55798

Розвиток особистісного потенціалу учнів на уроках з фізики

Научная статья

Педагогика и дидактика

Як вчитель допомагаю учням на уроках та в неурочний час оволодіти технологіями життєтворчості прагну створити умови для розкриття внутрішнього потенціалу самооцінки самореалізації самоконтролю учнів...

Украинкский

2014-03-28

256 KB

24 чел.

З досвіду роботи:

Розвиток особистісного потенціалу учнів на уроках з фізики.

вчитель фізики

Новогродівської ЗОШ №7 І-ІІІ ступенів:

Герасимець Н. А.

Актуальність досвіду. Науково-технологічна революція, що одержала свої обороти в XX столітті, у новому столітті буде розвиватися небаченими темпами. У цих умовах, як ніколи, зростає роль інтелектуальної праці й у зв'язку із цим підвищуються вимоги до освітнього рівня людини, до розвитку його творчих можливостей, здібностей, професійних якостей, тобто до особистісного потенціалу людини.

Неухильний розвиток соціально-економічного життя країни в умовах ринкової економіки цілком залежить від підвищення особистісного потенціалу підростаючого покоління. Сучасний розвиток економіки, науки, культури, соціально-духовної сфери життя, тобто саме життя вимагає, щоб люди були наділені якостями творчо обдарованої особистості. Такій особистості характерні нестандартне мислення, уміння генерувати оригінальні, незвичайні ідеї. Вона пояснює інакше, бачить те, чого не бачать інші, що й визначає її творчі якості.

Немає сумніву в тому, що поступальний розвиток країни буде багато в чому залежати від особистісного потенціалу членів суспільства, від рівня їх загальної й духовної культури. Проблема підвищення особистісного потенціалу школяра на основі гуманізації освіти відповідно до нової освітньої парадигми в цей час стоїть перед світовою системою освіти. У документі "ЮНЕСКО й виховання в дусі миру" підкреслено: "... домінуючою метою є розвиток таланта дитини й формування творчих здібностей особистості". Одним з важливих напрямків реформування освіти в Україні є створення передумов для формування освіченої, творчої особистості, становлення її морального і фізичного здоров’я, виховання громадянина демократичного суспільства. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України „Про загальну середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

Випускник школи повинен швидко адаптуватися в самостійному житті, цілеспрямовано використовувати свій потенціал, як для самореалізації в професійному й особистісному плані так і в інтересах суспільства, держави, на це націлює концепція загальної середньої освіти. Як вчитель, допомагаю учням на уроках та в неурочний час оволодіти технологіями життєтворчості, прагну створити умови для розкриття внутрішнього потенціалу, самооцінки, самореалізації, самоконтролю учнів, стимулюю пошук, нестандартні рішення, міркування над складними питаннями, варіативності відповідей, з метою гармонійного розвитку цілісної особистості.

Цими особливостями нових підходів до системи освіти і виховання пояснюється актуальність вибраної теми.

Питання інноваційних перетворень у навчанні, його гуманізації і демократизації, ролі особистості в освітньому процесі досліджувались в 60-90-х роках ХХ століття вітчизняними і зарубіжними педагогами і психологами – К.А.Абульхановою-Славською, Ш.А.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєвим, О.Г.Асмоловим, Г.О.Баллом, В.П.Безпалько, Р.Бернсом, І.Д.Бехом, Л.І.Божович, О.В.Бондаревською, О.С.Газманом, В.В.Давидовим, В.І.Загвязинським, І.О.Зимньою, І.А.Зязюном, М.В.Кларіним, Г.С.Костюком, С.В.Кульневичем, О.М.Леонтьєвим, А.С.Макаренком, А.Маслоу, В.Ф.Моргуном, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхотою, С.І.Подмазіним, В.В.Рибалкою, К.Роджерсом, В.С.Селівановим, В.В.Сєриковим, С.О.Сисоєвою, В.В.Століним, О.М.Столяренком, В.О.Сухомлинським, П.М.Щербанем, І.С.Якиманською, А.В.Хуторським.

Сьогодні, на початку третього тисячоліття, над проблемами особистісно-орієнтованого навчання працюють психологи і педагоги, зокрема Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.В.Бондаревська, С.В.Кульневич, О.М.Пєхота, С.І.Подмазін, В.В.Рибалка, В.В.Сєриков, І.С.Якиманська, А.В.Хуторський та інші.


Технологія досвіду.

застосування принципу активності в навчанні особливо

потрібне в українській школі, бо якраз нам треба перебороти

ту пасивність, що віками вироблялась у нашого народу,

і розвинути ініціативу та творчі здібності нашої молоді.

Г. Ващенко

Школа не може не зазнавати змін, яке диктує ХХІ століття. Вона мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає вміння в лавиноподібному потоці інформації віднайти потрібну, вміти з нею працювати, а не просто накопичувати суму енциклопедичних знань. Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити.

Щоб на уроках було цікаво, учні не нудьгували і відчували, що не гають часу даремно даваймо їм можливість приймати рішення, критикувати, висловлювати свої думки, робити вибір. Існує ціла гама технік, які дають таку можливість.

Реальний світ вимагає співпраці, колективного розв’язання проблем. Навчити, як давати собі раду, як ефективно діяти в групі, є життєво необхідним. Навчання окремої особи підсилюється співпрацею. Ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати одне одному свої погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки – це вже освіта. Акцент необхідно переносити на особу учня, розвиток його компетенцій. Учні є активними здобувачами знань шляхом власних пошуків, експериментів та помилок. Роль вчителя при цьому – допомогти, порадити, створити передумови для активного експериментування і пошуків. Учні, які здобувають знання і вміння активно, є більш самостійними, критичними, легше формулюють і висловлюють свою думку, охоче і відвертіше беруть участь у виступах. Всі інтерактивні методики вимагають від учителя, додаткової підготовки, ретельно продуманого кожного етапу. Але можна впевнено сказати, що затрачені зусилля виправдовуються.

Види завдань на уроках за особистісно орієнтованого навчання.

1. Завдання на створення можливостей самопізнання («Пізнай себе!»): за поданим учителем планом, схемою, алгоритмом учень перевіряє виконану їм роботу, робить висновки про те, що вдалося, де були помилки; аналіз й оцінка характеру своєї участі в навчальному процесі; ступень активності, ініціативності, позиція у взаємодії з іншими учнями; «дзеркальні завдання» - знаходження особистих або навчальних характеристик у навчальному матеріалі;

2. Завдання на створення можливостей для самовизначення («Обирай себе!): включають аргументований вибір різного навчального матеріалу, способу виконання завдань (з ким і як виконувати завдання), форми звітності про виконання завдання.

3. Завдання на «включення» самореалізації («Пізнай себе!»): ці завдання вимагають творчості в змісті роботи, творчості в способі виконання роботи (перетворення змісту на схеми, опорні конспекти, постановка не за зразком дослідів, практичних робіт); вибір учнем різних жанрів завдань (науковий звіт, інсценування, газета та ін.).

4. Завдання, які орієнтовані на спільний розвиток школярів («Створюй разом!»): «мозковий штурм», театралізація, групові проекти, інтелектуальні командні ігри; творчі спільні завдання з (або без) розподілом учителем організаційних ролей у групі (керівник, лаборант, експерт, помічник, та інші); спільний аналіз процесу й результату роботи.

5. Завдання й група методів організації спільної роботи, які спрямовані на розвиток намірів змінити себе («Змінюй себе заради себе!»): завдання, які дозволяють добровільно обрати вид навчальної роботи, проаналізувати на добровільних засадах результати роботи самим учнем (добровільне самооцінювання); завдання на опрацювання своїх навчальних перспектив; завдання на вияв особистих якостей (ці завдання не оцінюються в балах).

Знання з фізики лише тоді закріплюються у свідомості учня, коли він неодноразово застосовує їх у практичній діяльності, при розв’язуванні задач.

Допомогти учневі сформувати вміння оперувати своїми знаннями при розв’язуванні задач – це значний крок в розвитку його інтелектуальних здібностей.

Шлях у подоланні труднощів в навчанні з розв’язування задач знаходжу у використанні алгоритмів. Систематичне застосування загальних правил і принципів при розв’язуванні типових задач формує в учнів навички розумової роботи.

Знання й отримання алгоритму допомагає учневі розвивати аналітичне мислення і творчу уяву.

Навчання розв’язання задач проводжу поетапно.

Головна умова успішного розв’язування учнями задач – знання формул, фізичних закономірностей, правильного розуміння фізичних величин, а також одиниць їх вимірювання. Тому на першому етапі проводжу повторення всіх основних формул, які будуть необхідні при розв’язуванні задач з даної теми. Роблю це так. На планшетках друкую всі необхідні формули (кожну окремо). Почергово вивішую їх на додатковому стенді і детально повторюю з учнями:

  •  значення кожної літери, що входить у формулу;
  •  одиниці вимірювання фізичних величин.

Потім пропоную учням гру «Знайди мене» (у ході гри формула забирається, проте учні її вже не забувають).

Наприклад, організація роботи з формулою закону Кулона: F = k

Завдання учням: якщо інші фізичні величини відомі, як знайти q1; q2; r?

Учні в зошитах самостійно знаходять шукану величину, потім коментують шлях її знаходження.

Таким чином, кожна формула повторюється, фіксується і закріплюється в пам’яті учня під час його самостійної роботи в зошиті.

Важливим моментом є робота над встановленням і розкриттям функціональної залежності величин, які входять у формулу. Розкриття залежностей відіграє важливу роль у розвитку мислення учнів тому, що ознайомлення з різними залежностями має велике значення для встановлення причинового зв’язку між явищами навколишньої дійсності.

Навчати учнів усвідомлено розв’язувати задачі можна лише тоді, коли сам показуєш прийоми запису умови і ходу розв’язування типових задач. На уроці розв’язування задач за пройденою темою перші 1 – 2 задачі розв’язуємо разом з учнями, але запис на дошці й основні теоретичні викладки роблю сама. Це допомагає учням всіх рівнів знань зрозуміти напрямок та аспекти в розв’язанні типової задачі. Учні активно намагаються допомогти. Вони коментують запис скороченої умови задачі, подають ідеї щодо напрямку розв’язання, коментують необхідні математичні дії, стежать за ходом перевірки.

Особливу увагу приділяю роботі з ознайомлення учнів з умовою задачі та її змістом. Зрозуміло, що учень має приступити до розв’язання задачі лише тоді, коли повністю усвідомлює її зміст. Тому повільно читаю зміст, чітко виділяю умову і скорочено її записую на дошці. Важливим моментом, у роботі над задачами є виконання рисунку, схеми чи графіка згідно зі змістом. Це допомагає учням вчитись абстрагуватися, «уявляти» ті фізичні явища, про які йдеться в задачі.. Потім у співпраці з учнями виконую весь алгоритм розв’язання. Навчаю їх, в якій послідовності ведеться розв’язування та оформлення задачі. Потім перевіряємо її на реальні відповіді. Пропоную учням розв’язувати задачі біля дошки у формі «Естафети», тобто кожну наступну дію виконує новий учень.

Орієнтація процесу навчання на розвиток особистості, формування його компетенцій вимагають більш широкого використання активізуючих методик, інтерактивних технік у навчанні фізики.

Сприяє розвитку інтересу до навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів знаходження відповідей на проблемні запитання або досліди. Наприклад, після отримання спектра (тема «Дисперсія світла») пропоную учням синтезувати складові спектра. Учні самі висловлюють припущення, самі експериментують, перевіряють ці припущення. Це розвиває їх навички самостійного здобування знань.

При проходження теми завжди відвожу час для розв’язування якісних задач, які цікаві за змістом, сприяють усвідомленню вивченого матеріалу, показують прикладний характер вивчених тем, розвивають спостережливість, розширюють світогляд учня. Наприклад, під час вивчення теми «Основи молекулярно-кінетичної теорії» ставлю такі питання:

  1.  Чому важко відкрутити гайку, якщо вона довгий час є закрученою? (Внаслідок процесу дифузії).
  2.  Поясніть, чому гідравлічний домкрат піднімає вантажівку. (Робоче тіло - рідина. Відстань між молекулами приблизно дорівнює розміру молекули і меншою бути не може, рідина практично не стискується).

Практикую учням завдання типу «Вікно в природу».

При розв’язуванні якісних задач створюються умови для розвитку особистісних навичок учнів через докладання ними особистих зусиль для здобуття знання, що сприяє формуванню їх активної життєвої позиції.

При цьому урок має нести дитині здивування, враження, тим паче урок фізики, бо саме на фізиці ми можемо зануритись у світ необізнаного, у світ нерозгаданих таємниць природи.

Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, діалоги які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди тощо.

Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.

Наприклад, під час проведення уроку-конференції на тему “Наукові основи дії теплових поршневих двигунів” були задіяні всі учні, бо крім ведучих, тут мали слово кореспонденти, історик, головний інженер, представник фірми, заступник головного інженера, конструктор, директор, еколог, головний механік, начальник відділу. Учням було цікаво, вони не тільки ознайомились з новими професіями, але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на даній фірмі по випуску двигунів. Урок складався з трьох частин вступу, основної частини – інтерв’ю та підсумку-повторення матеріалу. Наприклад, під час вивчення учнями питання про екологічні прблеми акустики пропоную рольовий діалог, під час якого встає питання: «Яка проблема спонукала літературних героїв до цієї розмови?»

Діалог Ш. Холмса і доктора Ватсона.

- З того часу, як на моїй вулиці почав ходити трамвай, мій будинок перестав бути моєю фортецею. У кабінеті тепер шумно, це заважає працювати і дратує пацієнтів. Товсті цегельні стіни все ж не пропускають шуму, проте він проникає крізь вікно, як би ретельно я його не зачиняв...

- Дорогий Ватсон! Необхідно збільшити і товщину скла, і ширину проміжків. Хорошу звукоізоляцію дають обгороджування, які складаються з двох пластин, розділених повітряним проміжком достатньої товщини. Чим більш легкі пластини, тим більше може бути проміжок між ними. Зрозуміти фізичну природу цього ж ефекту нам допоможе цей же трамвай. Його кузов ( з водієм, кондуктором і пасажирами) з'єднати з шасі не жорстко, а через спеціальні пружні елементи – амортизатори. Це зроблено для того, щоб вібрації шасі, неминучі під час руху трамвая, доходили до кузова ослабленими.

Ну ось, знову за вікном загуркотів трамвай!

Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати.

Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу. Оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Дослідження сучасних психологів показали, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації. Слухаючи – 26% розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших -95%.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи нові технології.

У групі обирається керівник, секретар (веде записи результатів роботи групи) посередник (стежить за часом), доповідач (доповідає про результати роботи, чітко висловлює думку групи). Для груп розробляю запитання, відповіді на які можна знайти в підручнику, а також маючи перед собою прилади. Досвід показує, що при такій роботі важливо те, як учитель реагує на коментарі, демонструє увагу до всіх членів групи, дякуючи кожному учневі за висловлювання. Це стимулює присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну. Піл час роботи в парах, перевіряти роботу мені, допомагають лаборанти-діти, які вже мають певні знання і навички при складанні електричних кіл. Домашнє завдання як завжди дифереційоване, по групах.

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Наприклад, при вивченні теми “Сполучені посудини” перевірку знань здійснюю у вигляді “мозкового штурму” (запитання приносить казковий герой “Незнайка”), а закріплення вивченого проводжу з використання технології “Мікрофон”. Знову ж таки на одному з етапів уроку проводиться розв’язування здач по варіантах, а перевіряються роботи і оцінюються учнями під час обліку запитами.

Доводилось у своїй роботі використовувати й типу технологію, як “Ажурна пилка” (“Мозаїка”). Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Так, при вивченні теми “Радіоактивність Альфа -, бета, - гамма – проміння” в 11 класі готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - таблиці, тощо). Потрібно підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи, бо кожен учень входить у дві групи – “домашню” й “експертну”. Об’єдную учнів у 6 груп (“домашніх”). Звичайно, що така робота забирає цілий урок і нудьгувати нікому не доводиться.

У своїй роботі при проведенні нетрадиційних уроків використовую невеличкі театралізовані сцени чи “запрошую” на урок казкових героїв (7-8 кл). У старших класах застосовую музичний супровід, вірші до теми.

Формування особистості старшокласника немислиме без учнівського співробітництва. Саме тому одним із основних завдань сучасного уроку є створення оптимальних умов для реалізації принципу активності в навчанні. Учителі – люди творчі, а тому вважаю, що той, хто шукає, знайде щось нове і повчальне, вибачить недоліки і намагатиметься зробити урок ще кращим. Використання інтерактивних технологій, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Інформатизація сучасного суспільства неминуче призводить до інформатизації освіти.

Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості; вчителю вони дозволяють реалізувати принципово нові форми та методи навчання.

Одним із напрямів застосування комп’ютерних технологій є впровадження безпосередньо в навчальний процес програмних засобів, які дозволяють моделювати та імітувати реальні явища, а також досліджувати поведінку самих моделей.

Як зазначено в державних документах (Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття», Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»), навчальний процес має не тільки давати якісні знання, формувати певні навчальні компетентності, а й розвивати природні здібності кожної дитини, збагачувати її індивідуальний досвід, формувати моральну свідомість.

Особистісно орієнтовний підхід до дитини має сприяти гуманізації виховного процесу, наповнити його морально-духовними цінностями, утвердити справедливість і повагу, максимально розкрити потенціальні можливості дитини, стимулювати розвиток творчої особистості.

А це можливо лише за умови, що співпраця між учителем і учнями будується на основі ознак особистісно орієнтованого навчання, а саме: зосередження уваги на потребах учня, забезпечення діагностичної основи навчання; перевага навчального діалогу; співпраця, співтворчість між учнями і вчителем, ситуація вибору і відповідальності; турбота про емоційне і фізичне благополуччя; адаптація методики до навчальних можливостей учня; стимуляція розвитку і самовдосконалення. Доброзичлива, творча взаємодія вчителя й учня, діалог двох рівних партнерів, відсутність страху, радість спілкування, право на власну думку, допомога в саморозвитку, підтримка – ось далеко не повний перелік переваг навчального процесу, побудованого на основі співпраці вчителя й учня.

За технологією особистісно орієнтованого уроку при його підготовці:

  •  визначається загальна мета залежно від місця даного заняття у програмі та її корекція залежно від різних етапів уроку;
  •  здійснюється конструювання дидактичного матеріалу різного типу, вигляду й форми, визначення мети, місця й часу його використання на уроці;
  •  добирається дидактичний матеріал. який дає змогу виявляти індивідуальну вибірковість учнів щодо змісту, виду й форми навчального матеріалу, що полегшить його засвоєння;
  •  обмірковуються можливості для самовияву учнів;
  •  плануються різні форми організації навчальної діяльності (співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи);
  •  продумуються чергування видів робіт, типи завдань для зниження втомлюваності учнів.

Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їхню інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному само створенню. Наявність різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи. Добре відомо, що до курсу фізики в середніх навчальних закладах входять розділи, вивчення і розуміння яких потребують розвинутого образного мислення, уміння аналізувати й порівнювати. У першу чергу йдеться про такі розділи, як «Молекулярна фізика», «Електродинаміка», «Ядерна фізика», «Оптика».

Необхідно зазначити, що учні, а особливо учні класів гуманітарного профілю, не володіють необхідними навичками мислення для глибокого розуміння явищ, прцесів, які описані в цих розділах. У таких випадках на допомогу приходять сучасні засоби навчання, і в першу чергу – ПК. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати всіх, навідь слабко підготовлених дітей. Якість знань при цьому відчутно зростає.

Комп’ютер підвищує і стимулює інтерес до навчання, активізує розумову діяльність і ефективність засвоєння нового матеріалу, допомагає учням, які пропускають заняття через хворобу, сприяє розвитку самостійності учнів. Комп’ютерні уроки потребують особливої підготовки. Потрібно чітко визначати мету, якої ми хочемо досягти. До таких уроків треба писати сценарії, продумано «вплітати» справжній і віртуальний експерименти. Варто пам’ятати, що моделювання різних явищ у жодному разі не замінить справжніх дослідів, а в сукупності з ними дасть змогу на вищому рівні пояснити фізичні закономірності.

Основним розробником програмних засобів навчального призначення з фізики є АТЗТ «Квазар Мікро», яке більш 10 років займається розробкою програмних продуктів. Однією з організаційно-педагогічних умов упровадження програмних засобів навчального призначення з фізики, що педагогічно доцільно враховано АТЗТ «Квазар Мікро», є наукове викладання навчального матеріалу мовою, доступною для розуміння учнями. Подання навчального матеріалу поєднано з яскравими динамічними візуальними елементами.

Педагогічний програмний засіб навчального призначення «Фізика 8 кл, для загальноосвітніх навчальних закладів» (надалі ППЗ «Фізика») орієнтовано на сучасні форми навчання і забезпеченням відповідності змісту навчального матеріалу вимогам державних документів і нормативних актів, що регламентують зміст навчання.

Організаційна побудова програмного засобу забезпечує:

  •  підтримку групових та індивідуальних форм навчання у процесі вивчення фізики в умовах класно-урочної системи;
  •  створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання фізики;
  •  створення дидактичних основ технології дистанційного навчання фізики як комп’ютерної особистісно-зорієнтованої технології навчання;
  •  підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики шляхом створення умов самостійного дослідження природних явищ (середовище дослідницька лабораторія);
  •  диференційований підхід до вивчення фізики;
  •  формування навичок розв’язування задач практичного та дослідницького характеру;
  •  структуризацію змісту навчання фізики та активізацію опорних знань;
  •  формування політехнічних знань (на прикладі вивчення будови і принципу дії машин і механізмів).

Розроблені АТЗТ «Квазар-Мікро» програмні засоби з фізики мають уніфікований програмний інтерфейс, який забезпечує як групові форми навчання, так і самостійну роботу учнів. Зміст інформаційних модулів ППЗ «Фізика» розроблено відповідно до програми з фізики для середніх загальноосвітніх шкіл. У процесі розробки їх сценарію і архітектури розробниками враховано як змістові, так і технологічні особливості програмних засобів навчального призначення. Ці програмні засоби забезпечують роботу в таких режимах:

  •  самостійна робота учнів;
  •  проведення уроку вчителем з використанням ППЗ;
  •  проведення занять з фізики у комп’ютерному класі;
  •  використання конструктора уроків.

Самостійна робота учнів з програмними засобами з фізики забезпечується: розвиненою навігацією (переходи на наступну, попередню сторінку та на початок); режимом перегляду вмісту сторінки;перегляд динамічних моделей, відео фрагментів; підтримку самоперевірки засвоєння матеріалу з використанням тестових запитань; підтримку розв’язування розрахункових задач; виконання інтерактивних експериментів та лабораторних робіт, Водночас ці програмні засоби забезпечують: вибір розроблених фрагментів занять та включення їх до структури уроку; відтворення підготовлених фрагментів занять на екрані монітора, телевізора або проектора.

За умови проведення навчального заняття з фізики в комп’ютерному класі учні мають змогу:

  •  завантажити вибраний вчителем фрагмент заняття із сервера мережі;
  •  передати інформацію про виконання навчального завдання, запропонованого вчителем, на сервер;
  •  відстежити на сервері проходження учнями запропонованих викладачем елементів курсу;
  •  вивести на екран та зберегти статистичні дані з вибраного учнем (кількість пройдених елементів, кількість правильних відповідей, кількість та характер помилок).

Щоб викладання предмета фізики було проблемно-емоційним, сприяло підвищенню творчої активності учнів, учням надається можливість попрацювати із додатковим матеріалом (посібниками, бібліографічними даними, ресурсами Інтернету тощо) і підготувати інформаційні матеріали про вчених. У долі великих людей закладений потужній потенціал моралі, людяності, що незмінно що незмінно знаходить емоційний відгук в учнів. Без залучення на уроках такого пізнавального та емоційного матеріалу в учнів створюється неповне й абстрактне уявлення про науку і людей, чия творча праця забезпечила розвиток нашої цивілізації. Працюючи тільки зі змістом підручника, де дуже коротко, дрібним шрифтом повідомлено про творчо-біографічні дані вчених та їх відкриття, учні не завжди отримують уявлення про науковий метод. Та й учитель часто вимушений знайомити учнів з методом викладення наукових результатів, а не з методом їх отримання.

Сучасна система навчання вимагає від учителя нових підходів до охоплення великого обсягу інформації. Неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузький сфері знання. До того ж численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку.

Ми вчимо дітей фізики не тільки для того, щоб вони пізнавали світ, а й навчалися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитися до будь-яких аргументів, висувати гіпотези та перевіряти їх на практиці.

Центральною ланкою розвивального навчання є формування мислення учнів, що здійснюється на основі проблемної ситуації. Якщо учні поступово виконують кроки у розв’язуванні тієї чи іншої проблеми, відкидаючи нераціональні дії, хибні твердження, помилкові припущення, то в кожній різнорівневій групі активно працюватимуть не тільки сильні, а й учні з недостатнім рівнем знань.

Під час розв’язування задач такі учні намагаються відшукати в довіднику чи підручнику готову формулу, підставивши в яку числові дані, можна було б отримати відповідь. Інші не знають навіть, що саме треба шукати в довіднику, тобто не здатні зіставити умову задачі з тим чи іншим законом або означенням. Очевидно, назріла необхідність суттєвого удосконалення методик викладання, модернізації форм і прийомів роботи учителів.

Одним з шляхів вирішення проблеми є застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі. Ефективність комп’ютерних технологій у навчанні зумовлена широкими можливостями, що їх надають комп’ютери та їх засоби мультимедіа. Крім того, комп’ютерне навчання дає змогу значно збільшити обсяг опрацьованої учнем інформації, оскільки вона подається в більш узагальненому й систематизованому вигляді. Особливого значення ці можливості набувають під час навчання розв’язуванню задач, оскільки жодні інші засоби не можуть так комплексно реалізувати всі ці можливості. Однак, так само жодні комп’ютерні підручники і посібники не можуть замінити вчителя, вони є лише засобами інтенсифікації начального процесу, стимуляторами пізнавальної активності учнів. Здійснена спроба створити електронний навчальний посібник з розв’язування фізичних задач. Специфіка комп’ютерних навчальних посібників вимагає їх чіткого структурування на базі раціональної методичної регламентації (алгоритмізації) навчально-пізнавальної діяльності учнів. Посібник включає принципи побудови, організаційні форми, методи і прийоми навчання й самонавчання учнів, систему контролю й оцінювання результатів діяльності учнів, діагностування рівня засвоєння навчального матеріалу і пізнавальної активності, управління розумовою й практичною діяльністю учнів у прцесі навчання.

У навчанні фізики важливою формою роботи з учнями є складання ними задач, які за фізичним змістом подібні до тих, що були розв’язані на уроці, наприклад обернених задач. Цей прийом досить ефективний для розвитку творчих здібностей учнів, їхнього розумового потенціалу.

Загальновизнаним є те, що фізика як наука ґрунтується на експерименті. Очевидно, що зацікавити учнів фізикою, добитися розуміння та засвоєння основ цієї науки, прищепити певні експериментальні вміння і навички можна лише при широкому використанні фізичного експерименту. Експеримент є найважливішим елементом процесу навчання фізики. Він виконує декілька дидактичних функцій: підвищує зацікавленість до предмета, активізує розумові здібності, розвиває спостережливість, сприяє політехнічній освіті.

Багато явищ в умовах шкільного фізичного кабінету не можна прдемонструвати. Це наприклад, явища мікросвіту, або процеси, що швидко відбуваються, досліди с приладами, яких немає в фізичному кабінеті. Діти відчувають труднощі, бо не в змозі уявити ці явища, а комп’ютер може створити моделі явищ; які допоможуть подолати цю проблему.

Немає сумніву, що введення ПК у практику навчання фізики в школі сприятиме вдосконаленню навчального процесу та інтелектуальному розвитку учнів відповідно до потреб часу.

Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов він виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки і відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики.

Навчальний фізичний експеримент формує в учнів експериментальні вміння, дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, робіт фізичного практикуму. позаурочних дослідів і спостережень тощо і розв’язує такі завдання:

  •  формування конкретно-чуттєвого досвіду і розвиток знань учнів про навколишній світ на основі цілеспрямованих спостережень за перебігом фізичних явищ і процесів, вивчення властивостей тіл та вимірювання фізичних величин, усвідомлення їхніх суттєвих ознак;
  •  встановлення і перевірка засобами фізичного експерименту законів природи, відтворення фундаментальних дослідів та їхніх результатів, які стали вирішальними у розвитку й становленні конкретних фізичних теорій;
  •  залучення учнів до наукового пошуку, висвітлення логіки наукового дослідження, що сприяє виробленню в них дослідницьких прийомів, формуванню експериментальних умінь і навичок;
  •  ознайомлення учнів з конкретними проявами і засобами експериментального методу дослідження;
  •  демонстрація прикладного спрямування фізики, розвиток політехнічного світогляду і конструкторських здібностей учнів.

Виконання лабораторних робіт передбачає володіння учнями певної сукупністю умінь, що забезпечують досягнення необхідного результату. У кожному конкретному випадку цей набір умінь залежатиме від змісту досліду і поставленої мети, оскільки визначається конкретними діями учнів під час виконання лабораторної роботи. Разом з тим вони є відтворенням узагальненого експериментального вміння, яке формується всією системою навчального фізичного експерименту і має складну структуру, що містить:

а) уміння планувати експеримент, тобто формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування, складати план досліду і визначати найкращі умови його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, враховуючи наявні експериментальні засоби;

б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання і вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розміщувати приладдя, домагаючись безпечного проведення досліду;

в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;

г) уміння вимірювати фізичні величини, користуючись різними вимірювальними приладами і мірами, тобто визначати ціну поділки шкали приладу, її нижню і верхню межу, знімати показання приладу;

д) уміння обробляти результати експерименту, знаходити значення величин, похибки вимірювань ( у старшій школі), креслити схеми дослідів, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, вести запис значень фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;

е) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища і процеси, вживаючи фізичну термінологію, подавати результати у вигляді формул і рівнянь, функціональних залежностей, будувати графіки, робити висновки про проведене дослідження, виходячи з поставленої мети.

Важливого значення за сучасних умов набуває експеримент, який називають модельним. За його допомогою можна спостерігати деякі явища таким способом, що його не вуалюють інші процеси, які є супутніми при здійсненні реального явища. Модельний експеримент сприяє виділенню з реального явища наочно саме суттєвих ознак процесу, що відбувається. Комп’ютерне моделювання дає змогу створити на екрані комп’ютера живу, наочну й динамічну картинку фізичного досліду або явища, яке важко пояснити «на пальцях», і відкриває для вчителя широкі можливості для удосконалення уроків.

Слід зазначити, що під комп’ютерними моделями розуміємо комп’ютерні програми, які імітують фізичні досліди, явища або ідеалізовані модельні ситуації, що трапляються у фізичних задачах. Вони легко вписуються у традиційний урок.

Для моделі необхідно:

  •  дати її опис або навести дефініцію, що її визначає як ідеалізацію;
  •  встановити, які реальні об’єкти вона заміщує;
  •  з’ясувати, до якої конкретно теорії вона належить;
  •  визначити, від чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю ідеалізацію;
  •  з’ясувати наслідки застосування даної моделі.

Комп’ютерні технології надають багато можливостей для вчителя урізноманітнити форми і методи роботи на уроці, що дозволяє активізувати діяльність учнів, але слід звернути увагу на те, що поява таких можливостей не повинна відмінити «живий» фізичний дослід.

Якщо вчитель має можливість регулярно проводити уроки фізики з використанням комп’ютерної техніки, на уроці можна спочатку вивчити новий матеріал, спираючись на реальний дослід, а потім закріпити його за допомогою комп’ютерного експерименту. У класі обов’язково потрібно провести обговорення методики виконання експериментів та отриманих результатів, підбити підсумки.

Однією з проблем сучасної методики викладання фізики є розробка та застосування диференційованих лабораторних робіт, що стає особливо актуальним на етапі переходу до профільного навчання. Цю проблему можна вирішити різними шляхами: підготовка різнорівневих інструкцій до виконання роботи за даною темою; створення системи знань творчого характеру для кожної роботи.

Важливе значення мають комп’ютерні експерименти та лабораторні роботи, які входять до складу програмно-педагогічних засобів (ППЗ) з фізики. Слід зауважити, що віртуальні експериментальні завдання можуть бути корисними тільки за умов ретельної підготовки вчителя до його введення в структуру уроку. При цьому важливим етапом підготовки та проведення комп’ютерної лабораторної роботи є обговорення з учнями обмежень моделі, її заставлення з відповідним реальним явищем.

Упровадження в практику модельного експерименту є актуальною проблемою сучасної методики викладання фізики.

Таким чином, важливою умовою організації навчально- виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами.

Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:

  •  відео-й анімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів, технічних додатків;
  •  комплекти задач для самостійної та групової роботи зі зразками розв’язувань і можливістю перевірки результатів комп’ютерним експериментом;
  •  включення в хід уроку історичного, довідкового, табличного матеріалу;
  •  набори нестандартних, творчих завдань креативного типу, для виконання яких учням потрібно мати можливість проводити додатковий пошук та здійснювати перетворення інформації;
  •  анімаційні малюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються в процесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.

Творчим завданням для учнів може бути створення слайдів(опорних конспектів) до навчальних тем. Робота над ними дозволяє дітям не тільки глибше зрозуміти матеріал, але й сформувати додаткові вміння використовувати програми, що встановлені в комп’ютері.

Робота з презентаціями вимагає мінімальних знань правил алгоритмічного програмування. Серія слайдів передбачає їх використання на різних етапах уроків і в різноманітних формах навчальної діяльності. Кожний зі слайдів складає ланку (кільце) дискурсивного (розумового, абстрактного, безпристрасного) способу пізнання, що організує та спрямовує вчитель. Анімація кадрів забезпечує поступовий рух думки учнів і дозволяє показати процеси в дії.

Ще К. Ушинський зазначав, що процес навчання, який не супроводжується повторенням, можна уподібнити до п’яного візника з погано ув’язаним вантажем: він іде все вперед та вперед, не оглядаючись назад, і привозить додому порожнього воза, вихваляючись лише тим, що подолав довгий шлях.

Повторення та узагальнення навчального матеріалу досить складне як за методикою проведення, так і за можливостями активізації роботи учнів.

Важливою умовою активізації роботи під час повторення є внесення в нього елементів нового. Ця загально педагогічна умова має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування полягає саме в тому, що вони вносять в урок «цікаву новизну», яка за своїм змістом і формою викладу дає можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал та подавати його по-новому, викликавши в учнів нові образи, уточнити нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Використання засобів мультімедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, а й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, а й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складній для засвоєння частині, активізувати їх самостійну пошукову діяльність. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вони вперше ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедіа попередньо не використовувалися, їх дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, а й висвітлюють його інакше, доповнюють уже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.

На уроках повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерело нової навчальної інформації, матеріал для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрація до вже відомого матеріалу. Наприклад, під час узагальнення знань з теми «Фотоефект», при допомозі мультімедіцної дошки застосовую малюнки, які відображають графічну інтерпретацію законів фотоефекту. Людина, яка біжить, відіграє тут роль електрона, а колобок, що летить - фотон або квант.

 Е < Авих

Е = Авих, Авих = h νmin

 Е = Авих +  чи Е = h νmin +

= е Uз. Е = Авих +

чи Е = h νmin + е Uз.

Під час повторення ефективно можуть бути використані не лише навчальна програма повністю, а й окремі фрагменти, якщо потрібно імітувати на екрані складний процес або явище, що їх учні недостатньо засвоїли («Фізика в картинках», «Відкрита фізика» та ін.). Разом з тим окремі демонстрації можуть бути успішно використані під час повторення з метою узагальнення та систематизації.

Використання засобів мультімедіа під час повторення та узагальнення навчального матеріалу може бути розраховане на проведення самостійної роботи, порівняння, розв’язання певних пізнавальних завдань, на основі яких учні повинні з’ясувати суть явищ та процесів, важливість подій, зробити певні висновки й узагальнення. Інформація за своїм дидактичним призначенням у цьому випадку виступає як матеріал для самостійної роботи.

Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник для самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування. Мультимедійні засоби як джерело нових знань можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми, або під час вивчення теми у поєднанні з розповіддю та бесідою. Вирішальне слова на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв’язування різноманітних пізнавальних завдань. Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні вміти пов’язати одержані уявлення з навчальною темою, зробити потрібні доповнення, самостійні висновки і узагальнення.

Таким чином, використання комп’ютера значно розширює можливості подання навчальної інформації, сприяє більш поглибленому вивченню фізичних явищ і дозволяє пробудити в учнів інтерес до фізики.

Організаційна структура програмних засобів з фізики дає змогу використовувати їх для підтримки як індивідуальних, так і групових форм роботи учнів на уроці та в позакласній діяльності в процесі формування фундаментальних знань про явища природи, закони і закономірності протікання фізичних процесів, формування практичних навичок розв’язування задач, умінь користуватися фізичними приладами та проводити самостійні дослідження в процесі виконання лабораторних робіт і розв’язування експериментальних задач, а також для формування політехнічних знань.

Хочеться зауважити, що інформаційно-комп'ютерні технології - це досить потужні механізми, які мають багато можливостей. Але вони не заміняють викладача, а можуть бути тільки інструментом у руках викладача. Причому таким інструментом, який є потужним у своїх функціях, і має дуже великий ресурс використання. Інструмент «виконує» завдання того, хто ним керує. Таким чином, і ставитися до цих технологій треба лише як до інструменту, зробленого для полегшення праці, а не до генератора команд та ідей.


Висновки.

Одне з основних положень сучасної психолого-педагогічної науки полягає в тому, що вдосконалення процесу формування і розвитку особистості можливо лише при здійсненні особистісно-орієнтованого навчання, впровадження якого забезпечить школі можливість виконувати важливу функцію – навчати учнів навчатись.

Удосконалення шляхом раціонального сполучення традиційних і інноваційних форм і способів навчання, досвід спрямований на реалізацію технології особистісно орієнтованого навчання, сприяє вихованню активної, творчої, самостійної, саморозвиваючої особистості.

Описані форми роботи розвивають творче мислення учня, сприяють зібраності та зосередженості під час роботи над завданнями, розширюють кругозір, формують компетентність, підвищують пізнавальний інтерес до навчання, стимулюють зацікавленість у власних досягненнях, формують довіру до викладача, роблять процес навчання «комфортним» і цікавим, сприяють розвитку загально логічних навичок; учні набувають навичок аналізувати, порівнювати, узагальнювати, коригувати, відокремлювати головне від другорядного.

Експериментально підтверджено, що впровадження особистісно-орієнтованого навчання фізики в освітній процес учнів сприяє підвищенню рівня їх фундаментальної підготовки.


Література.

  1.  Л.Благодаренко. Технологія проведення уроку фізики в системі особистісно-орієнтованого навчання // Наукові записки. – Випуск 51. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2003. – Частина 1.
  2.  Благодаренко Л.Ю., Грищенко Г.П., Шут М.І. Методика застосування особистісно-орієнтованого навчання при проведенні занять з фізики // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Збірник наукових праць. Випуск 3: В 3-х томах. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003.
  3.  Бугайов О.І., Коваль В.С. Комп’ютерна підтримка курсу фізики в середній школі: реальність і перспективи / О.І. Бугайов, В.С. Коваль //Фізика та астрономія в школі. – 2001. – №3.
  4.  Н. М. Зверева. Активизация мышления учащихся на уроках физики. – Москва: Просвещение, 1980.
  5.  Пометун О.І. та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібник. - К.: А.С.К., 2004.
  6.  Ресурси Інтернет, Фестивалі минулих років.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19910. Физическая природа и источники радиационной опасности для человека, объектов и природной среды 81.5 KB
  PAGE 7 Тема 1 Физическая природа и источники радиационной опасности для человека объектов и природной среды Вопросы: 1. Общие сведения. 2. Изотопы и радионуклиды. Радиоактивность. 3. Виды радиоактивных излучений. 4. Единицы активности радионуклидо...
19911. Дозиметрические величины и единицы их измерения 83 KB
  Тема 2. Дозиметрические величины и единицы их измерения Вопросы: 1.Основные характеристики ионизирующих излучений 2.Экспозиционная доза. 3.Поглощенная доза. 4.Эквивалентная доза. 5.Эффективная коллективная и полная доза 6.Детектирова...
19912. Естественные источники радиации 59.5 KB
  PAGE 6 Тема 4. Естественные источники радиации Вопросы: 1.Космические лучи 2.Земная радиация 3.Внутреннее облучение 4.Радон 5.Другие источники радиации Вступление Основную часть облучения население земного шара получает от естественн
19913. Искусственные источники радиации 63 KB
  Тема 5. Искусственные источники радиации Вопросы: 1.Источники использующиеся в медицине 2.Ядерные взрывы 3.Атомная энергетика 4.Прфессиональное облучение 5.Другие источники облучения Вступление За последние полвека человек созда...
19914. Биологическое действие ионизирующих излучений 372 KB
  PAGE 21 Тема 6. Биологическое действие ионизирующих излучений Вопросы: 1.Этапы действия ионизирующих излучений. Механизм биологического действия и.и. 2.Действие доз радиации 3.Радионуклиды и растительный мир 4.Влияние радионуклидов на животн...
19915. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ (Радиационная гигиена) 291.5 KB
  Тема 7. ПРИНЦИПЫ И КРИТЕРИИ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Радиационная гигиена Вопросы: 1.Нормы радиационной безопасности НРБ2000. 2.Республиканские допустимые уровни содержания р.н. в продуктах питания. 3.Способы защиты человека от радиаци
19916. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь 84.5 KB
  Тема 8. Авария на Чернобыльской АЭС и ее последствия для Республики Беларусь Вопросы: 1.Принцип работы ядерного реактора 2.Авария на ЧАЭС и ее причины. 3.Последствия аварии на ЧАЭС для Республики Беларусь 8.1. Принцип работы ядерного реа
19917. Радиационная безопасность 7.84 MB
  МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ к лабораторным работам по курсу €œРадиационная безопасность€ для студентов всех специальностей дневной формы обучения. Статистическая обработка результатов имеет две основные задачи. Определение плотности потока бета-излучения с поверхности. Определение мощности экспозиционной и эквивалентной доз прибором «РД-1503»...
19918. Вводная лекция. Предмет экономики предприятия 19.99 KB
  Тема: Вводная лекция. Предмет экономики предприятия. Вопросы по лекции: Экономика предприятия как самостоятельная экономическая дисциплина. Эволюция развития и функции теории управления предприятия. Объект изучения экономики предприятия. Миссия и цели