55759

Портфоліо – перспективна форма представлення індивідуальної спрямованості професійного саморозвитку і самоактуалізації педагога

Научная статья

Педагогика и дидактика

Мета створення портфоліо забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті демонстрація його здібності до практичного застосування освітніх надбань.

Украинкский

2014-03-28

36 KB

3 чел.

Портфоліо – перспективна форма представлення

індивідуальної спрямованості професійного

саморозвитку і самоактуалізації педагога

  Портфоліо є формою автентичного                                оцінювання освітніх результатів

  за продуктом, який створено людиною

  у процесі навчальної, творчої,

  соціальної та інших видів діяльності.

Л. Захарченко

    Проблема професійного розвитку вчителя та формування професійної компетентності є актуальною, адже від її вирішення залежить як ефективність навчально-виховного процесу, так і задоволеність рівнем власного саморозвитку, можливість самореалізації.

    Одним із завдань методичної роботи  є підвищення мотивації вчителя щодо ефективної самоосвітньої діяльності. Єдність професійного і особистісного розвитку, яка забезпечує готовність до творчої педагогічної діяльності – це умова досягнення високої ефективності і результативності самоосвіти вчителя.

    Портфоліо як ідея зібрання робіт відома з епохи Відродження, досвід використання в школі з’явився у 80-90-х роках у США, знайшов широке застосування в Європі і Японії.

Мета створення портфоліо – забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті, демонстрація його здібності до практичного застосування освітніх надбань.

Портфоліо дозволяє вирішити ряд завдань методичної роботи, серед яких:

розвинути і постійно підтримувати готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;

розвинути рефлексивну і самооцінювальну діяльність, поширити можливості самонавчання;

фіксувати зміни й зростання за певний час;

забезпечити неперервність самоосвіти;

сприяти підвищенню рівня його методичної культури

    Проблема портфоліо вчителя розглянута в роботах Л. Васильченко, яка висвітлює питання його структури, використання в управлінському моніторингу професійної діяльності тощо. Професійне портфоліо вчителя свідчить не тільки про якість його педагогічної діяльності, рівень професійного зростання, ступінь професійної майстерності, сформованість професійної компетентності, але й про його професійний шлях.

   Література свідчить про різні види портфоліо.

У залежності від мети створення конкретного портфоліо:

портфоліо–власність (збирається для себе);

портфоліо–звіт (збирається для презентації, виступу, творчого звіту).

За змістом готуються:

тематичний портфоліо (містить матеріали стосовно роботи з однієї теми);

портфоліо досягнень (містить кращі роботи, наробки, свідоцтва ефективної діяльності);

рефлексивний портфоліо (містить матеріали й оцінку (самооцінку) досягнення цілей);

проблемно-орієнтований портфоліо (містить матеріали, що відображають цілі, процес і результат вирішення проблеми);

портфоліо представницьке (готується як підтвердження майстерності за окремими напрямками самоосвіти. Містить кращі закінчені роботи, фото, відеозаписи, матеріали на електронних носіях. Обов’язковим є письмовий аналіз).

    Я вважаю, що використання портфоліо як форми (способу) оцінювання результатів самоосвіти вчителя пов’язана з проблемами вивчення динаміки його професійного зростання, необхідності її відслідковування у міжатестаційний період та підсумкового оцінювання в процесі педагогічної атестації. Оскільки робота над портфоліо сприяє самовизначенню, підвищенню рівня рефлексії до саморозвитку, то підвищується і ефективність самоосвіти. Важливим є те, що досягнення треба не тільки (і не одразу) оцінювати, а документувати, тобто, зробити безпосередньо наочними.

 

     Я сама вибираю форму, планую зміст портфоліо, здійснюю самооцінку власних цілей, дій, результатів.

     Мій власний вибір змісту портфоліо, виходячи із рекомендацій на навчальний рік:

відбір рефератів, узагальнення текстів, есе, коментарів до матеріалів, що вивчені за проблемою самоосвіти;

3–5 робіт навчально-методичного характеру, що мають прикладне значення і свідчать про практичне застосування отриманих знань;

творчі роботи за проблемою, які  презентую колегам;

свідоцтва про результативність педагогічної діяльності;

творчі роботи особистісного характеру

Вибір  здійснюю обґрунтовано.

    Системна робота з портфоліо посилює ефективність діяльності шкільних методичних об’єднань  учителів, що мають вплив на вибір самоосвітньої тематики, сприяють здійсненню інформаційного пошуку, стимулюють учителя до гнучкої зміни професійного рівня, мотивують на співвідношення власних домагань та інтересів інших  людей і соціальних груп. Таким чином створюється педагогічний простір, що забезпечує нову якість освіти.

Яким би не був портфоліо за видом, це— сукупність матеріалів, структурованих певним чином. Великі блоки — розділи, в яких виділяємо рубрики, кількість і тематика яких визначаються конкретними умовами.

    Учителі нашої школи готують портфоліо — папки та портфоліо – книжки, що мають розділи: «Інновації у професійній діяльності», «Творчий саморозвиток», «Участь у роботі педагогічних об’єднань», «Пошуково-дослідницька робота», «Публікації», «Творчі та навчальні досягнення учнів», «Узагальнення досвіду», «Самоосвіта», «Позакласна робота».

Портфоліо обов’язково має зміст (перелік матеріалів). Форма надання матеріалів у розділах вільна.

    Алгоритм роботи з портфоліо — від мотивації вчителя до презентативних і оцінювальних заходів.

    Отже, портфоліо вчителя є одним із засобів формування професійної компетентності, в першу чергу — компетентності щодо вирішення проблем, які пов’язані з самоорганізацією, самореалізацією, самооцінкою.

Учитель німецької мови

Донецької ЗШ І-ІІІ ступенів №152,

керівник ШМО вчителів гуманітарного циклу

Закутня С.О.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24384. Роль интуиции в научном познании. Типы интуиции (А. Бергсон, Н.С. Лосский) 59.5 KB
  Лосский Другой источник: Одной из важнейших проблем гносеологии выступает феномен интуиции. Лосский подчеркивает значимость и революционность своей теории. Лосский ставит вопрос о возможностях и границах нашего познания. Лосский назвал эмпиризмом однако это не тот эмпиризм который мы находим в учениях Ф.
24385. Механизм порождения научного знания: чувственное и рациональное постановка проблемы, ее решение и развитие полученного результата 109 KB
  Другие источники Соотношение чувственного и рационального отражения в процессе познания В процессе познания достаточно четко просматриваются две стороны чувственное отражение и рациональное познание. Поскольку исходным в познании выступает чувственное отражение постольку до последнего времени эти стороны обычно обозначали как ступени познания хотя это и неточно поскольку чувственное в ряде моментов пронизывается рациональным и наоборот. Что же касается ступеней или точнее уровней познания то это скорее эмпирический и теоретический...
24386. Проблемы, гипотезы, теории в развитии научного знания 80 KB
  После сбора соответствующей информации обработки ее начинается этап построения теории. Процедура построения теории зависит от того какого и рода информация и какие процедуры построения положены в ее основание. Далее на основе абстрактных терминов внутри теории строят высказывания позволяющие описывать эмпирические ситуации формулируются так называемые операциональные следствия утверждения теории которые указывают условия приложимости теоретических результатов к эмпирическим ситуациям.
24387. Роль субъекта в научном познании. Талант, гениальность, трудолюбие 86.5 KB
  Составляющие личности учёного нам интересны ещё и потому что между творчеством учёного и особенностями его личности есть самая тесная связь. Задача педагогаучёного научить молодого человека учиться учиться непрерывно. Нам представляется что возраст учёного науке не помеха да и старость его это не угасание а в большей мере рост его интеллектуальных сил. А что касается учёногофилософа то к нему мудрость приходит как раз с годами виднее становится и его вклад в сокровищницу культуры.
24388. Взаимосвязь логики открытия и логики обоснования в научном познании 52.5 KB
  Описанный познавательный цикл связывающий два этапа формирования теории не обязательно осуществляется одним исследователем. В принципе их можно рассматривать как некоторого коллективного теоретика который осуществил необходимые операции для построения теории. Первая основывалась на механической картине мира слегка модифицированной применительно к открытиям теории электричества в этой картине предполагалось что взаимодействие тел и зарядов осуществляется путем мгновенной передачи сил в пустоте вторая вводила новую картину физической...
24389. Основы теории мотивации 32.5 KB
  Эти факторы включают потребности мотивы и побуждения n мотивация ориентирована на процесс и имеет отношение к выбору поведения направлению усилий целям и вознаграждениям на которые они рассчитывают выполняя работу Из этого следует что мотивацию можно рассматривать в двух взаимосвязанных направлениях. Иерархия потребностей по Маслоу Абрахам Маслоу 40е годы признавая многообразие человеческих потребностей предложил их классификацию на следующие пять категорий: n физиологические потребности потребность в еде пище жилище...
24391. ПРОЦЕССНЫЙ ПОДХОД 22 KB
  Это школы научного управления административного управления человеческих отношений и науки о поведении а также науки управления или количественных методов. СИТУАЦИОННЫЙ ПОДХОД концентрируется на том что пригодность различных методов управления определяется ситуацией.