56092

Бабусина скриня

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: поглибити знання учнів з краєзнавства, акцентувати увагу на потребі зберігати як святиню усе те, що пов’язує людину з рідною землею; розвивати зв’язне мовлення та логічне мислення учнів...

Украинкский

2014-04-01

72 KB

3 чел.

   Тема уроку: Бабусина скриня

 Мета уроку:  поглибити знання учнів з краєзнавства, акцентувати увагу на потребі зберігати як святиню усе те, що пов’язує людину з рідною землею; розвивати зв’язне мовлення та логічне мислення учнів; виховувати в дітей любов до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу.

 

Обладнання: вишиті українські рушники, портрет Т.Г.Шевченка, хліб-сіль на рушнику, скриня, національний посуд та одяг, виставка визначних книг нашого народу, медіа-проектор.

Епіграф уроку:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радісну мить,

Любіть у годину негоди.

                           В.Сосюра

Свою Україну любіть,

Любіть її… во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

                             Тарас Шевченко

Хто не пам’ятає свого минулого,

Той не вартий свого майбутнього

                              М.Т.Рильський


Хід уроку

І. Організаційний момент  

Виступ учениці в укр. костюмі з хлібом-сіллю на вишитому рушнику.

 Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати.

 Привітним гожим словом вінчувати

 Прийміть же хліб на мальовничім рушникові-

 Про цей рушник сьогодні йтиме мова.

ІІ. Презентація теми і мети уроку

- Вступне слово вчителя

 Добрий день, люди добрі!

Сьогодні ми зібралися з вами на свято бабусиної скриньки. Краєзнавство  та українознавство давно просяться до школи. Ми маємо усвідомити, яке багатство містить у собі наша рідна мова і все, що пов’язане з нею: мудрі народні традиції, мелодійні пісні, казки та перекази, ремесла  та обряди – і все це належить нам оберігати. Де ще є в світі така земля квітуча, солов’їна, барвінкова, із ясними зорями і синім небом?

У якій стороні зустрінуть вас так гостино – хлібом – сіллю на вишитім рушнику, щирим словом, щедрим столом?

У якім краю почуєш такі пісні – урочисті і жартівливі, сумні і веселі, ніжно задушевні й мелодійні?!

А відповідь на мої запитання зашифрована у наступних поетичних рядках (звернути увагу на надрукований вірш)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай:

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм скрасить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А чоловіка без родини.

(читаючи цей акровірш М. Чернявського, учні дають відповідь - Україна)

- Складіть асоціативний ряд

(Україна – наша держава, батьківщина, Берегиня)

Вірно, принаймні й досі літні люди усе те, що становить добробут і благоустрій оселі називають Берегинею.

Сьогодні ми відкриємо бабусину скриню, згадаємо національні традиції, свої святині, які необхідно добре знати та ретельно оберігати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Вікторина

1. Які найбільші свята відзначаються у січні?

Та прийдуть до тебе

Три празники в гості:

Що перший же празник –

Святеє …              (Різдво).

А другий же празник –

Святого …             (Василя),

А третій же празник –

Святе …                  (Водохреща)

2. Який традиційний символ Різдва ставив господар на покуті перед «багатою вечерею»?  (Дідух)

3. Скільки страв готували на «щедру вечерю»?    (12)

4. Як називають вечерю перед Водохрещем?   (Голодна кутя)

5. Назвіть календарно – обрядові пісні різдвяного циклу   (Колядки, щедрівки)

6. Яке свято відзначають 7 квітня?   (Благовіщеня)

7. Як називають дні останнього тижня перед Великоднем?   (Білий тиждень, чистий четвер, страсна п’ятниця, великодня субота)

8. Що символізує собою писанка?   (початок життя, символ Всесвіту)

9. На яке свято вогонь і вода були здатними очищати людей?   (Івана Купала)

10. Хто шанував Матір Божу як покровительку і заступницю воїнства?   (Козаки)

11. Улюблене свято дітей – це (свято Миколая)

12. Свята – покровителька вишивальниць, її свято відзначають 17 грудня. Це…

(великомучениця Варвара)

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

1. Презентація епіграфа уроку.

2. Повідомлення учня – мовознавця.

(тлумачення слова «скринька» в різних довідниках)

3. Презентація результатів в роботі групи.

- Виступ групи про рушник.

Рушник. Один із символів України. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку б не прикрашали рушники. Хата без рушників,казали в народі, що родина без дітей. Він з давніх давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім’ї. Все життя проходить поруч із рушником: ушановуємо народження немовляти, виряджаємо в далеку путь батька – сина. Рушником перев’язують старостів та сватів, молода – молодого. За народним повір’ям, дівчина, що не надрала собі рушників для родинного життя, заміж не вийде. У кожній родині, коли підростала дівчина, скриня поповнювалася рушниками. Ними вистеляли дорогу на весіллі від порога до дверей хати. Поширений є на Україні звичай накривати рушником хліб на столі і підносити його дорогому гостеві також на рушнику. А коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в життя. Співається про це у відомій пісні на слова Андрія Малишка. (лунає пісня)

На фоні музики звучать слова вчителя:

     Шануйте, друзі,рушники,

     Квітчайте ними свою хату

     То обереги від біди.

     Шануйте ті, що дала мати.

     Готуйте дітям з чистої роси,

     Щоб легко їм в житті здолати

     Похмурі та скрутні часи.

     Шануйте, друзі, рушники!

Виступ ІІ групи.

-  Наша бабуся зібрала й передала нам багато звичаїв і обрядів, успадкованих від     попередніх поколінь. Ось я записала від неї такі приповідки:

        Поки баба – доти й діти.

        Хто бабу має – потіху знає.

        Там бабині руки, де онуки.

        Бабине слівце – плідне зеренце.

(дістаючи із скрині сорочку-вишиванку)

-   Оця сорочка – найцінніша з усього, що є в хаті, їй більше ста років. Ще прабабуся її вишивала – бабуся нашої бабусі Софії. Бабуся її найбільше берегла. Із давен, як тільки в родинах підростали дівчата, бабусі й матері складали посаг: сорок рушників, чотирнадцять сорочок, рядна, килима. І все це зберігалося в таких скринях. Виходячи заміж, дівчина забирала з собою і скриню, яка символізувала працелюбність нареченої та її родини, бо все, що було в ній, виготовлялося власноруч. Ось як співається в одній весільній пісні:

         Біжи, нене, до комори,

         Із скринею поговори.

         Тай принеси сер паночок,

         Нехай скину віночок.

Про вдатливість дівчини судили не за кількістю заморських шовків, а власноруч виготовлених домашніх виробів.

Виступ ІІІ групи.

(зазираючи до скрині, дістають Біблію та «Кобзар» Т.Г.Шевченка)

  •  О,Біблія – священна книга християнства. Я читала, що християнство виникло в перших століттях нашої ери на території Римської держави. Біблія складається із двох частин: Старого і Нового заповітів, ще не менш ніж 77 книг. Це своєрідний пам’ятник давньої літератури, де відобразилися думки, події, надії, вічні проблеми людства.
  •  А ось і «Кобзар» великого Шевченка. Виявляється, наша бабуся знала, про нього дуже багато. Коли я був зовсім маленьким, бабуся показала на портрет поета і спитала: «Знаєш, хто це?». І сама відповіла: «Дід Тарас». А я запитав: «Скільки у нього онуків?». Бабуся відповіла, що жодного. А значно пізніше, коли я вже ходив до школи і чув про Шевченка, вона розповіла, що у нашого великого поета так склалося життя, що він був неодружений.
  •  Ми все до скриньки зазираємо. А онде, у кутку, бабусина кочерга, рогач, праска (показує ці предмети). Колись давно палили дерево, гаряче вугілля без попілу клали в праску, розігрівали її і прасували. Бабуся розповідала, що хліб пекли в печі, а борошно одержували, перемелюючи зерно в жорнах. Тому воістину символічно звучать рядки Василя Симоненка:

                 Цілую руки, що крутили жорна

          У переддень космічної доби.

4. Слово вчителя.

Зверніть увагу на калину.

          А ми тую червону калину

          Підіймемо.

          А ми нашу славну Україну,

          Гей- гей, розвеселимо!

Саме ця славнозвісна українська пісня лунала на площі біля Святої Софії, інших великолюдних майданах, коли наша держава проголосила Незалежність. То все історія!

Нині ж для нас, українців, червона калина – дивно – могутній символ. Волевиявленням народу його піднято до атрибуту в Державному Гербі України.

І в цьому є закономірність, душевна потреба для українця. Бо в добрій половині наших народних пісень і дум неодмінним образом є саме рідна червона калина.

5. «вільний мікрофон» - слово мають учні

-   Я пам’ятаю, коли приїжджали до бабусі в гості, у неї під вікном цвіли мальви, а далі, понад берегом, калина, верба, тополя – одвічні українські символи.

-    А я від бабусі чула таку легенду. Колись на Україну напали турки і татари і все нищили на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон. Хотіли забрати й найгарнішу дівчину в селі, та вона почала тікати. І була б утекла та, на лихо, зачепилася за гілку своїм червоним намистом. Посипались на землю яскраві червні намистинки. Забрали в полон вороги красуню. Там вона і загинула. А на рідній Україні усі намистинки перетворилися на червоні ягоди калинові.

-   Для кожної дівчини калина – це подруга, порадниця і вгорі, і в радості. Зацвітає вона навесні, а пізньої осені достигають ягоди. Нею прикрашають святковий стіл, весільний каравай, світлицю, а дівчата квітчаються калиною. В народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує». А скільки пісень склав народ про калину.

6. Конкурс пісень про калину.

7. Учитель, підсумовуючи конкурсні виступи:

Недарма кажуть, пісня – душа народу. Ми починали розмову зі слова Берегиня. Так от: берегиня – це наша оселя, пісня, злагода, добре слово, спогад, традиції, свята.

8. Інсценізація свята Стрітення.

(Учитель дістає із скрині «жайворонка»). А що це?

Учень – Це – «жайворонок» - символ скорої весни. Здавна їх випікали напередодні свята Стрітення. За давніми легендам ця пташка народилася із сонячного  жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком оповіщає: вже весна прийшла. Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. Свято Стрітення відбудеться 15 лютого.

Учениця: А де це наша господиня?

Учень: На службу до церкви пішла, бо сьогодні ж свято Стрітення.

Господиня (заходить зі свічкою  в руках) А ось і я. Службу зі стрітенською свічкою відстояла. Воду освятила.

Учениця: Тітко, розкажіть, будь ласка, про традиції свята Стрітення.

Господиня (запалює свічку під образами): Оце перша традиція: піти до церкви, свічку освятити і поставити перед образами.

Учень: А для чого це треба?

Господиня: Стрітенська свічка має дуже велику магічну силу. Вона допомагає відігнати злі сили, захищає людей від грому, блискавки, оберігає від лиха і хвороб. І тримають її в хаті цілий рік. Наступна традиція цього свята – освятити воду. Цій воді приписується велика сила. Нею натирають хворі місця, знімають зурочення, застосовують при нападі радикуліту.

Учениця: А моя бабуся стрітенською водою напуває худобу.

Учень: А мій дідусь окроплює вулики.

Учениця: А кажуть, що сьогоднішня зустріч зими з весною має силу – силенну прикмет.

Учень: Чи правда, що сьогодні гадають?

Господиня: Так. Найпершим ворожінням у літніх людей вважалося виставити на ніч на поріг зерно. Якщо вранці на нього впаде роса – буде врожайний рік.

Учениця: А в молоді ворожіння було інакше. Наливали повні ночви води і вкидали туди 9 шкаралупок від горіхів. Якщо дев’ятеро молодих людей по черзі за один подих зможуть розігнати цю «флотилію», то буде гарний врожай в саду.

Господиня: До цього свята жінки випікали печиво у вигляді пташок – «жайворонків». Тож я хочу сьогодні пригостити вас ними. Нехай і свічка, і вода, і ці жайворонки захистять нас усіх, нашу рідну Україну від біди. (роздає всім присутнім печиво).

IV. Рефлексія.

1. «Вільний мікрофон». Які відкриття для себе ви зробили під час сьогоднішньої зустрічі. (обмін думками)

2. Гра «Закінчення прислів’я» (учні по черзі закінчують прислів’я, прослухавши початок, запропонований учителем).

Козацькому роду -               (нема переводу)

Терпи козак -                        (отаманом будеш)

Нащо кращий скарб,            (коли в сім’ї лад)

Хто матір забуває,                (того Бог карає) тощо.

3.  Конкурс знавців загадок

        -  Що то за гість, що сам себе їсть           (Свічка)

        -  Я морозу не боюся,

           А хто змерзне, я сміюся.

     Біля мене всі товчуться

     І веселі діти в’ються.

     Всі до мене! Є у мене

     І печене, і варене                  (Піч)

 -  Мати – глядуха, дочка – краснуха, син кучерявий         (Піч, вогонь, дим)

 -  Чотири брати, а одна шляпа          (Стіл)

 -  Само голе, а за пазухою сорочки носить      (Скриня)

 -  Без голови, а з ушами       (Макітра)

 -  З землі родився,

    На кружалі вертівся,

    На огні пікся,

    На базарі бував,

    Людей годував,

    Як упав, то пропав,

     Ніхто не поховав           (Горщик)

 -  Сидить, шкварчить, сокоче, під лаву не хоче        (Сковорода)

 -  Що треба до обіду?      (Ложку)

 -  Кого в хаті цілують      (Кухоль)

 - У горло наливається, а в лійку виливається       (Чайник)

-  Що то за судник, що вода в нім не держиться    (Сито)

-  Рогатий, та не бик,

   Хапає, та не ситий,

   Людям віддає,

   А сам на відпочинок  йде           (Рогач)

-  Стоїть пані у жупані, мотузочком підперезана    (Мітла)

-  Залізний ніс

   В землю вріс,

   Риє, копає,

   Проти сонця сяє      (Плуг)

- Рогатий, та не віл,

  Хапає, та не їсть      (Вила)

- Лізу – лізу по білому залізу, ще б ліз, та уломиться           (Рубель)

- Загнути в дугу,

  Літом на лугу,

  А зимою на крючку       (Серп)

  1.  Заключне слово вчителя.

Було це дуже давно. Жила собі в одному селі мати. І мала вона трьох синів – красенів, На все були здібні хлопці, одне лише не вміли – вишивати, як їхня мати. Сядуть, було, біля неї та й кажуть: «Ви, матусю, шийте – вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимося, як народжуються у ваших руках квіти та птахи». Горнулась мати до синів і такі слова їм мудрі говорила: «Долю я вам гаптую, а про себе пам’ять в рушниках залишу, - тож бережіть їх!»

Багато рушників вишила мати за життя, і всі між синами розділила, а даруючи, говорила: «Сини мої, мої голуби. Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не поїхали, не пішли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте, інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров’я береже!»

Померла мати, а її слова і пам’ять про неї в рушниках живими залишились і передаються з поколінні в покоління. З тих пір існує звичай, проводжуючи в далеку дорогу, мати дарувала синові, дочці, чоловікові рушник, щоб він зберіг їм життя, щоб швидше повернулися додому, щоб дорога була щасливою.

Тож нехай і вам, любі діти, доля стелиться рушником!

На цьому бабусина скринька закривається. І як писав М. Рильський: «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» Запам’ятайте ці слова і пронесіть їх через усе життя.

  1.  Підведення підсумків уроку.
  •  Самооцінювання своєї роботи учнями.
  •  Оголошення оцінок.

Домашнє завдання: скласти кросворд за вивченим на уроці матеріалом, зробити до   нього  ілюстрації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68085. Прогулянка до лісу. Диференціація звуків л-р-л’-р’ 35.5 KB
  Мета: вчити дітей розрізняти звуки (л-р-л′-р′), автоматизувати ці звуки у зв’язному мовленні; розвивати у дітей слухову увагу, пам'ять; розвивати дрібну моторику; розвивати міміку дітей; удосконалювати мовну моторику, фонематичний слух, фонематичне сприймання, фонематичний аналіз та синтез.
68087. Дослідження творчого спадку М.В. Ломоносова в області природознавчих наук 10.63 MB
  У пропонованій роботі наведено результати дослідження й аналізу творчого спадку М.В.Ломоносова в області геології, ґрунтознавства, біології, екології. Головну увагу приділено впливу праць М.В.Ломоносова на сучасний стан цих наук. На конкретних прикладах показано пріоритетну роль М.В.Ломоносова...
68088. Визначні місця Лондона. Урок для 4 класу 49.5 KB
  Мета: закріпити знання лексики з теми «Споруди»; практикувати у вживанні спеціальних питань, вчити правильно на них відповідати; вдосконалювати навички аудіювання, читання та письма; розвивати навички усного мовлення; сприяти розвитку пам’яті, логічного мислення учнів...
68089. Подорож історією Лондона 181.5 KB
  В процесі викладання іноземної мови дуже важливе місце займають позакласні заходи. Вони є дієвим методом підтримки зацікавленості учнів у вивченні англійської мови. Важливу роль відіграє підготовчий етап до заходів. Вчитель повинен підготовити сценарій і ознайомити учнів з ним, розподілити...
68090. Цінність людини – в її унікальності! 48.5 KB
  Мета: довести ідею неповторності й унікальності кожної особистості, допомогти кожному з учнів знайти в собі те, що відрізняє їх від інших. Обладнання: стікери, постери-самореклами
68091. ЛИКИ ТОЛЕРАНТНОСТИ 39.5 KB
  Усовершенствовать умения толерантного общения в практических упражнениях Информационное сообщение: Современный мир жесток жестокими стали и дети. Именно поэтому мировая общественность в качестве всеобъемлющего средства борьбы за выживание выбрала толерантность как основополагающий...
68092. Культура поведінки 28.5 KB
  Поговорімо діти про культуру про те як треба звертатись до людей щоб кожному було приємно з вами спілкуватись і щоб про кожного з нас люди могли сказати що ви людина вихована культурна. Для цього треба вміти поводитися серед людей знати правила поведінки вживати у у своїй мові чарівні слова які...