55714

Використання на уроках географії літературних творів та фотографі

Доклад

Педагогика и дидактика

Допомогти розвитку пізнавальної діяльності, активності учнів можуть нестандартні прийоми на уроках. Педагог за допомогою мистецьких творів може акцентувати увагу на подіях, явищах природи, керувати сприйняттям і відтворенням образів.

Украинкский

2014-03-28

306 KB

11 чел.

Використання на уроках географії літературних творів та фотографії.

У наш час в учнів спостерігається недостатня мотивація до навчання і причин для цього досить багато. Насамперед, це перевантаження шкільної програми, відірваність навчального матеріалу від життя, здібностей і потреб учнів тощо.

Більшість учнів вважають, що предмет географія - це одне, а оточуючий світ інше. У підручнику, за сухими рядками параграфів, термінів, цифр, стандартними типовими планами характеристик природних об’єктів, втрачається, не викликає живого сприйняття, не створюється образ природи. Тому, вчителю потрібно більш образно, емоційно подавати матеріал підручника.

Допомогти розвитку пізнавальної діяльності, активності учнів можуть нестандартні прийоми на уроках. Педагог за допомогою мистецьких творів може акцентувати увагу на подіях, явищах природи, керувати сприйняттям і відтворенням образів.

У своїй роботі я приділяю увагу художньому слову та зображенню, а саме, використовую літературні твори та фотографію. В літературі часто описуються явища, природні характеристики тієї чи іншої території та обєктів які вивчаються. Тобто художнє слово виступає як засіб формування географічних знань. Літературний матеріал виховує, викликає емоції і зацікавленність в пошуках істини.

В різних курсах географії,  на своїх уроках я застосовую прозу, поезію, загадки, народні прикмети про клімат, погоду, пори року та інше. Зачитую уривки із художніх творів, де описуються географічні явища чи об’єкти, аналізую їх з точки зору географічної науки. Так, у 8-му класі при вивченні теми «Клімат» використовую завдання на визначення ознак циклону та антициклону, в запропонованих  художніх  творах (Додаток 1, завдання     № 1):

Зима, мороз, усе заледеніло,
Потріскують від стужі гілочки.
Від снігу все навколо побіліло,
А небо синє-синє, без хмаринки,
І сонце усміхається ясне.

                             Н.Красоткіна

(антициклон)

Вологий смерк – дощі, дощі, дощі, 
Невблаганні, немов перед потопом. 
Де липня жар, де зустрічі вночі, 
Де крок крилатий, мріє легкостопа? 
Все потонуло в зливах. Ручаї…

                                               Євген Маланюк 

(циклон)                                         

В іншого плану завданні  пропоную спрогнозувати, якою буде погода та підібрати відповідні зображення (Додаток 1, завдання № 2).

  1.  Мов червоні квіти, 
    Хмари в небі синім, 
    Значить, завтра, діти, 
    Буде ……..(вітер)

     2)  Ластівки літають 
          Над водою низько, 
          Хвилі розбивають — 
          Значить,……(дощитиме)

      3) Полин снігів повзе до видноколу,
          Лоскоче обрій запахом гірким.
          Лапаті, білі і колючі бджоли
          Неквапно кружеляють понад ним...   (сніжно)

                                                 В. Симоненко

Фотоілюстрації:

3

1

2

Визначити за творами пори року та підібрати відповідні зображення. (Додаток 1, завдання №3).

1) Засмутлива пора! Очей зачарування! 
   Приємні дні її прощальної краси, 
   Люблю природи я розкішне завмирання, 
   В багрець і золото одягнені ліси, 
   У вітті вітру шум та свіже повівання, 
   В імлі багристій ледве чутні голоси, 
   Проміння нерясне, і перші ще морози, 
   І сивої зими віддалені погрози.                                

                                               О. Пушкін       

2) Пора летить бентежна, ніжна,

   У квітах, росах - чарівна.

   Фата на вишні білосніжна….

 Така тендітна і квіткова,

  І радісна, і осяйна.

  Весела, ніжна і чудова….                Н. Красоткіна

2

1

Багатий зміст курсу географії дає вчителю широкі можливості для організації різноманітної діяльності учнів і виборі форм, методів і засобів навчання. Видатний географ А.С.Барков писав: «Географічна картина створює наочний образ карти, вона доповнює карту і географічний опис. Те, що можна викласти лише на численних сторінках словесного опису, набагато краще і точніше зображується на картині. Те, що не може передати карта - характер рослинного покриву, тваринного світу, особливості господарства і побуту країн, - дається в картині, яка, таким чином замінює знайомство з місцевістю».

На мою думку, теж саме можна сказати і про фотографію. Фотографії дають образний, конкретний матеріал для створення змістовних уявлень про навколишній світ. Учні під керівництвом вчителя, осмислюючи зоровий образ, виявляючи істотні риси географічного об'єкта зображеного на картині, встановлюючи взаємозв'язки, йдуть від безпосереднього сприйняття до формування географічних понять. Запорукою міцного засвоєння понять, створених таким шляхом, служить те, що в основі процесу формування поняття лежить зорове сприйняття, яке найбільш стійке.

Підсумком роботи з фотографіями є синтез і узагальнення всього баченого, що відрізняється від першого враження багатством змісту, глибиною у встановленні взаємозалежностей. Фотографія сприяє ефективному формуванню географічної картини світу.

За допомогою фотознімку можливо уявно відвідати будь-яку державу світу, не полишаючи межі класу. Так, у 10-му класі на уроках узагальнення знань я використовую завдання  з використанням фотографій різних країн, де зображені визначні місця , особистості,  показана спеціалізація , природа країн, що вивчаються( Додаток 2, завдання №1).

На уроках по темі «Географія материків і океанів» у 7-х класах використовую завдання на ідентифікацію географічних об’єктів за допомогою космічних знімків материків, островів, півостровів, морів тощо. Також завдання наступного змісту:  «До географічних об’єктів ідентифікованих у завданні №1, підберіть ілюстрації, які характеризують ці об’єкти»   (Додаток 3, завдання №1, №2).

Будь-яка форма навчальної роботи, сама по собі ефективна і цікава, втрачає ці якості, якщо педагог не виявляє до неї інтересу. Мій педагогічний досвід свідчить, що обмежуватись лише усним опитуванням і словесними методами навчання не потрібно, тому що одноманітність у навчанні знижує зацікавленність учнів.

Таким чином, застосування на уроках завдань з використанням літературних творів та фотографій підвищує пізнавальну активність учнів, розвиває уяву, зорову пам’ять, дозволяє краще запам’ятовувати навчальний матеріал.

Запропоновані завдання, звичайно, не охоплюють весь перелік знань і вмінь, які підлягають перевірці відповідно до вимог програми. Тому наведені вище завдання доцільно використовувати в комплексі з традиційними формами контролю за рівнем знань і вмінь.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25178. Філософія позитивізму та неопозитивізму 29.5 KB
  Філософія позитивізму та неопозитивізму 1. Класичний позитивізм Конт Спенсер Міль 1й позитивізм Наука не пояснює а описує явища. позитивізм переживає кризу викликану прогресом природничонаукового знання. Адже прогрес науки заперечував і знецінював ті синтетичні узагальнення що розглядалися позитивізмом як вічні і незаперечні істини.
25179. «Ідеологія і утопія» (К. Манхейм) 26 KB
  Манхейм Системна спроба дослідження ідеології була зроблена К. Марксу надмірно широке розуміння ідеології. Подруге німецький соціолог виокремив таку важливу характеристику ідеології як систематизованість саме тому ідеологія претендувала на науковість. За цими ознаками виокремлюють два основні різновиди відкриті і тоталітарні ідеології.
25180. Предмет історико-філософської думки 88 KB
  Пригадайте ще років 1520 тому історії філософії відводили місце на крайній периферії у табелі про ранги філософських дисциплін. Головними вважали дослідження з діамату істмату філософських проблем природознавства етики та естетики а історія філософії розташовувалася десь за ними. Приблизно такий самий статус зберігався і в системі викладання: справа зводилася до короткого історикофілософського вступу якому присвячували двітри лекції і на тому історію філософії забували. Є підстави констатувати докорінну зміну статусу історії...
25181. Києво-Могилянська Академія та її роль у формуванні української філософії 25.5 KB
  КиєвоМогилянська Академія та її роль у формуванні української філософії Заснована Петром Могилою у 1632 р. В академії вперше для східних слов'ян почалося систематичне викладання філософії. Викладання філософії передбачало: діалектику логіку фізику математику та метафізику. Про це свідчить хоча б те що кожен професор філософії повинен був виробити собі свій оригінальний курс.
25182. Cимволізм культури. Сутність символу 28 KB
  Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.
25183. Буття-в-собі і буття-для-себе в параці Ж.-П.Сартра Буття і ніщо 26.5 KB
  Буттявсобі і буттядлясебе в параці Ж.Сартра Буття і ніщо. Буття не створене ніким і нічим воно просто є воно не активне не пасивне не імманенте. Буття є те що воно є це позитивність неповязана з часом.
25184. Філософські школи античності 30.5 KB
  Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.
25185. Основні засади ФІ Гегеля та Канта 34.5 KB
  Історія людства в своїй цілісності стає об'єктом теоретичної реконструкції та аналізу в творчості Канта а своє логічне завершення ці пошуки знаходять в філософії історії Геґеля. Найхарактернішою ознакою німецької класичної філософії є визнання субстанційності історії. Продовжуючи просвітницьку традицію Кант та Геґель постулювали як засадничу основу історичного процесу розум раціональне впорядкування історії. ФІ на відміну від емпіричних описових досліджень історії має представити всесвітню історію як систему...
25186. Методи теоретичного пізнання 30 KB
  Теоретичне пізнання це пізнання яке ґрунтується на споглядальному відношенні до дійсності тобто має чисто інтелектуальний характер. До загальних методів теоретичного пізнання відносять аналіз та синтез. Третім загальнонауковим методом теоретичного пізнання є ідеалізація.