55759

Портфоліо – перспективна форма представлення індивідуальної спрямованості професійного саморозвитку і самоактуалізації педагога

Научная статья

Педагогика и дидактика

Мета створення портфоліо забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті демонстрація його здібності до практичного застосування освітніх надбань.

Украинкский

2014-03-28

36 KB

3 чел.

Портфоліо – перспективна форма представлення

індивідуальної спрямованості професійного

саморозвитку і самоактуалізації педагога

  Портфоліо є формою автентичного                                оцінювання освітніх результатів

  за продуктом, який створено людиною

  у процесі навчальної, творчої,

  соціальної та інших видів діяльності.

Л. Захарченко

    Проблема професійного розвитку вчителя та формування професійної компетентності є актуальною, адже від її вирішення залежить як ефективність навчально-виховного процесу, так і задоволеність рівнем власного саморозвитку, можливість самореалізації.

    Одним із завдань методичної роботи  є підвищення мотивації вчителя щодо ефективної самоосвітньої діяльності. Єдність професійного і особистісного розвитку, яка забезпечує готовність до творчої педагогічної діяльності – це умова досягнення високої ефективності і результативності самоосвіти вчителя.

    Портфоліо як ідея зібрання робіт відома з епохи Відродження, досвід використання в школі з’явився у 80-90-х роках у США, знайшов широке застосування в Європі і Японії.

Мета створення портфоліо – забезпечення відслідковування індивідуального прогресу вчителя в широкому освітньому контексті, демонстрація його здібності до практичного застосування освітніх надбань.

Портфоліо дозволяє вирішити ряд завдань методичної роботи, серед яких:

розвинути і постійно підтримувати готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти;

розвинути рефлексивну і самооцінювальну діяльність, поширити можливості самонавчання;

фіксувати зміни й зростання за певний час;

забезпечити неперервність самоосвіти;

сприяти підвищенню рівня його методичної культури

    Проблема портфоліо вчителя розглянута в роботах Л. Васильченко, яка висвітлює питання його структури, використання в управлінському моніторингу професійної діяльності тощо. Професійне портфоліо вчителя свідчить не тільки про якість його педагогічної діяльності, рівень професійного зростання, ступінь професійної майстерності, сформованість професійної компетентності, але й про його професійний шлях.

   Література свідчить про різні види портфоліо.

У залежності від мети створення конкретного портфоліо:

портфоліо–власність (збирається для себе);

портфоліо–звіт (збирається для презентації, виступу, творчого звіту).

За змістом готуються:

тематичний портфоліо (містить матеріали стосовно роботи з однієї теми);

портфоліо досягнень (містить кращі роботи, наробки, свідоцтва ефективної діяльності);

рефлексивний портфоліо (містить матеріали й оцінку (самооцінку) досягнення цілей);

проблемно-орієнтований портфоліо (містить матеріали, що відображають цілі, процес і результат вирішення проблеми);

портфоліо представницьке (готується як підтвердження майстерності за окремими напрямками самоосвіти. Містить кращі закінчені роботи, фото, відеозаписи, матеріали на електронних носіях. Обов’язковим є письмовий аналіз).

    Я вважаю, що використання портфоліо як форми (способу) оцінювання результатів самоосвіти вчителя пов’язана з проблемами вивчення динаміки його професійного зростання, необхідності її відслідковування у міжатестаційний період та підсумкового оцінювання в процесі педагогічної атестації. Оскільки робота над портфоліо сприяє самовизначенню, підвищенню рівня рефлексії до саморозвитку, то підвищується і ефективність самоосвіти. Важливим є те, що досягнення треба не тільки (і не одразу) оцінювати, а документувати, тобто, зробити безпосередньо наочними.

 

     Я сама вибираю форму, планую зміст портфоліо, здійснюю самооцінку власних цілей, дій, результатів.

     Мій власний вибір змісту портфоліо, виходячи із рекомендацій на навчальний рік:

відбір рефератів, узагальнення текстів, есе, коментарів до матеріалів, що вивчені за проблемою самоосвіти;

3–5 робіт навчально-методичного характеру, що мають прикладне значення і свідчать про практичне застосування отриманих знань;

творчі роботи за проблемою, які  презентую колегам;

свідоцтва про результативність педагогічної діяльності;

творчі роботи особистісного характеру

Вибір  здійснюю обґрунтовано.

    Системна робота з портфоліо посилює ефективність діяльності шкільних методичних об’єднань  учителів, що мають вплив на вибір самоосвітньої тематики, сприяють здійсненню інформаційного пошуку, стимулюють учителя до гнучкої зміни професійного рівня, мотивують на співвідношення власних домагань та інтересів інших  людей і соціальних груп. Таким чином створюється педагогічний простір, що забезпечує нову якість освіти.

Яким би не був портфоліо за видом, це— сукупність матеріалів, структурованих певним чином. Великі блоки — розділи, в яких виділяємо рубрики, кількість і тематика яких визначаються конкретними умовами.

    Учителі нашої школи готують портфоліо — папки та портфоліо – книжки, що мають розділи: «Інновації у професійній діяльності», «Творчий саморозвиток», «Участь у роботі педагогічних об’єднань», «Пошуково-дослідницька робота», «Публікації», «Творчі та навчальні досягнення учнів», «Узагальнення досвіду», «Самоосвіта», «Позакласна робота».

Портфоліо обов’язково має зміст (перелік матеріалів). Форма надання матеріалів у розділах вільна.

    Алгоритм роботи з портфоліо — від мотивації вчителя до презентативних і оцінювальних заходів.

    Отже, портфоліо вчителя є одним із засобів формування професійної компетентності, в першу чергу — компетентності щодо вирішення проблем, які пов’язані з самоорганізацією, самореалізацією, самооцінкою.

Учитель німецької мови

Донецької ЗШ І-ІІІ ступенів №152,

керівник ШМО вчителів гуманітарного циклу

Закутня С.О.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7805. Советская школа и педагогика в сер. 60-х - н. 90х годов 25.5 KB
  Советская школа и педагогика в сер. 60-х - н. 90х годов Советская школа в период с 1958 по 1992г. В 1958г. был принят закон об укреплении связи школы с жизнью и о дальнейшем развитии системы народного образования, который установил в нашей ст...
7806. Становление коммунистической системы воспитания и образования в России после Октябрьской революции 33.5 KB
  Становление коммунистической системы воспитания и образования в России после Октябрьской революции Революционная перестройка школы. Первые декреты Советской власти по народному образованию и проведение их в жизнь. Великая Октябрьская социалистическа...
7807. Сухомлинский и Корчак и их педагогические идеи 30 KB
  Сухомлинский и Корчак и их педагогические идеи Сухомлинский создал оригинальную педагогическую систему, основывающуюся на принципах гуманизма, на признании личности ребёнка высшей ценностью, на которую должны быть ориентированы процессы воспитания и...
7808. Тенденции развития образования в современном мире 39.5 KB
  Тенденции развития образования в современном мире Состояние образования в современном мире сложно и противоречиво. С одной стороны, образование в 20-м веке стало одной из самых важных сфер человеческой деятельности огромные достижения в этой област...
7809. Школа в России в первой половине 19 века 39.5 KB
  Школа в России в первой половине 19 века. Развитие культуры России в первой половине XIX века проходило в противоречивых условиях. С одной стороны, экономическое развитие вызывало потребность в грамотных людях, стимулировало развитие науки и техники...
7810. Философия эпохи Возрождения (ренесанса) 58.5 KB
  Философия эпохи Возрождения В развитых странах Европы в период 12-13 век происходит развитие торговли и ремесел. Происходит рост производительности труда. Развиваются города. Они становятся центрами экономической и культурной жизни. Это была вершина...
7811. Немецкая идеалистическая философия. Философия Гегеля 38.5 KB
  Немецкая идеалистическая философия. Философия Гегеля Развитие немецкой классической философии достигает вершин в творчестве Георга Гегеля (1770-1831). Феноменология духа, Наука логика, Энциклопедия философских наук...
7812. Гносеология - теория познания 53 KB
  Гносеология - теория познания. Теория познания рассматривает вопросы познаваемости мира, способов познания, критерии истины. Возникла в 19 веке. Основы заложил Кант. Познание - процесс целенаправленного активного отображения действительно...
7813. Иррационализм (философия жизни) 80 KB
  Иррационализм (философия жизни) Философия жизни отличается от предыдущих иррационализмом, то есть отрицанием того, что только разум, только наука может постичь действительность. Иррационализм ограничивает или отрицает возможности разума в процессе п...