55886

ЖИТТЄВІ КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ ТА ФОРМИ ЇХ ПЕРЕЖИВАННЯ

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета заняття: формування цілісного уявлення про кризи їх види фазі; форми переживання життєвих криз; вплив кризи на розвиток особистості; усвідомлення практичного значення набутих знань; формування навичок управління власними психічними станами; перевірка результатів засвоєння програмного матеріалу та оцінка знань студентів. Поняття кризи та її види та фази. Життєві кризи з позицій рольової теорії Питання що виносилися для самостійного опрацювання.

Украинкский

2014-04-02

56 KB

17 чел.

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ЮРИДИЧНОЇ  ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ

Дисципліна “Психологія особистості”

Методична розробка семінарського заняття4

по темі № 3 : «ЖИТТЄВІ  КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ ТА ФОРМИ ЇХ ПЕРЕЖИВАННЯ»

Навчальний час – 2 години

Підготувала:

викладач кафедри

Павелко І.І.

Обговорено і схвалено

на засіданні кафедри

„   ” серпня 2011р.

Протокол №

ОДЕСА – 2011


Мета заняття: формування цілісного уявлення про кризи,  їх види фазі; форми переживання життєвих криз; вплив кризи на розвиток особистості; усвідомлення практичного значення набутих знань; формування навичок управління власними психічними станами; перевірка результатів засвоєння програмного матеріалу та оцінка знань студентів.

  

План проведення заняття:

  1.  Вступ: оголошення теми та завдань семінарського заняття, визначення його місця та ролі в структурі навчальної дисципліни, доведення до аудиторії порядку проведення заняття – 5 хв.
  2.  Обговорення навчальних питань – 30 хв.
  3.  Обговорення питань що виносилися для самостійного опрацювання – 15 хв.
  4.  Заслуховування  та обговорення рефератів - 20 хв.
  5.  Підведення підсумків, виставлення оцінок, відповіді на запитання – 10 хв.

Навчальні питання:

1. Поняття кризи та її види та фази

2. Форми переживання людиною життєвих криз

3. Життєві кризи з позицій рольової теорії

Питання що виносилися для самостійного опрацювання:

1.Форми переживання людиною життєвих криз.

  1.  Особливості прояву кризи ідентичності у студентському віці.

Методика проведення семінарського заняття

1. Вступне слово викладача.

Викладач оголошує тему, мету, порядок проведення заняття; перевіряє наявність у курсантів та студентів конспектів лекції та літературних першоджерел.

Криза (грец. Krisis – рішення, перелом) – нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов'язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості і виявляється у цілісних психічних і особистісних змінах . Криза - це зіткнення двох реальностей: психічної реальності людини з її системою світогляду, патернами поведінки і т.п. і тієї частини об'єктивної дійсності, яка суперечить її попередньому досвіду. Л.С. Виготський ввів ділення кризового віку на передкритичну, власне критичну і післякритичну фази.

Життєва криза - це переломний етап у житті особистості, рубіж між старим і новим досвідом, якісний перехід із одного стану в інший. Він, як і всяка зміна, має два види детермінації: внутрішню (обумовлену поступовими внутрішніми змінами, що приводять до якісного стрибка, і зовнішню, обумовлену обставинами життя, складностями міжособистісних стосунків, якимись значущими життєвими подіями і та ін.

З точки зору змісту і характеру психологічних проблем чи життєвих обставин, що спричинили кризову ситуацію, а також особистісних ролей, що виникають, розвиваються і зникають, можна виділити кілька типів життєвих криз: кризи становлення особистості, кризи здоров'я, термінальні кризи, кризи значущих стосунків, кризи особистісної автономії, кризи самореалізації, кризи життєвих помилок тощо.

Однією з форм життєвої кризи є екзистенціальна фрустрація, що пов'язана з втратою смислу життя. З точки зору характеру зміни ролей і часової орієнтації особистості кризи можна поділити на три типи: а) кризи з орієнтацією в майбутнє; б) кризи з орієнтацією в минуле; в) кризи без чітко вираженої часової орієнтації.

Руйнування ролі, що відбувається в процесі життєвої кризи, завжди супроводжується руйнуванням її адаптивної, захисної функції: втратою смислу життя, порушенням адекватного уявлення про себе, втратою звичних форм поведінки, пов'язаної з необхідністю створювати нові поведінкові моделі (в тому числі й адаптивні), яких перед тим ще не було, і т.д. Це руйнування не може проходити безболісно, особливо якщо побудова нових ролей чи прийняття їх ускладнені

  1.  Обговорення навчальних питань.

По першому питанню особлива увага приділяється:

- вивченню поняття та сутності такого соціального явища як, - криза;

- діленню кризового віку на три фази за Л.С. Виготським: попередня фаза, власне критична фаза, післякритична фаза.

По другому питанню особлива увага приділяється:

- розгляду однієї із форм життєвої кризи – екзистенціальної фрустрації.

- розгляду фрустрації минулого, фрустрації теперішнього, фрустрації майбутнього.

- поділу криз на три типи: а) кризи з орієнтацією в майбутнє, б) кризи з орієнтацією в минуле, в) кризи без чітко вираженої часової орієнтації.

По третьому питанню особлива увага приділяється:

- розгляду сутності життєвих криз і їх вплив на особистість;

- розгляду типів життєвих криз: кризи становлення особистості, кризи здоров'я, термінальні кризи, кризи значущих стосунків, кризи особистісної автономії, кризи самореалізації, кризи життєвих помилок.

3. Обговорення питань що виносилися для самостійного опрацювання:

  1.  Форми переживання людиною життєвих криз.
  2.  Особливості прояву кризи ідентичності у студентському віці.

4. Заслуховування реферативних повідомлень. 

  1.  Криза та її роль  у розвитку людини.
  2.  Термінальні кризи та форми переживання.
  3.  Криза здоров’я та форми переживання.
  4.  Криза значущих стосунків.
  5.  Самогубство, як форма переживання кризи.

5. Підведення підсумків заняття.

Викладач оцінює активність групи в цілому й окремо кожного курсанта та студента; тим курсантам та студентам, що недостатньо засвоїли питання семінару, визначає завдання для самостійної роботи з наступною їх перевіркою. Даються рекомендації щодо самостійної роботи над окремими питаннями та відповіді на запитання курсантів та студентів, які викликають у них інтерес чи непорозуміння

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Скрипченко О.В., Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. Вікова та педагогічна психологія [Текст]: [заг. ред. О.В.Скрипченко] // Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2001, С. 233-259.
  2.  Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л. Морено [Текст] / Г.Лейтц. - М., 1994.
  3.  Максимов М. Как преодолевать кризисы [Текст] / М. Максимов // Физкультура и спорт. - 1986. -№ 10, С. 14-21.
  4.  Малкина-Пых И.Г. Кризисы подросткового возраста. [Текст]  / И.Г.Малкина-Пых. - М.: Эксмо, 2004, С.58-114.
  5.  Мерлин В. С. Психология индивидуальности [Текст] / В.С. Мерлин.-Москва, 1996.
  6.  Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. [Текст] / В.С. Мерлин. - М., 1986.
  7.  Морено Дж. Театр спонтанности. [Текст] /  Морено Дж.. - Красноярск, 1993.
  8.  Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. [Текст] : Учебное пособие / В.С.Мухина. - М.: Академия, 2000, С. 420-423.
  9.   Мясищев В. Н. Личность и неврозы. [Текст] : монографія / В.Н.Мясищев.- Л.: ЛГУ. - 1960.
  10.  Рогов Е.И. Общая психология [Текст] [за ред. Е.И.Рогова] Учебное пособие. - М. ВЛАДОС, 1995 г.
  11.  Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: навчально-методичний посібник. [Текст]: Навчальний посібник // В.М. Поліщук. - Суми: ВТД "Університетська книга". - 2005, С.114-118.
  12.  Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія [Текст] [под ред. М.В. Савчина] // Навчальний посібник.- К.: Академвидав, 2005, С.257-263, 238-239.

12. Ядов В.А.Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. [Текст] : монографія / В А. Ядов.- М., 1979.

  1.  Ядов В.А.Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. [Текст] : монографія / В А. Ядов.- М., 1979.
  2.  Титаренко Т.М. Жизненный мир личности: этапы становлення [Текст]  Т.М.Титаренко // Философ. и социол. мысль. - 1991. -№ 1.
  3.  Тойч Дж. М, Тойч Ч. К. Второе рождение, или Искусство познать и изменить себя [Текст] [под ред. Дж.Тойча] / - М.; Лос-Анжелес, 1995.
  4.  Толстых А.В. Возрасты жизни. [Текст] : монографія / А.В.Толстых  - М., 1988.
  5.  Фромм Э. Человек для себя. [Текст] : монографія / Э.Фром. - Минск, 1992.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20235. Теплопровідність газів 36.5 KB
  При теплопровідності перенос енергії відбувається в результаті безпосередньої передачі енергії від часинок що володіють більшою енергією до частинок з меншою енергією. Теплопровідність газів описується рням Фур’є: æ=–коефіцієнт теплопровідності [æ]=Вт мК [q]=дж с=Вт де λ – середня довжина вільного пробігу молекули газа дорівнює шляху що пройшла молекула за час поділеному на кількість співударів за цей час де середня швидкість теплового руху молекули густина газу – кількість теплоти що переноситься за одиницю часу...
20236. Основи методу молекулярної динаміки 104.5 KB
  Вивчається положення та швидкість різних частинок комірки. Одночасна зміна положення частинок в усіх комірках. ABCDположення частинок в різні моменти часу. Задача: зв’язати ці положення: Ейлер запропонував замінити на кут який утворює дотична KA до траєкторії руху тої частинки в т.
20237. Ефект Джоуля-Томсона 88.5 KB
  Ефект ДжоуляТомсона Ефект ДжоуляТомсона – це зміна температури газу в результаті адіабатичного дроселювання€ – постійне протікання газу під дією постійного перепаду тиску газів крізь пористу перегородку яка розміщена на шляху потоку. В дослідах Джоуля і Томсона вимірювалась температура в двох послідовних перерізах неперервного і стаціонарного потоках газу до дроселя та за ним. Дійсно при взаємному притяганні молекул внутрішня енергія газу включає як кінетичну енергію молекул так і потенціальну енергію їх взаємодії. Робота...
20238. Поширення пружних хвиль у рідинах. Залежність швидкості поширення та коефіцієнта поглинання від термодинамічних параметрів 115.5 KB
  Щоб описати розповсюдження хвилі в середовищі необхідно записати хвильове рівняння. Для цього: 1 Записати рівняння руху частинки середовища – макроскопічно малого об’єму середовища лінійні розміри об’ємчику набагато менші довжини хвилі звука; 2 Записати реологічне рівняння для середовища. 3 Підставити реологічне рівняння в рівняння руху → хвильове рівняння для данного середовища. Реологічне рівняння – це рівняння яке пов’язує тензор напруг з тензором деформацій і тензором швидкості деформацій.
20239. Міжмолекулярна взаємодія в газах та рідинах 62.5 KB
  Вона базується на припущеннях: міжмолекулярна взаємодія є слабкою – розміри частинок набагато менше за відстань між ними; адіабатичне наближення – електростатичне поле сусідньої молекули збурює енергетичні стани лише електронів; наближення мультипольного розкладу – електричні заряди в молекулі по об’єму розповсюджені нерівномірно і можуть бути вільні заряди: монополі диполі квадруполі октуполі. Енергія міжмолекулярної взаємодії – це потенціальна енергія однієї молекули в електростатичному полі другої молекули. Маємо дві молекули А і В...
20240. Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул 101 KB
  Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул Існує загальний метод опису динаміки речовини – просторовочасові корелятивні функції. Одним із шляхів визначення корелятивних функцій є розсіяння нейтронів. Візьмемо двічі диференційний переріз розсіяння нейтронів – кількість нейтронів що вилетять із зразка під певним кутом в елемент тілесного кута і при цьому зміна енергії нейтронів потрапляє в інтервал від до де пр – пружне нп – непружне ког – когерентне нк – некогерентне. Наслідком цього є розбиття перерізу...
20241. Понятие, предмет, задачи дисциплины «охрана труда в отрасли» 108 KB
  Охрана труда как социально-экономический фактор и область науки. Этапы развития охраны труда. Понятие охраны труда в законодательстве Украины. Предмет, содержание и задачи дисциплины охраны труда в отрасли. Взаимодействие охраны труда с другими дисциплинами.
20242. Основи методу Монте-Карло 146.5 KB
  точки та розрахувати в кожному полож. точки її енергію з частинками системи. Будується ланцюг випадкових переміщень однієї точки. точки; 2 обрати модель потенціальної енергії; 3задати температуру та довжину кроку відображ.
20243. Полімерний стат. клубок 46.5 KB
  клубок Полімерні молекули – ланцюги з великої кількості ланок вони можуть відрізнятися сладом однакові ланки або різні степенем гнучкості числом гілок та заряджених груп. Найпростіша полімерна молекула – послідовність великої кількості атомних груп з`єднаних у ланцюг ковалентними хімічними зв`язками. N масі ланцюга. Полімерний ланцюг має N 1 N 102 104 Полімерні молекули поділяються на лінійні та тривимірні.