56228

СТРІТЕННЯ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича – їв свого народу.

Украинкский

2014-04-03

62.5 KB

0 чел.

Маслюк Ольга Адамівна -

вчитель початкових класів

Черкаська область,

Смілянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10

Смілянської міської ради Черкаської області

ТЕМА: СТРІТЕННЯ

МЕТА: Ознайомити і розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в

             Україні; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звича –

             їв свого народу.

Вчитель: Почнемо, діти, свято із загадки.

                 Аж тріщить мороз, лютує.

                 Сніжна віхола танцює.

                 А ставок у лід закутий.

                 Що за місяць, діти?..   (лютий)

   Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а у повітрі вже пахне

весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма,

бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

   У народі кажуть: як лютий не лютуй, а на весну брови не хмур. Давайте прочитаємо,

яке в нас свято.  (свято  Стрітення)

Пісня: «СТРІТЕННЯ»

Вчитель: От і прийшов останній місяць зими – лютий. У народі кажуть: «Як лютий не

лютуй, а на весну брів не хмур».

   15 лютого наша свята Церква відзначає урочистим Богослужінням празник – Стрітен-

ня Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію з життя Господа

нашого Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З вірою і щирою молитвою всі християни

дякують Богові за спасіння, звертаються до Господа, щоб Він навчив їх так любити Його і наших ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.

Учень. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий звичай: батьки на

сороковий день після народження приносили до Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім’я. Багаті приносили в жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні – тіль –

ки два голуби.

Учениця. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і Божа Мати

свого Первістка.

Учень. При цьому єрусалимському Храмі жили двоє праведних людей – Симеон і про –

рочиця Анна. Вони Святим Духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю

побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до Святині малого Ісуса, Симеон при –

ступив, узяв його на руки і сказав: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу

твоєму з миром, бо очі мої побачили спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх лю –

дей…»

Учениця. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа, сказавши

їм, що Марія народить Божого Сина.

Учень. При цій Святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна. Коли її

чоловік помер, вона пішла до Святині і понад шістдесят років служила Богу в пості і мо –

литві. За це наділив її Господь даром пророцтва. Вона могла передбачати деякі події, щоб

уберегти людей від гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли

вона побачить Спасителя світу.

Учениця. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ Той, кого багато

віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі, зробив так, щоб Христос – Гос –

подь Спаситель прийшов на світ у людському тілі, народився у бідності. Таке убозтво

Христос взяв на себе, щоб дати приклад людям, аби вони не нагромаджували скарби на

цьому світі, не гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб духа, який є незни –

щенним і значно ціннішим та дорожчим.

Учень. У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила

Стрітення. Його давніша назва «Зимобор», або «Громниця». Не випадково, що з перших

віків у цей день християни взяли собі за звичай влаштовувати процесії із запаленими свіч –

ками як символом правдивого  Божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.

Учениця. На Стрітення освячували й воду, яка після цього вважалася цілющою. Люди

здавна вірять, що в цей день зустрічається зима з літом і змагаються, кому бути. Про сим –

волічну зустріч зими і літа є багато розповідей, сповнених народної дотепності й гумору.

Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать

за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних

прикмет.

  1.  Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.
  2.  Ясна і тиха погода у цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
  3.  Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.
  4.  Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.
  5.  Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде

рання і суха.

  1.  Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.
  2.  Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.
  3.  Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

   Т а р а с.  Зима чогось на зиму не подібна –

                       І чорна, й мокра, надворі теплінь.

                       На сніг біленький і на іній бідна,

                       А в небі чиста – чиста голубінь!

   Г а л я.    А ген на річці продірявилась крига,

                      Мороз десь подівся чи втік?

                      Було так чудово… І раптом – відлига,

                      І сніг весь на вулицях зник.

   З и м а.   Дякую вам діти. Мені з вами завжди весело, бо я з вами і на ковзанці, і на

                     гірці. То щічки вам рум’яню, то вухо ущипну, але без всякого зла, бо люблю

                     вас! Але найбільше люблю, коли ви Сніговика робите. Він такий веселий у

                     вас виходить!

          Грає музика, вбігає Сніговик, пританцьовує.

   С н і г о в и к.  Хто мене гукав? Я прийшов? Бо яке ж то свято Зими, коли мене немає!

                                 Я веселий і добрий, ану гайда танцювати!

          Діти танцюють зі Сніговиком.

   Х л о п ч и к.  От ми багато про Зиму знаємо!

   Д і в ч и н к а.  А ще знаємо, що вона чарівна, неповторна і …

   Г а л я.   І холодна.

   Та р а с.  Е, ні, Галю, не така вже й холодна, а радісна і …

   Г а л я.  Я знаю, що ми зараз робитимемо. Вчителька читатиме початок фрази, а ми

                    закінчуватимемо риму одним словом.

   В ч и т е л ь.  Зима! Зима! Усякий знає,

                              Вона холодною буває.

                              Летять, кружляють, як пушинки,

                              Легкі білесенькі сніжинки.

                              Міста чистенькі, білі села.

                              Зима і радісна, й весела.

                              Кружляють вальс сніжинки ніжні,

                              Зима пухка і білосніжна.

                              Мороз у лід озера кута,

                              Зима, тоді всі кажуть, люта.

                              А як насуне хмара сива,

                              Зима по – своєму красива.

                              А вранці іній – от обнова!

                              Яка зима у нас казкова.

                              Зима, кажу вам, дуже гарна,

                              То сонячна, то дуже хмарна.

                              І  не завадило б кожуха,

                              Така буває завірюха.

                              І горнуться всі до тепла,

                              Така зима буває зла.

                              І блисне сонечко згори,

                              Ото краса для дітвори.

                              На гірку всі біжать вони,

                              Несуть санчата, ковзани.

                              Яка ж зима? Яка вона?

                              Вона весела і сумна.

                              Вона буває і серйозна:

                              Суха і вітряна: й морозна.

                              І особлива, і чарівна

                              Як королева чи царівна.

                              Гілок од інею не видно,

                              Тоді вона, звичайно, срібна.

                              І пташка змерзла, і голодна,

                              Бо видалась зима холодна.

                              А на ставочках скресла крига,

                              Тоді, ми знаємо – відлига.

                              І щезнуть вітри та морози,

                              Закапають з бурульок сльози.

                              Вона тепер така смішна,

                              Бо незабаром йде весна!

   З и м а.  Що ж, гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую вам, діти, час нам

                     із сніжинками до роботи братися, щоб порадувати всіх біленькими сніжними

                     килимами. Скувати треба річки льодом, щоб на ковзанах діти покатались, а то

                     самі кажете, що незабаром весна.

   П і с н я.  «Ой минула вже зима».

  

   В ч и т е л ь.  Пішла Зима виконувати свою роботу. Нехай ще потішиться своєю вла –

                             дою. Хто знає, може десь по дорозі вона зустрінеться з Весною. А ми з

                             вами подивимось, що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули

                             на зиму.

   В е д м і д ь.  (глухо). Гуг – гу, щось довго це триває,

                              Холодний вихор завіває,

                              Зимі не видно ще кінця –

                              Хотів би вже збудитись я.

  

  Ї ж а к.  Це правда, досить сну,

                   І я вже мрію про весну.

  Ф і а л к а.  (ніжним голосом).

                        Що клопіт вам, це й я признаю,

                        Та важко і в підземнім краю

                        Всім нам, беззахисним квіткам.

                        Як довго стужа потриває,

                        Коріння нам позамерзає.

                        То навесні ми не зійдемо,

                        Від стужі марно пропадемо!

  

   З а й ч и к. (вбігає,сумно).

                         Вихор прислав мене сюди

                         Й велів усім переказати,

                         Що вічно будете ви спати.

                         Бо, каже він і кажуть люди,

                         Що ніби вже Весни не буде!

   В с і  (злякано).

                         Ой, лишенько, ой, лихо нам!

  

   З а й ч и к. Велів переказати вам,

                          Що відтепер Зима з Вихрами

                          Вже пануватиме над нами.

   В с і  (у розпачі). Ой, лишенько, ой, лихо нам!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (вбігає).

                           Що тут за плач, що тут за крики?

                           Це промінь сонця нам доніс,

                           Що плаче і зітхає ліс.

                           І що ти, Вихре, всіх лякаєш,

                           Що владу вже над світом маєш!

   В и х о р.  А може, ні? Чи це брехня?

                       Ні! Вже не прийде та весна!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и  (урочисто).

                        Оце тобі я нагадаю:

                        Посланець я весни.

                        Мерщій іди собі звідсіль,

                        Зникай з лісів, зникай з полів,

                        Бо як не підеш по – добру…

   

   В и х о р.  То що ти зробиш? Не піду!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                        Закличу сонце проти тебе –

                        І сам розтопишся від себе!

    Вихор злякався, подався назад і зник.

   В с і  (втішно). То не пусті про Весну мрії?!.

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                     Не тратьте віри, ні надії!

                        Лягайте й тихо спочивайте,

                        Весни ясної дожидайте!

                        Я вже подбав, сніги упали

                        І землю всю поприкривали,

                        Щоб вас Мороз не досягнув,

                        Весну просив я – не забув,

                        Щоб цього року не барилась,

                        Щоб вас будити поспішилась.

   В с і.  Про неї мріймо уві сні –

               Привіт, привіт від нас Весні!

   П о с л а н е ц ь  В е с н и.

                       Привіт Весні я передам,

                          А на прощання скажу вам:

                          Щоб духом не занепадали,

                          В найважчий час Весни чекали!

   П і с н я:  «Щебетала пташечка».

   В ч и т е л ь.  Напередодні Зимобору жінки випікали обрядове печиво – «жайво –

                               ронків», давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй зборо –

                               ти зиму, але виносити їх можна було лише у двір. То ж давайте

                               сьогодні з’їмо по «жайворонку» і допоможемо весні збороти зиму.

                                  (Діти пригощають присутніх тістечками) 

                                 - А зараз закличемо і ми весну.

                                  (Закличка)   «Благослови, мати».  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42143. ПАРНАЯ РЕГРЕССИЯ 338.5 KB
  модель вида yi = 0 1 xi i где yi значение зависимой переменной для наблюдения i xi значение независимой переменной для наблюдения i 0 и 1 коэффициенты регрессии εi значение случайной ошибки для наблюдения i n число наблюдений. Оценки коэффициентов парной линейной регрессии и определяются методом наименьших квадратов МНК. Оценки коэффициентов уравнения регрессии полученные МНК могут обладать следующими свойствами: несмещенность состоятельность эффективность. Содержание МНК свойств оценок полученных...
42144. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭЛЕКТРОДВИЖУЩЕЙ СИЛЫ МЕТОДОМ КОМПЕНСАЦИИ 51 KB
  Для существования стационарного тока в цепи необходим какой-нибудь источник энергии электродвижущей силы ЭДС который способен поддерживать электрическое поле. В источнике ЭДС перемещение носителей заряда производится с помощью запасенной энергии. Рассмотрим замкнутую цепь состоящую из источника ЭДС и нагрузки внешней цепи. Таким образом ЭДС это физическая величина численно равная работе сторонних сил по перемещению единичного положительного заряда по замкнутой цепи.
42145. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОПРОТИВЛЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МОСТА УИТСТОНА 81 KB
  Сопротивления R1 R2 R0 Rх называются плечами моста Rх  измеряемое неизвестное R0 известное R1 R2 регулировочные сопротивления. Сопротивления плеч моста измеряют и подбирают таким образом чтобы ток гальванометра был равен нулю. Для однородного проводника сопротивления отдельных его участков относятся как их длины.
42146. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ЕМКОСТИ КОНДЕНСАТОРА С ПОМОЩЬЮ МОСТА СОТТИ 80.5 KB
  В настоящей работе измерение электрической емкости осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Сотти рис. Плечи моста плечо моста это участок цепи включенный между двумя узлами включают конденсатор неизвестной емкости Сх конденсатор эталонной емкости Сэ и два резистора имеющих сопротивления R1 и R2. В диагональ СD моста включают источник переменного напряжения трансформатор.
42147. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ИНДУКТИВНОСТИ С ПОМОЩЬЮ МОСТИКА МАКСВЕЛЛА 73.5 KB
  ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ В настоящей работе измерение индуктивности осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Максвелла рис.Плечи моста состоят из эталонной индуктивности L0 неизвестной индуктивности Lх их сопротивлений R R двух резисторов имеющих сопротивления R1 и R2. Принцип измерения индуктивности катушки Lх при помощи мостика Максвелла основан на подборе такого значения отношения сопротивлений при котором ток через гальванометр отсутствует.
42148. ЭЛЕКТРОПРОВОДНОСТЬ МЕТАЛЛОВ 110 KB
  Экспериментальная проверка линейной зависимости тока от напряжения I = f U электросопротивления от длины цилиндрического проводника R = f  и расчет удельного сопротивления проводника. Если внутри проводника создано электрическое поле то каждый электрон ускоряется в течение времени свободного пробега . 5 Рассмотрим цилиндрический участок проводника постоянного сечения dS и длиной udt. Это векторная величина совпадающая по направлению со скоростью упорядоченного...
42149. ИЗУЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ ЗАРЯДА И РАЗРЯДА КОНДЕНСАТОРА 202.53 KB
  Изучение закономерностей заряда и разряда конденсатора.магазина сопротивлений МС магазин емкостей MEисточник питания ИП звуковой генератор ГЗ электронный осциллограф блок с конденсаторами. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ Принципиальная электрическая схема для наблюдения процессов заряда и разряда конденсатора изображена на рис.
42150. ИЗУЧЕНИЕ РАБОТЫ ЭЛЕКТРОННОГО ОСЦИЛЛОГРАФА 2.06 MB
  ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ Назначение электронного осциллографа. Универсальные измерительные приборы предназначенные для исследования электронных процессов с помощью графического их воспроизведения на экране электроннолучевой трубки называются электронными осциллографами. Высокая чувствительность осциллографа позволяет изучать очень слабые колебания напряжения а большое входное сопротивление исключает влияние осциллографа на режим цепей к которым он подключается.
42151. СЛОЖЕНИЕ ГАРМОНИЧЕСКИХ КОЛЕБАНИЙ 18.75 MB
  Под сложением колебаний понимают нахождение закона описывающего колебания системы в тех случаях когда эта система одновременно участвует в нескольких колебательных процессах. Различают два предельных случая: сложение колебаний одинакового направления и сложение взаимно перпендикулярных колебаний. Сложение двух одинаково направленных гармонических колебаний.