56145

Передумови та проблеми застосування новітніх інформаційних технологій при викладанні соціальних дисциплін

Научная статья

Педагогика и дидактика

Нові методики їх викладання повинні враховувати сучасні вимоги до застосування інформаційних технологій. У навчальних закладах компютерні технології повинні привести до поступового формування нового покоління, покоління техноінформаційного суспільства...

Украинкский

2014-04-02

2.78 MB

2 чел.

                    Передумови та проблеми застосування новітніх

інформаційних технологій при викладанні

соціальних дисциплін

                              Л. Пєшкова

Слов'янський енергобудівний технікум Донецької області

Викладання соціальних дисциплін повинно йти в ногу з часом, а нові методики їх викладання – враховувати сучасні вимоги до застосування інформаційних технологій.  Але, на жаль, відповідного програмного забезпечення цих дисциплін сьогодні недостатньо. Тому викладачі намагаються самостійно створити програми, хоча і розуміють, що вони з технічної точки зору є недосконалими.

Нові методики їх викладання повинні враховувати сучасні вимоги до застосування інформаційних технологій. У навчальних закладах комп'ютерні технології повинні привести до поступового формування нового покоління, покоління техноінформаційного суспільства, тих, хто в найближчому майбутньому буде користуватися новими інформаційними технологіями (НІТ) як звичайним засобом для розв'язання різноманітних завдань у побуті, навчанні, повсякденному житті, на виробництві та в інших сферах діяльності людини.

У викладанні предметів соціально-економічного циклу НІТ повинні перетворитися у ще один ефективний інструмент, який полегшить засвоєння знань з предметів,  зробить їх більш цікавими,  наочними, живими. Заняття, внаслідок застосування ІТ, набувають іншого характеру та стилю, потребують нових методичних підходів.

При цьому може досягтися більша індивідуалізація навчального процесу, визначитись ступінь засвоєння матеріалу конкретним студентом, що, як правило, є найскладнішою проблемою навчально-виховного процесу.

Але, які передумови повинні бути в нинішнього викладача ВНЗ, щоб він міг ефективно використовувати HIT?

1. Необхідна матеріальна база: наявність самих комп'ютерів, обладнання, програм. Постійно заповнювати інформаційний програмний вакуум національним, педагогічним продуктом.

2. Інформаційна культура викладача: відповідна підготовка викладача до використання НІТ, наявність персонального комп'ютера, знання переліку програм, збережених на магнітних носіях, вміти зберегти інформацію скористатись принтером.

3.Інформаційна культура студента: досконале володіння комп'ютером на рівні користувача.

4.Наявність заочного педагогічного досвіду: з НІТ може працювати той викладач,  який користується всім арсеналом традиційних методик, додаткових психологічних та методичних зусиль.

5.Знання методик ефективного застосування комп'ютерних програм: молоді викладачі добре знають комп'ютер,  але не мають за плечима широкого досвіду та багатого арсеналу засобів навчання, які притаманні досвідченим викладачам, переважна більшість яких через незнання комп'ютера, не застосовує їх.

6. Наявність необхідного педагогічного програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам дисциплін. На сьогодні ця проблема стоїть найгостріше. Викладачі не можуть бути програмістами. Усі існуючі програми, які можна застосовувати при викладанні соціальних дисциплін, слід поділити на кілька груп:

-Тестово-контролюючі програми. Проблемою є лише правильне складання тестів викладачем, тому що програм із тестами немає.

 -Мультимедійні електронні підручники. Вони готуються при допомозі фахівців, бо містять певний методичний комплекс тестової, графічної, звукової та відео інформації з кількох тем або з усього курсу.

-Мультимедійні енциклопедії, електронні бібліотеки. Їх варто застосовувати для самостійної роботи студентів, в якості допоміжних матеріалів. Тому викладачеві слід самому знати їх, щоб надсилати до них студентів, даючі чіткі технічні показники для швидкого пошуку  необхідної інформації.

-Навчальні програми за структурою:

а) викладання матеріалу,

б) тренування,

в) тестування та контроль.

Але, більшість існуючих навчальних програм не може повністю забезпечити стійких знань та вмінь, розвиток творчих умінь студентів. Другим недоліком є те, що під час роботи студент постійно замкнений на комп'ютер, а це негативно впливає на розвиваючі та виховуючі можливості навчання.

Відсутній зворотній зв'язок, який дає можливість провести засвоєння матеріалу значно краще та ефективніше.

Отже, застосування комп'ютерних технологій при викладанні предметів соціального циклу, тих предметів, які несуть на собі вагому частку виховної роботи, не завжди доцільне. Часте застосування НІТ збіднить навчальний процес. Живе слово викладача ніколи не втратить своєї освітньої функції. Тому розв'язання проблеми, застосування нових інформаційних технологій при викладанні соціальних дисциплін у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації є зараз найбільш актуальною.

Виходячи з власної практики, я в черговий раз переконуюся у тому що:

сьогодні, як ніколи, перед викладачами історії поставлено завдання щодо

формування серед студентів творчої особистості, загальнолюдських цінностей і відновлення загальної культури. Схильність студентів до активної творчої діяльності відбувається на заняттях різних типів. Це і робота в малих групах, і робота в парах, і створення проблемних ситуацій, і моделювання та прогнозування ситуацій, «мозковий штурм», метод «Прес», метод «двох кілець» та ін.

  Вагома частка у формуванні серед студентів самостійності, вмінні вести діалог, шукати компроміси, вирішувати проблеми, здобувати і опрацьовувати інформацію належить не стільки НІТ, а скільки інтерактивним методам навчання. До них я відношу такі елементи на заняттях з дисципліни «Історія України»:

  1.  Використання індивідуальних здібностей студентів (складання вірша, зображення малюнка або портрета, підбір картин, портретів, складання кросвордів… Це виробляє у студента своє бачення подій;

уривок з вірша, складеного студенткою про Б.Хмельницького:

… На собі відчув знущання ляхів та магнатів,

До козаків він подався військо собирати…

Наш народ не забуває славного Богдана

І в піснях, легендах, думах його прославляє…

      

2. Зустріч з учасниками чи очевидцями.

  -виступ представника Українського Реєстрового Козацтва єсаула станиці Торської Бирченка Леоніда

              

           -  Метод Прес (інтервю):

  Васильченко Ганна Тихонівна, яка була учасником подій Великої

           Вітчизняної війни, повідомила:

- В роки війни мені було 16 років. Під час наступальних операцій влада часто переходила від німців до наших. Коли почалася окупація, то німці вибрали собі кращі хати, де вони жили, господарів цих будинків висилили до льоху. У нашій хаті проживав полковник, якому було 23 роки, та ще 15 німецьких солдатів. На будинку встановлювали спеціальні таблички…

3. Створення атмосфери тих часів, про які вивчається. (підбір костюмів, музичного фону, музичних творів)

 

4. Виставка літератури ( можливі також реферати студентів ), які розкривають тему заняття.

 

5. Пошуковий метод (підбір фактів, архівних  фотодокументів, портретів відомих діячів того періоду, про який вивчається)

                           

 

С. Ковпак                                 С.Бандера М. Кирпонос                            Р. Шухевич

     

 

6. Підготовка студентами презентацій.

 Трансністрія

Одещину, південні райони Вінницької, західні Миколаївської області, лівобережні райони Молдавії об'єднали в губернаторство «Трансністрія» і також проголосили частиною Румунського королівства.

Чернівецьку та Ізмаїльську області було включено до складу союзника             Німеччини - Румунії

      7. Екскурсії до краєзнавчого музею (для співставлення подій в краї-

 ні того часу, що вивчається, з подіями рідного краю):

 Велика Вітчизняна війна

       

  Аварія на Чорнобильській АЕС

                         

Поєднуючи традиційні форми навчання, використання НІТ з інтерактивними методами навчання, можна добитися значних результатів при вивченні історії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24340. АУДИТ ПЕРСОНАЛА 69.5 KB
  Но существуют и специфические показатели: результативность эффективность деятельности структурных подразделений и отдельных работников; удовлетворенность персонала своей работой и принадлежностью к организации; текучесть кадров; соблюдение трудовой дисциплины; наличие конфликтов на всех уровнях отношений; характер социапьнопсихологического климата и особенности организационной культуры в организации. 1 В данном случае термин аудит означает экспертизу соответствия организационной функциональной и...
24341. Традиции, новации, эволюция и революция в науке 39.5 KB
  В науке традиция это система канонизированных общепринятых знаний норм и идеалов научного познания. Традиция подпитывает такой важный феномен в науке как консерватизм позиция направленная на сохранение установившихся правил игры в науке регламентирующих и управляющих творческим процессом. Поэтому можно согласиться с мнением что консерватизм в науке выражает здоровые потенции в ней противостоя некомпетентности дилетантизму.
24342. Развитие научного знания как смена типов научной рациональности доклассическая, классическая и неклассическая 207.5 KB
  В философии науки сложилась традиция выделения следующих типов научной рациональности и соответствующих научных картин мира: классической неклассической постнекдассической.из чего устроен мир как он движется Появляются также онтологические модели устройства мира в целом. Так в модели мира Анаксимандра в центре мира была Земля в форме цилиндра покрытая водой затем воздух и небесная сфера в форме трех вращающихся огненных колец: солнечного лунного звездного. У Гераклита центр мира тоже Земля а от нее к светилам распространялись...
24343. Признаки постнеклассического этапа развития науки (системные и информационный подход, приципы самоорганизации и универсального эволюционизма) 200.5 KB
  В основе системного подхода как методологии научного познания лежит исследование объекта как системы.Иванов писал что соответственно образуется ветвь онтологических определений системы которые трактуют её как объект реальности наделённый определёнными системными свойствами как целостность обладающую некоторой организующей общностью этого целого. Итак в процессе человеческой деятельности реализация принципа системности может идти по следующим направлениям: Исследуются реально существующие объекты рассматриваемые как системы на...
24344. Этические проблемы науки в конце 20 столетия (общечеловеческая и профессиональная этика, принцип «нейтральности» и ответственности ученого на примере биоэтики – клонирование и трансплантации органов) 175 KB
  197 Этика науки Как отмечалось ранее качественные изменения в развитии человечества в начале XXI века связанные с научнотехническим прогрессом отражаются на жизнедеятельности самого человека и приводят к последствиям глобального характера. Проблема взаимоотношения науки и этики решается в двух тесно связанных между собой аспектах: разработки профессиональной этики ученых и решения учеными вопроса о социальной ответственности научного сообщества за негативные последствия применения результатов научных исследований в практике....
24345. Экологическая этика и ее философские основания. Философия русского космизма. Учение о ноосфере 113.5 KB
  Что касается космистского мировоззрения то оно главным предметом своего познавательного и ценностного отношения делает взаимодействие человека и среды последняя понимается чаще всего как Космос. Спирин русский космизм как универсалистский тип миросозерцания отражающий бытие мира и человека в их единстве в нерасторжимой взаимосвязи микрокосма человека и микрокосма природы Казначеев В. Космопланетарный феномен человека: проблемы комплексного изучения. Хотя русский космизм внутренне исключительно разнообразен и включает полярные по...
24346. Сциентизм и антисциентизм как мировоззренческие позиции о роли науки в развитии общества. Наука и паранаука 95 KB
  В современной культуре отчетливо проявила себя дилемма: сциентизмантисциентизм что имеет непосредственное отношение к проблеме соотношения науки и искусства. Для сциентизма характерно преувеличение роли науки в познании окружающего мира и человека объявление ее вершиной развития культуры убеждение в ненужности других сфер культуры О. Противоположным сциентизму направлением мировозренческой ориентации является антисциентизм основанный на недоверии к возможностям науки и разума на критике научных методов познания.
24347. Роль науки в преодолении современных глобальных кризисов (экологический, энергетический, демографический, угроза локальных и ядерных воин) 141 KB
  Она представляет собой не просто окружающую среду которую можно рассматривать как поле для преобразующей деятельности человека а выступает единым целостным организмом в который включено человечество в качестве специфической подсистемы. Деятельность человека вносит постоянные изменения в динамику биосферы и на современном этапе развития техногенной цивилизации масштабы человеческой экспансии в природу таковы что они начинают разрушать биосферу как целостную экосистему. Третья проблема это проблема сохранения человеческой личности...
24348. Развитие науки как социального института (признаки, функции). Научные сообщества и их исторические типы 105.5 KB
  175 184 Понятие науки как социального института Научноисследовательская деятельность в обществе носит упорядоченный организованный характер. Цель и назначение науки как социального института производство и распространение знания разработка средств и методов исследования воспроизводство ученых и обеспечение выполнения ими своих социальных функций. В социологии в зависимости от методологических установок сформировались различные подходы к пониманию науки как социального института.