55891

Організація ефективного педагогічного спілкування

Конспект урока

Педагогика и дидактика

План семінару: Поняття про спілкування функції спілкування. Особливості педагогічного спілкування. Типові помилки спілкування неправильні моделі спілкування з дітьми.

Украинкский

2014-03-30

46.5 KB

8 чел.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР

Тема: Організація ефективного педагогічного спілкування.

План семінару:

  1.  Поняття про спілкування, функції спілкування.
  2.  Особливості педагогічного спілкування.
  3.  Типові помилки спілкування, неправильні моделі спілкування з дітьми.
  4.  Заповіді педагогічного спілкування.

    Спілкування – найпоширеніша діяльність людини, без якої взагалі неможливо уявити життя і яка є основою будь – якої професійної діяльності, особливо педагогічної.

   Спілкування пов’язане з взаєминами. Що ж таке взаємини і що таке спілкування?

    Взаємини – це специфічний вид ставлення людини до людини, при якому є можливість одночасного або відстроченого відповідного сприймання, а спілкування – це інформаційна і предметна взаємодія, в процесі якої виявляються й формуються міжособистісні взаємини (пізнавальні, ділові, міжособистісні).

    У спілкуванні можна вичленити три взаємопов’язані сторони: комунікативну, інтерактивну (організація взаємодії), перцептивну (процес сприймання людини людиною).

                                      ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ:

  1.  Інформаційно – комунікативна.
  2.  Пізнавальна.
  3.  Організаторська, впливова.

                     СУБ’ЄКТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ СПІЛКУВАННЯ:

  1.  Установка.

 Психологічні бар’єри спілкування:

 а) бар’єр упередженості – безпричинне негативне ставлення до іншої людини в

     результаті першого враження,

 б) бар’єр негативної установки, введеної кимось,

 в) бар’єр побоювання контакту з іншою людиною,

 г) бар’єр очікування нерозуміння,

 д) бар’єр стереотипів,

 е) бар’єр віку.

2.  Сприйняття людини людиною.

3.  Настрій.

4.  Взаєморозуміння (здатність чути іншу людину, поставити себе на місце іншої людини, прожити її почуттями).

   Психологи виокремлюють такі важливі етико–психологічні аспекти культури спілкування:

*   знання тих перешкод, які заважають правильному сприйняттю та оцінці іншої

    людини,

*   знання психологічних особливостей людини,

*   вміння точно відзиватися на психологічний стан іншої людини,

*   вміння вибирати стосовно кожного таку форму звертання, яка б відповідала

    його індивідуальним особливостям,

*   знання та вміння виконати вимоги етики, зовнішнього вияву поваги до людей,

*  головне–постійна спрямованість на іншу людину, намагання більш реально

   відчути себе в складній системі людських взаємин.

У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ:

*  принципу повного прийняття дитини,

*  мети встановлення емоційного контакту,

*  завдання гуманізації взаємин у системі «дорослий-дитина»,

*  використання «Я повідомлення».

   Три послідовних кроки відправки «Я повідомлення»:

КРОК 1. Спочатку ми змальовуємо ситуацію чи поведінку, яка створила проблему.

               Треба говорити точно і тільки про конкретну ситуацію. Вживаємо тільки

               займенник «Я». наприклад: «Я не можу проводити урок…» звучить

                краще, ніж «Ви заважаєте мені проводити урок…»

КРОК 2.  Потім переходимо до опису того, що ми відчуваємо в даній ситуації: «Я

                дуже незадоволена, коли мені заважають…» Це звучить краще ніж: «Ви

                навмисне псуєте мені настрій, заважаєте вести урок».

КРОК 3.  Нарешті пояснюємо, чому ми відчуваємо ті чи інші почуття. «Коли я не

               можу спокійно проводити урок, у мене псується настрій, мені не

               хочеться спілкуватися з вами, я втрачаю можливість виконувати свою

               справу добре».

Що означає слухати співрозмовника:

  1.  Пасивне слухання (без реагування на співрозмовника).
  2.  Активне слухання (активне підтримування спілкування).
  3.  Дзеркальне слухання, або відображене ( «Я розумію, що ти відчуваєш. Я думаю, ти дуже хвилювалася).

   Спілкуючись із дитиною, треба встановити проблему, вміти розкрити її, говорити з дитиною про переживання.

   Займенник «ти» краще не вживати ( «я не люблю, коли запізнюються»), вживайте безособові вирази: «Мені важко працювати, коли мені заважають».

Чи існують надійні шляхи до порозуміння?

   Шлях перший – бути чутливим і спостережливим. Необхідно навчитися бачити й відчувати стан оточуючих людей, рахуватися з тим, вміти передбачати відповідну реакцію на наші слова. Неприпустима емоційна глухота.

   Шлях другий – бути тактовним навіть у вияві свого співпереживання.

   Шлях третій – вчити слухати те, що говориш сам, і оволодівати наукою уважно слухати інших.

   Шлях четвертий – вислуховуючи співбесідника, намагатися зрозуміти і з повагою ставитися до його точки зору, якою б абсурдною вона не здавалася.

   Шлях п’ятий – завжди мати запас терпіння й підбирати в розмові слова якомога м’якші, тон спокійніший.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕЙЛА КАРНЕГІ.

Правило   1.   Виявляйте щирий інтерес до інших людей.

Правило   2.   Посміхайтеся!

Правило   3.   Пам’ятайте, що для людини звук її імені – найсолодший і

                       найважливіший звук людської мови.

Правило   4.   Будьте хорошим слухачем. Спонукайте інших розповідати про себе.

Правило    5.  Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.

Правило    6.  Давайте можливість людям відчути їхню значущість і робіть це

                        щиро.

МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ ВЧИНКІВ ДІТЕЙ:

*   непрямі – метод особистого прикладу, актуалізація вини дитини, задоволення  

     *   базових потреб (у спілкуванні),

     *   прямі (позитивні) – навіювання, переконання, прохання, порада, довіра,

          заохочення,

*   прямі (негативні) – осуд, заборона, покарання, висміювання, докір, відхід від

     розмови.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В ЗАСТОСУВАННІ ЗАОХОЧЕНЬ:

*   Інерція заохочень.

*   Протиставлення учня колективу.

*   Заохочення по настрою педагога.

*   Необ’єктивність.

ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАНЬ:

*   Об’єктивність і справедливість.

*   Уникнення принижень.

*   Покарання не за відсутність здібностей, а за лінощі, нечесність,

    недисциплінованість.

*   Урахування індивідуальних особливостей.

*   Урахування ставлення колективу до учня.

*   Відсутність особистої неприязні з боку вчителя.

*   Незалежність від настрою педагога.

*   Конфіденціальність в окремих випадках.

*   Поєднання покарання з оптимістичною перспективою.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ В ЗАСТОСУВАННІ ПОКАРАНЬ:

*   Намагання подолати протистояння.

*   Погрози нереального покарання. Негайність покарання.

*   Покарання з приниженням.

*   Покарання під настрій.

*   Покарання без врахування мотиву вчинка.

*   Покарання з негативним узагальненням.

*   Покарання в результаті провини.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Помилки спілкування:

                                               *   Потяг до покарань.

                                               *   Негативне спілкування.

   *   Профілактичні покарання.

                                               *   Позиція зверхності.

МОДЕЛІ СПІЛКУВАННЯ ПЕДАГОГІВ ІЗ ДІТЬМИ

«Монблан» - педагог над класом, царює в світі знань, мало цікавиться особистістю

                      дитини, взаєминами.

«Китайська стіна» - педагог визначає дистанцію між собою й учнями, намагається

                       повідомити інформацію, а не навчити.

«Локатор» - взаємини з дітьми вибіркові, працює або з сильними, або зі слабими.

«Робот»  -  діє на основі задуманої програми, не звертаючи уваги на обставини, які

                       потребують змін у спілкуванні.

«Я сам» - учитель головний ініціатор педагогічного процесу, знищує всі форми

                      учнівської ініціативи.

«Гамлет» -  характеризується постійними сумнівами: чи вірно його зрозуміють, чи

                      вірно витлумачать.

«Товариш» -  переважають дружні стосунки. Але якщо на них будується

                     спілкування, то воно може втратити діловий контекст і набути

                     особистісного змісту.

«Тетерів» -  педагог чує тільки себе, зайнятий тільки своїми думками, не завжди

                     відчуває партнера, не налаштований на дітей.

                         ЗАПОВІДІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

1.Думайте над своїми взаєминами з дітьми, цілеспрямовано їх вибудовуйте.

2.Виходьте не тільки із завдань навчання, а й завдань виховання.

3.Орієнтуйте свою мову конкретно на співрозмовника або групу дітей.

4.Не будуйте взаємини згори вниз. Позиція педагога визначається не стільки його статусом, скільки особистими якостями.

5.Умійте вислуховувати дитину до кінця.

6.У разі конфліктів ви не можете ображатися на дитину.

7.Намагайтеся визначити психологічну атмосферу в класі.

8.Не соромтеся зізнаватись у своїй некомпетентності.

9.Будьте тактовними, вказуйте на неправоту, а не на недоліки в характері.

10.Швидко відновлюйте спілкування, не робіть довгих пауз, односкладові відповіді свідчать, що спілкування розвивається погано.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62455. МОЛОДЕЖЬ КАК СОЦИАЛЬНАЯ ГРУППА 26.35 KB
  Значения понятия социальной группы: 1 в самом широком смысле понятие социальной группы охватывает любое социальное объединение от семьи и группы сверстников до общества данной страны и даже всего человечества; 2 в более узком смысле оно обозначает многочисленное объединение людей...
62457. РУХ І ЗДОРОВЯ. ПРАВИЛА ЗАГАРТОВУВАННЯ, ЇХ ВИКОНАННЯ У РІЗНИХ УМОВАХ 56.5 KB
  Мета. Продовжувати формувати у школярів переконання, що рух і здоровя взаємоповязані; розвивати бажання дітей систематичне займатися фізичними вправами, загартовуванням; виховувати почуття прекрасного, вміння цінити красу руху.
62458. Социальные организации и их типы 20.91 KB
  Вопросы: Социальные организации как элемент социальной структуры общества. Признаки и характерные черты формальной социальной организации. Производственные организации.
62462. Что такое гражданство? 43.34 KB
  Гражданин Украины не может быть лишён гражданства и права переменить гражданство. Гражданин Украины не может быть выдворен за пределы Украины либо выдан другому государству.