55711

Оптимальні шляхи реалізації науково-методичної проблеми школи

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Характеристика сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми закладу. Створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї. Системний підхід до роботи над науково-методичною проблемою. Основні етапи роботи над науково методичною проблемою.

Украинкский

2014-03-28

134.5 KB

28 чел.

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………

3

Розділ 1. Характеристика сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми закладу ……………………………………………….

5

  1.   Створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї …….

5

  1.   Системний підхід до роботи над науково-методичною проблемою …...

6

1.3. Основні етапи роботи над науково-методичною проблемою …………. 

7

Розділ 2. Поетапна реалізація науково-методичної проблеми Маньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1       Маньківської районної ради Черкаської області

2.1. Загальна характеристика науково-методичної проблеми ………………

8

2.2. Сучасний зміст основних етапів реалізації науково-методичної  проблеми школи …………………………………………………………………………..    

10

  •  Діагностичний етап …………………………………………………….

10

  •  Теоретичний етап ………………………………………………………

14

  •  Практичний етап ……………………………………………………….

15

  •  Узагальнюючий етап …………………………………………………

18

Висновки ……………………………………………………………………….

19

Список використаних джерел……………………………………………….

22

Додатки


ВСТУП

Актуальність. У програмному документі «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті» гостро поставлено питання про необхідність розвитку ініціативи, творчості педагогічних працівників. Досвід свідчить, що лише за координації зусиль усього педагогічного колективу, зосередженні його уваги на вирішенні конкретної педагогічної проблеми можна значно підвищити ефективність і результативність навчально-виховного процесу.

Завдання, визначені основними державними освітянськими документами щодо удосконалення управління навчальними закладами, неможливо реалізувати без трансформації ідей науки та упровадження інноваційних технологій навчання та виховання. У зв’язку з цим першочергового значення набуває проблема створення таких педагогічних колективів, де сприятливий психологічний мікроклімат, де панує атмосфера творчості та відповідальності, де здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться новому.

Однак, як зазначав великий режисер зі світовим іменем К. Станіславський: “Колектив із декількох десятків чоловік не може об’єднатися, держатися і міцніти лише на основі особистої взаємної симпатії всіх членів. Для цього люди дуже різні, а почуття симпатії нестійке і зрадливе. Щоб об’єднати людей, потрібна більш ясна і міцна основа – це ідея”.

Такою об’єднавчою силою у педагогічних колективах, яка допомогла б переорієнтуватися на новий підхід в організації навчально-виховного процесу, (суть якого зводиться до створення умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості із відповідними компетентностями) – є організація роботи над науково-методичною проблемою.

Це вимагає нових підходів до організації навчально-виховного процесу, основною одиницею якого є урок. Адже змінюється функція уроку, мета уроку, а, відповідно, і форма проведення. І тут без впровадження ідей науки, ППД просто не обійтися, бо це важлива умова розвитку освіти.

Об’єкт дослідження: управлінська діяльність щодо реалізації науково-методичної проблеми школи

Предмет дослідження: сучасні підходи до реалізації науково-методичної проблеми школи.

Мета роботи: визначити оптимальні шляхи реалізації науково-методичної проблеми школи.

Для реалізації поставленої мети потрібно було виконати такі завдання:

  •  Опрацювати методичні джерела щодо сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми школи.
  •  Розглянути чинники, які впливають на ефективність реалізації науково-методичної проблеми закладу;
  •  Дати загальну характеристику науково-методичної проблеми загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Маньківської районної ради Черкаської області
  •  Охарактизувати сучасний зміст основних етапів реалізації науково-методичної проблеми

Структура роботи. Робота складаєиться зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків. 


РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ                                 ДО РЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ЗАКЛАДУ

  1.  Створення колективного досвіду на базі науково-методичної  ідеї

Опрацювання нової науково-методичної проблеми передбачає зміну змісту освіти, освоєння нових навчальних програм, запровадження нетрадиційних форм педагогіки, пошук оригінальних методик викладання, конструювання нового досвіду на основі досягнень науки та передового педагогічного досвіду, перевірки його ефективності.

Отже, життя ставить нові вимоги, а вчитель раптово змінитися не може. У нього вже роками відпрацьована своя методика, своє бачення вирішення освітянських питань. І навіть молоді вчителі, які нещодавно закінчили вузи і прийшли в школу, не ознайомлені з новими підходами до організації навчально-виховного процесу. Вони обізнані з традиційними підходами, а секрети нових мають засвоїти в педагогічному колективі.

Варто усвідомити, що сьогодні мова йде не про окремих учителів, які, виявляючи творчість, самотужки впроваджують нові ідеї науки, ППД. Як кажуть, один в полі не воїн, особливо в нашій системі. Мова йде про створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї, тобто має спрацювати формула  “Від творчо працюючого вчителя – до творчо працюючого колективу – і до творчо працюючого учня.”

Крім актуальності, перспективності організація роботи над науково-методичною проблемою має спрацьовувати на конкретний кінцевий результат.

  1.  Системний підхід до роботи над науково-методичною проблемою

Школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив; учитель – педагогічний колектив...
Таким чином, управління школою треба здійснювати на основі системного підходу. А так як робота над
науково-методичною проблемою стосується всієї школи, то має тут також забезпечуватися системний підхід, тобто даний процес має управлятися.

Бо якщо система – то вона обов’язково управляється, а її відсутність – втрата управління, яка веде до розпаду, хаосу, розрухи.

Ознаки системи (за В. Масловим)
1. Наявність аналізу.
2. Наявність мети (спрогнозованого результату).
3. Внутрішня змістовна будова процесу.
4. Взаємозв’язок і взаємовплив всіх структурних одиниць.
5. Наявність підсумку, корекція.

Системний підхід також передбачає виконання таких вимог до управління процесом роботи над науково-методичною проблемою:

1. Збір інформації.
2. Педагогічний аналіз інформації.
3. Прогнозування результатів.
4. Планування.
5. Організація.
6. Регулювання.
7. Контроль.
8. Корекція.
9. Стимулювання.
10. Аналіз на основі зворотного зв’язку.

Таким чином, організацію роботи над науково-методичною проблемою необхідно розглядати під кутом саме системного підходу. Тоді буде відповідний позитивний результат.

2.3. Основні етапи роботи над науково-методичною проблемою

Реалізація єдиної науково-методичної проблеми центральна ланка в науково-методичній роботі навчального закладу. Етапи здійснення цієї роботи в методичних джерелах визначені по-різному. Найчастіше зустрічається поділ процесу роботи над науково-методичною проблемою на чотири основних етапи:

а) діагностичний; б) теоретичний; в) практичний; г) узагальнюючий.

А.Г. Стельмах у роботі «Системний підхід до організації роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою» пропонує десять етапів роботи над проблемною темою.

  1.  Аналітичний етап.
  2.  Визначення проблеми.
  3.  Визначення шляхів реалізації.
  4.  Теоретичне осмислення педагогічної ідеї та ознайомлення з наявним передовим педагогічним досвідом із даної проблеми.
  5.  Розробка практичних рекомендацій.
  6.  Створення членами творчої групи передового досвіду на основі педагогічної ідеї.
  7.  Пропагування нової педагогічної ідеї, вироблення у практичних працівників психологічного налашштування на її використання.
  8.  Вивчення і узагальнення створеного ППД, уточнення на цій основі практичних рекомендацій.
  9.  Впровадження в масову практику ідей проблемної теми з урахуванням розроблених і уточнених рекомендацій.
  10.  Аналіз проміжних та кінцевих результатів. Підведення підсумків роботи над проблемою.

Кожний з цих етапів роботи над проблемною темою має свій зміст та завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань.


РОЗДІЛ 2. ПОЕТАПНА РЕАЛІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ МАНЬКІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ                   І-ІІІ СТУПЕНІВ №1 МАНЬКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ          ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Загальна характеристика науково-методичної проблеми школи

Маньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Маньківської районної ради Черкаської області вже другий рік працює над реалізацією нової науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».

Термін реалізації проблеми: 2011 – 2016 рр.

1. Діагностичний етап (2011 – 2012 н.р.).

2. Теоретичний етап (2012 – 2013 н.р.).

3. Практичний етап (2013 – 2014 н.р., 2014 – 2015 н.р.)

4. Узагальнюючий етап (2015 – 2016 н.р.)

Особливістю організації управлінської діяльності щодо реалізації науково-методичної проблеми школи є наповнення традиційних етапів роботи над проблемою сучасним змістом, запропонованим А.Г.Стельмах у роботі «Системний підхід до організації роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою».

Актуальність. Українська освіта XXI століття потребує кардинальних змін у структурі, змісті і технологіях навчання.

Головна причина, що впливає на ситуацію в галузі освіти, прискорення темпів розвитку суспільства. В умовах України готовність до змін конкретизується у вимогах підготовки учнів до життя в ситуації переходу до інформаційного суспільства.

Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці комп'ютер значно відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп'ютер людина може перекласти такі завдання, які раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою. Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого творця.

Неззаперечно, що комп’ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Саме завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку дітей. Комп’ютери дозволяють індивідуалізувати навчання не тільки за темпом вивчення матеріалу, але й за логікою та типом його сприйняття. Вони значно підвищують швидкість та точність збору й обробки інформації, дозволяють вести корекцію, є потужним інструментом. За комп’ютерами майбутнє у пошуку необхідної інформації. Можливості комп’ютерних і мережевих технологій активізують уяву.

Тому впровадження ІКТ у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем.

Пріоритетні цілі школи в 2012-2016 р.р.:

  •  підвищення рейтингу школи;
  •  реалізація науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня»;
  •  широке використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій;
  •  підвищення рівня професійної компетентності вчителя, іміджологічної культури, зростання мотивації до самовдосконалення;
  •  результативність участі учнів школи у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін, творчих конкурсах;
  •  підвищення конкурентноздатності випускників;
  •  створення здорового мікроклімату в школі, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів;
  •  підготовка конкурентноспроможних випускників, адаптованих до життя у інформаційному суспільстві, яке швидко змінюється.

2.2. Сучасний зміст основних етапів реалізації науково-методичної проблеми школи.

Діагностичний етап

Роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою розпочинаємо з діагностичного етапу, який включає в себе педагогічний аналіз та визначення на його основі науково-методичної проблеми школи.

Педагогічний аналіз – це цілеспрямована аналітична діяльність адміністрації школи на виявлення основного, суттєвого в складній і багатогранній роботі шкільного колективу за рік (попередні роки); встановлення причинно-наслідкових зв’язків в ній шляхом розподілу її на окремі напрямки; оцінка кожного з них; визначення його місця і ролі в цілісній системі шкільного життя, і, наприкінець, виявлення зв’язків між самими напрямками, між ними і всією роботою в школі.

Суть педагогічного аналізу можна подати такою формулою: результат (чого досягли?) – причини (чому це виявилося можливим? (неможливим?) – фактори (що цьому сприяло? (не сприяло?).

Мета педагогічного аналізу:

1. дати об’єктивну оцінку фактичного стану педагогічного процесу в школі і його результатів;                                                                      2. виявити перспективи розвитку шкільної освіти;                                               3. встановити основні фактори, які впливають на кінцевий результат;
4. визначити внутрішні і зовнішні резерви розвитку шкільного колективу.

На початковому етапі роботи над науково-методичною проблемою адміністрація школи здійснила ряд діагностувальних засобів.

  1.  Моніторингові дослідження за такими напрямками:
  •  Професійна компетентність педагогічних працівників (інтелектуальна, психологічна, управлінська, мотиваційна, комунікативна, проективна, дидактична, методична, креативна).
  •  Рівень навчальних досягнень учнів, їх вихованості та розвитку. Особливу увагу ми звертали на рівень компетентностей, якими володіють учні (уміння вчитися, компетентність з інформаційних технологій, громадянська, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, підприємницька, соціальна).
  1.  Аналіз результатів педагогічного процесу для виявлення загальних та окремих аспектів науково-методичної роботи.
  2.  Аналіз нормативних документів.
  3.  Діагностичне анкетування педпрацівників.

У результаті проведеного діагностування були отримані об’єктивні відповіді на запитання: «Хто ми є? Які ми є сьогодні? Які ми були? Якими хочемо бути, враховуючи директивні, нормативні документи в галузі освіти, ідеї педагогічної науки, наявний ППД? Що в нас для цього є?»

У ході педагогічного аналізу були з’ясовані основні передумови для вибору науково-методичної проблеми школи «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня»:

  1.  достатня мотивація до запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній практиці;
  2.  високий рівень інформованості учителів про новітні інформаційно-педагогічні технології, знання новаторських методів роботи;
  3.  зорієнтованість педагогів на власну творчість, налаштованість на експериментальну діяльність;
  4.  готовність до подолання труднощів, пов'язаних із змістом та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій;
  5.  володіння практичними навичками освоєння інформаційно-комунікаційних технологій.

Якісний педагогічний аналіз – головна умова грамотного визначення науково-методичної проблеми школи. Обираючи науково-методичну проблему, адміністрація нашої школи враховувала такі фактори:

  1.  аналітичний аспект (розглянуто вище);
  2.  завдання, які стоять перед школою на даному етапі, директивні та нормативні державницькі документи щодо розвитку освіти, сучасні науково-методичні ідеї, передовий педагогічний досвід з організації навчально-виховного процесу;
  3.  вибір проблеми, реалізація якої сприяла б підвищенню ефективності і результативності всієї навчально-виховної роботи;
  4.  враховувалася думка вчителів, учнів, батьків; проводилися консультації із РМК, ОІППО, вченими, практиками;
  5.  у формулюванні проблеми ми намагалися відображати сучасну педагогічну ідею та спроектований результат: «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».

Звичайно, вибір науково-методичної проблеми має носити колективний характер, хоча ініціатива, як підтверджує практика, належить в основному керівникам школи.

Щоб викликати зацікавленість педагогічного колективу вибраною проблемою, адміністрація нашої школи докладала багато зусиль для того, щоб розкрити, обґрунтувати її актуальність і значимість з виходом на кінцевий результат. Роз’яснювальна робота проводилася у ході таких науково-методичних заходів: конференцій, “круглих столів”, під час опрацювання рекомендованої літератури, співбесід, мозкових штурмів тощо.

Вибір проблемної теми ми підтвердили конкретним управлінським документом рішенням педагогічної ради.

Важливим моментом діагностичного етапу є визначення мети та завдань реалізації проблеми. Це непростий і надзвичайно відповідальний етап роботи після визначення проблеми.

Мета це передбачення результату, тобто проектування очікувань. Формулюючи мету, ми керувалися такими вимогами до неї:

  1.  конкретність мети (можливість відчути результат);
  2.  реальність мети (можливість її досягнення);
  3.  контрольність мети (можливість оцінки рівня досягнутих результатів).

Адміністрацією нашої школи разом із педагогічним колективом була сформована наступна мета реалізації науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня» – формування вчительської та учнівської компетентностей з інформаційно-комунікаційних технологій, необхідних для життя в інформаційному суспільстві.

Сформулювавши науково-методичну проблему, мету, завдання, ми визначили термін реалізації проблеми – 5 років. Оскільки науково-методична проблема розрахована на декілька років, то оптимальним варіантом, на нашу думку, є окремо складений план роботи над проблемою на відповідний термін з визначенням на кожний рік конкретного об’єму роботи із проектуванням очікуваних результатів (як проміжних, так і кінцевих).

План роботи складає творча група, яка, починаючи з етапу діагностування, координує роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою.

Зразок планування роботи над науково-методичною проблемою

Науково-методична проблема: «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».

Мета: формування вчительської та учнівської компетентностей з інформаційно-комунікаційних технологій, необхідних для життя в інформаційному суспільстві.

Завдання: створення оптимальних умов для широкого впровадження ІКТ в навчально-виховний процес школи та особистісний фаховий і навчальний простір учителів та учнів.

з/п

Зміст роботи

(за роками)

Очікувані результати

Відповідальний

Термін

вик-ня

Примітка

План роботи над науково-методичною проблемою, розроблений творчою групою, був презентований на педагогічній раді. Учителі мали змогу обговорити та внести до нього необхідні корективи.

Теоретичний етап

На теоретичному етапі адміністрація школи разом із творчою групою створюють усі умови для глибокого осмислення кожним членом педагогічного колективу наукової ідеї, яка буде трансформуватися в практичну площину. З цією метою ми використовуємо як традиційні, так і інноваційні форми роботи: круглі столи, дискусії, ділові ігри, тренінги, проблемні семінари, семінари-практикуми, аналіз фахової літератури, інтерактивні вправи тощо.

У цей період самоосвітня робота педкадрів підпорядковується роботі над проблемною темою. Адміністрація школи оперативно забезпечує вчителів списками рекомендованої літератури, тематикою рефератів, кваліфікованими консультаціями тощо. Саме шляхом самоосвіти кожен педагог може глибоко розібратися в новій педагогічній ідеї і шляхах її реалізації.

На даному етапі творча група розробляє практичні рекомендації щодо втілення науково-методичної проблеми в живу практичну діяльність учителів. Ці рекомендації максимально конкретні. Вони дають відповіді на питання: Що? Коли? Кому? На які очікувані результати вийти?

Надзвичайно важливим завданням теоретичного етапу є створення творчою групою (або окремими її членами) передового педагогічного досвіду, що є першим кроком щодо втілення наукової ідеї в практичну діяльність. Це надзвичайно вагомий і складний етап прилучення науки до практики. «Здійснене вченими відкриття, коли воно оживає в людських взаємовідносинах, в живому пориві думок і емоцій – тоді дане відкриття постає перед учителями як посильне завдання. У впровадженні теоретичних істин у живі людські думки і емоції – і є суть творчої праці вчителів», – відзначав В.О. Сухомлинський.

Теоретична підготовка тих, хто виявив ініціативу щодо створення перспективного педагогічного досвіду, повинна бути тісно пов’язана з можливістю практичної перебудови їх роботи в світлі нової педагогічної ідеї. Роль адміністрації у створенні ППД надзвичайно велика. Вчителям, які здійснюють роботу щодо створення передового досвіду, керівники школи допомагають у моделюванні уроків, у відпрацюванні окремих прийомів та форм роботи, проведенні експериментів тощо; створюють сприятливі умов для роботи (розвантаження від другорядних справ, знаходження можливостей морального та матеріального стимулювання).

Закінчується теоретичний етап проведенням моніторингових досліджень щодо результативності трансформації педагогічної ідеї в практичну діяльність тих учителів, які створюють ППД. Адміністрація має провести контрольні роботи, контрольні зрізи, тестування, опитування школярів з метою вивчення впливу запровадженої наукової ідеї на рівень навчальних досягнень учнів, їх вихованості та розвитку.

Отже, для впровадження педагогічного досвіду, створеного на основі наукової ідеї, в масову практику, необхідно врахувати:

  1.  Вплив даного досвіду на розвиток і саморозвиток особистості учня.
  2.  Наскільки досвід відзначається життєтворчою ідеєю, яка відповідає гуманістичним характеристикам.
  3.  Вплив досвіду на психічне та фізичне здоров’я учнів.
  4.  Рівень забезпечення комплексності та системності, так як особистість не можна формувати частинами.

       Практичний етап

На практичному етапі відбувається впровадження досвіду реалізації нової педагогічної ідеї (на базі розроблених і уточнених рекомендацій) в масову практику вчителів. Це надзвичайно складний і відповідальний етап в системі роботи щодо трансформації ідей педагогічної науки. Даний етап зв’язаний з необхідністю перебудови, зміни парадигми освіти, ломкою усталених стереотипів тощо. Без чіткої і послідовної системи заходів цільового призначення з таким завданням впоратися неможливо.

Впровадження ППД у масову практику починається, звичайно, із ознайомлення всіх категорій педагогів із суттю напрацьованого досвіду.

З цією метою проводиться серія семінарів-практикумів на базі напрацьованого творчою групою ППД. Як правило, такі семінари-практикуми складаються із трьох частин:

1. Теоретична (лекція, доповідь, повідомлення тощо).

2. Семінарська частина (семінар, обговорення тощо).

3. Практична частина (практичний показ досвіду в дії: відвідування уроків, виховних заходів тощо).

Дуже ефективною є така форма, як виступ вчителя-автора досвіду перед педагогічним колективом із детальною розповіддю про систему і технологію своєї роботи, про умови її ефективності, про наявні труднощі. Підготовці таких висновків необхідна серйозна допомога керівника школи.                                       

У школі може створюватися консультпункт, який веде творча група і автор передового досвіду з проблеми впровадження. Серйозним стимулом для більш інтенсивної трансформації наукової ідеї в практику роботи школи може бути науково-практична конференція.

Важливою ланкою щодо осмислення наукової ідеї і впровадження її в практичну діяльність є методичні об’єднання, які виконують ряд специфічних завдань. Перш за все, вони конкретизують зміст і шляхи впровадження нової педагогічної ідеї і передового досвіду, враховуючи специфіку конкретного предмета. Тому методичні об’єднання, ознайомившись із рекомендаціями творчої групи і ППД, повинні розробити для себе конкретні рекомендації, пам’ятки, поради щодо реалізації ідеї у відповідності із специфікою свого навчального предмета. Методичні об єднання організовують і координують роботу вчителів щодо ознайомлення з передовим досвідом, впровадженням його в практику, заслуховують звіти окремих учителів про хід впровадження.

Для більш цілеспрямованої роботи щодо трансформації педагогічної ідеї та впровадження досвіду на базі творчої групи створюється школа ППД. Як відомо, перевага ШППД в тому, що її керівник, працюючи на протязі певного періоду із сталим складом слухачів, має можливість багаторазово показати дії, прийоми і методи своєї роботи; здійснити практичне навчання слухачів; допомогти їм оволодіти технологією свого досвіду; тренувати їх аж до оволодіння необхідними вміннями і навичками.

Значна роль в процесі впровадження досягнень науки і передового досвіду належить педагогічній раді школи. В залежності від мети і часу проведення засідання педагогічної ради вона може виконати ряд важливих завдань: поглиблення знань вчителів про суть нової педагогічної ідеї, передового досвіду; аналіз стану роботи школи щодо впровадження ідеї в практику; розробка завдань колективу із впровадження досвіду з врахуванням особливостей школи; аналіз і підведення підсумків роботи над проблемною темою тощо.

Упровадження нових педагогічних ідей, рекомендацій, передового досвіду залежить від цілеспрямованої діяльності керівників школи. Вони безпосередньо керують процесом перебудови роботи у загальношкільному масштабі, виробляють конкретні управлінські рішення у зв’язку з перебудовою, зміною. На основі наказів, розпоряджень, інструкцій, нарад керівники відкидають устарілі підходи і вводять нові.

Особливо копітка робота має відбуватися в процесі відвідування уроків і виховних заходів. Враховуючи рівень підготовки учителя, ефективність його роботи, можливості і досвід, керівники школи в одних випадках підтримують діяльність і починання вчителя, в інших  допомагають, а в окремих – не виключено і пряма вимога корінним чином перебудувати свою роботу на основі нової педагогічної ідеї.

Варто відзначити, що результати діяльності школи щодо реалізації науково-методичної проблеми в значній мірі залежать і від позиції самих учителів, від їхнього ставлення до нового, бажання його впроваджувати.

Ось чому так важливо створити в школі творчу атмосферу, виховати у вчителів смак до теорії, повагу до досвіду інших, прагнення до безперервного поповнення своїх знань. Тільки у поєднанні постійної самоосвіти і тактовного внутрішкільного контролю, педагогічні ідеї і досвід, які ідуть ніби іззовні, можуть стати внутрішнім досягненням учителя, а їх реалізація перетвориться у його потребу.

Узагальнюючий етап

Узагальнюючий етап передбачає з’ясування результативності роботи щодо впровадження в практику нової наукової ідеї і ППД. Тут необхідно одержати вичерпну інформацію про фактичний стан справ в цій області. У зв’язку з цим особливого значення набуває самоаналіз та самоузагальнення вчителем результатів своєї праці з виходом на кінцевий результат, а також внутрішкільний контроль та внутрішкільні моніторингові дослідження організації навчально-виховної роботи школи. Тому всіх, хто вивчає або контролює роботу школи щодо результатів роботи над проблемною темою, потрібно озброїти спеціальною пам’яткою в розрізі змісту проблеми. Пам’ятка повинна бути конкретною, щоб вивела на об’єктивну оцінку результатів роботи. Варто відзначити, що оцінку роботи школи, вчителя про стан впровадження досягнень науки, передового досвіду можуть здійснювати лише ті, хто добре компетентний в даному питанні.

Висновки про результати роботи над проблемою оцінюються не підрахунком кількості проведених методичних заходів, а на основі аналізу таких питань:

  •  глибина осмислення педагогічними працівниками суті нової педагогічної ідеї;
  •  кількісний показник членів педагогічного колективу щодо трансформації нової педагогічної ідеї в практичну діяльність;
  •  які зміни відбулися в професійній компетентності вчителів, на скільки глибоко вони осмислили суть нової педагогічної ідеї?
  •  які зміни відбулися в рівні навчальних досягнень, вихованості учнів, їх розвитку і компетентності?

Підведення підсумків роботи може бути у формі підсумкового наказу, рішення педагогічної ради, відеоматеріалу, методичного посібника тощо.


ВИСНОВКИ

«Суть керівництва навчальним закладом полягає в тому, щоб у найважчій справі на очах у педагогів створювався, дозрівав та утверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї”, – писав В.О.Сухомлинський.

Мова йде про створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї, відповідно до формули «Від творчо працюючого вчителя – до творчо працюючого колективу – і до творчо працюючого учня».

Проведені дослідження дають змогу сформулювати наступні висновки:

  1.  У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що основною умовою успішної реаізації науково-методичної проблеми та створення колективного досвіду є використання сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми закладу. До сучасних підходів належать, у першу чергу, системність та чітка поетапність роботи над науково-методичною проблемою.
  2.  Системний підхід, за думкою багатьох науковців та методистів-практиків, є вирішальною умовою успішності та ефективності управлінської діяльності адміністрації школи у питанні поєднання науки і практики та створення на їхній основі колективного педагогічного досвіду. Системність дозволяє чітко алгоритмізувати роботу адміністрації та педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми. Так, методист А.Г. Стельмах пропонує десять етапів роботи над проблемною темою, послідовне проходження яких гарантує позитивний результат у реалізації науково-методичної проблеми. Кожний з цих етапів має свій зміст та завершену групу заходів, спрямованих на вирішення визначених завдань.
  3.  У роботі велика увага приділяється практичному застосуванню сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми школи. На прикладі роботи Маньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Маньківської районної ради Черкаської області охарактеризовані основні етапи реалізації науково-методичної проблеми «Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій як засобу розвитку особистості вчителя та учня».
  4.  У дослідженні ретельно описуються системність і послідовність роботи адміністрації та педагогічного колективу над науково-методичною проблемою відповідно до таких етапів: діагностичний, теоретичний, практичний та узагальнюючий.
  5.  Кожен із цих етапів має чіткий алгоритм проведення. Так, на діагностичному етапі здійснюється педагогічний аналіз, у ході якого з’ясовуються основні передумови для вибору науково-методичної проблеми школи. На цьому ж етапі відбувається вибір науково-методичної проблеми, визначається термін та основні етапи її реалізації, формулюється мета, завдання; створюється творча група, яка координуватиме роботу педагогічного колективу над науково-методичною проблемою. Творчою групою та адміністрацією школи здійснюється планування роботи над проблемою на п’ять років.
  6.  На теоретичному етапі зусилля педагогічного колективу спрямовуються на вивчення конкретної наукової ідеї. На даному етапі творча група розробляє практичні рекомендації щодо втілення науково-методичної проблеми в живу практичну діяльність учителів. Надзвичайно важливим завданням теоретичного етапу є створення творчою групою (або окремими її членами) передового педагогічного досвіду, що є першим кроком щодо втілення наукової ідеї в практичну діяльність. Закінчується теоретичний етап проведенням моніторингових досліджень щодо результативності трансформації педагогічної ідеї в практичну діяльність тих учителів, які створюють ППД.
  7.  На практичному етапі відбувається впровадження досвіду реалізації нової педагогічної ідеї (на базі розроблених і уточнених рекомендацій) в масову практику вчителів.
  8.  Узагальнюючий етап передбачає з’ясування результативності роботи педагогічного колективу школи щодо впровадження в практику нової наукової ідеї і ППД.

Отже, в результаті опрацювання даної теми було зроблено висновок, що ефективність роботи над впровадженням наукових ідей у практичну діяльність учителів та вироблення колективного досвіду залежить від створення умов для використання в управлінській діяльності сучасних підходів до реалізації науково-методичної проблеми закладу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Закон України “Про освіту”. – К.: Вид-во “Генеза”, 1996.
  2.  Закон України “Про загальну середню освіту”.
  3.  Закон України “Про інноваційну діяльність”.
  4.  Положення МОН України “Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності”, грудень, 2000.
  5.  Рекомендації МОН України щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти // Освіта України. – 2002 – вересень.
  6.  Сухомлинський В.О. Вивчення, узагальнення ППД // З досвіду роботи директора школи. – К.: Рад. школа. 1955.
  7.  Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу педколективу // Рідна школи. – 1996. № 10.
  8.  Подмазін С.І. Особистісно орієнтований моніторинг діяльності закладів освіти // Директор школи – 2002 - № 33 - вересень.
  9.  Стельмах А.Г. Системний підхід до організації роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=528

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://school14.alsan.com.ua/tichascool/115.html

http://osvita-mk.org.ua/load/metodichnij_suprovid_dijalnosti_zdnvr/vnutrishkilna_

PAGE   \* MERGEFORMAT 22


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63315. Удаленный интерфейс. Remote Method Invocation 66.5 KB
  Традиционный подход к выполнению на удаленной машине сбивал с толку, а также был утомителен и подвержен ошибкам при реализации. Лучший способ представить эту проблему – это думать, что какой-то объект живет на другой машине, и что вы можете посылать сообщения удаленному объекту и получать результат, будто бы объект живет на вашей машине.
63317. Древняя письменность, знаки-иероглифы 7.68 MB
  В этих рисунках человек эпохи палеолита воплощал весь комплекс своих мыслей они служили ему одновременно и письмом. Эти два понятия рисование и письмо тысячелетиями остаются близки.