диктанту. Звідси зрозумілою стає вимога, щоб у кінці текст був порівняно менш насичений складними пунктуаційними випадками чи важкими у правописному відношенні словами, ніж інші його частини, зокрема середина, коли зосередженість уваги учнів буває найбільшою.

Не рекомендується брати уривки з художніх творів, де з певною метою використовуються жаргонізми, вузько діалектні слова, історизми, які вже вийшли з ужитку, та інші рідковживані або незрозумілі слова. Усе це вносить додаткові й здебільшого невиправдані труднощі.

Якщо диктант супроводжується додатковим завданням, то його обсяг рекомендується зменшити приблизно на десяток слів.

Важливою умовою успішної роботи над виконанням контрольного диктанту є організація класу. Перед диктантом намагаюсь створити спокійну, ділову обстановку. Якщо учні пишуть диктант у стані нервового збудження, хвилюються, наперед переживають за результати, то процент помилок, виправлень значно збільшується. Обов'язково попереджаю дітей, коли вони будуть писати диктант.

Існує ряд різновидів контрольних диктантів залежно від їх навчально - перевірної мети, а відтак і способів підготовки, проведення (текстуальні, вибіркові, вільні, творчі). Зупинюсь на найбільш типовому, поширеному в практиці видові контрольного диктанту, який проводиться за такою

загальною схемою: попереднє читання тексту і пояснення деяких не відомих дітям орфограм, виконання роботи під диктовку, повторне читання тексту. Слід зазначити. Що послівне читання збільшує кількість помилок у диктанті, є одною з причин пропуску слів, привчає до механічної роботи, до бездумного копіювання продиктованого. Тому під час написання диктантів слід систематично привчати дітей запам'ятовувати продиктоване речення або значні його відрізки.

Читати текст необхідно виразно, чітко, щоб усі діти добре чули зміст, не вгадували не почуті слова. В однакові мірі шкідливе і побуквене вимовлення слів, і навмисно невиразне вимовлення звукосполучень нібито з тим, щоб «спіймати учня, примусити його подумати над правописом слова. Це ж стосується й розділових знаків, на місці яких потрібно робити такі паузи, які вимагаються даною синтаксичною структурою.

Слід пам'ятати, що велике навчальне й виховне значення має уважна й своєчасна перевірка та оцінка диктантів з певним обліком усіх помилок кожного учня і наступною роботою над помилками.

Проведення контрольного диктанту дає змогу зробити висновок про ступінь засвоєння теми чи розділу.

Висновки

Перелічені види диктантів можна використовувати на всіх етапах вивчення

даної теми. Вони активізують знання учнів, сприяють ефективному засвоєнню вивченого, виробляють стійкі уміння і навички, розвивають свідоме ставлення до навчання.

Систематичне застосування диктантів на уроках української мови сприяє розвитку навичок самостійного аналізу мовних фактів, що забезпечує засвоєння теоретичних знань і вдосконалює вміння практичні. Цей вид роботи розвиває зв'язне мовлення учнів, підвищує стилістичну грамотність, вчить виділяти головне, зіставляти, сприяє зміцненню орфографічних і пунктуаційних знань.

Результатом роботи в цьому напрямку є неодноразові перемоги моїх учнів у районних олімпіадах, успішне складання іспитів до вищих учбових закладів. Коли інтерес переростає в потребу в знаннях і раціональних вміннях пізнавальної діяльності, то при наявності сформованої системи знань і загальних вмінь можна говорити про сформованість вищого рівня пізнавальної самостійності.

Список використаної літератури

1. Паламарчук В.У. Роль навчального диктанту в розвитку пізнавальної самостійності учнів // Дивослово - 2003.- №5.- с. 36-45.

  1.  Косолапкова A.A. Словарный диктант с комплексным заданием как средство повторения и систематизации изученного материала // Русский язык в школе. - 1983.- №2.- с.24-30.
  2.  Денисовець Г.П. Добір вправ на закріплення // Укр. мова і літ. в школі. - 1986.- №12.- с. 62-64.
  3.  Тараненко У.Й., Вербицька М.Ф., Токар В.П. Збірник диктантів з української мови. - К.: 1978.- 272с.
  4.  Поєдинок Г.П. Збірник диктантів з української мови. К.: 1979.- 256с.

6.Московкина P.A. Свободный диктант с грамматическим заданием // Русский язык в школе. - 1990.- №1.- с. 36-39.

7.орбачук В.Т. Види диктантів та методика їх проведення: Посібник для вчителя. - К.: Радянська школа, 1989.

PAGE \* MERGEFORMAT 15


PAGE   \* MERGEFORMAT 23


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58033. Прості і складені задачі, які включають дії над величинами, вираженими одиницями площі 58.5 KB
  Цілі: освітні: формувати обчислювальні уміння і навички, уміння розв’язувати задачі, аналізувати математичні завдання; розвивальні: розвивати логічне і алгоритмічне мислення, пізнавальні та інтелектуальні можливості, стимулювати розвиток умінь учнів аргументувати свою відповідь...
58034. Застосування інтеграла до моделювання процесів 2.54 MB
  Навчальна: узагальнити і систематизувати знання студентів з теми «Інтеграл та його застосування»; сприяти закріпленню знань про геометричний, фізичний та економічний зміст інтеграла; формувати вміння й навички студентів самостійно систематизувати та поглиблювати знання...
58035. Применение интеграла 107 KB
  Цель: Обобщить и систематизировать знания по теме Применение интеграла. Актуализация опорных знаний Определение первообразной; Определение неопределенного интеграла; Определение интеграла...
58036. ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА 558.5 KB
  Сприяти закріпленню знань про геометричний та фізичний зміст інтеграла. Учитель пропонує закінчити речення щоб сформульовані твердження були вірними: Криволінійною трапецією називається Дія обернена до диференціювання Первісні для однієї і тієї ж функції відрізняються тільки...
58037. Завоевание арабов. Создание Арабского халифата 248.5 KB
  Рассмотреть историю создания Арабского халифата и возникновение ислама, ознакомиться с ярчайшими достижениями исламской культуры; усовершенствовать навыки работы с исторической картой
58038. Утворення національної держави в Італії 123 KB
  Мета: навчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій; визначати причини хід та наслідки об’єднання Італії; пояснювати терміни: поміркованоліберальний напрям об’єднання революційний напрям об’єднання; давати характеристику політичним лідерам даного періоду...
58039. Італія 104 KB
  Мета: Охарактеризувати процес розвитку Італії у повоєнні роки. Розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку. Показати основні проблеми, що стояли перед країною, і шляхи їх подолання.
58040. Побудова математичної моделі 120.5 KB
  Мета уроку: Сприяти формуванню практичних умінь і навичок розв’язувати задачі за допомогою рівнянь; розвивати логічне мислення; спонукати учнів до прояву творчої активності, ініціативи; розвивати вміння аналізувати, знаходити раціональні способи розв’язування задач.
58041. Підсумковий урок по темі «Чотирикутники» 220 KB
  Мета уроку: Повторити і систематизувати означення окремих видів чотирикутників і їх властивостей. Встановити зв’язок між обсягами понять. Вдосконалити в учнів уміння та навички розв’язувати задачі, використовуючи властивості чотирикутників...