56091

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Г.С. СКОВОРОДИ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Сковорода був близький йому своїми ідеями поглядами на призначення людини. Можливо він орієнтувався трохи на малюнок Івана Їжакевича Мандрівний філософ Сковорода і на малюнок Миколи Самокиша Сковорода...

Украинкский

2014-04-01

186.5 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Управління освіти Шосткинської міської ради

Шосткинська гімназія Шосткинської міської ради Сумської області

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ  ТВОРЧОСТІ  

Г.С. СКОВОРОДИ

НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

                                                                        Збірник дидактичних матеріалів

укладено вчителем української мови і літератури Шосткинської гімназії Шосткинської міської ради Сумської області

Даньком Сергієм Степановичем

Шостка, 2011


ЗМІСТ

Пояснювальна записка…………………………………………………………3

Розділ 1. Розвиток мовлення…………………………………………………..5

  1.  Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі………………………………………………………………..5
    1.  Діалогічне мовлення……………………………………………....7

Розділ 2. Контроль результатів мовленнєвої діяльності……………………..8

2.1. Складносурядне речення……………………………………………8

2.2. Складнопідрядне речення…………………………………………..11

2.3. Аудіювання…………………………………………………………..13

2.4. Читання мовчки……………………………………………………...17

Розділ 3. Тренувальні вправи…………………………………………………..24

3.1. Переклад тексту……………………………………………………...24

3.2. Редагування тексту…………………………………………………..28

Література………………………………………………………………………..32


Пояснювальна записка

У 2012 році виповнюється 290 років з дня народження видатного поета, мислителя, педагога Григорія Савича Сковороди. Творчість Григорія Сковороди (1722-1794) не тільки займає чільне місце в історії української літератури, а й вважається дослідниками виявом української духовної традиції від давнини до сьогодні. Пісні, байки, афоризми, діалоги, трактати, притчі, листи Григорія Сковороди завершують добу українського бароко, причому навіть барокову літературу всієї Європи. Сучасна програма з української літератури дозволяє ознайомитися дев’ятикласникам з багатою творчою спадщиною філософа, просвітителя, поета упродовж трьох навчальних годин, після чого учні згадають Сковороду як поета хіба що під час вивчення п’єси «Наталка Полтавка» І.П. Котляревського, у якій не менш відомий земляк поета-філософа вклав  у вуста Возного найславетнішу метафізичну пісню «Всякому місту – звичай і права». Тому укладач даного збірника ставить завдання повернути учнів до повторення вивченого на уроках літератури за рахунок використання вчителем текстів, що поглиблюють знання школярів про поетичну, філософську, педагогічну діяльність Григорія Сковороди, як на уроках зв’язного мовлення, так і під час контрольного оцінювання мовних знань і вмінь з синтаксису й пунктуації, читання мовчки, аудіювання, а також виконання тренувальних вправ з перекладу, редагування текстів у 9-10 класах.

Збірник дидактичних матеріалів включає такі розділи:

  1.  Розвиток мовлення, що вміщує тексти переказів, завдання для складання діалогів, тексти для складання тез, виписок, конспектів.
  2.  Контроль результатів мовленнєвої діяльності, що вміщує тексти для контролю аудіювання і читання мовчки в 10 класі й тестові завдання для контролю мовних знань і вмінь учнів 9 класу з тем «Складносурядне речення» і «Складнопідрядне речення». Зміст тестових завдань відтворює матеріал зазначених розділів програми з української мови і містить завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, а також творчі завдання, які потребують розгорнутої відповіді.
  3.  Тренувальні вправи, що вміщує тексти для перекладу з російської мови, редагування і виконання синтаксичного, фонетичного, морфемного, словотвірного розборів, добору синонімів, антонімів, пояснення лексичного значення слів. Використовуються вчителем як для індивідуальної роботи з учнями 9-10 класів під час уроків, так і для підготовки обдарованих старшокласників до участі у Всеукраїнській олімпіаді з української мови і літератури.

Матеріал збірника укладений згідно з Проектом концепції мовної освіти в Україні, має практичну спрямованість і забезпечує реалізацію змістових ліній:

  •  
    мовленнєвої, що визначає зміст роботи над формуванням комунікативної компетентності учнів і передбачає гармонійний
  •  розвиток умінь в основних видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі);
  •  мовної, що забезпечує обсяг знань, оптимальний для для формування мовленнєвих умінь і навичок учнів;
  •  соціокультурної, яка сприяє розвиткові загальної культури учнів, становленню сучасних світоглядних уявлень про світобудову, природу, суспільство, людину, сенс життя в аспекті їх розвитку, цілісної системи уявлень про звичаї, традиції, ознайомленню з основним культурним набутком;
  •  діяльнісної, яка спрямована на забезпечення систематичного розвитку мисленнєвих здібностей учнів у процесі навчання, на формування в них здатності самостійно здобувати знання, уміння фіксувати й оцінювати сприйняту інформацію, працювати колективно в умовах вибору, пошуку, дослідження.

Збірник призначений для роботи на уроках рідної мови у 8, 9, 10 класах та для індивідуальної роботи з обдарованими учнями.


1. Розвиток мовлення

1.1. 8 клас. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії та культури в науковому стилі

1. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення, тему й основну думку.

Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці

Його доля нагадує гілку грузинського дерева, яку прищепили і яка розквітла на українській землі. Іван Петрович Кавалерідзе чудово знав українську мову. Уся його творчість теж пов’язана з нашим краєм – Сумщиною, Полтавщиною, з Києвом.

Образові Григорія Сковороди Іван Кавалерідзе присвятив понад півстоліття творчих шукань. У характері художника було щось споріднене з вільнолюбною, незалежною вдачею філософа. Сковорода був близький йому своїми ідеями, поглядами на призначення людини. Сковородинське бачення події з погляду вічності, крізь призму Всесвіту глибоко запало в душу Кавалерідзе ще в молоді роки.

І ось 1922 року з нагоди 200-річчя з дня народження Сковороди місто Лохвиця замовляє Кавалерідзе пам’ятник своєму землякові. Замовлення було для Кавалерідзе несподіваним сюрпризом. Багато хто знав про його глибоку любов і повагу до українського філософа.

Умови були такі важкі, несприятливі, що на них не погодився б жоден інший скульптор: грошей на пам’ятник бракувало, не було також граніту, бронзи, до того ж – украй стислі строки. Міська влада схвалила проект у серпні 1922 року, а відкрити пам’ятник  планувалося неодмінно того ж ювілейного року, хоча б наприкінці його.

Такого напруженого періоду в житті скульптора, як осінь 1922 року, йому ще не доводилося переживати. Працював без перепочинку, з майстерні виходив, аби трохи поспати й поїсти, зрідка – для коротких прогулянок чи уточнення деяких деталей, необхідних для роботи.

Але не звідав він раніше і такого творчого піднесення. Хтозна, чи упорався б скульптор із цим завданням, якби не носив у серці і в думках  образ філософа задовго до 1922 року.

Особливістю лохвицького пам’ятника є його відмінність від попередніх зображень Григорія Сковороди. У ньому не знайдемо ні впливу прижиттєвого портрета філософа, ні пізніших варіантів цього портрета. Іван Кавалерідзе створив свою зовнішність Сковороди. Можливо, він орієнтувався трохи на малюнок Івана Їжакевича «Мандрівний філософ Сковорода» і на малюнок Миколи Самокиша «Сковорода» - і то лише при опрацюванні деталей одягу.

Те, що Кавалерідзе взяв для пам’ятника дуже мало у своїх попередників, які зображали Григорія Сковороду, не означає, що він не вивчав образ філософа. За чотири місяці напруженої роботи Кавалерідзе створив образ, що й досі вражає глядача своїм новаторством, сміливим трактуванням зовнішності й характеру.

У стилістичному відношенні пам’ятник Сковороді в Лохвиці виходить за межі певного мистецького стилю, хоча й несе в собі окремі ознаки деяких з них. Композиційно він тяжіє до творів класицизму. У цьому переконує чіткий розподіл основних мас і ретельно продумана розстановка опорних «точок». У той же час контраст важчих і легших обсягів, трактування форми змушує згадати виражальні засоби барокової скульптури. Щодо конструктивності, розмаїтості й пластичного багатства силуетів, а також щодо матеріалу виготовлення, то це була цілком сучасна скульптура – початку XX століття.

Сковорода любив світ, людей. Немовби наслідуючи свого героя, визначний митець Іван Кавалерідзе до кінця життя залишався вірним образові Сковороди, думки якого ще в молодості стали для нього зерном, що дало щедрий ужинок (За Д. Степовиком).

2. Складіть план і підготуйте усний переказ тексту.

3. Що ви знаєте про життя і творчість Григорія Сковороди?

4. Підготуйте розповідь про діяльність Івана Кавалерідзе як драматурга, кіномитця. Що ви знаєте про його пам’ятники в Полтаві, Києві, Ромнах, Шостці?


1
.2. Діалогічне мовлення. 9-10 клас

І.1. Прочитайте репліки діалогу персонажів твору Григорія Сковороди «Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру». Визначте тему й основну думку.

 Григорій. Один молодик був моїм учнем. Дитина достеменно народжена для людинолюбства та дружби, народжена робити й чути все чесне. Але не народжений бути студентом. З подивом співчував я його дубуватості. Але коли він почав займатися механікою, то відразу ж усіх здивував, бо все розумів без усякого керівника.

Зовсім мертва душа людська, позбавлена природної своєї справи, подібно до каламутної та смердючої води, що замкнена в темряві. Переконував я безперестанно молодиків у тому, щоб шукали свою природу. Шкода, що батьки завчасу не вкладають того у в серця синам своїм. Звідси й буває, що військову роту веде той, хто мав би сидіти в оркестрі.

Афанасій. Як же можна наживати шляхетство і зберегти ґрунт?

2. Як вирозумієте слова про необхідність пошуку «своєї природи»?  Чи поділяєте ви погляди Григорія?

3. Напишіть продовження діалогу і розіграйте його за особами.

 

ІІ.1. Прочитайте репліки діалогу персонажів твору Григорія Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті». Визначте тему й основну думку.

 Григорій. Але те біда, що не хочемо знати, в чому воно достеменно поселилося. Хапаємося і беремося за те, як за тверду нашу основу, що прикрилася самим тільки гожим видочком. Джерелом нещастя є наша безпорадність: воно нас полонить, видаючи гірке за солодке, а солодке за гірке. Але того не було б, коли б ми радилися самі з собою. Розміркуймо, друзі мої, і виправимося, - за добру справу братися ніколи не пізно. Пошукаймо, в чому твердість наша? Зміркуймо, яка Думка й молитва найсолодша Богові? Скажіть мені, що для вас найкраще? Коли відшукаєте це, то й щастя своє достеменно знайдете, тоді до нього й добиратися можна.

Єрмолай. Як на мене, найкраще, коли бути задоволеним усім.

Григорій. Скажи ясніше!

Єрмолай. Грішми, землею, здоров’ям, людьми і всім, що є на світі.

2. Чи поділяєте ви погляди Єрмолая?

3. Напишіть продовження діалогу і розіграйте його за особами.


2. Контроль результатів мовленнєвої діяльності

2.1. Складносурядне речення. 9 клас

Бери вершину і матимеш середину.

Григорій Сковорода

  1.  Виберіть правильне твердження.

А) Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.

Це складносурядне речення.

Б) Не все те отрута, що неприємне на смак.

Це просте речення, ускладнене відокремленим означенням.

В) Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

Це складне безсполучникове речення.

Г) Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?

Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

  1.  Виберіть складносурядне речення.

А) Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце.

Б) Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

В) Не за обличчя судіть, а за серце.

Г) Усяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

     3. Неправильно розставлено розділові знаки в реченні.

 А) Збери всередині себе свої думки, і в собі самому шукай справжніх благ.

Б) Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли се й утіха, то не для серця.

В) Нудьга для лікарів – найперша ознака всіх тілесних хвороб і збурень.

Г) Усе невидиме сильніше за видиме, і видиме залежить від невидимого.

      4. Виберіть складносурядне речення з протиставними смисловими зв’язками.

 А) Як і робота без природженості, так і знання без роботи – мука.

Б) Багато людей без природи починають великі справи, але погано кінчають.

В) Але немає нічого солодшого, як спільна для нас усіх робота.

Г) Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.

     5. Виберіть складносурядне речення з єднальними смисловими зв’язками.

 А) Природа блага – всьому початок, а без неї ніколи не бувало благосні.

Б) Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

В) Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

Г) Усе минає, але любов після всього зостається.

6. Виберіть складносурядне речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.

 А) Немає нічого небезпечнішого, за підступного ворога але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

Б) Шукаємо щастя по країнах століттях, а воно скрізь і завжди з нами.

В) Не кожен горіх із ядром, і не кожна стеблина з зерном.

Г) Більше думай, і тоді вирішуй.

     7. Виберіть складносурядне речення з розділовими смисловими зв’язками.

 А) Або так жити, або мусиш умерти.

Б) Інакше благодіємо ми до домашніх та родичів, інакше – до гостей і сторонніх…

В) Сходивши всі дороги, але не побачивши своєї, нічого не знатимеш, і не матимеш, і не збадьоришся.

Г) Ми народилися для справжнього щастя і мандруємо до нього, а життя наше – шлях.

     8. Доберіть відповідники.

 А) Не вчи яблуню родити яблука: уже сама природа її навчила.

Б) Ніхто не пожне твердої слави від будь-якого мистецтва, коли працюватиме без насолоди і натхнення.

В) Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Г) Наступний, весело освітлений день – плід учорашнього, а добра старість – нагорода гарної юності.

1. Просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

2. Складносурядне речення.

3. Складнопідрядне речення.

4. Складне безсполучникове речення.

      9. Зробіть повний синтаксичний розбір речення.

 Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутніше, але сим вони лише ошукають себе.

     10. Поставте пропущені розділові знаки в тексті, підкресліть сполучники сурядності.

 Мандрівник обходячи всілякі землі й держави позбувся ніг. Тут спало йому на думку вернутися додому в батьківський дім. З великим труднощами спираючись на руки подався мандрівник в дорогу. Нарешті доповз він до гори з якої вже було видно і батьківську стріху але тут позбувся й рук. Звідси дивилося живе око його через ріки ліси яруги через пірамідальні верхів’я гір з веселою пожадністю осягаючи сяйливий здаля замок, - батькову оселю…(Григорій Сковорода. «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті»)

11. Допишіть притчу* або напишіть власну думку щодо висловлювання Г.С.Сковороди:

 Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти скільки зобов’язаний. 

 


2.2. Складнопідрядне речення. 9 клас

Більше думай і тоді вирішуй.

Григорій Сковорода

  1.  Виберіть складнопідрядне речення.

А) Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Б) Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

В) Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

Г) Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

  1.  Виберіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку між частинами є сполучник.

А) Не мале те, що для прожиття достатнє, а достатність і багатство є те ж саме.

Б) У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

В) Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

Г) Той розуміє юність, хто розуміє старість.

  1.   Виберіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку між частинами є сполучне слово.

А) Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

Б) Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

В) Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Г) Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

  1.   Виберіть складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною.

А) Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти.

Б) Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

В) Сліпі очі, коли затулені зіниці.

Г) Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном?

     5.   Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною мети.

 А) Лід на те й родиться, аби танути.

Б) Кому душа болить, тому весь світ плаче.

В) Що вподобав, на те й перетворився.

Г) Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? 

     6.  Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною умови.

 А) Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Б) Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

В) Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами.

Г) Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне.

7.  Виберіть складнопідрядне речення з підрядною займенниково-означальною   частиною.

 А) Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

Б) Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.

В) Усяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце й міру.

Г) Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

8.  Виберіть складнопідрядне речення з підрядною частиною часу.

 А) Серце тоді насичується, коли освічується.

Б) Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

В) Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

Г) Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

9. Доберіть відповідники:

А) Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце.

Б) Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

В) Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

Г) Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

Д) З видимого пізнавай невидиме.

Е) Тінь яблуні не заважає.

 1. Просте односкладне речення.

 2. Просте поширене речення.

 3. Просте ускладнене речення.

 4. Складносурядне речення.

 5. Складнопідрядне речення.

 6. Складне безсполучникове речення.

10. Поставте розділові знаки в реченні.

 Як купці вживають застережних заходів  аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих так і нам слід якнайретельніше пильнувати щоб обираючи друзів цю найліпшу окрасу життя більше того неоціненний скарб через недбальство не натрапити на щось підроблене.

11. Підтримайте або спростуйте наведену вище думку, висловлену Г.С. Сковородою.

12. Зробіть синтаксичний розбір речення.

 Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.


2.3. Контрольне аудіювання тексту науково-популярного стилю. 10 клас

Григорій Савич Сковорода

Григорій Савич Сковорода – найбільш відомий з українських філософів, можна сказати, єдиний відомий з українських філософів. Але відомим став він головне через своє життя, в якім він у великій мірі здійснив свої філософські та релігійні погляди: ця суцільність його особистості залишила глибоке враження не лише в освічених колах, а й серед селянства; постать Сковороди стала темою легенд та оповідань. Його поетичні твори – пісні, що хоч і писані мовою, яка від сучасної літературної мови значно відрізняється, - мають велику літературну вартість і залишились до останніх часів у пам’яті народній.

Сковорода народився в с. Чорнухи на Лубенщині 1722 року. Після науки в місцевій школі дістався до Київської академії, де і вчився в 1738 – 50 рр., із дворічною перервою, яку пробув у Петербурзі, у придворній капелі імператриці Єлизавети. У 1750 році він їде до російської церкви в Угорщині, у Токаї, та, користуючись цією нагодою, відвідує Відень, Пресбург, Будапешт та околиці. Можливо, що за кордоном зустрівся він і з якимись прихильниками та знавцями західної (німецької) містики, але він міг знаття її дістати і в Києві. За 2-3 роки повертається Сковорода на Україну. Протягом 15 років він учителює то приватно, то по різних духовних школах (у Переяславі, Харкові), але 1769 року кидає вчительську діяльність; з того часу починаються його мандрівне життя та розквіт його літературної діяльності. Він робиться «ченцем у світі». «Постійного помешкання не мав він ніде, вважаючи себе пришельцем на землі в повному сенсі цього слова», - пише про нього його приятель М. Ковалинський, що залишив нам чудовий життєпис Сковороди. Сковорода живе то в одного, то в другого із своїх приятелів – українських поміщиків або священиків; під час мандрівок пише свої твори – у формі розмов, які сам переписує та розсилає своїм приятелям. У одного зі своїх приятелів Сковорода і помер у 1794 році; на могилі його написані власні слова: «Світ мене ловив, та не піймав».

Сковорода вважав, що філософія є саме життя. «Головна мета життя людського, голова діл людських є дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен – головну мету, себто не кожен піклується про голову життя. Один піклується про черево життя, себто усі свої діла скеровує, щоб дати життя череву; інший – очам; інший – волоссю; інший – ногам та іншим членам тіла; інший – одягам та бездушним речам; філософія або любов до мудрості скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце є філософія».

Розуміння думок Сковороди утруднено тим, що, йдучи за старою традицією філософії, він, як і багато інших представників київської школи, змальовує свої думки образами та картинами. На його думку, так висловлені думки в Біблії, так само захована правда в цілому світі, так само криється

вона в душі людській. Але якщо навіть і винайдено під покривом образів («символів» або «емблем») у Біблії, у світі або в нашій душі заховані там думки, то й думки ці не є такі прості для зрозуміння, бо вони, гадає Сковорода, протирічать собі, є антитетичні.

Весь світ складається з протилежностей: «У цьому цілому світі – два світи, з яких складається один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і розпачливий. Цей – риза, а той – тіло. Цей – тінь, а той – дерево, цей – матерія, а той – іпостась, себто основа, що утримує матеріальний бруд так, як малюнок тримає свою барву…» У природі «не знайдеш дня без тьми і світла, а року без тепла та зими». Усе в світі утворюють протилежності («антитези»), складаючись у єдність: «Утворюють єдине: їжу – голод та насичення, зима і літо – плоди. Тьма і світло – день. Смерть та життя – всяке створіння». «Так стоїть весь світ. Протилежне підтримує протилежне».

Так само, як цілий світ, подвійна й людина. І в людині Сковорода (як і отці церкви та містичні філософи всіх часів) розрізнює зовнішню та внутрішню людину: «Є дві людини – земна та небесна – в тій самій людині».

Люди не рівні один одному. Сковорода висміює «рівну рівність, яку дурні у світ ввести хочуть», та вчить про нерівну рівність – вираз, що так підходить до його антитетичної філософії: «Бог багатому подібен фонтану, що заповнює різні посудини за їх обсягом. Над фонтаном напис: «Нерівна всім рівність». Ллються з різних рурок різні токи в різні посудини, що стоять навколо фонтану. Менший посуд менше має, але в тому є рівний більшому, що так само є повний». Дійсне призначення кожної людини – в ній самій, а не поза нею. Бог, царство Боже в нас самих: «Скрізь Бог… де ж його ближче шукати, як у тобі самому»; «море від нас далеко, а Бог наш у нас, у серці нашому…»

Через своє покликання, через працю, що для кожної людини є «природна», досягає людина досконалості та щастя: «Мертва зовсім є душа людська, яка не віддана своєму природному ділу, подібна до каламутної та смердючої води…»; «ліпше бути природним котом, аніж з ослячою природою левом».

Ми бачимо, що антитетична філософія Сковороди є суцільна та викінчена система. Усі її думки в’яжуться ода до одної, а Сковорода здійснив їх у своєму житті. Тому ми з повним правом уважаємо нашого філософа за одне з найвизначніших явищ у духовній історії України (За Д. Чижевським, 817 слів).


Тестові завдання за змістом тексту

  1.  Г.С. Сковорода народився в …

А) с. Іванівка на Харківщині;

Б) с. Чорнухи на Лубенщині;

В) м. Переяслав на Київщині;

Г)  м. Глухів на Сумщині.

2.  Коли народився Г.С. Сковорода?

     А) 1709 р.; Б)  1798 р.;     В)  1722 р.; Г)  1812 р.          

3. Де навчався Г.С. Сковорода після науки в місцевій школі?

     А) в Острозькій академії;

     Б) у Петербурзькій академії;

     В) у Харківському університеті;

     Г) у Київській академії.

4. Де перебував Г.С. Сковорода під час дворічної перерви в навчанні?

     А) у придворній капелі імператриці;

     Б) у монастирі;

     В) у засланні;

     Г) у мандрівці по світу.

5. Хто з приятелів Григорія Савича залишив чудовий життєпис філософа?

     А) С. Гамалія;

     Б) Г. Полетика;

     В) М. Ковалинський.

     Г) П. Величковський.

6. Г.С. Сковорода вважав, що філософія є…

     А) «…саме життя»;

     Б) «…дух людини»;

     В) «…думки людини»;

     Г) «…серце людини».

7. Сковорода змальовує свої думки..

     А) «образами та картинами»;

     Б) «пейзажами та портретами»;

      В) «ескізами та шкіцами»;

     Г) «офортами та графікою».

8. На могилі філософа викарбувані слова:

     А) «Кожен має свою мету в житті»;

     Б) «Є дві людини – земна та небесна – в тій самій людині»;

     В) «Нерівна всім рівність»;

     Г) «Світ мене ловив, та не піймав».


9. Філософія Г.С. Сковороди є…

      А) антитетична;

      Б) авторитарна;

      В) автентична;

      Г) авторська.

10. На думку філософа, людина досягає досконалості та щастя…

      А) через освіту і релігійні переконання;

      Б) через книги і пізнання світу;

          В) через покликання, через «природну працю»;

      Г) через багатство і вміння рахувати прибутки.

11. Сформулюйте основну думку тексту.


2.4. Читання мовчки. 10 клас

Григорій Сковорода: літературний портрет

…Творчість Сковороди справила значний вплив на нову українську літературу. Письменниками-«сковородинцями» були вже її зачинателі Іван Котляревський та Григорій Квітка-Основ’яненко. Сковорода відіграв помітну роль і у творчості українських романтиків: Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя. Наприклад, Шевченко ще з дитинства знав псальми Сковороди. Перегодом він читав і його листи, оприлюднені на сторінках «Украинского вестника». Серед Шевченкових знайомих були Платон Лукашевич, син друга Сковороди Якима Лукашевича, та Олексій Капніст – син перекладача Сковороди Василя Капніста. Тож навряд чи випадково христологічні ідеї Шевченкових «Неофітів» так нагадують сковородинську «теологію хреста», а картину людських «разнопутій», що на ній засновується похмурий філософічний початок комедії «Сон»:

 У всякого своя доля

 І свій шлях широкий:

 Той мурує, той руйнує,

 Той неситим оком

 За край світа зазирає…, -

Шевченко вперше побачив у псальмі «Всякому городу нрав и права…».

Від часу появи багаліївського видання творів Сковороди (1894 р.) рецепція його ідей та образів новою українською літературою набуває ще більшого розмаху. Наприкінці XIX – на початку XX століття творчість Сковороди привертала пильну увагу таких видатних тогочасних письменників і публіцистів, як Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Марко Кропивницький, Іван Нечуй-Левицький, Микола Євшан, Андрій Товкачевський. А під добу українських національно-визвольних змагань та «червоного Ренесансу» 1920-х років Сковорода поступово перетворюється на справжній символ нашої культури. Під ту пору до Сковороди звертаються Павло Тичина й Михайло Івченко, Микола Хвильовий і Микола Зеров, Віктор Петров і Микола Філянський, Гнат Хоткевич і Валер’ян Поліщук. Відтоді й аж до сьогодні «сковородинство» є однією з визначальних рис нашого новітнього письменства.

…Та й сам образ Сковороди досить часто зринав у творах українських письменників від початку XIX століття. Першим його спробував був змалювати ще Василь Наріжний у своєму популярному романі «Російський Жільблаз» (1814 р.). Трохи перегодом Ізмаїл Срезневський друкує на сторінках «Московского наблюдателя» біографічну повість про Сковороду «Майоре, майоре!» (1836 р.). Улітку 1855 року, перебуваючи в Новопетровському укріпленні, Тарас Шевченко написав повість «Близнята», в якій Сковорода постає втіленням добрих традицій старої України. На початку 1870-х років Павло Білецький-Носенко оприлюднює в Києві свої «Приказки» (байки), у двох з яких зринає образ Сковороди («Мудрець да старшина войсковий», «Сковорода»). Осмислення образу нашого філософа в художній літературі  XIX століття завершує «староруська поема» Пантелеймона Куліша «Грицько Сковорода», над якою письменник працював упродовж 1890-х років. Серед найпомітніших художніх творів XX століття, в яких змальовано образ Сковороди, - поема-симфонія Павла Тичини «Сковорода» (1920-1940 рр.), імпресіоністична повість Михайла Івченка «Напоєні дні» (1924 р.), ліро-епічна поема  Валер’яна Поліщука «Григорій Сковорода», котру сам автор назвав «біографічно-ліричним романом з перемінного болісного та веселого життя українського мандрованого філософа» (1929 р.), поема-ораторія Максима Рильського «Слово про рідну матір» (1942 р.), епопея Юрія Клена «Попіл імперій» (1943-1947 рр.), роман Василя Шевчука «Предтеча» (1969 р.), художній життєпис Івана Пільгука «Григорій Сковорода» (1972 р.), біографічна повість Івана Драча, Сергія Кримського та Мирослава Поповича «Григорій Сковорода» (1984 р.). Сюди належать також численні «сковородинські» поезії Василя Барки, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Михайла Драй-Хмари, Івана Драча, Ігоря Калинця, Юрія Косача, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Івана Світличного, Василя Симоненка, Василя Стуса та інших.

Зрештою, значення творчості Сковороди виходить далеко за рамки української традиції. Його твори перекладено англійською, вірменською, грузинською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, словацькою, чеською та іншими мовами. Скажімо, уже на зламі XVIII-XIX століть вони стали відомі в російській літературі: Василь Капніст переклав по-російському 18-у пісню «Саду божественних пісень» «Ой ти, птичко жолтобоко…», а філософські трактати та діалоги читали в масонських колах Москви й Санкт-Петербурга, починаючи з 1780-90-х років. Особливої популярності в Росії Сковорода набув під добу релігійно-філософського Ренесансу початку XX століття, коли Володимир Ерн назвав його «таємним батьком слав’янофільства» й почав розглядати як послідовників Сковороди цілу плеяду найвидатніших російських письменників, від Петра Чаадаєва, Івана Киреєвського й Олексія Хом’якова до Федора Достоєвського, Федора Тютчева та В’ячеслава Іванова. Трохи раніше від Ерна ту саму думку висловлював і Павло Флоренський, розпочавши зі Сковороди вервечку оригінальних російських мислителів: «сковороди, хом’якови, толсті, достоєвські, соловйови, трубецькі, серапіони, мережковські, розанови та інші». З-поміж непересічних явищ російської літератури XX століття, які так чи так пов’язані зі Сковородою, слід назвати, перш за все, творчість Андрія Бєлого, Володимира Нарбута, Анатолія Марієнгофа, Михайла Булгакова, Миколи Заболоцького, Арсенія Тарковського, Венедикта Єрофієва та інших.

У другій половині XIX століття публікації про Сковороду починають з’являтися і в Західній Європі та Америці: 1875 року виходить стаття про

Сковороду в 14-у томі енциклопедичного словника П’єра Лярусса.

На сьогодні світ сприймає Сковороду як одного з найглибших новочасних поетів-містиків, фундатора української «філософії серця», мислителя, що вторував питомо східнослов’янську стежину осягнення реальності, або навіть як найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа. У будь-якому разі, Сковорода є ключовою постаттю не лише в літературі українського бароко, але й у всій нашій духовній традиції від давнини до сьогодні. Як писав Дмитро Чижевський, Сковорода – це «останній представник українського духовного барока, з другого боку, він – український  «передромантик»: але бароко та романтика – саме ті періоди духовної історії, що наклали на український дух найсильніший відбиток. Отож, Сковорода стоїть у центрі української духовної історії…» (За Леонідом Ушкаловим, 844 сл.).


Тестові завдання за змістом тексту

Варіант І

  1.  Закінчіть речення: «Письменниками-«сковородинцями» були вже зачинателі нової української літератури…»

А) П. Гулак-Артемовський і Є. Гребінка;

Б) І. Котляревський і Г. Квітка-Основ’яненко;

В) П. Куліш і Т. Шевченко;

Г) М. Гоголь і М. Костомаров.

     2. Картину людських «разнопутій», що на ній засновується філософічний початок комедії «Сон», Шевченко вперше побачив у псальмі Сковороди…

А) «Всякому городу нрав и права»;

Б) «Свій смисл усяка голова трима…»;

В) «Мене посіли рани смертоносні…»;

Г) «Із душею хто ясною…».

     3. Ідеї якого твору Т. Шевченка нагадують сковородинську «теологію хреста»?

А) «Кавказ»;

Б) «Єретик»;

В) «Катерина»;

Г) «Неофіти».

     4. У якій повісті Т. Шевченка «Сковорода постає втіленням добрих традицій старої України»?

А) «Художник»;

Б) «Близнята»;

В) «Наймичка»;

Г) «Варнак».

      5. Хто є автором «староруської поеми» «Грицько Сковорода»?

 А) Пантелеймон Куліш;

Б) Павло Білецький-Носенко;

В) Павло Тичина;

Г) Леонід Глібов.

     6. Як визначив жанр твору «Сковорода» автор П. Тичина?

А) поема-феєрія;

Б) поема-кантата;

В) поема-ораторія;

Г) поема-симфонія.

     7. До якої збірки належить твір Сковороди «Ой ти, птичко жолтобоко…»?

А) «Сад божественних пісень»;

Б) « Байки харківські»;

В) «Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру»;

Г) «Вдячний Еродій».

      8. Хто з російських релігійних філософів розпочинає «вервечку оригінальних російських мислителів» зі Сковороди?

А) Петро Чаадаєв;

Б) Павло Флоренський;

В) Олексій Хом’яков;

Г) В’ячеслав Іванов.

      9. У який період Сковорода «поступово перетворюється на справжній символ нашої культури»?

А) на межі XVIII-XIX століть;

Б) у добу українських національно-визвольних змагань та «червоного Ренесансу»;

В) на зламі XIX –  XX століть;

Г) у другій половині XIX століття.

     10. Закінчіть вислів Дмитра Чижевського: «Сковорода стоїть у центрі української …»

А) «…народної культури»;

Б) «…філософії»;

В) «… національної педагогіки»;

Г) «…духовної історії».

      11. Сковорода є ключовою постаттю в літературі українського …

А) романтизму;

Б) класицизму;

В) сентименталізму;

Г) бароко.

      12. На сьогодні світ сприймає Сковороду як одного з найглибших новочасних…

А) поетів-романтиків;

Б) поетів-містиків;

В) поетів-символістів;

Г) поетів-класиків.


Варіант ІІ

  1.  У творчості письменників якого стильового напрямку відіграв помітну роль Сковорода?

А) реалістів;

Б) сентименталістів;

В) романтиків;

Г) неокласиків.

      2. Які твори Сковороди Т. Шевченко знав ще з дитинства?

А) псальми;

Б) байки;

В) діалоги;

Г) філософські трактати.

      3. Хто з українських письменників уперше спробував змалювати образ Сковороди на початку XIX століття у своєму популярному романі «Російський Жільблаз»?

А) Ізмаїл Срезневський;

Б) Василь Наріжний;

В) Тарас Шевченко;

Г) Микола Костомаров.

      4. Хто є автором байок, у яких зринає образ Сковороди, - «Мудрець да старшина войсковий», «Сковорода»?

 А) Пантелеймон Куліш;

Б) Павло Білецький-Носенко;

В) Павло Тичина;

Г) Леонід Глібов.

     5. Хто є автором поеми-симфонії «Сковорода» (1920-1940 рр.)?

А) Павло Тичина;

Б) Максим Рильський;

В) Василь Шевчук;

Г) Михайло Івченко.

     6. Як назвав Сковороду Володимир Ерн?

 А) «таємним ватажком радикалів»;

Б) «таємним лідером масонів»;

В) «таємним послом лібералів»;

Г) «таємним батьком слав’янофільства».

    7. Який твір Сковороди переклав російською мовою Василь Капніст?

А) «Ой ти, птичко жолтобоко…»;

Б) «Всякому городу нрав и права»;

В) «Бджола та Шершень»;

Г) « Орел та Сорока».

    8.  Автором біографічної повісті про Сковороду «Майоре, майоре!» (1836 р.) є …

А) Ізмаїл Срезневський;

Б) Василь Наріжний;

В) Тарас Шевченко;

Г) Дмитро Багалій.

     9. Які твори Сковороди читали в масонських колах Москви й Санкт-Петербурга, починаючи з 1780-90-х років?

А) байки;

Б) псальми;

В) філософські трактати й діалоги;

Г) повісті й оповідання.

    10. 1875 року виходить стаття про Сковороду в 14-у томі …

А) енциклопедичного словника  Брокгауза  і Ефрона;

Б) енциклопедичного словника П’єра Лярусса;

В) енциклопедичного словника «Британіка»;

Г) тлумачного словника В. Даля.

     11. Кому з українських літературознавців належать слова: « … Сковорода стоїть у центрі української духовної історії…»?

 А) Пантелеймону Кулішеві;

Б) Миколі Костомарову;

В) Сергієві Єфремову;

Г) Дмитрові Чижевському.

     12. На сьогодні світ сприймає Сковороду як фундатора української…

А) «філософії серця»;

Б) «філософії душі»;

В) «філософії духу»;

Г) «філософії істини».


3. Тренувальні вправи

3.1. Переклад тексту. 10 клас

Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

Прежде всего нам хотелось бы рассмотреть одного русского философа XVIII века, жизнь и учение которого уклоняются от западноевропейской традиции и вводят нас в суть самобытной русской философии. Это Григорий Сковорода (1722-1794).

Г.С. Сковорода родился, жил и действовал в Малороссии, области, которая была тогда бедна в экономическом и культурном отношении. С посохом в руке он обошел многие страны Западной Европы, знал языки, изучал философию, был знатоком античной и патристической философии. По отзывам его друзей и учеников, это был исключительный человек. Он бродил по рынкам и ярмаркам и повсюду излагал свои одухотворенные учения; как истинный мудрец он углублялся во все мелочи и случайности человеческой жизни. Это был истинный Сократ на русской почве, и не меньше, чем греческий Сократ, он видел свою жизненную задачу в духовном рождении человека, в посвящении его в философию (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.).

1. Поясніть орфограми в підкреслених словах.

2. Знайдіть у тексті й зробіть синтаксичний розбір складнопідрядного речення.

3.Знайдіть у тексті й зробіть синтаксичний розбір простого речення, ускладненого вставним словосполученням.

4. Поясніть, чому О. Лосєв називає Г. Сковороду «русским» філософом.

Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

Основная идея философии Сковороды – антропологизм. Познание возможно только через человека. Человек – это микрокосм. Единственная истинная жизнь – человеческое сердце – есть инструмент этого познания. Познай самого себя – основание всей философии.

Человек в своем сердце должен найти последний критерий, основание познания и жизни. Больше их негде искать. Просвещению и рационализму XVIII века Сковорода выставляет свой антропологизм, свое учение о сердце. Продолжая линию великих отцов церкви, он мечтает создать свою особую католическую, то есть общую и универсальную науку, которая должна повести людей к счастью и заложить основание как теоретической, так и практической философии (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.).

1. Поясніть орфограми в підкреслених словах.

2. Поясніть розділові знаки в реченнях першого абзацу.

3. Доберіть синоніми до перекладеного слова инструмент


Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

 Вторая основная идея системы Сковороды – это мистический символизм. Это   очень важная черта и одна из оригинальнейших особенностей его философии. Более чем за сто лет до возникновения современного художественно-философского символизма Сковорода, исходя из своего учения об антропологическом критерии высшей истины, проповедовал следующее: «Истина острому взору мудрых не издали болванела так, как подлым умам, но ясно, как в зерцале, представлялась, а они, увидев живо живый ее образ, уподобили оную различным тленным фигурам. Ни одни краски не изъясняют розу, лилию, нарцисса столь живо, сколько благолепно у них образует невидимую Божью истину тень небесных и земных образов». Рассудок создает только схемы. Живую связь бытия и его скрытую сущность нельзя постичь с их помощью. Только в образах можно достичь истинного познания (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.).

  1.  Поясніть орфограми в підкреслених словах.
  2.  Доберіть синоніми до перекладеного слова болванела.
  3.  Знайдіть у тексті церковнослов’янізми і поясніть причину їх використання автором.

Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

 Из антропологического символизма возникает у Сковороды проблема Библии. Библия для Сковороды – объект его любви, даже влюбленности. Он бежал земных женщин, он избегал всех земных и телесных радостей, чтобы полностью отдаться одиночеству и в одиночестве наслаждаться любовью «в пречистых объятиях краснейшей паче всех дщерей человеческих сей Божьей дщери», Библии. Существуют три мира. Один огромный, бесконечный – макрокосм. Другой маленький, человеческий – микрокосм. И третий, символический – Библия. Символы Библии «открывают в нашем грубом практическом разуме второй разум, тонкий, созерцательный, окрыленный, глядящий чистым и светлым оком голубицы. Библия поэтому вечнозеленеющее плодоносящее дерево. И плоды этого дерева – тайно образующие символы» (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.).

  1.  Поясніть орфограми в підкреслених словах.
  2.  Знайдіть у тексті старослов’янізми і поясніть причину їх використання автором.
  3.  Поясніть, чому в реченнях стоїть тире.


Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

 Мистическая и практическая мораль Сковороды теснейшим и глубочайшим образом связана с его метафизикой и теологией. Воля и разум в их божественной глубине суть одно и то же, однако в жизни они разорваны и мучительно стремятся к первоначальному единству. Воля могуча, однако слепа. Разум ясен, однако бессилен. Цель жизни состоит в том, чтобы вернуться в отчий дом, чтобы посредством разума уяснить, а посредством воли приблизиться к познанию истины. …Мистический характер сказывается и в его практической морали, основное понятие которой – соответствие. Счастье состоит в соответствии, в следовании собственной природе, в созидании, в работе над самоопределением в жизни, в тонкой восприимчивости явлений своего духа, в счастье переживать собственное Я (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.).

  1.  Поясніть орфограми в підкреслених словах.
  2.  Знайдіть у тексті й зробіть синтаксичний розбір складносурядного речення.
  3.  Поясніть значення філософських термінів.
  4.  Доберіть синоніми до перекладеного слова истина.

Перекладіть текст українською мовою, виконайте завдання

 Многие мысли западноевропейских философов были высказаны Сковородой задолго до них. Так, в своей педагогике он уже в 50-е годы XVIII века, то есть до Руссо, проповедовал принцип возврата к природе и делал это не случайно, а в полном соответствии со своими теоретическими воззрениями. Первый в Европе он осудил искусственное разделение, которое французское Просвещение внесло в отношения природы и искусства. «Не мешай только ей (природе), а если можешь, отвращай препятствия и будто дорогу ей очищай: воистину сама она чисто и удачно совершит… Яблони не учи родить яблоко, уже сама натура ее научила…» …Интересными представляются мысли Сковороды о необходимости воспитания ребенка еще до его телесного рождения, о необходимости и принципиальной важности физического воспитания, а также многие его мысли о необходимости развития наших детей в направлении «цельности духа», о вреде слишком раннего начала изучения наук, о воспитании чувств и т.д. (Алексей Лосев, «Русская философия». 1918 г.)

  1.  Поясніть орфограми в підкреслених словах.
  2.  Знайдіть у тексті й зробіть синтаксичний розбір складнопідрядного речення.
  3.  Зробіть морфологічний розбір прикметника (на вибір).


Словник філософських термінів

Антропологія – наука про походження й еволюцію людини, про утворення людських рас.

Антропософія – релігійно-містичне вчення, що на місце Бога ставить обожнену людину; різновид теософії.

Критерій – ознака, на основі якої відбувається оцінювання, визначення, класифікація чого-небудь; мірило.

Макрокосм – світ космосу (планет, зірок, галактик), Всесвіт.

Метафізика – філософський метод мислення, який розглядає явища дійсності не в їх розвитку і взаємозв’язку, а в стані спокою і нерухомості, розрізнено.

Мікрокосм – світ малих величин (атомів, молекул) на відміну від світу величин планетного і зоряного характеру.

Містика – віра в надприродні, таємничі сили і здатність людини спілкуватися з ними; щось загадкове, незрозуміле, яке не піддається поясненню.

Містицизм – ідеї та вчення, які ґрунтуються на тому, що справжню реальність можна осягнути тільки містичним способом.

Патристика – сукупність творів так званих «отців церкви» II - XVIII ст., у яких викладені основи християнського богослов’я і філософії.

Раціоналізм – філософський напрям, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей.

Теологія – релігійне, філософське богослов’я; вчення, що прагне обґрунтувати релігійні догми.

Символізм – напрям у європейському мистецтві в 1870-1910рр., у творчості представників якого основним засобом вираження був символ, а не реальне життя.

Символ – предмет, дія тощо, що служать умовними позначеннями якого-небудь образу, поняття, ідеї; художній образ, втілений у яку-небудь ідею; короткий виклад основних положень віровчення, основних догматів християнства.


3.2. Редагування тексту. 10 клас

Прочитайте текст праці Д.І Багалія (1857-1932) «Український філософ Григорій Савич Сковорода», яка подається із збереженням авторського правопису. Запишіть текст, відредагувавши його згідно з сучасним правописом. Обґрунтуйте виправлення. Виконайте завдання.

 

В Академії у початку XVIII ст. професором філософії і богословія був славетний Феофан Прокопович, котрий стояв за відродження богословської науки, а в часи Сковороди вельми звісний Георгій Кониський; у нього Сковорода слухав лекції по філософії, котра мусила доводити чоловіка до самопізнання й свідомості своїх обов’язків. Значить, Академія мала вплив на розвій філософсько-богословських поглядів Сковороди. У Г. Кониського Г.С. Сковорода міг зацікавитися піїтикою, духовними віршами і драмами. Лекції по богословію він слухав у С. Ляскоронського. Г.С. Сковорода пройшов усі класи в Академії, навіть і богословський, але не скінчив Академії, бо йому саме тоді трапився щасливий случай поїхати за кордон: він поїхав з генералом Вишневським в Вен грію, де була російська православна церква і куди його й призначили для церковної служби.

а) знайдіть у тексті просте речення, ускладнене однорідними членами, і зробіть синтаксичний розбір;

б) зробіть фонетичний розбір слова відродження.

Вернувся Г.С. Сковорода на Україну дуже освіченою – вченою людиною. Але й дома не кинув науки, а поширяв ще більше свою освіту. Його любимими книжками були філософічні та богословські твори: з грецьких та римських письменників – Сократ, Плятон, Аристотель, Демосфен, Горацій, Цезарь, Цицерон, Корнелій Непот, Овідій; з церковних Клімент Олександрійський, Максим Сповідник, Ориген, Діонісій Ареопагіт; дуже поважав він Филона Іудеянина, а з нових – тих, хто поясняв Біблію; головною ж книгою його познанія була сама Біблія. Сі книжки він міг діставати в багатій книгозбірні Харківського колегіума, а також по монастирях і у поміщиків, у котрих проживав. Читав сі твори він більш усього на тих мовах, на яких вони були написані, бо сам гаразд їх розумів.

а) знайдіть у тексті складнопідрядне речення з неоднорідною супідрядністю і зробіть синтаксичний розбір;

б) доберіть синоніми до слів богословські, книгозбірня.

 У 1759 р., як се нам вже відомо, Сковорода узяв посаду учителя Харківського колегіума. Одягався він тоді просто; їв один раз у день – пізно увечері; м’яса і риби не вживав, а їв тільки городину, пив молоко; спав не більше 4-х годин у сутки. Вставав вранці, на зорі і в погожу годину ходив пішки за город і в сади на проходку; завжди веселий, бадьористий, усім довольний, словоохотливий там, де не примушували його розмовляти, повчаючий, поштивий до усякого; любив він одвідувати болящих, утішати упавших в горе, розділяв посліднє з бідними, вибірав і любив друзів по серцеві їх, був набожним, але без суєвірря, любив науку без гордощів, обходження без влесливості.

а) знайдіть у тексті просте речення, ускладнене вставним словосполученням, і зробіть синтаксичний розбір;

б) визначте спосіб творення слів пізно, увечері, вранці, пішки.

 Їздив Г.С. Сковорода зі своїм любимим учнем М.І. Ковалинським у Київ, де поясняв йому історію міста, старовину, лаврські святині, але вступити в ченці і там одрікся, бо гудив життя тодішніх ченців. Гетьманщину він любив, як свою матір, але жити бажав і проживав постійно в Слободській Україні. Гостював короткий час у свого учня М.І. Ковалинського, але швидко повернувся в Україну, де проживав по тамошніх монастирях, у священників, у освічених і щирих до нього поміщиків; переходив з одного села в друге; любив жити в самотині без услугування, на пасіках, садках, де писав свої філософічні твори, співав і грав на декількох інструментах. Сам складав музику для церковних концертів, поклав на музику церковні псальми і духовні пісні. Зовсім одмовився од грошей. Особливо Сковорода любив Харків.

а) знайдіть у тексті просте неповне речення і зробіть синтаксичний розбір;

б) доберіть антоніми до слів гудити, швидко, щирий, самотина.

 Проти достотного (дословного) розуміння Біблії Г.С. Сковорода виступав дуже гостро, але се не зближає його з французькими філософами-матеріалістами XVIII ст. Для нього Біблія – се найголовніша з книжок, се сам Бог, котрий веде в ній поважну і образну розмову з людьми. Гражданської науки й книжок Г.С. Сковорода не гудив: вони, казав він, усякої краси і вжитку повні, але Біблія має велику перевагу над ними, бо вона навчає найголовнішого – Богосвідомості. І через те кожний чоловік повинен бути, з його погляду, немов богословом. …У Г.С. Сковороди була мрія про таке християнське апостольське суспільство, ідеалом для котрого був сам Христос.

а) знайдіть у тексті складнопідрядне речення і зробіть синтаксичний розбір;

б) зробіть морфемний розбір слів апостольське, суспільство, гостро, найголовніша.

 У своїх творах Г.С. Сковорода провіщав свою християнську філософію. Він був тут, з погляду церковного, справжнім ієресіархом на зразок інших ієресіархів Західної Європи і слов’янства, бо дуже одходив у своїй філософії од церковного ученія. Християнство він приймав без догматики і тим більше без обрядів, або, як він казав, без церемоній. Навіть таїнства він розумів яко символи. Для нього віра була філософією, а філософія – вірою. Г.С. Сковорода провіщав думку про два зачала у світі – вічне і тлінне; перше було, на його погляд, безмірно важніше од другого. По філософії Сковороди, було три світа: великий, або космос, малий – мікрокосм, або чоловік, і третій – символічний, або Біблія; тому її треба розуміти тільки символічно, як її розуміли і деякі учителі східньої вселенської церкви. Через усі оці три світа проходять два зачала – вічне, живе і дочасне, тлінне. Має вартість і значіння тільки перше зачало – вічність у всіх трьох світах. Вічність у чоловіка - се сам Бог, Христос, Богочоловік. Так і у Біблії треба під буквою знайти внутрішню правду – зачало вічності. Але люди часто дають перевагу тлінному над вічністю.

а) знайдіть у тексті складносурядне речення із зіставними смисловими зв’язками між частинами і зробіть синтаксичний розбір;

б) знайдіть у тексті антоніми, запишіть їх і поясніть стилістичну роль.

 Одначе Г.С. Сковорода не був матеріалістом, себто філософом, котрий признає тільки матерію, його скорше можно лічити спірітуалістом, себто філософом, котрий признає головним чином дух («спірітус» по латині «дух»), бо він справді признавав тільки єдине творче зачало – Дух, Бога, Вічність, Розум, Правду. Матерія, або ж вещество, було тільки його зпоконвічним сопутником або, як кажуть філософи, атрібутом. Вічна Воля, каже Г.С. Сковорода, забажавши одягти себе і проявитися в видимому світі, з нічого утворила все, що є у думці і у світі. Бажання вічної Волі перетворилися в думки, думки – в матеріальні предмети. Так, по Ковалинському, Г.С. Сковорода розумів початкове походження творення матерії, або світа, з нічого. Але є велика ріжниця між чоловіком і іншою твар’ю: тільки чоловік має вільну волю, а значить, і одповідальність за свої події.

а) знайдіть у тексті складне безсполучникове речення і зробіть синтаксичний розбір;

б) визначте спосіб творення слів походження, творення, забажавши.

З того, що усякий мусить пізнати свою натуру, свої схильності,  Г.С. Сковорода виводив і виховування дітей. Треба, казав він, пізнати натуру й схильності дитини й розвинути їх – се й зробить дитину потім щасливою, бо дасть їй душевний спокій. Як дитина родилася і живе у здоровому чесному сімействі, тоді їй, родженій на добро, нетрудно буде прищепити добро, честь і науку. Натура – се єдиний і справжній учитель. Не перешкоджуй їй, а тільки розчищай доріжку. Не научай яблуню, як їй родити яблучка: вже сама натура її сьому навчила. Зроби тільки для неї огорожу од свиней, одріж колючки, познімай гусень. Учитель – се є служитель натури. Учити і учитися потрібно того, до чого прихильна людина: се дає сердешний спокій й задоволення собою, своїм становищем, своєю статтю, як казав Сковорода.

а) знайдіть у тексті складнопідрядне речення і зробіть синтаксичний розбір;

б) доберіть антоніми до слів щасливий, спокій, здоровий, чесний, честь.

 На мій власний погляд, Г.С. Сковорода був справжнім філософом, який тільки шукав правду, і релігійним мислителем, котрий хотів обновити християнську церкву, як колись обновив католицьку церкву її реформатор Лютер, утворивши нову лютеранську віру. Пояснює боговидець Плятон, каже Сковорода, нема нічого солодчого од правди. А нам можливо сказати, що в єдиній правді й живе тільки те, що для нас приємне і що тільки вона робить живим наше серце, яке володіє тілом. Чоловік живе тільки тоді, коли розум наш, полюбивши правду, любить одшукувати доріжки її і, зустрівши око її, радується й веселиться її світом, котрий ніколи не заходить.

 Г.С. Сковорода умер у 1794 р. і похований у селі Пан-Іванівці Харківського повіта. Над його могилою покладена мармурова плита, на котрій вирізані оттакі його власні слова: «Мир меня ловил, но не поймал». Нехай же кожний з українців, а особливо слобожан, одвідає могилу свого славного земляка і великого учителя українського народа. Хай йому буде поставлений пам’ятник в столиці Слобожанщини – Харкові, котрий він так любив, де він пробував і де й досі сліпі бандуристи співають його псальму.

а) знайдіть у тексті складнопідрядне речення з однорідною супідрядністю і зробіть синтаксичний розбір;

б) зробіть морфемний розбір слів утворивши, похований, покладена, боговидець.


Література

Багалій Д. Український філософ Григорій Савич Сковорода// Сковорода Г.С. Розмова про істинне щастя/ Пер. укр. мовою, прим. В.О. Шевчука. – Х.: Прапор, 2002. – 280 с.

Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода: Біографічна повість. – К.: Молодь, 1984. – 216 с.

Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 688 с.

Загребельний П.А. Ум всеосяжний і бунтівливий// Загребельний П.А. Неложними устами: Статті, есе, нариси. – К.: Рад. письменник, 1981. – 479 с.

Лосев А. Русская философия// Лосев А. Страсть к диалектике: Литературные размышления філософа. – М.: Советский писатель, 1990. – 320 с.

Сковорода Г.С. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. – К.: Наукова думка, 1983. – 542 с.

Сковорода Г.С. Сад пісень: Вибрані твори. Для ст. шкіл. в./ (Пер. М.К. Зерова, П.М. Пелеха, В.О. Шевчука). – К.: Веселка, 1983. – 190 с.

Сковорода Г.С. Розмова про істинне щастя/ Пер. укр. мовою, прим. В.О. Шевчука. – Х.: Прапор, 2002. – 280 с.

Степовик Д. Іван Кавалерідзе. Пам’ятник Григорію Сковороді в Лохвиці// Степовик Д. Скарби України. – К.: Веселка, 1990. – 192 с.

Ушкалов Л. Григорій Сковорода: літературний портрет// Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К.: Факт, 2007. – 552 с.

Ушкалов Л. Дещо про українське многосвіття// Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К.: Факт, 2007. – 552 с.

Ушкалов Л. «На розграні двох великих епох»: Григорій Сковорода в оцінці Івана Франка// Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. – К.: Факт, 2007. – 552 с.

Чижевський Д. Українська філософія// Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.

Чижевський Д.І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль: МПП «Презент», за участю ТОВ «Феміна», 1994. – с.

Чижевський Д.І. Філософія Г.С. Сковороди/ Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. – Х.: Прапор, 2004. – 272 с.

Шевчук В.А. Предтеча: Романи. – К.: Дніпро, 1982. – 471 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15442. Исследование финансовой эффективности в Project Expert 1.05 MB
  Лабораторная работа №6 Исследование финансовой эффективности Цель: научиться анализировать финансовую эффективность Задачи: научиться составлять таблицы для анализа научиться составлять прогнозы эффективности Структура лабораторной...
15443. Анализ кризисных ситуаций в Project Expert 67 KB
  Лабораторная работа № 7 Анализ кризисных ситуаций Цель: приобрести навыки по анализу кризисных ситуаций и поиску путей их решения Задачи: научиться анализировать кризисные ситуации научиться анализировать научиться находить пути выхода из кр
15444. Изучение эффективности чисто-конкурентных фирм и неэффективность монополий 236 KB
  Введение На поведение каждой фирмы влияет характер тип рынка на котором она функционирует. Тип рынка зависит от вида продукции количества фирм на нем наличия или отсутствия ограничений на вход в отрасль и выход из нее доступности информации о ценах нововведениях и т...
15445. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭЛЕКТРОЕМКОСТИ КОНДЕНСАТОРА 352 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭЛЕКТРОЕМКОСТИ КОНДЕНСАТОРА Методические указания к лабораторной работе №8 по физике Указания содержат краткое описание рабочей установки и методики определения электроемкости конденсатора методом моста Сотти. Методические указания предназна...
15446. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОСТАВЛЯЮЩИХ ИНДУКЦИИ МАГНИТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛИ 349 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГОРИЗОНТАЛЬНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ИНДУКЦИИ МАГНИТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛИ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ЛАБОРАТОРНОЙ РАБОТЕ №16ПО ФИЗИКЕ Раздел Электричество и магнетизм Указания содержат краткое описание рабочей установки и методику определения горизонтально
15447. ИЗМЕРЕНИЕ УДЕЛЬНОГО СОПРОТИВЛЕНИЯ ПРОВОДНИКА МЕТОДОМ ВОЛЬТМЕТРА-АМПЕРМЕТРА 597 KB
  Измерение удельного сопротивления проводника методом вольтметраамперметра Методические указания к выполнению лабораторной работы № 38 Указания содержат краткое описание рабочей установки и методики определения удельного сопротивления проволоки методом вольтм
15448. Совершенствование практики раскрытия информации 47 KB
  С.В. Лосев Совершенствование практики раскрытия информации При приобретении ценных бумаг на первичном рынке основной задачей инвестора и эмитента является объективная оценка ценности предмета сделки. Однако данная задача решается участниками не одинаково и с разн...
15449. Производные инструменты в коммерческом банке 1.02 MB
  Роль рынка производных инструментов в экономике Сущность и функции срочного рынка Рынок производных инструментов России Коммерческий банк как участник срочного рынка 2 Направления деятельности банков на рынке д
15450. Состояние и перспективы развития закрытых паевых инвестиционных фондов недвижимости 816.5 KB
  Введение Индустрия инвестиционных фондов в нашей стране в последнее десятилетие развивалась в большей степени экстенсивными темпами нежели по пути качественного роста. Практически ежегодно увеличивался объём средств в доверительном управлении российских управляющ