ID: 56255

Название работы: Виховний захід Студенти - це такий народ

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Життя продовжується а студентське життя прекрасне Облич подій знайомих коло перед очима постає Ти прожив із нами коледж іще одне життя своє. Відомий французький письменник Віктор Гюго говорив: Життяквітка кохання мед із неї А американський письменник Теодор Драйзер писав: У коханні головне несподівано зявитися і вчасно зникнути Ви хлопці такі не романтичні не можете мислити як поети. А я думаю що любов до себе рідного от той казковий роман який триває все життя. Це життя.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-16

Размер файла: 49.5 KB

Работу скачали: 5 чел.

Виховний захід "Студенти - це такий народ..."

Комарова Л.В., викладач вищої категорії Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії.

- Добрий вечір, дорогі друзі! Ми вітаємо всіх, хто прийшов на наш виступ і щиро вдячні вам за участь і підтримку.

- Сьогодні в нас незвичайний концерт. Трішки сумний для нас, чотирикурсників, так як це останній наш виступ на цій сцені.

- Але ми зробимо все найкраще, щоб вам було весело і цікаво. Життя продовжується, а студентське життя - прекрасне!

- Облич, подій знайомих коло перед очима постає, Ти прожив із нами коледж іще одне життя своє.

- Легенди, славою повиті, складуть про нас чи не про нас? Ми в долі коледжу - лиш миті, ті миті, що складають час.

- Ми скоро розправляєм крила, щоб полетіти в майбутній день, Ми стрінем там червонії вітрила і заспіваємо ще своїх пісень.

(пісня)

- Коледж – сім’я наша дружна і щира, панують тут дружба, любов і довіра Ми прожили тут найкращий свій час, хоч роботи постійно море у нас - П’ять пар, звичайно багато, часто обертом йде голова.

Але намагаємось вчитись завзято, без боїв перемог не бува.

(вірш про коледж)

- Студентські роки – найкращі в житті кожної людини - Звичайно, адже студентство – це коли в тебе права, як у дорослого, а обов’язки, як у дитини.

- Ми, студенти, зазвичай плаваємо на поверхні науки і тільки під час сесії пірнаємо у її глибини.

- Але ми всі чудові!: спортивні і трудолюбиві механіки, розумні і винахідливі електрики, чарівні і тендітні організатори і економісти, завзяті і дружні газовики, добрі і працьовиті фермери. І всі ми – справжні таланти!

(танок)

- Прийшла любов непрохана й неждана, ну, як мені за нею не піти?

- … ти що, закохалася?

- А чому б і ні? Адже кохати в наші молоді роки – це так природно. Відомий французький письменник Віктор Гюго говорив: «Життя-квітка, кохання – мед із неї» - А американський письменник Теодор Драйзер писав: «У коханні головне – несподівано з’явитися і вчасно зникнути» - Ви, хлопці, такі не романтичні, не можете мислити, як поети.

- Не згоден. В мене є друг, справжній романтик і він зараз заспіває пісню для всіх наших дівчат. Євген Оніщенко!

(пісня)

- …, мені здається, що найважче навчатися на відділенні електриків:

всі ці схеми, амперметри, вольтметри, аноди, катоди. Як ви це все вивчаєте?

- Ну, мабуть, ні для кого не секрет, що на нашому відділенні вчаться найрозумніші і найкмітливіші.

- Не згоден.

- Можу довести. Чи знаєш ти, як дізнатися чи посолений борщ?

- Я підозрюю, що ти знаєш якийсь унікальний спосіб.

- Звичайно. Значить так, занурюєш у борщ два електроди і пускаєш по ним струм. Якщо з’явиться запах хлору, значить, борщ посолений.

- Що то значить генії! Зустрічайте: мозковий центр нашого коледжу, група А – 41!

(сценка)

- Бути студентом добре, тільки навчання інколи заважає.

- Без навчання немає знань, а їх здобувати так важко! Це недоспані ночі, зіпсовані нерви, тони конспектів і пропущені вечірки.

- Від знань ще ніхто не помирав, але ризикувати все одно не варто. Тим більше, ми четвертий курс, нас вже нічого не злякає.

- Що ти маєш на увазі?

- Психологія студента змінюється з кожним роком. На першому курсі студент думає: ну все, виженуть. На другому: а може, не виженуть? На третьому: ну, тепер, не виженуть. На четвертому: хай тільки спробують!

- Наші хоробрі чотирикурсники танцюють для вас!

(танок)

- Відомий німецький філософ Кант писав: « Талант – це дар робити те, чому неможливо ні навчити, ні навчитися» - Це ти натякаєш на мене?

- Я не натякаю, і я зовсім не про тебе, тому що головна ознака таланту це коли людина знає, чого вона хоче.

- А відомий письменник Дон Амінадо сказав: «У самородка все від Бога і нічого від навчального закладу» - Наша талановита красуня Галина Карпенко має все: і від Бога і від коледжу!

(вірш)

- Можливо, в цьому світі ти всього лише людина, але для когось ти – весь світ. Ти не знаходиш, що ці рядки написані для мене?

- Я знаходжу, що скромність – це твоє друге «я».

- Облиш свої старомодні погляди, скромність прикрашає людину… у сірий колір. А моя мрія – бути жінкою мрії.

- А я думаю, що любов до себе рідного – от той казковий роман, який триває все життя.

- Серцю не накажеш, але можна з ним домовитись. А я запрошую на сцену Андрія Лисенка, який впевнений, що жінка – це запрошення на щастя.

(пісня)

- Головне завдання студентів – вчитися.

- Навчання – наш друг, а друзів ми не чіпаємо.

- Вчитися, вчитися і ще раз вчитися!

- Тому що роботи вам все одно не знайти.

- А я кажу – вчитися!

- … якщо хочеш вчитися, лягай поспи – і все пройде. До речі, анекдот:

розмовляють два студенти. Один питає іншого: - На якій стадії твоя курсова? – Моя курсова на стадії… йо мА йо, точно ж курсова?!

- Так, це на вас схоже. Можливо, в навчанні в наших хлопців не завжди все гаразд, але ж на сцені вони неперевершені.

(сценка)

- … ти чув наш відомий коледжівський жарт «розумного студента важко вбити, його спочатку треба знайти» - Це просто жарт. В нас студенти розумні, при тому вони мають дивовижну особливість пам’яті: не готувався, не знав, а на заліку згадав.

Я вже не кажу про наші амбіції.

- Амбіції? Це ж які?

- Це коли йдеш на залік, знаєш на «2» бали, а коли ставлять «5», питаєш, а чого не «9»?

- Згодна, таке в нас трапляється дуже часто. Проте, я хочу запросити на на сцену справді амбіційних і талановитих студентів.

Зустрічайте, Яна Кравченко і Владислав Ревека!

(танок)

- Я знайшла собі хлопця. Розумного, доброго, вірного і красивого… і була щаслива… поки розумний не дізнався про доброго, а вірний про красивого.

- Правильно говорив німецький поет Генріх Гейне: «Жінка - одночасно яблуко і змія».

- Щоб ви, чоловіки, робили без нас? Жінка – це велика вихователька чоловіка.

- Якщо у вас нема проблем – шукайте жінку.

- Вона вже йде сама, зустрічайте – Інна Дорошенко!

(пісня)

- І був день… і була ніч… і прийшла сесія… і живі позаздрили мертвим…

- Що це за чорний гумор і невеселий настрій?

- Та сесія скоро, часу мало залишилось. А тут тільки сядеш попрацювати, обов’язково хтось розбудить.

- Це життя. А життя студента – книга. В когось детектив, в когось трилер, в когось повна фантастика…

- Дивлюсь навколо себе… у мене, по ходу, комікс…

- Доля не костюм, не перешиєш, не перекроїш. От у мене життя захоплюючий роман у грецькому стилі.

(танок)

- У студента всього три свята в році: Новий рік, день студента і…кожний день.

- До речі, про день студента. Минулого тижня ми святкували це свято, але виявилось, що не всі пам’ятають як.

- Я сподіваюсь, це не про нас. Ми люди серйозні, відповідальні, сором’язливі. І взагалі, горілка – це ворог студента…

- …а студент ворогів не боїться.

- Давайте зараз подивимось, як найсміливіші студенти нашого коледжу святкували день студента. Може, хтось побачить знайомих?

(сценка)

- Казала мені куратор: «Не спи на парах, прокинешся в армії». Не вірив.

- Ну, і чого ти так розхвилювався? Все в наших руках, в голові ж всього не втримаєш.

- Точно, а якщо руки золоті, то неважливо звідки вони ростуть. А на сесії можна і парту відремонтувать, і замок полагодити, і підлогу пофарбувать…

- Ой, … коли ти вже подорослішаєш? Все вітер в голові!

- Ну й що, що вітер в голові, зате думки завжди свіжі.

- І ми запрошуємо на сцену …

- Студента із завжди свіжими думками.

(пісня)

- Рученьки терпнуть, злипаються віченьки Боже, чи довго тягти?

Першая пара, ну як же не хочеться Ранком на неї іти…

- Який чудовий вірш! Здогадуюсь, хто автор.

- Сижу я на парі і думку гадаю Чому я не в барі, чому не …

- Так, досить! Твої літературні здібності вже всі оцінили, краще помовч. От, студенти, ну що за народ такий…

- Студенти – це такий народ, який не може без пригод, а їх, до речі, вистачає: підступна сесія чекає, чи причепився викладач – тоді уже хоч сядь та плач…

Сядь та плач! А ми будемо веселитися! (танок)

- Молодий парубче, а можна з вами познайомитись?

- Ні, в мене скоро сесія, курсач недописаний і двом моїм одногрупникам вже прийшли повістки з військомату.

- От так завжди. Тільки зберешся з кимсь познайомитись, закохатись, а тут зразу – армія, сесія…

- Це просто емоції. Уяви, здаю я вчора залік, а Валерій Миколайович каже: якщо я поставлю вам залік, ви отримаєте диплом і станете інженером; якщо не поставлю – підете в армію і будете мене захищать. Навіть, не знаю, що гірше.

- Так, складне рішення. Життя, звісно, покаже, чи солдати ви, чи інженери, але в одному ми впевнені – ви прекрасні актори!

(сценка)

- Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя жіноча краса. … тобі подобаються красиві дівчата?

- Я в цьому питанні дуже обережний. Як говорить американське прислів’я: «Краса засліплює, а сліпого легко обікрасти» - Невже тобі не хочеться зустріти гарну дівчину, познайомитися з нею, закохатися. Адже як писав франц. публіцист Андре Моруа «Час, проведений з жінкою, не можна вважати змарнованим» - Ні, ризикувати не хочу. Якщо я закохаюся, я, як справжній джентельмен змушений буду одружитися. А студенту одружуватися не можна.

- Чому?

- Якщо студент буде присвячувати час дружині, в нього виростуть хвости, якщо навчанню – виростуть рога. А якщо і дружині, і навчанню, то він просто відкине копита.

- Я сподіваюсь, що не всі наші хлопці думають, як ти. Адже подивіться навколо! Які гарні дівчата вас оточують! І саме такі красуні зараз вийдуть на сцену. (пісня)

- Молодість! Така чудова пора! Ми в глибині душі ще діти, ми хочемо просто радіти життю, бути щирими і безпосередніми, ми хочемо робити щось просто, тому що ми так відчуваємо.

- Молодість! Це вічний рух, пошук, боротьба, жага до перемін. Британ.

письменник Герберт Уельс писав: «там, де нема перемін і необхідності в перемінах, розум гине» - А для того, щоб змінити розум, треба спочатку змінити серця.

(танок)

- Життя – це просто дивна казка, в яку приходимо лиш раз.

Тут для людей любов і ласка і світло сонечка для нас.

- І небеса бездонні, сині, чарівні зорі в небесах.

Ключі високі, журавлині, і вся оця земна краса.

- Життя складне, але чудове, ми робимо в нім відкриття.

Й завжди йдемо у невідоме, тим цікавіше нам буття…

- Привабливіше, яскравіше, є для фантазії політ І манять в даль путі світліші, і ти не йдеш – летиш у світ!

- Є і різкі в нім повороти, де випадаєш із сідла.

Завертять враз круговороти, бувають і такі діла.

- Та все проходить, час спливає, нова мета нас кличе вдаль.

В житті усякого буває, та за минулим нам не жаль.

- Бо кличуть знов нові дороги, під ноги стеляться путі.

Чекають радощі й тривоги щодень у нашому житті.

- Життя складне, але цікаве, його не взнаєш до пуття, Буває радісне й лукаве…але…спасибі за життя!

(пісня)