55982

Літературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка. Розвивати творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості; Виховувати любов і повагу до традицій нашого народу, патріотизм.

Украинкский

2014-03-31

79.5 KB

2 чел.

Літературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка

Мета: 1.Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка.

2. Розвивати  творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості;

3. Виховувати любов і повагу до традицій нашого народу, патріотизм.

Хід свята

Учень.                 Щовесни, коли тануть сніги

                            І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм

Всі.                      Пам'ять Шевченка!

(Учні виконують пісню)

І куплет.              Вже весна прекрасна радість посилає,

а береза щасно Їй допомагає.

На деревах бруньки наливає соком,

підіймає сонце на небі високо.

ІІ куплет.                      Підсніжнику білий,  піднімай голівку,

                                      Набирай же сили  у росточок-стрілку.

                                      Вітерець-морозко, не лети духмяний.

                                      Хай розквітне вчасно первоцвіт весняний.

ІІІ куплет.            Білосніжку, брате, квітонька раненька,

                            Вже крокує свято кобзаря Шевченка.

                            Набирай же сили та рости завзято,

                            Бо надходить миле українське свято.

IV куплет.                     Ми нарвем квіточок й за нашим звичаєм

                                      Сплетемо віночок, портрет заквітчаєм.

                                      Тоді заспіваєм на повнії груди,

                                      Нехай люди знають, що шевченка любим.

Учень.        Кобзарем його ми звемо

                   Так від роду і до роду.

                   Кожен вірш свій і поему

                   Він присвячував народу.

Учень.                 Чисту матір і дитину

                            Він прославив серцем чистим.

                            Всю осяв Україну

                            Поглядом він променистим.

Учень.        Ось чому в сім’ї великій,

                   У цвіту садів прекрасних

                   Буде жити він навіки,

                   Як безсмертний наш сучасник.

Ведучий 1.          Чий портрет у кожній хаті

                            І у бідній і в багатій

                            Прикрашений рушниками,

                            Вишитий руками мами?

Всі.             Портрет Шевченка!

Ведучий 2.          За що ж люди так шанують

                            І люблять поета?

                            День народження святкують,

                            Як найбільше свято?

Учень.        Бо нещастя свого люду

                   Ніс в душі тарас,

                   Сіяв добре, мудре, вічне

                   Поет серед нас.

Ведучий 1.                   Чому гіркі людські болі

                            Гостро відчував?

Учень.        Бо таку вразливу душу

                   Господь йому дав.

                   Бо з дитинства не знав волі,

                   Кріпаком зростав.

Учень.                 Був цей хлопець кмітливий,

                            Чесний і справедливий.

                            Любив дуже читати,

                            А ще більше малювати,

                            А ще любив малий Тарас

                            Вечірні зорі рахувати.

Дитячі роки Тараса Шевченка

Сценка «Тарас з мамою»

(На фоні тихої мелодії «Зоре моя вечірняя» звучить розмова Тараса з мамою.)

Тарас.        Мамо,  чому так багато зірок на небі?

Мама.        Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка поки людина не помре. А як помре – свічка гасне, зіронька падає. Бачив?

Тарас.        Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки великі, ясні, а другі ледь-ледь видно?

Мати.         Бо, коли людуна зла, заздрісна, скіпа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Тарас.        Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила найяскравіше.

Мати.         Старайся, мій хлопчику.

(На фоні мелодії «зоре моя вечірняя» звучать слова матері.)

Мати.                  Як гірко, як нестерпно жаль,

                   Що долі нам нема з тобою.

                   Ми вбогі, змучені раби

                   Не знаєм радісної днини.

                   Нам вік доводиться терпіть,

                   Не розгинать своєї спини.

                   Промовиш слово – і нагай

                   Над головою люто свисне.

                   І так усюди – з краю в край –

Панує рабство ненависне.

Росте неправда на землі

згорьованій, сльозами злитій.

О, любі діточки малі,

Одні залишитесь на світі!

Ну хто замінить вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітне

Мене на довгій панській ниві?

(Під музику йде.)

Учень.        Рано вмерла його мати,

                   Лишивсь сиротою,

                   Не міг раду собі дати

                   З горем і журбою.

Учень.                 Були у Шевченка

                            Брати й сестри рідні.

                            Всі кріпаки, всі сироти,

                            Усі дуже бідні.

Учень.        Були сестричка Маруся,

                   Яринка та братик Микита.

                   Малим його забавляла

                   Найстарша Катерина.

Інсценівка оповідання С.Васильченка

«Залізні стовпи»

Ведуча.      Невесела вечеря – зморений батько, зажурена мати, сестричка Катерина, брат.

Сусід.         Слава Ісусу Христу!

Всі.             Слава на віки!

Сусід.         Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

Мати.         Та у нас клопіт, що й вечеря не вечеря: хлопець десь дівся,- зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали,- як у воду впав!

Батько.       Догляділи!

Сусід.         Нічого, знайдеться. Може заснув десь у буряні. Проспиться, прийде…

Мати.         Ну й де б їй дітися, вражій дитині?

Ведуча.      Раптом чути:»Чумаки! Чумаки!»

Сестра.      А ось і наш волоцюга з’явився!

Брат.          Нарешті прийшов!

Мати.         Де ти був?

Батько.       Де тебе носило?

Мати.         Де ти волочився?

Батько.       Де ж ти був оце - питаю?

Тарас.        Був у полі та й заблудив.

Батько.       Бачили таке? Хто ж тебе привіз додому?

Тарас.        Чумаки.

Всі.             Хто?

Тарас.        Стрітився з чумаками, питають: «Куди ідеш-мандруєш?» а я кажу: «В Кирилівку!» а вони й кажуть: «Це ти йдеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай з нами, ми довеземо.» та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.

Батько.       Бачили такого? Чумакувати надумав уже! І як воно згадало, що з Кирилівки.

Сусід.         Я ж казав, що знайдеться. Такий лобатий не пропаде.

Батько.       Ну, почумакував, тепер бери ложку та й сідай вечеряти.

Катерина.  Ну, чого тебе понесло в поле? Чого? Як мотає! Наче три дні не їв.

Мати.         Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує, старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби сам теє бачив. Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід.         Всі на кутку кажуть, що з вашого сина, мабуть, щось добряче вийде!

Батько.       Що вийде? Розбишака великий вийде – ось що! Ото чули про Кармелюка? А це другий буде такий.

Сусід.         Це той, що в панів віднімає та наділяє бідних?

Батько.       Так.

Ведучий.    Як же далі склалася доля Тараса?

Учень.        У пана Єнгельгардта

                            За козачка служив.

                            Не згинався перед паном –

                            Служив, як умів.

                            Скуштував на юнім тілі

                            Не раз батогів.

Ведучий.    Що ж любив Тарас робити, де любив бувати?

Учень.        В літній сад він вечорами

                   Ходив малювати.

Учні виконують пісню «Садок вишневий коло хати.

Ведуча.      Чи довіку залишився

                   Тарас кріпаком?

                   Чи усе-таки звільнився

                   Від своїх оков?

Учень.        О, довіку вдячний

                   Був Тарас Шевченко,

                   Що в саду Петербурзькім

                   Стрів його Сошенко.

                   Сошенко й Григорович

                   У розумнім колі

                   Вирвали талант вкраїнський

                   З тяжкої неволі.

Ведучий.    А звільнившись від кріпацтва

                   Чи став він щасливим?

Учень.        Не жилось йому спокійно

                   На білому світі:

                   Всю неправду, всі нещастя,

                   Що душили груди

                   Виливав він на папері

                   Піснею між люди.

Учень.        Серце мліло

                   Від горя людського

                   Й викресало гордо й сміливо

                   Тарасове слово.

Учень.        А вже цар

                   Та пані прелюті

                   Налякались того слова,

                   Бо люди розкуті

                   Підуть волю здобувати,

                   Кайдани ломати,

                   Із неволі

                   Народ визволяти.

Учень.        Тому й засудили

                   Судом хижим

                   Судді-недоріки

                   І на каторгу заслали

                   Мало не на віки.

Учень.        Десять літ пробув Шевченко

                   На солдатській службі.

                   Із казахами в їх краю

жив у щирій дружбі.

Учень.        Повернувсь Тарас з неволі

                   Вже хворим додому.

                   Але пісню, але думу

                   Не забув складати.

                   Як страждала-горювала

                   Україна-мати.

Учні співають пісню «Зацвіла в долині»

Вчитель.    Всі ви вчили і читали

                   Твори Кобзаря,

                   Як ви їх запам’ятали

                   Перевірю я.

Вікторина

        

1.     Чи знаєте ви твори Кобзаря? Закінчи рядочок.

1)    Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє… лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до … (води).

2)    Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце … (зустрічає).

3)    Не називаю її раєм

Тії хатиночки у … (гаї).

4)    Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона … (калина).

5)    На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина … (годувать).

6)    Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, …(дівчата).

7)    В лиху годину

Якось недавно довелось

Мені заїхати в … (Україну).

2.     Який рядок зайвий?

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Тече вода з-під явора,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

3.     До яких віршів Т.Г.Шевченка ці ілюстрації?

1.)  «Мені тринадцятий минало»;

2.)  «Садок вишневий коло хати»;

3.)  «зацвіла в долині червона калина».

Учень.        У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі.

Він дуже рідний і мені,

І татові і мамі.

Він стереже і хату  й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю – це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький  -  дивись

Він мов говорить з нами,

Він на портреті мов живий,

Ось -  ось і вийде з рами.

Учень.        Тарасе, наш Кобзарю, всюди

                   Приходиш нині ти, як свій,

                   Тебе вітають щиро люди

                   На всій Україні моїй.

Учень.        Я, маленька українка,

Вісім років маю,

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю

Він дитя з-під стріхи,

Він в подертій свиті.

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре не загине

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8747. Политическое развитие Западной Европы 37 KB
  Политическое развитие Западной Европы Особенности феодальной иерархии король - верховный сюзерен (господин) всех феодалов, первый среди равных в период раздробленности крупные светские и духовные феодалы - вассалы (военные слуги) к...
8748. Цивилизации в эпоху нового времени 42.5 KB
  Цивилизации в эпоху нового времени В новое время начала формироваться индустриальная цивилизация, которая строится на принципиально иных основах, чем предшествовавшая ей традиционная. ХVII и ХVIII столетия стали своего рода переходной эпохой, подгот...
8749. Цивилизация - это синоним культуры 36 KB
  Цивилизация - это синоним культуры. Цивилизация – это уровень, ступень общественного развития, материальной и духовной культуры это ступень развития, следующая за варварством. Существуют древние цивилизации и современные цивилизации, Западные и...
8750. Глобальные проблемы современности. Проблема предотвращения новой мировой войны 47.5 KB
  Глобальные проблемы современности 1. Проблема предотвращения новой мировой войны. Поиски путей предотвращения мировых конфликтов начались практически сразу после окончания второй мировой и победы над нацизмом. Тогда было принято решение и о со...
8751. Экономическая сфера общества. Структура отношений собственности в современной экономике 47.5 KB
  Экономическая сфера общества. Структура отношений собственности в современной экономике Экономика играет огромную роль в жизни общества. Экономика - в широком смысле обычно понимают систему общественного, производства, т. е. процесс создания ма...
8752. Рыночные отношения в современной экономике 31 KB
  Вариант 1. Рыночные отношения в современной экономике Существуют два варианта организации экономической жизни общества: командная экономика и рыночная экономика. Основными признаками командной экономики являются: производство товаров в соответ...
8753. Государство и экономика 62 KB
  Государство и экономика. Современный рынок не регулируется только с помощью механизма свободного ценообразования. Действуя стихийно, законы рынка не только дают положительный эффект, но и порождают негативные тенденции в экономике, такие, как монопо...
8754. Нации и межнациональные отношения 43.5 KB
  Нации и межнациональные отношения Этносы - большие группы людей, выделяемые на основе общности культуры, языка, сознания нерасторжимости исторической судьбы. Социальные общности, выделяемые по этническому признаку, многообразны. Прежде всего, э...
8755. Государство. Три ветви власти 39.5 KB
  Государство. Три ветви власти Государство - важнейший институт политической системы общества. В политической науке до сих пор не достигнут консенсус по вопросу об определении понятия государства. Различные теории выдвигают на первый план один из асп...