56193

Початкові відомості про статистику

Конспект урока

Педагогика и дидактика

На відкидній дошці написані слова: Вибірка Репрезентативна Ранжирування Варіанта Частоти відносна частота Гістограма Мода Центральні тенденції Медіана Середнє значення На магнітній дошці розміщені різні види діаграм...

Украинкский

2014-04-02

298 KB

9 чел.

Урок алгебри в 9 класі

Початкові відомості про статистику

Мета: Дати учням уявлення про математичну статистику, формувати поняття: вибірка, гістограма, середнє значення, мода і медіана; розвивати увагу, навички роботи в групах, вміння аналізувати, робити висновки,формувати вміння логічно мислити правильно і чітко висловлювати свої думки, стимулювати пізнавальну активність.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація по темі, роздатковий матеріал з інструкціями щодо виконання завдання в групах.

Епіграф: «Найкращий спосіб вивчити що-небудь – це відкрити його самому» Д. Пойа

Оформлення дошки:

На центральній частині дошки написана тема уроку і епіграф.

На відкидній дошці написані слова:

Вибірка

Репрезентативна

Ранжирування

Варіанта

Частоти, відносна частота

Гістограма

                                                   Мода

Центральні тенденції                Медіана

                                                   Середнє значення

На магнітній дошці розміщені різні види діаграм, які учні виконували на комп’ютері в 6 класі.

На зворотній стороні дошки заготовлено кросворд для підведення підсумків уроку.

1

А

С

О

В

О

С

Т

І

1

Е

П

Р

Е

З

Е

Н

Т

А

Т

И

В

Н

О

С

Т

І

4

Е

Д

І

А

Н

А

6

Е

Н

Т

Р

А

Л

Ь

Н

І

2

И

Б

І

Р

К

А

7

І

С

Т

О

Г

Р

А

М

А

6Т

Е

Н

Д

Е

Н

Ц

І

Ї

3

А

Н

Ж

И

Р

У

В

А

Н

Н

Я

8

І

Д

С

О

Т

К

А

Х

5

О

Д

А

1.Збирання даних має ґрунтуватись на…

2.Сукупність об’єктів на основі яких проводять дослідження називають…

3.Розташування вибірки в порядку зростання називають…

4.Число, яке стоїть посередині упорядкованої сукупності даних…

5.Значення елемента вибірки яке зустрічається найчастіше…

6.Середнє значення, моду і медіану називають…

7.Стопчаті діаграми у статистиці називають…

8.Відносну частоту виражають у…

Напередодні проведення уроку клас ділиться на групи по 4-5 учнів: «Метеорологи» - збирають дані температури повітря за березень, «Лінгвісти» - з підручника (№635) рахують кількість деяких букв у вірші Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Дозвілля» - збирають дані в учнів 9-х класів про відвідування гуртків та секцій, «Вчителі математики» - виписують оцінки учнів класу з останньої контрольної роботи з алгебри, «Взуттєвики» - збирають дані про розміри взуття учнів 9-х класів. Кожна група вибирає консультанта – сильніші учні класу. Вчитель окремо працює з групою «консультантів». Повторює з ними що таке «відношення», як виразити відношення у відсотках, «середнє арифметичне», «медіана» в геометрії і дає рекомендації по заповненню «листа оцінювання роботи учнів в групі»

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань.

Вчитель звертає увагу учнів на діаграми,які вони виконували в 6 класі. Учні згадують,що діаграма наочно ілюструє співвідношення між значеннями різних величин. На прикладі діаграми «Розпорядок дня» учні згадують як скласти відношення і виразити його у відсотках. Стовпчаті діаграми і графіки використовують коли потрібно продемонструвати як з плином часу змінюється деяка величина. Через мультимедійний проектор вчитель пропонує декілька діаграм «Середня тривалість життя», «Структура промисловості України», «Динаміка чисельності населення України», «Мотивація та причини куріння», «Склад сільськогосподарських угідь Дніпропетровської області».

Питання до класу:

1.Що потрібно знати щоб побудувати діаграми?

2.Як називається наука яка збирає і вивчає кількісні дані про різноманітні явища в житті?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

«Статистика знає все», - стверджували Ільф і Петров у романі 12 стільців і продовжували: «Відомо, скільки якої їжі з’їдає за рік середній громадянин республіки… Відомо, скільки в країні мисливців,балерин, верстатів,велосипедів,пам’ятників, маяків і швейних машинок…» Цей іронічний опис дає досить точне уявлення про статистику – науку що вивчає, обробляє й аналізує кількісні дані про різноманітніші масові явища в житті. Економічна статистика вивчає зміну цін, попиту та пропозиції на товари, прогнозує зростання й падіння виробництва й споживання. Медична статистика вивчає ефективність різних ліків, ймовірність виникнення деякого захворювання залежно від віку, статі, шкідливих звичок та умов життя. Демографічна статистика вивчає народжуваність,чисельність населення і його склад. Ще є статистика фінансова,біологічна, метеорологічна…

ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Статистика – це наука про отримання, оброблення й аналіз кількісних даних, які характеризують масові явища. Математична статистика – це розділ математики, який вивчає математичні методи обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків. Будь-яке статистичне дослідження починається з цілеспрямованого збору інформації. Взуттєвикам треба знати скільки взуття слід випускати того чи іншого розміру. Як це з’ясувати? Опитати всіх, тобто десятки мільйонів чоловіків і жінок, надто дорого і довго. Тому роблять вибірку: опитують вибірково всього кілька десятків чи сотень людей. Але, наприклад, якщо ми, досліджуючи популярність артиста, обмежимось опитуванням людей, які прийшли на його концерт, то отримані висновки не будуть об’єктивними, адже вони прийшли на концерт саме тому, що цей артист їм подобається. Статистики говорять, що вибірка має бути репрезентативною. Збирання інформації має ґрунтуватись на масовості та репрезентативності вибірки.

Учні усно виконують №625 з підручника А.Г. Мерзляк:

Визначте, чи є репрезентативною вибірка:

  1.  Щоб дізнатись як часто жителі міста у вихідні дні бувають на природі, були опитані члени трьох садових кооперативів;
  2.  З метою виявлення знання дев’ятикласниками напам’ять віршів Лесі Українки випадковим чином було опитано 4 тисячі дев’ятикласників у різних регіонах країни;
  3.  Для визначення відсотка користувачів Інтернету в Україні випадковим чином опитали 500 киян;
  4.  Для з’ясування рейтингу молодіжної телепрограми випадковим чином були опитані 10 тисяч юнаків і дівчат у віці від 15 до 20 років.

Будемо вважати, що дані зібрані вами є репрезентативною вибіркою. І зараз будемо працювати в групах за інструкціями, які отримають консультанти кожної групи.

Дані, які учні зібрали до початку уроку представлені у вигляді набору чисел, записаних у порядку їх надходження. Їх важко осягнути і зробити якісь висновки. Тому первинні дані потребують обробки. Зібрану інформацію зручно подавати у вигляді таблиць, графіків, діаграм. Стопчаті діаграми у статистиці називають гістограмами. Сьогодні ми попрацюємо з табличним представленням даних, а на наступному уроці – з графічним. На слайді учням пропонують схему статистичного спостереження.

Інструкція щодо виконання завдань в групі.

  1.  Об’єм вибірки n=
  2.  Ранжирування.
  3.  Дані ряду занесіть в частотну таблицю.
  4.  Знайдіть міри центральної тенденції:
  5.  мода Mo=
  6.  медіана Mе=
  7.  середнє значення =
  8.  Висновки і рекомендації

Таблиці кожній групі:

«Лінгвісти» (використовують завдання №635 з підручника)

Назва букви

А

Е

І

Ї

О

Р

У

Ф

Я

Частота

(скільки разів зустрічається)

«Метеорологи»

Температура повітря

Частота

(скільки разів зустрічається)

«Дозвілля»

Вид занять

Частота

(скільки разів зустрічається)

Відносна частота

«Вчителі математики» (використовують завдання №630 з підручника)

Оцінка

Частота

(скільки разів зустрічається)

Відносна частота

«Взуттєвики»

Розмір взуття

Частота

(скільки разів зустрічається)

Відносна частота

Під час роботи в групах учні користаються означеннями, які висвітлені на екрані і коментуються вчителем.

1.Об’єм вибірки – кількість досліджуваних об’єктів.

2. Ранжирування – розміщення даних в порядку зростання.

3. Варіанта – у ранжованому ряді значення кожної групи.

4. Частота – число, яке показує скільки разів повторюється значення варіанти.

5. Відносна частота обчислюється

6. Мода вибірки – те її значення, яке трапляється найчастіше.

7. Медіана вибірки – це число яке «поділяє» навпіл упорядковану сукупність усіх значень вибірки. Якщо кількість чисел у ряді непарна, то медіана – це число записане посередині(аналогія з медіаною в геометрії). Якщо кількість чисел у ряді парна, то медіана – це середнє арифметичне всіх чисел ряду.

8. Середнім значенням вибірки називають середнє арифметичне усіх чисел ряду даних вибірки.

9. Середнє значення, моду і медіану називають мірами центральної тенденції отриманої сукупності даних.

Після закінчення роботи в групах «взуттєвики» готують свою таблицю на дошці. В цей час інші групи усно доповідають про виконання своїх завдань. Вчитель допомагає групам робити висновки. Учні усно виконують №626:

Знайдіть міри центральної тенденції сукупності даних:

  1.  3,3,4,4,7,7,7,7,8,8,10;
  2.  12,13,14,16,18,18,19,19,19.

Далі всі діти в зошитах будують таблицю «взуттєвиків» і «взуттєвики» пояснюють як обчислюють відносну частоту. Після цього весь клас розв’язує задачу:

Вважаючи розглянуту вибірку репрезентативною запропонуйте рекомендації взуттєвому цеху по об’єму випуску кросівок кожного розміру, якщо взуттєвий цех має випустити 1000 пар кросівок. Кожна група обчислює кількість кросівок двох,трьох розмірів.

Консультанти груп заповнюють «Лист оцінювання роботи учнів в групі» з урахуванням всіх видів робіт на уроці.

IV. Підсумок уроку – розгадування кросворду.

На екрані висвітлюються портрети вчених і такі слова:

Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Якоб Бернулі (1654-1705). Значних результатів у ній досяг також відомий український математик В.Я. Буняковський (1804-1889), а також український математик М.П. Кравчук (1892-1942).

В.Я. Буняковський

Якоб Бернулі

М.П. Кравчук

Домашнє завдання: підручник Алгебра 9. Автори: А.Г.Мерзляк, М.С.Якір. п.19 №621,627,636.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28925. Завершение Второй Мировой Войны 21 KB
  На конференции было решено не ограничивать сроки оккупации Германии для управления которой создавался союзный контрольный совет. В дни Потсдамской конференции произошло еще одно событие которому было суждено оказать серьезное влияние на послевоенную историю мира. На этой конференции американский президент Г. в соответствии с обязательствами принятыми на Ялтинской конференции СССР объявил Японии войну.
28926. Смутное время, его причины и последствия 28 KB
  Это первая в истории России гражданская война В апреле 1605 года царь Борис Годунов умер трон перешел к его сыну Федору В июне 1605 года Лжедмитрий с огромным войском вступил в Москву. Лжедмитрий 1 щедро раздавал деньги и земли дворянству чтобы заручиться его поддержкой был деятельным и энергичным. Шуйским подняли народ против поляков Лжедмитрий 1 был убит. В 1607 году появляется новый самозванец Лжедмитрий II личность которого так и не была установлена.
28927. Приход к власти в России царской династии Романовых. Становление российского абсолютизма 28.5 KB
  21 февраля казаки ворвались на заседание Земского собора и потребовали избрать царем 16летнего Михаила Федоровича Романова сына патриарха Филарета родственника царя Федора Ивановича. Избрание Михаила не было случайностью: один из бояр писал что Михаил молод разумом еще не дошел и будет нам удобен; отсутствие у Михаила ярких талантов жесткого характера устраивало всех: страна устала от жестокости и хотела осторожной политики; избрание Михаила обещало всеобщее согласие и спокойствие; царская власть опять становилась...
28928. Причины и основные этапы установления крепостного права в России 22.25 KB
  Причины и основные этапы установления крепостного права в России Крепостничество представляет собой любую зависимость крестьян от землевладельца запрет менять прописку и хозяина. установившая правило €œЮрьева дня€ осенний праздник представляющий собой определенный и очень ограниченный срок перехода крестьян к другому землевладельцу после расчета с прежним. вводятся €œзаповедные лета€ в течение которых даже установленный переход крестьян запрещался. писцовые книги стали документальным основанием в процессе прикрепления крестьян.
28929. Петровская модернизация России, ее особенности и значение для дальнейшего развития страны 38 KB
  Это был верховный орган управления страной состоящий из девяти человек назначаемых царем. Каждая коллегия ведала определенной отраслью управления. была изменена система местного управления. Главную роль в системе управления играл царь Петр I.
28930. Внешняя политика Петра I. Становление Российской империи 29.5 KB
  Внешняя политика Петра I. Во внешней политике Петра I можно выделить 4 основных события: Азовские походы Великое посольство Северная война Каспийский поход. Однако уже в 1696 предварительно создав эскадру из 2 крупных кораблей 23 галер и более чем 1000 барок вдвое увеличив и оснастив армию Петр взял Азов и тля удержания захваченных земель приказал возвести крепость Таганрог. Весной 1697 посольство из 250 человек среди которых под именем Петра Михайлова был и царь отправилось в Европу.
28931. Дворцовые перевороты (1725—1762) 45 KB
  со смерти Петра I в России начинается эпоха дворцовых переворотов смена царствующих особ которая сопровождалась ожесточенной борьбой между различными группировками придворной знати. Старая знать Голицыны Долгоруковы выступала за царевича Петра сына Алексея. возвела на престол жену Петра Великого Екатерину I. Незадолго до смерти она выбрала своим преемником 12летнего царевича Петра сына убитого царевича Алексея.
28932. Россия в эпоху дворцовых переворотов 27 KB
  Среди претендентов на престол были: Екатерина – жена Петра I муж дочери Петра Анны герцог Гольштейн –Готторпский вторая дочь Петра I Елизавета внук Петра I Петр Алексеевич сын убитого царевича Алексея и наконец племянница Петра I Анна Иоанновна дочь Ивана Алексеевича брата царя. Спасло ее лишь воцарение Петра III в России. Сделав ставку на его жену Екатерину Орловы при помощи гвардии свергли Петра III позже он был €œслучайно€ убит в Ропше.
28933. Реформы Екатерины II. Государственное управление. Уложенная комиссия 35.5 KB
  Екатерина хотела претворить в жизнь идеал философа на троне который был весьма распространен во второй половине XVIII в. Екатерина отвергла проект создания Совета увидев в нем попытку ограничить самодержавную власть но при этом понимала что реформа государственного управления необходима. Тем самым Екатерина ослабила Сенат превратив его из законодательного в простой административный орган. Екатерина провела вторую секуляризацию монастырских земель забрав их в казну.