ID: 55988

Название работы: Тарас Григорович Шевченко в англомовному світі

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Англійська мова якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах представила Шевченка для світової читацької громади найбільше. Майже всі поезії Шевченка відтворюють англійською мовою.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-03-31

Размер файла: 113.5 KB

Работу скачали: 3 чел.

Позакласний захід                              8-11 кл

Тарас Григорович Шевченко в англомовному світі

Мета: ознайомити школярів з впливом поезії Т.Шевченка за кордоном, продемонструвати всесвітньовідомі переклади творів на англійську мову, розвивати почуття гордості за свою державу і її людей.

Обладнання: портрети поета,репродукції картин поета, фотографії пам’ятників в Україні і за кордоном.

І Інформація учнів про твори Т.Шевченка за кордоном

Тарас Шевченко є справді один з класиків світової літератури. Його гуманізм, геніальні народі образи роблять його зрозумілим і близьким для людей різних націй, хоча він є поетом України. Образ Шевченкового поетичного генія не може бути переоцінений. «Вражаюча музика його української поезії», як писала Войнич, досягла найвищого рівня ліричної поезії, яку могла би створити людина. Саме тому сотні спроб перекладу Шевченка були зроблені практично на всі основні мови світу. Англійська мова, якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах представила Шевченка для світової читацької громади найбільше.  

В американську, канадську і англійську літературу творчість Т.Г.Шевченка входить паралельно. Дотепер над донесенням Шевченкового слова до англомовного читача працювало понад 80 перекладачів. Майже всі поезії Шевченка відтворюють англійською мовою. Багато з них мають по декілька інтерпретацій. Зокрема, «Садок вишневий коло хати» - одинадцять, а «Заповіт» - двадцять.

Першу спробу представити Шевченка англомовному світові зробив 130 років тому Андрій Онуфрійович Гончаренко. Він був уродженим лінгвістом, володів грецькою мовою, був обізнаний зі світовою історією та архітектурою. Крім епізодичних публікацій, які з’явилися раніше, треба відмітити 1 вересня 1868р., коли у «Віснику Аллеки» Гончаренко почав подавати в оригіналі уривки Шевченкових творів.

Глибокий аналіз і докладну інформацію про Шевченка знаходимо в працях Вільяма Ричарда Морфіла. Це відомий англійський славіст, професор Оксфордського університету. Уперше про поета він писав у 1876р.. Морфіл намагається перекладати Шевченка. Зокрема, серед перших спроб перекладу був «Заповіт». Переклад сумлінний, але не дуже поетичний. Треба визнати, що при всій шанобі до українського поета, при всій симпатії до нього як борця проти кріпацтва, Морфіл був далекий від розуміння Шевченка.

На початку ХХ століття серед перекладачів Шевченка англійською мовою виділяється Етель Ліліан Войнич – англійська письменниця і композитор, автор славнозвісного роману «Овід» («Ґедзь», «The Gadfly»). Вона намагалася і небезуспішно передати дух оригіналу, не забуваючи про деталі.   Тільки після 20 років наполегливої праці вона опублікувала у власному перекладі 156 Шевченкових рядків. Кращі серед перекладів – «Заповіт» (найдосконаліша з усіх дотепер відомих англомовних інтерпретацій), «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково чи буду…». Безмежна щирість проривається крізь переклад. Порівняймо:

I care no longer if the child

Shall pray for me, or pass me by.

One only thing I cannot bear:

To know my land, that was beguiled

Into a death – trap with a lie,

Trampled and ruined and defiled…

Ah, but I care, dear God; I care!

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять лукавії в огні

Її обкраденною, збудять…

Ох, не однаково мені!

Е.Войнич зберегла багатство змісту і своєрідність стилю першотворів, приміром перенесення, повтори, мелодійність внутрішніх рим, риторичні звертання. До збірки перекладів Войнич написала передмову. Однак тут відчувається недостатня поінформованість і помилкові твердження, плутанина у датуванні творів.

В Англії відомою поетесою є Віра Річ, яка в 1960-69 роках опублікувала переклади 51 твору Шевченка, серед них – 9 поем. Її переклади вважаються найбільш поетичними та близькими по духу і розумінню поезії оригіналів творів. В. Річ познайомила  англійських читачів з найбільшою кількістю творів Шевченка у власному поданні.

На популяризацію Шевченкового імені в англомовному світі величезний, плідний вплив мала українська еміграція. Як масове явище вона була започаткована, зокрема, до Канади, у 1891 р. 7 вересня того року до Канади прибуло двоє українських селян, наших земляків, з с. Небилова – Василь Єленяк та Іван Пилипів. Побачивши масиви цілинних земель, вони вирішили залишитись там надовго, а виявилось – назавжди. За приблизними підрахунками 237 тисяч українських селян навіки покинули рідні пороги.

Масова еміграція – це завжди трагедія для народу. Але у даному випадку історія сприяла зростанню англомовної Шевченкіани. Під впливом українських поселенців, їх звичаїв і традицій мелодійної української мови і пісні, Шевченковою поезією зацікавлюється багато людей.

У 1933р. опублікував свої англомовні переклади канадський  український поет Онуфрій Івах. Маючи лише 9 років, виїхав з батьками до Канади. Отже, як особистість і поет, він сформувався вже там. Але й роки дитинства на Україні закарбувалися в його свідомості. Переклади Іваха цілісні, у них добре відтворено мелодику оригіналу, відчувається виразне бачення Шевченкових образів. Звучить «Ой, одна я, одна…»:

Above the dirty sky; below the sleepy sea;

And yonder stretching far away

Along the shore, in a drunk way

The rushes droop without a wind.

І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом геть – геть –

Неначе п’яний очерет

Без вітру гнеться.

Серед Шевченкових перекладачів на помітному місці є представник української трудової еміграції Іван Федорович Вив’юрський, відомий під іменем Джон Вір. Народився в сім’ї лісорубів з с. Ценява нашої області. Через короткий час після приїзду батьків до Канади. З батьківської хати він виніс глибоку любов до України і з молодих років писав вірші українською і англійською мовами. Джон Вір багато працював, щоб донести в світ слово Шевченка англійською. Він перекладав 29 віршованих творів (4180 рядків). Багато з них перекладено вперше.

Сприймаємо по-англійськи зворушливий словесний живопис України і відчуваємо, що Джон Вір осягнув майстерність Шевченка – лірика та зумів передати хоча б частково усю гаму емоційних тонів оригіналів.

The mighty Dnieper roars and bellows,

The wind in anger howls and raves,

Down to the ground it bends the willows,

And mountain – high lifts up the waves.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завіва,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Ще одне підтвердження того, що Джон Вір надзвичайно точно передає мелодійність Кобзаревого слова, свідчить і вдалі переклад поеми «Сон».

Окремо треба сказати про переклад «Заповіту». До цієї поезії зверталося багато перекладачів, і всі вони відзначали, що надзвичайно важко його зробити. Найточніше його здійснив Джон Вір, який досить чітко відтворив складну поліфонію почуттів-закликів, зберігши мужній тон викладу. Ще одним популярним перекладом Віра є «Кавказ».

Твори великого поета опубліковувалися не тільки окремо, але й у збірках з коментарями видавців, редакторів чи відомих на той час людей. У Берліні у 1929 році Дмитро Дорошенко підготував буклет німецькою мовою про Шевченка, який потім був перекладений на англійську: Taras Shevchenko: The National Poet of the Ukraine (1936), Taras Shevchenko: Bard of Ukraine (1946). У післявоєнній Північній Америці у видавничому домі Миколи Денисюка у Чикаго відбулось перевидання Варшавського друку 14 томів творів Шевченка (1959-63). 13-ий том був присвячений Шевченковому життю і містив вибрані статті П.Куліша, І.Франка, М.Грушевського, В.Шкурата, С.Єфремова та інших про поета. У 1961 році вийшла книга Василя Барки про Шевченка «Правда Кобзаря». У 1964 році Лука Луців видав книгу «Співець української слави і волі» з перекладом статей про поета та Шевченковими віршами. 16 років потому Джордж Нестор Лукій укомплектував і видав важливу колекцію творів англійською мовою «Шевченко і критики» («Shevchenko and the Critics»).

Нове видання перекладів Шевченка було опубліковано в Північній Америці у 1980-х роках. Джордж Грабовіц у книзі «The Poet as Mythmaker» показав зв’язки поезії Шевченка з його поглядами. Продовжив його роботу Леонід Плющ (1986).

Поза Україною пам’ятники Шевченкові зведені у багатьох країнах світу, зазвичай за ініціативою місцевих українських діаспор. Є декілька меморіальних знаків і пам’ятників поетові у Канаді і США. Найбільш відомі у Вашингтоні біля цирку Дюпонт, у Сіракузах на Тіперарі Хілл. Двотонна бронзова фігура Шевченка, що розміщена у меморіальному парку біля Ояквіла у Онтаріо (Канада), була викрадена у грудні 2006 року. Вулиця у пригороді  Нью-Йорку (City’s East Village) названа на честь Шевченка. Місто Віта у Манітобі (Канада) спершу було назване Шевченко. У Вінніпезі у Манітобі в скульптурному саду The Leo Mol є скульптури багатьох героїв творів Шевченка.

Шевченко вніс величезний вклад не тільки в українську літературу, живопис, але й в скарбницю світової літератури. Це – геній українського народу, всесвітньо відома особа, який мав великий вплив на творчість видатних письменників і поетів. Загублені твори і полотна… Повністю недосліджений Шевченко…

ІІ Декламація творів двома мовами: англійською та українською

 

Заповіт

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу…отойді я

І лани, і гори –

Все покину і полину

До самого Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

My Testament

Translated by John Weir (1961 – 1962)

When I am dead, then bury me

In my beloved Ukraine,

My tomb upon a grave mound high

Amid the splendid plain.

So that the fields, the boundless steppes,

The Dnieper’s plunging shore

My eyes could see, my ears could hear

The mighty river roar.

When from Ukraine the Dnieper bears

Into the deep blue sea

The blood of foes…then will I leave

These hills and fertile fields –

I’ll leave them all and fly away

To the abode of God, аnd then I’ll pray…

But till that day I nothing know of God.

Oh bury me, then rise ye up

And break your heave chains,

And water with the tyrants’ blood

The freedom you have gained.

And in the great new family,

The family of free,

With a softy spoken, kindly words

Remember also me.

My Testament

Translated by E.L.Voinich

(Dec.25, 1845. Pereiaslav)

Dig my grave and raise my barrow

By the Dnieper-side

In Ukraine, my old land,

A fair land and wide.

I will lie and watch the cornfields,

Listen through the years

To the river voices roaring,

Roaring in my ears.

When I hear the call

Of the racing flood,

I will leave them all,

Fields and hills; and force my way

Right up to the Throne

Where God sits alone;

Clasp his feet and pray…

But till that day

What is God to me?

Bury me; be done with me,

Raise and break your chain,

Water your new liberty

With blood for rain.

Then in the mighty family

Of all men that are free,

May be, sometimes, very softly

You will speak of me?

My Testament

Translated by Padraic Breslin (1939)

When I die, friends, lay my body

Amid the spreading plain,

Where my bones would be buried

In my beloved Ukraine.

That my native fields unbounded,

The Dnieper and her shore

Be mine to see as mine to hear

The raging river roar.

When the evil blood of tyrants

Will to the blue sea flow

From my Ukraine, these fields and hills

I will forsake, forego…

Yes, all forsake, forego and fly

Right to the feet of God.

And then I’ll pray – but till that day

I nothing know of God.

Oh bury me, then rise and break

The chains in which ye lie,

And as ye spill the tyrants blood

Your freedom sanctify.

And in the family, grand and free,

The family that will be,

Do not speak kindly

And gentle word of me.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

The Mighty Dnieper Roars

Translated by John Weir (1961)

The mighty Dnieper roars and bellows,

The wind in anger howls and raves,

Down to the ground it bends the willows

And mountain-high lifts up the waves.

The pale-faced moon picked out this moment

To peek out from behind the cloud,

Like a canoe upon the ocean

It first tips up, and then dips down.

The cocks have not proclaimed the morning,

There’s not a sound as yet of man,

The owls in glades call out their warnings,

And ash-trees creak and creak again.

Сон

Уривок

Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається,

Сонце зустрічає…

І нема тому почину,

І краю немає!

Ніхто його не додбає

І не розруйнує…

І все то те… Душе моя,

Чого ти сумуєш?

Душе моя убогая,

Чого марне плачеш?

Чого тобі шкода? Хіба ти не бачиш,

Хіба ти не чуєш людського плачу?

A Dream

Translated by John Weir (1952-1964)

Extract

We fly… I look – the dawn arrives,

The sky’s edge bursts ablaze;

In shady glades the nightingales

Sing out the new sun’s praise.

The breezes softly, lightly wake

The steppe lands from their dreams;

In the lash valleys, by the lakes

The willows shimmer green.

The orchards, heavy laden, bow;

The poplars stand at ease

Like sentinels when all is well,

And gossip with the fields.

And all about, the whole land gleams

With nature’s warmest hues,

Bedecked with blossoms, dressed in green.

And bathed in drops of dew

And greets the morning sun…

There’s no beginning to all this,

Of ending, too there’s none!

There’s no one who could either gild

Or blotch this beauty-land…

And all of this…

My aching heart,

My soul, why are you sad?

My poor, my desolated soul,

Why do you vainly weep?

Whom is it you pity? Alas, can’t you see?

And cannot you hear how the multitudes cry?

Мені однаково, чи буду…

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій – не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: «Молись.

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись».

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

 

It Doesn’t Touch Me…

Translated by Vera Rich (1961)

It does not touch me, not a whit

If I live in Ukraine or no,

If men recall me, or forget,

Lost as I am, in foreign snow, -

Touches me not the slightest whit.

Captive, to manhood I have grown

In strangers’ homes, and by my own

Unmourned, a weeping captive still,

I’ll die, all that is mine, I will

Bear off; let not a trace remain

In our glorious Ukraine.

Our own land – yet a strangers’ rather.

And speaking with his son, no father

Will recall, nor bit him: Pray,

Pray, son! Of old, for our Ukraine,

They tortured all his life away.

It does not touch me, not a whit,

Whether that son will pray or no…

But it does touch me deep if knave,

Evil rogues lull our Ukraine

Asleep, and only in the flames

Let her, all plundered, wake again…

That touches me with deepest pain.

Садок вишневий коло хати.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

Beside the Cottage

Translated by Herbert Marshal (1964)

Beside the cottage cherry-trees are swinging,

Above the cherries may-bugs winging,

Ploughmen with their ploughs are homeward heading,

And lassies as they pass are singing,

While mothers wait with supper ready.

Beside the cottage all the family’s eating,

Above, the evening star the sunset’s greeting.

The evening meal the daughter serves around,

When mother chides, from where she’s seated,

Her voice by singing nightingales is drowned.

Beside the cottage mother’s lullabying

Till little ones in golden slumbers’re lying;

She herself beside them falls asleep.

All is quiet, only the girls are vying

With nightingales and can’t their quiet keep.

The Cherries Are in Bloom…

Translated by I. Zheleznova

Beside the hut the cherries are in bloom,

And May bugs o’er them dance… the peasants from

The fields return with weary Sep… ‘Tis late…

The young maids as they go sing songs… At home

The tables have been laid, and supper waits.

A family at table sits without…

Dusk slowly comes, the evening stars are out.

The daughter serves, but seems to take too long;

The mother is impatient, and about

To scold, when lo! – A bird bursts into song.

The darkness cloaks the heavens overhead…

Beside the hut her little ones to bed

The mother puts, and then, afraid that they’ll

Not sleep lies down nearby…

The world seems dead;

All’s still save for the maids and nightingale.

Мені тринадцятий минало…

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

Уже покликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу…і не знаю

Чого маленькому мені

Тойді так приязна молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята –

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати –

Нема в мене хати!

Не дав мені Бог нічого!

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. а дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу,

Прийшла, привітала,

Утирала мої сьози

І поцілувала…

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.

Бридня!.. А й досі, як згадаю,

То серце плаче та болить,

Чому Господь не дав дожить

Малого віку у тім раю.

Умер би, орючи на ниві,

Нічого б на світі не знав.

Не був би в світі юродивим,

Людей і Бога не прокляв!

When I Was Thirteen

Translated by John Weir (1847)

My thirteenth birthday soon would come.

I herded lambkins on the lea.

Was it the magic of the sun,

Oh what was it affected me?

I felt with joy all overcome

As though in heaven…

The time for lunch had long passed by,

And still among the weeds I lay

And prayed to God… I know not why

It was so pleasant then to pray

For me, an orphan peasant boy,

Or why such bliss so filled me there?

The sky seemed bright, the village fair,

The very lambs seemed to rejoice!

The sun’s rays warmed but did not sear!

But not far long

The sun stayed kind,

Not long in bliss I prayed…

It turned into a ball of fire

And set the world ablaze.

As though just wakened up, I gaze:

The hamlet’s drab and poor,

And God’s blue heavens – even they

Are glorious no more.

I look upon the lambs I tend –

Those lambs are not my own!

I eye the hut wherein I dwell –

I do not have a home!

God gave me nothing, naught at all!..

I bowed my head and wept,

Such bitter tears…and then a lass

Who had been sorting hemp

Not far from there, down by the path,

Heard my lament and came

Across the field to comfort me;

She spoke a soothing phrase

And gently kissed my tear-wet face…

It was as though the sun had smiled,

And though all things on earth were mine,

My own…the orchards, fields and groves!..

And, laughing merrily the while,

The master’s lambs to drink we drove.

How nauseating!.. yet, when I

Recall those days, my heart is sore

That there my brief life’s span the Lord

Did nit grant me to live and die.

There, plowing, I’d have passed away,

With ignorance my life-long lot,

I’d not an outcast be today,

I’d not be cursing Man and God!

ІІІ Додаток: список літератури про твори

Англомовні видання Шевченка

•  The Kobzar of the Ukraine: Being Select Poems of Taras Shevchenko, trans A.Hunter. – Teulon, Man, 1922.
•  Taras Shevchenko, the Poet of Ukraine: Selected Poems, trans C. Manning. – Jersey City, 1945.
•  The Kobzar of Ukraine, trans A.Hunter. – New York, 1961.
•  Song Out of Darkness: Select Poems, trans V. Rich. – London, 1961.
•  Works, ed V.Swoboda. – London, 1961.
•  Taras Shevchenko: Selections, trans J. Weir. – Winnipeg, 1961.
•  The Poetical Works of Taras Shevchenko: The Kobzar, trans C. Andrusyshen and W. Kirkconnell. – Toronto, 1964, 1977.
•  Selected Works: Poetry and Prose: With Reproductions of Paintings by Taras Shevchenko, ed J. Weir. – Moscow, 1964.
•  Katerina: A Poem, trans J. Weir. – Kyiv, 1972.
•  Selections: Poetry, Prose, trans J. Weir. – Kyiv, 1988.
•  The Artist: A Story by Taras Shevchenko. Illustrations, Documents, trans A. Belenko. – Kyiv, 1989.
•  Selected Poetry: Illustrated with Reproductions of Drawings, Sketches, Outlines, Etchings and Paintings by Taras Shevchenko, trans J. Weir. – Kyiv, 1989.
•  The Haydamaks, trans C. Andrusyshen and W. Kirkconnell. – Vyshorod – Kyiv, 2001.

Англомовні видання про Шевченка.

•  Ilnytskyj O, Hawrysch G. A Concordance to the Poetic Works of Taras Shevchenko, 4 vols. – New York – Toronto, 2001.
•  Luchyj G.  Shevchenko and the Critics, 1864-1980. – Toronto, 1980.
•  Myshuha L. Shevchenko and Women: Women in the Life and Works of Taras Shevchenko. – Jersey city, 1940.
•  Bojko J. Taras Shevchenko and West European Literature. – London, 1956.
•  Grabowicz G. The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Shevchenko. – Cambridge, 1982.
•  Chub D. Shevchenko the Man: The Intimate Life of a Poet. – Toronto, 1985.
•  Zaitsev P. Taras Shevchenko: A Life(ed and trans Luchyj G.). – Toronto, 1988.
•  Luchyj G. Shevchenko’s Unforgotten Journey. – Toronto, 1996.

Україномовні видання про Шевченка.

•  Кравців В. Шевченко і його творчість. – Чикаго, 1961.
•  Стецюк В., Кравців В. Тарас Шевченко: Збірник доповідей світового конгресу української вільної науки для вшанування сторіччя смерті патрона. – Нью Йорк – Париж, 1962.
•  Сидоренко Н. Шевченко в інтернаціональних літературних зв’язках. – Київ, 1981.
•   Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – Нью Йорк, 1955.
•  Доманицький В. Тарас Шевченко: синтетично – націологічні  студії його життя і творчості. – Чикаго, 1961.

Список використаної літератури

1.  Бедринець Л. Тарас Шевченко// Digest. – 1996. №5. – с. 4.
2.  Лелюк Л. Тарас Шевченко// English. – 2004. №15. – с. 11.
3.  Мазур І.М. Україна – моя земля. Вивчення теми «Україна» в курсі англійської мови. – Богородчани, 2006.
4.  Polupan V.L., Polupan A.P., Makhova V.V. Ukraine. A cultural reader. – Харків: Академія, 2001.
5.  Ukraine: Prominent People / Упорядник Т.Михайленко. – К.:  Ред. загально педагогічних газет, 2004.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4