56001

Літературний монтаж до дня народження класика світової літературі Шолом-Алейхема

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мене радує що ти з великим бажанням взявся за вивчення ремесла Наші мудреці говорили що не соромно здирати шкуру з падалі тільки б не жити милостинею людською. Дорогий тато Сьогодні о пятій шостій годині після обіду я повідомив тобі радісну новину...

Украинкский

2014-04-01

85.5 KB

1 чел.

Літературний монтаж до дня народження класика світової літературі

Шолом – Алейхема

Літературний вечір до Дня народження Шолом – Алейхема починається з єврейської мелодії.

На сцену виходить вчитель світової літератури, починає розповідати біографію письменника в артистичній манері – періодично змінює своє місцезнаходження на сцені, інколи говорить на фоні музичного супроводу, при необхідності змінює голос.

На сцені стоїть круглий столик, на якому по кругу розкладені конверти з підписами.

Ведучий і читці виходять на сцену. Читці стають півколом за столиком, під час монтажу вони по черзі підходять до столика, беруть свій конверт, зачитують кому цей лист, достають лист і напам’ять промовлять потрібні рядочки з листа.

Ведучий в образі Шолом -  Алейхема зупиняється з протилежного боку сцени, а один із читців відходить у глибину сцени.

Звучить музика.

Ведучий: «Єврейський письменник - вільна людина!

Що значить вільна людина?

Він вільний від усього потрібного на цьому й на тому світі; він вільний від куска хліба, від здоров'я, від друзів, від жінки й дітей, від усіх радощів життя...», - так писав про себе великий єврейський письменник Шолом - Алейхем в однойменному оповіданні. Там саме він говорить про особливості своїх творів: «Ви хотіли б, щоб в писаннях був й гумор, й сміх, й по плечі хлопок, й по заду пристук. Одним словом, глядачу потрібно догоджати... Щоб я писав про життя, про справжнє єврейське життя? Хотіли б, щоб я писав кров'ю серця, нервами, з глибини душі, щось таке, за що потім розраховуєшся здоров'ям й старієш завчасно, від чого обличчя вкривається зморшками, а голова - сивиною, вам це потрібно? Добре...Тільки б...»

І він писав. Кожен його твір - це частинка його серця, його душі, його любові до людей. Не тільки до його безправного народу, але й до людей у широкому розумінні - Людства.

Сьогодні ми звернемося до його листів. Бо у чім ще є можливість побачити внутрішній світ людини, розібратися чим вона живе, дізнатися про неї, зрозуміти.

Звучить музика.

1-й читець: Брату Волфу (Вевіку) грудень, 1882р

«Дорогий брате! Твого листа я отримав. Мене радує, що ти з великим бажанням взявся за вивчення ремесла! Наші мудреці говорили, що не соромно здирати шкуру з падалі, тільки б не жити милостинею людською. Блажен той, хто має руку майстра.

В кожному місті живуть різні люди з різними характерами, по-різному виховані. Люди чесні й нечесні; люди доброго норову й люди дурного норову; чуже місто - що ліс непрохідний. У такому лісі всі дерева невідомі, дуже важко відрізнити одне дерево від іншого. Тому у ньому дуже важко віднайти дорогу. В чужому місті серед чужих людей теж на початку важко розібратися й найти серед них хороших товаришів важче, ніж в себе вдома.

... я тобі скажу, що ти мусиш бути чесною людиною, щоб твоє сумління завжди було чисте, кристально чисте!»

2-й читець: Батькові. 16 квітня 1884р.

«Дорогий тато! Сьогодні о п'ятій - шостій годині після обіду я повідомив тобі радісну новину: бог благословив мене дорогим даром. В нас чарівна донька, - наслідок багаторічного кохання, пошли їй боже довге життя!

Маленька крихітка заспівала щось на зразок «Куа! Куа!», але що ж ти будеш казати років через п'ятнадцять й більше? Що ти тоді будеш співати? Де слова, таємні знаки що накреслені на сторінках твого життя? Запечатані й заховані ці слова, й ніяке людське око їх не бачило!.. Йди ж, доня моя, й живи в країні життя! Руками кохання обійме тебе перший день й понесе на своєму плечі далі, й передасть тебе другому дню, а другий третьому, й таке інше і це твоє життя! А потім буде? Запитай, доню моя, свого діда, й він тобі розповість, запитай своїх прадідів - вони зможуть розповісти, а мене не питай. Тому що нема питань й нема відповідей в житті - все залежить від долі й випадку... »

Ведучий: Таким він був вдома. А що ж робота?...

Звучить музика

3-й читець: Я. Динезону. Київ, 1 квітня 1888р.

«А тепер, люб'язний друг мій, в мене до вас важливе прохання... не розкривайте до пори до часу сувору таємницю, котру я вам сьогодні відкрию.

Як по-вашому, чи можу я мовчати дивлячись на те, як знущаються з нашої бідної народної мови?.. Шолом - Алейхему залишити, виходить, свій інструмент і - кінець, геть ідиш!.. взятися за торгівлю? Що ви скажете? Справедливо?.. А люди? Ні, цього ви від Шолом -Алейхема не дочекаєтесь!

Що ж зробив Шолом - Алейхем? Пішов він, приніс себе в жертву в ім'я Господа і створив щось зовсім нове: Щомісячний єврейський журнал, на який у мене, мабуть, є шанси та протекції серед можновладців...Мої співробітники - це мої товариші, мої компаньйони, мої брати! Рада кожного мені важлива, побажання кожного для мене свято... я не зроблю мій журнал місцем сварок із-за пошани.

4-й читець: Мендель Мойхеру Київ, 26 червня 1888г.

Мій дорогий улюблений Дідусь.

  Знаходжу, що я сильно провинився перед вами. Не думайте тільки, що я забув про вас, у мене голова кругом йде: роботи по горло! «Бібліотека» вже друкується в Бердичеві...

5-й читець: Б. Іерухімзону. Київ, 27листопада 1901г.

Чи знаєте ви, що кращі люди почали нами цікавитися, придивлятися і прислухатися до нас. Один з них, чудовий майстер пера, людина величезного таланту та золотого серця - Максим Горький - взявся за справу з великим жаром... Готується до видання досить великий збірник кращих творів єврейської літератури в перекладі на російську мову.

6-й читець: Дочки Ернестіне. Кременчук, 18 серпня 1902г.

Дорога моя Тісенька! Я, здається, вже писав тобі, що місцевому фотографу захотілося, як рекламу для своєї фірми, зняти мене «всій Європі на сміх». Словом, виходжу учора, в суботу, погуляти по головному проспекту (по Катерининської вулиці) і бачу - народ юрмиться біля вітрини, немов побачили знаменитість, наприклад, Шаляпіна. Фотограф, заради більшого ефекту, підписав також і мій псевдонім по-єврейському. І посипалися гуляючи з усіх боків, і стали дивитися на мене, тикали пальцем, заглядати прямо в обличчя, - чорт знає, що таке!

7-й читець: М. Спектору. Київ,1-4 квітня 1903р. Пасха.

Можу сказати, що тільки починаю писати. До цього часу я дурня валяв, шуткував. Боюся, чи не закінчується вже, спаси Боже, запас моїх років... горе мені. Я змушений бігати скрізь у пошуках грошей! Згоріла би біржа... Ті, хто знають, хто бачать мене щодня, питають, коли я пишу? А я й сам не знаю! Ось так і пишу, коли йду, коли біжу, коли сиджу у когось в кабінеті, їду у трамваї, і саме у ту хвилину,  коли мені  морочать голову... виростають найбільш яскраві сцени та знаходяться найкращі думки, а неможливо відірватися й на хвилину, ні на мить, щоб все це записати на папері, - згоріти б усім моїм справам!..

Звучить музика.

Ведучий: Велику родину потрібно було годувати. Тільки літературними заробітками прожити було неможливо. Важко відірватися від рідної землі, але необхідно. Шолом - Алейхем їде до Америки, яку шуткуючи називає провінційною Англією. Хліб з маслом його там не чекав, а знову робота й робота. Та ще й сіоністи. В листі до Наталії Мазор він пише:

8-й читець: Мила Наталко! Жорстока доля грає зі мною, вона хоче затьмарити мою душу, змінити на гірше мій настрій, кинути мене у пітьму меланхолії, але я не с тих, що так швидко розпускають нюні... Я тільки трішечки настрашився й більше нічого.

Ведучий: А потім прийшла тяжка хвороба... навіть такій сильній людині  іноді здавалося, що вже усе... Колись, у листопаді 1905-го року, він надіслав у листі сину написану їм епітафію на власну могилу.

Читець виходить з глибини сцени.

9-й читець: Здесь погребен простой еврей,

Он был писатель из народа.

Всю жизнь писал он для людей

Простого звания и рода.

Он на смех поднимал, честил,

Язвил насмешкой мир великий,

Но мир, однако, не тужил.

А он век прожил горемыкой.

И в час, когда все от души

Смеялись, позабыв печали,

Он плакал, - видит бог, - в тиши

Тайком, чтоб люди не видали.

Ведучий: Навіть в цих віршах він залишається вірним самому собі - жити й тоді, коли здається життя неможливим, а якщо вмирати, то з посмішкою на обличчі. В цьому й є Шолом - Алейхем.

Звучить музика. Під музику ведучий говорить далі.

Боротьба із хворобою тягнулася довго. Інколи здавалося, що людина перемагає та знов його відкидало назад. Для близьких він залишався так само сильним й впевненим у собі та у майбутньому.

10-й читець. Я. Дінезону. Жовтень-листопад 1908р.

Тут у раю, в якому я є, не важко стати здоровим тільки завдяки повітрю, сонцю й чудовому харчуванню. На все це потрібні гроші, гроші, гроші. А все, що я маю поки що це лише смуток та тогорічній сніг. Та все ж не потрібно занепадати духом, як ви кажете... Я ж навпаки - ха-ха-ха та хі-хі-хі, завжди живий, завжди веселий, й дивишся... зжав серце у грудку, а там подих, стогін, сльоза й знову ха-ха-ха й хі-хі-хі...

Як я себе почуваю? Дай Бог Пуришкевичу! Я відчуваю себе так, як повинна відчувати себе теличка, яку годують немарно; як стриножений кінь у чужому вівсі; як кіт, що дивиться на масло, накрите склянкою; як зв'язаний півник; як вірний пес, що згубив свого доброго господаря або, - почекайте! - як єврейський письменник, який відтарабанив 20 років, почав кашляти кров’ю, та збереже вас від цього Господь, и саме на  ювілей завезли його кудись там в Італію, забрали перо з рук й стали йому казати: « Побільше повітря, побільше сонця. їж, їж, їж!»

Ведучий: У тому ж листі йде розмова про ювілей. 50 років - це й радість, й сльози. Радість, що дожив, а сльози тому, що хвороба не дає можливості бути поряд з близькими й рідними людьми.

11-й читець:... Адреса викликала в мені сльози. Це ж Київ, а Київ - це моє місто. Можна побажати нам з вами мати те, в що мені обійшовся Київ. Бути скрізь на моєму святі  неможливо, але те, що я не міг бути у Києві, засмучує мене!

В  іншому листі до Н. Мазор пише: Ах Наташа, Наташа! Яким жалким виглядає тепер Київ після блискучого Парижу й після чистенького Берліну! І все ж, як би мені запропонували обрати одне з тих міст, я б зупинився тільки на Києві, хоча він й не благоухає, й не такий упорядкований!, чим частіше я чую, що мені доведеться залишитися тут не на один сезон й не на один рік, тим більше мене тягне туди, додому...

Ведучий: Йому не судилося ще раз побачити Київ. Боротьба з хворобою не припинялась та він жив, не дивлячись ні на що. Його тримала у цьому житті його робота, листи друзів, любов рідних й близьких, а головне - велика відповідальність за все, що вже зробив й що міг би ще зробити для свого народу.

12-й читець: Й Всевишній, котрий дав мені сили до цього часу писати лежачи або напівлежачи, з мученнями, наперед мене не покине, бо писання - це єдине моє лікування, без нього я б вже давно очутився... ого-го!..

Але геть сетування! Живу, виздоравлюю й пишу вже друге й третє оповідання, а в голові купчиться ще багато оповідань, всі вони життєво - трагічні й горесно - веселі, й хихочеться крізь сльози, й плачеться крізь голосний сміх, й тягне мене додому до злющої мачухи, до бідненьких рідненьких братиків й сестричок, що нудяться у вигнанні, у вигнанні, у вигнанні...

Мир вам.

Звучить  музика.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5130. Морфология, физиология и патология опорно-двигательного аппарата 104 KB
  Морфология, физиология и патология опорно-двигательного аппарата Цель: сформировать умение оценивать состояние ОДА. Вопросы для самоподготовки:. Строение скелета головы, туловища и конечностей. Общие сведения о мышцах. Их строение. ...
5131. Внутриутробное развитие организма. ВПР. Закономерности роста и развития организма 52.5 KB
  Внутриутробное развитие организма. ВПР. Закономерности роста и развития организма Цель: сформировать умение визуально выделять патологические изменения и различать ВПР. Вопросы для самоподготовки: Организм как единое целое. Понятие о био...
5132. Генетика микроорганизмов. Генотипическая изменчивость 474.5 KB
  Генетика микроорганизмов До 40-х гг. 20 в. считалось, что, поскольку у микроорганизмов нет ядерного аппарата и мейоза, на них не распространяются законы Менделя и хромосомная теория наследственности. С начала 40-х гг. микроорганизмы становятся объек...
5133. Латинский язык и основы терминологии 450 KB
  Тема: Латинский алфавит. Правила чтения. Ударение. Задание 1. Прочтите следующие термины, обратите внимание на произношение букв и буквосочтаний: а) apex верхушка crista гребень tuber бугор sulcus борозда canalis канал tuberculum бугорок fissu...
5134. Общая патология клетки. Повреждение клетки 120 KB
  Общая патология клетки. Повреждение клетки: Нарушение функционирования клетки, которое сохраняется после удаления повреждающего агента Генетически детерминированные или приобретенные изменения метаболизма, физико-химических параметров, к...
5135. Кадровая политика на предприятии 71.5 KB
  Создание конкурентоспособного предприятия всегда связано с людьми, которые работают на предприятии. Организация возможностей фирмы заключена в новых методах управления и зависит от конкретных людей, знаний, компетенции, квалификации, дисциплины, мот...
5136. Формы расчетов, применяемые при осуществлении внешнеэкономической деятельности 24.59 KB
  Формы расчетов, применяемые при осуществлении внешнеэкономической деятельности Внешнеэкономическая деятельность неразрывно связана с необходимостью определения форм расчетов. Под формами расчетов понимаются сложившиеся в международном коммерческом о...
5137. Принципы формирования кадровой политики. Кадровая политика и стратегия управления персоналом 59.5 KB
  Принципы формирования кадровой политики. Кадровая политика и стратегия управления персоналом Кадровая политика – главное направление в работе с кадрами, набор основополагающих принципов, которые реализуются кадровой службой предприятия. В этом ...
5138. Структура механизмов. Классификация кинематических пар 330.69 KB
  Структура механизмов. Классификация кинематических пар Кинематические пары (КП) классифицируются по следующим признакам: 1) по виду места контакта (места связи) поверхностей звеньев: - низшие, в которых контакт звеньев осуществляется по плоскости ил...