55784

Музично-виконавський розвиток учня-піаніста в процесі роботи над творами малої форми в 4 класі ДМШ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Педагог оголошує тему уроку план уроку в який входять такі твори: П. Педагог. Кілька пєс з цих альбомів вже були в твоєму репертуарі Лєра багато ти чула в концертах Дитячої Філармонії школи а також у записах відомих виконавцівпедагогів. Педагог.

Украинкский

2014-03-28

144.5 KB

57 чел.

Методична розробка до відкритого уроку в класі фортепіано.

Епіграф до уроку:

"Усі технічні прийоми народжуються з пошуків того чи іншого звукового образу".

К. Ігумнов.

Тема: Музично-виконавський розвиток учня-піаніста в процесі роботи над творами малої форми в 4 класі ДМШ.

Цілі уроку:

I. Освітня.

  1.  Оволодіння прийомом стаккато в чотириголосній фактурі і поєднання рухово-технічних задач зі звуковими на прикладі п'єси П.Чайковського "Гра в конячки".
  2.  Образність і виконавські задачі в роботі над п'єсою С.Прокоф’єва "Хода коників".
  3.  Робота над особливостями фактури, прийомами звуковидобування в кантиленній п'єсі В.Косенка "Українська народна пісня"

II. Розвиваюча.

Розвиток образного мислення і виконавських навичок.

III. Виховна.

Виховання активної, творчої уваги, прагнення пізнати і розкрити художні багатства виконуваних творів.

Музичний матеріал:

  1.  П.Чайковський "Дитячий альбом" Ор.39
  2.  С.Прокоф’єв "Дитяча музика" Тв.65
  3.  В.Косенко "24 дитячі п'єси для фортепіано" Ор.45

Тип уроку: Урок, спрямований на закріплення знань та навичок.

Забезпечення: Два фортепіано, ноти, портрети композиторів, художні ілюстрації.

Хід уроку.

I. Організаційний етап уроку.

Педагог оголошує тему уроку, план уроку, в який входять такі твори:

  1.  П.Чайковський Дитячий альбом "Гра в конячки"
  2.  С.Прокоф’єв Дитяча музика "Хода коників"
  3.  В.Косенко. 24 дитячих п'єси для фортепіано "Українська народна пісня",

а також представляє ученицю, з якою проводиться урок. Це учениця 4 класу ДМШ.

II. Вступ.

Педагог. В програму нашого уроку увійшли п'єси з трьох найвідоміших, високохудожніх за змістом дитячих фортепіанних альбомів. Це: "Дитячий альбом" П.Чайковського, альбом "Дитяча музика" С.Прокоф’єва, "24 дитячі п'єси" В.Косенка. Кілька п'єс з цих альбомів вже були в твоєму репертуарі, Лєра, багато ти чула в концертах Дитячої Філармонії школи, а також у записах відомих виконавців-педагогів. І я думаю, що буде цікаво і корисно зробити на сьогоднішньому уроці деяке узагальнення щодо змісту цих чудових фортепіанних альбомів, п'єси з яких належать до кращих зразків світової дитячої фортепіанної музики. Всі три альбоми написані дуже давно (в XIX столітті альбом П.Чайковського, в 30-ті роки XX століття альбоми фортепіанних п'єс С.Прокоф’єва та В.Косенка), але і сьогодні вони не втратили своєї популярності, п'єси з цих збірок постійно включаються в репертуар піаністів-початківців. А секрет цієї популярності полягає в тому, що в музиці дитячих п'єс цих видатних художників відчувається велика любов до дітей, тонке розуміння вашого дитячого сприйняття світу і бажання зробити для вас вивчення музики захоплюючим і живим заняттям. У всіх трьох фортепіанних альбомах різноманітно представлений світ дитячих ігор і дитячих переживань. Давай, Лєрочка, згадаємо, які п'єси в альбомах П.Чайковського, С.Прокоф'єва, В.Косенка присвячені дитячим іграм?

Учениця. "Гра в конячки" у П.Чайковського, "П'ятнашки", "Хода коників" у С.Прокоф’єва, "Скакалочка" у В.Косенка.

Педагог. А які п'єси в даних фортепіанних альбомах передають дитячі переживання?

Учениця. В "Дитячому альбомі" П.Чайковського це трилогія п'єс "Про ляльку", в альбомі С.Прокоф’єва - "Каяття", "Казочка", у В.Косенка - "Не хочуть купити ведмедика".

Педагог. Дитяча тематика – це головне, що об'єднує фортепіанні альбоми композиторів, але, крім того, спільним для них є і різноманітність жанрів, і програмність, і образність музики.

Безперечно й те, що дитячі п'єси фортепіанних альбомів П.Чайковського, С.Прокоф’єва, В.Косенка розвивають піаністичну техніку, образність, пробуджують творчу ініціативу. А тепер послухаємо кілька музичних ілюстрацій. Почнемо з жанрових п'єс. Але спочатку нагадай нам, Лєрочка, які п'єси ми називаємо жанровими?

Учениця. До жанрових п'єс відносяться танці, марші та пісні.

Педагог. Вірно.

(Далі у виконанні педагога звучать фрагменти наступних п'єс: "Полька" і "Неаполітанська пісенька" П.Чайковського, "Марш" С.Прокоф’єва, "Вальс" В.Косенка. Учениця уважно слухає і правильно називає всі п'єси)

Педагог. Майже всі п'єси у фортепіанних альбомах композиторів П.Чайковського, С.Прокоф’єва, В.Косенка мають програмні назви (заголовки), в яких відображається конкретний сюжет. Як ми називаємо такі твори?

Учениця. Твори, у назві яких відображається конкретний сюжет, називаються програмними.

Педагог. Правильно.

Послухай кілька музичних прикладів таких п'єс.

(Педагог по черзі виконує фрагменти наступних п'єс: В.Косенко "Балетна сценка", С.Прокоф’єв "Прогулянка", П.Чайковський "Баба-Яга". Учениця правильно називає п'єси).

Педагог. Є в альбомах і п'єси, присвячені природі. Поетичними замальовками природи є такі п'єси, як: "Пісня жайворонка" П.Чайковського, "Ранок", "Вечір" С.Прокоф’єва, "Дощик", "На узліссі" В.Косенка. А яка п'єса про природу тобі найбільше запам'яталася?

Учениця. "Пісня жайворонка" П.Чайковського. Я б хотіла її вивчити.

Педагог. П'єса дійсно дуже образна, красива, ми чуємо в ній веселий щебет птахів, у ній рельєфно виражені риси, характерні для фортепіанних творів П.Чайковського. Вона обов'язково увійде в твій виконавський репертуар.

Отже, ми з'ясували, що у змісті фортепіанних альбомів П.Чайковського, С.Прокоф’єва та В.Косенка є багато спільного:

  1.  дитяча тематика
  2.  жанровість
  3.  програмність
  4.  образність.

Але безумовно є й відмінності у цих фортепіанних циклів, які, перш за все, пов'язані з особливостями стилю кожного з композиторів. Це, насамперед стосується інтонаційного строю мелодій, ритміки, національного колориту.

III. Основна частина.

Педагог. Основну частину уроку почнемо з роботи над п'єсою П.Чайковського "Гра в конячки"

(П'єса звучить у виконанні педагога).

Педагог. Життєрадісну, присвячену грі п'єсу, необхідно виконувати легко, грайливо, з витонченою польотністью.

Але зробити це не просто, бо в технічному відношенні п'єса складна. Для подолання технічних труднощів у процесі роботи, в кожній з частин, ми використовуємо різні допоміжні вправи. А в якій формі написана дана п'єса?

Учениця. П'єса "Гра в конячки" написана в простій тричастинній формі з неконтрастною середньою частиною.

Педагог. Правильно. Додам, що всі три частини витримані в строгому чотирьохголоссі, при незмінному штриху стаккато. Враховуючи швидкий темп п'єси, в піаністичному відношенні це складно.

Роботу над виконавськими задачами побудуємо по частинах. Почнемо з допоміжних вправ до I частини (т 1-24)

Попрошу виконати вправу № 1 "Терції". Нагадую, що вправа виконується в розмірі 3/8, в тональності п'єси – Ре мажор. Основна смислова одиниця – двотактна побудова. Терції рухаються спочатку поступінчасто вгору, потім поступінчасто вниз на стаккато, і виконувати їх треба 3/8 на одному русі руки, а не знімати руку після кожної восьмої.

Рука як гумовий м'ячик, який раз вдарили (на першу восьму кожного двотакту), а він відскочив від підлоги кілька разів за інерцією.

Головне у виконанні вправи – це уникнути напруження рук. Артикуляційний штрих стаккато виконати дуже активними та зібраними кінчиками пальців при повній свободі кисті і зап'ястку. Обсяг вправи – дві октави.

(Показ педагога і виконання вправи ученицею в темпі Moderato. Виконання акуратне. Прийоми гри відпрацьовані правильно).

Педагог. При повному контролі за роботою м'язів, попрошу виконати вправу ще раз з розвитком динаміки (піано-крещендо-форте-димінуендо-піано) і з поступовим прискоренням темпу.

(Учениця виконує це завдання).

Педагог. А тепер ще раз і відразу в темпі Allegro.

(Учениця виконує вправу "Терції" вільно, досить рухливо, виразно озвучуючи верхівки терцій).

Педагог. Переходимо до вправи № 2 "Сексти-терції". Виконуючи цю вправу, пам'ятай, що рухово-технічні задачі повинні поєднуватися зі звуковими. Необхідно виконати цю вправу без напруги, забарвити верхівки інтервалів, з динамічним розвитком.

(Учениця виконує вправу в темпі Moderato вільно і виразно)

Педагог. А тепер я попрошу тебе виконати вправу з поступовим прискоренням темпу, а другий раз відразу в темпі Allegro.

(Учениця із завданням справляється, однак в темпі Allegro не вистачає певної точності і свободи в проведенні секст лівою рукою.)

Педагог. Для досягнення повної свободи й акуратності у виконанні вправи № 2 в рухливому темпі, необхідно вдома попрацювати окремо над партією лівої руки.

(Далі йде показ педагога з коментарями)

Педагог. Розведи долоню і виконуй сексти "посипаючим рухом". На першу восьму кожного двотакту повинен бути вольовий, але економний рух.

(Учениця старанно виконує вправу № 2 лівою рукою кілька разів, збільшуючи темп з кожним програванням. Потім двома руками разом. Виконання вправи "Сексти-терції" помітно покращується).

Педагог. У домашній роботі у всіх допоміжних вправах збільшити темп. Технічно, виконання вправ повинне завжди перевершувати виконання твору, для якого вони створені. Ці вправи, як і наступні способи роботи над подоланням технічних складностей, підходять до всіх трьох частин.

Переходимо до наступного способу гри, спрямованого на оволодіння прийомом гри стаккато в чотириголосній фактурі. Це виконання тексту п'єси зі зміненим ритмічним малюнком (на першу долю кожного двотакту – пунктир. Дивитись в нотному додатку). Попрошу виконати I частину п'єси із застосуванням пунктирного ритму в кожній двотактній побудові.

(Показ педагога)

Педагог. Таке виконання дає можливість зафіксувати увагу на головному об'єднувальному русі, на точності прийому.

(Учениця виконує I частину зі зміненим ритмом в темпі Moderato дуже акуратно і піаністично вільно).

Педагог. А тепер в тому ж темпі виконуй I частину за текстом і намагайся ясно та інтонаційно виразно провести лінію верхнього голосу. Дуже допоможе тут підтекстовка, адже музична інтонація споріднена мовній. (Текст віршів у нотному додатку). Я пропоную тобі виконати текст I частини, в пів-голосу наспівуючи слова.

(Учениця із завданням впоралася)

Педагог. Темп Moderato пропоную збільшити до темпу Allegretto, а слова промовляй про себе.

(Учениці вдається і в більш рухливому темпі виконати I частину вільно і виразно).

Педагог. Тривала робота над вправами дає хороший результат, твої рухи доведені до автоматизму і слухова увага під час виконання п'єси спрямовується на звукові задачі, на проведення мелодичної лінії, на образність.

Учениця. Я відчуваю, що мої руки як два гумових м'ячика - легкі й пружні. Іноді мені здається, що вони самі грають.

Педагог. Всі способи роботи над I частиною закріпити вдома. Вправи виконувати в темпі Allegro, а текст п'єси – Allegretto. Слідкувати за свободою рухів і виразністю звучання.

Педагог. У II частині п'єси (т 25-40), перш за все, необхідно направити слухову увагу на рельєфне звучання мелодичної лінії й проведення імітацій.

"Гра в конячки" – це фактично поліфонія, яка багата імітаціями і підголосками.

(Учениця виконує II частину п'єси акуратно в темпі Allegretto, але трохи напружено і маловиразно).

Педагог. Пропоную повчити II частину п'єси у помірному темпі (Moderato) з зупинками після кожного двотакту, наче роблячи "перепочинок".

(Показ педагога).

Намагайся контролювати моменти напруження та звільнення м'язів і активізуй роботу кінчиків пальців, щоб яскравіше звучала головна мелодична лінія.

(Учениця впоралася з завданням і зрозуміла, як треба працювати вдома).

Педагог. Другий варіант гри з зупинками, наступний:

2 такти – пауза + 2 такти – пауза + 4 такти і т.д.

Задачі ті ж самі – рельєфне проведення мелодичної лінії, ясні імітації і свобода рухів.

(Показ педагога. Повторення ученицею).

Педагог. А тепер без зупинок між тактами постарайся, легко і чіпко стаккатуючи всю чотириголосну фактуру, провести мелодичну лінію і вибудувати фразування та не забудь, що у нас є помічник – віршований текст, який допоможе тобі вірно розставити смислові акценти. Загальний темп II частини - Moderato.

(Учениця виконує II частину тепер набагато вільніше і виразніше, ніж у перший раз).

Педагог. Вдома працювати над II частиною так само як в класі і довести виконання до темпу Allegretto. III частина п'єси (т. 41-72) – найоб'ємніша і велике значення тут має технічна витримка лівої руки, тому дуже важливо на всіх етапах роботи багато уваги приділяти партії лівої руки. Виконай, будь ласка, партію лівої руки в темпі Moderato.

(Учениця виконує партію лівої руки акуратно, правильною аплікатурою, досить вільно).

Педагог. Прийомом володієш вільно, напам'ять знаєш впевнено. Однак, якщо в чотириголосній фактурі визначити 4 голоси, як:

сопрано

права рука

альт

тенор

ліва рука

бас

то тенорову партію тобі необхідно яскравіше озвучити. Бас протягом 16 тактів (т 41-56) стійко тримає позицію на тоніці "ре", а в теноровій партії йде рух. І тут важливе точне виконання декламаційного малюнка мелодії тенорового голосу.

(Показ педагога)

Педагог. Особливу складність представляє в партії лівої руки (заключних 16 тактів т 57-72) – проведення секст. Одним із методів роботи над подоланням цієї технічної складності є гра з зупинками після першої восьмої з метою фіксації уваги на першому об'єднувальному русі кожного двотакту.

(Показ педагога. Виконання ученицею з зупинками, а потім по тексту).

Педагог. Над закінченням п'єси необхідно завжди працювати окремо (т. 57-72). В партії лівої руки треба добре відчувати гостроту дотику п'ятого пальця – басова партія проводить тут свою мелодію, яка є гармонічною основою всієї фактури. Артикуляційний штрих стаккато не повинен бути важким, адже ми "скачемо на конячці"

На закінчення роботи над III частиною пропоную виконати всю III частину двома руками в темпі Moderato. Виконавські технічні складності подолано і тепер ти можеш повністю зануритися у владу образу.

(Учениця виконує III частину цілком піаністично вільно, демонструючи точне фразування)

Педагог. Поки всі частини п'єси у нас на різній стадії готовності, але в темпі Moderato ти вже можеш спробувати виконати всю п'єсу повністю. Вірші, малюнок і твоя фантазія допоможуть конкретизувати музичний образ і підпорядкувати йому всі піаністичні рухи, надай йому осмисленості й виразності.

(Учениця виконує п'єсу досить вільно і виразно).

Педагог. Тільки осмислена і наполеглива робота допоможе тобі подолати технічні труднощі та в кінцевому підсумку виконати п'єсу образно. Домашню роботу будувати за планом:

1. Робота над технікою виконання вправ.

2. Робота по частинах з ритмічними змінами тексту і точно за текстом, дотримуючись фразування і точної інтонації.

3. Об'єднання частин у цілий твір у темпі Moderato, при суворому збереженні єдності темпу.

Педагог. Переходимо до другого твору – "Хода коників" С.Прокоф’єва з фортепіанного альбому "Дитяча музика".

Весь цикл фортепіанних мініатюр задуманий як історія одного дня з життя дитини. Лєрочка, а скільки всього п'єс в альбомі С.Прокоф’єва "Дитяча музика"?

Учениця. Дванадцять.

Педагог. Вірно. І кожна – яскравий образ. І кожна відрізняється прокоф'євською свіжою мелодикою, гармонією, ритмікою.

"Хода коників" – це мініатюрне скерцо з рисами маршовості. У п'єсі багато веселих запальних пустощів, гумору, посмішки. У якій тональності і в якій формі написана п'єса?

Учениця. Тональність - Сі-бемоль мажор, форма – тричастинна.

Педагог. Правильно. П'єса гумористична за характером. Всім відомо, що коники стрибають, але ж п'єса називається "Хода...", значить треба весело передати урочистість таких ось стрибаючих коників. Це гра. Ми все ближче підходимо до завершального етапу роботи над даною п'єсою. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над засобами виразності, які допомагають розкрити образ п'єси, але вже в більш рухливому темпі. На минулому уроці ти впевнено і досить виразно виконала п'єсу в темпі Мoderato, а зараз спробуй одразу виконати п'єсу в темпі Allegretto. Я налаштую тебе на новий темп.

(Педагог виконує I частину, такти 1-16, потім учениця в заданому темпі виконує п'єсу цілком).

Педагог. Ти виконуєш п'єсу впевнено, з точним відчуттям фрази, але не досить чітко ритмічно. Технічні складності відволікають тебе від образу п'єси. Переходимо до роботи по частинах.

I частина (т. 1-16). Насамперед, хочу звернути твою увагу на чітку ритмічну організацію. Ритмічне зерно (педагог виконує I фразу, такти 1-4), пульс руху, що виник на початку п'єси, пронизує її майже на всьому протязі, тобто ритм є важливим засобом виразності для втілення образу п'єси. У I частині пружний, точний, пунктирний ритм допомагає створити образ стрибаючих коників. Шістнадцяті в пунктирному ритмі повинні виконуватися чітко і пружно, як форшлаги, а основна нотка – восьма –з "відскоком" так, ніби хочеш виштовхнути звук із клавіші.

(Педагог виконує I фразу - учениця повторює кілька разів у різних темпах, домагаючись виконавської точності).

Педагог. А тепер також опрацюй I фразу другого речення (такти 9-11), покажи мелодію в басу і відчуй пружний відскік знизу вгору. Акорди правою рукою грай тихо.

(Учениця уважно виконує завдання)

Педагог. Для закріплення роботи над точністю піаністичного прийому виконай перші фрази речень ще раз в різних темпах.

(Учениця виконує це завдання успішно).

Педагог. А тепер виконай всю I частину в жвавому темпі і використовуй ритмічну педаль, яка посилить ритмічні акценти, підкреслить ритмічну гостроту і розчленованість мотивів. (Учениця виконує I частину образно і піаністично вільно).

II частина (т. 17-49). У другій частині зображується саме урочиста хода. Мелодія маршова, фанфарного характеру, хоча звучить на початку тихо і трохи менш рухливо, ніж крайні частини - Poco meno mosso. Коники немов заграли на своїх музичних інструментах. Тут, насамперед, необхідно активізувати слух і спрямувати увагу на тембральне забарвлення партій. Деякі п'єси циклу С.Прокоф’єв сам оркестрував, оркестровість властива і цій п'єсі. Давай уявимо, що заграв маленький кониковий оркестр. Спочатку вступили два сольних інструменти - це духові (такти 17 - 30). Спробуй в I реченні II частини (такти 17-24) найяскравіше забарвити нижній голос, в II реченні (такти 25-30) верхній голос зробити ведучим. Це додасть звучанню цікаве тембральне забарвлення. Постарайся виразно виконати по черзі партію лівої руки в 1 реченні, а потім партію правої руки в 2 реченні (Показ педагога відбувається одночасно зі словесними поясненнями). Важливо у виконанні цього фрагмента поєднувати пальцеву активність з пластичними поворотами кисті. Повертаючи кисть, зберігай її форму ("Коліщатко"), відслідковуючи правильне розподілення ваги руки між звуками мелодії.

(Цей фрагмент учениця відпрацьовує спочатку по черзі кожною рукою, потім двома одночасно).

Педагог. З несподіваною появою Сі-мажору вступають і інші інструменти. У партії лівої руки - стрибки. Щоб вирішити задачу - потрапляти в стрибках, треба вчити цю партію різними способами. Покажи, Лєра, як ти працюєш над стрибками.

Учениця. Я вчу цей фрагмент двома способами:

I спосіб - із зупинками на "сі",

II спосіб - із зупинками на інтервалах; терціях і квартах.

(Звучить партія лівої руки першим способом такти 33-41)

Педагог. Ти граєш дещо формально. Треба краще відчути міцну позицію на звуці "сі", коротко брати терції і кварти і миттєво повертатися до цієї звичної позиції на "сі".

(Показ педагога і повторення I способом ученицею, спочатку в повільному темпі, потім в більш рухливому).

Педагог. Положення руки на звуці "сі" стало більш стійким. А тепер намагайся вибудувати в єдину лінію терції і кварти - партію мідних, а потім виконай цей фрагмент лівою рукою II способом, із зупинками на інтервалах.

(Учениця виконує це завдання старанно).

Педагог. Якщо партію лівої руки (такти 33-41) сприймати і виконувати не як ряд стрибків, а як лінію подвійних нот на тлі повторюваних ударів барабану, то технічну складність буде подолано. На тлі дуету мідних і барабану, в правій руці проходить головна мелодія – партія струнних. Виконай, Лєрочка, весь фрагмент і з'єднай його з головною кульмінацією п'єси (такти 30-49), яку треба виконати сміливо і яскраво (такти 42 - 45), бо тут має зазвучати весь кониковий оркестр. Не забудь про педаль! Точно виконана педаль додасть виразності партії міді і верхньому голосу - партії струнних. Контролюй слухом розвиток динаміки.

(Учениця виконує весь фрагмент досить барвисто і сміливо).

Педагог. В кінці II частини, коли ми чуємо в музиці п'єси, що гру в урочистість закінчено і відбувається повернення до образу стрибаючих коників (такти 45-49), необхідно зробити невелике уповільнення темпу і димінуендо, але при цьому не втратити пружність і точність пунктирного ритму. Початок III частини повинен звучати тихо, витончено. Послухай в моєму виконанні перехід до III частини.

(Педагог виконує такти 45-53).

В останній фразі II частини (такти 45-49) вимагає окремого відпрацювання партія лівої руки. Кожну восьму грай з бажанням "виштовхнути" звук із клавіші.

(Педагог показує, учениця повторює спочатку однією лівою рукою, потім двома руками такти 45-49).

Педагог. Піаністичні задачі III частини (т. 50-65) збігаються із задачами I частини п'єси. Тут просто стрибають коники, маленькі (I речення III частини такти № 50-57) та великі (початок II речення, в басу, т 58-60) і деякі вистрибують навіть дуже високо (кінець п'єси, т 64-65)

Вдома продовжити роботу по головних напрямках:

  1.  темпо-ритмічні задачі,
  2.  засоби виразності,
  3.  фактурні складності.

Роботу по частинах чергувати з виконанням вцілому у темпі Allegretto

Педагог. У першій половині ХХ століття на Україні творчо розвивав прокоф'євські традиції в жанрі дитячих фортепіанних п'єс Віктор Косенко.

До збірки В.Косенка "24 дитячі п'єси" увійшли чудові за тематикою, образні, забарвлені інтонаціями українського національного фольклору п'єси.

"Українська народна пісня", написана в стилі старовинних українських пісень-дум XVI-XVII століть лірико-драматичного характеру, є однією з найбільш яскравих кантиленних мініатюр і вимагає від виконавця тонкого виявлення усих особливостей музичної тканини: інтонаційних, ладо-гармонічних, поліфонічних. На завершальному етапі роботи над п'єсою, необхідно постійно чергувати цілісне виконання з роботою над деталями. Почнемо роботу над п'єсою з виконання її напам'ять, цілком.

(Учениця виконує п'єсу впевнено, виразно за формою, але ІІ куплет звучить дещо статично).

Педагог. Скажи, будь ласка, Лєра, що саме зближує цю п'єсу з українськими піснями-думами XVI-XVII століть?

Учениця. З піснями-думами "Українську народну пісню" В.Косенка зближує, перш за все, куплетна форма і характер звучання, що передає дуже серйозні, душевні переживання.

Педагог. А також ритмічна імпровізаційність і певні інтонаційні звороти в мелодії. Наприклад, малюнок повторюваних однакових звуків.

(Педагог виконує фрагмент І куплета такти 5-8)

Учениця. Створювалися ці пісні-думи мандрівними музикантами-кобзарями.

Педагог. Вірно.

Проаналізуй форму твору більш докладно і скажи, що саме вказує на подібність "Української народної пісні" В.Косенка до кобзарських пісень-дум.

Учениця. Двокуплетна форма п'єси обрамляється вступом - "заспівом", який часто розспівувався кобзарями на слова "Гей" або "Ой" і закінченням.

(Учениця виконує вступ, співаючи його голосом "Е-гей.." такти 1-2)

В кінці кожного куплету звучить інструментальний програш, що дуже нагадує звучання кобзи.

(Учениця виконує такти 9-11)

Педагог. Вірно. Хочу додати, що лірико-драматичний характер пісень-дум підкреслюється в цій п'єсі В.Косенка і загостренням діатоніки мелодії хроматизмами в контрапунктуючому голосі (такти 5-6 виконуються лівою рукою), і протяжним звучанням підголосків, і зіставленням ладів (виконуються такти 9-11 двома руками )

А тепер перейдемо до аналізу твого виконання.

У даній двокуплетній формі, куплети повинні контрастувати за характером звучання. І якщо І куплет передає настрій смутку й печалі, то ІІ куплет - це емоційний сплеск - вершина розвитку всього твору. (Звучить початок ІІ куплета, такти 12-13)

І куплет ти виконуєш дуже виразно, цілісно, демонструєш гарне "вокальне" звуковедення, прослуховуєш всю поліфонічну фактуру. А який вид поліфонії у п'єсі?

Учениця. Підголосочний.

Педагог. Вірно. Стосовно виконання ІІ куплета є зауваження. Ти граєш його маловиразно, в мелодії головного голосу відчутні поштовхи, є дроблення фактури. Наше головне завдання – співуче та барвисте звучання інструменту. ІІ куплет повинен звучати більш динамічно, напружено. Тут розширюється регістровий діапазон, з'являються нові засоби виразності: педаль, нове ладо-гармонічне оточення головної мелодії, повне чотирьохголосся, більш насичена динаміка. І дуже важливо почути одночасно і горизонтальне "вокальне" фразування і гармонічну вертикаль. Виразно та об'ємно має звучати вся фактура. Для цього необхідно ретельно опрацьовувати фактуру по голосах і по партіях рук, ясно вибудовуючи фразування.

Почнемо роботу з верхнього, сопранового голосу (такти 12-13). У підголосочній поліфонії, він - ведучий. Плавно, з динамічним наростанням "поведи" мелодію верхнього голосу до вершини, до першої долі такту 13, добре прослухай перехід звуку "сі" в "мі" (а не в "фа"), а потім поступово і плавно, без поштовхів, "поведи" мелодію на димінуендо до закінчення фрази, інтонаційно забарвивши третю долю такту 13, звук "сі".

(Показ педагога).

(Учениця виконує верхній голос, розподіляючи правильно динаміку, але звукової плавності, співучості і глибини не вистачає).

Педагог. А тепер об'єднай два верхніх голоси - сопрано та альт.

(Учениця виконує І фразу двоголосно)

Педагог. У твоєму виконанні не вистачає головного - виразного "співу" Ти граєш формально, занадто високо піднімаєш пальці, інструмент "не співає".

Щоб звук був глибоким і співучим, необхідно дещо змінити способи звуковидобування. Пальчики повинні глибоко занурюватися в клавіатуру, зливаючись з нею в одне ціле. Спираючись на м'ясисту подушечку пальця необхідно краще розподіляти вагу руки. Гнучка і пластична кисть допоможе правильно розподілити вагу руки.

Щоб вага руки відчувалася на кінчиках пальців, перш за все, потрібно тримати лікоть відведеним так, щоб передпліччя з кистю і основними суглобами опинилися на одному рівні.

Зап'ясток - як "купол", який тримається на міцних пальцях. Вага від плеча "доходить" до кінчиків пальців і через клавіші - до струн.

(Пояснення педагога супроводжуються показом на інструменті).

Педагог. Щоб краще відчувати вагу руки в кінчиках пальців, спробуй кисть лівої руки покласти на праву зверху і зіграй так правою рукою першу фразу ІІ куплета.

(Учениця виконує це завдання спочатку уповільнено, потім в темпі п'єси, аналізуючи свої відчуття).

Учениця. Мені здається, що мої пальчики увійшли всередину клавіатури і не хочуть з нею "розлучатися", начебто "зрослися" з нею.

Педагог. А тепер забери ліву руку з правої, додай запізнюючу педаль на кожну частку такту і виконай ще раз цю ж фразу.

(Учениця добре справляється з цим завданням. Інструмент зазвучав наповнено, співучо).

Педагог. Продовжимо роботу над І фразою (такти 12-13) і перейдемо до партії лівої руки. Тут необхідно відчути "упор" в лікоть і озвучити яскравіше нижні звуки - басову партію - основу гармонії. Ладо-гармонічні зміни, що відбуваються на кожну долю такта, диктують застосування запізнюючої педалі.

(Показ педагога і виконання завдання ученицею).

Педагог. Після ретельного опрацювання по голосах і по партіях рук, об'єднай чотириголосну фактуру. У виконанні намагайся не дробити горизонтальне проведення голосів на долі. Всі голоси проведи плавно, спрямовуючи їх до вершини фрази, а потім до її закінчення (такти 12-13).

Пам'ятай, що об'єднуючим началом завжди буде фразування головної мелодії, її рельєфне, наспівне інтонування. Педаль міняй на зміну гармонії.

(Учениця виконує І фразу ІІ куплета виразно і осмислено).

Педагог. Завдяки пісенній інтонації побудови п'єси, фрази вишиковуються легко, необхідно просто активізувати слуховий контроль. Структура наступних фраз (такти 14-20) повторюється. В інтонації головної мелодії необхідно почути характерний для української пісенності ІІ понижений щабель.

(Показ педагога правою рукою такти 14-17)

У супроводжуючих голосах - "пусті" квінти і елементи змінного ладу, до кінця ІІ куплета обов'язкова педалізація

(Показ педагога лівою рукою, такти 14-20).

У заключній фразі твору необхідно підкреслити ритмічну імпровізаційність і співучо-сумне інтонування мелодії у фрігійському ладу (такти 21-22).

(Показ педагога)

Педагог. А тепер послухай ІІ куплет з заключенням (такти 12-22) в моєму виконанні і уважно простеж за розвитком музичної тканини твору. (Педагог виконує, учениця уважно стежить за текстом, наспівуючи в пів-голосу головну мелодію).

Педагог. На закінчення роботи я прошу тебе виконати ІІ частину п'єси.

(Учениця виконує ІІ частину твору більш осмислено і виразно за формою, ніж І раз, добре прослуховує всю фактуру, контролює прийоми звуковидобування)

Педагог. Твоя головна мета - навчитися "співати" на фортепіано, тому більше уваги приділяй прийомам гри, фразуванню, слуховому контролю.

Мені б хотілося, щоб теплота і задушевність української пісні тобі стала близька і зрозуміла. Тематично можна зв'язати "Українську народну пісню" В.Косенка з побутовими українськими піснями-думами, що розкривають душевний світ героїв, їхні радощі й печалі, думки й почуття. Такі твори допомагають глибше зрозуміти душу українського народу, в них наша історія...

Урок закінчений. Дякую за роботу. Оцінка 10 балів.

Методична розробка

старшого викладача ДМШ

Дороніної Наталії Іллівни

м. Світловодськ, Кіровоградська область

2011 рік.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4