56263

Спектакль «Суд над Ядерною Енергією»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Вступне слово. Сьогодні завершується тиждень безпеки життєдіяльності. І ми зібралися з вами на останньому заході, що проводиться в рамках цього тижня й присвяченій найбільшій та найстрашнішій загрозі для всього людства – використанню ядерної енергії.

Украинкский

2014-04-03

71.5 KB

0 чел.

Спектакль «Суд над Ядерною Енергією»

Не винен я, що все це сталось,

Що розкололась неба твердь,

Що в золотом покриту галузь

Ми атомну впустили смерть!

                      (Д.Павличко)

Лунає музика. Дійові особи: Ядерна Енергія (підсудна), суддя, прокурор, адвокат, п'ять свідків, фізик, біолог, учені – Резерфорд, Н. Бор, М. Кюрі, П. Кюрі, Е. Фермі.

Вступне слово. Сьогодні завершується тиждень безпеки життєдіяльності. І ми зібралися з вами на останньому заході, що проводиться в рамках цього тижня й присвяченій найбільшій та найстрашнішій загрозі для всього людства – використанню ядерної енергії. У сучасному світі різноманітних технологій зростають небезпеки не тільки від ядерної енергії, а й від багатьох чинників, пов'язаних з її зберіганням і обслуговуванням, зі збереженням радіоактивних матеріалів. Сьогодні ми судитимемо ядерну енергію. Судити за те, що вона принесла людям страшні страждання, судити за «злочин проти нащадків, яким доведеться перебувати на збіднілій планеті».

Перш ніж почати судовий процес. Пропоную вшанувати пам'ять всіх, постраждалих від ядерної енергії, хвилиною мовчання   (метроном).

Суддя.  Прошу всіх сідати. Сьогодні слухається справа по звинуваченню Ядерної Енергії. Її провина у тому, що опинившись на волі, за межами атома, вона стала нести людям катастрофи, хвороби, смерть. На її рахунку безліч злочинів проти людства. Вона забрала тисячі життів. Встановимо особу підсудної (звертається до неї) Ваше прізвище, ім'я, по батькові?

Підсудна.  Я– Енергія Ядерна.

Суддя.  Ваш рік народження?

Підсудна.  Я стара наче світ!

Суддя.  Що ви хочете сказати про себе?

Підсудна.  Тривалий час я була прихована від людини. Вона не бачила мене, але припускала, що я є і зумовлюю основні процеси у світі. До певного часу я мовчала про себе. Але людина цікава істота! Їй завжди потрібно більше, ніж у неї є. Вона невпинно шукає нове, шукає усюди! Вперше до мене вдалося підступитися в 1896г., коли було встановлено, що солі урану мимовільно випускають невидиме випромінювання, назване радіоактивним. Я, знаючи свою неприборкану потужність, вважала за потрібне знаходитися в своєму будинку. Якщо ядро руйнують, я, у вигляді енергії, вириваюся назовні. Так само я бурхливо проявляюся, якщо два легкі ядра зливаються в одне важке. Повністю я вільна на Сонці і зірках: там я дію вільно, нікому не загрожую, а людям Землі даю світло і тепло, даю енергію для життя. Якщо використовувати мене обережно і розумно, то можна з моєю допомогою розв'язати енергетичні проблеми Землі: замінити традиційне паливо принципово новим - компактним, бездимними, що особливо важливо, практично невичерпним. Володіючи необмеженим джерелом енергії, людина буде всемогутня! Але вона ще до цього не готова…

Суддя.  Все сказане Ядерною Енергією суд візьме до уваги. Але дуже багато біди на Землі від цієї персони, тому з нею слід розібратися самим ретельним чином. Чи є питання у захисту?

Адвокат. У мене є питання до суду. Чи братиметься до уваги той факт, що вперше про користь Ядерної Енергії для людства, можливих трагічних наслідках неправильного поводження з нею говорили і  попереджали такі великі учені, як  Ернест Резерфорд,  Марія і П’єр Кюрі, Нільс Бор, Альберт Ейнштейн?

Суддя. Суд розгляне всі факти, вислухає обидві сторони, врахує думку видатних людей. Суд хоче вислухати свідків. Слово надається пану Резерфорду.

Резерфорд.  Я – англійській фізик Ернест Резерфорд, я встановив будову атома, довів, що в ньому є ядро. Я зрозумів, що таке радіоактивність, і першим здійснив штучне перетворення ядер, відкрив протон. Я відчував, що в ядрі атома сконцентрована велика енергія. Але не припускав, що ця енергія така величезна!

Суддя.  Кому Ви передали свої знання?

Резерфорд.  Учням – талановитим учням-фізикам.

Суддя.  Чи продовжували вони справу, яку Ви почали?

Резерфорд.  Так. Зі мною працював також Нільс Бор.

Суддя.  Суд готовий вислухати Нільса Бора. (звертаючись до ученого). Представтеся суду.

Бор.  Я, Нільс Бір, датський фізик. За своє життя дізнався багато про будову атома і ядерну енергію. При розділенні важкого ядра урану на дві «половинки» сумарна маса обох частин менше маси початкового ядра. Тому-то і виділялася енергія. На кожне «розбите» ядро вона величезна. А в речовинах мільярди ядер! Так людина пізнала практично невичерпне джерело енергії. Головне: щоб людина правильно ним користувалася!

Суддя.  Ви, Нільс Бор – учений з світовим ім'ям, знаючи, що звільнена енергія несе в собі руйнівну силу, чи зробили Ви що-небудь для того, щоб ця енергія не була використана у військових цілях?

Бор. Про те, що ядерна енергія може бути використана як зброя масового знищення людей, знав не тільки я. Про це було відомо всім ученим, що працювали в цій області. Насувалася Друга світова війна. Німецькі учені були найближчими до створення атомної зброї, тому вчені інших країн поспішали їх наздогнати. Після другої світової війни я активно включився в боротьбу за заборону ядерної зброї.

Суддя.  Суд надає слово подружжю Кюрі.

Кюрі.  Я, Пєр Кюрі - французький фізик. За роки роботи над проблемою радіоактивності я разом з дружиною встиг багато що зробити. Ми вивчили природну радіоактивність урану, відкрили радіоактивні елементи радій і полоній. Але найголовніше, і це стосується сьогоднішнього суду, – досліджували вплив радіоактивності на живі організми.

Марія Кюрі. Я, Марія Склодовська-Кюрі, фізик і хімік, доктор наук, працювала у Франції разом з своїм чоловіком П’єром Кюрі. Нами встановлено, що в малих дозах радіоактивне випромінювання, тобто ядерна енергія, що природним чином виділяється, має лікувальну дію. Це випромінювання можна використовувати для просвічування живих тканин. У великих дозах або при тривалій дії радіоактивне випромінювання, загрожує смертю.

Суддя.  Слово надається біологу.

Біолог. Процес виділення ядерної енергії дуже сильно діє на всі живі організми. Навіть слабкі випромінювання при їх повному поглинанні порушують життєдіяльність живих клітин, викликають небезпечні захворювання. Їх підступність у тому, що вони не супроводжуються ніякими больовими відчуттями навіть при значних дозах. Найбільш чутливі до випромінювань клітини, які швидко діляться. Тому в першу чергу страждає кістковий мозок; унаслідок чого порушується процес утворення крові. Потім вражаються клітини органів системи травлення. Сильний вплив надає опромінювання на спадковість, вражаючи гени в хромосомах. В деяких випадках опромінювання організмів може приносити і користь. Клітки злоякісних пухлин, що швидко розмножуються, під впливом опромінювання гинуть. Рентгенологічне обстеження – це одне з найпоширеніших та інформативних на сьогодні методів діагностики. Часто без рентгену неможливо встановити точний діагноз, призначити лікування. При підозрах на переломи й інші ушкодження кісток, при скаргах на біль внутрішніх органів таке обстеження вкрай необхідне. І користь від нього набагато перевищує потенційну шкоду від опромінювання. Використовують опромінювання також в селекції для підвищення урожайності рослин.

Суддя. Суд викликає для дачі свідчень Енріко Фермі.

Фермі. Я- італійський фізик, Енріко Фермі. У 1942 р. під моїм керівництвом був запущений перший в світі ядерний реактор - пристрій, в якому здійснюється керована ланцюгова ядерна реакція, що супроводжується виділенням ядерної енергії. Пізніше я брав активну участь в створенні і випробуванні першої атомної бомби.

Суддя. Адже ви знали, що бомба призначена для знищення людей, навіщо ж ви її створювали?

Фермі. Я брав участь в роботах тільки тому, що бомбу створювали, як ми вважали, для залякування гітлерівців, які знищували в ході Другої світової війни дуже багато людей.

Суддя. Ми вислухали вчених, причетних до звільнення ядерної енергії. Прийшов час розглянути результати цього звільнення. Переходимо до заслуховування свідчень свідків. Слово надається очевидцю вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Свідок 1. Це трапилося 6 серпня 1945 р. о 8 г. ранку, коли японці поспішали на роботу. Над Хіросімою показався американський військовий літак. Він ніс ядерну смерть, що знаходиться в бомбі «Малюк». Цей акт масового знищення людей – відразу було вбито і поранено понад 140 тис. мирних жителів – не був викликаний військовою необхідністю: адже війна кінчилася, капітуляція фашистської Японії була вирішеною справою. А скільки людей загинуло пізніше від ядерного опромінювання! До цього дня ми, громадяни Країни сонця, що сходить, пам'ятаємо ті трагічні дні, пам'ятаємо жертви того вибуху і закликаємо людей ніколи не застосовувати смертоносну техніку.

Суддя.  Суд викликає другого свідка – жителя Семипалатинська.

Свідок Семипалатинська.  Мені важко говорити! Я з дитинства мешкаю в цьому місті, тут жили мої батьки. До недавнього часу ми лише здогадувалися, яке страшне місце поблизу – Семипалатинський полігон. Всім зрозуміло, що держава повинна бути сильною. Але хіба можна досягти цього, не піклуючись про свій народ, заподіюючи йому зло? З 1949 по 1963 р. в Семипалатинській області проводилися випробування ядерної зброї: повітряні та наземні ядерні вибухи. Їх сумарна потужність в 2,5 тис. разів перевищує потужність вибуху ядерної бомби, скинутої на Хіросіму. На людях вивчали дію радіації. У 1961 р. був організований спеціальний диспансер, де цих людей обстежували. Зібрані дані говорять, що ті люди, які піддавалися опромінюванню частіше хворіють на рак; термін їх життя скорочується, у них народжуються ослаблені діти, які значною мірою втратили імунні властивості; зросли смертність, число вроджених вад і народження розумово відсталих дітей. З 1963 по 1989 р. на Семипалатинському полігоні здійснювалися підземні ядерні вибухи. Негативні дії ядерних вибухів можна перераховувати довго. До сьогодні люди не впевнені в тому, що їм не загрожує страшна біда, адже точно не

відомі всі наслідки опромінювання. Семипалатинці активно виступали за заборону ядерних вибухів, за закриття полігону.                  (фільм)

Суддя.  Слово надається свідку з Запорізької атомної електростанції.

Свідок 3. Запорізька АЕС, розташована на березі Каховського водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Україні і в Європі атомна електростанція, вона складається з 6 атомних енергоблоків. ЗАЕС визнана однією з 3х кращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ. Працює без зривів. Це сучасне виробництво. Культуру і чистоту, надійність і стабільность - ось що можна бачити в роботі такої станції. На станції побудоване сховище відпрацьованого ядерного палива, що базується на зберіганні відпрацьованих твелів у бетонних контейнерах, розташованих на площадці в межах атомної станції. Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт•годин електроенергії, що становить половину її виробництва всіх на українських атомних станціях.

Прокурор. Я заперечую проти такої позитивної оцінки АЕС. Атомні станції вже давно зарекомендували себе ненадійними. Весь світ відмовляється від них. Американці продають свої атомні станції за символічну ціну або взагалі їх демонтують. Я вимагаю, щоб суд дав слово свідку аварії на Чорнобильській АЕС.

Свідок 4.  (Фільм)   Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить! Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль… Це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Тут порожньо! Тут смерть! Невидима, без запаху, без смаку. Це жахливо! Ця смерть розсипана по полях, лугах і будинках. Більше 25 років пройшло з того страшного дня, коли над Пріпят’ю злетів зловісний гриб з вогню, диму, радіоактивних викидів. В результаті вибуху загинули тисячі людей. Катастрофа на Чорнобильській АЕС розділила історію на «до» і «після», а відлуння скорботних чорнобильських дзвонів ще й досі бринить у кожному серці. І в усьому винна ядерна енергія!

Суддя. Слово надається свідку з АЕС «Фукусіма-1», Японія.

Свідок 5. В результаті землетрусу і цунамі в Японії 11 березня 2011 року сталась аварія на станції "Фукусіма-1". З ладу вийшла система аварійного енергопостачання, що призвело до припинення охолодження ядерного палива. Внаслідок цього відбулася серія вибухів і пожеж, що зумовило викид радіації. Японське агентство по ядерній і промисловій безпеці надало аварії максимальний - сьомий - рівень небезпеки. Такий рівень встановлювався лише одного разу – під час аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році.

Суддя. Слово надається фізику.

Фізик. Про ядерну енергію можна говорити довго: дуже вже багато вона зробила для людини і поганого і хорошого. Ми тут вже чули і про хороше, і про погане. Мені хотілося б зупинитися на проблемах утилізації відходів – це деталі, що стали радіоактивними, відпрацьовані твели. Просто викинути їх не можна, доводитися зберігати в спеціальних контейнерах, зроблених з свинцю. І опускати глибоко в землю в спеціальні шахти. Щоб не дати можливості випромінюванню вирватися назовні. А це все дорого. Інакше знешкоджувати відходи ми поки не можемо. Ось і виходить: той виграш, який ми одержуємо при використовуванні ядерної енергії, перекривається програшем, пов'язаним з похованням відходів. Це перше. Друге, мабуть, страшніше: вибух реактора АЕС – серйозна небезпека для життя на Землі. А якщо таких вибухів буде декілька, може на нашій планеті наступить ядерна зима; людина не зможе вижити, вона загубить і себе, і Землю!

Суддя.  Суд добігає кінця. Кожна сторона має право на завершальне слово. Слово надається обвинуваченню.

Прокурор. Шановний суд! Вина підсудної, здається, очевидна. Я не розумію людей, які можуть захищати злочинницю. З моменту відкриття ядерної енергії і широкого використовування радіоактивних матеріалів в промисловості, відбулося немало надзвичайних подій і катастроф, які повинні служити для всіх серйозним застереженням. Особливо після чорнобильської трагедії, яка нестримним гучним болем віддається і до сих пір, ми гостро відчули та зрозуміли, наскільки «підступна» і небезпечна ядерна енергія, що вона може служити людям не тільки джерелом електроенергії, але й нести руйнування й біди.

Де гарантія, що не відбудеться вибух на будь-якій АЕС, сьогодні діючій? Хто може поручиться, що не вибухне який-небудь атомний підводний човен? Де гарантія, що радіоактивні відходи не будуть розмиті ґрунтовими водами і не рознесуться ними по всій земній кулі? У мене такої гарантії немає. Я думаю, що їх немає в жодної людини. Сподіваюся, що суд врахує це.

Суддя. Слово надається адвокату.

Адвокат. Багато хто готовий засудити ядерну енергію тільки тому, що живуть днем сьогоднішнім, не думаючи про майбутнє. Мені б хотілося поставити таке питання: яку енергію використовуватиме людина, коли вичерпаються запаси твердого палива, нафти, і газу? Адже вони не безмежні. Основа ж ядерного палива уран, який, крім атомної енергетики, не має іншого конструктивного застосування. Україна має власні поклади урану. Також уранові родовища є в багатьох політично стабільних країнах. Величезна кількість урану міститься у морській воді. За оцінками фахівців, його світових запасів вистачить на декілька тисячоліть.

Крім того, традиційне паливо, згораючи, дуже сильно забруднює повітря.

Задумайтеся ще й над тим, що, розвиваючись технічно, наша цивілізація вимагає все більше і більше енергії, і розв'язати цю проблему допомагає ядерна енергія. Нею тільки треба розумно і вкрай обережно користуватися, використовувати надійні системи контролю за нею. Побачивши позитивне в застосуванні ядерної енергії, людина почала пропагувати її, втративши пильність. Але коли трапилася біда (з вини самої ж людини), вона зажадала заборонити, засудити ядерну енергію, припинити її використання. Але, якщо подумати, дуже часто людина сама винна в своїх трагедіях!

Суддя. Суд уважно вислухав підсудну, обидві сторони, свідків і з'ясував, що використовування ядерної енергії має як позитивні, так і негативні результати.

Суд ухвалює: Ядерну Енергію виправдати і звільнити з-під варти в залі суду!

А Людина повинна завжди пам'ятати, що Природа мудра і не можна порушувати її закони. В своїх діях треба постійно керуватися правилом: «Не нашкодь!», Треба завжди пам'ятати про інших людей, цінність життя, унікальність нашої планети.

«Усі ми пасажири одного корабля, що називається Земля». І цей корабель не встигає сьогодні латати пробоїни, загоювати рани, завдані людською діяльністю, особливо внаслідок розвитку техніки й виробництва. Ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. І виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо. А те, що багато помилок людством уже скоєно, сьогодні зрозуміло якщо не всім, то багатьом мешканцям Землі.

        Всі дійові особи:

Жадання людства зупинити

Безодні атомної смерч.

Ми ж сівачі, ми – сонця діти,

Спроможні зупинити смерть.

Спинити вибухи ракети,

Роззброїти віки і дні.

Щоб сонце мирної планети

У кожнім сходило вікні.

Щоб трави, колоски і віття

Вогнем не перетліли в прах,

Щоб грізне ядерне плахіття

Не спалахнуло по світах!

Наш захід закінчено. До побачення.