55806

РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: обговорити з учнями можливі причини руху крові по судинах і зміни тиску крові; навчити вимірювати частоту пульсу і артеріальний тиск в стані спокою і після фізичного навантаження.

Украинкский

2014-03-30

61.5 KB

16 чел.

УРОК БІОЛОГІЇ В 9 КЛАСІ

   ТЕМА  УРОКУ

                               РУХ  КРОВІ  ПО  СУДИНАХ.

ПРАКТИЧНА  РОБОТА №2  “ВИЗНАЧЕННЯ  ЧАСТОТИ     ПУЛЬСУ

                                                       ПРИ  РІЗНИХ  СТАНАХ      ОРГАНІЗМУ”.

ПРАКТИЧНА  РОБОТА №3    “ВИЗНАЧЕННЯ  АРТЕРІАЛЬНОГО   ТИСКУ В               

                                     СПОКОЇ  І  ПРИ     ФІЗИЧНИХ       НАВАНТАЖЕННЯХ”.

   МЕТА  УРОКУ:         обговорити з учнями можливі причини руху крові по судинах і зміни тиску крові; навчити вимірювати частоту пульсу і артеріальний тиск в стані спокою і після фізичного навантаження. У ході практичної роботи дати кожному учневі можливість отримати практичні навички визначення частоти пульсу і артеріального тиску в стані спокою і після фізичного навантаження;

Розвивати логічне і екологічне мислення учнів; практичні вміння і навички;

Виховувати вміння бережно відноситися до свого здоров’я; милосердя; доброту.

ОБЛАДНАННЯ: манометри, фонендоскопи, таблиця «Кровоносна система людини», опорні схеми, картки.

БАЗОВІ  ПОНЯТТЯ: тиск крові, пульс, гіпертонія, гіпотонія, манометр.

ТИП  УРОКУ: урок засвоєння практичних умінь і навичок.

   

                                              ХІД  УРОКУ.

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ.

ІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ.

            Фронтальне опитування.

  •  що таке кровообіг і яке його значення?
  •  Які органи входять до системи кровообігу?
  •  По чому рухається кров в організмі?
  •  Яка роль великого кола кровообігу?
  •  Яка роль малого кола?
  •  Який основний орган кровообігу? Як він працює?
  •  Як працює серце?

ПРОБЛЕМА:   Завдяки чому кров рухається по судинах?

ІІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ,  ПЛАНУ  УРОКУ.

                                П Л А Н   У Р О К У.

  1.  Причини руху крові по судинах. Швидкість руху крові .
  2.  Пульс. Практична робота №3 «Визначення частоти пульсу при

             різних станах організму».

  1.  Артеріальний тиск. Практична робота №4 «Визначення            

                артеріального тиску в спокої і при  фізичному навантаженні».

ІУ. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ.

У. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ.

     1.(методом бесіди і самостійної роботи з використанням підручника, з’ясовуємо питання)

                 Причини руху крові по судинах:

  •  ритмічна робота серця;
  •  різниця тисків у різних частинах кровоносної системи;
  •  присисна дія грудної порожнини.

Довідка- повідомлення: учень – інформатор.

Ркр. в аорті  - 120-150 мм.рт.ст.

Ркр. в артеріях- до 120 мм.рт.ст.

Ркр. в капілярах  -до 20 мм.рт.ст.

Ркр. в порожнистих венах- 3-8мм.рт.ст. до мінімального(нижче          

                                                                                    атмосферного)

(міжпредметний зв´язок)

Згідно з законами фізики   рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нижчим тиском.

Проблемне питання: Чи з однаковою швидкістю рухається кров по  

                                                               судинах?.

По судинах великого і малого кіл кровообігу кров перетікає за 25сек (при

                                                                                              пульсі 72уд/хв).

Швидкість крові не скрізь однакова:

         -   в аорті – 0,5 м/с;

  •  в капілярах- 0,5-1мм/с;
  •   у венах при наближенні до серця –0,2 м/с.

Причини  різної швидкості  крові:

Неоднаковий діаметр кровоносних судин.

  •  Поперечний переріз усіх капілярів перевищує більш як у 500р.  

    діаметр аорти.

  •  Швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для  

    обміну речовин.

ІКТ «Мозковий штурм»

Як  забезпечується  рух  крові  по  венах?

( думки учнів записуються і узагальнюються)

  •  внаслідок скорочення серця і скелетних м´язів;
  •  кров у венах тече тільки в одному напрямку –до серця;
  •  у венах є кишенькові клапани, що забезпечують рух крові в одному напрямі;
  •  присисна дія грудної порожнини (тиск під час вдиху нижчий за атмосферний, що й сприяє підтіканню крові).

Вчитель – історична довідка:

1628р. –англ.вч. і лікар Уільям Гарвей “Закономірності руху крові по судинах”.

Закріплення по питанню. (Проблемне запитання)

   Вміст кисню і поживних речовин в артеріальній крові більший ніж у венозній. Чому ж у донорів кров беруть з вен, а не з артерій?.

2. ПУЛЬС-ритмічні коливання стінки артеріальних судин, викликані підвищенням тиску в аорті під час систоли.

Проблема. Де можна визначити пульс?

У місцях, де  великі артерії підходять близько до поверхні тіла -

внутрішній бік зап’ястя, на скронях, по боках шиї і ін.

Кожне коливання відповідає скороченню серця.

Що можна визначити за пульсом?

-частоту серцевих скорочень за 1 хвилину.

        Норма:підлітки-  72-85 уд/хв.

                     дорослі –60-75 уд/хв.  

 ЦІКАВО  ЗНАТИ:

Пульс маленьких пташок –200уд/хв;

у кішок – 130 уд/хв;

у коня   - 35 уд/хв;

у слона – 25 уд/хв

Практична робота №2.

Т Е М А: Визначення частоти пульсу при різних станах організму.

М Е Т А: навчитися знаходити частоту серцевих скорочень  і   

               визначати пульс  у стані спокою і після  фізичного   

                навантаження.

О Б Л А Д Н А Н Н Я: годинник з секундною стрілкою;зошит,

                                     підручник.

Х І Д  Р О Б О Т И:

  1.  Знайдіть у себе на тілі ділянки, де артерії розташовані близько до поверхні тіла і намацайте пульс.
  2.  Засічіть час і, протягом 30 сек, підрахуйте пульс. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.
  3.  Виконайте 10 присідань і повторіть вимірювання пульсу. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.
  4.  Повторіть вимірювання пульсу через 1 і 5 хв. після навантаження. Дані помножте  на два і занесіть до таблиці.
  5.  На основі отриманих даних зробіть такі висновки:
  •  як змінюється частота серцевих скорочень відразу після навантаження і через 1 і 5 хв після нього;
  •  чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

       Ч А С Т О Т А   П У Л Ь С У

У стані спокою

Відразу після навантаження

Через 1хв після навантаження

Через 5хв після навантаження

Закріплення по питанню.

Чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

За рахунок чого скорочується тривалість серцевого циклу при збільшенні частоти серцевих скорочень?

(за рахунок періоду відпочинку).

  1.     Артеріальний тиск - тиск крові на стінки артерій.

      У кожної людини своє значення тиску.

                                            Т И С К

                    Систолічний                        діастолічний           

                   (максимальний)                 (мінімальний)

                      120+_10мм.рт.ст.              70_+ 10мм.рт.ст.

Вимірюють тиск у плечовій артерії.

У нормі судини перебувають у стані деякого напруження - тонусу.

При деяких захворюваннях тонус порушується.

                                        Порушення  тонусу (словникова робота)

                        ГІПЕРТОНІЯ                             ГІПОТОНІЯ

                    підвищення кров. тиску            зниження кров. тиску

                    - судини звужуються;                - судини розширюються;

                    - тиск підвищується;                  - тиск знижується;

                    - збільшується навантаж.           –погіршується   

                     на серце.                                    кровопостачання органів,       

                                                                    погіршуються умови їх роботи.

Слово надається медсестрі  школи ПРАВИЛА ВИМІРЮВАННЯ  

                                                                         АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ. 

Практична  робота №3   (Робота в парах)

Т Е М А:Визначення артеріального тиску в спокої і при фізичних

                                             навантаженнях.

М Е Т А:навчитися вимірювати артеріальний тиск в стані спокою і після

             фізичного навантаження.

О Б Л А Д Н А Н Н Я:манометр; фонендоскоп, зошит, підручник.

ХІД  РОБОТИ:

  1.  Закріпити на плечі сусіда манжетку так, щоб можна між манжеткою і плечем можна було просунути олівець.
  2.  Вставте оливи фонендоскопа у вуха, сприймаючу капсулу притисніть до шкіри ліктьової ямки цієї руки.
  3.  Грушею нагнітайте повітря до манжетки до тиску 170-200 мм.рт.ст., а потім за допомогою клапана, повільно випускайте повітря.
  4.   Позначте показання манометра в момент появи звуків( систолічний) і в момент їх зникнення(діастолічний).Дані занесіть до таблиці.
  5.  Виконайте 10 присідань і повторіть вимірювання тиску. Дані занесіть до таблиці.
  6.  Виконайте 20 присідань і повторіть вимірювання .Дані занесіть до таблиці.
  7.  На основі отриманих результатів зробіть висновки:
  •  як змінюється величина артеріального тиску після різних навантажень;
  •  чому при навантаженнях величина артеріального тиску змінюється?

                   АРТЕРІАЛЬНИЙ  ТИСК

                       Стан

організму

Систолічний тиск

(максимальний)

Діастолічний тиск

(мінімальний)

Спокій

Після 10 присідань

Після 20 присідань

Закріплення по питанню.

Чи зміниться величина артеріального тиску після навантаження?

Чому при навантаженні величина артеріального тиску змінюється?

УІ. Закріплення матеріалу

Робота в парах:

  1.  (заповнить таблицю)

Будова та функції судин кровоносної системи

ознака

артерії

капіляри

вени

Будова стінок

Функції

Приклади

  1.  Укажіть логічну послідовність руху крові у великому колі кровообігу.

А . капіляри;

Б. лівий шлуночок;

В. праве передсердя;

Г. порожниста вена;

Д. аорта.

УІІ. ПІДСУМОК  УРОКУ.  Рефлексія.   

УІІІ.    Домашнє завдання.      Параграф підручника, кросворди, реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22241. Отклонение формы и расположения 938 KB
  В основе нормирования и отсчетов отклонения формы и расположения поверхностей заложен принцип прилегающих поверхностей и профилей. База это есть элемент детали определяющий одну из плоскостей или осей системы координат по отношению к которой задается допуск расположения или определяется отклонение рассматриваемого элемента. Все отклонения и допуски подразделяются на 3 группы: отклонение формы; отклонение расположения; суммарное отклонение.
22242. Допуски и посадки подшипников качения 197 KB
  Присоединительными поверхностями подшипника качения являются наружный Диаметр D наружной поверхности подшипника и внутренний диаметр d внутреннего кольца подшипника а также ширина В колец. Таким образом за номинальные диаметры подшипника принимаются диаметры его посадочных поверхностей D и d. Основная присоединительная поверхность подшипников качения по которым они монтируются на валах и корпусах машин это отверстие во внутреннем кольце подшипника и наружная поверхность наружного кольца подшипника. Посадки подшипников на вал выполняются...
22243. Меры повышения долговечности калибра 81 KB
  К наборам прилагают аттестаты в которых указаны номинальные размеры плиток отклонения от номинальных размеров разряд набора и средства измерения использованные при аттестации набора. К третьим относятся средства измерения наружных и внутренних диаметров. Наружные если малые диаметры контролируются с помощью рычажнозубчатых индикаторов типа РЗИ с ценой деления 2 и 5 мкм предел измерения от 1 до 3 мм. К ним относятся штангенциркули для измерения до 2 мм штангенглубомеры для пазов штангенрейсмусы это средства для осуществления и...
22244. Выбор измерительных средств 43 KB
  При выборе измерительных средств необходимо оценить допускаемую погрешность измерения а также определить положение приемочных границ т. Допускаемая погрешность измерения зависит от допуска на изготовление изделия который связан с номинальным размером. Для линейных размеров до 500 мм СТ СЭВ 303 76 в квалитетах 2 17 устанавливает 16 рядов допускаемых погрешностей измерения. Если допуск на изготовление не совпадает с допуском ЕСДП СЭВ погрешность измерения следует выбирать по ряду погрешностей установленному для ближайшего более...
22245. Характеристика единой системы допусков и посадок 247.5 KB
  Единая система – это есть единая система взаимозаменяемости. Эта система состоит важнейшими, из которых являются допуски и посадки гладких цилиндрических поверхностей. Единая система отличается от прежней системы принципом построения, значениями предельных отклонений, условными значениями допусков и посадок.
22246. Взаимозаменяемость, методы и средства контроля шпоночных и шлицевых соединений 127 KB
  Шпоночные соединения предназначены для передачи вращающегося момента и осевой силы. Шпонка это соединённая деталь предназначенная для передачи вращающегося момента между валом и насаженным на него зубчатым колесом и обеспечивающая их одновременное вращение. Треугольные шлицы применяются для передачи малых нагрузок поэтому наиболее распространёнными являются прямобочные. С точки зрения прочностных и эксплуатационных требований все зубчатые передачи делятся на силовые скоростные передачи.
22247. ВИДЫ ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТИ И ТОЧЬНОСТЬ. ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТЬ. РАЗМЕРЫ,ОТКЛОНЕНИЯ,ДОПУСКИ, ПОСАДКИ 85.5 KB
  Er = D r D er = d r d Предельные отклонения: Es = D max D верхнее предельное отклонение отверстия; еs = d max d верхнее предельное отклонение вала; ei = d min d нижнее предельное отклонение вала; EI = D min D нижнее предельное отклонение отверстия. TD = D max D min допуск отверстия; Td = d max d min допуск вала. Dm = D max D min Единица допуска является функцией номинального размера. С зазором S min = D min d max = EI es S max = D max d min = ES ei Частным случаем посадки с зазором...
22248. Метод групповой взаимозаменяемости 28.5 KB
  групповой зазор или натяг не обеспечивают однородности соединения так как он меняется при переходе от одной группы к другой при этом усложняются и удорожаются контрольные операции связи с тем что для такого отбора деталей требуется дополнительный измерительный инструмент. Создаются трудности при замене быстроизнашиваемых деталей. Решает следующие задачи: Устанавливает ответственные размеры и параметры деталей и узлов оказывают влияние на эксплуатационные показатели машин и на собираемость узлов. Уточняются номинальные величины...
22249. Расчет допусков размеров, входящих в размерные цепи 39 KB
  Составляющее звено звено размерной цепи изменение которого вызывает изменение исходного или замыкающего звена. Увеличивающие если с увеличением составляющего звена увеличивается размер исходного или замыкающего звена. Уменьшающие если с уменьшением составляющего звена уменьшается размер исходного или замыкающего звена. Компенсирующее звено предварительно выбранное звено размерной цепи изменение размера которого достигается требуемая точность замыкающего звена.