56228

СТРІТЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича – їв свого народу.

Украинкский

2014-04-03

62.5 KB

0 чел.

Маслюк Ольга Адамівна -

вчитель початкових класів

Черкаська область,

Смілянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10

Смілянської міської ради Черкаської області

ТЕМА: СТРІТЕННЯ

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в

             Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича –

             їв свого народу.

Вчитель: Почнемо, діти, свято із загадки.

                 Аж тріщить мороз, лютує.

                 Сніжна віхола танцює.

                 А ставок у лід закутий.

                 Що за місяць, діти?..   (лютий)

   Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а у повітрі вже пахне

весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма,

бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

   У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Давайте прочитаємо,

яке в нас свято.  (свято  Стрітення)

Пісня: «СТРІТЕННЯ»

Вчитель: От і прийшов останній місяць зими – лютий. У народі кажуть: «Як лютий не

лютуй, а на весну брів не хмур».

   15 лютого наша свята Церква відзначає урочистим Богослужінням празник – Стрітен-

ня Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію з життя Господа

нашого Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З вірою і щирою молитвою всі християни

дякують Богові за спасіння, звертаються до Господа, щоб Він навчив їх так любити Його і наших ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.

Учень. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий звичай: батьки на

сороковий день після народження приносили до Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім’я. Багаті приносили в жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні – тіль –

ки два голуби.

Учениця. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і Божа Мати

свого Первістка.

Учень. При цьому єрусалимському Храмі жили двоє праведних людей – Симеон і про –

рочиця Анна. Вони Святим Духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю

побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до Святині малого Ісуса, Симеон при –

ступив, узяв його на руки і сказав: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу

твоєму з миром, бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх лю –

дей…»

Учениця. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа, сказавши

їм, що Марія народить Божого Сина.

Учень. При цій Святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна. Коли її

чоловік помер, вона пішла до Святині і понад шістдесят років служила Богу в пості і мо –

литві. За це наділив її Господь даром пророцтва. Вона могла передбачати деякі події, щоб

уберегти людей від гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли

вона побачить Спасителя світу.

Учениця. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ Той, кого багато

віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі, зробив так, щоб Христос – Гос –

подь Спаситель прийшов на світ у людському тілі, народився у бідності. Таке убозтво

Христос взяв на себе, щоб дати приклад людям, аби вони не нагромаджували скарби на

цьому світі, не гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб духа, який є незни –

щенним і значно ціннішим та дорожчим.

Учень. У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила

Стрітення. Його давніша назва «Зимобор», або «Громниця». Не випадково, що з перших

віків у цей день християни взяли собі за звичай влаштовувати процесії із запаленими свіч –

ками як символом правдивого  Божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.

Учениця. На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалася цілющою. Люди

здавна вірять, що в цей день зустрічається зима з літом і змагаються, кому бути. Про сим –

волічну зустріч зими і літа є багато розповідей, сповнених народної дотепності й гумору.

Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать

за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних

прикмет.

  1.  Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
  2.  Ясна і тиха погода у цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
  3.  Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
  4.  Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
  5.  Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде

рання і суха.

  1.  Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
  2.  Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.
  3.  Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

   Т а р а с.  Зима чогось на зиму не подібна –

                       І чорна, й мокра, надворі теплінь.

                       На сніг біленький і на іній бідна,

                       А в небі чиста – чиста голубінь!

   Г а л я.    А ген на річці продірявилась крига,

                      Мороз десь подівся чи втік?

                      Було так чудово… І раптом – відлига,

                      І сніг весь на вулицях зник.

   З и м а.   Дякую вам діти. Мені з вами завжди весело, бо я з вами і на ковзанці, і на

                     гірці. То щічки вам рум’яню, то вухо ущипну, але без всякого зла, бо люблю

                     вас! Але найбільше люблю, коли ви Сніговика робите. Він такий веселий у

                     вас виходить!

          Грає музика, вбігає Сніговик, пританцьовує.

   С н і г о в и к.  Хто мене гукав? Я прийшов? Бо яке ж то свято Зими, коли мене немає!

                                 Я веселий і добрий, ану гайда танцювати!

          Діти танцюють зі Сніговиком.

   Х л о п ч и к.  От ми багато про Зиму знаємо!

   Д і в ч и н к а.  А ще знаємо, що вона чарівна, неповторна і …

   Г а л я.   І холодна.

   Та р а с.  Е, ні, Галю, не така вже й холодна, а радісна і …

   Г а л я.  Я знаю, що ми зараз робитимемо. Вчителька читатиме початок фрази, а ми

                    закінчуватимемо риму одним словом.

   В ч и т е л ь.  Зима! Зима! Усякий знає,

                              Вона холодною буває.

                              Летять, кружляють, як пушинки,

                              Легкі білесенькі сніжинки.

                              Міста чистенькі, білі села.

                              Зима і радісна, й весела.

                              Кружляють вальс сніжинки ніжні,

                              Зима пухка і білосніжна.

                              Мороз у лід озера кута,

                              Зима, тоді всі кажуть, люта.

                              А як насуне хмара сива,

                              Зима по – своєму красива.

                              А вранці іній – от обнова!

                              Яка зима у нас казкова.

                              Зима, кажу вам, дуже гарна,

                              То сонячна, то дуже хмарна.

                              І  не завадило б кожуха,

                              Така буває завірюха.

                              І горнуться всі до тепла,

                              Така зима буває зла.

                              І блисне сонечко згори,

                              Ото краса для дітвори.

                              На гірку всі біжать вони,

                              Несуть санчата, ковзани.

                              Яка ж зима? Яка вона?

                              Вона весела і сумна.

                              Вона буває і серйозна:

                              Суха і вітряна: й морозна.

                              І особлива, і чарівна

                              Як королева чи царівна.

                              Гілок од інею не видно,

                              Тоді вона, звичайно, срібна.

                              І пташка змерзла, і голодна,

                              Бо видалась зима холодна.

                              А на ставочках скресла крига,

                              Тоді, ми знаємо – відлига.

                              І щезнуть вітри та морози,

                              Закапають з бурульок сльози.

                              Вона тепер така смішна,

                              Бо незабаром йде весна!

   З и м а.  Що ж, гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую вам, діти, час нам

                     із сніжинками до роботи братися, щоб порадувати всіх біленькими сніжними

                     килимами. Скувати треба річки льодом, щоб на ковзанах діти покатались, а то

                     самі кажете, що незабаром весна.

   П і с н я.  «Ой минула вже зима».

  

   В ч и т е л ь.  Пішла Зима виконувати свою роботу. Нехай ще потішиться своєю вла –

                             дою. Хто знає, може десь по дорозі вона зустрінеться з Весною. А ми з

                             вами подивимось, що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули

                             на зиму.

   В е д м і д ь.  (глухо). Гуг – гу, щось довго це триває,

                              Холодний вихор завіває,

                              Зимі не видно ще кінця –

                              Хотів би вже збудитись я.

  

  Ї ж а к.  Це правда, досить сну,

                   І я вже мрію про весну.

  Ф і а л к а.  (ніжним голосом).

                        Що клопіт вам, це й я признаю,

                        Та важко і в підземнім краю

                        Всім нам, беззахисним квіткам.

                        Як довго стужа потриває,

                        Коріння нам позамерзає.

                        То навесні ми не зійдемо,

                        Від стужі марно пропадемо!

  

   З а й ч и к. (вбігає,сумно).

                         Вихор прислав мене сюди

                         Й велів усім переказати,

                         Що вічно будете ви спати.

                         Бо, каже він і кажуть люди,

                         Що ніби вже Весни не буде!

   В с і  (злякано).

                         Ой, лишенько, ой, лихо нам!

  

   З а й ч и к. Велів переказати вам,

                          Що відтепер Зима з Вихрами

                          Вже пануватиме над нами.

   В с і  (у розпачі). Ой, лишенько, ой, лихо нам!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (вбігає).

                           Що тут за плач, що тут за крики?

                           Це промінь сонця нам доніс,

                           Що плаче і зітхає ліс.

                           І що ти, Вихре, всіх лякаєш,

                           Що владу вже над світом маєш!

   В и х о р.  А може, ні? Чи це брехня?

                       Ні! Вже не прийде та весна!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (урочисто).

                        Оце тобі я нагадаю:

                        Посланець я весни.

                        Мерщій іди собі звідсіль,

                        Зникай з лісів, зникай з полів,

                        Бо як не підеш по – добру…

   

   В и х о р.  То що ти зробиш? Не піду!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                        Закличу сонце проти тебе –

                        І сам розтопишся від себе!

    Вихор злякався, подався назад і зник.

   В с і  (втішно). То не пусті про Весну мрії?!.

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                     Не тратьте віри, ні надії!

                        Лягайте й тихо спочивайте,

                        Весни ясної дожидайте!

                        Я вже подбав, сніги упали

                        І землю всю поприкривали,

                        Щоб вас Мороз не досягнув,

                        Весну просив я – не забув,

                        Щоб цього року не барилась,

                        Щоб вас будити поспішилась.

   В с і.  Про неї мріймо уві сні –

               Привіт, привіт від нас Весні!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                       Привіт Весні я передам,

                          А на прощання скажу вам:

                          Щоб духом не занепадали,

                          В найважчий час Весни чекали!

   П і с н я:  «Щебетала пташечка».

   В ч и т е л ь.  Напередодні Зимобору жінки випікали обрядове печиво – «жайво –

                               ронків», давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй зборо –

                               ти зиму, але виносити їх можна було лише у двір. То ж давайте

                               сьогодні з’їмо по «жайворонку» і допоможемо весні збороти зиму.

                                  (Діти пригощають присутніх тістечками) 

                                 - А зараз закличемо і ми весну.

                                  (Закличка)   «Благослови, мати».  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65431. Історія наукової думки з механізації подрібнення кормів у тваринництві 190.5 KB
  Актуальність полягає у систематизації поповненні та висвітленні історичного досвіду з механізації подрібнення кормів який був би корисним для розвитку тваринницької галузі аграрного виробництва в майбутньому.
65432. Місцеві бюджети і міжбюджетні стосунки як основа ресурсного забезпечення планування розвитку міста 362 KB
  Проблема місцевих бюджетів до цього дня залишається відкритою відсутня чітка стратегія підвищення якості регіонального фінансового менеджменту не створений механізм підвищення взаємної відповідальності окремих ланок бюджетної системи і звичайно ж не враховуються регіональні особливості.
65433. ФОРМУВАННЯ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МИСТЕЦТВЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МИСТЕЦТВ 167 KB
  Аналіз сучасної професійної підготовки вчителя музики дав змогу виявити ряд суперечностей: між традиційним змістом мистецької освіти та потребами часу учні значну кількість інформації у т. музичної одержують з медіапростору...
65434. МЕТОДИ Й ЗАСОБИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА АНАЛІЗУ СИГНАЛІВ В ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ КОМПОНЕНТАХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 348 KB
  Ситуація при транспортуванні ОМ ускладнюється можливістю зміни маси або коефіцієнту поверхневого тертя ОМ під впливом внутрішніх або зовнішніх факторів що потребує своєчасної корекції величини стискального зусилля з забезпеченням мінімального проковзування ОМ в захватному пристрої ЗП комплексу.
65435. ВЛАСТИВОСТІ І ТЕХНОЛОГІЯ ПІНОБЕТОНУ, МОДИФІКОВАНОГО ОКСИДАМИ ЗАЛІЗА 234.5 KB
  Метою досліджень є одержання пінобетону з високою міцністю при стиску і зниженими усадкою та проникністю шляхом удосконалювання його структури складу властивостей і параметрів виробництва за рахунок застосування комплексної добавки що складається із поліспирту та речовини що містить залізо.
65436. БАНКІВСЬКІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ 828 KB
  Ринкова економіка розширила горизонти здійснення валютних та експортноімпортних операцій які в якісно нових економічних реаліях набувають особливої вагомості та виняткового значення не лише на макро а й на мікрорівні.
65437. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МІГРАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ 548.5 KB
  Участь України в світових міграційних процесах є надзвичайно активною. Загальновідомо, що вона є одним з найбільших донорів трудової міграції в сучасному світі та країною транзиту, через яку проходять більше 10 маршрутів міграції.
65438. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ФЕХТУВАЛЬНИКІВ НА ШПАГАХ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 361 KB
  Проблема удосконалення технікотактичної підготовки фехтувальників на сучасному етапі вивчалася багатьма авторами й по даному питанню накопичений достатньо великий обсяг інформації. Турецький 1983 запропоновані програми техніко тактичного удосконалення...
65439. Закономірності гідромеханічних процесів утилізації твердих відходів содового виробництва 4.99 MB
  Вирішенням проблеми позбавлення шкідливої дії відходів содових виробництв може стати їх накопичування у підземних порожнинах які утворюються в процесі вилуговування солі у відпрацьованих розсільних свердловинах.