ID: 55811

Название работы: Київська Русь за Ярославичів

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Мета: зясувати яким було становище держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський стіл чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості визначити з якою метою збиралися зїзди князів та які рішення приймалися; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати становище держави за часів Ярославичів пояснити причини боротьби князів за Київський стіл називати мету та рішення князівських...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-02

Размер файла: 37.5 KB

Работу скачали: 4 чел.

Тема: Київська Русь за Ярославичів.

Мета: з’ясувати, яким було становище держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський стіл, чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості, визначити з якою метою збиралися з’їзди князів та які рішення приймалися; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал.

Основні поняття: з’їзди князів, тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість.

Очікувані результати: учні зможуть:

•  характеризувати становище держави за часів Ярославичів
•  пояснити причини боротьби князів за Київський стіл
•  називати мету та рішення князівських з’їздів

Хід уроку:

І.Орг. момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Казка «Кіт у чоботях» (уривок).

1.З яким історичним поняттям пов'язаний початок казки?

2.Що таке феодальна роздробленість?

3.Які причини феодальної роздробленості ви знаєте?

(учні називають причини і прикріплюються вони до дошки).

4.Як ви думаєте, можемо ми сказати що Київська Русь була на передодні  феодальної роздробленості?

Отже, сьогодні ми дізнаємося в якому становищі перебувала Київська Русь за часів Ярославичів, розглянемо причини скликання князівських з’їздів, які питання розглядали і які приймали рішення і з’ясуємо:

•  Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Становище держави за часів правління Ярославичів.

Після смерті Ярослав Мудрий залишив своїм дітям заповіт. Він пам’ятав, що і сам став київським князем внаслідок міжусобної боротьби. І щоб цього більше не було він розподілив владу між своїми синами.

Ізяслав – Київ

Святослав – Чернігів

Всеволод – Переяслав

Ігор – Волинь

В’ячеслав – Смоленщина

Онук Ростислав – Галицька земля

І група – Знайти спільні причини розпаду Київської Русі з причинами розпаду Європейських держав.

ІІ група – Знайти особливості , які відрізняли занепад Київської русі від Європейських держав.

( робота в групах з підручником)

(Учні записують на дошці і пояснюють на прикладах.)

Отже, за часів правління Ярославичів установилася феодальна вотчина, відносини, які були закріплені законом «Правда Ярославичів», часті міжусобні війни між братами , боротьба з кочовиками неспроможність Ізяслава тримати владу як над всією територією так і в своєму князівстві. Все це сприяло політичній нестабільності Київської Русі та вело до політичної роздробленості.

2.Боротьба між Ярославовичами за Київський стіл.

В ході розповіді учні заповнюють таблицю «Правління Ярославичів в Києві».

1054                               ….                               1078                            ….

Ізяслав

Святослав                 Святослав                         ….                             ….

Всеволод

Перевірка учнівських записів.

3.Любецький з’їзд князів.

Восени 1097 році в м. Любечі зібрався з’їзд князів Київської Русі. Присутні були 6 найвпливовіших князів. Керували з’їздом Святополк Ізяславич та Володимир Всеволодович Мономах.

Ось вам документ, в якому йде мова про цю подію.  Знайдіть в ньому помилки . Додаток 1.

Робота з документом та підручником.  

Відбулося ще 3 з’їзди, але рішення які приймалися не були дотримані. Міжусобні війни затихли, але не припинилися.

ІV. Узагальнення.

Отже, повернемося до нашого запитання:

Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості?

V. Підсумки уроку.

«Дерево знань»

Домашнє завдання: параграф 10.

                                                                                                               Додаток 1.

У рік 6605 (1079). Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Коростені, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося  в одне серце і обережімо Руську землю.  Схилимо голови перед князем Київським і визнаємо зверхність його».

Знайдіть помилки в документі і прокоментуйте їх.