56107

Проблема збагачення, уточнення й активізації словникового запасу молодших школярів

Реферат

Педагогика и дидактика

Пізнаючи значення слова діти пізнають світ розкриваючи смислові зв’язки слів у контексті встановлюють взаємозв’язок між предметами і явищами навколишньої дійсності внаслідок чого в них розвивається логічне мислення.

Украинкский

2014-04-02

117.5 KB

21 чел.

Т.Г.Кравченко

Проблема збагачення,

уточнення й активізації словникового запасу молодших школярів

Вправи та завдання на уроках

в початкових класах

Одеса - 2012

ЗМІСТ РОБОТИ

І. Вступ ………………………………………………………….. 3 стор.

ІІ. Основна частина ……………………………………………... 4 стор.

ІІІ. Висновки …………………………………………………….. 17 стор.

ІУ. Список використаної літератури …………………………... 18 стор.


ВСТУП

Підвищення наукового рівня шкільного курсу рідної мови сприяє встановленню оптимального співвідношення між теорією і практичним засвоєнням учнями програмового матеріалу, формуванням умінь і навичок усного й писемного мовлення.

Пізнаючи значення слова, діти пізнають світ, розкриваючи смислові зв’язки слів у контексті, встановлюють взаємозв’язок між предметами і явищами навколишньої дійсності, внаслідок чого в них розвивається логічне мислення. Нерозуміння слів і невміння їх вживати у мові негативно позначаються на пізнавальній діяльності дітей. «Дитина, яка не звикла вникати у смисл слова, - писав К.Д.Ушинський – неясно розуміє або зовсім не розуміє його справжнього значення і не одержали навичок розпоряджатися ним вільно в усній і писемній мові, завжди страждатиме від цього істотного недоліку при вивчені всякого іншого предмета».

Вивчення мови, невіддільне від розвитку усного і писемного мовлення учнів, передбачає збагачення їх словникового запасу, оволодіння нормами літературної мови на всіх рівнях, формування в школярів умінь і навичок зв’язного викладу думок.

Саме тому в початковій школі провідним принципом навчання виступає розвиток мовлення молодших школярів, звідки випливає необхідність розвитку їх активного і пасивного словника, активізації й збагачення словникового запасу кожного учня.


ОСНОВНА ЧАСТИНА

Основна мета вивчення української мови в початковій школі визначається програмою: «…вчити учнів розмовляти, читати й писати відповідно до орфографічних, граматичних і орфографічних норм української мови, змістовно і грамотно викладати свої думки (усно і письмово).»

К.Ушинський справедливо стверджував, що «бідність словника школяра породжує одноманітність мовлення і робить його незрозумілим для слухачів, бо він, школяр, не може замінити одне слово іншим, не може переставити двох слів, його мова знаходиться в ланцюгах тих рядків, які він завчив». Отже, без достатнього запасу слів неможливе оволодіння мовою як засобом спілкування.

Перед учителем початкових класів стоїть першочергове завдання - формувати у своїх вихованців уміння змістовно, стилістично точно та інтонаційно виразно висловлювати свої думки й почуття усно й письмово.

Важливою умовою мовленнєвого розвитку молодших школярів (робота, спрямована на збагачення їхнього словника, формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосувати у власному мовленні слова різних лексико - граматичних розрядів для побудови зв'язних, висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування).

Велику роль у збагаченні словника учня відіграють уроки з різних предметів, особливо читання, природознавства, уроки розвитку мовлення.

Слово входить до активного словника школяра лише тоді, коли він добре розуміє його значення, усвідомлює правильність граматичних форм, структуру словосполучень та речень, тобто закріплюється у пам'яті учня лише через активне застосування у мовленні.

Працюючи над збагаченням словника, його закріпленням, уточненням і активізацією, необхідно акцентувати увагу на роботі над лексичним значениям слова. Змістом такої роботи може бути: встановлення взаємозв’язків між словом та відповідним об’єктом, вироблення вміння на основі аналізу визначати та узагальнювати найістотніші зв’язки предмета, з’ясовувати смислові зв'язки між словами.

Ефективним засобом вирішення проблеми можуть бути словниково-логічні вправи. Вперше у вітчизняній методиці вони були запропоновані

К.Ушинським. Ці вправи на порівняння, узагальнення, класифікацію, сприяють формуванню загально навчальних умінь і навичок розмірковувати, виділяти головні ознаки предметів, явищ.

Наведу приклади словниково-логічних вправ, які застосовую у роботі.

1. Назвати предмети з наступним узагальненням;

а) дуб, сосна, береза -...(назвіть одним словом)

б) карась, лин, окунь - це...

2. Продовжити називати видові поняття після узагальнення:

а) маслюк, мухомор - не гриби.

Які гриби ти знаєш?

б) помідори, огірки, капуста - це...

Які... ти ще знаєш?

3. Вилучити "зайвий" предмет.

Що зайве? Чому?

а) стіл, крісло, телевізор, шафа;

б) дуб, бузок, сосна, верба.

4. Узагальнити через протиставлення;

а) дуб - дерево, а смородина - …;

б) плаття - одяг, а черевики -....

5. Дібрати видові назви до родових:

а) квіти - це чорнобривці, …, …;

б) транспорт - це машина, …, ….

6. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

визначити серед ряду птахів перелітних і тих, що залишаються зимувати: ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

7. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма,

розмір…):

а) пухнаста, руда, хитра - (лисиця);

б) щедра, золота, барвиста, багата - …(осінь).

8. Визначити предмет за йот діями:

а) літає, падає, покриває, зігріває, блищить,скрипить -...(сніг);

б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває - … (сонечко).

9. Логічне визначення предмета:

а) береза - листяне дерево;

б) волошки -… ….

Використання словниково-логічних вправ під час навчання допомагає вирішувати проблему усвідомлення лексичного значення слова і є засобом розвитку логічного мислення, що забезпечить успішне засвоєння в наступних класах таких лексичних понять, як багатозначність слова, пряме й переносне значення, синонімія, антонімія тощо.

З перших днів перебування першокласника у школі перед учителем стоїть завдання навчити його висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.

Лексична робота, яка здійснюється на уроках читання і письма, полягає в тому, щоб домогтися точного співвідношення в усному мовлені, і назв предметів та явищ в навколишньої дійсності.

Збагачення мовлення школярів синонімами сприяє точному

розумінню різних відтінків значення слова, привчає дітей

вдумуватись в його зміст, семантично правильно будувати словосполучення використовуючи найбільш влучні слова уникаючи повторів.

Для роботи над синонімами можна запропонувати такі завдання:

1. Відшукати в тексті слова-синоніми, пояснити їх значення і з'ясувати відтінки.

З гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто Переступають цей поріг.

[поріг школи]. Наталя Забіла.

За допомогою запитання: «Що робить листя?» першокласники знаходять слова, близькі за значенням, які позначають рух: злітає, падає, кружляє.

2. Дібрати близькі за значенням слова до даного:

заметіль,…, … (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина).

- При доборі можливе використання зразка або запитання:

Сніг (що робить?)… (кружляє).

3. Замінити у реченні виділене слово синонімом:

Полетів пухнастий сніг (пішов, посипав).

- Яке слово краще використати?

В якому випадку?

4. Вибрати і вставити в речення одне із близьких за значенням слів:

Заблищав на сонці (білий, пухнастий, сріблястий) сніг.

Отже, збагачення мовлення синонімами збільшує словниковий запас не тільки кількісно, а й якісно. А це значить, що робить словник учня точним і виразним.

Уже в період навчання грамоти слід систематично спрямовувати роботу на збагачення словника учнів прикметниками, тому що прикметник, як ніяка інша частина мови, сприяє розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надає висловлюванням точності та виразності.

Кількість прикметників, що є у букварі, достатня для спілкування, однак, не повною мірою сприяє підготовці учнів до побудови образних висловлювань.

Описуючи той чи інший об'єкт, учні повинні вміти визначити його ознаки за різними параметрами (розмір, колір, форма, запах, смак, матеріал).

Так, наприклад, для опису яблука я можу запропонувати такі прикметники: червоне, жовте, зелене (за кольором); кругле, продовгувате (за формою); велике, мале, невеличке (за розміром); солодке, кисле, кисло-солодке (за смаком); запашне, ароматне (за запахом); лісове, садове (за приналежністю). Така робота сприятиме розвитку у школярів спостережливості, формуванню вміння логічно мислити.

У цілому ж виконання подібних завдань сприятиме збагаченню словника молодших школярів прикметниками.

Ефективним засобом збагачення словника учнів у період навчання грамоти є загадки. Робота над загадками корисна як для розвитку мислення, так і для засвоєння нової лексики та вироблення вмінь доцільно та влучно її використовувати.

Але для роботи треба добирати такі загадки, в яких чітко виражені істотні зовнішні та внутрішні ознаки предмета, явища.

Наприклад, я пропоную дітям загадку:

Я блискуча,гостренька

Маю вічко маленьке

За собою несу

Довгу-довгу косу

(Голка). Ставлю перед учнями питання:

Які слова допомогли відгадати загадку? Назвіть їх.

Які ознаки це варто дібрати для опису голки?

Поряд із задками, багатим матеріалом для збагачення словника учнів прикметниками є вірші, в яких завжди наявний образний опиc предмета (явища).

Віршовані рядки активізують діяльність на уроці, сприяють естетичному розвитку дітей, засвоєнню образної лексики

Вправи на впізнавання предметів за поданими ознаками дають можливість формувати уміння учнів знаходити предмет, який відповідає загальній характеристиці.

Наприклад:

Великий просторий світлий чистий -... (клас).

Червона легенька гумова -... (кулька).

Золоте яскраве гаряче -... (сонце).

Збагаченню словника школярів, розвитку вмінь описувати предмети сприятимуть такі завдання;

1. Виберіть з поданих слів лише ті ознаки, за допомогою яких можна описати ялинку. Поясніть, чому саме ці слова ви обрали?

Вічнозелена, кругла, пухнаста, смачна, струнка, солодка, новорічна, весела, лісова, зимова, квітуча.

2. Доберіть до слів берізка, сонце ознаки, які б допомогли уявити ці предмети.

3. Порівняйте предмети за їх ознаками:

Лимон кислий, а груша… (солодка).

Крейда біла, а вугілля … (чорне).

Учні початкових класів практично ознайомлюються із багатозначними словами з читанок, підручників української мови, у повсякденному мовленні (легка сумка, легка задача, легка хода).

Основний методичний прийом роботи над різними значеннями одного слова - це спостереження за ним у різних реченнях.

Одним із способів ознайомлення з багатозначністю слів є виконання вправ на вживання їх у прямому й переносному значенні.

1. Пояснення прямого й переносного значения слів:

залізний цвях - залізна людина;

солодкі цукерки - солодкі слова;

гарячий чай - гаряче серце;

світла ніч - світлий погляд.

2. Добір із тексту слів з переносним значенням і вживання їх у прямому значенні. (хвилі грають -

3. Складання попарно речень зі словами, вжитими к прямому й переносному значенні:

Гірка цибуля - гірка доля;

Тепла вода - тепла розмова.

При складанні переказів і творів, під час роботи чад малюнками учні користуються образними словами А підготовчими вправами на уроках можуть бути такі:

1. Добір образних слів до предметів, зображених на малюнку або картині.

2. Додавання до певної частини речення порівняння:

міцний, як дуб;

в нього очі, наче волошки в житі.

На граматичному матеріалі можливі такі вправи:

а) вставити в речення пропущені епітети, що подаються в дужках:

… вітер завива;

випало багато … снігу;

місяць березень …;

нехай цвіте … цвітом наш сад

(мінливий, пишним, пухкого, сердитий);

б) скласти речення з поданими словосполученнями:

золоті руки, срібляста тополя, ніжна берізка;

в) дібрати епітети до поданих слів:

день ясний, погожий ….

Логічні вправи є одним із видів словникової роботи. Вони широко застосовуються в усіх початкових класах. Тематика логічних вправ залежить переважно від матеріалу букваря, читанки, підручника з української мови.

Найпоширенішими є такі види словниково-логічних вправ:

1. Називання предметів хто це?

що це?

2.Називання ознак їх за кольором, розміром, матеріалом,

формою і т.ін.

3. Називання предметів за властивими їм діями:

… щебече, а... цвірінькає (соловей, горобець).

  1.  Називання предметів зa властивими їм ознаками:

… солодкий, а … кислий (цукор, оцет).

5. Групування предметів за загальними родовими ознаками:

свійські й дикі тварини, риби, квіти, одяг, взуття, меблі.

6. Добір слів,ёоднорідних предметів слова, яке означає

родове поняття:

ластівка, горобець, сорока, синиця - це(птахи).

7. Добір слів, що означають видові поняття, до

узагальнювальних:

меблі: стіл, диван …;

посуд: чашка.....

  1.  Поділ предмета на складові частини: дерево: корінь, стовбур, листя …;

будинок: двері, стеля, вікна....

  1.  Складання елементарних логічних визначень:

мак - це квітка;

яблуня - фруктове дерево.

Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний зв'язок між предметом і словом, яке позначає його.

Необхідно на уроках проводити і лексичну роботу, Тему даю словниково-граматичні та словниково-орфографічні вправи.

Наприклад:

а) виписати з орфографічного словника п'ять назв на букву «к», що відповідають на питання що?

б) до поданих назв предметів дописати назви дій за

питаннями:

муляр (що робить?)...; коваль (що робить?).

в) від кожного з поданих іменників утворити прикметники й

дієслова за зразком:

(що?) - мир, (який?) - мирний, (що робить?) мирить та ін.

Вивчаючи частини мови, учні збагачують свою мову новими граматичними термінами і поширюють словник назвами предметів, дій, ознак, використовують ці слова як матеріал для таких граматичних вправ:

а) виписати іменники за группами:

назви корисних комах і шкідливих, визначити рід і відміну іменників;

б) до поданих іменників дібрати близькі за значенням іншого

роду:

дорога (шлях); лан (поле); робота (праця); будівля (споруда); мужність (відвага).

в) від поданих іменників утворити прикметники, що вказують на ознаку за матеріалом, і дібрати до них іменники:

пластмаса (пластмасовий посуд); бавовна (бавовняна тканина).

При вивченні правопису власних іменників завжди звертаюсь до краєзнавчого матеріалу, поповнюючи словник учня географічними назвами (рік. міст, сіл, морів), ознайомлюю учнів з іменами видатних людей.

Особливо велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи на словотворення.

Опрацьовуючи тему „Склад слова", учні добирають спільнокореневі слова, утворюють інші за допомогою префіксів, суфіксів, складають з ним речення.

В результаті такої роботи діти не тільки оволодівають навичками словотворчого аналізу, а й починають розуміти залежність лексичного значення слова від його словотворчих елементів, усвідомлюють різноманітність, багатство засобів творення нових слів.

Збагачення словникового запасу учнів відбувається на всіх уроках.

Так у програмі з математики великого значення надається засвоєнню належної термінології:

а) назви величин та одиниць виміру:

довжини (метр, сантиметр, дециметр, кілометр);

маси (кілограм, грам);

часу (доба, година, хвилина, секунда, століття);

б) назви геометричних фігур (відрізок, ламана, коло, круг,

многокутник);

в) назви компонентів і результатів математичних дій (доданок,

сума, ділене, дільник, частка).

Можливості поповнювати словниковий запас учні мають і на уроках трудового навчання, ознайомлюючись зі специфічними назвами:

а) інструментів і пристосувань для роботи з різними матеріалами (ножиці, наперсток, викройка, плоскогубці);

б) матеріалів для використання виробів (пластик, дерево, бляха, фольга, дріт);

в) самих виробів ( сувенір, аплікація, серветка).

Молодші школярі збагачують словниковий запас у процесі підготовки до свідомого вибору професій.

Збагаченню словника сприяють і такі вправи:

1. Замінити словосполучення одним словом:

а) найголовніше місто держави – столиця;

б) дочка моєї мами, - але не я – сестра;

в) заклад, у якому виготовляють і продають різні ліки, - аптека.

2. Замінити прислів’я одним словом (при вивченні прикметника):

а) і сам не гам, і другому не дам – скупий;

б) його і в ступі не влучиш – спритний;

в) у брехуна язик і до вух дістає – брехливий.

3. Продовжити прислів’я (при вивченні дієслова):

а) де господар добре робить, … (там і поле буйно родить);

б) хто рано підводиться … (за тим і діло водиться);

в) хочеш їсти калачі - … (не сиди на печі).

4. Заміни слова за допомогою однієї букви: … міх, тара…, …щур, …рай, місто…, буря….

5. Утворити декілька нових слів із поданого (зі складу його букв); жайворонок – ранок, район, ворона, рак, рай, край, ворон, кран, жар, жорна, рок, кора……

6. Записати кілька слів, щоб читалися наліво і направо: тут, еге, Аза, наган, Алла, пуп, кирик, корок, зараз, Пилип, дід, піп, око.

7. Записати кілька слів, щоб при читання наліво мали одне значення, а направо – інше: раб, серп, сорт, сир, Рим, луг, касир, губ, кіт.

8. Записати два речення зі словом теплий, вжитим у прямому й переносному значенні. Взимку люди носять теплий одяг. Птахи летять у теплі краї. Сьогодні по-літньому теплий день. Чай ще теплий.

9. Скласти елементарні логічні визначення: яблуня-фруктове дерево, циркуль – прилад для креслення кола, суниця – лісова ягода, Київ – найбільше місто на Україні, наша столиця.

10. Дібрати слова, що означають видові поняття. Узагальню вальних:

Посуд - чашка, миска, тарілка, ложка;

Лікарські рослини – чебрець, бузина, кропива;

Квіти – айстри, чорнобривці, матіола.

11.Назви істот за власними їм діями:

Вуж повзає, а … літає.

12. «Музика у словах» -гра. Дано назви ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Завдання:

Спочатку записати будь-які іменники (2 кл) сіно, фабрика, череда, ремонт, місто, лялька, доміно.

Назви овочів (3 кл) помідор, цибуля, редиска,квасоля.

Назви міст (4 кл) Донецьк, Теребовля, Сімферополь, Мінськ, Уфа, Фастів, Долина, Брест.

13. Урізноманітнити хвилини краснопису такими вправами: списування слова з поданими великими чи малими буквами імен, потім назв міст, кран; розгадування «квіточки» (кросворд) на всі букви.

14. Дібрати споріднені (спільнокореневі) слова – різні частини мови з суфіксом і префіксом:

- біл – білий, білка, біліти, біленький, білизна, білявка.

- пис – писати, писанка, записка, писаний, писар, запис, перепис.

15. Збагачувати словник, розвивати пам'ять зоровими диктантами.

16. Працювати зі словниками – орфографічним, тлумачним, синонімів, антонімів, наголосу. Вони є постійно, і ми систематично в класі до них звертаємось, даю індивідуальні завдання додому, особливо слабшим учням: знайти і записати за словником слова, в яких пропущено букви.

17. Засвоювати нові слова за таблицями «Так пишемо», «Так вимовляємо» (увага – орфоепії).

18. Писати твори за варіантами: для найсильніших школярів даю тему. Середні пишуть за планом, слабші –за опорними словами. Нагадую всім, що твір має зачин, основну частину, кінець (висновок). Практикую твори – мініатюри (два уроки на тиждень). Твір – розповідь: «Твоє улюблене заняття», «Твоя бібліотека», «Зимові розваги», «В кінозалі мультики», «Вечірня казка».

Твір – опис: «Моя улюблена іграшка», «Моя подруга (друг)», «Кіт Васька», «Лісова красуня» (ялинка, білка, лисиця, берізка», «Моя бабуся», «Моє село», «Осінь чарівниця», «Зима білосніжка».

Твір – міркування «Більше знати – більше вміти», «Хто багато читає, той багато знає».

19. Проводити позакласну роботу з мови (ілюструю): ребуси, шаради, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, цікаві вправи – поглиблюють знання дітей, викликають інтерес до рідної мови.

Але на мій погляд, особливу увагу необхідно приділяти урокам розвитку зв’язного усного та писемного мовлення, тому що одною з найголовніших частин роботи на таких уроках є словникова робота. При її проведенні слід передбачати:

  1.  ознайомлення учнів із лексичною системою мови – значення слова, багатозначність. Синоніми, антоніми тощо;
  2.  вибір найбільш точного слова.

Рішення першої задачі пов’язане із збагаченням словника учня, введенням нових слів, поясненням їх значення, спостереженням над багато значимістю слова, із підбором синонімів, антонімів;

рішення другої задачі пов’язане із мовленнєвою практикою, мовленнєвими вправами (вибір із ряда тих слів, які найбільш підходять для даної мовленнєвої ситуації;

вибір із ряда синонімів того слова, яке найбільш точно відповідає задачам висловлювання, усунення повторень у вживанні слів, заміна їх синонімами.

Словникова роботи сприяє створенню лексичної основи мови і одночасно - оволодінню мовними уміннями та навичками.

Як практично я збагачую, уточнюю, активізую словниковий запас учнів на уроках зв’язного мовлення? Так, наприклад, на уроці «Складання твору за серією малюнків» пропоную учням таку словникову роботу: до даних слів додати слова – ознаки:

а)  зима – сніжна, морозна, люта, холодна;

сніг – блискучий, білий, сріблястий;

земля – сонна, вкрита снігом;

дерева – скуті холодом;

пташка – голодна, бідна, замерзла;

клітка – зручна, велика;

допомога – своєчасна, швидка;

догляд – дбайливий, щоденний.

До слів дівчинка, діти, пташка додати слова –синоніми:

дівчинка – вона, Галинка, рятувальниця;

діти – вони, друзі, малята;

пташка – вона, бідолаха, пернатий друг.

Така словникова робота допоможе учням використати ці слова, які найбільш їм сподобаються, усунути одноманітність в мові шляхом використання синонімічних слів та виразів; усунути повторень за допомогою займенників.

На уроці використовую додатковий матеріал про лісових мешканців взимку і обов’язково загадую загадки, які впливають на збагачення словника учня.

Наприклад:

«Я – антонім слова «літо»,

В мене біла тепла свита,

Хоч мороз люблю сама:

Адже звуть мене … (Зима)»

З загадки я починаю урок, на якому учні будуть переказувати твір «Граченя». Але я спочатку звертаюсь до учнів: «Якщо відгадаєте загадку, то дізнаєтесь, про кого будемо переказувати текст.

Найчорніший з усіх птахів,

Чистить ріллю від черв’яків (Грак)

Після бесіди за змістом прочитаного виконую разом з учнями словникову роботу над мовними засобами:

а) гроза,блискавка;

відчахнула – відірвала, зламала;

Дмитрусь – слова – дії: підібрав, узяв, намостив синця, посадив, доглядав, годував, давав, дбав;

б) граченя – пташеня, молодий грачок, вихованець.

Обов’язково записую на дошці важкі з орфографічного боку слова: відчахнула, гілляка, мабуть, з-під, поволеньки (помалу), навесні…

На уроці над роботою за картиною І.Левітана «Золота осінь» я перш за все працюю над новими словами, даю тлумачення словам пейзаж, репродукція.

До твору-опису за картиною пропоную учням таку словникову роботу.

Підібрати слова-ознаки, слова-дії, які допоможуть учням в роботі:

а) Ознаки:

осінь: золотокоса, яскраво-золота, казкова, чарівна, барвиста, урочиста, святкова, щедра, багата, красива, багряна;

погода: тиха, суха, тепла, привітна, прохолодна, спокійна;

небо: синє, блакитне, ласкаве, чисте, сіре, безхмарне;

сонце: привітне, тепле, сумне;

дерева: золотисті, різнобарвні, святкові, задумані, позолочені, святково вбрані;

листочки: золоті, пурпурні, коричневі, ясно-червоні, жовті, багряні, зелені;

вода в річці: холодна, чиста, прозора, синя, глибока, голуба.

б) Дії: намалював, описав, розфарбував, зобразив, змалював.

Порівняння, які можна вжити в описі картини:

хмарки, мов білі вітрила;

сонечко, наче веселе маля, привітно всміхається;

берізки вбрались, мов дівчата.

На інтегрованому уроці

«Я з вами всім серцем назавжди,

Степи мого рідного краю»

Даю пояснення слову заповідник.

Пропоную учням опорні словосполучення: неповторна осінь, пожовклі трави, стиха перешіптуються, у високому небі ключі журавлів, прощально курликали, вільно гуляє вітер, благословенна тиша, море сизих трав, дзвінкий спів, стадо оленів.

Збагачення словника – це засвоєння нових слів, а також нових значень тих слів, які вже є у словниковому запасі учнів.

Щоб успішно оволодіти словниковим багатством мови, учень повинен кожного дня додавати до свого словника 8-10 нових словникових одиниць і значень.

Важливим джерелом поповнення лексичного запасу учнів є уроки читання. Хочу підкреслити в цьому плані підручник «Читанка» для 3 класу.

Після багатьох оповідань, які містять в собі багато невіданих для учнів слів, є тлумачний словник, в яких є не тільки лексичне значення слів, а також обов’язково вказується наголошена голосна, що сприяє вірній вимові слова.

Активізація словника – третя проблема словникової роботи. Вона пов’язана із переходом слів із пасивного (учень розуміє слово, але не вживає його у мові) в активний словник. Він, як правило, завжди менший від пасивного.

Активізація припускає вживання слів у власній мовленнєвій практиці. Це складання текстів, діалогів, складання речень із кількома або з одним словом. Все це сприяє активізації словникового запасу учнів.


ВИСНОВКИ

Отже, словникова робота - це не тільки досягнення кількісного росту лексики у учнів, створення можливостей для спілкування, але й спосіб розвитку мовлення й мислення учнів.

Чим словникова робота ефективніша, тим успішніший мовленнєвий розвиток дитини.

Правильна щодо побудови, багата, змістовна, різноманітна за своїм словниковим складом мова вчителя теж відіграє важливу роль у збагаченні словника учнів.

Робота, спрямована на збагачення словника молодший школярів, не вичерпується наведеними прикладами. Вона потребує постійної уваги вчителя, урізноманітнення дидактичного матеріалу та прийомів її організації.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів. //Початкова школа – 1991р. № 2 с.28-31.
  2.  Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі. //Початкова школа – 2003р. № 1 с.42-46.
  3.  Забіяка В. Робота зі словником. //Початкова школа – 1997р. № 10 с.8-10.
  4.  Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. //Початкова школа – 2003р. № 11 с.27-35.
  5.  Мовчун Л. Словник у роботі вчителя. //Початкова школа - 2001р. № 12 с.61-63.
  6.  Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. Тернопіль. Астон.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81624. Национально-психологические особенности финнов 48.09 KB
  Для любого человека естествен интерес к представителям других народов. Привлекают их необычный внешний облик, специфика действий, поведения и образа жизни. И мы начинаем задумываться об особенностях психологии представителей других этнических общностей, хотим их осмыслить.
81625. Гидротермальные источники и их использование 26.37 KB
  В последнее время грязелечение использование грязей с лечебной целью вновь пользуется большой популярностью. В состав грязей также входят ферменты и гормоны витамины и антибиотики. Механизм действия лечебных грязей обусловлен ее свойствами.
81626. Роль питания в повышении работоспособности 55.04 KB
  Поэтому оптимальное удовлетворение потребностей организма при физических нагрузках представляет собой важную предпосылку для решения задач восстановления работоспособности человеческого организма. Первая функция заключается в снабжении организма энергией.
81627. Пролежни, их лечение и профилактика 37.89 KB
  Пролежень - некроз кожи с подкожным жировым слоем и других мягких тканей (например, слизистой оболочки), развивающийся вследствие длительного сдавливания, нарушения местного кровообращения и нервной трофики.
81628. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МУЛЬТИМЕДИА 54.68 KB
  Мультимедиа продукты можно разделить на несколько категорий в зависимости от того, на какие группы потребителей они ориентированы. Одна предназначена для тех, кто имеет компьютер дома, - это обучающие, развивающие программы, всевозможные энциклопедии и справочники, графические программы, простые музыкальные редакторы и т.п.
81629. Рыночная экономика в России в 1990-х годах 47.95 KB
  Объект исследования – экономические события, имевшие место в России в конце 20 века. Целью работы является показать объективную закономерность возникновения и нарастания кризиса в экономике России в ходе проводимых рыночных реформ.
81630. Светолечение (фототерапия). Светолечение в ветеринарии 25.84 KB
  При некоторых физиологический состояниях например лактации яйцекладке продуктивным животным требуются сильные световые раздражители при других например откорме затемнение Действие инфракрасных лучей основано на тепловом эффекте который реализуется прямым или рефлекторным путем.
81631. Закріплення правила про вимову і правопис слів з ненаголошеними голосними 38 KB
  Мета. Закріпити правило про вимову і правопис слів з ненаголошеними голосними. Формувати уміння перевіряти правопис слів з ненаголошеними голосними. Розвивати орфографічні уміння та навички, фонематичний слух, мислення та звʼязне мовлення.
81632. Узагальнення вивченого матеріалу по темі «Іменник» 62 KB
  Мета: Узагальнити вивчений матеріал про іменник; закріпити навички розбору іменника як частини мови. Розвивати усне і писемне мовлення учнів, творчу уяву. иховувати дружні стосунки у колективі. Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.