56228

СТРІТЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича – їв свого народу.

Украинкский

2014-04-03

62.5 KB

0 чел.

Маслюк Ольга Адамівна -

вчитель початкових класів

Черкаська область,

Смілянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10

Смілянської міської ради Черкаської області

ТЕМА: СТРІТЕННЯ

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в

             Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича –

             їв свого народу.

Вчитель: Почнемо, діти, свято із загадки.

                 Аж тріщить мороз, лютує.

                 Сніжна віхола танцює.

                 А ставок у лід закутий.

                 Що за місяць, діти?..   (лютий)

   Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а у повітрі вже пахне

весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма,

бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

   У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Давайте прочитаємо,

яке в нас свято.  (свято  Стрітення)

Пісня: «СТРІТЕННЯ»

Вчитель: От і прийшов останній місяць зими – лютий. У народі кажуть: «Як лютий не

лютуй, а на весну брів не хмур».

   15 лютого наша свята Церква відзначає урочистим Богослужінням празник – Стрітен-

ня Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію з життя Господа

нашого Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З вірою і щирою молитвою всі християни

дякують Богові за спасіння, звертаються до Господа, щоб Він навчив їх так любити Його і наших ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.

Учень. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий звичай: батьки на

сороковий день після народження приносили до Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім’я. Багаті приносили в жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні – тіль –

ки два голуби.

Учениця. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і Божа Мати

свого Первістка.

Учень. При цьому єрусалимському Храмі жили двоє праведних людей – Симеон і про –

рочиця Анна. Вони Святим Духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю

побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до Святині малого Ісуса, Симеон при –

ступив, узяв його на руки і сказав: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу

твоєму з миром, бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх лю –

дей…»

Учениця. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа, сказавши

їм, що Марія народить Божого Сина.

Учень. При цій Святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна. Коли її

чоловік помер, вона пішла до Святині і понад шістдесят років служила Богу в пості і мо –

литві. За це наділив її Господь даром пророцтва. Вона могла передбачати деякі події, щоб

уберегти людей від гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли

вона побачить Спасителя світу.

Учениця. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ Той, кого багато

віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі, зробив так, щоб Христос – Гос –

подь Спаситель прийшов на світ у людському тілі, народився у бідності. Таке убозтво

Христос взяв на себе, щоб дати приклад людям, аби вони не нагромаджували скарби на

цьому світі, не гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб духа, який є незни –

щенним і значно ціннішим та дорожчим.

Учень. У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила

Стрітення. Його давніша назва «Зимобор», або «Громниця». Не випадково, що з перших

віків у цей день християни взяли собі за звичай влаштовувати процесії із запаленими свіч –

ками як символом правдивого  Божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.

Учениця. На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалася цілющою. Люди

здавна вірять, що в цей день зустрічається зима з літом і змагаються, кому бути. Про сим –

волічну зустріч зими і літа є багато розповідей, сповнених народної дотепності й гумору.

Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать

за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних

прикмет.

  1.  Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
  2.  Ясна і тиха погода у цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
  3.  Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
  4.  Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
  5.  Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде

рання і суха.

  1.  Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
  2.  Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.
  3.  Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

   Т а р а с.  Зима чогось на зиму не подібна –

                       І чорна, й мокра, надворі теплінь.

                       На сніг біленький і на іній бідна,

                       А в небі чиста – чиста голубінь!

   Г а л я.    А ген на річці продірявилась крига,

                      Мороз десь подівся чи втік?

                      Було так чудово… І раптом – відлига,

                      І сніг весь на вулицях зник.

   З и м а.   Дякую вам діти. Мені з вами завжди весело, бо я з вами і на ковзанці, і на

                     гірці. То щічки вам рум’яню, то вухо ущипну, але без всякого зла, бо люблю

                     вас! Але найбільше люблю, коли ви Сніговика робите. Він такий веселий у

                     вас виходить!

          Грає музика, вбігає Сніговик, пританцьовує.

   С н і г о в и к.  Хто мене гукав? Я прийшов? Бо яке ж то свято Зими, коли мене немає!

                                 Я веселий і добрий, ану гайда танцювати!

          Діти танцюють зі Сніговиком.

   Х л о п ч и к.  От ми багато про Зиму знаємо!

   Д і в ч и н к а.  А ще знаємо, що вона чарівна, неповторна і …

   Г а л я.   І холодна.

   Та р а с.  Е, ні, Галю, не така вже й холодна, а радісна і …

   Г а л я.  Я знаю, що ми зараз робитимемо. Вчителька читатиме початок фрази, а ми

                    закінчуватимемо риму одним словом.

   В ч и т е л ь.  Зима! Зима! Усякий знає,

                              Вона холодною буває.

                              Летять, кружляють, як пушинки,

                              Легкі білесенькі сніжинки.

                              Міста чистенькі, білі села.

                              Зима і радісна, й весела.

                              Кружляють вальс сніжинки ніжні,

                              Зима пухка і білосніжна.

                              Мороз у лід озера кута,

                              Зима, тоді всі кажуть, люта.

                              А як насуне хмара сива,

                              Зима по – своєму красива.

                              А вранці іній – от обнова!

                              Яка зима у нас казкова.

                              Зима, кажу вам, дуже гарна,

                              То сонячна, то дуже хмарна.

                              І  не завадило б кожуха,

                              Така буває завірюха.

                              І горнуться всі до тепла,

                              Така зима буває зла.

                              І блисне сонечко згори,

                              Ото краса для дітвори.

                              На гірку всі біжать вони,

                              Несуть санчата, ковзани.

                              Яка ж зима? Яка вона?

                              Вона весела і сумна.

                              Вона буває і серйозна:

                              Суха і вітряна: й морозна.

                              І особлива, і чарівна

                              Як королева чи царівна.

                              Гілок од інею не видно,

                              Тоді вона, звичайно, срібна.

                              І пташка змерзла, і голодна,

                              Бо видалась зима холодна.

                              А на ставочках скресла крига,

                              Тоді, ми знаємо – відлига.

                              І щезнуть вітри та морози,

                              Закапають з бурульок сльози.

                              Вона тепер така смішна,

                              Бо незабаром йде весна!

   З и м а.  Що ж, гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую вам, діти, час нам

                     із сніжинками до роботи братися, щоб порадувати всіх біленькими сніжними

                     килимами. Скувати треба річки льодом, щоб на ковзанах діти покатались, а то

                     самі кажете, що незабаром весна.

   П і с н я.  «Ой минула вже зима».

  

   В ч и т е л ь.  Пішла Зима виконувати свою роботу. Нехай ще потішиться своєю вла –

                             дою. Хто знає, може десь по дорозі вона зустрінеться з Весною. А ми з

                             вами подивимось, що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули

                             на зиму.

   В е д м і д ь.  (глухо). Гуг – гу, щось довго це триває,

                              Холодний вихор завіває,

                              Зимі не видно ще кінця –

                              Хотів би вже збудитись я.

  

  Ї ж а к.  Це правда, досить сну,

                   І я вже мрію про весну.

  Ф і а л к а.  (ніжним голосом).

                        Що клопіт вам, це й я признаю,

                        Та важко і в підземнім краю

                        Всім нам, беззахисним квіткам.

                        Як довго стужа потриває,

                        Коріння нам позамерзає.

                        То навесні ми не зійдемо,

                        Від стужі марно пропадемо!

  

   З а й ч и к. (вбігає,сумно).

                         Вихор прислав мене сюди

                         Й велів усім переказати,

                         Що вічно будете ви спати.

                         Бо, каже він і кажуть люди,

                         Що ніби вже Весни не буде!

   В с і  (злякано).

                         Ой, лишенько, ой, лихо нам!

  

   З а й ч и к. Велів переказати вам,

                          Що відтепер Зима з Вихрами

                          Вже пануватиме над нами.

   В с і  (у розпачі). Ой, лишенько, ой, лихо нам!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (вбігає).

                           Що тут за плач, що тут за крики?

                           Це промінь сонця нам доніс,

                           Що плаче і зітхає ліс.

                           І що ти, Вихре, всіх лякаєш,

                           Що владу вже над світом маєш!

   В и х о р.  А може, ні? Чи це брехня?

                       Ні! Вже не прийде та весна!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (урочисто).

                        Оце тобі я нагадаю:

                        Посланець я весни.

                        Мерщій іди собі звідсіль,

                        Зникай з лісів, зникай з полів,

                        Бо як не підеш по – добру…

   

   В и х о р.  То що ти зробиш? Не піду!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                        Закличу сонце проти тебе –

                        І сам розтопишся від себе!

    Вихор злякався, подався назад і зник.

   В с і  (втішно). То не пусті про Весну мрії?!.

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                     Не тратьте віри, ні надії!

                        Лягайте й тихо спочивайте,

                        Весни ясної дожидайте!

                        Я вже подбав, сніги упали

                        І землю всю поприкривали,

                        Щоб вас Мороз не досягнув,

                        Весну просив я – не забув,

                        Щоб цього року не барилась,

                        Щоб вас будити поспішилась.

   В с і.  Про неї мріймо уві сні –

               Привіт, привіт від нас Весні!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                       Привіт Весні я передам,

                          А на прощання скажу вам:

                          Щоб духом не занепадали,

                          В найважчий час Весни чекали!

   П і с н я:  «Щебетала пташечка».

   В ч и т е л ь.  Напередодні Зимобору жінки випікали обрядове печиво – «жайво –

                               ронків», давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй зборо –

                               ти зиму, але виносити їх можна було лише у двір. То ж давайте

                               сьогодні з’їмо по «жайворонку» і допоможемо весні збороти зиму.

                                  (Діти пригощають присутніх тістечками) 

                                 - А зараз закличемо і ми весну.

                                  (Закличка)   «Благослови, мати».  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69048. Представление текста в SVG 335 KB
  В XML текстовое содержание определяется как последовательность символов, где каждый символ определен своим кодом Unicode. С другой стороны, шрифты состоят из набора глифов (glyphs) и другой связанной информации, такой, как таблицы шрифтов.
69049. Web-службы. Общие концепции Web-служб 236.5 KB
  Первоначально Web-серверы предоставляли статические данные, представленные в документах HTML и сопровождающих их файлах описания внешних таблиц стилей и сценариях, а также текстовых и мультимедийных данных, составляющих Web-страницу.
69050. Язык WSDL. Основные концепции языка WSDL 697.5 KB
  И отправитель, и получатель сообщения SOAP должны иметь доступ к описанию используемой Web-службы. Отправитель нуждается в описании Web-службы, чтобы знать, как правильно форматировать сообщение, а получатель – для правильной его интерпретации. Поэтому необходим документ (в виде файла)...
69051. Семантический Web. Развитие Web 512 KB
  Как и любая технология, WWW (World Wide Web – всемирная паутина) или просто Web (паутина) с момента своей первой демонстрации в 1991 году прошла большой путь развития. В 2005 году, чтобы отметить новые возможности Web, Тим О’Рейли (Tim O’Reilly), владелец издательства O’Reilly...
69052. Язык OWL (Web Ontology Language) 563 KB
  Язык онтологий для Web – OWL (Web Ontology Language), так же как RDF и RDFS разработан для описания данных и метаданных, а также отношений между ними и предназначен для использования в компьютерной обработке данных семантического Web.
69053. Общие компоненты технологии XML 176 KB
  Содержание документа на бумаге может быть сугубо текстовым, а также содержать изображения. Если документ представлен в электронном виде, он может содержать и мультимедийные данные, а также ссылки на другие документы. Хотя содержимое разных документов различно, их можно классифицировать по типам...
69054. Объявление типа документа 134 KB
  Определение типа документа DTD (Document Type Definition) является той основой, на которой создаются документы XML. DTD представляет собой набор правил, определяющий инструкции, которые могут быть переданы анализатору (parser) для обработки им этого документа.
69055. Формирование описания документа с помощью схем 271 KB
  Элемент age может быть проверен на принадлежность его содержимого заданному типу (PCDATA), поэтому содержимое обоих дескрипторов будет считаться правильным, т.е. при использовании DTD нельзя осуществить проверку как на соответствии определенному типу данных...
69056. Объявление атрибутов в схеме XML 187 KB
  Объявление атрибута обеспечивает локальную проверку значений атрибута, а также задание значения по умолчанию или фиксированного значения. Объявление атрибута выполняется с помощью элемента attribute, имеющего следующий формат...