55985

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Важко,через сніги і морози, пробивається цього року весна. Але знаменна вона тим, в березневі дні народився геніальний співець і пророк нації Т. Шевченко. Він не просто поет, він – Пророк і Учитель.

Украинкский

2014-03-31

504 KB

0 чел.

Літературно-музична композиція, присвячена                              Т. Г. Шевченкові

«Наша дума, наша пісня не вмре,               не загине…»

Проводили:

вчителі української мови і літератури

Кузюк Г.М., Купчак Г.Д.

Літературно-музична композиція, присвячена                              Т. Г. Шевченкові

 Хід заходу

Святково прибраний зал. Посередині сцени спроектовано портрет Т.Шевченка, нижче – слова:

І мене в сім'ї великій,

В сім'Ї  вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Учитель I. Важко,через сніги і морози, пробивається цього року весна. Але знаменна вона тим, в березневі дні народився геніальний співець і пророк нації Т. Шевченко. Він не просто поет, він – Пророк і Учитель. Бо губляться рукописи, тліють книги, вода і вітер стирають написи на камені, а слово Шевченка живе.

Учитель II. Кожне покоління українців намагається по-новому пізнати і прочитати  Кобзаря. Різні ідеології, ведучи  так звану «боротьбу за Шевченка»,  прилаштовували   його творчість до власних переконань і планів. Та не дивлячись ні на що, його поезія залишається такою ж  правдивою, вільнолюбивою і  сучасною.

Ну, щоб, здавалося, слова…                                                                        Слова та голос  -- більш нічого,                                                                            А серце б'ється – ожива,                                                                                       Як їх почує!

І сьогодні наші серця оживають, пробуджуються, і ми починаємо замислюватись, почувши пророчі Шевченкові слова.

Звучить мелодія пісні «По діброві вітер віє…»

Ведуча.

Гей, далеко на Вкраїні,

Де Дніпрові води сині,

У маленькій драній хаті

Жили люді небагаті.

Ведучий.

Кріпаками вони були,

На панщині спину гнули.

Аж прийшла така година --

Уродився їм хлопчина.

Ведуча.

До великого знать діла

Доля  його призначила.

Бо та нічка зорянлива

                                         Повна була чуда-дива.

Ведучий.

І картина по картині

Малювали шлях дитині.

Вік сирітський і побої,

Панська служба у неволі.

На сцені під тополею сидять два хлопчики-пастушки.

Хлопчик: Тарасе, сонце заходить! Женімо отару в село!

Тарас: Я заночую тут. Мене й так ніхто не чекає. Мачуха не навидить, щовечора битий…

Хлопчик: А вівці?

Тарас: Жени й моїх овець, а у селі вони й самі дорогу до двору знайдуть.

Хлопчик: А вечеряти? Ти ж голодний…

Тарас: Вечеря! Була вечеря, коли мати жила. Тепер мене годують штовханцями… А тоді, тоді кожен вечір був святом!

Хлопчик: Не плач, Тарасе. Послухай, я тобі велику таємницю відкрию, тільки нікому не розказуй, бо біда тобі ж самому буде!

Тарас: Ну, яка в тебе може бути таємниця?

Хлопчик: У мене сестричка народилася, то я вночі підслухав, як  баба-повитуха пророчила матері про долю малої.

Тарас: Нема в мене долі. А про твою сестричку мені не цікаво слухати. Яка тут може бути таємниця?

Хлопчик: Є, є таємниця! Баба й про твою долю матері розповіла. Казала, що ти неабияка дитина. Казала, що вже народився такий, що волю в панів одніме… Казала, що, може, це якраз  ти…

Тарас: Волю? В царя відібрати, а людям дати?! Ех, якби я мав таку силу!                                                                                                   Хлопчик: Женімо, Тарасе, отару! Поночіє…                                          Тарас: Не пожену. Заночую отут, під зорями в полі. Може, хоч мама присниться, або козаки. Козаки мені часто сняться, особливо один, старезний і сивоусий.                                             Хлопчик: Тоді добраніч, Тарасику! Я тобі вранці хліба принесу!

 З глибини сцени виходить старезний запорожець.  У руках у нього дві великі книги.

Тарас: Ви знову прийшли? Ви мені принесли ці грубезні книги? Козак: Коли б волею якоїсь казкової сили наш народ постав перед необхідністю з-поміж усіх людських книг вибрати дві, то мав би  узяти Біблію і «Кобзар». «Кобзар» -- це Євангеліє від Тараса.

Тарас: Від Тараса? Але мій дідусь ніколи не читав Євангеліє від Тараса.

Козак: Євангеліє від Тараса напишеш ти!

Тарас: Я? Але ж я не апостол! Я – кріпак. Я – сирота, козаче, і у мене нема нікого, хто б вивів мене в люди…

Козак: Нікого? В тебе є Україна. У тебе є Бог. У тебе є народ. Це багато, хлопчику, дуже багато. Україна стане твоєю Голгофою, воля – твоїм  хрестом. Ти будеш розіп’ятий за свою Вітчизну і воскреснеш через неї…(Виходять).

Ведуча:  Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з любов’ю оспівував у своїй творчості жінку – матір усієї землі, берегиню, продовжувачку роду.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Виходять мати і малий Тарас

Мати: Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі, змучені раби

Не знаєм радісної днини.

Нам вік доводиться терпіть,

Не розгинать своєї спини.

Промовиш слово – і нагай

Над головою люто свисне.

І так усюди – з краю в край

Панує рабство ненависне.

Росте неправда на землі

Згорьованій, сльозами вмитій.

            О любі діточки малі,                                                                                                              

          Одні залишитесь на світі!

Ну хто замінить вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітне

Мене на довгій панській ниві!

Тарасик: Там матір добрую  мою

                Ще  молодую у могилу

                 Нужда та праця положила.

                  Там батько, плачучи з дітьми,

                 (А ми малі були і голі)

                   Не витерпів лихої долі,

                      Умер на панщині.

                    А ми розлізлися межи людьми,

Мов мишенята…

Ведучий: Жінка. Це незвичайна особистість.

                   Жінка – мати, сестра, кохана…   

                    Жінка – друг. Жінка – спокусниця.

Які різні іпостасі… І всі вони справді стосуються жінки.

Ведуча. Першим коханням Шевченка, яке він пам’ятав усе життя, була  Оксана Коваленко. Коваленки і Шевченки жили поруч. Малий Тарас ріс у дружбі з Оксаною.

На сцену виходять маленька Оксанка Коваленко і Тарасик.

Оксанка. Тарасику!

Тарас. Ой Оксанко, ти у вінку найкраща. За всіх панянок найкраща.  Я тобі  ще й чобітки справлю із срібними підківками.

Оксанка. Із срібними.

Тарас. І золотими підківками на закаблуках.

Оксанка. Ще ні в кого таких не було.

Тарас. А в тебе будуть.

Оксанка. А за що справимо?

Тарас. Одіб’ємось од злиднів, тоді усе буде. І по дзвіночках угадаю: ти йдеш.

Оксанка. Тарасику, я без тебе нікуди.

Тарас. А як до пана покличуть?

Оксанка. Не піду! Хоч убий не піду!

Тарас. І я тебе нікому не віддам.

Оксанка. Ой, побіжу, бо ще є робота на городі.

Тарас. Ми вкупочці собі росли,

Маленькими собі любились.

               А матері на нас дивились,

                    Та говорили, що колись

                  Одружимо їх. Не вгадали.

                   Старі зарані повмирали,
                       А ми малими розійшлись,

                   Та вже не сходились ніколи.

На сцені з’являється учень у ролі молодого Тараса.

Молодий Тарас: Тяжко-важко в світі жити …

                                  Сироті без роду:

                                 Нема куди прихилитись,--

                                    Хоч з гори та в воду!..

В того доля ходить полем –

Колоски збирає;

А моя десь, ледащиця,

За морем блукає… (Звучить мелодія пісні «По діброві вітер віє…».Тарас, замислившись, слухає, а далі продовжує:

Єсть на світі доля…

А хто її знає?

Єсть на світі воля,

А хто її має?

Єсть люде на світі –

Сріблом-злотом сяють,

Здається, панують,

А долі не знають,--

Ні долі, ні волі!

Возьміть срібло-злото

Та будьте багаті,

А я візьму сльози –

Лихо виливати;

Затоплю недолю

Дрібними    сльозами,

Затопчу неволю,

Босими нога!

Тоді я веселий,

Тоді я багатий,

Як буде серденько

По волі гуляти!

 Ведуча: Доля не дала Шевченкові сімейного щастя, родинного тепла, взаємної любові. Не було в поета навіть хатинки – останньої мрії. Він мріяв про люблячу дружину, діток, про садок біля власної хати над  Дніпром, та не судилося…

Ведучий: За своє життя Кобзар закохувався багато разів. Любили й Шевченка, але кожного разу щось ставало на перешкоді одруженню

Ведуча: Оксану Коваленко розлучили з Тарасиком-кріпаком обставини. Вирвавшись на волю, Тарас не скоро повернувся в рідне село, а коли приїхав, Оксана вже була одруженою жінкою. Побратися з Феодосією Кошицівною не дозволив батько дівчини. Варвара Рєпніна кохала Тараса, та він мав княжну лише за друга.

Ведучий: На засланні зустрілася Шевченкові вродлива Забаржада, дитя іншої нації, інших законів, і знову про шлюб не  могло бути й мови.

Ведуча: Обдарована Катерина Піунова була ще надто молода, щоб оцінити велич того, хто до неї сватався. А Ликера Полусмак за убогістю свого духа не збагнула кого втрачає.

Ведучий: Були ще й інші освічені, розумні жінки-дворянки. Та  так і не вдалося Тарасові стояти під вінцем у церкві з подругою на все життя.

Дівчина, в ролі дорослої Оксани Коваленко, читає поезію                       І. Драча

Я тебе чекала роки й роки,

Райдугу снувала з рукава

На твої задумані мороки,

На твої огрознені слова.

Я тебе в Закревській поманила,

Я душею билась в Репнєній,

А в засланні крила розкрилила

В Забаржаді, смілій і тонкій.

Ні мотиль актриса Піунова,

Ні Ликери голуба мана

Цвітом не зронилася в грозову

Душу вільну, збурену до дна.

Я б тобі схилилася на груди,

Замість терну розсівала мак,

Та мені зв’язали руки люди.

«Хай страждає, -- кажуть, -- треба так».

Хай у ньому сльози доспівають

В ненависть, в покару, у вогні

І мене, знеславлену пускають,

Щоб ридали вірші по мені.

Я – Оксана, вічна твоя рана,

Журна вишня в золотих роях,

Я твоя надія і омана,

Іскра не роздмухана твоя.

 Тихо лине пісня на слова Т.Шевченка. На сцену виходять ведучі і читці.

Ведуча: Шевченкова творчість багатогранна. Звучать у ній мотиви соціальної нерівності, жіночої долі, дівочого кохання, краси української природи, визначається роль поета у суспільстві.

Ведучий: Та значне місце у творчості поета займає історична тема: славні та гіркі,  сумні та звитяжні сторінки нашого минулого.

1 читець. Було колись в Україні

Ревіли гармати;

Було колись -- запорожці

Вміли  панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося – осталися

Могили на полі.

2 читець. Панувала і я колись

                                                       На широкім світі,

Панувала… Ой, Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну…

3 читець Гетьмане, гетьмане, якби-то ви встали

Встали, подивились на той Чигирин,

Що ви будували, де ви панували!

Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали

Козацької слави убогих руїн.

Інсценізація поезії Т. Шевченка «Розрита могила». На сцену виходить мати і малий Тарас.

Ведуча 1 «Він був сином мужика—і ставав володарем в царстві духа. Він був кріпаком—і  став володарем в царстві людської культури. Він був самоуком—і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і  книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі  Росії зробив більше ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.  Доля не шкодувала йому страждань. Але й не  пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.                                                

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті—невмирущу силу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.»

Іван Франко

Ведуча 2. Ні, не вмер наш Тарас, бо живуть в народі його вірші, бо щиро промовляють до  людей його полотна, бо невмирущий дух України витає над ним. І нести Шевченкове слово всім вікам, всім поколінням.                                                                                            Будеш, Батьку, панувати, поки живуть люди,

Поки сонце сяє в небі – тебе не забудуть.

Ведуча 3.Чернечу гору зеленить трава,

                  І оживає Канівська могила…

                  Безсила смерть, коли живуть слова,

І вічно житиме його поезій сила.

Ведучий 4. Він був поетом волі в час неволі,

              Поетом доброти в засиллі зла.

              Була у нього незвичайна доля,

             Та доля Україною була.

 Ведуча 5. Ми є нащадки славного Тараса,

                Його терни торкнулись й наших тіл.

               Народ возвести  в націю—не в расу

             Огненним словом велетень хотів.

Ведучий 6. Його надії нашими хай стануть,

Його поезії ввіллються в нашу кров

І злоба й ненависть, неначе лід, розтануть,

І ручаями задзвенить любов!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53388. Імпресіонізм у світовому красному письменстві («Intermezzo» М.Коцюбинського та лірика П.Верлена) 587 KB
  Світ природи і духовний стан ліричного героя у верленівських пейзажах душі Осіння пісня В серці і сльози і біль. Аналіз поезії Осіння пісня 1866 Що вчувається ліричному героєві в музиці осені Які спогади викликає в ньому бій годинника Як впливають на ліричного героя вітер поле жовте листя Схарактеризуйте емоційний стан ліричного героя. Ця мелодія відображає стан осінньої природи й водночас внутрішній стан ліричного героя. Водночас і нам дає зрозуміти що керує діями письменника його почуття помисли що робиться в його...
53389. Порушення роботи імунної системи 71.5 KB
  МЕТА: Сформувати в учнів поняття про імунні системи імунні реакції організму алергію алергени СНІД; розглянути засоби профілактики від інфекційних хвороб; показати згубний вплив радіації отрутохімікатів на імунну систему; розвивати вміння надавати собі допомогу при різних видах захворювань; продовжувати екологічне виховання і виховання здорового способу життя. Давайте згадаємо які системи органів є у тварин А які системи органів людини ви вже вивчили Зараз на уроці ми розглянемо імунну систему. Центральне місце серед клітин імунної...
53391. Древняя Индия 41 KB
  Развивающая: Развивать умение пользоваться историко-географической картой, извлекать из неё знания, закрепить их с помощью работы по контурной карте. Умение переходить от одной формы работы к другой. Воспитательная: Закрепление представлений о том, что общечеловеческие достижения в культуре имеют конкретное происхождение. Представить культуру Индии как часть общемировой.
53392. США. Індіанці: пошуки вирішення проблеми. Контроль навичок - аудіювання 95.06 KB
  By the end of the lesson you should be able to reply and react appropriately to various statements. Beside, you will listen to some new information about the first Americans who came to Alaska from Asia crossing the Bering land bridge, which later became the Bering Strait. You will hear the text about American Indians and their problems.
53393. Методичні основи змісту навчання та виховання 143 KB
  В широкому плані особистість людини є інтегральною цілісністю біогенних соціогенних і психогенних елементів. Коменського великого чеського педагога – чітко позначені положення про те що весь процес навчання і виховання дітей необхідно будувати з урахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей і виявляти ці особливості шляхом систематичних спостережень. Він вважав що в процесі виховання і навчання необхідно орієнтуватися на позитивні якості...
53394. У НАС В ГОСТЯХ ІНДІЯ 99.5 KB
  Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про характерні риси економіко географічного положення Індії особливості природних умов і ресурсів розміщення населення й господарства культурноісторичні особливості країни; розвивати творчі здібності учнів логічне мислення формувати культуру спілкування; продовжити розвивати інтерес до предмета; формувати вміння працювати самостійно та в групах виховувати почуття доброти й милосердя до людей інших...
53395. ІНДУКЦІЯ – МЕТОД ПІЗНАННЯ ІСТИНИ 59 KB
  Як виховати цілісне мислення як сформувати ставлення до математики як до цілісної системи яка забезпечує світопізнання розвиток інтелекту показати практичне застосування логічних методів для встановлення істини у житті людини Покажемо це на прикладі вивчення теми “Індукціяâ€. У перекладі з латинської термін “індукція†означає â€œнаведенняâ€. Розрізняють кілька видів індуктивних міркувань: міркування за схемою “повна індукція†та міркування за схемою “неповна індукціяâ€. Це індукція шляхом переліку популярна індукція та...
53396. На шляху до сучасності: утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу 91.5 KB
  Мета уроку: Систематизувати узагальнити та конкретизувати знання та уявлення учнів про розвиток провідних держав світу в 2 половині ХІХ ст. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань умінь і навичок. Після цього уроку учні зможуть: Характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи та...