55806

РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: обговорити з учнями можливі причини руху крові по судинах і зміни тиску крові; навчити вимірювати частоту пульсу і артеріальний тиск в стані спокою і після фізичного навантаження.

Украинкский

2014-03-30

61.5 KB

16 чел.

УРОК БІОЛОГІЇ В 9 КЛАСІ

   ТЕМА  УРОКУ

                               РУХ  КРОВІ  ПО  СУДИНАХ.

ПРАКТИЧНА  РОБОТА №2  “ВИЗНАЧЕННЯ  ЧАСТОТИ     ПУЛЬСУ

                                                       ПРИ  РІЗНИХ  СТАНАХ      ОРГАНІЗМУ”.

ПРАКТИЧНА  РОБОТА №3    “ВИЗНАЧЕННЯ  АРТЕРІАЛЬНОГО   ТИСКУ В               

                                     СПОКОЇ  І  ПРИ     ФІЗИЧНИХ       НАВАНТАЖЕННЯХ”.

   МЕТА  УРОКУ:         обговорити з учнями можливі причини руху крові по судинах і зміни тиску крові; навчити вимірювати частоту пульсу і артеріальний тиск в стані спокою і після фізичного навантаження. У ході практичної роботи дати кожному учневі можливість отримати практичні навички визначення частоти пульсу і артеріального тиску в стані спокою і після фізичного навантаження;

Розвивати логічне і екологічне мислення учнів; практичні вміння і навички;

Виховувати вміння бережно відноситися до свого здоров’я; милосердя; доброту.

ОБЛАДНАННЯ: манометри, фонендоскопи, таблиця «Кровоносна система людини», опорні схеми, картки.

БАЗОВІ  ПОНЯТТЯ: тиск крові, пульс, гіпертонія, гіпотонія, манометр.

ТИП  УРОКУ: урок засвоєння практичних умінь і навичок.

   

                                              ХІД  УРОКУ.

І.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ.

ІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ.

            Фронтальне опитування.

  •  що таке кровообіг і яке його значення?
  •  Які органи входять до системи кровообігу?
  •  По чому рухається кров в організмі?
  •  Яка роль великого кола кровообігу?
  •  Яка роль малого кола?
  •  Який основний орган кровообігу? Як він працює?
  •  Як працює серце?

ПРОБЛЕМА:   Завдяки чому кров рухається по судинах?

ІІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ,  ПЛАНУ  УРОКУ.

                                П Л А Н   У Р О К У.

  1.  Причини руху крові по судинах. Швидкість руху крові .
  2.  Пульс. Практична робота №3 «Визначення частоти пульсу при

             різних станах організму».

  1.  Артеріальний тиск. Практична робота №4 «Визначення            

                артеріального тиску в спокої і при  фізичному навантаженні».

ІУ. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ.

У. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ.

     1.(методом бесіди і самостійної роботи з використанням підручника, з’ясовуємо питання)

                 Причини руху крові по судинах:

  •  ритмічна робота серця;
  •  різниця тисків у різних частинах кровоносної системи;
  •  присисна дія грудної порожнини.

Довідка- повідомлення: учень – інформатор.

Ркр. в аорті  - 120-150 мм.рт.ст.

Ркр. в артеріях- до 120 мм.рт.ст.

Ркр. в капілярах  -до 20 мм.рт.ст.

Ркр. в порожнистих венах- 3-8мм.рт.ст. до мінімального(нижче          

                                                                                    атмосферного)

(міжпредметний зв´язок)

Згідно з законами фізики   рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нижчим тиском.

Проблемне питання: Чи з однаковою швидкістю рухається кров по  

                                                               судинах?.

По судинах великого і малого кіл кровообігу кров перетікає за 25сек (при

                                                                                              пульсі 72уд/хв).

Швидкість крові не скрізь однакова:

         -   в аорті – 0,5 м/с;

  •  в капілярах- 0,5-1мм/с;
  •   у венах при наближенні до серця –0,2 м/с.

Причини  різної швидкості  крові:

Неоднаковий діаметр кровоносних судин.

  •  Поперечний переріз усіх капілярів перевищує більш як у 500р.  

    діаметр аорти.

  •  Швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для  

    обміну речовин.

ІКТ «Мозковий штурм»

Як  забезпечується  рух  крові  по  венах?

( думки учнів записуються і узагальнюються)

  •  внаслідок скорочення серця і скелетних м´язів;
  •  кров у венах тече тільки в одному напрямку –до серця;
  •  у венах є кишенькові клапани, що забезпечують рух крові в одному напрямі;
  •  присисна дія грудної порожнини (тиск під час вдиху нижчий за атмосферний, що й сприяє підтіканню крові).

Вчитель – історична довідка:

1628р. –англ.вч. і лікар Уільям Гарвей “Закономірності руху крові по судинах”.

Закріплення по питанню. (Проблемне запитання)

   Вміст кисню і поживних речовин в артеріальній крові більший ніж у венозній. Чому ж у донорів кров беруть з вен, а не з артерій?.

2. ПУЛЬС-ритмічні коливання стінки артеріальних судин, викликані підвищенням тиску в аорті під час систоли.

Проблема. Де можна визначити пульс?

У місцях, де  великі артерії підходять близько до поверхні тіла -

внутрішній бік зап’ястя, на скронях, по боках шиї і ін.

Кожне коливання відповідає скороченню серця.

Що можна визначити за пульсом?

-частоту серцевих скорочень за 1 хвилину.

        Норма:підлітки-  72-85 уд/хв.

                     дорослі –60-75 уд/хв.  

 ЦІКАВО  ЗНАТИ:

Пульс маленьких пташок –200уд/хв;

у кішок – 130 уд/хв;

у коня   - 35 уд/хв;

у слона – 25 уд/хв

Практична робота №2.

Т Е М А: Визначення частоти пульсу при різних станах організму.

М Е Т А: навчитися знаходити частоту серцевих скорочень  і   

               визначати пульс  у стані спокою і після  фізичного   

                навантаження.

О Б Л А Д Н А Н Н Я: годинник з секундною стрілкою;зошит,

                                     підручник.

Х І Д  Р О Б О Т И:

  1.  Знайдіть у себе на тілі ділянки, де артерії розташовані близько до поверхні тіла і намацайте пульс.
  2.  Засічіть час і, протягом 30 сек, підрахуйте пульс. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.
  3.  Виконайте 10 присідань і повторіть вимірювання пульсу. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.
  4.  Повторіть вимірювання пульсу через 1 і 5 хв. після навантаження. Дані помножте  на два і занесіть до таблиці.
  5.  На основі отриманих даних зробіть такі висновки:
  •  як змінюється частота серцевих скорочень відразу після навантаження і через 1 і 5 хв після нього;
  •  чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

       Ч А С Т О Т А   П У Л Ь С У

У стані спокою

Відразу після навантаження

Через 1хв після навантаження

Через 5хв після навантаження

Закріплення по питанню.

Чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

За рахунок чого скорочується тривалість серцевого циклу при збільшенні частоти серцевих скорочень?

(за рахунок періоду відпочинку).

  1.     Артеріальний тиск - тиск крові на стінки артерій.

      У кожної людини своє значення тиску.

                                            Т И С К

                    Систолічний                        діастолічний           

                   (максимальний)                 (мінімальний)

                      120+_10мм.рт.ст.              70_+ 10мм.рт.ст.

Вимірюють тиск у плечовій артерії.

У нормі судини перебувають у стані деякого напруження - тонусу.

При деяких захворюваннях тонус порушується.

                                        Порушення  тонусу (словникова робота)

                        ГІПЕРТОНІЯ                             ГІПОТОНІЯ

                    підвищення кров. тиску            зниження кров. тиску

                    - судини звужуються;                - судини розширюються;

                    - тиск підвищується;                  - тиск знижується;

                    - збільшується навантаж.           –погіршується   

                     на серце.                                    кровопостачання органів,       

                                                                    погіршуються умови їх роботи.

Слово надається медсестрі  школи ПРАВИЛА ВИМІРЮВАННЯ  

                                                                         АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ. 

Практична  робота №3   (Робота в парах)

Т Е М А:Визначення артеріального тиску в спокої і при фізичних

                                             навантаженнях.

М Е Т А:навчитися вимірювати артеріальний тиск в стані спокою і після

             фізичного навантаження.

О Б Л А Д Н А Н Н Я:манометр; фонендоскоп, зошит, підручник.

ХІД  РОБОТИ:

  1.  Закріпити на плечі сусіда манжетку так, щоб можна між манжеткою і плечем можна було просунути олівець.
  2.  Вставте оливи фонендоскопа у вуха, сприймаючу капсулу притисніть до шкіри ліктьової ямки цієї руки.
  3.  Грушею нагнітайте повітря до манжетки до тиску 170-200 мм.рт.ст., а потім за допомогою клапана, повільно випускайте повітря.
  4.   Позначте показання манометра в момент появи звуків( систолічний) і в момент їх зникнення(діастолічний).Дані занесіть до таблиці.
  5.  Виконайте 10 присідань і повторіть вимірювання тиску. Дані занесіть до таблиці.
  6.  Виконайте 20 присідань і повторіть вимірювання .Дані занесіть до таблиці.
  7.  На основі отриманих результатів зробіть висновки:
  •  як змінюється величина артеріального тиску після різних навантажень;
  •  чому при навантаженнях величина артеріального тиску змінюється?

                   АРТЕРІАЛЬНИЙ  ТИСК

                       Стан

організму

Систолічний тиск

(максимальний)

Діастолічний тиск

(мінімальний)

Спокій

Після 10 присідань

Після 20 присідань

Закріплення по питанню.

Чи зміниться величина артеріального тиску після навантаження?

Чому при навантаженні величина артеріального тиску змінюється?

УІ. Закріплення матеріалу

Робота в парах:

  1.  (заповнить таблицю)

Будова та функції судин кровоносної системи

ознака

артерії

капіляри

вени

Будова стінок

Функції

Приклади

  1.  Укажіть логічну послідовність руху крові у великому колі кровообігу.

А . капіляри;

Б. лівий шлуночок;

В. праве передсердя;

Г. порожниста вена;

Д. аорта.

УІІ. ПІДСУМОК  УРОКУ.  Рефлексія.   

УІІІ.    Домашнє завдання.      Параграф підручника, кросворди, реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84178. МОРФОЛОГИЯ ОПУХОЛЕЙ 27.97 KB
  Паренхима собственная ткань опухоли составляющая главную ее массу и определяющая ее рост и характер. Установлено что в клетках опухоли нарушена продукция кейлонов которые в нормальных условиях регулируют митотическую активность клеток и действуют как ингибиторы клеточного деления. Это своеобразие обмена опухоли усиливает ее сходство с эмбриональной тканью в которой также преобладают явления анаэробного гликолиза. они выступают в роли маркеров опухоли; они могут привести к возникновению клинических проявлений паранеопластических...
84179. МЕТАСТАЗЫ 23.43 KB
  Метастазирование складывается из пяти этапов: проникновение опухолевых клеток в просвет кровеносного или лимфатического сосуда; перенос опухолевых клеток током крови или лимфы; остановка опухолевых клеток на новом месте; выход опухолевых в периваскулярную ткань; рост метастаза. Попадание опухолевых клеток в кровоток как полагают происходит на ранних этапах развития многих злокачественных новообразований. Метастаз возникает только тогда когда в тканях остается в живых достаточное количество опухолевых клеток.
84180. ОБЩЕЕ УЧЕНИЕ ОБ ОПУХОЛЯХ 24.77 KB
  Различают три вида роста опухоли: экспансивный; инфильтративныи; аппозиционный. Экспансивный рост опухоли обычно медленный характерен для зрелых доброкачественных опухолей. При инфильтративном росте клетки опухоли врастают в окружающие ткани и разрушают их.
84181. ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. ПАПИЛЛОМА 25.39 KB
  Кроме того плотность папилломе может придавать характер строения паренхимы например папилломы в которых паренхима имеет строение плоскоклеточного ороговевающего эпителия всегда по консистенции плотные. вокализуются папилломы на коже слизистых оболочках выстланных переходным или неороговевающим эпителием. Наибольшее клиническое значение имеют папилломы гортани и мочевого пузыря. Папилломы детей и подростков или ювенильные папилломы чаще всего бывают множественными папилломатоз гортани.
84182. ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. АДЕНОМА. КИСТЫ 26.24 KB
  КИСТЫ Аденома Кисты Аденома зрелая доброкачественная опухоль из железистого эпителия. Иногда в опухоли обнаруживаются кисты в этих случаях говорят о кисто или цистоаденоме. Макроскопически они имеют вид кисты. Различают кисты: однокамерные однополостные; многокамерные многополостные.
84183. РАК, ИЛИ КАРЦИНОМА 24.31 KB
  Раки могут развиваться из покровного и из железистого эпителия. Основная классификация раков основана на гистологической картине которую копирует паренхима опухоли. Различают следующие раки из покровного эпителия: плоскоклеточный ороговевающий рак; плоскоклеточный неороговевающий рак; базальноклеточный рак; недифференцированный рак; переходноклеточный рак.
84184. НЕЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. ОПУХОЛИ МЕЗЕНХИАЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ 25.08 KB
  ОПУХОЛИ МЕЗЕНХИАЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ Зрелые доброкачественные фибробластические опухоли Незрелые злокачественные фибробластические опухоли Зрелые доброкачественные опухоли из жировой ткани Незрелые злокачественные опухоли из жировой ткани Зрелые доброкачественные фибробластические опухоли. Незрелые злокачественные фибробластические опухоли. Зрелые доброкачественные опухоли из жировой ткани.
84185. ОПУХОЛИ МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ 24.53 KB
  Макроскопически опухоль представляет собой четко отграниченный узел плотной консистенции волокнистый на разрезе. При обилии сосудов опухоль называют ангиолейомиома. Лейомиосаркома злокачественная лейомиома незрелая злокачественная опухоль из гладкой мускулатуры.
84186. ОПУХОЛИ КРОВЕНОСНЫХ И ЛИМФАТИЧЕСКИХ СОСУДОВ 24.01 KB
  Микроскопически опухоль состоит из ветвящихся сосудов капиллярного типа с узким просветом который не всегда заполнен кровью. 1ломусангиома опухоль Барре Массона зрелая доброкачественная опухоль сосудистого происхождения миоартериального гломуса. Гемангиоперицитома опухоль сосудистого происхождения в которой наряду с формированием сосудов происходит пролиферация периваскулярных клеток.