55792

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури. Як вчити добувати необхідну інформацію з друкованого джерела та критично її осмислювати

Научная статья

Педагогика и дидактика

Метод Читання тексту з позначками. Метод Читання в парах Узагальнення в парах. Ця стратегія розрахована на читання тексту в парах і є ефективною при роботі з художніми творами.

Украинкский

2014-03-28

56.5 KB

0 чел.

Замкова Ірина Іванівна,

вчитель  української мови та літератури

Карлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Полтавської  області

Розвиток критичного мислення школярів

на уроках української літератури.  Як вчити добувати необхідну інформацію з друкованого джерела та критично її осмислювати

Предмет “українська література» має великі можливості для формування критичного мислення учнів, перш за все, тому, що об’єктом його вивчення є різноманітні тексти: художні, критичні, наукові, публіцистичні. Застосовуючи технологію розвитку критичного мислення, педагог учить школярів самостійно, швидко й ефективно добувати необхідну інформацію з друкованого джерела, критично її осмислювати, розвивати інтелектуальну зацікавленість учнів.

Технологія розвитку критичного мислення школярів пропонує ряд методів, використання яких дозволяє розвивати вміння учнів опрацьовувати інформацію із друкованого джерела та критично осмислювати її.

Метод «Читання тексту з позначками». Читаючи текст, учні на полях роблять позначки: «۷» – відомо; «–» суперечить моїм знанням; «+» цікаве, несподіване; «?» – незрозуміле.

Метод «Читання в парах/ Узагальнення в парах». Ця стратегія розрахована на читання тексту в парах і є ефективною при роботі з художніми творами. Вчитель розбиває текст на короткі частини, об’єднує учнів у пари і дає чіткі пояснення, що вони повинні будуть робити: «Кожний член пари виконує дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач – уважно читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент – слухає доповідача і задає йому два запитання, які прояснюють щось у тексті. Потім, опрацьовуючи другий абзац, вони повинні помінятися ролями. Приклади запитань: «Що, на твою думку, має на увазі автор, коли пише…?» «Що є найважливішим з того, про що пише автор?» «Чому це так сталося?» «Як ти вважаєш, про що далі буде говорити автор?»

Метод «Спрямоване читання й міркування». Це самостійне читання твору («про себе»), постановка вчителем запитань до прочитаного та обговорення змісту.

Щоб організувати діяльність, потрібно:

  1.  Розбити текст на частини, які не повинні бути дуже малі, щоб була простежена основна лінія дії.
  2.  Спрямувати читання учнів кожного уривку певним завданням (Знайдіть у тексті …) Запропонувати учням мовчки читати і зупинятися на вказаних учителем місцях.
  3.  Учитель задає підготовлені запитання на розуміння тексту.
  4.  Учні обговорюють відповіді на них усім класом.

Використовуючи цей метод, учитель повинен ретельно продумати сценарій запитань. Запитання можуть стосуватися оточуючого середовища, героїв, проблеми та спроб її розв’язання, наслідків дій, моралі твору тощо.

Наприклад.

 З’ясування символічного значення окремих «дійових осіб» (за «Intermezzo» М.Коцюбинського)

Завдання перед читанням уривку. Прочитайте уривок із «Intermezzo»  Знайдіть у ньому два символічних образи.

Уривок

«…А другий раз звістку про ряд білих мішків заїв стиглою сливою. Так взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак... Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров. Я не маю вже краплі гарячої крові й для тих живих мертвяків, серед яких ви йдете, як кривава мара. Проходьте! Я утомився.

Запитання для обговорення уривку

  1.  Які символічні образи ви помітили в цьому уривку? Поясніть їх. (Білі мішки – символ страчених повішених революціонерів; слива символізує байдужість).
  2.  Поясніть символічне значення: герой заїдає звістку про ряд білих мішків стиглою сливою? (Душа митця вже настільки пересичена муками, що відбувається захисне гальмування нервової системи й відсторонення від страждань).
  3.  Поміркуйте, до якої групи дійових осіб ви віднесете символічні образи («білі мішки» та «сливу»)  – «Сонце» чи «Моя утома»? («Моя утома») Чому? («Моя утома» – втома, зневіра в людину, відхід від  громадських обов’язків  письменника). 

Метод «Спрямоване читання з міркуванням і таблиця»

Щоб організувати діяльність, треба:

  1.  Вчителю підготувати текст і запланувати зупинки в читанні.
  2.  Дати учням чіткі інструкції, як вони будуть працювати: читати текст частинами, робити припущення щодо подальших подій і пояснювати, чому вони так вважають.
  3.  Учні у зошитах креслять таблицю, яку в ході читання заповнюють.

Як ви вважаєте, що відбудеться?

Чому ви так вважаєте?

Що відбулося?

Після читання першого уривка

Після читання другого уривка

Після того, як дочитали до кінця

  1.  Учням прочитати заголовок і зробити перше припущення щодо першої частини тексту. Записати свої припущення.
  2.  Учням прочитати першу частину тексту і відповісти на запитання: «Що відбулося?» «Чиї припущення збулися?»
  3.  Далі працювати за таблицею.

Метод «Запитання до автора». Процес читання тексту організовується як розмова з автором.

Щоб організувати діяльність, треба:

  1.  Вчителю  виділити ідеї, які можуть бути складними для розуміння учнів.
  2.  Спланувати зупинки в тексті у цих місцях.
  3.  Сформулювати свої запитання на той випадок, якщо учні не зможуть цього зробити.
  4.  Далі стратегія працює як «Спрямоване читання», але учні повинні задати власні запитання автору, які виникли у них у процесі читання.

Приклади запитань до автора

Стосовно сюжету: про що говорить автор? У чому є конфлікт? Що цей персонаж справді хотів? Чого він не хотів? Наскільки вірогідні описані події? Чого позбувся герой, щоб досягнути своєї мети?

Стосовно дійових осіб: Якими засобами автор розкриває характери героїв? Яким був спочатку герой? Яким він став? Що призвело до змін?

Метод «Спрямоване слухання та міркування» схожий на метод «Спрямоване читання і міркування», але при використанні даного методу учитель читає текст уголос.

«Щоденник подвійних записів»

Метод передбачає уважне читання тексту з нотатками.

Щоб організувати діяльність, треба:

  1.  Учням поділити сторінку навпіл.
  2.  Під час читання зліва записувати, який момент або персонаж їх вразив (здивував або щось нагадав із власного досвіду), а праворуч – написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).

Приклад заповнення «Щоденника подвійних записів» (В.Винниченко. «Федько-халамидник»)

Фрагмент із твору, який вразив

Коментар

«Але тут всі разом чують крик і переводять очі зі змія на землю. Іде Федько. Іде і кричить. Він міг би підійти тихенько, так що й не почув би ніхто, - але Федько того не любив. Він ще здалеку кричить:

- Ану, гей там, давай сюди змія!»

Таку поведінку Федька мені важко пояснити. Він поводиться непорядно по відношенню до своїх товаришів. Відбирає у них змія, ображає хлопців. Гадаю, він це робить не зі злості і не з підлості.  Можливо, йому хочеться також погратися змієм, а можливості зробити його немає. А, можливо, у цьому вчинку виявляється  прагнення героя побешкетувати. Часто Федько віддає змія назад.  Все ж він не злий і не підлий!

«А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці. Він то повз на животі по тонких крижинах, то впирався палицею  і перестрибував через водяні латки, то бігав з кінця в кінець криги, не маючи виходу»

Мені якось страшно стало за Федька, коли я уявив, як він долає крижану стихію. Я вражений мужністю і спритністю Федька! Як він розраховує свій шлях по крижинах, діє зважено і обережно. Він справжній герой!

«…Федьку, я вірю тобі, я знаю, що ти ніколи не брешеш, не бреши й тепер: говори, ти потягнув Толю на річку?

… Федько одвів очі від Толі, похилився й тихо сказав:

– Повів…»

Мені дуже шкода Федька. Для чого він сказав неправду? Нехай би краще покарали Толю. Він цього заслуговує!

Я вважаю, що вчинок Федька  - це подвиг. Адже він розумів, яким жорстоким буде покарання за такий учинок. Та Федько думав не про себе… Не знаю, чи зміг би я вчинити так… Федько може бути для нас прикладом мужності і людяності.    



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78878. Природа ценности и их роль в социально-гуманитарных науках 14.19 KB
  Риккертом теория ценностей которого включает ряд моментов значимых для понимания ценностей в науках о культуре и историческом знании. Философ исходит из того что ценности это самостоятельное царство соответственно мир состоит не из субъектов и объектов но из действительности как изначальной целостности человеческой жизни и ценностей. Признание самостоятельного мира ценностей это метафорически выраженное стремление понять утвердить объективную внесубъектную природу ценностей способ выражения его независимости от обыденной...
78879. Предмет философии науки. Исследование общих закономерностей по производству, проверке и обоснованию научного знания на разных этапах развития общества 41 KB
  Что такое наука Чем отличается научное знание от мифа и религиозных представлений В чем ценность науки Как она развивается Какими методами пользуются ученые Попытки найти ответы на эти и другие вопросы связанные с пониманием науки как особой сферы человеческой деятельности привели к возникновению в рамках аналитической философии особого направления философии науки которая сформировалась в XX в. на стыке трех областей: самой науки ее истории и философии. Трудно указать тот момент когда возникает философия науки как особая сфера...
78880. Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции 29.5 KB
  Проблема генезиса науки и способы классификации основных этапов ее эволюции В античности и средние века в основном имело место философское познание мира. В античный и средневековый периоды существовали лишь элементы предпосылки науки но не сама наука в собственном смысле слова которая возникает только в Новое время. Онито и образуют первоначальное целое единой науки как таковой науки вообще в отличие от философии. В понимании генезиса возникновения науки в истории и философии науки сложились два противоположных подхода.
78881. Донаучное знание и его особенности 27.5 KB
  Донаучное знание и его особенности Вненаучное знание не является чьейто выдумкой или фикцией. Вненаучное знание разрозненное несистематическое знание которое находится в противоречии с существующей картиной мира. Одна из форм вненаучного знания это донаучное знание. Донаучное знание выступающее прототипом предпосылочной базой научного.
78882. Рождение античной науки 55.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...
78883. Наука в условиях европейского Средневековья 28.5 KB
  Большое значение для развития науки имело открытие университетов. Другой предпосылкой будущего расцвета науки послужило развитие техники. Наступала новая эпоха в развитии цивилизации и науки. Однако в сфере науки не было совершено прорыва.
78884. Становление науки классического типа 30.5 KB
  Фарадей обнаружил взаимосвязь между электричеством и магнетизмом, ввел понятия электрического и магнитного полей, выдвинул идею о существовании электромагнитного поля. Максвелл создал электродинамику и статистическую физику, построил теорию электромагнитного поля, предсказал существование электромагнитных волн, выдвинул идею об электромагнитной природе света.
78885. Проблема методов познания в философии Нового времени 29.5 KB
  Проблема методов познания в философии Нового времени Наука находится в центре внимания главных философских направлений XVII XVIII вв. Основные области философии этого времени онтология и гносеология. ontos сущее и logos слово понятие учение учение о бытии как таковом знании об истинно существующем раздел философии изучающий фундаментальные принципы бытия наиболее общие сущности и категории сущего Гносеология позже стал употребляться термин эпистемология в переводе с греческого теория познания раздел философии в...
78886. Особенности неклассической науки 31 KB
  Особенности неклассической науки Опора науки Нового времени на эксперимент развитие механики заложили фундамент для установления связи науки с производством. В результате разрешения кризиса произошла новая научная революция начавшаяся в физике и охватившая все основные отрасли науки Она связана прежде всего с именами МЛланка 1858 1947 и А. Механическая картина мира классической науки была рассчитана на относительно малые скорости которые абсолютно не укладывались во внутреннюю логику новых...