56147

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНО-ДІЛОВИХ ЯКОСТЕЙ СПЕЦІАЛІСТА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Курс фізики за своїм змістом політехнічний, має професійну спрямованість. Фізика слугує теоретичною базою більшості галузей техніки, вона має широке та різноманітне застосування в людській діяльності.

Украинкский

2014-04-02

131 KB

1 чел.

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНО-ДІЛОВИХ ЯКОСТЕЙ СПЕЦІАЛІСТА

Викладач предмету: «Фізика» Соловей В.А.

В Полтавському комерційному технікумі працюю з 2000 року, викладаю предмет «Фізика» на товарознавчому і технологічному відділеннях денної форми навчання.

Курс фізики за своїм змістом політехнічний, має професійну спрямованість. Фізика слугує теоретичною базою більшості галузей техніки, вона має широке та різноманітне застосування в людській діяльності. Тому фізиці як навчальному предмету належить ведуча роль у формування професійних та ділових якостей майбутніх спеціалістів.

Оскільки фізика має власну логічну структуру (матеріал викладається і певній послідовності: механіка, молекулярна фізика і термодинаміка, електродинаміка, оптика і теорія відносності, атомна і ядерна фізика), то розгляд в ній питань техніки і технології окремих галузей, в яких переважають фізичні процеси, слугує демонстрацією практичного значення фізичних явищ і законів.

При цьому необхідно враховувати зміни структури науки. Фізика, як і інші природничі дисципліни, є безпосередньо виробничою силою суспільства, й в ньому розвивається як один з провідних напрямків визначення можливостей і способів застосування законів природи в інтересах виробництва. В практиці викладання вирахування цього напрямку призводить до поєднання вивчення фундаментальних фізичних явищ і їх технічних застосувань, необхідності використання сучасних інформаційних технологій навчання фізиці. Прикладом розробленої методики такого вивчення може бути викладання властивостей напівпровідників, де об’єкти техніки – діоди, фоторезистори, фотоелементи – є основою розгляду всієї теми. В процесі викладання теми “Електричний струм в напівпровідниках” використовуються програмні засоби:

  1.  інформаційні;
  2.  розрахункові;
  3.  демонстраційно-моделюючі;
  4.  експериментально-дослідницькі;
  5.  контролюючі.

Шляхи формування професійно-ділових якостей у студентів на заняттях з предмету “Фізика” наступні:

  •  пояснення викладачем практичних застосувань фізичних явищ і законів;
    •  демонстрація принципів дії машин і технічних пристроїв (поряд з фізичними принципами студентів слід знайомити з основними загально технічними принципами автоматизації, телеуправління і т.п.) за допомогою діючих моделей, а у разі відсутності таких, можна використовувати комп’ютерні анімації, слайди;
    •  показ фільмів та відео фрагментів з фізико-технічним змістом;
    •  розв’язування фізичних задач з техніко-виробничими даними;
    •  проведення екскурсій на виробництво;
    •  організація самостійних спостережень студентів;
    •  виконання лабораторних робіт по вивченню технічних приладів (електромагнітне поле, люмінесцентна лампа, діюча модель радіоприймача і т.п.);
    •  залучення студентів до фізико-технічних гуртків;
    •  організація читання науково-технічної літератури;
    •  використання інформаційних технологій в підборі матеріалів до диспутів та лекцій.

Формування практик вмінь і навичок -  один з ключових моментів професійних та ділових якостей спеціалістів.

Студенти першого курсу розвивають свої політехнічні здібності. На сучасному етапі розвитку техніки велике значення має знання елементарних приладів та пристроїв, тому велику увагу слід приділяти вивченню електричних вимірювань, а також вимірюванням неелектричних величин електричними методами.

Формування практичних вмінь викладач починає з демонстрації приладу, інструктажу й демонстрації дій, після чого виконує вправи. За допомогою комп’ютерного моделювання відбувається демонстрація можливих з’єднань приладів в електричному колі. Як правило, послідовність дій з вимірювальними приладами слід відпрацьовувати ще до початку лабораторних робіт, де ці прилади використовуються. Встановлено, що вправи по виконанню будь-якої нової дії повинні бути спочатку краткі, але частими, а по мірі оволодіння навиком вони можуть бути більш тривалими та з більшим інтервалом.

Основна складність формування практичних навичок – нестача часу і неперіодичність розподілу вправ (мала кількість вправ на початку опрацювання навичок і великі перерви між ними). Шляхи підвищення ефективності формування професійно-ділових якостей, вмінь і навичок можуть бути такі:

  •  збільшення числа лабораторних робіт, в яких використовуються раніше вивчені прилади;
    •  виконання фронтальних короткочасних дослідів, які потребують  застосування відповідного обладнання;
    •  проведення робіт з роздатковим матеріалом;
    •  систематична перевірка знань із залученням комп’ютерного тестового контролю;
    •  систематична оцінка вмінь і навичок студентів в процесі виконання лабораторних робіт (шляхом аналізу послідовності та правильності виконання лабораторної роботи та її захисту);
    •  проведення занять гуртка з фізики, пов’язаних з використанням приладів, моделей і т.п.

Однією з важливих задач у формуванні професійно-ділових якостей спеціаліста є розвиток науково-технічного мислення студентів. Одним із засобів такого розвитку є навчання студентів знаходити в групі подібних механізмів чи машин риси подібності чи відмінності. Цій меті слугує висвітлення загальних фізичних принципів будови машин і механізмів та порівняння технічних об’єктів, які розглядаються з раніше вивченими.

Так, наприклад, якщо вибрати в якості признаків для порівняння такі термодинамічні поняття, як робоче тіло, нагрівник, холодильник, то корисно узагальнити відомості, отримані на заняттях про різні типи теплових машин (парова машина, парова і газова турбіни, ДВЗ); можна провести порівняння карбюраторних двигунів і дизелів з використанням комп’ютерних моделей, анімацій або презентації Power Point.

В спеціальних бесідах або дискусіях на заключних заняттях доцільно студентам продемонструвати еволюцію технічних ідей, основні напрямки і тенденції технічного прогресу, причому не тільки в різних галузях техніки, але й по напрямках майбутніх спеціалістів.

Як бачимо, на сьогоднішній день в період інтенсивного розвитку науки і техніки, провідне місце у формуванні професійно-ділових якостей спеціаліста та розвитку політехнічної спрямованості студентів має вивчення предмету “Фізика”, а залучення сучасних інформаційних технологій в процес навчання сприяє поліпшенню формування практичних вмінь і навичок, розвитку науково-технічного мислення студентів.

Вимоги ХХІ століття, найближча перспектива приєднання України до Болонського процесу зумовлюють модернізацію вітчизняної системи освіти,  що загалом на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій має забезпечувати формування майбутніх фахівців, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, бути конкурентоспроможними на сучасному світовому ринку праці та послуг.

Безсумнівно, важливою передумовою підвищення якості підготовки майбутніх фахівців є розвиток і вдосконалення форм і методів контролю навчальних досягнень, який реалізує зворотній зв’язок у навчанні, забезпечуючи можливість оперативного регулювання й коригування цього процесу. Контроль має обіймати всі ланки педагогічного процесу і сприяти його вдосконаленню. Серед можливих форм контролю (усне опитування, письмове опитування, поєднання усного і письмового опитування тощо) все більшої популярності набуває комп’ютерне тестування.

Тести повинні відповідати низці вимог. Вони мають бути: відносно короткотерміновими, тобто не вимагати великих затрат часу; однозначними, тобто не допускати вільного тлумачення тестового завдання; правильними, тобто виключати можливість формулювання багатозначних відповідей; інформаційними, тобто такими, які забезпечують можливість зіставлення кількісної оцінки за виконання тесту з порядковою. За допомогою тестів ефективно забезпечується попередній, поточний, тематичний і підсумковий контроль знань, умінь та навичок.

З розвитком сучасних інформаційних технологій усе більшого поширення набувають технології тестування із застосуванням комп’ютерів і спеціалізованих програм. Ідея використання обчислювальної техніки для організації контролю знань виникла у другій половині ХХ ст. Спочатку електронно-обчислювальні машини використовувались для формування звітності щодо успішності тих, хто навчається. Одним із перших застосувань комп’ютера з метою оцінювання знань було тестування з використанням перфокарт, які містили варіанти відповідей. Учні або студенти обирали правильні (на їх думку) відповіді і закреслювали їх олівцем. Ці помітки зчитувались оптичним приладом і оброблялись комп’ютером.

Сьогодні найбільш поширеними технологіями комп’ютерного тестування є такі, які передбачають використання контролюючих програм. Для створення контролюючої програми, наприклад, тестової, необхідно провести попередню обробку навчального матеріалу. На цьому етапі пропонується виділити групу способів навчальної діяльності, правильне використання яких студентом свідчить про рівень засвоєння даного поняття. Тобто, будується еталон та формулюються ознаки засвоєння поняття мовою способів навчальної діяльності (вміння відтворити визначення поняття, знання співвідношень понять з іншими та ін.) Ознаки групуються відповідно до рівнів засвоєння. З урахуванням виділеної структури поняття створюються діагностичні завдання для поточного та тематичного контролю.

Як зазначає І.Булах, комп’ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання: принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань; принцип системності перевірки й оцінки знань; принцип тематичності; принцип диференційованої оцінки успішності навчання; принцип однаковості вимог викладачів до студентів.

Крім зазначених загальнодидактичних принципів щодо діагностики успішності тих, хто навчається, комп’ютерне тестування надає можливість: реалізувати беззатримний зв’язок у процесі вимірювання – результат; реалізувати статистично достовірний багатофакторний аналіз успішності навчання кожного студента; візуалізувати діяльність суб’єктів навчального процесу; проводити постійне вдосконалення комп’ютерної тестової системи з метою її еволюційного розвитку.

Сучасні програмні засоби мають дружній інтерфейс, адаптовану систему заохочення (заохочувальні фрази і рекомендації) та коректних зауважень студентові, що сприяє зменшенню впливу стресових чинників. Позитивними для тих, хто навчається, можуть бути і часові обмеження, які ставить система тестування, формуючи питання.

На сьогоднішній день найбільш поширеними є кілька форм тестових завдань. Історично першою була форма, коли правильну відповідь потрібно обрати серед запропонованих. Це так звані тести “закритої форми”. З точки зору достатньо малої вірогідності випадковості правильної відповіді та психологічної обґрунтованості обмеження кількості варіантів рекомендуються завдання з 4-5 варіантами відповідей. Наприклад, (Рис. 1):

Рис. 1. Перша форма завдань

Друга форма має завдання “доповнити” відповідь до правильної (не більше кількох слів). Наприклад: “Коефіцієнт потужності (Соs φ) можна розрахувати як відношення активного опору до _____________”.

Третя форма тестових завдань передбачає необхідність “установити відповідність” між елементами двох множин, при цьому кожному елементу першої відповідає один і тільки один елемент другої множини. Наприклад, (Рис. 2):

Рис. 2. Третя форма завдань

Четверта форма завдань – завдання, в яких потрібно встановити правильну послідовність дій, процесів, обчислень, операцій і т. ін. Наприклад: “Оберіть послідовність дій при аналізі електричного кола постійного струму за допомогою законів Кірхгофа: довільно обрати напрями струмів у витках кола та напрям “обходу” контурів; перевірити відповідність кількості записаних рівнянь системи кількості невідомих струмів; визначити кількість невідомих струмів та визначити кількість вузлів та незалежних контурів у колі, що досліджується; записати рівняння у відповідності до І закону Кірхгофа (важливо пам’ятати, що рівнянь має бути на одне менше, ніж загальна кількість вузлів у колі); записати рівняння у відповідності до ІІ закону Кірхгофа (важливо пам’ятати, що рівнянь має бути стільки, скільки незалежних контурів у досліджуваному колі); розрахувати систему”.

П’ята форма завдань – завдання на конструювання відповіді шляхом послідовного вибору елементів із меню, у тому числі і графічного. Наприклад, (Рис. 3):

Із елементів R, ХL, ХС складіть електричне коло однофазного змінного струму у якому можливий резонанс струмів

Рис. 3. П’ята форма завдань

Шоста форма – уведення відповіді на питання з клавіатури комп’ютера. Наприклад, (Рис.4):

Яким способом з’єднані обмотки трифазної системи змінного струму, представлені на рисунку?

Рис. 4. Шоста форма завдань

При створенні тесту слід ураховувати рівневий підхід, тобто кожному питанню тесту зазвичай присвоюється рівень складності (легкий – 1 бал, середній – 2 бали, складний – 3 бали), що дає можливість проходити тест як у звичайному, так і адаптивному режимах. Наприклад: “Котушка, що має 1000 витків, розташована у магнітному полі. При зникненні магнітного поля в котушці індукується електрорушійна сила 10 В. 1 бал. Який максимальний магнітний потік пронизує котушку, якщо магнітне поле зникає за 0,1 с? 2 бали. Який максимальний магнітний потік пронизує один виток котушки? 3 бали. Яка електрорушійна сила індукується в одному витку котушки, якщо магнітний потік у ній зростає від нуля до половини максимального значення?”

Тест має цілком відбивати контрольований матеріал, не містити надлишкових завдань, відповідати цілям тестування. Серед відповідей можна передбачити і більше однієї правильної. Крім правильних та неправильних, можуть бути також частково правильні, які є точними, але не вичерпними, або правильними за певних умов. Це дещо ускладнює завдання студента і робить його менш формальним.

Важливе значення при організації контролю має механізм зворотного зв’язку, який є одним із психологічних механізмів навчання. Виділяють інформаційний зворотний зв’язок та зворотний зв’язок, орієнтований на знання результату. Інформаційний має допоміжний навчальний вплив і призначений для усунення як самої помилки, так і її причини. Зворотний зв’язок орієнтований на результат, реалізує мотивацію навчальної діяльності. До зворотного зв’язку ставлять такі вимоги: повідомлення про помилку у дружній формі; якщо система передбачає пояснення причини помилки, то це має здійснюватися з урахуванням вікових особливостей студентів та рівня їх підготовки; можливість порівняння відповіді з правильною; раціональне підкріплення правильних відповідей заохоченнями та зменшення акцентування на неправильних відповідях.

У контролюючій тестовій програмі необхідно передбачити такі можливості: не можна одночасно ввійти в тест під тим самим ім’ям із різних комп’ютерів; не можна пройти той самий тест два рази підряд під тим самим ім’ям; оцінка за тест виставляється після його проходження і зберігається на сервері; після проходження тесту можна переглянути свої відповіді і помилки на комп’ютері або в будь-який час на сервері; установлюється обмеження часу на проходження тесту, або питання, на які не встиг відповісти студент, зараховуються як неправильні.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене: комп’ютерний тестовий контроль успішності навчальних досягнень тих, хто навчається, є перспективним напрямом освітнього середовища, який швидко розвивається і вдосконалюється. Разом із цим не варто перекладати всі контролюючі функції на комп’ютер з огляду лише на те, що це спрощує сам процес контролю. Комп’ютерне тестування має бути одним із можливих елементів діагностики знань студентів. Використання комп’ютерного тестування повинно бути науково обґрунтовано, підкріплено відповідною психолого-педагогічною і матеріально-технічною базою. Перспектива полягає в удосконаленні існуючих та створенні нових тестових програм, як з використанням відомих оболонок, так і з залученням сучасних засобів програмування, які б відповідали дидактичним та методичним принципам організації навчально-виховного процесу.

Відповідно до сучасних вимог освіти процес навчання повинен ґрунтуватися на визнанні студента суб'єктом власного розвитку. Істотним фактором, що впливає на реалізацію такого погляду на навчально-виховний процес, є те, що студент повинен не тільки засвоювати зміст навчального матеріалу, але й самостійно контролювати, оцінювати й корегувати свою пізнавальну діяльність. На відміну від традиційного процесу навчання, у якому суб'єктові навчання приділялася досить пасивна роль «того, кого ведуть», нова парадигма припускає значне розширення «поля діяльності» суб'єкта навчання, з'являється необхідність формування й розвитку критичного мислення студента, що є основою самоконтролю, виховання самодостатньої особистості.

Зокрема, необхідно враховувати, що пізнавальна діяльність сучасного студента здійснюється в спеціально організованому середовищі, структура й складові якого відображають рівень технологічного розвитку суспільства і ті уявлення організаторів навчального процесу, які домінують сьогодні. Ще одним фактором, що впливає на позитивне рішення проблеми, виступає несформованість у згаданій вище парадигмі освіти підходів до її реалізації в різних видах навчальної діяльності і на різних етапах навчання. Таким чином необхідною умовою оновленням процесу навчання стає пошук не тільки нових способів оцінки навчальної діяльності, частина яких здійснюється суб'єктом навчання, але й створення методик їх реалізації.

Саме в процесі самостійного дослідження фізичної реальності, яким є навчальний лабораторний експеримент у курсі фізики, проявляється можливість формування системи контрольно-оцінювальних умінь. Ця  можливість реалізується за рахунок того, що студент повинен правильно оцінювати свою діяльність на всіх етапах самостійного дослідження, приймати рішення, несуперечність яких визначається властивостями досліджуваного фрагмента фізичної реальності. Таким чином формування й розвиток  контрольно-оцінювальних умінь студента відбувається в процесі об'єктивізації власних знань, умінь і навичок, оцінювання правильності прийняття рішень, тобто оцінювання власного поводження в об'єктивному світі.

Прийняття рішення про наступну діяльність на основі контролю ситуації, у формуванні якої суб'єкт навчальної діяльності бере безпосередню участь, у випадку оперування  об'єктами фізичної реальності диктується самою фізичною реальністю. У цьому випадку система обмежень поводження студента залежить від природи фізичного об'єкта, прийнятої методики дослідження й тих знань про поведінку  фізичного об'єкта, які передують дослідженню.

Значно складнішою виявляється справа тоді, коли «участь» у дослідженні приймає спеціалізована техніка, наприклад, засоби навчальної діяльності на базі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це приводить до перерозподілу часток рольової участі між учасниками навчального дослідження, тому що частина «діяльності» здійснюється засобом ІКТ. При цьому значимість впливу засобів ІКТ на процес і результати дослідження залежить, в основному, від якості названих засобів і цілей їх використання.

Уже сьогодні на підставі накопиченого досвіду можна стверджувати, що використання засобів ІКТ у процесі виконання лабораторних робіт з фізики дає можливість реалізації комп'ютерного експерименту різного рівня автоматизованості, проведення віртуального комп'ютерного експерименту, застосування стандартних або педагогічно орієнтованих програмних засобів для обробки, зберігання та презентації результатів експериментального дослідження. Таким чином організація навчальної діяльності в комп‘ютерно-орієнтованому навчальному середовищі в процесі навчання фізики знаходить все більшого поширення в навчальному процесі. Вибір форми комп'ютерно-орієнтованої лабораторної роботи має визначатися педагогічною доцільністю використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для формування визначених умінь.

Наприклад, у випадку автоматизованого комп'ютерного експерименту, загальна структура якого наведена на рис. 1, між досліджуваною фізичною реальністю («Об'єкт дослідження») і учнем розташована й певним чином «реагує» на ситуацію дослідження комп‘ютерно-орієнтована система виміру, обробки й подання результатів дослідження.

 

Рис. 1. Структура автоматизованого комп'ютерного експерименту

Автоматизоване навчальне дослідження є апаратно орієнтованим дослідженням реальних фізичних процесів.

На рис. 2 показано приклад комп‘ютерно-орієнтованої навчальної лабораторної установки для визначення прискорення під час рівнозмінного руху (з узгоджуючим пристроєм).

Рис. 2. Приклад комп‘ютерно-орієнтованої навчальної лабораторної установки

Контроль і оцінювання результатів дослідження (інтерпретація, узагальнення, прийняття рішення про подальшу діяльність й т.д.) у цьому випадку здійснюється студентом на основі зорового аналізу екранного образа.

Очевидно, правильність виконання поставленого завдання визначається студентом тільки порівнянням представлених на екрані результатів з відомими йому з теорії графічними зображеннями певних функціональних залежностей (контрольно-оцінювальна діяльність на основі нормативно-визначеного знання). У випадку виявлення розбіжності (у випадку розбіжності форми графічних образів, що сприймаються візуально) оцінити причину цього студентові досить  складно, тому що йому не відомий ступінь участі в цьому процесі комп‘ютерно-орієнтованої системи вимірювання (КОСВ).

Ще більш складним є питання інтерпретації результатів дослідження у випадку віртуального комп'ютерного експерименту, загальна структура якого подана на рис. 3.

Рис. 3. Загальна структура віртуального комп'ютерного експерименту

У цьому випадку фактично вся навчальна діяльність суб'єкта навчання відбувається не з фізичною реальністю, що запропонована йому для  дослідження, а з математичною моделлю даної реальності, іншими словами, з віртуальною реальністю. Віртуальне навчальне дослідження є дослідженням поведінки математичної моделі фізичного процесу. Маніпулювання об'єктами віртуальної реальності, напевне, формує систему прийняття рішень на основі контрольно-оцінювальних дій, які здійснює студент на основі аналізу поведінки математичної моделі.

Відомо, що існують досить ефективні системи підготовки операторів, де спеціальні тренажери, побудовані на основі віртуального моделювання ситуацій у керованих об'єктах, дозволяють розвивати в операторів певні навички поведінки в різних ситуаціях. Часто доцільність застосування віртуального фізичного експерименту обґрунтовується саме існуванням вищеописаних тренажерів. Таке порівняння не може бути коректним в силу того, що завдання й цілі застосування порівнюваних систем принципово різні, хоча й ті й інші системи призначено для навчання. У той час, як оператори освоюють моделі поведінки штучно створених технічних систем у штучно створеному для цього середовищі, студенту пропонують у штучній системі вивчати фізичну реальність, «поведінка» якої визначається незалежними від людини законами природи. Очевидно, що тут є методологічне протиріччя, прояв якого тільки на перший погляд не впливає на кінцеві результати  їх застосування. Крім того, навчальне дослідження розглядається в педагогіці як діяльність, спрямована на створення якісно нових цінностей, важливих для розвитку особистості, на основі самостійного придбання студентами суб'єктивно нових, значимих для них знань. Відповідно із цим принципово відрізняються методики використання комп‘ютерно-орієнтованих засобів.

Останнім часом одержує все більшого поширення застосування засобів ІКТ для математичної обробки й графічної презентації результатів натурного лабораторного дослідження. Саме такий підхід до організації комп‘ютерно-орієнтованої лабораторної роботи дає можливість для повноцінного формування у студента системи контрольно-оцінювальних умінь.

Наприклад, в результаті використання установки, наведеної на рис. 2 (без узгоджувального пристрою), студент заповнив таблицю експериментальних значень залежності пройденого шляху від часу у випадку рівноприскореного руху без початкової швидкості (рис. 4).

Година рухові,     (с)

Пройдений     шлях, (м)

1

2

3

4

5

6

Рис. 4. Таблиця експериментальних значень залежності пройденого шляху від часу

Використання стандартного застосування Excel дає можливість одержати на екрані комп'ютера графік шуканої залежності.

У випадку використання застосування Excel студент на кожному етапі роботи має можливість контролювати й оцінювати власні дії, приймати рішення на основі аналізу ситуації.

Для правильного формування контрольно-оцінювальних умінь студентів у комп‘ютерно-орієнтованому середовищі велике значення має порядок використання засобів навчальної діяльності на базі ІКТ.

На перших етапах застосування засобів навчальної діяльності на базі ІКТ доцільним є застосування таких засобів, які дають можливість студенту контролювати й оцінювати власні дії на кожному етапі дослідження.

Застосування лабораторних установок різного ступеня автоматизації, а тим більше віртуального комп'ютерного фізичного навчального експерименту,  припускає достатню сформованість у студентів контрольно-оцінювальних умінь.


Вираз
відповідає:

А. Миттєвому значенню змінного струму.

Б. Амплітудному значенню змінного струму.

В. Діючому значенню змінного струму.

Г. Правильної відповіді тут немає.

Магнітні полюси машини постійного струму позначені на рис. цифрою:

А. 1.

Б. 2.

В. 3.

Г. 4.

Д. 5.

Приведіть у відповідність фізичні величини та їх розмірність:

1. Активний опір (R) Гц

2. Сила струму (І) В

3. Промислова частота (f)

4. Кутова частота (ω) А

5. Електрична напруга (U) См

6. Повна провідність (Y) Ом

Приведіть у відповідність фізичні величини та їх розмірність:

1. Електрична енергія (W) Вт

2. Активна потужність (Р) ВА

3. Реактивна потужність (Q) кВт/год

4. Повна потужність (S) Вар

5. Реактивний опір (Х) В

6. Електрорушійна сила (Е) Ом

ХС

ХL

Датчики

Об’єкт дослідження

Узгоджуючий пристрій

Комп’ютер

Математична модель фізичного процесу/явища різного ступеня узагальненості та складності (досконалості моделі)

Програмна реалізація математичної моделі фізичного процесу/явища

Презентація на екрані компютера математичної моделі фізичного процесу/явища як відеоряду з можливістю інтерактивної взаємодії в системі «студент-компютер»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71660. Основы математической статистики. Основные понятия математической статистики 10.83 MB
  Какие же статистические характеристики можно определить на основании построения вариационного ряда и графического представления результатов Рассмотрим эти характеристики поочередно. Характеристики положения. Характеристики рассеяния.
71661. История возникновения и формирования диагностических знаний о человеческих характеристиках 55 KB
  В 30 – е годы 19 века Христиан Вольф ввел понятие психометрии и призывал измерять, например, величину внимания у человека. Реализация идей измерения психических явлений началась с открытия закона Э. Вебера и Г. Фехнера в середине 19 века
71662. Основы расчета и проектирования деталей машин 443 KB
  Статические нагрузки -– значение направление и место приложения которых остаются постоянными. Динамические нагрузки –- характеризуются быстрым изменением во времени их значения направления и места приложения. Например нагрузки на зубья зубчатых колес.
71664. История экологической экспертизы и ОВОС в России 101 KB
  Понимание любого процесса, в том числе законодательного, не возможно без исторического анализа причин его появления, динамики развития и современного состояния. Это в полной мере относится и к экологической экспертиза и ОВОС.
71665. ИСТОРИЯ ОЛИМПИЙСКИХ ИГР 340 KB
  Как же оно все-таки возникло - это легендарное это удивительное явление под названием Олимпийские игры Были вещи и явления которые сразу возникали совершенными. Вот к сразу совершенным творениям человеческого гения надо отнести и идею Олимпийских игр.
71666. Московское царство в XVI в.: становление и развитие централизованного государства 78 KB
  После смерти Ивана III в 1505 г. престол перешел его сыну от Софе Палеолог - Василию III (1505-1533 гг.). Василий III унаследовал от отца не только титул «великого князя и государя всея Руси», но и получил духовную грамоту, которая давала ему большие политические...
71668. Культурология 2.18 MB
  Данный учебник содержит изложение основного теоретического и историко-культурного материала по дисциплине «Культурология» в соответствии с требованиями Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования. Структурно он разделен на два раздела: теория культуры и история культуры.