55790

Розвиток здібностей школярів до словесної творчості на уроках української літератури в 5 класі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Як запалити у дитини вогник творчого розповідання У педагогічній науці і практиці постійно ведеться інтенсивний пошук дієвих і цікавих дітям методів і прийомів навчання спрямованих на розвиток їхньої словесної творчості.

Украинкский

2014-03-28

101 KB

1 чел.

Методична розвідка

Розвиток здібностей школярів до словесної творчості  на уроках української літератури в 5 класі»

Слова, які народжуються в серці, доходять до серця, а ті, що народжуються на язиці, не йдуть далі вух. 

Аль-Хусрі.

Творча мовленнєва діяльність – невід'ємна складова формування особистості дитини, від рівня якої значною мірою залежить, яким виросте майбутнє покоління –вільним у думках і діях чи закріпаченим мисленнєвими та поведінковими штампами.

В.Сухомлинський писав: «Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ. З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму духовному розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу».

Як запалити у дитини вогник творчого розповідання? У педагогічній науці і практиці постійно ведеться інтенсивний пошук дієвих і цікавих дітям методів і прийомів навчання, спрямованих на розвиток їхньої словесної творчості.

На уроках літератури створюються виняткові можливості для мовленнєвої практики учнів, для оволодіння різноманітними видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, у тому числі і творчих.  Тому саме від учителя, від тих методів та прийомів, які він обирає, та від мистецтва їх використання  на уроці і під час позакласної роботи залежить ступінь цього впливу.

Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення, здібностей школярів до словесної творчості ─ важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.


Рівні сформованості
здібностей  школярів

до словесної творчості

Словесна творчість – це здатність школярів до самостійного й успішного (відповідно до віку) складання усних і письмових розповідей, казок, віршів, загадок і т.д. Словесна творчість як вид конкретної діяльності залежить певною мірою від рівня загального розумового і мовленнєвого розвитку, рівня розвитку таких психічних пізнавальних процесів, як логічна пам'ять, образне мислення та творча уява.

Розвиток здібностей школярів до словесної творчості здійснюється шляхом вдосконалення окремих структурних компонентів літературних здібностей: творчої уяви, образного мислення та логічної пам’яті. Цілеспрямована й одночасна активізація в ході навчання на уроках української літератури  процесів творчої уяви, образного мислення і логічної пам'яті у  школярів ефективно сприяє розвитку їх здібностей до словесної творчості. Творча уява і образне мислення допомагають дитині створити новий оригінальний зміст. Логічна пам'ять зберігає запас вражень, необхідний для роботи уяви і мислення, а також дозволяє структурувати матеріал і перетворювати інформацію у зв'язний текст.

Основні критерії оцінки успішності створення учнями оригінальних текстів (творів, казок, оповідань) відображають два аспекти цієї діяльності: дію породження нового змісту і дію його вираження, а саме: наявність задуму і ступінь його реалізації; ступінь оригінальності сюжету

Існує чотири рівні сформованості здібностей  школярів до словесної творчості. Високий рівень визначається оригінальністю задуму та сюжету твору, чіткою композицією, яка передбачає логічність, розмірність частин, використанням різноманітних мовних засобів (епітетів, метафор, інверсій, повторів тощо). Для середнього рівня характерним є два варіанти створення тексту: 1) при створенні оригінального задуму та сюжету спостерігається недостатня їхня оформленість, тобто значні композиційні порушення та невеликий діапазон використаних мовних засобів виразності; 2) при добре створеному тексті відсутній оригінальний, самостійний зміст (спостерігається відносний баланс творчості і наслідування, використання двох або декількох відомих епізодів, органічно поєднаних одним сюжетом). Низький рівень сформованості здібностей до словесної творчості характеризується наслідуванням як на етапі виникнення задуму та сюжету, так і етапі його реалізації. На початковому рівні у творах дітей відсутній задум та сюжет, хоча спостерігаються спроби побудувати текст. Це можуть бути уривки знайомих казок, оповідань, між якими немає логічного зв’язку. Фактично учні на цьому рівні не здатні самостійно створити текст.

Творча уява, образне мислення, логічна пам'ять є найважливішими компонентами в структурі літературно-творчих здібностей дитини. Успішність побудови текстів у значній мірі визначається рівнем розвитку цих пізнавальних процесів. Сформованість творчої уяви й образного мислення характеризується самостійністю й оригінальністю при створенні і втіленні художніх задумів, а розвиток логічної пам'яті – знаннями про світ, про структуру тексту, наявністю умінь відбирати, осмислювати інформацію і перетворювати її в зв'язний текст. Тому цілеспрямована та одночасна активізація цих пізнавальних процесів у навчальній діяльності є важливими психологічними умовами оптимізації процесу розвитку здібностей  школярів до словесної творчості.


 
Творче  розповідання як основний метод

розвитку словесної творчості

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. На уроках літератури закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення дітей. Саме література покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його значущості в житті людини.  

Художня література як форма образного моделювання життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається у школі як мистецтво слова, забезпечуючи естетичні запити вчителів та учнів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку.

Інтерес учнів до літератури, до творчості письменників залежить не лише від форм подачі навчального матеріалу, а й від того, як на уроках стимулюється самостійна творчість учнів. Ефективним можна вважати такий урок який дає учням не лише міцні, осмисленні літературні знання, а також необхідні навички творчої самореалізації.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» – такі завдання потрібно пропонувати учням, щоб розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, творчу думку.

Необхідно цілеспрямовано виробляти у школярів уміння помічати у предметі яскраве, характерне й зображувати його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси.

Завдяки органічній взаємодії слова й унаочнення діти вчаться висловлювати свою думку. Вправляння у спостережливості, спогляданні предметів, виділенні їх ознак є кращим способом, за допомогою якого можна досягти самостійності, розвиваючи дар слова.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

Компетентність дитини у мовленнєво-творчій діяльності визначається її вмінням виявити творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Умови успішного розвитку словесної творчості учня

  •  Сформованість творчої уяви. Творча уява – це активність, допитливість, здібність ламати звичні, традиційні рамки накопиченого досвіду. Завдяки їй суб'єкт в мінливих ситуаціях здатний самостійно приймати рішення. З власної ініціативи міняти відношення між предметами і явищами. Специфічна функція творчої уяви полягає в здібності побачити дійсність так, як вона не може бути побачена при звичайному сприйнятті. Її метою є побачити те, що від нас далеко, те, що в даний момент відсутньо, що знаходиться в тіні.
  •  Наявність у школяра мовленнєво-творчих здібностей.
  •  Інтерес дитини до літератури
  •  Зацікавленість педагога, його вміння керувати творчою діяльністю дітей.

Творче розповідання

Одним з найефективніших методів розвитку словесної творчості є творче розповідання як продуктивна діяльність, результатом якої є зв'язна, логічно послідовна розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, сюжетної розповіді з досвіду, опису по пам'яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам'яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов'язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Серед прийомів навчання творчого розповідання виділяють такі.

Основні: зразок, план, аналіз.

Допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка.

Специфічні: запис дитячих розповідей, створення альбомів та книжок з творчими розповідями дітей, придумування розповідей-мініатюр, об'єднаних однією дійовою особою, повторення розповіді товариша та ін.

Види творчих розповідей на словесній основі

  •  Розповідь на тему, запропоновану вчителем.
  •  Розповідь за планом.
  •  Розповідь за запропонованим початком.
  •  Розповідь за опорними словами.
  •  Розповідь зі зміною особи оповідача.
  •  Розповідь про життя героя твору (персонажа) за колективно (самостійно) складеним простим (складним) планом.
  •  Власні висловлювання про твір, подію, героя.
  •  Розповідь за мотивами художніх творів.
  •  Складання казки-небилиці.
  •  Складання творчої розповіді, казки за власним сюжетом, за прислів’ям.
  •  Творчі перекази невеликих за обсягом епічних творів чи фрагментів з них.
  •  Розповідь за  картиною, малюнком, ілюстрацією.
  •  Розповідь за виставою, кінофільмом, мультфільмом
  •  Розповідь-роздум.
  •  Розповідь-етюд.
  •  Сценарій відеокліпу до фрагменту літературного твору тощо.

Усні розповіді поділяються за змістом та джерелом висловлювання. Розповіді за змістом умовно поділяють на фактичні і творчі. Фактична розповідь – це відтворення тексту (переказ, опис, сюжетна розповідь про зображене на картині, про подію з досвіду). Другу групу складають творчі розповіді, які створюються при активності роботи уяви.

За формою розповіді поділяють на: описові, сюжетні, з елементами міркування (пояснення, роздуму). Є види розповідей на наочній і словесній основі. Всі вони можуть бути з елементами міркування.

Вимоги до розповіді

Розповіді повинні бути:

  •  змістовними (повно і цікаво передавати зміст думки тексту);
  •  логічно послідовними;
  •  точними (використовувати слова, які найбільше влучно позначають предмети, явища, властивості, тощо);
  •  виразними (багатими на використання різноманітних мовленнєвих засобів виразності);
  •  зрозумілими слухачам (правильно відображати об’єктивну дійсність);
  •  самостійними;
  •  невеликими за розмірами.


Прийоми і методи формування навичок складання творчих розповідей

Формування здібностей до складання творчої розповіді у дітей досягається в результаті багаторазових вправлянь і систематичного навчання. Ще К.Д. Ушинський у свій час вказував на те, що в дитини не можна розвинути природжену здібність до дару слова, даючи їй лише слухання хороших зразків мови і не вправляючи її у розповіданні. Вправляння має бути систематичним, послідовним, та з ускладненням і урізноманітненням вправ.  

Кожен вид творчих розповідей потребує своїх прийомів і методів навчання.

Сформувати навички учнів складати творчу розповідь за опорними словами допоможе метод «Припущення на основі запропонованих слів». Перед початком читання твору учитель дає учням три-чотири слова, взяті з тексту, та пропонує скласти оповідання, в якому використовуються ці слова. Наприклад, перед читанням казки В.Королів-Старого «Хуха Моховинка» вчитель називає слова: хуха, сокира, будиночок, коза Лиска – та просить п’ятикласників скласти історію про ці чотири речі. Для цього можна об’єднати школярів у пари. Опорні слова можна унаочнити, запропонувавши школярам малюнкові зображення речей.

Вправляти школярів  у складанні власних висловлювань про твір, подію, героя допоможе використання методу «Щоденник подвійних записів».Під час читання твору учень робить записи у таблиці. В лівій колонці записує, який момент або персонаж його вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч – пише коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).

Наприклад, читаючи казку В.Королів-Старого «Хуха Моховинка», учні можуть зробити такі записи у щоденник.




Прийшла на Моховинку біда...

Що було робити?.. Лишалося одно: шукати нового помешкання, дарма що всі родичі й знайомі кликали Моховинку до себе жити.

Хуха втратила житло, і тепер їй довелося шукати нову хатинку. Це було дуже складно, тому що вже почалася зима. Мені подобається, що Моховинка така незалежна, самостійна, сильна і горда. Вона не хотіла бути обтяжливою для своїх родичів, тому і шукала собі домівку. Я б, мабудь, у такій ситуації скористався допомогою родичі.

«…Отже, вночі в ту сітку й заплуталась старша коза Лиска. Чим дужче вона борсалася в ній, тим дужче заплутувалась». 

Моховинка не залишила у біді козу Лиску. Вона звернулася до дітей за допомогою. Але це ж було небезпечно! А що, якби діти образили хуху? Моховинка – вірний, турботливий друг. Тому вона пішла на ризик, аби лише врятувати Лиску. У Моховинки варто повчитися, як потрібно дружити.

Так, я Хуха! І навіть та сама, якій ти зруйнував торік хатку, а потім у хаті в добрих людей хотів мене зарубати своєю сокирою...

Дід затрусився ще дужче. Він був певен, що тепер Хуха помститься на ньому”.

Хуха-Моховинка врятувала діда, який приніс їй так багато лиха. У цій ситуації у Моховинки була можливість помститися, але вона вчинила прекрасно, рятуючи людину. Це приклад для мене: не пам’ятати зла, робити якомога більше добра людям, навіть тим, хто колись мене образив.

Складати творчі розповіді від імені героїв допоможе використання методу РОФТ (роль, отримувач, форма, тема).

РОФТ – це письмова діяльність, що зазвичай використовується на етапі підсумку уроку. Учням даються ролі, які пов’язані зі змістом уроку (герой, письменник, якийсь живий чи неживий персонаж твору, явище природи тощо). Вони обирають отримувача для свого повідомлення та форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі.

Наприклад.

Роль

(хто пише)

Отримувач аудиторія

(хто отримує)

Формат

(у якій формі)

Тема

(про що це)

Хуха-Моховинка

Діти

Лист

Будьто добрими і милосердними!

Дід

Хуха-Моховинка

Звернення

Прости  мені, Хухо…

Коза Лиска

Хуха-Моховинка

Подяка

Дякую тобі за твоє добре серце!


Складання творчих розповідей за картиною

 Ефективним засобом розвитку здатностей до словесної творчості школярів є твори живопису. Вони викликають у дітей бажання поговорити про зображену ситуацію, природу, персонаж. Це наштовхує їх на розповідь, активізує досвід, у дітей з’являється потреба висловитись, розповісти про свої спостереження, враження, пофантазувати. Відбувається складна розумова діяльність, в якій мають місце аналіз, синтез, порівняння, умовивід.

Види розповідей за змістом картини:

  •  Розповідь-опис предметної картини.
  •  Сюжетна розповідь за змістом картини.
  •  Порівняльний опис двох картин.
  •  Складання розповіді за пейзажною картиною чи натюрмортом.

 Етапи роботи з картиною: 

  •  організація сприймання, розглядання дітьми творів живопису;
  •   та навчання розповідання за змістом картини.

Методика сприймання зображеного на картині різними органами чуттів.

Послідовність вправ за цією методикою може бути такою.

1. Виокремлення об'єктів, зображених на картині."Ваша рука може швидко й легко перетворитися на підзорну трубу. Її треба тільки скласти так, щоб утворилася трубка. А тепер давайте спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки один якийсь предмет на картині великий він чи малий все одно".

2. Встановлення  різного  рівня  залежностей  між об'єктами.

"Ви вмієте побачити на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвати її. Проте ніщо не існує саме по собі. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені на картині, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного".

3. Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами.
"Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні навушники
(або рукавички), через які можна почути всі звуки (або доторкнутися до будь-чого) на картині. Тож "послухайте" уважно і скажіть, що ви почули (або відчули)"?

Останній етап можна використати як самостійний, запропонувавши дітям зосередитися на окремих об'єктах картини, придумати уявні варіанти "почутих" звуків і слів (аналогічно ароматів, відчуттів тощо), імітувати їх, придумати діалоги від імені персонажів. Виконання цих творчих завдань забезпечить високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дасть змогу підтримувати протягом усього заняття гарний настрій та інтерес дітей до процесу сприймання і, що важливо, бажання розповісти про свої враження.

Модель роботи з картиною як цілісною системою

  •  Виокремлення об’єктів, зображених на картині
  •  Встановлення різного рівня взаємозв’язків між об’єктами
  •  Уявлення про об’єкти з точки зору сприйняття різними аналізаторами
  •  Опис зображуваного засобами символічної аналогії
  •  Представлення об’єктів у рамках часу їх існування
  •  Опис місцезнаходження об’єктів на картині
  •  Сприйняття себе на картині в якості об’єкта із заданою характеристикою
  •  Складання творчих текстів за допомогою прийомів фантастичного перевтілення об’єктів на картині.
  •  Складання казок за мотивами зображуваного на картині.
  •  Складання римованих текстів.

Уміння дітей складати розповіді за серією картинок передбачає розвиток у школяра логічного компонента: уміння встановлювати причинно ─ наслідкові зв’язки, які реально існують у житті. Навчання учнів роботі з серією картинок здійснюється в певній послідовності, а саме:

1.     Знайти спільних героїв на картинках;

2.     знайти місце в якому відбуваються події;

3.     визначення часу подій;

4.     назвати дії героїв;

5.     скласти розповідь;

6.     згадування, як грали з картинками.

Сучасними програмами навчання й виховання дітей молодшого шкільного віку передбачена робота з текстами казкового змісту. В основному це аналіз текстів казок, його переказ і складання нових казок на основі зміни відомих.


Створення умов, які стимулюють дітей

до мовленнєвої творчої діяльності. Робота з казкою

Чудодійним методом розвитку здібностей до словесної творчості п’ятикласників є казка. За словами В.Сухомлинського, казка – це "свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої думки і мови". Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, відкликається на події та явища навколишнього життя, висловлює ставлення до них. Початкове духовне виховання дитини відбувається також у казці.  В.О.Сухомлинський акцентував увагу педагогів на використанні казки як засобу розвитку словесної творчості школярів. За його словами, казка – це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини її розум, почуття, уяву, волю. Без казки – живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення і мови. Казка – це духовне багатство народної культури, пізнаючи яке, дитина пізнає серцем життя народу. Створення казок – це один із найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас це важливий засіб розумового розвитку. Як би не творчість, не складання казок, мовлення багатьох дітей було б плутаним, а мислення – хаотичним. Саме казка задовольняє жадобу дитячого пізнання, інтерес до навколишнього.

Казки сприяють розвитку у дітей творчої уяви, логічного та образного мислення. Слухаючи казки, діти й самі прагнуть їх складати. В.О.Сухомлинський писав: "Якщо мені вдавалось домогтись, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялись серйозні затримки, придумала казку, пов’язуючи у своїй уяві декілька предметів оточуючого світу, – значить можна сказати з упевненістю, що дитина навчилася мислити." Отже, великий педагог націлював увагу педагогів на використання казки як засобу розвитку творчого мовлення дітей. Казка, вводячи  школярів у світ фантазії, пробуджує їх до активної діяльності: спочатку до співтворчості, а потім до творчості. Ознайомлюючись із чужими казками і створюючи свої, дитина прилучається до мистецтва, як одного з видів естетичної діяльності людей. Специфіка казки надає такому прилученню природного і доступного характеру, дає змогу навіть малятам, створювати речі, які мають певну художню цінність. Створення казок корисне заняття для дітей. Адже дитина відчуває свою єдність з художником, переживає радість,  почуття творця, а це дуже цінне в мовленнєвому розвитку. Найважливіше те, що створюючи казку, дитина вільно висловлює свої думки, враження, почуття.

Казка є одним із вирішальних факторів, що визначають розвиток словесної творчості  школяра. Саме до казки наближаються дитячі словесні твори. Казки дітей відображають теми та зміст народних казок, герої дітей діють у нових ситуаціях, але з типовими рисами народних героїв, запозичуються специфічні елементи побудови сюжету.

В п’ятому класі пропонуються такі прийоми складання казок:

  •  "Салат із казок" (поєднання в одній казці героїв з різних казок та придумування їх спільних історій).
  •  "Казки навиворіт" (характери героїв відомої казки змінюються на протилежні).
  •  "Казки – небилиці".
  •  «Додавання у  казку чарівних предметів"
  •  "Казка ─ перетворення" та інші.


Складання казки-небилиці

Складання казки-небилиці розвиває почуття гумору, критичність розуму, вміння коротко, образно побудувати аналогічний вислів. Наприклад:

Іде Червона Шапочка лісом, пісні співає, квіти збирає, а назустріч їй Колобок, зубами клацнув та й каже: "Червона Шапочко! Зараз я тебе з'їм!". А Червона Шапочка відповідає: "Не їж мене, Колобок, краще золотого ключика пошукай... Далі продовжувати складати подібні небилиці можна запропонувати дітям: перенести героїв знайомих казок у нові обставини; змінити ситуацію у знайомій казці, придумати нове закінчення казки; скласти колаж із казок.

На основі складених дітьми небилиць можна провести гру "Розплутай плутанину". Один учень розповідає складену ним небилицю, а інші її розплутують, з'ясовують, що в ній не так. За кожну небилицю дитина отримує фішку і за розплутування таких небилиць дітям теж даються фішки. Виграє той, у кого більше фішок.

Самостійне створення казок – дієвий шлях розвитку творчості й зв’язного мовлення   школяра.

Трусова Вікторія Миколаївна, вчитель української мови та літератури Ташлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Смілянського району Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4668. Семьеведение. Учебное пособие для студентов. Познание семьи 485.64 KB
  В пособии рассматривается проблематика семьеведения – области комплексных междисциплинарных исследований любви, семьи и брака. Систематизирован разнообразный научный материал, позволяющий представить различные аспекты семейной жизни. Пособие пр...
4669. Основы проектирования режущего инструмента 1.94 MB
  Протяжки и прошивки. Назначение, классификация, определение и область применения Протяжка – это многолезвийный РИ с рядом последовательно – выступающим одно над другим лезвий в направлении, перпендикулярном к направлению скорости гл...
4670. Основные понятия в области нормирования точности 148 KB
  Основные понятия в области нормирования точности Терминология, применяемая в конкретной области науки или техники, для незнакомого с ней человека весьма напоминает иностранный язык. Если выражения посадка с зазором и посадка с натягом понятны не...
4671. Информационное обеспечение систем управления. Построение запросов при работе с базой данных 710.5 KB
  Тестовая база данных Перед изучением языка SQL необходимо рассмотреть тестовую базу данных на которой будут отрабатываться все запросы. Наша тестовая база данных полностью соответствует рассмотренной в учебном пособии по нормализации данных и создан...
4672. Организационно-технологические модели строительного производства 983 KB
  Организационно-технологические модели строительного производства Задача курсовой работы Задачей курсовой работы является закрепление студентом знаний полученных при прохождении теоретического курса Организационно-технологические модели строительного...
4673. Логика как наука о мышлении. Ее место в сфере научных знаний 645.5 KB
  Логика, как наука о мышлении является необходимым элементом образования для подготовки полноценных специалистов во всех сферах профессиональной деятельности. Логика способствует формированию логической культуры любого человека. Логически об...
4674. Тяговый расчёт автомобиля с механической трансмиссией на примере ВАЗ-2105 258.38 KB
  Исходные данные. Марка автомобиля: ВАЗ-2105. Двигатель: ВАЗ-2105, 1,3 л. Полная масса: 1395 кг Собственная масса автомобиля: 995 кг Максимальная скорость: 152 км/ч Максимальная мощность двигателя: 47кВт/63,3 л.с. Ча...
4675. Сети следующего поколения. Конспект лекций 8.99 MB
  Сети следующего поколения Введение Переход к пакетным технологиям при модернизации и построении новых сетей связи общего пользования (ССОП) стал настоятельно необходим. Традиционные операторы связи приступили к перестройке своих сетей с ориентацией...
4676. Использование анекдотов в процессе преподавания логики 229 KB
  Использование анекдотов в процессе преподавания логики Предисловие Наше Отечество переживает трудный, но объективно необходимый этап качественного социального, политического, экономического и духовного обновления. Сейчас уже понятно, что мы строим ц...