55793

Розвиток процесів сприймання у молодших школярів на уроках природознавства

Научная статья

Педагогика и дидактика

Для розвитку процесів сприймання варто використовувати спеціальні прийоми вправи завдання. Для розвитку такої чутливості необхідно привчати школярів насамперед прислухатися й розрізняти...

Украинкский

2014-03-28

58 KB

5 чел.

Розвиток процесів сприймання у молодших школярів

на уроках природознавства

Уроки природознавства в молодшій школі мають багато можливостей для розвитку у дітей процесів сприймання, загальнонавчальних умінь і навичок, досвіду пошукової діяльності, розвитку уяви, умінь комбінувати, конструювати, перетворювати знання.

Як відомо, навчання розвиває учнів не тільки своїм змістом. Розвивальний вплив уроку найбільшою мірою визначається його процесуальною стороною, тобто тим, як саме організований навчальний процес.

На уроках природознавства вчителі мають розвивати і вдосконалювати в молодших учнів уміння бачити, спостерігати, слухати, тобто уміння сприймати навколишній світ. Процес сприймання тісно пов’язаний з процесом мислення. Отже, якщо у дитини добре розвинені канали сприймання зовнішніх ознак (форми, кольору, звуків, смаку тощо)  певного предмету або явища, то це гарантує успішне формування її уявлень і  знань  про нього.

Для розвитку процесів сприймання варто використовувати спеціальні прийоми, вправи, завдання.

Розвиваємо «чутливе вухо». Вухо дитини має бути чутливим до звуків природи. Для розвитку такої чутливості необхідно привчати школярів насамперед прислухатися й розрізняти найхарактерніші звуки природи. Скажімо, під час осінньої прогулянки пропонуємо послухати, як „співає” на вітрі тоненька берізка, тріпочуть листочки тополі, якимось металевим шерхотом озивається дуб...

Розвиткові «чутливого вуха» сприяють ігрові вправи та завдання на сприймання та відтворення звуків природи. Наприклад,

  1.  Мурашка, муха, метелик, бабка, колорадський жук, сонечко, бджола., комар. Оберіть із цих комах тих, які видають звуки. Відтворіть ці звуки. («У царстві тварин». 2 клас).
  2.  Послухайте запис співу пташок. Яких пташок ви «упізнали» за їхніми звуками? («У царстві тварин». 2 клас)
  3.  Послухайте загадки про тварин. Запропонуйте звукові відгадки (звуконаслідування).

***

Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози.
Хто? Вгадайте!
  (Кози)

***

Не князівської породи,
А ходить в короні,
Не їздець, а зі шпорами,
Не сторож, а рано будить.
 (Півень)

***

І  вдень, і вночі
У кожусі на печі.
 (Кіт)   

  1.  Створіть  музичні загадки «Що я чув у лісі?»
  2.  Оберіть одного представника з кожної групи тварин і відтворіть звуки, які характерні для нього. («Різноманітність тварин у природі» (3 клас).
  3.  Відтворіть звуки степу (вітер віє, спів пташок, крик сови, писк мишок тощо). ( «Рослини і тварини степів». 4 клас)  
  4.  Відтворіть голосом пісеньку бурульки, доща, вітру.

Для розвитку слухового сприймання на уроках природознавства використовуються ігри на звуковідтворення. Наприклад, учням можна запропонувати пограти  у гру «Дощик».

Учитель пропонує дітям сісти зручно, уявити, що за вікном іде дощ, прислухатися до його звучання та спробувати відтворити його наступними рухами. На рахунок „раз, два, три, чотири” – вказівним пальцем правої руки вдаряти в долоню лівої руки. Тоді двома пальцями, трьома, чотирма, долонею, а потім долонями обох рук об стегна обох ніг і, накінець, ступнями ніг об підлогу, щоб відтворити гуркіт грому. Щоб відтворити відхід дощової хмари, дітям потрібно ті ж самі рухи повторити у зворотньому порядку.

Цікавим для дітей є гра «Звукооператор». Учитель пропонує учням переглянути фрагмент фільму про природу без звуку. Учні об’єднуються в групи «звукооператорів», які отримують завдання накласти на зображення необхідні звуки.

З метою розвитку слухового сприймання на уроках природознавства доцільно використовувати музичні твори. Застосування музики сприяє і розвитку уяви та  асоціативного мислення дітей.

Наведемо як приклад декілька завдань з використанням музичних творів.

  1.  Прослухайте фрагмент із музики П.Чайковського «Пори року». Яку пору року ви уявили?
  2.  Прослухайте фрагмент із музичного твору Антоніо Вівальді «Весна». Намалюйте ті явища весняної природи, які вам уявилися.  
  3.  Прослухайте «Вальс квітів» П.І.Чайковського. Назвіть квіти, які ви уявили, опишіть їх. Намалюйте ілюстрації до музичного твору.

Розвиваємо «гостре спостережливе око».

«Гостре око» учня – найважливіша передумова формування спостережливості, уміння помічати характерні, але малопомітні особливості предметів і явищ.

Великі можливості для розвитку «гострого ока» мають організовані вчителем спостереження молодших школярів за явищами природи.  

Керуючи спостереженнями учнів, учитель розв’язує наступні дидактичні завдання:

  1.  Уточнює і збагачує уявлення і поняття молодших школярів про відомі об’єкти. 
  2.  Вчить виокремлювати найсуттєвіші ознаки об’єкту, який спостерігається.
  3.  Формує нові поняття про зв’язок  між різними явищами природи.
  4.  Активізує різні форми сприймання.
  5.  Навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об’єктів.
  6.  Збуджує інтерес і допитливість дітей.

Роботу з розвитку спостережливості треба організувати так, щоб максимально використати розвивальні можливості багаторазових прогулянок різними маршрутами.

Для тривалих спостережень учителеві слід попередньо визначити об’єкт і мету спостережень, засоби зацікавлення дітей, способи фіксації учнями спостережень.

Наприклад, групі учнів доручається спостерігати за берізкою, яка росте біля школи. Учні мають завести календар спостережень або природничу картку для відміток природних процесів, які відбуваються з деревцем (початок вегетаційного періоду: поява і розвиток бруньок, листочків, процес сокоруху; кінець вегетаційного періоду: сухе листя, опадання листя тощо). Кожен етап спостережень учні фіксують на фото, до яких роблять опис із зазначенням дати та необхідних пояснень. Підсумком спостережень стає презентація роботи групи перед учнями класу або паралельних класів.

Іншій групі доручається провести спостереження за горобцями та з’ясувати їхню будову тіла, зовнішній вигляд, спосіб пересування, чим живляться, як спілкуються з навколишнім світом, особливості поведінки. Свої спостереження учні оформлюють у вигляді наукової розповіді.

Ведення календаря спостережень за погодою надзвичайно активізує увагу і спостережливість школярів. Розвиваючи «гостре око» у дітей, учитель  за будь-якої нагоди (під час прогулянок, походів, мандрівок, тобто під час спільного перебування на  вулиці) постійно концентрує увагу школярів на  певних явищах природи. Наприклад:

  •  Діти, зверніть увагу, якого кольору небо? Чи є хмари на ньому? Які вони?
  •  Де знаходиться сонце відносно найвищого дерева? Де воно знаходилось місяць тому? Чому воно розташовано нижче?
  •  Які зміни відбулися в температурі повітря? У стані неживої природи? Які зміни відбулися в стані живої природи? тощо.

Закінчуючи спостереження, корисно, щоб діти під керівництвом учителя з’ясували, що ж нового, незвичного вони відкрили для себе; зробили висновок про те, як саме спостерігали, за якими ознаками; що треба врахувати в майбутніх спостереженнях. Це допоможе їм поступово оволодіти спостереженням як методом пізнання.

Розвиваємо «Умілі руки». 

Розвитку «гострого ока» та «умілих ручок» дітей сприяє залучення їх до роботи з природним матеріалом. На уроках природознавства або в позакласній роботі з предмету варто залучати дітей до приготування природного матеріалу (листочків, шишок, камінчиків, ягід, гілочок тощо) та виготовлення з них різних виробів. Така діяльність змушує маленьких школярів вдивлятися в оточуючий світ і милуватися ним. У дітей формується тонке сприйняття та спостережливість – те, що образно називають «оком художника». Природа, як найкращий художник, виховує у своїх глядачів справжній художній смак, поступово знайомить з найважливішим життєвим принципом «Не нашкодь!»

Треба вчити дітей: якщо потрібні листя і шишки, то краще зібрати ті, які лежать на землі, а не ті, що ростуть на дереві. Якщо потрібна березова кора, то треба знайти повалене дерево. Поступово, крок за кроком дитина починає усвідомлювати роль людини в збереженні природи.

Робота з природним матеріалом сприяє розвитку у дитини  узгодження в роботі ока і руки. Справжні інструменти – ножниці, голка, шило та ін. – стають незамінним помічником маленького школяра, дозволяють йому відчути себе дорослим і вмілим.

У народі говорять: «Розумні руки вчать голову». Афористично узагальнив цю народну мудрість В.О. Сухомлинський, який підкреслював, що розвиток дитини – у кінчиках її пальців. Отже, щоб праця приносила дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, що потрібні в різних навчальних діях. Збір та робота з природним матеріалом дає унікальні можливості для розвитку руки, думки і почуттів.

Отже, уроки природознавства в молодшій школі мають унікальні можливості для розвитку процесів сприймання у дітей, що є важливою умовою їхнього успішного навчання.

Проненко Олена Миколаївна, вчитель початкових класів Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради Черкаської області.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25461. Взаимосвязь процесов в обществе социальной политики и социальной работы 12.45 KB
  Решение соц. проблем через личностные потребности и интерес клиентов Зависимость результативности ср от профессионализма нравственных Закономерности соц работы носят объективный характер Жуков 2 группы: 1 законодат функц и разв системы СР 2 законод отраж существ связи между С и О соц дти и их диалектика полит обусловл СР взаимосвязь соц пол госва и сод СР объем и финанс соц прогр: стрра соц служб кат нас все завис от соц пол госва детермин сод и форм СР с социокульт услми ее сущя проф компетентность и ориентир соц служб ...
25462. Вторая половина 1918 г. 12.51 KB
  в стране насчитывалось до 10 типов изданий проводивших политику правящей партии. Но самым примечательным стал выход 28 новых центральных изданий. Среди центральных изданий возникших в годы гражданской войны следует назвать газету Жизнь национальностей – орган Народного Комиссариата по делам национальностей. они выпустили около 500 различных изданий.
25463. Принципы и методы профессиональной социальной работы 15.61 KB
  Принципы и методы профессиональной социальной работы Принципы соц. Именно через применение принципов осуществляется непосредственное соотнесение теоретических положений воплощенныхв категориях и закономерностях с практикой соц. Теория соц.рты выявляет и описывает основные тенденции закономерности разя и функционирования всего комплекса взаимосвязанных компонентов соц.
25467. Философские основания и проблемы социальной работы 13.31 KB
  Философские основания и проблемы социальной работы Как система научных знаний соц. Первый раздел включает в себя методологические основы познания законы строгий общий категориальный аппарат; второй – сведения практического применения общих теоретических положений относящихся непосредственно к соц. Соц.работник в любой из сфер своей деятельности так или иначе связан с человеком с взаимоотношениями между личностью и коллективом между соц.