55850

Самоосвіта – одна із акмеологічних умов професійного росту вчителя

Научная статья

Педагогика и дидактика

Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Не секрет що багато батьків приводячи дитину до школи просяться в клас до конкретного вчителя предметника або класного керівника.

Украинкский

2014-03-30

51.5 KB

1 чел.

Самоосвіта   – одна із акмеологічних умов

професійного росту вчителя

Програма професійної самоосвіти вчителя географії та біології

Веселинівської районної гуманітарної гімназії

Павлюк Інни Василівни

Навіщо педагогу ВЧИТИСЯ?

Вдосконалюватися, на мою думку, потрібно все життя. Ми,   педагоги-практики, найчастіше орієнтуємося на свій досвід. І тому для нас величезний інтерес представляє наука.

І чим більше пізнаєш, тим більше розумієш, скільки ще корисного можна почерпнути для себе.

Педагог-професіонал завжди шукає найоптимальніші шляхи для підвищення якості навчання та розвитку інтересу до предмета. Сьогодні дуже важливо, щоб учитель був творчою, саморозвиненою особистістю. Адже саме Учитель має великий вплив на формування світогляду Людини, яку він навчає.

Сучасний вчитель –це професіонал, він має бути і артистом , і художником, і письменником, і співаком, але при всьому цьому завжди залишатися і учнем. Хороший учитель постійно повинен продовжувати вчитися: вчитися працювати над собою, вчитися спілкуватися  з дітьми, вчитися готуватися до уроку. Вчитися, вчитися, вчитися… Педагогічна діяльність подібна до мозаїки - образ складається з шматочків, кожен з яких необхідно підібрати по кольору, формі, розміру. Праця кропітка, трудомістка: не завжди частинки співпадають. Іноді доводиться все перекладати по - новому.

У Святому Письмі сказано, що всякий, хто вчить, ПОВИНЕН у першу чергу вчити самого себе! Тому самоосвіта - це чергова сходинка нашого педагогічного Олімпу.

 Вдосконалення якості навчання та виховання в сучасній школі безпосередньо залежить від рівня підготовки педагога. Суспільство завжди висувало і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше. Учитель повинен знати не тільки свій предмет і володіти методикою його викладання, а й бути обізнаним з іншими науками, різними сферами суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці та економіці. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ.

Що таке професійне становлення педагога? Як довго проходить цей процес? Результатом професійного становлення будь-якого суб'єкта діяльності є його професійна майстерність. Ні для кого не секрет, що протягом життя людині доводиться змінювати поле діяльності, не завжди вибір, зроблений після закінчення школи, буває усвідомленим. Але, так чи інакше, будь-яка робота вимагає розвитку певних навичок.

Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Тому професійне зростання також можна назвати і пошуком свого шляху, набуттям власного голосу. Для мене план професійно-особистісного розвитку направлений на отримання  таких знань, які б сприяли розширенню освіченості у своєму предметі, підвищенню ефективності навчання предмету, сприяли б виробленню нових педагогічних прийомів і методик, розвитку творчого потенціалу у професійній діяльності. Створюючи модель програми професійно-особистісного саморозвитку, я виходила з того, що сьогодні суспільству потрібні ініціативні й самостійні фахівці, здатні постійно вдосконалювати свою особистість і діяльність. Займаючись самоосвітою згідно особистого плану саморозвитку, мною досягнуто певних результатів у роботі, які показують, що у моїх учнів формується нова система знань, умінь і навичок, розвивається самостійність, виникає інтерес до географії та біології, а це все сприяє підвищенню ефективності навчання учнів.

Мотиви, які спонукають мене до самоосвіти

Бажання творчості. Вчитель - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати за одним і тим же поурочним планом або сценарієм. Робота повинна бути цікавою і приносити задоволення.

Зміни, що відбуваються в житті суспільства. Ці зміни в першу чергу торкаються учнів, формують їхній світогляд, і не хотілося б, щоб мій образ формувався у них як образ «несучасної людини».

Конкуренція. Можливість бути потрібною на роботі. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину до школи, просяться в клас до конкретного вчителя, предметника або класного керівника.

Громадська думка. Мені не байдуже, вважають мене «хорошим» або «поганим». Поганим вчителем бути прикро.

Матеріальне стимулювання. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися підвищення категорії, збільшення навантаження у школі.

Інтерес. Вчитися просто цікаво. Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися? Чи вправі вона тоді викладати?

Основні напрями професійно-особистісного саморозвитку:

1. Розширення кругозору зі своїх предметів,  культури людства:

- ознайомлення з принципами сучасної державної освітньої політики;

- розвиток економічної грамотності;

- оволодіння елементами інформаційної культури;

- досягнення високого загальнокультурного рівня; забезпечення якісної психолого-педагогічної підтримки освітнього процесу;

- здатність до вироблення індивідуального стилю педагогічної поведінки.

2.Задоволення специфічної потреби у практико-орієнтованих знаннях.

3. Забезпечення розвиваючого ефекту набутих знань, вирішення реальних практичних ситуацій, які виникають у процесі педагогічної діяльності.

 Можна сказати, що зміст програми направлений на  вирішення реальних проблем, з якими я стикаюся в процесі своєї професійної діяльності.

Види діяльності в процесі самоосвіти, які сприяють моєму професійному зростанню як вчителя:

-  систематичний перегляд певних телепередач;

- читання методичної, педагогічної та предметної літератури;

- огляд в Інтернеті інформації з методики викладання предметів, педагогіки, психології, педагогічних технологій;

- розв’язування  олімпіадних завдань, тестів, питань ЗНО, кросвордів та інших завдань підвищеної складності або нестандартної форми;

- відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;

- дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;

- систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;

- організація гурткової та позакласної діяльності з предмету;

- вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій;

- відвідування предметних виставок та тематичних екскурсій з предмету при проходженні курсів;

- спілкування з колегами в школі, районі, області та в Інтернеті;

- ведення здорового способу життя, заняття спортом, фізичними вправами.

Етапи самоосвіти

Зміст поняття професійної компетентності вчителя включає три аспекти якостей і властивостей особистості:

- професійно-особистісний, пов'язаний з освоєнням і розвитком професійних знань і умінь, інтелектуального потенціалу та емоційно-вольової сфери;

- професійно-діяльнісний, пов'язаний з розвитком особистості і створенням умов для її саморозвитку;

- професійно-творчий, пов'язаний з готовністю вчителя до сприйняття та реалізації інноваційних ідей, нової інформації, умінням оволодіти новими технологіями.

Такий підхід дозволяє сформувати модель розвитку моєї професійної компетентності в умовах додаткової педагогічної освіти як цілісну, динамічну систему, яка включає діагностичний, інформаційно-мотиваційний, проектно-організаційний і узагальнюючий етапи.

На діагностичному етапі відповідаю на питання: чи знаю я це і навіщо мені це треба знати, визначаю мої потреби, інтереси, труднощі в практичній професійній діяльності.

На інформаційно-мотиваційному етапі результатом роботи є пробудження інтересу до особливостей своєї «Я-концепції» і свого професійного розвитку, причин і джерел своїх практичних труднощів.

На проектно-організаційному етапі вибудовую індивідуальну перспективну програму професійного розвитку і саморозвитку.

На узагальнюючому етапі завершальним моментом є готовність до самореалізації у своїй практичній діяльності отриманих знань, рекомендацій, оцінка ступеня значущості отриманої інформації.

Результативність самоосвіти:

- Збільшення кількості учнів – членів природничого відділення шкільного наукового товариства учнів «МАНго».

- Збільшення кількості учнів, які обирають мої предмети на ДПА та ЗНО.

- Збільшення кількості учнів - учасників та призерів предметних олімпіад, турнірів та різноманітних  конкурсів: «Птах року», «Яри та балки Миколаївщини», «Світ алюмінію», «Форум юних фізиків», «Колосок», «Космічні фантазії»,  «Турнір юних географів», «Степова Еллада».

- Мої учні обирають захист творчих проектів як форму атестації з окремих тем географії та біології, готують комп'ютерні презентації з біології та географії.

- Організація роботи гуртка «Цікавий дивосвіт», випуск фотогазет.

- Розробка сценаріїв для виступу екологічної агідбригади.

- Проведення відкритих уроків, семінарів-практикумів для педагогів школи та району на базі гімназії.

- Участь у конкурсі «Панорама творчих уроків -2005, 2008, 2009».

- Участь та перемога в обласному етапі конкурсу «Вчитель року -2006(ІІІ) та 2010 (ІІ)» номінація географія.

- Участь в обласному етапі конкурсу «Педагогічний досвід освітян регіону».

- Робота над апробацією підручників «Біологія» та «Географія».

- Керую роботою районного методичного об’єднання вчителів географії.

На власному досвіді я переконалася в тому, що сьогодні можна вчитися із задоволенням. Вчитися можна різними шляхами, і кожен вибирає собі найбільш прийнятний, але хочеться нагадати слова німецького філософа Дістервега: «Ти лише до тих пір здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над власною освітою ...». Бажаю всім удачі та успіху!

Література

  1.  Вчитель: Самооцінювання  /упоряд. Н. Мурашко. – К., 2007. – 128с.
  2.  Гузова Л.П. Развитие профессиональной культуры учителя – фактор  успешной работы // Методист. – 2005. - №2. – С.34-37.
  3.   Довгопол І. Професійна компетентність педагога: методика комплексного дослідження. – Сімферополь, 2006. – 70с.
  4.  Діагностика праці вчителя. /Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. – жовтень. –С.64-70.
  5.  Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.
  6.  Стецюк Л.І. Методологічні основи діяльності вчителя // Все для вчителя. – 2005. - №23-24. – С.11-28.
  7.  Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога

     // Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

  1.  Стадник О.Л. Створення умов для розвитку творчої особистості вчителів   // Все для вчителя. – 2005. - №21-22. – С.30-32.
  2.  Тевлін Б. Резерви підвищення професійної майстерності вчителів // Завуч (Шкільний світ). – 2004. - №11. – С.3-6.
  3.  Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення  компетентності педагогів // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №13. – С.10 (вкладка).

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78940. Соотношение науки, философии, искусства, обыденного познения 36 KB
  Соотношение науки философии искусства обыденного познения. Проблема отличия науки от других форм познавательной деятельности это проблема демаркации т. 5 Для науки характерна постоянная методологическая рефлексия. Иногда можно выделить конденсат народной науки в виде заветов примет наставлений ритуалов и пр.
78941. Стратегии порождения научных знаний 29 KB
  Иными словами элементы предпосылки ростки будущей науки формировались в недрах другой духовной системы но они еще не выделялись из них как автономное самостоятельное целое. Действительно предпосылки науки создавались в древневосточных цивилизациях Египте Вавилоне Индии Китае Древней Греции в форме эмпирических знаний о природе и обществе в виде отдельных элементов зачатков астрономии этики логики математики и др. Постепенно складываются в самостоятельные отрасли знания астрономия механика физика химия и другие...
78942. Культура античного полиса и становление первых форм теоретической науки 31.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...
78943. Развитие форм научного мышления в средние века 41 KB
  Но в это время существуют уже области знаний которые подготавливали возможность рождения науки. Каковы особенности интеллектуальной атмосферы Средневековья и кто являлся основными представителями средневековой науки Эпоху Средневековья относят к началу II в. Важными остаются вопросы о соотношении разума и веры науки и религии. К особенностям средневековой науки ученые причисляют ее ориентацию на совокупность правил в форме комментариев тенденцию к систематизации и классификации знаний.
78944. Формирование эмпирического метода исследования 26.5 KB
  Некоторый фрагмент действительности объективные события результаты относящиеся либо к объективной реальности факты действительности либо к сфере сознания и познания факты сознания. В научном познании факты играют двоякую роль: вопервых совокупность фактов образует эмпирическую основу для выдвижения гипотез и построения теорий; вовторых факты имеют решающее значение в подтверждении теорий если они соответствуют совокупности фактов или их опровержении если тут нет соответствия. При этом недопустимо выхватывать отдельные...
78945. Формирование рационал. метода исследования 30.5 KB
  Мышление осуществляющийся в ходе практики активный процесс обобщенного и опосредованного отражения действительности обеспечивающий раскрытие на основе чувственных данных ее закономерных связей и их выражение в системе абстракций понятий категорий и др. Человеческое мышление осуществляется в теснейшей связи с речью а его результаты фиксируются в языке как определенной знаковой системе которая может быть естественной или искусственной язык математики формальной логики химические формулы и т. Что такое мышление и каковы его основные...
78946. Общие проблемы структуры научного знания 26 KB
  С точки зрения взаимодействия объекта и субъекта научного познания последнее включает в себя четыре необходимых компонента в их единстве: а Субъект науки ключевой ее элемент: отдельный исследователь научное сообщество научный коллектив и т. в Система методов и приемов характерных для данной науки или научной дисциплины и обусловленных своеобразием их предметов. Выявление структуры науки в этом ее аспекте ставит проблему классификации наук. По предмету и методам познания выделяют науки о природе естествознание об обществе ...
78948. Роль государства в управлении научно-техническим потенциалом 43 KB
  Четко проступает ряд новых сформировавшихся за последние десятилетия тенденций во взаимоотношениях науки и государства внутри самой сферы науки между отдельными ее составляющими и наконец между наукой и обществом в целом. Государство выступает сегодня по отношению к науке по крайней мере в шести ипостасях: как законодатель устанавливающий фундаментальные правовые основы функционирования общества и в том числе его научнотехнической сферы; как один из основных источников финансирования научных исследований и разработок; как массовый...