56226

Веселий ярмарок українських страв

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Познайомити дітей зі стравами української національної кухні, з традиціями, повязаними із готуванням страв; розповісти про професію кухаря, важливість їжі в житті людини. Виховувати повагу до людської праці, бажання самим допомагати дорослим.

Украинкский

2014-04-03

343.5 KB

12 чел.

Веселий ярмарок українських страв

Мета. Познайомити дітей зі стравами  української національної кухні, з традиціями, пов'язаними із готуванням страв; розповісти про професію кухаря, важливість їжі в житті людини. Виховувати повагу до людської праці, бажання самим допомагати дорослим. Відроджувати звичаї і обряди нашого народу, примножувати його традиції.

Обладнання. Українська піч, стіл із різними стравами української національної кухні, самовар, рушники, коровай із хлібом - сіллю, книги та листівки з рецептами українських національних страв, сніп пшениці, колоски, грамзаписи пісень, плакат «Хліб — святиня, хліб — життя», комп’ютерна презентація.

            Хід заняття

Звучить українська народна музика, заходять господарі ярмарку українських страв.

1 – й учень.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік!

2 – й учень.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

3 – й учень.

Добрий день кажу я всім:

І дорослим, і малим!

Добрий день, любі друзі!

Вихователь.

Яке чудове привітання «Добрий день». Це означає, що у нас гарний настрій, хороше на серці. Добрий день – це означає, що всі ми бажаємо один одному добра.

3-Б клас каже привітання, а всі виконують завдання.

Треба дружно привітатись:

Добрий день!

Дружно голосно сказати:

Добрий день!

Вліво – вправо поверніться.

Туди – сюди усміхніться.

Добрий день! Добрий день! Добрий день!

Вихователь.

Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне корисно та невибагливо.

1 – ша учениця.

Отже , щиро просимо гостей на наш «Веселий ярмарок українських страв»!

Пісня – танок «Осінь»

Вихователь.

Тож час звернутися до господарів ярмарку. Вони докладніше розкажуть про страви. А потім і почастують нас. Розпочнемо ж подорож ми зі столу «Хліб усьому голова» Організували його учні 3-Б класу.

4- й учень.

Ми хлібом - сіллю друзів зустрічаєм.

Хай буде в світі більше в нас братів.

Хай в кожній хаті пахне короваєм,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

                          Олександр Будаш

5 – й учень.

За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш — і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі — Бог у домі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.

2 – га учениця.

Візьму я в руки хліб духмяний —

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе.

Цей хліб рум'яний на столі.

6 - й учень

Хліб

Певне чули ви, малята,

Вже не раз такі слова:

  •  Хліб — усьому голова!

І не раз удома тато

З вами також говорив:

- Хлібна крихітка, малята, -

Праця наших трударів:

Комбайнерів, трактористів,

Що у полі день при дні.

Це ж вони ростять зернисті

Пшениці густі - рясні.

                              М. Познанська

Пекла господарка хліб і промовляла:

Печу, печу хлібчик

Діткам на обідчик:

Маленькому — менший,

Старшому — більший,

Шусть у піч!..

І випікся наш чудовий коровай.

Вихователь.

Ми сьогодні помандруємо з маленьким зернятком, побачимо, яку далеку дорогу доводиться проходити йому до великої круглої паляниці. 

Гра «Як хліб прийшов до нас»

Танок «Полька»

7 - учень

Без чого не можна уявити український обід? Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски борщу.

БОРЩИК

Дід прийшов з роботи,

Сів біля стола,

Ну а я в тарілці

Борщ йому дала.

З'їв усе до ложки.

Дай - но ще мені.

Борщик нині чомусь

Дуже посмачнів!

Мама проказала,

Щоб не чула я:

Бо його зварила

Внученька твоя.

О. Лупій

Вихователь

От така цікава історія походження українського борщику. Чимало цікавих традицій, пов'язаних із борщем. Традиційно селяни відзначали цією стравою родинні свята, закінчення польових і городніх робіт. Подекуди борщ є обов'язковою весільною стравою. У Карпатах на весіллі його подають після капусти. На Полтавщині жодне весілля не обходиться без капусняку (різновиду борщу). На Поділлі наступний після весілля день відомий, як «розхідний борщ» — перед тим, як розійтися по домівках, гості частуються борщем. Для борщу який готують на Різдво, господині не шкодують найкращого м'яса — це ж обов'язкова святкова страва. А от  на Усікновення варити борщ заборонено, адже не можна у цей день різати нічого круглого, що нагадує голову,— буряків, капусти, картоплі. Мабуть, кожен із вас, друзі, знав таку стародавню народну закличку:

1 - ша учениця

Дощику, дощику!

Зварю тобі борщику

У новенькому горщику

Поставлю на дуба.

Лини, як з дуба,—

Цебром, відром, дійничкою

Над нашою пшениченькою!

3 - я учениця

Це найулюбленіша страва українських людей. Такого борщику немає ніде в світі. Рецепти борщу існують багато століть. У давнину ця страва мала назву «Вариво з зіллям», тобто із зеленню. Зараз існує понад 30 способів приготування борщу.

Вихователь.

А от яким має бути смачний український борщ і які його рецепти відомі сучасним господиням, розкаже шеф – кухар шкільної їдальні.

Інсценування української народної казки «Лисиця і журавель»

Вихователь.

Відповісти на запитання:

  •  Що варила лисиця?
  •  Яку страву журавель складав у глечик?

Гра «Збери все на борщ»

(Грамзапис Поплавський «Борщик»)

Вихователь.

А зараз час загадки настав

    1. Химерний, маленький,

        Бокастий, товстенький,

        Чимось смачним напхався,

        В окропі скупався.

 2. Місили, місили,

     Ліпили, ліпили,

    А тоді - хіп,

    Та в окріп!

    В масло та сметану.

    Хто зуміє відгадати.

    Того будем частувати.

    Про що мова?

Вимовити швидко скоромовку.

Як у нас на Україні

Вареники варять нині.

Вареники пишнолиці

З краснопільскої пшениці.

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Вареники незвичайні,

Вареники розважальні.

Пісня - танок «Вареники»

8 – й учень.

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдавніше?

Є багато різних страв.

2 – й учень.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

3 – й учень.

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

4 – й учень.

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

5 – й учень.

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами.

Поласуємо - ще й як!

Вихователь.

В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

Слово бабусі, яка розповідає про те, як готує різні вареники

6 – й учень.

Я вареники леплю,

Я вареники люблю,

С творогом люблю, с клубникой,

С мясом, с вишнями, с черникой,

С ежевикой и морошкой,

Но сильней всего - с картошкой!

Вихователь.

Ось і ми сьогодні будемо ліпити вареники.

Гра «Ліпимо вареники»

Інсценізована пісня «Господиня»

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Поради питаю.

Ой сусідонько моя,

Дай же мені раду,

Бо з варениками я

навіки пропаду.

Поки я в сусідки

Поради питалась,

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл,

Всю сметану з'їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли.

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї,

А варенички мої

Летять у помиї

А я тії варенички

В помиях збирала.

Зачепилась за баняк

Серед хати впала.

А я тії варенички

На совок змітаю,

Висипала на тарілку

Милого чекаю.

Ой, не сердься на мене,

Я ж твоя Маруся,

Бо я така господиня

Як моя матуся.

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо я така господиня

У свій рід вдалася.

8 - учень.

Є вареники у хаті –

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі.

9 - учень.

Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих - щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов'язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.

Гра «Вареники»

Під музику діти переносять дерев'яною ложкою по одному варенику з великого полумиска у свій полумисок. Хто більше.

Вихователь. 

Але не тільки борщ та вареники полюбляли в Україні. Дуже славилися різні каші: рисові, гречані, пшеничні, гарбузові. Ось послухайте вірш про найсмачнішу із каш.

Вірш «Каша, аби не наша»

Вихователь. 

Багато пісень було складено про різні народні страви. Це переважно жартівливі пісні, у яких з гумором зображується ставлення людей до різних страв. Ось послухайте одну з таких пісень.

Пісня  «З сиром пироги»

Вихователь. 

А скільки народ склав загадок про овочі, з яких готують різні страви!

(Діти загадують загадки).

Є коси, та не з волосся,

Є зерна, та не з колосся. (Кукурудза)

Як у народі називають того,

Хто поле обробляє,

Зерном добірним засіває,

Високі врожаї збирає? (Хлібороб)

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають, (Редиска)

Товстий Гнат —

При землі не впізнать.

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоді й похвалиш. (Буряк)

Під землею птиця

Кубло звила та яєць нанесла. (Картопля)

Жовтобокий карапуз

Йшов городом та й загруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки роздимає.

Через те й загруз ... (гарбуз).

Під землею хатка,

Там сидить дівчатко,

Зелена в сестриці

Вигляда косиця.

А ми потягнули

Ловко за косицю:

Ой, вилазь на волю,

Червона сестриця, (Морква)

Виріс у полі будиночок: у ньому зерен повно, стіни позолочені, вікна заколочені. (Колос пшениці)

Вихователь. 

А скільки книжок написано про приготування різних страв. Подивіться на окремі з них.

(Вихователь демонструє книжки та кольорові листівки з рецептами приготування різних страв).

Ось і приготували ми сьогодні багато різних смачних страв, які ми з вами покуштуємо і пригостимо наших гостей. Господине, запроси, будь ласка, всіх гостей до столу.

2 – га учениця (виходить з паляницею і вклоняється).

Спасибі вам, добрі люди!

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід.

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

Пригощайтеся, будь ласка, любі гості!

10 - учень.

Гості мої дорогенькі!

Добра вам бажаю,

І за добрим звичаєм

До танцю зазиваю.

«Гуцульський танок»

Пісня «А ми бажаєм вам добра»



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82277. Изменения дисциплинарной структуры социально-гуманитарного знания в современных условиях. Смена лидирующих дисциплин 35.88 KB
  Вместе с тем региональные и функциональные различия науки обусловленные уровнем экономического технологического развития природными ресурсами вносят определенную спецификацию в совокупный потенциал развития науки. Одним из бесспорных мировоззренческих итогов науки начала XXI в. В основе научного мировоззрения лежит представление о возможности научного постижения сущности многообразных явлений современного мира о том что прогресс развития человечества связан с достижениями науки. Острые споры ведутся вокруг проблемы взаимоотношений...
82278. Возрастание роли гуманитарных знаний в современном обществе. «Сообщество знания». Значение опережающих социальных исследований для решения социальных проблем и предотвращения социальных рисков 31.17 KB
  Значение опережающих социальных исследований для решения социальных проблем и предотвращения социальных рисков. В этом состоит значение основополагающих социальных исследований. Важнейшими функциями социальных наук в современном обществе является критика действительности и ее проблематизация. Изучаются явления лежащие на стыке социальных и экономических сфер жизнедеятельности общества.
82279. Проблема глобализации в социально-гуманитарных науках 32.66 KB
  Учение интенсивно развивается и в рамках биологии исследование механизмов эволюции на молекулярном клеточном организменном уровнях. Для того чтобы описать движущие силы эволюции любого объекта нашего мира был создана синергетика новая междисциплинарная область Н исследований новое направление решения Н проблем. В настоящее время в Н в целом и в синергетике в частности используется принцип нелинейности многовариантности альтернативности путей темпов эволюции необратимости эволюции возможность непредсказуемых изменений. Поновому...
82280. Философия как интегральная форма научных знаний об обществе, культуре и человеке. (Аристотель, Гегель, Гоббс) 36.04 KB
  Ее называли наукоучением метанаукой наукой о науке а в западной традиции эпистемологией учением о знании или философией науки. Философия фундаментальное основание теоретической науки. Философия науки это область лежащая на границе философии и конкретного научного математического естественнонаучного гуманитарного социального технического знания. Как известно существуют различные науки: математика естествознание гуманитарные социальные и технические науки.
82281. Донаучные, ненаучные и вненаучные знания об обществе и культуре. Природа , общество и культура в социальном познании 36.36 KB
  Появление научного знания не отменило и не упразднило не сделало бесполезными другие формы знания. Каждой форме общественного сознания: науке философии мифологии политике религии и т. соответствуют специфические формы знания.
82282. Зарождение и формирование научных дисциплин социально- гуманитарного цикла. Социокультурная обусловленность дисциплинарной структуры научного знания 37.28 KB
  Проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов ни ученых работавших в той или иной области научного знания и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории создается историография науки. Разработка истории науки началась только в XIX в. Признание истории науки как специальной научной дисциплины произошла только в 1892 г. когда во Франции была создана первая кафедра истории науки Одна из главных проблем характерных для истории науки понять объяснить как...
82283. Зависимость научных знаний от социального контекста: классическая, неклассическая и постклассическая наука 38.73 KB
  создавших принципиально новое по сравнению с античностью и средневековьем понимание мира и началась классическая наука ознаменовавшая генезис науки как таковой как целостного триединства т. Тот переворот который совершил в астрономии польский астроном Николай Коперник 1473-1543 имел огромное значение для развития науки и философии и их отделения друг от друга. характеризуется торжеством опытного экспериментального подхода к изучаемым явлениям: открытие кровообращения Гарвеем 1628 установление магнитных свойств Земли Гильбертом...
82285. Причины присоединения Казахстана к России. Последствия присоединения Казахстана к России 33.97 KB
  Последствия присоединения Казахстана к России В казахскорусских отношениях были заинтересованы обе стороны и Казахстан помощь в борьбе с джунгарами решение экономических проблем оживление торговли и Россия союзник в борьбе с сибирским ханом Кучумом; выход на рынки Средней Азии; обеспечение безопасности караванных маршрутов. над Казахстаном нависла наибольшая угроза потери независимости со стороны Джунгарского ханства это побудило казахских ханов искать помощи у России. Предметами обсуждения были: обмен пленными урегулирование...