56134

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ, ПОГОДОЮ, СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Дата Довжина тіні від гномона м Кут висоти Сонця Сезонні зміни у живій природі Сезонні зміни у неживій природі 23 вересня 1036 43о Частина листя жовтіє опадають окремі листки Середньодобова температура повітря різко знижується 23 жовтня 1382...

Украинкский

2014-04-02

44.5 KB

18 чел.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1 З ГЕОГРАФІЇ В 6 КЛАСІ «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ, ПОГОДОЮ,СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ»

В цій статті пропускаються відомі пункти мети роботи і деякі відомі з різних практикумів можливі завдання по виконанню цієї роботи, а основна увага приділена тому, як вчитель сам теоретично може визначити  кути висоти Сонця та довжини тіней від метрового гномона кожного місяця приблизно в 20-х числах та порівняти результати з результатами практичних вимірювань разом з учнями. При цьому інколи трапляється так, що Сонця ми не бачимо на небі на протязі кількох днів. Ця робота буде цікава також вчителям-початківцям та вчителям, які бажають осмислити роботу на більш високому рівні, ніж вимагається від учнів. При певних обставинах в класах з поглибленим вивченням математики і географії можна складати завдання, які використовують теоретичний матеріал цієї статті.

Як відомо з довідників, кут висоти Сонця над горизонтом визначається за формулою A=(90o-G)+(або-)23,5о, де Gгеографічна широта місцевості.

За цією формулою точно визначаються кути висоти Cонця о 1200 для березня, червня, вересня, грудня. Решту кутів визначаємо  арифметично приблизно пропорційно через 7,8о або 7,9о та вносимо в таблицю по місяцям року. Тоді довжина тіні дорівнює висоті гномона, помноженому на котангенс кута А:

(Тінь)=(Гномон) x ctg A

Довжиною тіні в метрах від гномона висотою 1 метр є практично котангенс відповідного кута, який можна визначити за таблицями Брадіса чи таблицями в математичних довідниках (наприклад, автора Вигодського М.Я., які видавалися десятки разів мільйонними тиражами). Для Миколаєва G=47о (широту знаходять по атласу).

4-та та 5-та колонки приведені для приблизних відповідей по іншим завданням практичної роботи відповідно до місцевого клімату.


Дата

Довжина тіні від гномона, м

Кут висоти Сонця

Сезонні зміни у

живій природі

Сезонні зміни у

неживій природі

23 вересня

1,036

43о

Частина листя жовтіє, опадають окремі листки

Середньодобова температура повітря різко знижується

23 жовтня

1,382

35,1о=35о06/

Листя жовтіє

З’являються нічні заморозки

23 листопада

1,905

27,3о=27о18/

Масовий листопад, відліт перелітних птахів

Нічні заморозки, інколи мороз

22 грудня

2,824

19,5о=19о30/

Завершення листопаду, зміна хутра тварин

Нестійка холодна погода зі зниженням середньомісячної приблизно до 0оС

22 січня

1,905

27,3о=27о18/

Рослини в стані спокою, тварини пристосувалися до морозів

Стійкий льодостав на водоймах

22 лютого

1,382

35,1о=35о06/

В кінці місяця з’являються весняні ознаки в житті організмів

В кінці місяця температура повітря починає підвищуватися

21 березня

1,036

43о

Рух соку в рослинах, поява першоцвітів

Руйнується крига на водоймах, тане сніг

21 квітня

0,833

50,8 о=50о48/

Прилітають перелітні птахи

Крига  і сніг повністю тануть. Середньодобова температура вище  0оС

21 травня

0,615

58,6 о=58о36/

Інтенсивний ріст рослин, розмноження тварин

Заморозки можливі лишена початку місяця

22 червня

0,435

66,5 о=66о30/

Інтенсивний ріст і розмноження організмів

Сонце на небі і тривалість

дня максимально високі

22 липня

0,615

58,6 о=58о36/

Дозрівання певних видів рослин, масова поява нового покоління у різних видів тварин

Суходіл і вода максимально прогріваються, на початку місяця в період збору перших зернових часто зливи

22 серпня

0,833

50,8 о=50о48/

Масове дозрівання овочевих і баштанних культур

В другій половині місяця ночі стають більш прохолодними

Література: Выгодский М.Я. Справочник по элементарной математике, Наука, Москва, 1974

Автор: Португальський Олександр


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84589. Поворотно-протипоточна система нирок її фізіологічні механізми і роль 52 KB
  Поворотнопротипоточна система нирки ППСН забезепчує при необхідності: розведення сечі тобто виводить у великому обємі води малу кількість солей та метаболітів. Так нирки працюють при надлишку води в організмі наприклад при надлишковому її прийомі. концентровання сечі тобто виводять у малому обємі води велику кількість солей та метаболітів. Регуляція реабсорбції йонів натрію і води в канальцях нирки.
84590. Роль нирок в забезпеченні кислотно-основного стану крові 38.28 KB
  Роль нирок у підтримці кислотноосновного стану крові повязана із здатністю епітеліоцитів ниркових канальців секретувати протони які надалі виводяться з організму. Протони секретуються в просвіт канальців а бікарбонатні йони реабсорбуються у кров. Протони котрі секретуються нирковим епітелієм взаємодіють з різними компонентами сечі.
84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія наука про обєктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозвязку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Обєктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.
84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R універсальна газова стала T абсолютна температура F число Фарадея [K і] концентрація іонів К в клітині [K е] концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний зовні всередині 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що повязана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...