55706

Позакласна робота – вагома складова формування читацької компетентності молодших школярів

Реферат

Педагогика и дидактика

Шляхи формування навичок читання. Формування навиків читання вголос і мовчки на уроках читання. Аналіз твору – шлях до досягнення високого рівня читання16 Розвиток творчих здібностей на уроках читання. Формування читацького кругозору молодших школярів на уроках читання Роль уроків позакласного читання у розвитку читацької компетентності учнів молодших класів.

Украинкский

2014-04-02

225 KB

30 чел.

  1.  Вступ
  2.  Видатні вчені, методисти про розвиток читацької компетентності молодших школярів……………………………………………….3
  3.   Шляхи формування навичок читання:………………………………...7
  4.  Формування навиків читання вголос і мовчки на уроках читання…..13
  5.  Елементи ігрових технологій на уроках та в позакласній роботі…….14
  6.  Роль словникової роботи  у розвитку читацьких навичок молодших        школярів………………………………………………………………….15
  7.  Аналіз твору – шлях до досягнення високого рівня читання…………16
  8.  Розвиток творчих здібностей на уроках читання……………….............16
  9.  Формування читацького кругозору молодших школярів на уроках         читання……………………………………………………………………17
  10.  Роль уроків позакласного читання у розвитку читацької                компетентності  учнів молодших класів………………………………..17
  11.  Застосування інтерактивних методів навчання – запорука успішного читання…………………………………………………………………….18
  12.  Позакласна робота – вагома складова формування читацької   компетентності  молодших школярів……………………………………20
  13.   Розвиток читацьких навичок засобами міжпредметних зв’язків……...20
  14.   Результативність…………………………………………………………..21
  15.  Рекомендації педагогам……..…………………………………………….23


                                                                Книга – одне з найважливіших

                                                          джерел радості, мислення,

                                            людської гідності.

В. Сухомлинський

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в суспільстві. Вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Але суспільна потреба у вихованні людини, яка творчо мислить, не знаходить повного відображення у шкільній практиці. Тому виховання творчої людини є одним із головних завдань системи освіти.

Духовне відродження українського народу неможливе без впливу літератури на формування національної свідомості. Однак, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людини вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.

Навчити учнів добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Ще В. Сухомлинський писав, що читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розвязувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкуватися з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Тому пріоритетною метою навчання читання у початковій школі є формування читацької компетентності школяра. У Державному стандарті початкової загальної освіти читацька діяльність розглядається як “комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття, осмислення і відтворення прочитаного”.

Це вимагає від вчителя особливої уваги до своїх учнів: вивчення їх індивідуальних особливостей, навчальних можливостей, індивідуальних інтересів, передбачення і подолання труднощів у навчанні. Тому потрібно педагогам забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що ґрунтовні та принципово нові підходи до навчання грамоти і формування читацької діяльності молодшого школяра досліджували багато вчених.

Так, літературознавчою основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бахтіна, Ю. Лотмана та інших.

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів: К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, А. Виготського, Д. Ельконіна та інших.

Так, І. Левшина пропонує розглядати читацький розвиток як проходження трьох ступенів осягнення когнітивної, емоційно-ціннісної і особистісної структури художнього твору.

Першим (початковим) ступенем читацького розвитку є “переважна зацікавленість у “дії-фабулі”  і спрямованість на сприйняття лише інформаційно-пізнавальних структур, що складають подієву, фабульну, предметну сторону творів”.

Другий ступінь розвитку передбачає здатність до ідентифікації з персоналом, встановлення мотивів його вчинків та осягнення сюжету твору.

Третій ступінь читацького розвитку полягає у здатності до досягнення авторського світу та узгодженого  чи конфліктуючого  ототожнення себе з автором твору.

Аналогічну систему опису динаміки читацького розвитку пропонує

Г. Полозова, визначаючи його як здатність читача до “констатуючого”, “аналітичного” та “естетично-творчого”  рівня сприйняття. Констатуючий рівень сприйняття твору виявляється “в інтересі читача до фабули”, аналітичний рівень характеризується “здатністю до співпереживання  з героями творів”, а естетично-творчий рівень, передбачає “увагу до стилю письменника, сприйняття художньої деталі і розуміння підтексту”.

Проблему розвитку навичок читання розглядали такі науковці і методисти, як: І.Т. Федоренко, І.Г. Пальченко, В.М. Зайцев, О.Я. Савченко,  Н.Ф. Скрипченко, В.Б. Едігей і інші.

На думку І.Г. Пальченка, щоб навчити дитину виразно читати, треба спочатку розвивати її здібності до цієї навички.

Професор І.Т. Федоренко дійшов висновку, що швидкість читання істотно впливає на якість запам’ятовування матеріалу: увага школяра спрямована не на сам процес, а на сприйняття прочитаного. Враження  від окремих слів інтегруються, тому легше  сприймаються логічні, смислові зв’язки між ними.

На думку В.М. Зайцева важлива не тривалість читання, а чистота тренувальних вправ. Він наголошував, що у роботі з розвитку навички читання треба мати на увазі не  швидкочитання, а читання в оптимальному темпі (від 120-150 слів за хвилину). Саме в такому темпі, вважає В.М. Зайцев, досягається найкраще розуміння учнями прочитаного тексту.

О.Я. Савченко наголошує на необхідності комплексного підходу до вдосконалення і розвитку усіх якостей читання, бо “усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність – від темпу, рівня усвідомленості, а виразність відображає всі якості навички читання”.

Н.Ф. Скрипченко вважає, що учень початкових класів повинен навчитися читати свідомо, правильно, виразно відомий текст цілими словами до 100 слів за хвилину голосно і мовчки на 50-60 слів швидше, ніж уголос. Це його мінімальний рівень, без якого не можливо оволодіти основами наук у середніх класах.

На думку наукознавців Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, О.В. Джежелей, О.М. Коваленко, А.А. Ємець у роботі з розвитку навички читання необхідно передусім враховувати рівень підготовки дітей, з якими вони приходять до школи.

В.Б. Едігей вважає, що читання потрібно розмежовувати на прочитування й усвідомлення прочитаного. Він наголошує на тому, що треба більше приділяти уваги прочитуванню, бо саме  тут закладаються  ті здібності, які дозволяють не просто прочитати, а й запам’ятати прочитане, аналізувати. Проблема в тому, щоб зробити прочитане цікавим, привабливим не набридливим і полюбити магію перетворення суми символів в образ.

Багато інших науковців, методистів і краєзнавців пропонували ефективні шляхи  вирішення  читацьких  навичок.

Однак узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси свідчать про загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до книги.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції можна виділити такі:

  •  зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства;
  •  засилля мас-медійної культури;
  •  захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом;
  •  перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те що, актуальним залишається питання розвитку читацької компетентності молодшого школяра. Це передбачає:

  •  формування в учнів повноцінного читання, як базового у системі початкового навчання;
  •  ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
  •  формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
  •  формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів; з використанням елементарних літературознавчих понять;
  •  розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного;
  •  розвиток творчої діяльності школярів;
  •  формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
  •  виховання потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, загальнокультурного розвитку.

Новизна даної роботи полягає в показі практичних шляхів  формування повноцінної навички читання учнів молодшого шкільного віку, в становленні дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності. Саме в даний час потрібно навчити дитину самостійно працювати з книжкою, виробити звичку шукати відповіді на свої «чому?» у ній; розвинути навички читання як уголос, так і мовчки.

Тому, щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення учнями прочитаного, починаючи з першого класу, працюю над розвитком читацької компетентності молодших школярів.

Для вироблення швидкості читання уже в першому класі використовую таблиці. Таблиця “Читаємо самі” - основна. Літери в ній розташовані за алфавітом: голосні – горизонтально, приголосні – вертикально. На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий та закритий. (Додаток 1)

Після того, як учні навчаться читати склади і зрозуміють їх структуру, використовую вправу “Літак-парашут”. Показую указкою від голосних ліворуч до приголосних угорі – літак підіймається, учні читають відкриті склади. Указка рухається від голосних до приголосних праворуч – “парашут опускається”, йде читання закритих складів.

Коли учні 1 класу опанують читання будь-якого складу у різних словах, пропоную їм гру “Читаємо хором, поодинці, сусід - сусідові”.  Для цього виготовляю таблиці, де записані слова типу:

                                     Струна                   зламав

                                     Слова                      зловити

                                     Стріла                   злість

                                     Стрічка                 злива

                                     Стрибок                розлука

                                     Гостро                   узлісся

                                    Айстри                   стрімкий

Ці види вправ допомагають мені навчити учнів 1 класу добре читати, розвивають швидкість читання.

            Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору– від кількості друкованих знаків, яку читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору використовую:

  •  малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, квадрати Шульте та Лезера;
  •  читання слів за таблицями, з’єднуючи склади;
  •   читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (частинки букв відсутні через механічні перешкоди – надгризла мишка, проліз равлик, розмило дощем тощо);
  •  виконання завдань на відновлення слів із пропущеними буквами, речень, частин тексту із пропущеними буквами в словах;
  •  частини великого цілого тексту із пропущеними словами;
  •  абзаців та цілого тексту із пропущеними реченнями. (Додаток  2)

Наприклад, пропоную учням завдання:

  1.  Прочитай  та запиши слова, на які впали лозини.

Часом             покликав           семеро

думає             злагода               чоловік

  1.  Прочитай слова, по яких проліз равлик, запиши їх.

бабуся            дівчинка

каша               поставила

  1.  Прочитай речення, на які розмоталися нитки.

Як повіяло восени холодом, згадав один чоловік, що нема внього шапки. Купив він сукна. Та стільки, аби вистачило на шапку.

Така робота сприяє підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання.

Кожен урок читання розпочинаю з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Ці  вправи я назвала “артикуляційна зарядка”, до якої ввійшла робота над скоромовкою, вправи для розвитку язика і губ, які не зв’язані з вимовою якого-небудь звуку, вправи, пов’язані з вимовою певного звука, складання та читання чистомовок, читання складів із дошки, таблиць різними способами (пошепки, губами, голосно, повільно, швидко), читання групи слів на одному диханні. Їх пропоную відповідно до теми уроку. Наприклад, при вивченні твору Дмитра Павличка Де найкраще місце на землі пропоную учням таку мовно-читацьку розминку:

  •  Де ж це наш пустунчик-язичок?

Заховавсь за біленький тинок,

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудимо!

Поплямкайте губками.

Поклацайте зубками.

Продзижчіть, як комарик.

Продиркайте, як трактор.

Прошуміть, як вітерець.

Посичіть, як гуска.

Ці вправи дають змогу налагодити ритмічність дихання дітей, у результаті чого вони навчаються вільно регулювати його при читанні. А це в свою чергу сприяє розвитку навичок читання. (Додаток 3)

У розучуванні скоромовок йду від коротких і доступних для розуміння, запам’ятовування і вимови дітьми відповідного віку – до більш складних. Першокласникам пропоную такі фрази-скоромовки як «На дворі трава, на траві дрова». В міру освоєння учнями чіткої вимови звуків, слів, фраз пропоную більш складні скоромовки типу: “Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами. При роботі зі скоромовкою пропоную учням такі завдання:

  •  прочитати по складах разом;
  •  пошепки, постукуючи олівцем;
  •  хором цілими словами;
  •  у нормальному темпі;
  •  протяжно, ніби співаєте;
  •  чітко артикулюючи;
  •  швидко («блискавкою»);
  •  модулюючи голос (швидко-повільно).

За бажанням діти промовляють скоромовку індивідуально.

Вивчення скоромовок на уроках є необхідною передумовою виразного читання.

Для розвитку памяті у дітей використовую такі вправи:

  1.  Показую малюнок (3-4 сек.) і роблю установку: запам’ятати кожен предмет, а потім його назвати.
  2.  Дітям роздаю на парти текст. За моєю командою вони відкривають його і починають читати швидко та уважно. Далі я пропоную закрити текст: А тепер своєму сусіду розкажіть зміст прочитаного”.
  3.  Проведення слухових диктантів (речення читаю тільки один раз,а діти прослухавши його, повинні записати. При цьому збільшую все кількість слів у ньому).
  4.  Проведення зорових диктантів. (Текст речення показую на кілька секунд, потім його закриваю, а учні повинні записати його правильно.)

Під час читання дитина повинна оволодіти прогнозуванням, здатністю передбачати події, зв’язки й утримувати їх у пам’яті.

Передбачення (антиципація) є однією з основних ознак сформованості навички читання. На своїх уроках я пропоную учням такі вправи:

1. Читання слів з пропущеними буквами:

                            П_П_Г_                    СИН_ _Я

                           С_Р_К_                     ГО_ _ _ _ЦЬ

                           П_Г_Ч                     СНІ_ _ _

   2.  Доповни речення словами:

Настала ….

З`явилися ….

Розквітли….

Щасливі діти ….

У міста і села йде … весела.

  3.  Доповни речення словами з тексту:

         А й справді – погладив подарунок Мураш. Немов … …  …!  (з туману зітканий) і інші.

На кожному уроці читання використовую різні вправи для розчитування. Їх обираю відповідно до вікових особливостей школярів, теми, яку ми вивчаємо на уроці. Застосування таки вправ вдосконалює навички читання, допомагає відпрацювати темп, правильність, виразність, сприяє усвідомленню прочитаного.  Для цього використовую різні види розчитування:

  •  читання складів з карток чи зі складової таблиці, наприклад: ра, ря, ру, рю, рі, ре, пре, кре, пра, спра, впра;
  •  читання деформованих текстів;
  •  читання пар складів із складової таблиці Зайцева М. О.;
  •  розчитування у вигляді гри.

Наприклад, у 1 класі пропоную дітям пограти у гру Сонечко.

  •  Яке ж літо без теплого, ласкавого сонечка? От воно заглянуло до нас у клас і запрошує на гру.

                                          А

                            Ю                         Е  

 

                       Я                                     І

                    

                            О                          У

                                           И

У віконечко вставляю картки з буквами, щоб утворились комбінації приголосних: пр, гр, хл, ст, дзв. Діти читають за указкою. Це дає мені змогу контролювати увесь навчальний процес. При цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.

У 2 класі  при вивченні творів Марійки Підгірянки “Співанки про місяці”, “Діти й ластівка” використовую такі вправи для розчитування:

1. Читання переплутаних слів:

  •  Відновіть назви місяців, які обмінялися частинами своїх слів:

                жовтопад         і       листень

               грусень               і       вересень

              лютень              і       березий

 2.  Читання слів із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки:

             с_ч_нь                       тр_в_нь

             кв_т_нь                   л_п_нь

            ч_рв_нь                    с_рп_нь

Активно практикую читання вголос. Таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови. Воно є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною. Голосне читання сприяє розвиткові  живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно. Тому на уроках показую учням зразки правильного, виразного читання і вимагаю цього від учнів. У своїй роботі використовую різні форми читання вголос: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), вибіркове, партикулярне, читання в особах, у парах, ланцюжкове, читання “буксиром”, читання “дощиком”, читання “Незнайком”, читання “луною” за вчителем, читання напівголосне сусіду по парті, читання на одному диханні якнайбільше слів, читання із орієнтацією на розділові знаки, читання одного й того самого речення з різною інтонацією, інсценування.

При читанні мовчки успішно застосовую такі завдання, як пробігання  дітьми очима по тексту або по його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи). 2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку – переглядати на швидкість. Пропоную знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до …. Наприклад: знайти найдовше слово, найкоротше слово,  слово,  в якому найбільше голосних, приголосних і інші.

В 3-4 класах особливу увагу приділяю мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

Починаючи з другого класу, на всіх уроках, крім фізкультури та уроків контрольних робіт, проводжу пятихвилинки читання. Цей вид самостійного читання практикую на початку уроку. Кожен учень читає свою улюблену книжку. Вибір книжок не обмежується ні за темою, ні за обсягом. Спосіб читання учні обирають самі (бурмотіння, шепотіння, гудіння, мовчки). Дітям, які читають в обсязі 120-150 слів, пропоную читати мовчки, бо при іншому читанні відбувається штучна затримка темпу.

Щоб навчити учня швидко читати, пропоную їм і інші види роботи, а саме:

а) читання перед сном;

б) читання в темпі скоромовки;

в) напівголосне читання;

         г) проведення самозамірів читання (під кінець уроку залишаю 2-3 хвилини, щоб провести самозаміри читання. Результати їх записуємо в щоденнику учня.

Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення прочитаного, починаючи з першого класу, використовую систему ігрових форм, яка спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними.

Такі ігрові вправи спрямовані на розвиток у дітей оперативної памяті, периферійного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери. За змістом і формою ігри досить різноманітні. Тому використовую їх дуже широко:

  •  під час обговорення прочитаної книги;
  •  на літературних ранках і святах;
  •  на всіх етапах уроку.

Наприклад, у першому класі під час закріплення вивчення голосних і приголосних звуків використовую гру Буква заблукала. На переносну дошку розставляю букви, які переплутав Незнайко:

  •  букви, що позначають голосні звуки ОСЕМУ;
  •  букви, що позначають приголосні звуки НКІАТ.

Пропоную дітям виправити помилки, розставити букви на місце.

В процесі ігор розвиваю в дітей інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваю творчі задатки і здібності. (Додаток 4)

У молодших школярів велику роль у розвитку читацьких навичок відіграє словникова робота. Діти не зможуть усвідомити зміст прочитаного тексту, якщо не будуть розуміти значення слів. Тому такі слова записую на дошці у колонки чи друкую на окремих картках для кожного учня. Пропоную учням з’ясувати їх значення. Таку роботу організовую по-різному. Так, при вивченні казки Кирило Кожум’яка з лівої сторони записую слова, а з правої – їх тлумачення. Пропоную учням:

  •  Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.

Леміш -                               шановані люди похилого віку.

Урочище -                          люди, що жили в місті.

Городяни -                         міра ваги, близько 16 кг.

Пуд -                                   частина плуга, що розрізає землю.

Старшина -                      ділянка землі, яка чимось відрізняється від                                                                          

             навколишньої місцевості.

Часто записую слова у колонки і пропоную учням: прочитати хором, по одному, зверху вниз і знизу вверх, мовчки, знайти іменники, прикметники, дієслова, подумати,що їх об’єднує, знайти зайве слово за іншою ознакою, знайти слова-антоніми, синонімічні пари і т. д.

Починаючи з 3 класу, вчу дітей працювати з тлумачним словником, енциклопедією. Для читання вдома пропоную прочитати не той текст, що учні вивчали в класі, а той, який опрацьовуватиметься на наступному уроці. Діти в свої зошити, які ми назвали Чарівні слова, записують ті слова і словосполучення, значення яких не розуміють, і тлумачення їх з’ясовують за словником.

Щоб досягти високого рівня читання, вчу школярів аналізувати твір, осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо-виражальні засоби мови, запам`ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури. Цим самим формую в дітей читацькі вміння.

Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Тому на цьому етапі обираю ті прийоми роботи з текстом, які допомагають організовувати спілкування, включати дитину в різні види діяльності, щоб вона могла виявити себе в тій ролі, у якій цікаво, розвивати свої здібності.

Це – перечитування частин твору, складання карти твору, опис місця дії, випадку, який трапився з героєм твору, створення п’єси, діафільму, інсценізація, словесне малювання уявлюваних картин, діалог з автором (героєм), лист автору (герою), продовження історії, різні закінчення до оповідання, створення власного оповідання.

На основі прочитаних творів розвиваю творчі  здібності учнів, мовлення, формую уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), а саме:

  •  створення казок, усмішок (за аналогією);
  •  складання скоромовок, загадок, лічилок;
  •  віршування;
  •  читання в особах;
  •  інсценізація, драматизація невеличкого твору, ведення діалогу з героями твору і інші.

Починаючи з першого класу, працюю над формуванням читацького кругозору учнів. Вже на уроках навчання грамоти під час букварного періоду акцентую увагу учнів на прізвищі автора. Пізніше опрацювання будь-якого твору починаю з імені автора, біографічних відомостей про нього. У 4 класі при вивченні біографії письменника пропоную учням створити Портфоліо письменника. Воно вміщує:

  •  портрет письменника;
  •  прізвище, ім`я, по батькові автора;
  •  псевдонім;
  •  роки життя письменника;
  •  відомості про дитячі роки;
  •  важливі дати життя;
  •  вплив на творчість життєвого досвіду;
  •  перелік творів.

Вагоме місце розвитку читацької компетентності молодших школярів відводжу на уроках позакласного читання. Організацію позакласного читання в школі починаю з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою. Для цього пропоную учням анкети. З    першокласниками анкетування проводжу в усній формі. З учнями 3-4 класів – у письмовій формі. Також на батьківських зборах виявляю коло читання батьків та їх дітей за допомогою анкети. (Додаток 5)

Для уроків позакласного читання добираю твори, зміст яких емоційно насичений, здатний в учнів викликати різноманітні почуття. Свою роботу з книгою концентрую навколо читання вголос художніх творів (казок, віршів, оповідань). Так, вивчаючи з дітьми вірш Марійки Підгірянки “Школа”, ознайомлюю їх з новою книжкою, розповідаю, як готують книгу до друку, стисло повідомляю факти з життя письменниці. Потім якомога виразніше читаю вірш, одночасно стежачи, як учні реагують, інтонацією голосу звертаю увагу на найважливіше, роблячи паузи, що дає можливість краще осмислити окремі фрази, вдумуючись і їх зміст:

                             Ти нас всіх научиш,

                             Як у світі жити,

                             Як зло оминати,

                             А добро чинити.

У другому класі привчаю дітей самостійно налаштовуватись на читання нової дитячої книги. В класі постійно діє Куточок читача. В ньому обовязково вивішую список рекомендованої літератури, який періодично поновлюю та доповнюю. Також в Куточку читача знаходяться рекомендації читачам, пам’ятки Навчись читати правильно (Додаток  6). В класі постійно організовую книжкові виставки, виставки дитячих газет і журналів Соняшник, Барвінок, Малятко та ін..

         Кожної перерви діти вільно беруть книжки, читають їх і діляться враженнями про прочитане. Велику увагу приділяю обліку прочитаних книг, які учні ведуть у щоденниках читача. На уроках позакласного читання пропоную кращим школярам в кріслі автора презентувати свої записи.

Уже, починаючи з першого класу, проводжу з дітьми екскурсії до бібліотеки, де бібліотекар популяризує різні книги, проводить зустрічі з книгою, у цікавій формі знайомить з авторами книг, проводить презентації нових книг, бесіди з учнями про прочитану книгу. Також проводжу з учнями бібліотечні уроки. Наприклад: Книга – найкращий твій друг.

         

         На уроках читання широко використовую різноманітні інноваційні технології, які вдосконалюють зорове сприйняття і вимову, дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів. Перевагу віддаю побудові “асоціативного куща”, читанню із зупинками, грі “так – ні”, читанню з передбаченням, “кріслу автора”, “мозковій атаці”, роботі в групах, парах, "грі карусель".

Для ефективного застосування цих методів старанно планую свою роботу: даю завдання учням для попередньої підготовки – прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Наводжу для прикладу урок читання в 4 класі. Вивчаючи тему “Ніколи не завдавай лиха природі” (М. Думич “Гніздо”), учням даю завдання підготувати розповіді про лелек, знайти енциклопедичні відомості про цих птахів, скласти вірші, ребуси, кросворди, “заглянути” до народознавчих знань наших пращурів, намалювати малюнки. На основі проведеної роботи пропоную учням на уроці побудувати  ”асоціативний кущ”:

    Бусол                            вага 5-7 кг                   пролітає 200-400 км на                                       

                                                                                            день

занесений до Червоної                      Лелека                          селиться біля осель

          книги                                                                                        людей

                                                   

                               

                                                         синантроп

Організована таким чином робота сприяє розвитку навичок читання. Часто активізувати учня мені допомагає така форма, як мозковий штурм (як у фронтальній, так і в груповій роботі). Цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Наприклад, під час вивчення Лесі Українки Біда навчить пропоную учням питання:

  •  Що знайшли горобчики на смітничку?
  •  Скільки зерняточок знайшли горобчики?
  •  Хто вчив розуму горобчика?
  •  Хто головна дійова особа казки?
  •  Хто винен у біді, яка спіткала горобчика?

 

Розвитку читацької компетентності молодших школярів сприяє проведення масових позакласних заходів. Роботу організовую так, щоб учні самі брали активну участь у їх підготовці: збирали матеріал, вели пошукову роботу, готували виставки літератури, малюнків, складали проекти на задану тему. Наприклад, при підготовці проекту “Люби і знай свій рідний край” учні збирали інформацію про історію села Шепіт, походження його назви, визначні місця, записували коломийки про Гуцульщину, гуцулів, проводили зустрічі з народними умільцями, цікавились старовинним одягом гуцулів, гуцульською кухнею. На основі зібраного матеріалу оформили альбом Край, в якому живемо, провели  тематичний ранок Мій рідний край – моя історія жива.

        При проведенні Тижня початкової освіти з дітьми організували зустріч з казковими героями, конкурс читців віршів, зустріч з поетом, вихідцем з села Брустур, Василем Карп’юком.

        Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв'язок з життям сприяє розвитку  учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості, а значить розвитку читацької компетентності.

       Якісне оволодіння навичками читання – запорука успішності школяра з кожного предмета. Тому удосконалення умінь і навичок читання здійснюю використанням міжпредметних зв’язків. Дітям доводиться читати тексти різного характеру (віршовані, математичні, науково-пізнавальні), виконувати різноманітні завдання. Наприклад, на уроці довкілля дітям пропоную прочитати заголовок, вступ і закінчення статті, розказати передбачений зміст, а потім прочитати і перевірити, чи правильно вони думали.

     На уроках математики в початкових класах, у процесі роботи над задачами й іншими математичними завданнями виділяю кілька хвилин для розвитку читацьких умінь.  Для цього використовую тексти з підручникаМатематика, а за потреби – ще й додаткові.

Результативність проведеної роботи  визначається позитивними змінами, які простежуються у зростанні сформованості читацької компетентності. Моніторинг навчальних досягнень молодших школярів з читання показав зростання успішності знань учнів. Так, у 2009-2010 н.р. (2 клас) достатній і високий рівень навчальних досягнень учнів становив 50,1%, у 2010-2011 н.р. – 60%, а в 2011-2012 н.р. – уже 70%.


Перевірка навичок читання вголос і мовчки, контрольні роботи з читання, державна підсумкова атестація з читання показали відповідність освітнього рівня учнів 4 класу вимогам Державного стандарту початкової освіти та готовність школярів до вивчення літератури в основній школі.

На ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика учениця Карп’юк Ганна серед учнів 4-х класів зайняла ІІІ місце, а в ІІ турі олімпіади школярів з української мови серед учнів 4-х класів 2011-2012 н.р. була переможцем.


Для формування читацької компетентності молодших школярів рекомендую
:

  •  ознайомити учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
  •  постійно працювати над удосконаленням навичок читання, використовуючи різноманітні вправи;
  •  навчити вибирати літературу, враховуючи інтереси, побажання;
  •  створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;
  •  через використання різних прийомів роботи над художнім текстом формувати навички аналізу художнього твору;
  •  організовувати дослідницьку роботу школярів;
  •  розвивати усне та писемне мовлення учнів;
  •  працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів;
  •  співпрацювати з батьками і бібліотекарем;
  •  використовувати різноманітні методи і форми на всіх етапах уроку читання;
  •  виховувати потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку;
  •  формувати у школярів прийоми самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок.

Список використаної літератури

  1.  Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний  посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.
  2.  Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-8.-с.14-16.
  3.  Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.
  4.  Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. -К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.
  5.  Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. -К.: Рад. школа, 1991. -495 с.
  6.  Вашуленко О.Оцінювання читацьких компетентностей молодших школярів.// Початкова школа 2007.-№12.-с.16-21.
  7.   Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.
  8.  Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.
  9.  Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.
  10.  Державний стандарт початкової освіти. Початкова школа. - 2011, - №7.
  11.  Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.
  12.  Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.
  13.  Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2003. - № 7. - с.51 -53.
  14.  Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.
  15.  Жинкин Н.И. Речь, как проводник информации. - М.: Наука, 1982. -  160 с.
  16.  Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.
  17.  Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.
  18.  Капська А.И. Як навчити  учнів  виразно  читати. - К.: Рад. школа, 1978. - 191 с.
  19.  Карнаух Г. Впровадження інтерактивних методів методів навчання на уроках читання. Початкова школа. – 2008. -№11. с.5-8.
  20.  Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 23.-с.3-14.
  21.  Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.
  22.  Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.
  23.  Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.
  24.  Масник Н. Розкриття навчальних цілей на уроках читання// Початкова школа. – 2010. - №7.- с.4-7.
  25.  Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.: Магістр. - S, 2000. - 88 с.
  26.  Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.
  27.  Науменко В.О. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - № 7. - с.24-28.
  28.  Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.
  29.  Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання // Початкова освіта. - 2004. - № 2. - с.6-10.
  30.   Пальченко Л.I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання/  Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.
  31.   Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія - 2002 - № 3-4 - с.233-237.
  32.   Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. - 1997.-№ 11.-с.8-11.
  33.   Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.
  34.   Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – с.79-87.
  35.   Саралупова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. - 1993. - № 2. - с.12-15.
  36.   Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Рад. школа, 1982. - 175 с.
  37.   Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256 с.
  38.   Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного і позакласного читання // Початкова школа. - 1990. - № 5. - с.36-40.
  39.   Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - 206 с.
  40.  Шелехова Г. Формування вмінь читати на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 6. - с.4-8.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55328. Природа рідна - наша втіха, тож, хай вона не знає лиха 58 KB
  Чи хотіли б ви дізнатися більше про планету Земля рослинний та тваринний світ Звідки ми можемо про це дізнатися Я пропоную вам провести екскурсію до краєзнавчого музею прочитати в довідниках енциклопедіях тощо...
55329. Антарктида. Південний край Землі. Материк таємниць і загадок 159.5 KB
  За планом скласти характеристику географічного положення Антарктиди. Які особливості природи материка визначаються її географічним положенням? В чому своєрідність географічного положення Антарктиди порівняно з іншими материками?
55330. Функція 2.38 MB
  Задачі проекту: розширити знання учнів з алгебри про про функцію; Познайомити учнів з різними видами функцій; усвідомити важливість даної теореми; Тематичні питання: Що ви знаєте з історії математики про функцію? Хто вперше ввів поняття функції? Які способи задання функції?
55331. Взаєморозуміння 152 KB
  Мета й завдання проекту: поглибити знання гімназистів про етикет і його важливість у житті людини; навчити дітей жити у злагоді з оточуючими; сприяти розвитку культурного рівня учнів; вдосконалити практичні уміння учасників проекту; виховувати повагу одне до одного.
55332. Система взаємодії у профорієнтаційній роботі школи та вищого навчального закладу 173 KB
  Забезпечення максимально сприятливих умов для професійного розвитку учнів формування мотивації професіональних намірів. Виявлення можливостей учнів їх корекція і розвиток розвиток професійних інтересів і необхідних якостей.
55333. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок 282.5 KB
  Практикум Мініпрактикум Географічна розминка Світлофор Текст параграфа; позначити на контурній карті рівнини України Відносна і абсолютна висота точок місцевості Географічна мозаїка Географічний крос Проблемне питання Дивуй Кути Проблемне...
55334. Таємниці підводного царства 251 KB
  Мета проекту: освітня: розширити знання дітей про море як складну екосистему зі своїми законами і умовами для існування всіх його мешканців; сформувати елементарні уявлення про рослинний та тваринний світ морів та океанів...
55335. Десяткові дроби. Додавання та віднімання десяткових дробів 5.39 MB
  Мета роботи: використання комп’ютерних технологій при створенні математичних проектів для узагальнення і систематизації знань учнів з вивченої теми. Розвиток навичок самостійного одержання інформації, формування вміння відбирати й структурировати матеріал.
55336. Культура та мистецтво спілкування 201 KB
  Виховні завдання проекту: розширити знання учнів про етичні норми безконфліктного спілкування та мистецтва володіти собою; формувати в учнів розуміння значення спілкування в житті людини; розвивати почуття відповідальності самодисципліни...