55803

Розвиток пізнавального інтересу на уроках математики як засіб підвищення якості знань учнів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Де вчитель там і школаМатематика служниця вчителяМатематика завжди незважаючи на всілякі вдосконалення в методі викладання залишиться для учнів важкою роботою. Вихідною умовою становлення досвіду роботи стали результати діагностики які свідчать про зниження інтересу учнів до уроків математики що спричиняє погіршення результатів навчання і якості знань з математики. Визначальною умовою становлення досвіду є створення умов що сприяють удосконаленню якості знань учнів з математики посилення їх мотивації...

Украинкский

2014-04-02

241.5 KB

24 чел.

Артемівський учбово-виховальний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім.Артема

багатопрофільний ліцей» Артемівської міської Ради Донецької області

М. Артемівськ, 2012


 
Вміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає свій предмет так, щоб у душі учня зазвучала струна у відповідь і ні на хвилину не засипала його зацікавленність.                   А.Ейнштейн

 Кожному приречено бути  педагогом, педагогом народжується  кожен,  хто стає професіоналом.
 Про те, що буду працювати у школі  вчителем, я знала, коли була ще школяркою. Але мрією, на мій погляд, це  не назвеш. Просто в мені жила любов до  духу школи.    

 Школа - це скелясті сходи, по яких піднімаються діти. Де вчитель, там і школа!
Математика
 - служниця вчителя!
Математика завжди, незважаючи на всілякі вдосконалення в
методі викладання, залишиться для учнів важкою роботою.
"Щоб переварювати знання, потрібно поглинати їх з апетитом!"
"Найцінніші не ті знання, які відкладають у мозку, як жир, найцінніші ті, які перетворюються в розумні думки".
          Крім простого бажання вчитися, яке, на жаль, дане не всім людям, є ще почуття інтересу. Це чудове почуття непомітне й природно втягує людину у творчий процес мислення.
         Тому проблема активізації пізнавальної діяльності буде існувати за всіх часів.
        Вихідною умовою становлення досвіду роботи стали результати діагностики, які свідчать про зниження інтересу учнів до уроків математики, що спричиняє погіршення результатів навчання і якості знань з математики.
       
Визначальною умовою становлення досвіду є створення умов, що сприяють удосконаленню якості знань учнів з математики, посилення їх мотивації до її вивчення.

 Сучасність потребує від людині свої вимоги. Вже недостатньо бути носієм деякої суми знань, необхідно протягом усього життя вміти вчитися самостійно, працювати з більшим обсягом інформації, постійно переробляючи й обновляючи свої знання й уміння. Тільки в цьому випадку можна буде очікувати гарних результатів у будь-якій області діяльності.

 Людина із задоволенням працює, якщо вона захоплена роботою й любить її. Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання зрозуміти, вивчати новий матеріал, з'явився інтерес до роботи, коли він стає учасником учбово-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивченням математики й підтримувати цей інтерес у школярів є актуальним завданням для вчителя математики на кожному уроці.

Організація активної пізнавальної діяльності

на уроках математики.

 Вміння піднести будь-який важкий матеріал доступно, зосередити увагу учнів на головному, настроїти кожного на самостійну працю - ось характерні риси уроків, матеріал кожного уроку повинен бути використаний для розвитку розумової діяльності учнів. Повинна бути обміркована кожна деталь уроку, щоб усе змушувало учнів мислити.
Для розвитку пізнавальних інтересів необхідно виконання наступних умов:
- уникати в
стилі викладання буденності, монотонності, сірості,блідості    інформації, відриву від особистого досвіду дитини;
- не
допускати учбових перевантажень, перевтоми й низької щільності    режиму_роботи;
-
використовувати зміст навчання як джерело стимуляції пізнавальних    інтересів;
- стимулювати
пізнавальні інтереси цікавим різноманіттям  (ілюстрацією, грою, кросвордами, завданнями- жартами, цікавими   вправами і т.д.).
Знання учня будуть міцними, якщо вони придбані не
однієї пам'яттю, не завчені механічно, а є продуктом власних міркувань і проб, і закріпилися в результаті його власної творчої діяльності над навчальним матеріалом. У популярній сьогодні книзі "Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання" цитуються слова китайського філософа Конфуція, сказані більш ніж 2400 років тому:

     Те, що я чую, я забуваю.

    Те, що я бачу, я памятаю.

    Те, що я роблю, я розумію.

 Якщо трохи змінити слова великого китайського педагога, можна так сформулювати кредо навчання:

     Розкажи – і я забуду,

     Покажи – і я запамятаю,

    Дай мені діяти самостійно і я навчусь.

 Наш мозок нагадує комп'ютер, а ми - користувачі. Щоб комп'ютер запрацював, його потрібно увімкнути. Саме так необхідно "увімкнути" й мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок не вмикається.

              Вміння зацікавлювати математикою -      справа непроста. Багато чого залежить від того,     як поставити навіть очевидне питання, і від      того, як утягнути всіх учнів до обговорювання      ситуації, яка склалася. Насамперед, інтерес      збуджує й підкріплює такий навчальний       матеріал, який є для учнів новим, невідомим,      вражає їхню уяву, змушує дивуватися.

Здивування - сильний стимул пізнання, його первинний елемент. Дивуючись, людина як би прагне заглянути вперед. Він ніби чекає чогось нового.
Учні дивуються, коли, вирішуючи завдання, дізнаються, що одна сова за рік знищує тисячу мишей, які за рік здатні винищити тонну зерна, і що сова, живучи в середньому 50 років, зберігає нам 50 тонн хліба.
Таке викладання підводить до усвідомлення того, що в повсякденних явищах, що повторюються у світі безліч дивних речей, про які учень зможе довідатися на уроках.
Усі значні явища життя, що стали звичайними для дитини в силу своєї повторюваності, можуть і повинні приносити йому в навчанні нове, повне змісту, зовсім інше звучання. І це обов'язково стане стимулом інтересу учня до пізнання.
 Не все в навчальному матеріалі може бути для учнів цікаво. І тоді виступає ще одне, не менш важливе джерело пізнавального інтересу, - сам процес діяльності. Щоб збудити бажання вчитися, потрібно збудити потребу учня займатися пізнавальною діяльністю, а це значить, що в самому цьому процесі школяр повинен знаходити привабливі сторони, щоб сам процес вивчення містив у собі позитивні заряди інтересу.

 Шлях до нього лежить, насамперед, через різноманітну самостійну роботу учнів, організовану відповідно до особливостей інтересу.
Самостійне виконання завдання - самий надійний показник якості знань,
вмінь і навичок учня.
 Як навчити дитину працювати самостійно? Я вважаю, що в кожного учня повинна бути посильна робота. Тому проводжу диференційовані самостійні роботи, де кожний виберає собі завдання (I рівень - тестові, для розв'язку яких досить знати правила, визначення, формули, II рівень - завдання, у яких учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, III рівень - завдання, які вимагають уміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, застосування оригінальних рішень).
У всіх класах учні
люблять перевіряти роботу сусіда, ставити додаткові запитання, бувати то в ролі учня, то в ролі вчителя. Дуже подобається дітям коментувати завдання з місця, самим придумувати завдання. Усе це сприяє підвищенню інтересу до математики.

 Щоб пізнавальний інтерес постійно підкріплювався, одержував імпульси для розвитку, треба використовувати засоби, що викликають в учнів відчуття, свідомості власного росту.
У навчальний матеріал я включаю змістовно-логічні завдання, спрямовані на розвиток уваги: а саме його обсягу, стійкості, уміння перемикати увагу з одного предмета на іншій, розподіляти його на різні предмети й види діяльності:
- перерахування предметів,
зображених неодноразово пересічними  контурами;
-
знаходження_подібності_відмінності;
- читання розсипних слів і т.д.

 При використанні цього виду роботи діти згадують два поняття, намагаються зберегти їх у пам'яті, а потім за завданням вчителя роблять між ними які-небудь дії та записують відповідь у зошит. Чим він цікавий? По-перше, усний рахунок сам по собі корисний на уроках математики. По-друге, я не просто даю можливість рахувати, а підраховувати речі (поняття, величини, одиниці і т.д.), тобто намагаюся розширити кругозір дітей. По-третє, даючи аналогічне завдання для самостійного конструювання, ненав'язливо змушую школярів ще раз прочитати текст підручника, оскільки без цього вони не зможуть виконати пропоновану роботу, а вона для них дуже цікава.

 Цей метод, який прийшов до нас із програмованого навчання, де основою є ідея про постійний зворотний зв'язок, дуже ефективно використовується для швидкої фронтальної перевірки засвоєння й закріплення знань. Вчитель оголошує деяке твердження й, якщо учень згоден, то він ставить одиницю (1), якщо ні - нуль (0). У результаті виходить число. Усі, хто одержав правильне число, одержують "плюс" за роботу (бал за даний етап уроку).
 Тому диктанти з більшим задоволенням розробляють самі учні й підбирають питання з багатьох навчальних предметів.

 Перелічу ще ряд методів, що дозволяють пожвавити урок і зробити його незвичайним:

  1.  Розрізні визначення (теореми): Для перевірки теоретичних знань учнів готую окремі картки з декількома визначеннями (теоремами) і розрізаю їх на частині. Учневі видається набір таких частин, з яких він повинен скласти визначення (теорему);
  2.  Закодовані приклади: При розв'язку прикладів учні вибирають вірну відповідь і записують літеру- код, відповідну до даної відповіді. По закінченню роботи у школярів з'явиться число або висловлення;
  3.  Використання матеріалу з історії математики: Можна це робити вчителеві, можна давати завдання дітям. Не треба витрачати на це багато часу, по 1-3 хвилини, витрачені на історичні дані, викликають інтерес і знаходять у дитячих душах живий відгук;
  4.  Виділення значних ознак математичних понять: Учитель пропонує учням ряд математичних термінів. Учням необхідно вибрати з п'яти запропонованих математичних термінів два, які найбільше точно визначають математичне поняття. 
  5.  «Класифікація»: Вам надано п'ять слів. Чотири з них об'єднано однією загальною ознакою. П'яте слово до них не підходить. Його потрібно знайти:

а)пряма; б)ромб; в)прямокутник; г)квадрат; д)трикутник;
-а)трикутник; б)відрізок; в)довжина; г)квадрат; д)коло;
-а)довжина; б)метр; в)маса;
г)обсяг; д)швидкість;
-а)швидкість; б)коливання;
в)сила; г)вага; д)щільність;

6. Використовування творчих завдань:

-складання кросвордів;

-написання математичних казок;

-виконання творчих проектів;

 Кожна хвилина уроку є дорогоцінною. Кожна мить уроку, яка сприймається з емоційним навантаженням, залишається в пам'яті учнів значно довше. Тому потрібно підбирати такий матеріал, який зможе викликати подив, і як наслідок - інтерес до вивчення математики.
 Використовувані мною способи й методи усе більш активно включають дітей у роботу.
 Я згодна зі словами Ш. Амонашвили:

  «…І треба зтерти у свідомості думку…:

«Вчити можна тільки тому, чому сам навчився». У замін слід затвердити закон:

«Навчаявчимося».

 У ньому істина, і вона рятівна. Тільки не забудемо прикласти до цього закону Віру, Надію, Любов, Щирість, Красу та Терпіння, що творять, ".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78994. Космологический дискурс научного знания. Наука как часть ноосферы. Проблемы современной экологической этики 23.12 KB
  Понятие экологической этики Подъем этики окружающей среды был в первый День Земли в 1970 году когда сторонники защиты окружающей среды вынудили философов которые работали в области окружающей среды сгруппироваться чтобы сделать некоторые замечания об этике окружающей среды. Дискуссия началась в 1974 когда австралиец именуемый John Pssmore опубликовал книгу пол названием Ответственность человека за природу: экологические проблемы и западные традиции в которой он аргументировал точку зрения что сохранение окружающей среды и ее...
78995. Наука в контексте традиционалистского и техногенного цивилизационного развития. Футурологические аспекты научного знания 16.91 KB
  Понятие цивилизации впервые возникло в 18 веке во Франции для обозначения общества в котором господствует свобода равенство и братство. Традиционные цивилизации. Техногенные цивилизации. Особенности техногенной цивилизации: Ориентация на совершенствование техники производства.
78996. Научное знание в контексте глобальных проблем. Особенности развития науки в глобализующемся мире. Роль науки в преодолении современного кризиса 14.1 KB
  К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры проблемы терроризма. Это включает в себя медикобиологические проблемы указывающие риски для здоровья современного человека сокращение ареалов нищеты и бедности комплекс минеральносырьевых проблем проблемы энергетического кризиса проблемы прекращения гонки вооружения и предотвращения использования средств массового уничтожения. Глобальные экологические проблемы требуют от ученых и предпринимателей повышения...
78997. Философские проблемы науки, их сущность, специфика и типология. Историко-философские, онтологические, логико-методологические, аксиологические аспекты науки в их соотношении 18.15 KB
  Философские проблемы науки их сущность специфика и типология. Историкофилософские онтологические логикометодологические аксиологические аспекты науки в их соотношении. Предметом философии науки являются общие закономерности и тенденции научного познания как особой деятельности по производству научных знаний взятых в их историческом развитии и рассматриваемых в исторически изменяющемся социокультурном контексте. Философия науки иногда отождествляется с ближними областями науковедения наукометрии социологии науки что неправомерно.
78998. Проблема генезиса научного знания и плюрализма историко-научных концепций. Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки 15.95 KB
  Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки. Средоточием научных знаний является философия и ее предмет неотделим от философии науки и от естественных наук вообще. В истории формирования и развития науки можно выделить две стадии которые соответствуют двум различным методам построения знаний и двум формам прогнозирования результатов деятельности. создавших принципиально новое по сравнению с античностью и средневековьем понимание мира и началась классическая наука ознаменовавшая генезис науки как таковой как целостного...
78999. Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. Критический рационализм и перспективы его развития 17.51 KB
  Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. и был ориентирован на развитие науки. Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные конкретные эмпирические науки и их синтетические объединения а философия как особая наука не может претендовать на...
79000. Философские аспекты обоснования научного знания. Проблемы формализации и математизации научных теорий: история и современность 39.5 KB
  Научное знание выраженное в рамках соответствующей теории позволяет человеку: предвидеть наступление соответствующих событий совершаемых в природе или обществе и тем самым предсказать ход их дальнейшего развития и изменить эту объективную действительность посредством человеческой деятельности в соответствии с полученными научными знаниями и тем самым подчинить эту действительность...
79001. Типология научных проблем, их философско-методологический анализ. Генезис научной проблемы и пути её разрешения 15.5 KB
  Проблема форма теоретического знания содержанием которой является то что еще не познано человеком но что нужно познать. Проблема это процесс включающий 2 момента постановку и решение. Однако этим процедурам всегда предшествует вопрос или проблема. Для успешного решения научной проблемы Поппер формулирует 2 основных условия: Ясное четкое формулирование Критическое исследование различных ее решений Тем самым научная проблема выражается в наличии противоречивой ситуации которая требует разрешения.
79002. Теоретический уровень науки. Генезис научной теории, её внутренняя организация. Математический аппарат и его интерпретация 58.5 KB
  Генезис научной теории её внутренняя организация. Выделяют следующие основные элементы структуры теории: 1 Исходные основания фундаментальные понятия принципы законы уравнения аксиомы и т. 3 Логика теории совокупность определенных правил и способов доказательства нацеленных на прояснение структуры и изменения знания. 5 Совокупность законов и утверждений выведенных в качестве следствий из основоположений данной теории в соответствии с конкретными принципами.