55744

Інтегрований урок з української і світової літератури у 8-му класі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Про яку літературну героїню сьогодні ми будемо вести розмову Вчитель світової літератури: Виконуючи кожний етап уроку ми з пазлів зберемо в одну цілісну картину образ двох Роксолан. Учителі прикріплюють перший пазл до плакату портрет...

Украинкский

2014-03-28

135.5 KB

15 чел.

Інтегрований урок з української і світової літератури у 8-му класі

Тема уроку: Дві Роксолани – дві долі – одна історична постать.

Мета:

- опрацювати  ідейно-художній зміст творів, охарактеризувати образ головних героїнь повісті Осипа Назарука «Роксоляна» й роману Алена Паріса «Останній сон Сулеймана»;

- розвивати вміння висловлювати свої судження, узагальнювати, порівнювати, давати власну оцінку поведінці і вчинкам головних героїнь творів; формувати світогляд учнів;

- виховувати почуття патріотизму, любов до історії, гендерну культуру.

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація PowerPoint, фото слайди, плакат з пазлами, підручники, тексти творів, роздатковий матеріал (картки із завданнями).

Перебіг  уроку:

І. Організаційний момент.

(Учні об’єднані у  три групи)

ІІ. Вступне слово.

Учень виразно читає напам’ять

Дитя селянське з царственним чолом,
Кохана жінка грізного султана, –
Коли тебе забрали у полон,
Хто дав тобі імення – Роксолана?
А вслід тобі дивилася з ікони
Лиш Божа Матір, схожа на твою...
Дитя, сирітко глянь на ці руїни!
Згадай ту ніч, ту пустку, той вогонь,
Бо що тобі лишать від України,
Крім чорних літер імені твого?
Хто дав тобі імення – українка?
І долі цей страшний переворот?
Ти в рабство продана, ти продана на ринку,
В тобі стогнав і плакав весь народ.
Жона султана. Хто згадає – бранка?
І хто й коли дізнається про це,
як там в покоях плачеш ти до ранку,
в холодний шовк ховаючи лице?
Галера чорна. Хвилі за кормою,
Хтось там співає – холодно зіркам.
Твоє слов’янське личко під чалмою
І вишитий драконами рукав.
Отак живеш, душею прихистивши
В Страсний Четвер запалену свічу...
Твоє ім’я – як відсвіт пожарища
І як відлуння тихого плачу.
Вже тих подій і слід на світі стерся,
Той шовк забув тепло твоїх долонь.
І лиш ім’я – невидима фортеця
Душі, що не здалася у полон.
Гіркого поля сонячна тернинка,
Шляхетна віть в селянському гербі.
Хто дав тобі імення – українка?
Щоб сотні років плакало в тобі.

Вчитель української літератури:

  •  Про яку літературну героїню сьогодні ми будемо вести розмову?

Вчитель світової літератури:

  •  Виконуючи кожний етап уроку, ми з пазлів зберемо в одну цілісну картину образ двох Роксолан. І перший наш етап – історичні відомості про Роксолану.

ІІІ. Основна частина.

  1.  Повідомлення учня (випереджальне домашнє завдання):

На зламі Середньовіччя й Нових Часів на історичній арені Європи виступають багато славних і діяльних жінок. Однією з них була Анастасія Лісовська, знана в історії під іменем Роксолана.

Наложниця, а згодом — улюблена дружина султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, за однією версією — дочка священика з міста Рогатин Івано-Франківської області, за іншою — з містечка Чемерівці Хмельницької області. У 1518 році під час нападу на місто полонена кримськими татарами. Згодом потрапила до султанського гарему. Як дружина Сулеймана І Пишного мала великий вплив на чоловіка й османську політику, посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II, відіграючи при ньому велику роль як султанша-мати.

За свідченням сучасників, була красунею, відзначалася розумом і музичним талантом.

З її ім'ям пов'язано спорудження в Стамбулі багатьох історичних пам'яток, а її життя та діяльність привернули увагу численних митців, зокрема письменників та живописців, які присвятили їй низку творів.

Роксоляна, Хуррем, Хасекі – так величали Настю Лісовську.

Учителі прикріплюють перший пазл до плакату «портрет Роксолани»

(під час розповіді учня під музичний супровід демонструються фото слайди портретів Роксолани)

Вчитель української літератури:

В історичній та художній літературі про неї написано чимало. Цікаві спогади залишили про неї італійські, литовські, французькі  посли, історики і дипломати. Присвячували їй свої твори і українські письменники, зокрема Павло Загребельний, Осип Назарук, Любов Забашта, а композитор Денис Січинський присвятив музичну оперу «Бранка Роксоляна».

Вчитель світової літератури:

З-поміж художніх творів зарубіжних авторів виділяється роман німецького письменника Й. Тральова «Роксолана», драма француза М. Белена «Мустафа і Зеангір», роман «Наречена Сулеймана» ірландця Айлін Кравні. На позакласне читання зі світової літератури ви повинні були ознайомитися з уривками роману французького письменника Алена Паріса «Останній сон Сулеймана», в якому важливу роль відіграє образ Роксолани. Так само на уроках української літератури ви знайомилися з повістю Осипа Назарука «Роксоляна». Сьогодні ми разом з вами спробуємо зіставити ці два твори, і, в першу чергу, образи героїнь, які мають єдиний історичний прототип, але кожна з них зображена специфічно й по-своєму колоритно.

Отже, починаємо нашу подорож з Роксоланами!

Вчитель української літератури:

І спочатку ми познайомимось з героїнями. Якими ж вони постають на початку творів?

  1.  Учні зачитують уривки художніх творів з карток :

Осип Назарук «Роксоляна»

А) Дерева в саду немов занялися червенню, й немов червоний пожар обняв сад

i церковцю св. Духа, що й досi стоїть на тiм самiм мiсцi, i парохiяльний

дiм при нiй, i тиху ленту Липи, i великий став, i лани золотої зрiлої

пшеницi, що усмiхалася до неба синiми квiтами волошки й немов очiкувала на серп. Всi присутнi подивилися неспокiйно на небо, лякаючись заграви. Але вона горiла на заходi.

  В кривавiм блеску конаючого дня надходив молодий Стефан Дропан зi своїм щастям у душi. Він очима живо шукав своєї Настунi. Знайшов її в садку, в товариствi двох подруг, дуже зацікавлену розмовою про щось.

  - Над чим так радите? - запитав весело, пiдбiгаючи до своєї судженої.

  - Не скажемо! - вiдповiла за неї її подруга Iрина.

  - Не можемо сказати, - поправила її Настуня.

  - Завтра довiдаєтесь! - докинула друга дiвчина.

  - Та скажiть, скажiть,- просив м'ягким голосом Стефан.

  Дiвчата давалися просити.

  Нарештi Настуня, переглянувшись очима зi своїми подругами, втаємничила

Стефана: Iрина замовила ворожку циганку, щоб перед тим вiнчанням

виворожила їй будучнiсть!

  - Тiльки батьковi про це нi словечка, бо дуже гнiвалися б! - сказала

Настуня. Стефан прирiк мовчати.

Ален Паріс «Останній сон Сулеймана»

Б) Лицар не помітив відразу силует, що чаївся у тіні. Коли піднялась і поклала на сундук єпітрахиль, яку саме штопала, дівчина з'явилася при повному світлі. Ож'є остовпів. У своїй селянській сукні Настя Лісовська — ледве п'ятнадцяти чи шістнадцяти років — поєднала всі зваби легендарних героїнь — Елени з Трої та Ізольди, Ґенієври, Леди й Пасіфаї, ба навіть Венери! Від однієї вона взяла пишне мідянисте волосся, яке спадало, мов золоті стружки, на її перламутрові плечі... Від іншої — сині-сині очі і рот, подібний до напіврозкритої квітки. Та ось, коли вона починала говорити, чар розвіювався: дівчина не була ні Еленою, ні Венерою, а звичайною сільською богинею...

Завдання до груп (усно):

І група. Чиїми очима ми бачимо обох героїнь?

ІІ група. В якій ролі постають перед нами героїні?

ІІІ група. Зіставте зовнішні образи героїнь.

Учителі прикріплюють другий пазл до плакату «портрет Роксолани»

  1.  Творче випереджальне домашнє завдання

Вчитель світової літератури:

- А зараз поговоримо про те, як потрапили до полону наші героїні.

Два учні близько до тексту зазначених уривків переповідають їхній зміст.

 

Осип Назарук «Роксоляна»

А) В хвилi, коли Настуня з дружбами станула на першiм деревлянiм схiдцi

церкви, сталося щось страшне. Що саме сталося, в першiй хвилi нiхто з

учасникiв весiлля не здавав собi справи.

  Вони тiльки почули оподалiк крики.

  Уриванi, проразливi крики.

  Всi занепокоїлися й заметушилися. Та й почали iнстинктивно оглядатися

за мiсцем укриття. Втiм скричав хтось:

  - Татаре йдуть!

  - Алла-гу! - залунали дикi крики вже в улицi i з бокiв. Весiллє вмить

розлетiлося серед страшного переполоху. Кождий скакав, куди мiг. Хто в

сад, хто мiж будинками, хто в шуварi недалекої рiчки Липи.

  Настуня вискочила з-мiж своїх дружбiв i хопилася свого судженого.

Хвильку обоє стояли перед створеною й освiтленою церквою, мов задеревiлi.

На хвильку пустилися йти в церкву, мов пiд опiку св. Духа. А потому

вибiгли й пустилися бiгти в сад.

  Але вулиця була вже заповнена татарськими їздцями. Вони з диким криком

перли наперед. Густi гриви й хвости їх негарних коней, "бакематiв",

досягали землi. Багато весiльних гостей було вже в їх руках - на арканах.

На оболоню за садом теж видно було татар, що уганялися за поодинокими

людьми то на конях, то пiшки. Рев худоби долiтав з цiлого передмiстя. Тут

i там блимала пожежа. То татаре пiдпалювали виграбованi доми передмiсть

Рогатина.

  Мiста ще не мали в руках. Там лагодилися до оборони. Чути було грання

труб i биття в дзвони, мов на пожар.

  Пiд навалом жаху Настуня зiмлiла i в своїй бiлiй шлюбнiй сукнi з вiнком

на головi впала на порошнiй дорозi. А Стефан прикляк бiля неї...

  I свiт затьмився обоїм.

Ален Паріс «Останній сон Сулеймана»

Б) Джудай заглянув у сусідню одрину. Вона була порожня.

— Драбину! — наказав Джудай.

Його люди видерлися нагору і побачили спочатку кілька сінників, сундуки з одягом, підставки зі старими арбалетами. Ще одна драбина допомогла їм дістатися до вищого поверху.

У великій темній одрині погляд мірзи негайно привернула купа ковдр у найдальшому кутку. Він, посміхаючись, наблизився і став штрикати тканину вістрям шаблі.

— Не чіпайте мене, — прошепотіла Настя.

Перші дні для полонених були жахливими. Нескінченні гони позад стривожених коней, із зв'язаними руками під хляскіт батогів. Ногайці все ж уникали псувати товар.

У голові Насті все перемішалося: Ож'є де Меркер, весілля, ніч із Жаксою, потім ногайці, різанина, смерть боярина й полон…

У своїй пошматованій сукні, вона йшла босоніж, прив'язана до коня мірзи. Той вряди-годи обертався і викрикував слова, яких вона не розуміла. Якщо мірза й ставився до неї з меншою увагою, ніж до свого коня, він не був з нею грубим і жодного разу не скористався нею. Він нав'язав своїм підлеглим залізний послух, і під час довгої подорожі, яка привела їх до Чорного моря, жоден з них не дозволив собі вільности щодо захоплених жінок без його дозволу.

 

Завдання до груп (усно):

І група. Визначте спільне в цих двох уривках.

ІІ група. Визначте аввідмінне в цих двох уривках.

ІІІ група. Порівняйте поведінку героїнь.

Учителі прикріплюють третій пазл до плакату «портрет Роксолани»

4. Вчитель української літератури:

Наступний крок – знайомство Роксолани із Сулейманом.

 

Перегляд відеоуривку із серіалу «Роксолана» за повістю О.Назарука

А) Текст фільмового уривку

  - Ти чого така перелякана?

  - Я не перелякана, тiльки не знаю, як тепер покажуся на очi своїй панi,

якiй я мимохiть перебила твiй прихiд.

  Забула з перестраху додати який-небудь титул, належний володаревi

Османiв. Говорила просто через "ти" i "твiй". Вiн, очевидно, взяв се на

рахунок незнання мови i звичаїв.

  - Ти зовсiм не потребуєш показуватися їй на очi.

  - Чи ж не так само зле буде менi тепер у кождої з твоїх жiнок?

  - Ти, бачу, не знаєш, що котру жiнку чи дiвчину султан раз дiткне, її

вiдокремлюють i дають їй окремих невольниць i євнухiв.

  Зрозумiла. Мов лискавицi, ослiпили її на мить новi, зовсiм несподiванi

вигляди. Хвилину билася з думками й вiдповiла, вся спаленiла вiд сорому:

  - Мусульманам Коран забороняє насилувати невольниць проти волi їх...

     - Ти знаєш Коран?

  - Знаю,- I знаю, що Коран у багатьох мiсцях поручає як богоугодне дiло освободжування невольниць, а передовсім лагiднiсть i доброту супроти них. I знаю, що ти наймогутнiший сторож i виконавець приписiв Пророка.

  - Хто вчив тебе Корану?

  - Побожний учитель Абдуллаг, у Кафi, у школi невольниць. Нехай Аллах

Акбар дасть йому много добрих лiт!

  - Вiн добре вчив тебе.

  Обое дивилися на себе; якби вiдкрили в сiй палатi щось зовсiм

несподiване.

  Взяв її знов за руку i сказав:

  - Чи ти вiриш у Пророка?

  - Я християнка.

  Усмiхнувся, думаючи, що вже має перевагу над нею.

  - I як же ти можеш покликуватися на читанку Пророка, коли не віриш у

нього?

  - Але ти вiриш,-А ти тут вирішуєш, не я.

  - Та й розумна ж ти! А вiдки ти родом, як називаєшся i як сюди попала?

Скромно спустилася очi й вiдповiла тихо:

  - Яз Червоної Руси. Твої люде називають мене Роксоляна Хуррем.

Татари вивезли мене силою з дому батькiв, в день вiнчання мого. I продали

мене як невольницю, раз у Криму, а раз тут, на Авретбазарi.

  - Ти була вже жiнкою другого?

  - Ні. В сам день вiнчання вивезли мене.

Молодий Сулейман хвилину боровся зi собою. Потiм взяв її за обидвi ручки, подивився в очi й запитав:

  - А чи ти по своїй волi лишилася б тут, якби я прирiк взяти тебе до свого гарему на правах одалiски?

  - Ти не зробиш сього.

  - Чому?

  - По-перше, тому, що я християнка.

  - А по-друге?

  - По-друге, тому, що я тiльки як служниця слухняна...

Засмiявся i сказав:

  - По-перше, ти i як служниця не зовсiм слухняна!

  - А по-друге? - запитала.

  - По-друге, говори ти по-трете, бо не скiнчила.

  - Скiнчу! Отож, по-трете, я думаю, що тiльки тодi можна бути з мужчиною, коли його любиться...

  Молодий султан знав, що в цiлiй величезнiй державi його нема нi одного

дому, нi одного роду мослемiв, з котрого найкраща дiвчина не впала б йому

до нiг, якби лиш проявив охоту взяти її до свого гарему. Вiн дуже

здивувався, що тут, одна з його служниць,- ба, невольниця! - може мати

такi думки... "Що за диво?" - подумав.

  - Значить, тобi треба сподобатися?

  - Так.

  - I як же можна тобi сподобатися?

Одначе рiвночасно чув у глибинi душi, що ся дивно вiдважна дiвчина зачинає

його дуже iнтересувати.

  А вона спокiйно вiдповiла:

  - Подобається менi тiльки такий мужчина, який не думає, що мас право й

може зi мною робити, що хоче...

  - А чи ти знаєш, що я мiг би за такi слова взяти тебе силою до свого

гарему як невольницю?

  - I мав би тiльки невольницю...

  - Розумiю. А як жiнка ти хотiла б, щоби твоїй волi пiдлягали всi палати

мої. Правда?

  - Нi.- вiдповiла щиро, як дитина.- Не тiльки палати, але й уся твоя

земля - вiд тихого Дунаю до Базри i Багдаду, i до кам'яних могил фараонiв,

i по найдальшi стiйки твоїх вiйськ у пустинях. I не тiльки земля, але й

води, по котрих бушують розбишацькi судна рудого Хайреддiна.

  Молодий падишах пiдняв голову, як лев, котрому на могутню гриву хоче

сiсти легка пташина. Так до нього не говорив ще нiхто!

  Був у найвищiй мiрi здивований i - роззброєний. Тiнь твердостi зовсiм

щезла довкруги його уст. Велике зацiкавлення сею молодою дiвчиною, що так

основне рiжнилася вiд усiх жiнок в його гаремi, перемогло в нiм усi інші

почування.

Вчитель світової літератури:

- Якою ж змалював першу зустріч Роксолани із султаном Ален Паріс? Перегляньмо й порівняймо.

Б) Інсценізація учнями зустрічі Роксолани із Сулейманом за романом «Останній сон Сулеймана»

Оповідач.

І тільки тепер вона побачила його. Сидячи «по-турецьки» на подушках, султан мав на собі широкі шальвари, шовкову сорочку, долман з тонкої вовняної тканини, оторочений соболиним хутром, та капці з жовтої шкіри. Він поклав біля себе тюрбан з діамантовим пірцем. Побачивши, що султан — молодий чоловік з гарними рисами, ледь горбкуватим носом, тонкими вусами й борідкою, подібною до пушку пташеняти, вона залилася сріблястим сміхом.

Сулейман.

Чому ти смієшся? Що ти побачила кумедного?

Роксолана.

Нічого. Нічого, ваша величносте... Але я чекала...

Сулейман.

Чого?

 

Роксолана. 

Не знаю. Вся ця врочистість мене так вражає. Я не мала поняття, яку людину зустріну, і уявляла вас старішим!

 Сулейман.

Ібрагім тобі нічого про це не сказав?

 

Роксолана. 

Ні... чи, радше, так, ваша величносте. Але не більше й не менше, ніж Нур і той чорний чоловік. Але ви такий молодий і такий вродливий!

Сулейман.

Якщо я правильно зрозумів, ти сподівалась побачити лисого й беззубого дідугана?

Роксолана. 

Так, ваша величносте.

Оповідач.

І знову почала сміятися. Побоюючись, чи вона не насміхається з нього, Сулейман насупив брови. Але Роксолана сміялася так щиро, що його самого захопив добрий настрій. Дівчата, яких до нього приводили, найчастіше були перелякані і не сміли при ньому вимовити й слова. Безпосередність цієї йому сподобалася.

Сулейман.

Хюррем-султан — це ймення тобі підійде прекрасно.

Роксолана. 

Що воно означає, ваша величносте?

Сулейман.

Я думав, ти говориш нашою мовою.

Роксолана. 

Я ще не знаю всіх її тонкощів...

Сулейман.

Радісна.

Оповідач.

Їхні погляди зустрілися, і Роксолана усміхнулась. Радісна — це справді гарне ймення.

Сулейман.

Заспівай для мене.

Роксолана. 

Я не взяла з собою кітару, щоб підігрувати собі.

Сулейман.

Я мав би про це подумати. Але все одно, я охоче тебе послухаю й так.

Оповідач.

Роксолана заспівала старовинну карпатську баладу, гімн коханню дівчини, яку розлучили з коханим. Сулейман слухав з заплющеними очима…

Питання до класу:

1. Як себе поводить Роксолана перед султаном в одному і іншому епізодах?

2. Чим був здивований султан в одному й іншому епізодах?

3. Хто їй дав прізвисько «радісна»  в одному й іншому епізодах?

Учителі прикріплюють четвертий пазл до плакату «портрет Роксолани»

5. Групам подаються бланки з окремими цитатами на кожну з героїнь.

Учні на їх основі формулюють рису характеру, вчителі (відповідно до предмету викладання й твору) записують ці риси на дошці.

Риси характеру героїні повісті О.Назарука

А) Життєлюбство

Вона весь час бажала собi одного: жити, жити, жити - за

всяку цiну жити, хочби в бiдi й пониженню, в татарськiй неволi! Бо свiт

був такий гарний, гарний! А вона була ще така молода, молода!..

Б) Стійка до труднощів, сильна характером.

  Настуня мала мiж усiма товаришками недолi найспокiйнiше обличчя.

Додумалася, що се надавало їй поваги навiть в очах дикої сторожi, яка,

показуючи на неї ремiнними нагаями, повторяла часто слово: "Хуррем!"

  Догадувалася, що слово "Хуррем" значить: або спокiйна, або безжурна,

або весела. Не знала тiльки, чи се по-татарськи, чи по-турецьки.

Без словечка скарги бігла попри коні ординські. А знущання, яких зазнавала і спокійно зносила, надавали її вже перед тим гарному личку якогось ще більшого вдохновення.

В) допитлива, всім зацікавлена

Настуня вирішила добре вчитися у школі, запам'ятати всю науку, в цьому, можливо, й є її спасіння. Вона розпитувала в учителів, у товаришок про все, жадібно рвалася до знань. Була там і наука, як поводитися з чоловіками — молодими та старими.

Г) Думає про свій народ

Одначе, все-таки не розумiла, як вона, бiдна невольниця, замкнена в клiтцi птичка, може помогти рiдному краєвi, з котрого вийшла, й народовi, котрий мучився там.

Адже не могли на се порадити нi її батько, нi стрий, нi iншi розумнi люде.

А що ж могла порадити чи помогти вона? Була дуже цiкава. Вже добре

розумiла, що в'яжеться се з залицянням султана. Але яким способом можна з

того залицяння дати щось доброго людям пiд Рогатином i Львовом - сего не

бачила.

Д) Винахідлива

Мiй спосiб дуже простий. Ти чи твiй далекий предок прирiк, що не

допустите жiнок на святу гору Афонську. Але я можу поїхати переодягнена за хлопчика, як твiй отрок...

Е) милосердна

Кого там не було! Хто не стояв пiд муром палат Роксоляни? Стояли убогi

турки, араби, курди i татаре та всякi мусульмане, стояли греки, вiрмени,

iталiйцi, угри, волохи i поляки та всякi iншi християне, ждали жиди i

цигане, i нiкого слуги султанки не минали, по жiночiм боцi її невольницi,

по мужеськiм євнухи бiдним людям милостиню роздавали.

Риси характеру героїні роману А.Паріса

А) Схильна до авантюр і відчайдушних учинків

Заради Бога, пане лицарю, заберіть мене із собою! Я буду вашою служницею, буду робити все, що ви побажаєте! Мій батько продав мене тому дияволові! Якщо ви-сте добрий християнин, врятуйте мене! Дозвольте мені вас супроводжувати до того острова, про який ви говорили ... Родос?

Б) Має обмежений світогляд (на початку)

А я, — сказала тихо Настя, — не вмію ні читати, ні писати. Попри зусилля мого батька, ніколи-м не хтіла навчитиси. Та я хотіла би-м знати мову бусурман, се може колись придатиси...

В) Вміє зачаровувати чоловіків

Евлія-бей брехав, удаючи, ніби дівчина — «так собі». Не була вона незрівнянною красунею, але була чарівна.

Цього разу Настя виконала меланхолійну й сумовиту вкраїнську пісню з-над Дністра, яка викликала образи лісів і боліт, степів і вітру. Ібрагім дивився прямо на неї і, коли затихли останні звуки, похитнув головою.

— Було дуже гарно... Евліє-бею, я думаю, ти в своєму домі тримаєш справжній скарб, гідний султана султанів.

 Г) Має веселу вдачу

Один Бог знає, — прошепотіла болгарка. — Але подібне щастя випадає тільки раз у житті, не проґав його. Я не знаю, що за людина той великий сокольничий, але він — улюбленець султана, й оце тільки й важливо. Ти маєш веселу вдачу, легко смієшся і так гарно співаєш! Використовуй ці риси й припиняй дивитися в минуле!

Д) Вміла інтриганка

— Розумію, — відгукнулася Хафса Хатун задумливо. — Спочатку Ґюльбахар, потім ти... Справді, українка все робить, аби створити порожнечу навколо султана. Ясно, що вона хоче усунути тих людей, з якими Сулейман рахується.

Е)  Мудра порадниця султана

Роксолана похитала головою. Після народження Селіма султан узяв за звичку радитися зі своєю кадин, і здоровий глузд молодої жінки впливав на його рішення, так як і розмови з радниками Дивану.

Вчитель української літератури:

  •  Яка спільна риса цих двох героїнь? (Життєлюбство, весела вдача)

Вчитель світової літератури:

  •  З огляду на інші риси, зробіть висновок про їхні характери.

 

Учителі прикріплюють п’ятий  пазл до плакату «портрет Роксолани»

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

  1.  Розгадування кросвордів за змістом двох творів (фронтальне опитування)

Вчитель української літератури:

Кросворд 1. (презентація PowerPoint)

Осип Назарук «Роксоляна»

Питання:

  1.  Учитель італієць, котрий викладав історію у школі невільниць. (Річчі)
  2.  Свята гора, на яку ходять на прощу. (Афон)
  3.  Найвищий достойник, наглядач гарему. (Кітляр-ага)
  4.  Як називали Дике поле, яким вели полонених. (Ординське)
  5.  Жанр твору О.Назарука «Роксоляна». (Повість)
  6.  Учитель , котрий викладав Коран у школі невільниць. (Абдуллаг)
  7.  Ким був батько Насті (Священик )
  8.  Прізвище Стефана. (Дропан)
  9.  Батьківщина Лісовської (Рогатин)

Учителі прикріплюють шостий пазл до плакату «портрет Роксолани»

Вчитель світової літератури:

Кросворд 2. (презентація PowerPoint )

Ален Паріс «Останній сон Сулеймана»

Питання:

1. Один із титулів Сулеймана Пишного, який визначає його найвищий ранг і відповідає християнському титулу імператора. (Падишах)

2. Фаворитка Сулеймана, суперниця Роксолани, мати султанича Мустафи. (Ґюльбахар)

3. Головний палац Османської імперії. (Сераль)

4. Син грецького рибалки, турецький невільник, а потім – друг і великий візир Сулеймана. (Ібрагім)

5. Заборонена частина в мусульманському будинку, палаці, виділена для жінок і малолітніх дітей, куди не допускаються сторонні. (Гарем)

6 Місто, яке уславило Роксолану. (Стамбул)

Учителі прикріплюють сьомий пазл до плакату «портрет Роксолани»

  1.  Мотиви і діяльність героїнь (вправа «Карусель»)

1 картка. Як героїні ставилися до батьків (батька), Сулеймана?

2 картка. Як героїні ставилися до українського  народу, інтриг та політики при турецькому дворі?

3 картка. Як героїні долали життєві труднощі, будучи невільницями в гаремі й ставши дружиною Сулеймана?

 

Учителі прикріплюють восьмий пазл до плакату «портрет Роксолани»

V. Підсумок уроку.

Вчитель світової літератури:

  •  Шановні учні, тепер ми пропонуємо вам обрати ту героїню, яка вам сподобалась більше, займіть позицію, свою думку обґрунтуйте за допомогою метода «Прес».

Метод прес

1. Заявіть про власну точку зору

   (Мені подобається образ Роксолани з твору...)

2. Поясніть причину появи цієї думки

   (тому, що...)

3. Наведіть приклади, додаткові аргументи, факти, які демонструють ваші докази

   (наприклад ...)

4. Зробіть висновок

   (отже, ...таким чином ...)

Учителі прикріплюють девятий пазл до плакату «портрет Роксолани»

Висновки уроку:

Вчитель української літератури:

  •  Отже, ми з вами склали за допомогою пазлів єдиний портрет Роксолани. Це унікальна жіноча постать у світовій історії. Не дивно, що вона привертала увагу багатьох митців, зокрема й українця Осипа Назарука та француза Алена Паріса.

Вчитель світової літератури:

  •  Ми зробили спробу зіставити ці два персонажі, побачити їхні спільні рис та неповторні авторські характеристики. Це два різних твори, дві різних героїні. Але історичний прототип – один. І ми маємо гордість, що велика дружина великого султана Роксолана-Хуррем була українкою Настею Лісовською.

V І. Домашнє завдання:

Написати лист обраній Роксолані.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60673. Химический и математический способы решения задач по теме «Растворы» 31.5 KB
  Сформировать умения и навыки решения задач по теме с помощью химических и математических алгоритмов; развивать мышление, умения и навыки применять знания из математики на уроках химии; закреплять вычислительные навыки...
60674. Процесс создания архитектурного 3D проекта 2.79 MB
  Каждый архитектурный 3D проект создаётся в несколько этапов: фотосъёмка обмер помещения вычерчивание плана создание коробки помещения назначение материалов мебель и аксессуары постановка света визуализация.
60676. Інфознайка. Урок-гра 3.88 MB
  Мета: Узагальнити та систематизувати знання отримані з інформатики на протязі року, перевірка загального рівня ерудиції. Активізація розумової діяльності учнів.