56134

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ, ПОГОДОЮ, СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ

Практическая работа

Педагогика и дидактика

Дата Довжина тіні від гномона м Кут висоти Сонця Сезонні зміни у живій природі Сезонні зміни у неживій природі 23 вересня 1036 43о Частина листя жовтіє опадають окремі листки Середньодобова температура повітря різко знижується 23 жовтня 1382...

Украинкский

2014-04-02

44.5 KB

20 чел.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1 З ГЕОГРАФІЇ В 6 КЛАСІ «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИСОТОЮ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ, ПОГОДОЮ,СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ»

В цій статті пропускаються відомі пункти мети роботи і деякі відомі з різних практикумів можливі завдання по виконанню цієї роботи, а основна увага приділена тому, як вчитель сам теоретично може визначити  кути висоти Сонця та довжини тіней від метрового гномона кожного місяця приблизно в 20-х числах та порівняти результати з результатами практичних вимірювань разом з учнями. При цьому інколи трапляється так, що Сонця ми не бачимо на небі на протязі кількох днів. Ця робота буде цікава також вчителям-початківцям та вчителям, які бажають осмислити роботу на більш високому рівні, ніж вимагається від учнів. При певних обставинах в класах з поглибленим вивченням математики і географії можна складати завдання, які використовують теоретичний матеріал цієї статті.

Як відомо з довідників, кут висоти Сонця над горизонтом визначається за формулою A=(90o-G)+(або-)23,5о, де Gгеографічна широта місцевості.

За цією формулою точно визначаються кути висоти Cонця о 1200 для березня, червня, вересня, грудня. Решту кутів визначаємо  арифметично приблизно пропорційно через 7,8о або 7,9о та вносимо в таблицю по місяцям року. Тоді довжина тіні дорівнює висоті гномона, помноженому на котангенс кута А:

(Тінь)=(Гномон) x ctg A

Довжиною тіні в метрах від гномона висотою 1 метр є практично котангенс відповідного кута, який можна визначити за таблицями Брадіса чи таблицями в математичних довідниках (наприклад, автора Вигодського М.Я., які видавалися десятки разів мільйонними тиражами). Для Миколаєва G=47о (широту знаходять по атласу).

4-та та 5-та колонки приведені для приблизних відповідей по іншим завданням практичної роботи відповідно до місцевого клімату.


Дата

Довжина тіні від гномона, м

Кут висоти Сонця

Сезонні зміни у

живій природі

Сезонні зміни у

неживій природі

23 вересня

1,036

43о

Частина листя жовтіє, опадають окремі листки

Середньодобова температура повітря різко знижується

23 жовтня

1,382

35,1о=35о06/

Листя жовтіє

З’являються нічні заморозки

23 листопада

1,905

27,3о=27о18/

Масовий листопад, відліт перелітних птахів

Нічні заморозки, інколи мороз

22 грудня

2,824

19,5о=19о30/

Завершення листопаду, зміна хутра тварин

Нестійка холодна погода зі зниженням середньомісячної приблизно до 0оС

22 січня

1,905

27,3о=27о18/

Рослини в стані спокою, тварини пристосувалися до морозів

Стійкий льодостав на водоймах

22 лютого

1,382

35,1о=35о06/

В кінці місяця з’являються весняні ознаки в житті організмів

В кінці місяця температура повітря починає підвищуватися

21 березня

1,036

43о

Рух соку в рослинах, поява першоцвітів

Руйнується крига на водоймах, тане сніг

21 квітня

0,833

50,8 о=50о48/

Прилітають перелітні птахи

Крига  і сніг повністю тануть. Середньодобова температура вище  0оС

21 травня

0,615

58,6 о=58о36/

Інтенсивний ріст рослин, розмноження тварин

Заморозки можливі лишена початку місяця

22 червня

0,435

66,5 о=66о30/

Інтенсивний ріст і розмноження організмів

Сонце на небі і тривалість

дня максимально високі

22 липня

0,615

58,6 о=58о36/

Дозрівання певних видів рослин, масова поява нового покоління у різних видів тварин

Суходіл і вода максимально прогріваються, на початку місяця в період збору перших зернових часто зливи

22 серпня

0,833

50,8 о=50о48/

Масове дозрівання овочевих і баштанних культур

В другій половині місяця ночі стають більш прохолодними

Література: Выгодский М.Я. Справочник по элементарной математике, Наука, Москва, 1974

Автор: Португальський Олександр


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22842. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ РІДИНИ МЕТОДОМ СТОКСА 226.5 KB
  В даній роботі коефіцієнт внутрішнього тертя рідини визначається виходячи з даних про швидкість рівномірного падіння кульки в рідині. При падінні кульки в рідині на кульку діє сила тяжіння архімедова сила і сила опору середовища . Внаслідок змочування поверхні кульки рідиною найближчий до кульки шар рідини має швидкість кульки наслідком чого є виникнення градієнта швидкості. Формула Стокса виражає силу опору середовища кульці що рухається в цьому середовищі: 2 де радіус...
22843. Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини капілярним віскозиметром 104 KB
  Якщо шари рідини або газу рухаються один відносно одного між ними діють сили внутрішнього тертя. Коефіцієнт внутрішнього тертя рідини або газу можна визначити за формулою Пуазейля 2 яка виражає величину об`єму рідини або газу що протікає за час через капіляр радіуса та довжини за умови що потік ламінарний. Справді якщо взяти дві рідини відповідні величини для однієї з них позначимо індексами ‘0 а другої 1 і визначити час і витікання однакових об`ємів цих рідин...
22844. Визначення коефіцієнта в’язкості газу 1.32 MB
  При ламінарній течії газу по капілярній трубці різні шари газу набувають різної швидкості направленого руху. Розглянемо більш детально течію вязкого газу по трубці радіуса . Припустимо що потік ламінарний що газ при невеликих тисках нестисливий що течія всановилась і що газ повністю змочує стінки трубки тобто швидкість газу біля стінок трубки дорівнює нулеві.
22845. Визначення вологості повітря 1.2 MB
  Атмосферне повітря має в своєму складі деяку кількість водяної пари що обумовлює вологість повітря. Абсолютною вологістю називається кількість водяної пари що знаходиться в одиниці об'єму повітря. З рівняння стану ідеального газу густину повітря при нормальних умовах можна представити так: пов= 1 позначення загально прийняті.
22846. Визначення коефіцієнта об’ємного розширення рідини 545 KB
  Залежність обєму рідини від температури виражається рівнянням: а при невеликій точності можна обмежитися виразом: де обєм рідини при температурі 0C температурний коефіцієнт обємного розширення рідини. Прямим способом вимірювати обєм рідини при різних температурах для визначення важко бо при цьому змінюється і обєм посудини в якій знаходиться рідина. Французькі вчені Дюлонг і Пті запропонували спосіб визначення коефіцієнта обємного розширення рідини при якому відпадає необхідність вимірювання обєму рідини.
22847. ОДЕРЖАННЯ І ВИМІРЮВАННЯ ВИСОКОГО ВАКУУМУ 5.3 MB
  Різного роду вакуумні насоси з застосуванням деяких додаткових прийомів дозволяють одержувати тиски домм. Області тисків в яких найбільш раціонально застосовуються вакуумні насоси прийнятих в даний час типів показані на рис. Вакуумні насоси що застосовуються для відкачки газу поділяють на два класи: а форвакуумні насоси які починають працювати з атмосферного тиску і викидають відкачуваний газ прямо в атмосферу. Форвакуумні насоси створюють розрідження порядку мм.
22848. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДОГО ТІЛА 340.5 KB
  Дійсно сили що тримають атоми у вузлах ґратки малі і тому достатньо вже теплової енергії самих атомів аби змістити їх з положення рівноваги. До поняття про коливання атомів твердого тіла можна дійти шляхом аналізу природи міжатомних сил. Положення рівноваги атомів визначається з умови рівності сил притягання і відштовхування діючих на атом. Якщо змінюється відстань тільки відносно одного з атомів то енергію Wx треба...
22849. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ 120 KB
  ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ВИПАРОВУВАННЯ РІДИНИ. Випаровування це процес зміни агрегатного стану речовини перехід речовини із конденсованого стану в газоподібний. Кількість теплоти яку необхідно надати рідині при ізотермічному утворенні одиниці маси пари називають теплотою випаровування. Для визначення середнього значення теплоти випаровування води в даній роботі використовується метод який грунтується на використанні рівняння КлапейронаКлаузіуса.
22850. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ ПОВІТРЯ 182 KB
  Через довiльну коаксiальну поверхню радiуса y за одиницю часу пройде кiлькiсть теплоти 5 де l довжина дротини.Розділивши в виразі 5 змінні одержимо 6 де внутрішній радiус трубки температура дослiджуваного газу повiтря бiля внутрішньої поверхнi трубки а радiус дротини температура дротини. Зі співвідношення 6 випливає що 7 Таким чином для визначення коефіцієнта теплопровідності треба знати кiлькiсть теплоти яка щосекунди...