55810

КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ КІНЦЯ Х – ПОЧАТКУ ХІ СТ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; ознайомити з найвизначнішими пам’ятками цього періоду; охарактеризувати розвиток мистецтва...

Русский

2014-03-30

87.5 KB

4 чел.

Інтегрований урок

ТЕМА: КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ КІНЦЯ Х – ПОЧАТКУ ХІ СТ.

Мета: дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; ознайомити з найвизначнішими пам’ятками цього періоду; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів любов і повагу до книги, до митців далекого минулого, шанобливе ставлення до культурних здобутків українського народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь.

Навчально-методичне забезпечення: підручники, навчальні посібники, робочі зошити, картки, атласи, дидактичні матеріали, ілюстративні матеріали до теми, комп’ютер та мультимедійний проектор.

Поняття: «глаголиця», «кирилиця», «мозаїка», «фреска».

Структура уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1.  Усна народна творчість, літописання і література Київської Русі кінця Х – поч. ХІ ст.
  2.  Освіта.
  3.  Архітектура.
  4.  Фреска і мозаїка.

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

V. Підсумковий етап.

VI. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Тема і план уроку записані на дошці.

Запитання й завдання

  1.  Який термін використано в записі теми уроку?
  2.  Дайте визначення поняття «культура».

План вивчення нового матеріалу учні записують до зошита.

Робота зі схемою «Культура Київської Русі» (блок-схема зображена на дошці).

Доведіть, що кожен із зазначених чинників впливав на розвиток культури Київської Русі, та визначте, яким саме (позитивним чи негативним) міг бути цей вплив.

Колективна робота за завданням.

Розглянути репродукцію картини М. В. Васнецова «Богатирі» і відповісти на запитання:

  1.  Хто зображений на картині?
  2.  Як ви вважаєте, чому саме давньоруським богатирям присвятив митець одну із своїх картин?
  3.  Які легенди про давньоруських богатирів ви вже вивчали?
  4.  Крім легенд, які ще пам’ятники давньоруської епохи дійшли до сьогодення?

Історична задача.

Щорічно на Різдво в українських селах та містах діти відвідують хрещених та родичів і виконують традиційні обрядові пісні.

Як називаються ці обрядові пісні? До якого виду творчості вони належать? Наведіть приклади колядок та щедрівок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 (По ходу вивчення нового матеріалу учні ведуть словникову роботу.)

  1.  Усна народна творчість, літописання і література Київської Русі кінця Х – поч. ХІ ст.

Учитель літератури.

Репродуктивна бесіда за запитаннями, яка супроводжується використанням фольклорних записів пісень.

У Київській Русі набули значного поширення билини, поеми, присвячені важливим подіям, особливо боротьбі з ворогами. Вам, мабуть, відомі такі билини, як «Ілля Муромець», «Добриня Никитич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувались подвиги богатирів.

Запитання.

  1.  Які ви знаєте народні казки?
  2.  Що символізують в казках Змій Горинич та інші злі сили?

У піснях народ звеличував любов до рідної землі, героїзм її захисників, селянську працю, засуджував кривду і несправедливість. Велику роль у житті і побуті нашого народу відігравали народні обрядові пісні: веснянки, народні пісні, колядки.

Колективна робота за завданням.

Прослухати декілька давньоруських пісень, вказати, якій саме порі року і якому обрядові вони присвячені, визначити основні теми та проблематику усної народної творчості кінця Х – поч. ХІ ст.

(Учні прослуховують пісні та відповідають на запитання.)

Підсумовуючи відповіді учнів учитель робить висновок, що усна народна творчість – справжній скарб народу. Нація, яка забуває це, втрачає своє коріння і духовно бідніє.

Учитель історії. Значного розвитку в Київській Русі досягла освіта. За часів правління Ярослава Мудрого поширюється книгарство. Він не тільки зібрав бібліотеку в 960 книжок, але й сам займався перекладами з грецької. Важливе місце серед різноманітних книжок того часу посідали літописи (історичні твори, в яких розповіді про події та факти подаються за роками). Вони особливо поширилися, починаючи з X ст. після прийняття християнства. Авторами літописів переважно були представники духовенства.

У літописах відбилися найважливіші події в житті Київської Русі. Тому опрацювання текстів літописів має непересічне значення для дослідження минулого нашого народу. Літописи складали не лише у Києві, а й у інших містах Київської Русі: Чернігові, Переяславі, Новгороді, Пскові, Суздалі, Галичі тощо.

(При поясненні матеріалу використовуються твори художньої літератури.)

Першим історичним твором, можливо був «Літопис Аскольда», створений ще в 60-80-х роках ІХ ст. Анастас Корсунянин в 996 р. укладає в Десятинній церкві перший літописний звід, що дістав назву «Найдавніший Київський звід». Митрополит Київський Іларіон написав знаменитий твір «Слово про закон і благодать», присвячений Володимиру Великому. Ігумен Печерського монастиря Никон у 1078 р. створив самостійний літописний звід з 1039 по 1078 р.

Найбільш відомою серед літописних творів є «Повість минулих літ» Нестара - одне з унікальних творінь середньовіччя (вивчатиметься пізніше).

Уявіть, то ми з вами потрапили до бібліотеки у відділ стародруків, де зберігаються найдавніші рукописні книжки — літописи. Вони великі за розміром, важкі. Палітурки до них робили з дощок, обтягували шкірою, деякі книжки прикрашалися гаптуванням зі срібла, коштовним камінням. У них книжках відчувається любов і шана тих, хто працював над їх створенням. Перегорнемо сторінки однієї із цих безцінних історичних пам'яток.

Учитель літератури.

Аналізуємо джерела

Складання та переписування книжок було важкою роботою, про що свідчать такі прислів'я, що збереглися до нашого часу:

«Радий заєць, як утече з сильця,— так і писець, коли скінчив останній рядок";

«Радується купець, як вернеться додому, а корабель, як прийде до тихої пристані, а віл, як визволиться з ярма,—так і писець, як закінчить книгу».

  •  Виберіть правильне твердження.

Написання літописів забирало багато часу, тому що:

а) вони писалися «від руки»;

б) їх переписували декілька разів.

Учитель історії.

Учням роздаються картки і ставиться завдання: скласти схему, позначивши стрілками представників ремесел, що брали участь у створенні книг.

 

  1.  Освіта.

Учитель історії. Князі Рюриковичі (Олег, Ігор, Ольга, Святослав) заклали підмурок державної освіти і виховання. Основними закладами цього періоду, що діяли до прийняття християнства, були школи грамоти, де діти навчалися читати, писати, лічити. До 988 р. ці школи були носіями хліборобської культури, народних вірувань, традицій, звичаїв, обрядів. Крім здобуття формальних знань, діти знайомились із суспільними і природними явищами, побутом людей через засоби фольклору: казки, билини, приказки і прислів'я, пісні тощо. Вони усвідомлювали етичний ідеал свого народу: чесність, доброту, щирість, працьовитість, вірність. Ці народно-поетичні твори стали не лише засобом морально-естетичного та патріотичного виховання, а и джерелом окремих історичних свідчень.

На основі східнослов'янської протописемності та літер грецького алфавіту в IX ст. було створено нову загальновживану азбуку - спочатку глаголицю, пізніше - кирилицю, що відповідало інтересам об'єднання східнослов'янських земель Києвом не тільки в політичному та економічному, а й культурному аспектах. Авторами кирилиці, яка була добре пристосована до звуків слов'янської мови, були філософи, просвітителі та громадські діячі Кирило та Мефодій. Спрощена азбука робила освіту доступнішою для широких верств населення Київської Русі.

Історичний розвиток вимагав переходу до однієї із світових релігій. Князь Володимир віддав перевагу християнству. Охрещення у 988 р. Київської Русі сприяло залученню її до європейської культури, християнської моралі, духовному і культурному єднанню різних народів, позначилося на освіті та писемній справі.

За княжої доби школа та освіта Київської Русі якісно змінились. Приблизно з X-XII ст. з'являється термін «школа». Християнізація висунула потребу у відкритті шкіл, в яких готувалися перекладачі й переписувачі церковної літератури, здобували освіту вітчизняне духовенство, майстри будівельної справи для зведення храмів, спеціалісти з малярства, оздоблення церковних будівель, дипломати і державні чиновники різних служб.

Найпершою згадкою про школи у Києві є повідомлення літопису від 988 р. про те, що київський князь Володимир Великий «почав брати у знатних людей дітей і віддавати на вчення книжне». За тодішніми поняттями «книжне вчення» здобували ті, що були вже грамотними. Школа «була державним навчальним закладом підвищеного типу й утримувалася за рахунок князівської казни. Діти були ізольовані від домашнього впливу батьків, які, хоч і прийняли нову віру, але у поглядах залишалися язичниками». Подібні школи відкривалися в Новгороді, Чернігові, Галичі та інших містах Київської Русі.

Мережа шкіл у Русі неухильно зростала. Поряд із загальними, які навчали всіх дітей читати й писати, почали з’являтися спеціальні школи для дітей знаті. В 1030 р. Ярослав Мудрий утворив у Новгороді школу, до якої відібрали триста дітей «учити книгам». Учителями були священики, підручниками – богослужебні книги, найчастіше – Псалтир. Школи відкривали при церквах і монастирях. У 1086 р. княгиня Анна заснувала в Києві при Андріївському монастирі школу для дівчаток, котрих навчали грамоти, ремесел, співу й «інших корисних знань».

Самостійна робота за завданням.

Опрацювати текст підручника і відповісти на запитання:

  1.  Де і ким засновано першу школу для дівчаток?
  2.  На чому і чим писали русичі?
  3.  Хто був засновником першої бібліотеки Київської Русі?

  1.  Архітектура

Учитель історії. (Іде відеосупровід розповіді). Найбільшим архітектурними пам’ятками Київської Русі є Софія Київська і Десятинна церква.

Найбільша мурована церква Києва – Десятинна. Вона відома ще з літописів і археологічних дослідів. Будувалась за зразком храмів Охриди. Десятинна церква мала один купол, була прикрашена фресками, мозаїками, мармуром з мистецькою різьбою, мала інкрустовану підлогу. Цей храм було знищено під час монголо-татарської навали в 1240р. При будові цієї церкви застосувались такі архітектурні елементи, як апсида, купол. Апсида – це напівкруглий або овальний виступ алтарної частини собору. Купол (або баня) – це склепіння, несуча конструкція, що вінчає храм. Крім того храми Київської Русі мали колони, архітектурно оброблені вертикальні опори.

За князя Ярослава Мудрого будувалось багато пишних храмів. Але перлиною українського мистецтва був і остається храм святої Софії. Він збудований на честь перемоги руського війська над половцями в 1037 р. Цей храм має п’ять апсид, низьку вкриту галерею та тринадцять куполів. Як більшість церков того часу, вона мала грубі мури, в яких великі квадратні цеглини чергувалися з каменями, і все це було скріплене вапном. Всередині стіни були вкриті мозаїками і фресками. Якщо ви хочете поринути в світ середньовіччя Київської Русі, відвідайте цей храм.

Самостійна робота за завданням.

На основі прослуханого та переглянутого матеріалу, на ілюстраціях в підручнику, показати такі архітектурні елементи: апсида, купол, колони, опори.

  1.  Фреска і мозаїка.

Учням було дано упереджуюче завдання по створенню презентацій з використанням мультимедійних слайдів з цього питання.

Презентація учнівських робіт.

Репродуктивна бесіда за запитаннями і завданням

  1.  У яких храмах залишилися фрески і мозаїка? Назвіть їх.
  2.  Опишіть мозаїку «Оранта» в храмі святої Софії.
  3.  Як ви вважаєте, чому кубики смальти і скла не шліфували до блиску дзеркала?

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Фронтальне опитування.

  1.  Які жанри усної народної творчості розвивались у Давньоруську добу?
  2.  Які пам’ятники давньоруської літератури кінця Х – поч. ХІ ст. ви знаєте?
  3.  Назвіть літописи часів Київської Русі цього часу?
  4.  Наведіть приклади давньоруських храмових фресок і мозаїк, що збереглися до наших днів.
  5.  Хто виступив ініціатором відкриття шкіл на Русі?

V. Підсумковий етап.

Учитель робить висновок про те, що Київська Русь була носієм багатої, самобутньої, високорозвиненої культури. Історичні пам’ятки цього періоду є справжніми шедеврами світового мистецтва.

VI. Домашнє завдання.

  1.  Опрацювати текст підручника.
  2.  Підготувати розповідь про одну з архітектурних пам’яток Київської Русі.


художник

бондар

ушнір

архітектор

ювелір

бортник

тесляр

Культура Київської Русі

Політика князів

Вплив інших держав, особливо Візантії

Впровадження християнства

Високий рівень розвитку господарства

Звичаї й традиції слов’ян

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73109. Нормирование и измерение шума и вибрации 31 KB
  Нормируемыми параметрами постоянного шума на рабочих местах является: уровни звукового давления дБ в октавных полосах со среднегеометрическими частотами 315; 63; 125; 250; 500; 1000; 4000; 8000 Гц; уровень звука дБА измеряемый по шкале А шумомера при котором чувствительность...
73110. Методы борьбы с шумом и вибрацией 31 KB
  Методы борьбы с шумом и вибрацией Снижение шума и вибрации в производственных условиях можно добиться следующими методами: устранение или уменьшение шума и вибрации непосредственно в источнике их возникновения; локализация источников шума...
73111. Электрический ток и его действие на организм человека 30.5 KB
  Факторы влияющие на характер последствий воздействия на человека электрического тока: Величина напряжения и тока Электрическое сопротивление тела человека Продолжительность воздействия э. т. Пути тока через человека Род и частота электрического тока...
73113. Оценка опасности прикосновение человека к токоведущим проводам в зависимости от конструкции электрической сети и вида контакта 30.5 KB
  При изучении причин электротравматизма необходимо различать прямой контакт чел с токоведущими частями эл. Степенью опасности прикосновения человека к неизолированным токоведущим частям электрических установок находящихся под напряжением зависит от вида прикосновения.
73114. Классификация помещений по электробезопасности в зависимости от условий окружающей среды 29 KB
  В зависимости от наличия перечисленных условий, повышающих опасность воздействия тока на человека, «Правила устройства электроустановок» делят все помещения по опасности поражения людей электрическим током на следующие классы: без повышенной опасности, с повышенной опасностью...
73116. Принцип действия и устройство защитных заземления и зануления 29 KB
  Защитное заземление выполняют путем преднамеренного соединения корпусов оборудования с землей. Защитное заземление оборудования в сети с глухозаземленной нейтралью безопасность не обеспечивает.
73117. Основные, дополнительные и вспомогательные защитные средства, их характеристика 29 KB
  Электрозащитные средства представляют собой переносимые и перевозимые изделия служащие для защиты людей работающих с электроустановками от поражения электрическим током от воздействия электрической дуги и электромагнитного поля.