56241

ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО НАУКУ ТА СПЕЦИФІКА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лекция

Педагогика и дидактика

Всю сукупність пізнавальних дій людей прийнято поділяти на дві групи: діяльність, яка здійснюється в рамках конкретних видів діяльності людини (предметно-практичної, комунікативної, ціннісно-орієнтовної; і діяльність, яка ведеться в рамках науки як особливого виду діяльності людини, спрямована на виробництво нових знань про навколишній реальності

Украинкский

2014-04-16

19.91 KB

0 чел.

ЛЕКЦІЯ 1

ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО НАУКУ ТА СПЕЦИФІКА СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТи

1. Які існують визначення поняття «наука». У науковій літературі існують різні визначення поняття наука. Більшість сучасних учених розглядають її у трьох іпостасях: як специфічна сфера (вид) людської діяльності; соціальний інститут; сукупність (система) наукових знань.

Всю сукупність пізнавальних дій людей прийнято поділяти на дві групи: діяльність, яка здійснюється в рамках конкретних видів діяльності людини (предметно-практичної, комунікативної, ціннісно-орієнтовної; і діяльність, яка ведеться в рамках науки як особливого виду діяльності людини, спрямована на виробництво нових знань про навколишній реальності. Отже, виділяється:

пізнання, накопичене поза науки, що виробляється при створенні певної продукції, засобів праці, художніх образів і т.д.;

наукове пізнання як система, в якій наукова інформація (знання) підкоряються загальній структурі.

Як система наука виступає в наступних формах:

у формі суспільної свідомості або усвідомлення;

у формі суспільної практики, що включає теорії, методології, кадровий потенціал, інформаційне забезпечення наукових установ.

Даючи визначення поняття «наука» необхідно підкреслити про необхідність при цьому враховувати дві обставини: перша, наука являє собою не просто суму будь-яких знань про реальний світ, а систему достовірно сформованих і перевірених положень про явища і їх глибоких зв'язках, це значить про закони природи і суспільства, сформульованих засобами особливих понять, суджень, умовиводів, які носять назву наукові. По-друге, наука – це не скарб цікавих людей, а підсумок діяльності всього людства, вона підпорядкована цілям розвитку суспільної практики. Наукове пізнання, підкреслимо ще раз, це система пізнавальних дій, спрямованих на створення і теоретичну систематизацію знань про природу, суспільство, людину, техніці. З цієї причини і склалися, як відомо, наступні комплекси наук: природні, соціальні (або громадські), гуманітарні та технічні науки.

Наука зародилася, отже, у відповідь на суспільні потреби в знаннях, однак подальший її розвиток тривало не тільки під впливом соціально-економічних чинників, але і під впливом внутрішніх детермінантів (закономірностей, ідей і т.д.). Тому серед учених існувало і досі є дві точки зору: один автор вважає, що наука розвивається за своїми внутрішніми законами (так званий інтерналістський підхід), інші відстоюють положення, що наука розвивається під впливом зовнішніх соціально-економічних чинників (так званий екстерналістський підхід ). Мабуть більш правильним слід вважати, що це дві закономірності розвитку науки.

2. У чому полягає специфіка наукової діяльності. Тепер розглянемо друге питання нашої теми – специфіка наукової діяльності (пізнання). Наукове пізнання як специфічно організована сукупність пізнавальних дій має ряд характеристик, які відрізняють його від інших видів людської діяльності. Вчені-методологи зазвичай виділяють шість таких особливостей:

наука в ідеалі спрямована на виробництво нових знань;

в основі наукового пізнання лежить чітке виділення його предмета як цілісної сукупності взаємопов'язаних характеристик об'єкта;

наукове пізнання передбачає використання спеціалізованого інструментарію (методів, пробних об'єктів (приладів), експериментальних установок і т.д.);

наукове пізнання регламентується певними видами нормативного знання (законами, принципами, ідеалами, нормами, стилем наукового мислення і т.д.);

результати наукового пізнання фіксуються в особливих формах знання і повинні відповідати ряду вимог (відтворюваності, обґрунтованості, системності, об'єктивності, контрольованості);

суттєва відмінність наукового пізнання становить наявність спеціалізованого (наукового) мови.

В рамках рефлексії організації наукового пізнання не втратила свого значення аристотелівська модель дослідницького процесу, яка включає наступні етапи: перший з них передбачає виклад стану досліджуваної теми (проблеми) та критичний аналіз попередніх точок зору, підходів, рішень; другий етап включає точне формулювання досліджуваної теми (проблеми); третій етап пов'язаний з виділенням (формулюванням) власного вирішення проблеми; четвертий етап передбачає обґрунтування (аргументацію) за допомогою різного роду фактів і суджень (практичних, наукових) і логічного доказу, а також перевага запропонованого рішення в порівнянні з попередніми.

Наукове пізнання – це система пізнавальних дій, спрямованих на створення і теоретичну систематизацію знань про природу, суспільство, людину і засобах виробництва, створених ним. Тому й склалися в суспільстві наступні великі комплекси наук: природничі науки, суспільні або соціальні, гуманітарні, технічні.

3. Які цілі, функції та результати науки. Цілі науки – пізнати, пояснити і передбачити розвиток в майбутньому явищ природи, суспільства, людини, техніки. У відповідності з основними цілями науки виділяються три основні її функції як галузі діяльності: гносеологічна (гносес – знання, логія – вчення), евристична (пошук істини) і прогностична (передбачувальна) – прогноз на майбутній розвиток. Наука як соціальний інститут, крім того, виконує такі функції: світоглядну (сприяння вихованню наукового світогляду), соціальної сили (або сприяння соціалізації особистості), продуктивної сили (сприяння науково-технічному прогресу).

Результатом науки є наукові знання (значить є й інші види знань). Що таке наукове знання? Це результат дослідницької роботи, підтверджений суспільно-історичною практикою і не суперечить (засвідчений) логікою і адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, суджень, теорій. Знання володіють різним ступенем достовірності, відображаючи діалектику відносної і абсолютної істини. Знання можуть бути донауковими, життєвими, художніми (як специфічний спосіб естетичного освоєння дійсності) і науковими (емпіричними і теоретичними). Життєві знання грунтуються на здоровому глузді та повсякденній свідомості, є важливою орієнтовною основою повсякденної поведінки людини. Ці форми знання розвиваються і збагачуються у міру прогресу наукового знання. У той же час самі наукові знання вбирають у себе досвід житейського пізнання.

Наукове знання характеризується осмисленням фактів в системі понять даної науки, включаються до складу теорії, що утворює високий рівень наукового знання. Наукове знання, будучи узагальненням достовірних фактів, за випадковим знаходить необхідне і закономірне, за одиничним і приватним - загальне. На цій основі здійснюється прогнозування. Мислення людини постійно рухається від незнання до знання, від поверхневого до все більш глибокого. Є ще поняття «антинаукові знання» - знання, основним змістом якого є свідома фальсифікація фактів (в політиці та інших сферах).

4. Які склалися форми пізнання і види наукових досліджень. У науці прийнято поділяти пізнавальні дії людей на дві форми пізнання: чуттєве пізнання, раціональне пізнання. Розглянемо специфіку кожної з цих форм.

Чуттєве пізнання – це пізнавальний процес, який здійснюється засобами людських органів чуття: зору, слуху, дотику, нюху і смаку. У філософській літературі іноді чуттєве пізнання називають поняттям «живе споглядання». Чуттєве пізнання в свою чергу включає чотири форми, які Вам відомі вже з психології (вони там так і називаються – пізнавальні процеси), а саме: відчуття, сприйняття, уявлення та уяву.

Відчуття – це безпосереднє відображення окремих властивостей предметів, що впливають на органи чуття (зорове відчуття, слухове відчуття, нюхові відчуття, смакове відчуття, дотикове відчуття, тобто за типом аналізаторів людини).

Сприйняття – це цілісне відображення предметів і явищ об'єктивного світу при їх безпосередньому впливі в даний момент на органи чуття. Сприйняття більш складна форма чуттєвого пізнання, яка характеризується такими властивостями як цілісність, предметність, узагальненість, контактність, осмисленість, винахідливість.

Уявлення – це вища форма почуттєвого відображення у вигляді цілісного образу безпосередньо не сприймаються предметів. Це уявлення людини про минулі події, що запам'яталися предметах, які контактували з людиною людей і т.д.

Уява – це форма чуттєвого пізнання або процес створення нових зразків на основі раніше сприйнятих. Уява являє собою відображення реальної дійсності в нових незвичних поєднаннях і зв'язках. Уява по ступені активності підрозділяють на активне і пасивне. Формою прояву активності уяви є мрії. Мрії – відсунути в часі бажання.

Раціональне пізнання – це пізнавальний процес, який здійснюється засобами розумової діяльності людини. Основними формами раціонального пізнання є: поняття, судження, умовивід. Поняття – це форма мислення, що відображає предмети в істотних ознаках або по-іншому – це сукупність суттєвих ознак предмета. Судження – це форма мислення, в якій стверджується або заперечується зв'язок між предметом або його ознакою або відношення між предметами, яка має властивість виражати або істину, або брехня. Наприклад, бібліографічна продукція за ознакою змісту документів підрозділяється на види: універсальна, галузева, тематична і т.д.

Умовивід – це форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження. Наприклад, у кожному регіоні є потреба в інформації, не пов'язаної з регіоном (по загальним питанням розвитку науки і практики). Процес раціонального пізнання регулюється законами і вимогами логіки, а також правилами понятійно-логічного міркування, тобто висновками наслідків з посилок в умовиводи.

Раціональне пізнання не вичерпується розглянутими процесами. Воно включає в себе і таке явище як інтуїцію або раптове розуміння шуканого результату при неусвідомленості і непідконтрольності шляхів, що ведуть до цього результату. У логіці під інтуїцією розуміється «складноструктурований процес, що включає як раціональні, так і чуттєві елементи». Продуктивна функція інтуїції підтверджується великою кількістю фактів з історії науки і техніки. Однак інтуїтивно отримані знання не завжди включаються в систему знань (відсутність доказів і перевірка їх на практиці часом не дозволяють їх вважати істинними).

Існують різні види або типи наукових досліджень, в основу яких покладені ті чи інші методи дослідження. Залежно від критерію зв'язку науки з запитами практики всі дослідження вчені ділять на три види: фундаментальні, прикладні та розробки. До фундаментальних досліджень зазвичай відносять вивчення природи (природні і точні науки). Тут переважають методи загальнологічні та загальнонаукові теоретичні методи. Прикладні дослідження виявляють способи включення вже пізнаних законів і закономірностей у практичну діяльність. Тут обов'язковий безпосередній контакт з досліджуваними явищами (практикою), інформація про які може бути отримана тільки в результаті певних операцій з ними. Розробки спрямовані на впровадження нових технологій, методів у практичну діяльність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

53939. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии 2.54 MB
  Уроки и вызовы социальной психологии Слабость индивидуальных различий Власть ситуаций Тонкости ситуаций Предсказуемость человеческого поведения Противоречие между уроками социальной психологии и опытом повседневной жизни Три кита социальной психологии...
53940. Зорова сенсорна система. Будова ока. Виявлення сліпої плями на сітківці ока 93 KB
  Ознайомити учнів із особливостями будови зорової сенсорної системи; особливу увагу звернути на будову ока; розкрити значення акомодації як однієї із головних функцій.Будова ока оболонки.
53941. ОБЧИСЛЕННЯ В МICROSOFT ЕXCEL. ВИКОРИСТАННЯ ФОРМУЛ І ФУНКЦІЙ 61.5 KB
  Контрольні запитання Що таке формула в MS Ехсеl Які типи операндів і які операції допустимі у формулі Які типи посилань на комірки використовуються в формулах Які типи формул існують в MS Ехсеl Як можна вставити функцію у формулу Яким чином здійснюється обчислення формул Як встановити режим показу в комірці формули Результатів виконання формули Як забезпечити роздруківку електронної таблиці з назвою стовпців і номерами рядків Література 1. Якщо аргумент який є масивом чи посиланням містить текст...
53942. Посещение урока геометрии в 7-8 классах 30.5 KB
  Основное содержание: Подготовить тетрадь для записи урока по схеме: Школа № Класс Учитель Дата записи урока Тема Цель и задачи урока заполняется после анализа урока. Оборудование Ход урока: Учитель Ученик Доска После посещения урока детально осмыслите и опишите: приемы работы учителя для мотивации решения задачи изучения теоремы;...
53943. Дискретные случайные величины 214 KB
  Цель: научиться строить функцию распределения дискретной случайной величины и находить ее числовые характеристики: Дисперсия Математическое ожидание Среднеквадратическое значение Задание: для данной случайной дисперсной величины нужно задать функцию распределения построить график этой функции. Найти математическое ожидание и дисперсию этой дискретной случайной величины. Теоретический материал: Распределения дискретной случайной величины называют соответствие между возможными значениями и их вероятностями; его можно задать таблично...
53945. Практичні аспекти керівництва учнівською діяльністю 124.5 KB
  Даний досвід роботи вчителів української літератури надає можливість забезпечити результативність діяльності як фактор розвитку системи освіти спрямованої на учнів на виявлення їхніх націоментальних рис. Мотивуйте учнів до: навчання шляхом добору найцікавіших випадків проблем; оголошення очікуваних результатів цілей заняття й критеріїв оцінки роботи учнів. Застосовуйте різноманітні методи для: привернення уваги учнів; налаштування їх на роботу; підтримання дисципліни необхідної для роботи на уроці; створення відповідного...
53946. «Лабораторія невирішених проблем» (Урок літератури за новими програмами) 84.5 KB
  Креативність учителя як необхідна умова самореалізації особистості учня. Прилучення вихованців до художньої літератури вимагає від особистості словесника нестандартного художньопедагогічного мислення відкритості до діалогу в координатах письменник учитель учень постійних творчих пошуків. Виходячи з вищесказаного можна створити умовну модель креативних якостей особистості професійно сутнісних для творчої методичної діяльності вчителя літератури.
53947. ЛОГИСТИКА. А.А. МИХАЙЛОВ 4.85 MB
  Предназначено для студентов технических вузов, где курс “Логистика” входит в группу общеобразовательных дисциплин Государственного образовательного стандарта подготовки специалистов в рамках высшего профессионального образования, и позволит студентам самостоятельно проводить экономический анализ при решении типовых задач логистики и выполнять формальную постановку оптимизационных задач с обоснованием и проверкой принимаемых при этом допущений.