55811

Київська Русь за Ярославичів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: з’ясувати яким було становище держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський стіл чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості визначити з якою метою збиралися з’їзди князів та які рішення приймалися; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати становище держави за часів Ярославичів пояснити причини боротьби князів за Київський стіл називати мету та рішення князівських...

Украинкский

2014-04-02

37.5 KB

4 чел.

Тема: Київська Русь за Ярославичів.

Мета: зясувати, яким було становище держави за часів Ярославичів;чому точилася боротьба Ярославичів за Київський стіл, чи перебувала Київська Русь на межі феодальної роздробленості, визначити з якою метою збиралися з’їзди князів та які рішення приймалися; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал.

Основні поняття: з’їзди князів, тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість.

Очікувані результати: учні зможуть:

  •  характеризувати становище держави за часів Ярославичів
  •  пояснити причини боротьби князів за Київський стіл
  •  називати мету та рішення князівських з’їздів

Хід уроку:

І.Орг. момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Казка «Кіт у чоботях» (уривок).

1.З яким історичним поняттям пов'язаний початок казки?

2.Що таке феодальна роздробленість?

3.Які причини феодальної роздробленості ви знаєте?

(учні називають причини і прикріплюються вони до дошки).

4.Як ви думаєте, можемо ми сказати що Київська Русь була на передодні  феодальної роздробленості?

Отже, сьогодні ми дізнаємося в якому становищі перебувала Київська Русь за часів Ярославичів, розглянемо причини скликання князівських з’їздів, які питання розглядали і які приймали рішення і з’ясуємо:

  •  Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Становище держави за часів правління Ярославичів.

Після смерті Ярослав Мудрий залишив своїм дітям заповіт. Він пам’ятав, що і сам став київським князем внаслідок міжусобної боротьби. І щоб цього більше не було він розподілив владу між своїми синами.

Ізяслав – Київ

Святослав – Чернігів

Всеволод – Переяслав

Ігор – Волинь

В’ячеслав – Смоленщина

Онук Ростислав – Галицька земля

І група – Знайти спільні причини розпаду Київської Русі з причинами розпаду Європейських держав.

ІІ група – Знайти особливості , які відрізняли занепад Київської русі від Європейських держав.

( робота в групах з підручником)

(Учні записують на дошці і пояснюють на прикладах.)

Отже, за часів правління Ярославичів установилася феодальна вотчина, відносини, які були закріплені законом «Правда Ярославичів», часті міжусобні війни між братами , боротьба з кочовиками неспроможність Ізяслава тримати владу як над всією територією так і в своєму князівстві. Все це сприяло політичній нестабільності Київської Русі та вело до політичної роздробленості.

2.Боротьба між Ярославовичами за Київський стіл.

В ході розповіді учні заповнюють таблицю «Правління Ярославичів в Києві».

1054                               ….                               1078                            ….

Ізяслав

Святослав                 Святослав                         ….                             ….

Всеволод

Перевірка учнівських записів.

3.Любецький з’їзд князів.

Восени 1097 році в м. Любечі зібрався з’їзд князів Київської Русі. Присутні були 6 найвпливовіших князів. Керували з’їздом Святополк Ізяславич та Володимир Всеволодович Мономах.

Ось вам документ, в якому йде мова про цю подію.  Знайдіть в ньому помилки . Додаток 1.

Робота з документом та підручником.  

Відбулося ще 3 з’їзди, але рішення які приймалися не були дотримані. Міжусобні війни затихли, але не припинилися.

ІV. Узагальнення.

Отже, повернемося до нашого запитання:

Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості?

V. Підсумки уроку.

«Дерево знань»

Домашнє завдання: параграф 10.

                                                                                                               Додаток 1.

У рік 6605 (1079). Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися (в городі) Коростені, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося  в одне серце і обережімо Руську землю.  Схилимо голови перед князем Київським і визнаємо зверхність його».

Знайдіть помилки в документі і прокоментуйте їх.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82424. Аналитическая философия XX века: основные направления и проблемы 28.31 KB
  Одна из отличительных черт интеллектуальной культуры XX столетия развитие и нарастающее влияние аналитической философии. Главные цели философии анализа выявление структуры мысли прояснение всего смутного невнятного достижение прозрачного соотнесения языка и реальности четкое разграничение значимых и пустых выражений осмысленных и бессмысленных фраз. Внутри аналитической философии выделяют два направления: философию логического анализа и философию лингвистического анализа или лингвистическую философию. Исходные проблемы и понятия...
82425. Структурализм и постструктурализм 31.84 KB
  В античности понятие структуры было синонимом понятия форма. В трудах Структурная антропология 1958 и Структурная антропология два 1973 рекомендует при исследовании культуры обращать внимание не на субъекты но на такие культурные структуры жизни как мифы ритуалы маски правила бракосочетания родственные связи языки как на знаковые структуры и изучать их не диахронно а синхронно увязывая факты в целое....
82426. Теоретические истоки философии постмодернизма. Идея концепта, поиск новых смыслов философии, современные оценки 27.97 KB
  В основе мировоззрения постмодернизма лежат принципы космизма экологизма феминизма постгуманизма новой сексуальности как ответы на новые проблемы нового мира. Мировоззренческие элементы постмодернизма могут быть реконструированы в культурную программу постмодернизма парадигму эписгему новую онтологию новую гносеологию новую логику. Постмодернизм сторонится тотализирующих моделей чем знаменует смену познавательной парадигмы пересматривает позиции субъекта как центра и источника системы мировоззренческих представлений...
82427. Общая характеристика социокультурного и мотивационного контекстов современной зарубежной философии 26.06 KB
  Ухудшение условий жизни людей утрата природой своих естественных свойств истощение материальных ресурсов сказываются на жизни каждого человека подвергая опасности здоровье психическое состояние как ныне живущих так и будущих поколений. ознаменовалось огромными переменами во всех сферах жизни общества: значительно усилилось влияние науки и возросла ее роль в жизни всего мирового сообщества. в области общественной жизни и политики происходит обострение межгосударственных и социальных противоречий внутри отдельных стран которые выливаются в...
82428. Новые тенденции в современной зарубежной философии. Специфика «перехода от мира науки к миру жизни» 28.48 KB
  На наш взгляд основными и определяющими характер современной западной философии являются следующие направления: феноменология герменевтика экзистенциализм структурализм неопозитивизм постмодернизм. Основными тенденциями в развитии современной философии выступают Сциентизм и Антропологизм. Первая проявляется в позитивизме философии науки структурализме и других.
82429. Оценка классического наследия, отношение к традиции в современной зарубежной философии. М. Фуко о «четырехкратном сдвиге кантовского вопроса» 31.82 KB
  Все это наводит на мысль о внутреннем родстве и общей социальноисторической обусловленности широкого духовного процесса переоценки ценностей который продолжается и находит новые импульсы и в наши дни. Будучи двуединством эмпирического и трансцендентального человек является таким образом местом непонимания того самого непонимания которое постоянно грозит затопить мысль ее собственным небытием но в то же время позволяет мысли собраться в целостность на основе того что от нее ускользает. Теперь уже вопрос не в том как же собственно...
82430. Философия прагматизма 29.09 KB
  Философия прагматизма сформировалась и получила широкое распространение в мире особенно в США в XX веке. К числу его фундаментальных положений относят: абсолютизацию факта изменчивости непостоянства объективного мира; сам принцип прагматизма определяющий значимость знания его практическими последствиями; трактовку опыта не как плавного спокойного потока событий текущих в ясное будущее а как цепь неожиданных ситуаций в которых наш кругозор ограничен рамками сложившихся в данный момент условий требующих от нас принятия быстрого...
82431. Кризис европейской рациональности и пути его преодоления в представлениях современных западных философов 25.75 KB
  Задача заключается с их точки зрения в том чтобы преодолеть негативные явления и сохранить традиционные ценности ренессансной и просвещенческой культуры. В отличие от российской философской мысли где значительную роль играет представление об особой роли России в преодолении кризиса культуры и религиозной ориентации в ходе этого преодоления западные философы посвоему видят как причины возникшей кризисной ситуации так и пути её преодоления. Известные западные философы XX века говорили о неизбывности кризисности сопровождающей развитие...
82432. Дилемма сциентизма и антропологизма 26.8 KB
  Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого когда наука Нового времени пыталась обосновать новые подлинно гуманные ценности и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается что наука есть производительная сила общества порождающая общественные ценности и имеющая...