55982

Літературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка. Розвивати творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості; Виховувати любов і повагу до традицій нашого народу, патріотизм.

Украинкский

2014-03-31

79.5 KB

1 чел.

Літературно-музична композиція, присвячена Дню народження Тараса Шевченка

Мета: 1.Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка.

2. Розвивати  творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості;

3. Виховувати любов і повагу до традицій нашого народу, патріотизм.

Хід свята

Учень.                 Щовесни, коли тануть сніги

                            І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм

Всі.                      Пам'ять Шевченка!

(Учні виконують пісню)

І куплет.              Вже весна прекрасна радість посилає,

а береза щасно Їй допомагає.

На деревах бруньки наливає соком,

підіймає сонце на небі високо.

ІІ куплет.                      Підсніжнику білий,  піднімай голівку,

                                      Набирай же сили  у росточок-стрілку.

                                      Вітерець-морозко, не лети духмяний.

                                      Хай розквітне вчасно первоцвіт весняний.

ІІІ куплет.            Білосніжку, брате, квітонька раненька,

                            Вже крокує свято кобзаря Шевченка.

                            Набирай же сили та рости завзято,

                            Бо надходить миле українське свято.

IV куплет.                     Ми нарвем квіточок й за нашим звичаєм

                                      Сплетемо віночок, портрет заквітчаєм.

                                      Тоді заспіваєм на повнії груди,

                                      Нехай люди знають, що шевченка любим.

Учень.        Кобзарем його ми звемо

                   Так від роду і до роду.

                   Кожен вірш свій і поему

                   Він присвячував народу.

Учень.                 Чисту матір і дитину

                            Він прославив серцем чистим.

                            Всю осяв Україну

                            Поглядом він променистим.

Учень.        Ось чому в сім’ї великій,

                   У цвіту садів прекрасних

                   Буде жити він навіки,

                   Як безсмертний наш сучасник.

Ведучий 1.          Чий портрет у кожній хаті

                            І у бідній і в багатій

                            Прикрашений рушниками,

                            Вишитий руками мами?

Всі.             Портрет Шевченка!

Ведучий 2.          За що ж люди так шанують

                            І люблять поета?

                            День народження святкують,

                            Як найбільше свято?

Учень.        Бо нещастя свого люду

                   Ніс в душі тарас,

                   Сіяв добре, мудре, вічне

                   Поет серед нас.

Ведучий 1.                   Чому гіркі людські болі

                            Гостро відчував?

Учень.        Бо таку вразливу душу

                   Господь йому дав.

                   Бо з дитинства не знав волі,

                   Кріпаком зростав.

Учень.                 Був цей хлопець кмітливий,

                            Чесний і справедливий.

                            Любив дуже читати,

                            А ще більше малювати,

                            А ще любив малий Тарас

                            Вечірні зорі рахувати.

Дитячі роки Тараса Шевченка

Сценка «Тарас з мамою»

(На фоні тихої мелодії «Зоре моя вечірняя» звучить розмова Тараса з мамою.)

Тарас.        Мамо,  чому так багато зірок на небі?

Мама.        Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка поки людина не помре. А як помре – свічка гасне, зіронька падає. Бачив?

Тарас.        Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки великі, ясні, а другі ледь-ледь видно?

Мати.         Бо, коли людуна зла, заздрісна, скіпа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Тарас.        Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила найяскравіше.

Мати.         Старайся, мій хлопчику.

(На фоні мелодії «зоре моя вечірняя» звучать слова матері.)

Мати.                  Як гірко, як нестерпно жаль,

                   Що долі нам нема з тобою.

                   Ми вбогі, змучені раби

                   Не знаєм радісної днини.

                   Нам вік доводиться терпіть,

                   Не розгинать своєї спини.

                   Промовиш слово – і нагай

                   Над головою люто свисне.

                   І так усюди – з краю в край –

Панує рабство ненависне.

Росте неправда на землі

згорьованій, сльозами злитій.

О, любі діточки малі,

Одні залишитесь на світі!

Ну хто замінить вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітне

Мене на довгій панській ниві?

(Під музику йде.)

Учень.        Рано вмерла його мати,

                   Лишивсь сиротою,

                   Не міг раду собі дати

                   З горем і журбою.

Учень.                 Були у Шевченка

                            Брати й сестри рідні.

                            Всі кріпаки, всі сироти,

                            Усі дуже бідні.

Учень.        Були сестричка Маруся,

                   Яринка та братик Микита.

                   Малим його забавляла

                   Найстарша Катерина.

Інсценівка оповідання С.Васильченка

«Залізні стовпи»

Ведуча.      Невесела вечеря – зморений батько, зажурена мати, сестричка Катерина, брат.

Сусід.         Слава Ісусу Христу!

Всі.             Слава на віки!

Сусід.         Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

Мати.         Та у нас клопіт, що й вечеря не вечеря: хлопець десь дівся,- зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали,- як у воду впав!

Батько.       Догляділи!

Сусід.         Нічого, знайдеться. Може заснув десь у буряні. Проспиться, прийде…

Мати.         Ну й де б їй дітися, вражій дитині?

Ведуча.      Раптом чути:»Чумаки! Чумаки!»

Сестра.      А ось і наш волоцюга з’явився!

Брат.          Нарешті прийшов!

Мати.         Де ти був?

Батько.       Де тебе носило?

Мати.         Де ти волочився?

Батько.       Де ж ти був оце - питаю?

Тарас.        Був у полі та й заблудив.

Батько.       Бачили таке? Хто ж тебе привіз додому?

Тарас.        Чумаки.

Всі.             Хто?

Тарас.        Стрітився з чумаками, питають: «Куди ідеш-мандруєш?» а я кажу: «В Кирилівку!» а вони й кажуть: «Це ти йдеш в Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай з нами, ми довеземо.» та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.

Батько.       Бачили такого? Чумакувати надумав уже! І як воно згадало, що з Кирилівки.

Сусід.         Я ж казав, що знайдеться. Такий лобатий не пропаде.

Батько.       Ну, почумакував, тепер бери ложку та й сідай вечеряти.

Катерина.  Ну, чого тебе понесло в поле? Чого? Як мотає! Наче три дні не їв.

Мати.         Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує, старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ворота, куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби сам теє бачив. Ой, Тарасе, що з тебе буде?

Сусід.         Всі на кутку кажуть, що з вашого сина, мабуть, щось добряче вийде!

Батько.       Що вийде? Розбишака великий вийде – ось що! Ото чули про Кармелюка? А це другий буде такий.

Сусід.         Це той, що в панів віднімає та наділяє бідних?

Батько.       Так.

Ведучий.    Як же далі склалася доля Тараса?

Учень.        У пана Єнгельгардта

                            За козачка служив.

                            Не згинався перед паном –

                            Служив, як умів.

                            Скуштував на юнім тілі

                            Не раз батогів.

Ведучий.    Що ж любив Тарас робити, де любив бувати?

Учень.        В літній сад він вечорами

                   Ходив малювати.

Учні виконують пісню «Садок вишневий коло хати.

Ведуча.      Чи довіку залишився

                   Тарас кріпаком?

                   Чи усе-таки звільнився

                   Від своїх оков?

Учень.        О, довіку вдячний

                   Був Тарас Шевченко,

                   Що в саду Петербурзькім

                   Стрів його Сошенко.

                   Сошенко й Григорович

                   У розумнім колі

                   Вирвали талант вкраїнський

                   З тяжкої неволі.

Ведучий.    А звільнившись від кріпацтва

                   Чи став він щасливим?

Учень.        Не жилось йому спокійно

                   На білому світі:

                   Всю неправду, всі нещастя,

                   Що душили груди

                   Виливав він на папері

                   Піснею між люди.

Учень.        Серце мліло

                   Від горя людського

                   Й викресало гордо й сміливо

                   Тарасове слово.

Учень.        А вже цар

                   Та пані прелюті

                   Налякались того слова,

                   Бо люди розкуті

                   Підуть волю здобувати,

                   Кайдани ломати,

                   Із неволі

                   Народ визволяти.

Учень.        Тому й засудили

                   Судом хижим

                   Судді-недоріки

                   І на каторгу заслали

                   Мало не на віки.

Учень.        Десять літ пробув Шевченко

                   На солдатській службі.

                   Із казахами в їх краю

жив у щирій дружбі.

Учень.        Повернувсь Тарас з неволі

                   Вже хворим додому.

                   Але пісню, але думу

                   Не забув складати.

                   Як страждала-горювала

                   Україна-мати.

Учні співають пісню «Зацвіла в долині»

Вчитель.    Всі ви вчили і читали

                   Твори Кобзаря,

                   Як ви їх запам’ятали

                   Перевірю я.

Вікторина

        

1.     Чи знаєте ви твори Кобзаря? Закінчи рядочок.

1)    Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє… лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до … (води).

2)    Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце … (зустрічає).

3)    Не називаю її раєм

Тії хатиночки у … (гаї).

4)    Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона … (калина).

5)    На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина … (годувать).

6)    Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, …(дівчата).

7)    В лиху годину

Якось недавно довелось

Мені заїхати в … (Україну).

2.     Який рядок зайвий?

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Тече вода з-під явора,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

3.     До яких віршів Т.Г.Шевченка ці ілюстрації?

1.)  «Мені тринадцятий минало»;

2.)  «Садок вишневий коло хати»;

3.)  «зацвіла в долині червона калина».

Учень.        У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі.

Він дуже рідний і мені,

І татові і мамі.

Він стереже і хату  й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю – це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький  -  дивись

Він мов говорить з нами,

Він на портреті мов живий,

Ось -  ось і вийде з рами.

Учень.        Тарасе, наш Кобзарю, всюди

                   Приходиш нині ти, як свій,

                   Тебе вітають щиро люди

                   На всій Україні моїй.

Учень.        Я, маленька українка,

Вісім років маю,

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю

Він дитя з-під стріхи,

Він в подертій свиті.

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре не загине

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22632. Хвилі у пружному середовищі. Хвильове рівняння. Звукові хвилі 66 KB
  Хвилі у пружному середовищі. Звукові хвилі. Хвильовий процес характеризується фазовою швидкістю або швидкістю розповсюдження хвилі с груповою швидкістю або швидкістю розповсюдження хвильового пакету довжиною хвилі частотою або періодом коливань; між цими величинами існує простий зв’язок: . Довжина хвилі це відстань між частинками які коливаються з однаковою фазою.
22633. Рух ідеальної рідини. Рівняння Бернуллі 75 KB
  Рух ідеальної рідини. Ідеальна рідина внутрішнє тертя відсутнє сила тертя між окремими шарами рідини що тече рідина нестислива. Рівняння 1 для такої рідини має вигляд: Лінії потоку це лінії дотичні до яких в кожній точці співпадають за напрямом з вектором . При стаціонарному русі рідини її частинки при своєму русі не перетинають трубку потоку.
22634. Рух в’язкої рідини. Число Рейнольдса 39.5 KB
  Рух в’язкої рідини. Розглянемо стаціонарну течію в’язкої рідини в прямій горизонтальній трубі з постійним перерізом. Модуль сили внутрішнього тертя що прикладена до площини S яка лежить на границі між шарами:; або оскільки вісь z напрямлена вздовж радіусу η – коефіцієнт в’язкості залежить від природи і стану рідини. Виділимо з об’єму рідини що тече циліндр радіусу r довжини l та запишемо умови його руху.
22635. Принцип найменшої дії та рівняння Лагранжа 80.5 KB
  Принцип найменшої дії та рівняння Лагранжа. функцією Лагранжа системи. Ці рівняння називаються рівняннями Лагранжа. Властивості функції Лагранжа: Якщо домножити функцію Лагранжа на деяку константу вигляд рівнянь руху не зміниться; Якщо система складається з двох не взаємодіючих частин A і B з функціями Лагранжа та то система описується функцією Лагранжа .
22636. Гамільтонова форма рівнянь руху класичної механіки 75.5 KB
  Тут величина являє собою енергію системи що виражена через координати і імпульси і називається функцією Гамільтона системи. Ці шукані рівняння в змінних і називаються рівняннями Гамільтона. Розглянемо повну похідну фції Гамільтона по часу . Підставимо сюди та з рівнянь Гамільтона.
22637. Основні положення і головні результати спеціальної теорії відносності 77 KB
  Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності на постулатах: фізичні закони формулюються однаково в усіх інерціальних системах відліку ІСВ; швидкість світла у вакуумі не залежить від руху джерела і є однаковою в усіх ІСВ. Якщо простір ізотропний і однорідний то виконується рівність де константа залежить від швидкості ІСВ. Для нерухомої другої ІСВ . Для оберненого перетворення перехід до першої ІСВ: .
22638. Основні закони термодинаміки. Статистичне означення ентропії 74.5 KB
  Функція що зв’язує тиск об’єм і температуру фізично однорідної системи яка перебуває в термодинамічній рівновазі називається рівнянням стану. Другий закон ТД Не існує періодично діючого пристрою що виконував би роботу лише за рахунок відбору теплоти від одного і того ж джерела існує однозначна функція стану системи яка залишається постійною при адіабатичних процесах S. При рівноважних процессах зміна ентропії системи пов`язана з кількістю тепла що передається співвідношенням : Для адіабатичного циклічного процесу і тобто ...
22639. Розподіл Максвела та Больцмана. Їх експериментальна перевірка 121 KB
  Розподіл Максвела та Больцмана. Використаймо великий канонічний розподіл Гіббса де . Тобто можна відокремити де розподіл по швидкостям а розподіл по координатах. Розглянемо розподіл молекул по швидкостям.
22640. Міжмолекулярна взаємодія та її прояви 49.5 KB
  Міжмолекулярна взаємодія та її прояви. Міжмолекулярна взаємодія – це взаємодія електричнонейтральних молекул або атомів. Взаємодія молекул визначається потенціалом взаємодії для сферично симетричних молекул. На великих відстанях визначальною є слабка взаємодія.