56003

«Серце моє там, де моя батьківщина» Ф.Шопен

Конспект урока

Педагогика и дидактика

На фоні музики декламуються вислови митців про Шопена. Шопен хворів стражданнями своєї батьківщини хворів розлукою зі своїми рідними і друзями хворів тугою за вітчизною і своє щире глибоке горе висловив у дивних поетичних звуках.

Украинкский

2014-04-01

65.5 KB

0 чел.

«Серце моє там, де моя батьківщина»

Ф.Шопен

Сценарій виховного заходу

Звучить «Ноктюрн фа мінор» Ф.Шопена. На фоні музики декламуються вислови митців про Шопена.

І. Читець 1. «Шопен хворів стражданнями своєї батьківщини, хворів розлукою зі своїми рідними і друзями, хворів тугою за вітчизною і своє щире, глибоке горе висловив у дивних поетичних звуках. Цей скорботний настрій він називав одним польським словом, що не піддається перекладові, — «жаль», яке означає одночасно і скорботу, і образу».

Цезар Кюї.

Читець 2. «Особистість Шопена в усіх відношеннях викликає захоплення. Він був поляком  і

писав суб'єктивно, але його об'єктом став весь польський народ, що співає в його музиці».

Антон Рубінштейн.

Читець 3. «Родом варшав'янин, серцем поляк, талантом — громадянин світу...»

Норвід

Читець 4. У містечку Желязова Воля, недалеко від Варшави, на березі річки Утрати стоїть маленький будинок, що потопає в зелені парку, місце, куди з усього світу їдуть любителі музики.

У 1810 році першого березня у сім'ї вчителя народився Фридерик Шопен, геніальний композитор, гордість і слава польського народу.

Шопен ріс в оточенні музики. Його батько грав на скрипці і флейті, мати гарно співала, грала на фортепіано. Хлопчик ще не вмів говорити, а вже починав голосно плакати, як тільки чув спів матері чи гру батька. І батьки гадали, що маленький Фридерик не любить музики. І це їх дуже засмучувало. Але невдовзі вони переконалися, що це було зовсім не так.

Читець 5. Для маленького хлопчика музика завжди мала свій зміст, свою особливу мову. Вона була зрозумілою, як будь-який голос живого світу. І його перший вчитель музики ВойцехЖивний дивувався: яким чудом семирічний малюк відразу розуміє, як треба грати Баха, Моцарта, Гайдна? Хто його так безпомилково навчив вгадувати манеру, стиль, задум кожного композитора?

І ось ім'я семирічного Шопена уже гримить в артистичних салонах Варшави.

Маленький Шопен грає! Маленький Шопен імпровізує! Маленький Шопен складає власні композиції, серед яких Полонез для фортепіано, присвячений графині Вікторії Скарбек. Про Шопена пишуть варшавські газети, називають його «польським Моцартом» і музичним генієм!

Читець 6. Одночасно з заняттями музикою хлопчик отримав гарну загальну освіту. Уже в дитинстві він вільно володів французькою і німецькою мовами, цікавився історією Польщі, багато читав, добре малював. Фридерик відзначався гострим розумом і допитливістю, цікавився театром, відвідував оперу, концерти, захоплювався грою італійського скрипаля Нікколо Паганіні. Великий інтерес Шопен проявляв до польської народної музики, яка стала основою його творчості.

(Ансамбль «Пісенний вернісаж» виконує дві польські народні пісні: «Зозуля». Обр. Сигетинського та «Гей ти, Вісла»).

Читець 7.    

       В этом доме родился Шопен

ЛеонидХаустов

В этом доме родился Шопен.

Тишина здесь, как пауза в хоре.   

И так властно берет меня в плен  

Ощущеньевосторга и горя.

Смотрим в детскуюэтутетрадь,

Гдестихи и смешныефигурки,

А сердцаначинаютстучать

Окрыляющим тактом мазурки.     

На столе, простоявшем сто лет,  

Возлесвечкираскрытая книга

И овальный девичий портрет:    

То сестра Фридерика-Людвига.

Тяжела ее ноша была:

Не она ль по великому праву

Сердце брата тогда привезла,

Из Парижа в родную Варшаву?

Это больше, чем мать и жена,

Это — Польша, немая от горя.       

В этом доме стоит тишина,

Словно вечная пауза в хоре.

Через парк, где дубы высоки,

Вьется речка в сиянье заката.

Я спросил про названье реки,

И поляк мне ответил: «Утрата».

Читець 8. У 1829 році молодий музикант їздив у Відень. Концерти пройшли з великим успіхом. Шопену, його рідним і друзям стало зрозуміло, що піаніста і композитора Польщі має визнати Європа, що він повинен звершити довготривалу концертну подорож.       Але ридерик довго не міг зважитись на цей крок. Чому?

(Включається грамзапис Балади № 1 Шопена, на фоні музики читання).

Читець 9. «... шал облягає вже мене дужче, ніж звичайно. Ще сиджу, не вистачає духу визначити день; думаю, що виїжджаю я для того, щоб назавжди забути про домівку; думаю, що їду я помирати — а як же то прикро помирати деінде, не там, де жилося. Як же то мені буде жахливо бачити при смертному ложі, замість рідних, холодного лікаря чи слугу...»

2-го листопада 1830 року двадцятирічний Шопен назавжди залишає Польщу. Напередодні на вечірці, влаштованій друзями, йому піднесли на пам'ять срібний кубок з польською землею: його він повинен був берегти, берегти, як пам'ять про рідну Польщу.

Читець 10. Минає майже рік. Катастрофічного характеру набувають революційні події в Польщі. На початку вересня 1831 року придушено повстання у Варшаві. Серце Шопена було глибоко поранене цією звісткою. Розгром означав крах надій на свободу батьківщини, він означав вигнання і арешти, переслідування близьких і друзів композитора.

Почуття душевного болю, скорботи і гніву знаходять вихід в образах шопенівської творчості, народжуючи гостро драматичні твори.

Це пристрасний, поривчастий, сповнений гнівного протесту до-мінорний Етюд № 12, відомий під назвою «Революційний».

(Звучить «Революційний» етюд Ф.Шопена).

Читець 1. З осені 1831 року композитор оселяється в Парижі — місті, з яким буде пов'язаний до кінця свого життя. Але тема батьківщини, польська тема завжди будуть хвилювати його.

Фридерик Шопен писав музику виключно для фортепіано. Його називають «поетом фортепіано». Основні жанри його творчості — вальси, мазурки, полонези, балади, фантазії, ноктюрни.

Шопен завоював Париж спочатку як піаніст. Він вражав слухачів своєрідним і незвичним виконанням.

Учень Шопена Джордж Матіас згадував: «Ті, хто чув Шопена, можуть сказати, що ніколи нічого подібного потім не чули. Його гра була як і його музика; що за майстерність і що за міць! Так, що за міць! Ця людина вся тремтіла. Фортепіано жило найінтенсивнішим життям. Інструмента, який ви чули, коли грав Шопен, ніколи не існувало; але ставав таким під його пальцями...»

Читець 2. Велике місце у творчості Шопена займають вальси, їх у нього — 17. Серед них ніжні, поетичні, мрійливі і меланхолійні, блискучі і темпераментні. Але це не є музика для танців. Це чудові концертні п'єси, що викликають роздуми, захоплюють своєю невимовною красою, граціозністю, мелодійністю.

Великий блискучий Вальс мі-бемоль мажор. Слухаємо цей вальс і розуміємо, що це не стільки танцювальна музика, скільки поетична картина балу. Музика переносить нас у святкову бальну атмосферу. (Звучить Вальс мі-бемоль мажор).


ИванБунин

Вальс

Похолодели лепестки

Раскрытых губ, по-детски влажных —

И зал плывет, плывет в протяжных

Напевах счастья и тоски.

Сиянье люстр и зыбь зеркал

Слились в один мираж хрустальный —

И веет, веет ветер бальный

Теплом душистых опахал.

Читець 3. Дата створення Вальсу ля-мінор — 1831 рік. Це перший рік перебування на чужині. У ньому чується смуток, печаль за покинутим домом, гіркота розлуки з близькими людьми. Народні слов'янські витоки у цьому Вальсі відчуваються ясніше, ніж в будь-якому іншому з шопенівських вальсів.

(Звучить Вальс ля-мінор).

В.Сосюра

 Рояль

Синий месяц волшебной игрою

Разузол цветы на камнях

И рыдает рояль за стеною

О далеких, потерянных днях.

Как тревожат глухие рыданья!
Безысходная скорбь, замолчи!
Видно, где-то тоску и страданья
Извлекает, играя вночи.

Кто играет и что за утрата,

Что тревожит он душу мою?

Этихзвуковпечальныхраскаты

Явсе больше и больше люблю.

Читець 4. Одним з найбільших інтимних звірянь Шопена є його Вальс до-дієз мінор.

Композитор залишався сам на сам зі своїм смутком, своєю недугою, мріяв про щастя. Він ніколи і нікому не відкривав своєї душі. Якщо звірявся самому собі, то скоріш за все музикою, віддавався меланхолії.

Марія Водзінська... Жінка, яку кохав Шопен і з якою був заручений. Але весілля не відбулося. Чи кохала Водзінська Шопена? Чи могла оцінити вартість такої людини, як Шопен? Їй було приємно, її зворушувало його почуття. Вона шанувала велику людину. Але кохати? Ніколи. Якби вона кохала, то не зважала б на батькову заборону: «Не віддам дочки за фортепіаніста! Можеш це вибити собі з голови!», ні його хворобу. Подолала б вона все це.

Читець 5. І була така хвилина, коли Шопен в холодній кімнаті зібрав докупи всі листи Водзінських, долучив до них засохлу троянду і перев'язав пакетик рожевою стрічкою. Чи тремтіли його руки, коли він перев'язував цей пакетик? Чи робив він це у драматичному розпачі? Чи, може, зречено махнувши рукою: а тепер мені все одно?! Хоч все одно йому не було.

На перев'язаній пачці листів Шопен написав два слова: «Моя біда». Взяв у руки перо, може, навіть підстругав його, подумав хвилинку й написав... Мала б це бути дуже важка хвилина... Зачинялися двері у молодість, починалася епоха без надії на щастя... І народжувались дивні звуки знаменитого Вальсу № 7, до-дієз мінор.

(Звучить  Вальс № 7  Ф.Шопена).

Лев Озеров Вальс

Ещезвучит в моих ушах

Седьмоговальса легкий шаг,

Каквешнийветерок,

Кактрепетаньептичьихкрыл,

Как мир, который я открыл

В сплетеньенотных строк.

Ещезвучиттот вальс во мне,

Какоблако в голубизне,

Какродничок в траве,

Как сон, чтовижу наяву,

Каквесть о том, что я живу

С природою в родстве.

Читець б. Разом з ростом популярності Шопена, як піаніста і композитора, розширюється його коло знайомств у Парижі. В числі його друзів Ференц Ліст, Берліоз, відомий французький композитор, художник Делакруа, німецький поет Гейне, письменниця Жорж Санд... Але найріднішими, найбажанішими його друзями були співвітчизники, польські друзі-емігранти, серед яких і поет Адам Міцкевич.

Зустрічі з ними були особливо бажані і дорогі для Шопена.

(Оповідання Гінгольд «Одного разу ввечері»).

Читець 7. Вони йшли мовчки. Говорити не хотілося, але обидва знали, що думають про одне. Вони йшли на вулицю Пегаль, у будинок, де жив Шопен...

Він зустрів їх у невеликій вітальні. Тонке обличчя з високим лобом, золотисто-каштанове волосся. Сьогодні Шопен здавався стомленим і блідим. Але він знав, чого чекають від нього його друзі-співвітчизники Гжимола, Міцкевич...

Шопен підійшов до рояля. Він знав, що всі, хто зібрався у цій вітальні, чекають цієї хвилини.

Читець 8....Мазурки... Одна, друга, третя... Ось загули баси — наче народні музиканти настроюють свої нехитрі інструменти, зойкнула флейта, мелодію підхопила скрипка... Злітають кольорові стрічки, розвіваються спідниці, хвацько притопують закаблуки. Справжнє сільське свято — куточок живої Польщі. А потім — бальна мазурка. Кілька вишуканих штрихів у мелодії, кілька гострих, примхливих акцентів — і ви бачите: виблискують вогні, легко танцюють пари, світяться, грають на обличчях посмішки, дзвенить сміх. І раптом все обривається. Нема більше веселощів, нема танцю. Ритм мазурки майже зник. Він нагадує про себе лиш у трепетних злетах мелодії. Залишився лише голос, напружений людський голос. Він про щось шкодує, просить, завмирає і безсило згасає.

(Звучать  дві Мазурки: Мазурка до мажор (ор.56, № 2) і Мазурка ля мінор (ор. 68, №2).

Читець 9. Шопен обриває гру. Але тут же, не даючи слухачам отямитись, посилає на них могутні акорди полонезу. Урочисто рухається танець-марш. А за його чеканними ритмами чути звуки фанфар, закличні поклики — неначе в музиці полонезу перед слухачами розгортаються картини героїчного минулого Польщі.

(Звучить Полонез ля бемоль мажор ),    

Шопен грав, і здавалось, що в кожному такті музики він залишав частину власної душі. А, можливо, частину свого життя? Всі мовчали, ніхто не наважувався вимовити жодного слова...

І ось вони знову йдуть вулицями нічного Парижу. Місто спить. А вони не зможутьсьогодні заснути. їх переповнює музика і неповторне почуття, викликане нею. Це почуття — неподавленість, не відчай. Мистецтво Шопена вдихнуло в них сили, повернуло віру в щасливузорю, яка зійде над їх землею».

Читець 10. (Звучить Фінал «Патетичної симфонії П.Г.Чайковського. На фоні музики читається текст).

В далекому Парижі помирав Шопен, стомлений страшною чахоткою. Поруч з ним сиділа сестра Людвига, дивовижно схожа на нього у профіль. Сестра композитора! Людвига знову біля нього. В 1849 році нелегко було вибратись з країни, на якій тяжіла рука Миколи І. Ця подорож у Париж коштувала немало. Сподіватися, що Фридерикові стане краще, було неможливо.

Енергійна, мудра Людвига була поруч з хворим братом. Вона, яка перша встановила його пальчики на клавішах піаніно, приїхала тепер, щоб закрити йому очі. Вона виконала його останню волю: перевезла серце Шопеиа у Варшаву. Тіло його поховане в Парижі на кладовищі Пер Лашез.

Читець 1. В костелі Святого Хреста у Варшаві зберігається скринька з серцем Шопена. Коли в роки війни фашисти окупували Польщу, то хотіли поглумитись над святинею польського народу. Але патріоти таємно винесли з костела дорогоцінну скриньку з серцем Шопена.

Настав 1945 рік. Польща стала вільною. І знову в урочистому благоговійному мовчанні стояли навколо старовинного костела громадяни Варшави. Серце їх любимого композитора знову повернулось. Його замурували в одній з колон костела і почепили мармурову дошку, на якій золотом висічені слова:

«Серце моє там, де моя батьківщина».

Читець 2. Звучить «Фантазія-експромт» Ф.Шопена. На фоні музики читець-декламатор читає вірш Всеволода Рождественського

Шопен

Встала луна над Парижем, Осеребрив черепици.

Словноктотронул рукою,

Он пробудился в ночи.

Какнеотступно в разлукеБедная родина снится!

Сел у рояля в халате,

Тихо зажегдвесвечи.

 К смутнымвиденьям вернуться

Память не сразузаставишь.

Луч,в окошко,

На половицахпростерт.

Легкиепальцыкоснулись

Холодом тронутыхклавиш —

И пробежал, замирая,

Скорбно вздохнувшийаккорд.
«Что же мне снилось?
Не в рощельсолнцезапуталокосы,
Озеро пересипало серебрянуючешую,
Пойманныйтополемветер
Качался над рожьюбелесой,

Села ползли по оврагам,
И яблоньцвела, как в раю?

Шел я по давним дорогам,  

           Было мне двадцать — не больше,

Ласточкирезаливоздух,

Темныйбоярышникцвел.

 Прямо в лицо мне глядела

ГолубоглазаяПольша,

И разноцветноесолнце

Падало в гулкий костел...
Душно в салонах Парижа

Давит бессилье покоя.

Чем же он может отсюда

Скорбному краю помочь?

Гулкое сердце рояля

Подняло волны прибоя,

Катятся гневно аккорды

В тихую лунную ночь.

Перед распятой отчизной

Он преклоняет колена

Нет, не повергнута Польша!

Нет, не сгинула она!

Павшим — священная память

В траурном марше Шопена.

Верящим в вольность народа—

Слава на все времена.

(Гаснуть свічки, звучить музика Шопена, Вальс до дієз мінор. Закінчується зустріч з музикою великого композитора).  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58675. Вибір місця встановлення металевої тимчасової печі, її встановлення 191 KB
  Мета уроку: навчити учнів правильно вибирати місця для встановлення тимчасової печі. Розвити навики та вміння отримані на попередніх уроках теоретичного та виробничого навчання; Виховувати бережне ставлення до інструменту, охайність, відповідальність за виконану роботу.
58676. Подорож по Великій Британії 49 KB
  Цілі: розвиток навичок усної комунікації: в монологічному та діалогічному мовленні, аудіюванні, читанні, письмі; підвищення інтересу до країни вивчаемої мови.
58677. Складывание «Рыбки». Работа с бумагой 43 KB
  Цель урока: познакомить с искусством складывания бумаги оригами. Задачи: формировать навыки сгибания складывания бумаги дать понятие оригами; развивать внимание исполнительские умения мелкую моторику...
58678. Цветочная клумба. Объёмная аппликация 31 KB
  На какие группы мы можем разделить эти цветы. Можем ли мы этими цветами украсить наш класс сделать клумбу Но чтобы сделать клумбу она должна быть на улице и есть ли место в нашем классе чтобы разбить здесь клубу Тогда как же украсить нам наш класс если разбить клумбу...
58679. Преподавание в начальных классах 225 KB
  Издание содержит основные требования к урокам технологии в начальной школе нормы оценок работ учащихся схемы анализа и самоанализа уроков. Этапы планирования урока и подготовки к нему студента Успех пробного урока технологии зависит от своевременной...
58680. Обрывная аппликация. Цыплёнок 41 KB
  Цель урока: Выполнить работу в технике обрывной аппликации Задачи: Образовательная: отработать навыки работы с бумагой клеем. Оборудование урока: для учителя: образцы различных видов аппликаций этапы изготовления цыплёнка шаблоны.
58682. Уроки трудового обучения. Структура урока технологии (труда) 69.5 KB
  Структура урока технологии труда Уроки трудового обучения по своим дидактическим целям содержанию методам обучения могут быть очень разнообразны. Для того чтобы учителю в должной мере овладеть методикой организации и проведения уроков необходимо прежде всего знать общие этапы...
58683. Мозаика «Собака» 42.5 KB
  Цель: выполнить проектную работу в технике мозаика Собака. Обучать выполнению аппликации мозаика. Но давайте сначала разберемся: знаете ли вы в какой технологии сделана эта работа Мозаика правильно А теперь посмотрите на экран.