56277

“Світ – найвеличніший храм, в якому людина – спаситель життя на Землі”. Інтегрований урок географії, біології, фізики в 10, 11 класі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Виховувати в учнів якості громадянина світу, патріотизм, екологічну культуру, почуття вдячності до людей, що прийняли на себе удар стихії, формувати нове екологічне мислення...

Украинкский

2014-04-03

124 KB

2 чел.

Інтегрований урок географії, біології, фізики  в 10, 11  класі

(2 уроки)

Тема:   “Світ – найвеличніший храм,

               в якому людина – спаситель життя на Землі”

Павлюк Інна Василівна, вчитель географії та біології, Веселинівська гуманітарна гімназія, Миколаївська область;

Кляцька Людмила Миколаївна, вчитель фізики, Веселинівська зош

І – ІІІ ст., Миколаївська область

Мета: Виховувати в учнів якості громадянина світу, патріотизм, екологічну культуру, почуття вдячності до людей, що прийняли на себе удар стихії,  формувати нове екологічне мислення, спонукати    до  роздумів  про  відповідальність  за прийняте рішення, про місце подвигу в житті людини.

Обладнання: магнітофон, карти: “Екологічна ситуація на Україні”, “ Енергетика”, періодика,  аудіо касета з записом дзвонів Києво – Печерської Лаври, плакати, підбірка художньої та науково-публіцистичної літератури з даної тематики, таблиці.

Тип уроку: інтегрований урок.

Форма проведення: урок-реквієм, зустріч за круглим столом.

Учасники зустрічі: учні  11(10) класу, які поділені на групи: енергетики-ядерники, вчені-ядерники, вчені-біологи, медики, вчені-екологи, законодавці, політики, представники влади, представники громадських організацій, журналісти.

                                          “ Якщо природа зміниться настільки, що          

                                                 стане заперечувати суть виду “людина   

                                                 розумна”, ніщо  не   вбереже  її  від  долі

                                               динозаврів “

                                                                 М.Ф.Реймерс

  

Хід уроку

Частина перша,

присвячена пам’яті жертв Чорнобильської трагедії

“ Пліч-о-пліч стали  Біль і Мужність.

Дух і Воля. Небо і Земля “

Вчитель географії. Шановне зібрання! Сьогодні 26 квітня – день початку відліку Чорнобильської епохи.

(Звучать дзвони)

Вчитель фізик.   26 квітня… Це - траурна дата,

                             Не забудуть ні Прип’ять його ні Чорнобиль,

                             Як на всю Україну четвертий реактор

                             Чорним вибухом атомні скинув хвороби.

                              Там цвітуть просто з листя кульбаби-мутанти

                              Вже Чорнобильські хмари сягнули й до Бога!

                              Ми тепер на землі своїй всі арештанти…

( Дзвони звучать тихіше )

Вчитель географ.     Дзвони пам’яті – ці дзвони, як крик, як застереження, як  тривожне нагадування про минуле. Чорнобиль став німим докором минулого і болючою пересторогою для майбутніх поколінь.

Учень.   Сьогодні 26 квітня. В цей день, 26 квітня 1986 року над Україною спалахнула “ чорна зірка Полин”.

     В цей день 25 років тому наша планета здригнулася від Чорнобильського вибуху. І на долю українського народу, що здавалося, пройшов вже всіма колами пекла, випало ще одне жорстоке випробування. Нечуване, небачене, невідоме і самій матінці історії.

Вчитель фізик.   З нами на уроці сьогодні люди, які в ті весняні дні 1986 року боролися з розбурханим атомом.

(Представлення чорнобильців-ліквідаторів, вручення квітів).

        

Учень.    Засохли ялини і клени,

               Змертвіли берези, дуби…

               Таке на Поліссі зеленім

               Чорнобиля атом зробив

                І мови людської не чути,

                Не в’ється над хатами дим,

                Стоять села дротом закуті –

                Все стало пустим і німим.

Учень.      Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітнуть і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами.

Учень.  Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною виразкою на лоні природи, закарбується в серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, облаштовані місця, могили своїх батьків.

Учень.       Сьогодні ми кажемо, що від аварії на ЧАЕС постраждали 3.2 млн. чоловік, серед них – понад 1 млн. дітей, і водночас розуміємо, що трагедія зачепила долю кожного українця, сколихнула життєве дерево п’ятидесятимільйонного народу.

Учень.      Тоді ми ще не вірили в громи.

                 Життя завмерло раптом істуканом

                 Так Бог судив, щоб очі возвели

                  І небо вже не синє, а булане.

Учень.      І стали ми на землю коліньми,

                 Прощалися, як з матір’ю з землею.

                 У квітні квіти падали грудьми,

                 На сивий попіл спаленого глею.

Учень.      Дуби беріз востаннє обняли.

                 Побігли люди… Чи ж дубам побігти?

                 Жить без людей не стали, не змогли

                 Так і посохли, заломивши лікті…

Учень.      Дорога – чорна нитка поміж нас.

                  В холоднім серці чи знайдуться сили?

                  Не виконали “Виїхать!” наказ

                  Лише самотні батьківські могили.

Учень.       Боюсь очей дитячих сивини,

                   Боюсь живий померти в них і жити.

                   Мені пробачте, діточки, сини,

                   Що я не зміг вас, квіти, захистити.

Учень.       Шумлять в душі дуби і явори…

                   За що ж ми так покарані, древляни,

                   Що сиротами носим прапор

                   І попелом лікуєм серця рани?

Учень.        За те, що може віри відреклися?

                   Що скинули богів в Дніпрові хвилі?

                   І ходить помста, як підступна рись,

                   І ми, ізгої, - прокляті, безсилі…

Учень.        Мій біль затерп, зчорнів до німоти,

                    Стиснули день чорнобильські долоні.

                    Якщо я грішний, земле, то прости,

                    Та дітям не лишай квітки іонні.

Вчитель географ.          Першими жертвами катастрофи стали атомники й пожежники, які були в нічній зміні станції. Потім, число тих, які замінили їх, пішло на тисячі і сягнуло 600 тисяч.

    Вони заглянули в безодню, яка могла стати їхнім і нашим кінцем. Тяжка праця і подвиг, горе й звитяга – все змішалось у пекельному вогні ядерної стихії.

Вчитель фізик.         В перші хвилини після вибуху не розуміли, що сталося. Пожежники з Чорнобиля ставили свої машини довкола палаючого реактора і без захисного одягу, голіруч шлангами лили воду в розжарене черево атомного монстра. Вода ця миттю розкладалася на кисень і водень, що ще більше виносило радіацію назовні. Після вибуху всю вимірювальну апаратуру на ЧАЕС зашкалило. Один з лікарів, що чергував у цю ніч у Прип’яті згадує:

Вчитель географ.       “…Недалеко АЕС стояла варта. Питають:”Куди ідете? – На пожежу. – А чому без спецодягу? – А звідки я знаю, що спецодяг буде потрібний? Ніхто не попередив. У самім халаті був. Рівень радіації був скажений: 15-20 хвилин біля полум’я – і пожежник готовий. У багатьох був психічний розлад. Усі вони скаржилися на головний біль. Біль був такий, що двометровий парубок, б’ючись головою об стіну, каже: ”Мені так легше, менше болить голова.”

Учень.      Ціною життя і здоров’я  українські пожежники, військові, працівники станції врятували світ від подальшого розростання лиха, яке загрожувало всьому людству.

                 Слава про героїв Чорнобиля облетіла весь світ, адже їхній подвиг торкався долі кожного мешканця планети  Земля.

Вчитель фізик.     За 20 кілометрів від Москви на Митинському цвинтарі поховано 23 українці. Серед них: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Володимир Тишура, Микола Ващук, Володимир Ігнатенко, Микола Титенок - пожежники, які першими згоріли в атомному пеклі, а могилою для старшого оператора машинного залу станції Валерія Ходемчука став четвертий реактор ЧАЕС.  

Вчитель географ.  Хлопчики мужні, синочки, воїни честі!

                               Ваша смерть відмінила тисячі може смертей.        

                               Ви ступили в огонь і стояли, як ті, що в Бресті.          

                               В чорні дні Вітчизняної…Нині ваш красний день!

                               Руки ваших батьків цілує вся Україна,       

                               Серце ваших батьків цілує вся Білорусь.

                               Перед подвигом вашим схиляється вся країна,

                               Перед вашими дітьми вогнем сльози обпалюсь.

Учень.        Вічна їм пам’ять, тим, хто загинув, і непроминальна вдячність та доземний уклін тим, хто вижив і донині несе в собі жахливі карби ядерного удару.

Учень.             Вибух, що стався 26 квітня 1986 року, ось уже 16 літ не втихає у нашій свідомості і відлунюватиме у житті прийдешніх поколінь. Причому не лише в пам’яті нащадків. Чорнобильський “вірус” увійшов у гени народу.

Учень.             Брід чорного лиха приречений перейти кожен із нас. І якщо це нам дається легшою ціною, то не забуваймо тих, хто сплатив нашу частку власним життям і здоров’ям.

     Схилімо ж голови перед лицарями, котрі у відсвітах вогню Чорнобиля назавжди увійшли у безсмертя!

( Удари метронома, хвилина мовчання).

            

Учень.    Спливатимуть роки, поволі стиратимуться сліди Чорнобильської катастрофи, але історики, вчені-дослідники ще не раз повертатимуться до подій весни 1986 року.

    І ми, хто є і хто пребуде у цьому світі вертатимемо пам’яттю до тієї вогненої ночі.

Учень.        26 квітня!

                   Люди не простіть!

                    Атомне століття раною горить.

                    Кличе кожне серце стати з злом на прю,

                    Щоб зустріли внуки вранішню зорю!

Учень.         Чорнобильська трагедія стала тим непроминальним явищем, зміст і причини якого кожне нове покоління осмислюватиме по-своєму. Осмислюватиме з висоти свого дня і з “ “низин” кінця ХХ сторіччя.

Вчитель фізик.      Скінчилося ХХ “атомне століття”. Підросло нове покоління. Покоління тих, чиї перші кроки на рідній землі були осяяні багряними сполохами над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Покоління тих, хто у першому своєму крику при народженні, захлебнувся радіоактивним пилом Чорнобиля. Покоління тих, хто все своє життя може служити наочним посібником у дослідженнях про вплив екологічних катастроф на людський організм.

Вчитель географ.         І хоч у вашій пам’яті не збереглися враження про події 25 річної давності, пам’ять про 26 квітня 1986 року повинна жити і серед вас. Бо саме пам’ять є рушієм людського поступу й оберегом найвищих моральних цінностей.

Вчитель фізик.         “КРИК ЧОРНОБИЛЯ”.

                   В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери.

                   Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ.

                   Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники Гейгера”,

                   Не роки обіцяють, а числа рокованих доз.

                   І шаманської ночі безокого, чорного місяця,

                   Коли землю, як саван, загорне вологий туман,

                   На задалених цвинтарях в небо обвуглене світяться

                   Сизо-цинковим одсвітом горбики чорнобилян.

                   Так оглухло і тоскно. І так одиноко- пустельно.

                   Тільки раптом із ночі дитям заголосить сова.

                   Тільки Діва Пречиста із профілем Ліни Костенко

                   У простудженій церкві собою маля зігріва.

                   Тільки тіні шістьох, спопелілих за всіх у четвертім,

                   Припадають до вікон, волають устами біди.

  •  Та озвітеся ж,  люди! Якщо ви забули про мертвих,

То живим постраждальцям подайте хоч кухоль води!

Бо ніщо не забудеться: ані імення, ні дати.

Ми – не тіні. Ми – душі, віднині вовік молоді.

І коли небеса возвістують годину відплати,

Ми посвідчимо вашу байдужість на Страшнім Суді!

                                                 ( Борис Олійник )   

Вчитель географ. Очевидно, що ця “зоря Полин” послана нам усім, як грізне попередження – опам’ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації, зробити поки не пізно висновки.

(Звучать дзвони)

Вчитель фізик.         Дзвони Чорнобиля – це не прощальний дзвін, це – набат, це – заклик: “ Люди не будьте байдужими, жорстокими. Пам’ятайте – чужого горя не буває.” Якщо цього не пам’ятати наступного разу дзвін битиме по нас.

Вчитель  географ.      Народе мій, сильніше бий на сполох!

                                      Хай дзвін гуде по всіх усюдах нині,

                                      Чорнобиля неумолимий молох                                               

                                       З’їда живцем людей на Україні.

                                               Він наступа, незнаний досі ворог –

                                       Оце і є Антихриста прихід,

                                       І він бере в заручники наш рід…,

                                       Народе мій, сильніше бий на сполох”

Учень.                            За днями дні – минув повільно рік,

                                        За днями дні – шістнадцяти немає.

                                        Нехай же лихо наше проминає

                                        І  в світі не повториться!

Учень.                            Хай стане мир міцнішим у сто крат,

                                       Хай над землею чисте небо буде.

                                       Чорнобиль – попередження, набат,

                                       Його уроків людство не забуде.        

Частина друга

“ Зустріч за круглим столом “

Вчитель фізик. І саме в цей день, день памяті жертв Чорнобильської трагедії, ми пропонуємо всім присутнім прийняти участь в обговоренні питання: “ Світ – найвеличніший храм, в якому людина – спаситель життя на Землі “.

Вчитель географ. Так, саме вам і вашим нащадкам належить роль спасителя життя, бо як сказав видатний еколог Микола Реймерс: “ Якщо природа зміниться настільки, що стане заперечувати суть виду "людина розумна “, ніщо не вбереже її від долі динозаврів”.

Вчитель фізик. Тож пропонуємо вам приміряти до себе ролі із дорослого життя:

  •  вчених-ядерників,
  •  вчених екологів,
  •  вчених-біологів,
  •  медиків,
  •  енергетиків-ядерників,

спробувати себе в ролі політиків, законотворців, журналістів, діячів громадських організацій на зустрічі зі круглим столом: “Світ – найвеличніший храм, в якому людина – спаситель життя на Землі “

Вчитель географ. В останній період людина виступає як могутня геологічна сила, що змінює стан екосфери, всієї планети. Масштаби людської діяльності вражають своїми розмірами. І на превеликий жаль, ця діяльність переважно негативно впливає на природу.

Вчитель фізик.  Видобуваючи щорічно понад 10 млрд.т. гірських порід з земних надр, ми тисячами свердловин, шахт порушуємо земну поверхню, послаблюємо міцність верхньої частини земної кори й до невпізнання змінюємо її вигляд кар’єрами, териконами, звалищами.

Вчитель географ. Саме через людську діяльність на планеті зникло 150 видів ссавців. До 1990року на Землі зникло близько 1тисячі видів рослин і тварин.

   Людство винищило ліси на величезній площі, скоротивши їх більш ніж удвічі. І в той час, тільки від автотранспорту а атмосферу щорічно  надходить 2млн.т. окису та двоокису вуглецю.

    Щодня на планеті 480 ядерних заводів виробляють все більше радіоактивної отрути. За оцінкою екологів – людство знаходиться на шляху самознищення.

Вчитель фізик.  Чому ж сталося таке становище в світі? До яких наслідків це веде? Чи є вихід з тієї кризи, яку переживає людство? Чи має воно шанс на виживання?

Учень.  На відміну від усіх інших організмів людина не пристосовується до природи, а ніби відокремлює себе від неї. Знаряддя праці, житло, вогонь, одяг – все це ті прийоми за допомогою яких вона відгороджується від навколишнього середовища, створює своє власне середовище. Тому людині не потрібно змінювати свій організм, її фізична еволюція практично зупинилася. Зберігаючи своє внутрішнє середовище, людина в дедалі більших масштабах змінює середовище зовнішнє, і для цього потребує все більше, більше ресурсів та енергії. Найзручнішою для використання є електрична енергія. 16% усієї електроенергії світу виробляється атомними електростанціями світу.

Вчені-ядерники. Про відкриття перших АЕС. Першу АЕС було введено в дію в Обнінську під Москвою в 1954 році. Потужність її становить 5000 кВт.

    Для того, щоб правильно відповісти про доцільність використання АЕС, згадаймо, що ці установки з’явилися з надр військово-прмислового комплексу. Коли зясувалося, що виробництво плутонію супроводжується виділенням великої кількості теплоти, було вирішено використати цю теплоту для одержання електроенергії.

Енергетик І.     Електроенергетика – основа розвитку економіки будь-якої держави. Україна спроможна виробляти близько 300 млрд.кВт/год електроенергії на рік. В останні десятиліття швидкими темпами розвивалась атомна енергетика. Як правило, атомні  електростанції споруджують в районах з дефіцитом паливних ресурсів. На території України збудовані Чорнобильська, Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська, Запорізька АЕС (показують їх на карті ). Вони виробляють близько 45% електроенергії. Одна із швидких темпів розвитку атомної енергетики полягає в можливості використання високої енергоємності ядерного палива порівняно з іншими його видами.

Енергетик ІІ.     АЕС, на відміну від ТЕС,

     не спалює атмосферний кисень;

     майже не забруднює атмосферу;

     АЕС використовує мало “ “ пального “ порівняно з ТЕС ( добові витрати мазуту не ТЕС потужністю 2 млн. кВт – 8,3 тис.т, вугілля – 10 тис.т, урану – 180 кг);

    Електроенергія, що виробляється на АЕС, дешевша тієї, що виробляють ТЕС.          

Екологи.       Ви доводите, що АЕС начебто менше забруднюють навколишнє середовище, тобто вони екологічно чистіші. Але наслідки жахливої катастрофи на Чорнобильській АЕС спростовують ці аргументи.

    По-перше, було розвіяно міф про дешевизну атомної енергетики. Так, вартість кіловата енергії на АЕС колишнього СРСР, була за даними Мінатоменерго, утричі меншою, ніж у розвинутих країнах Заходу, насправді виявилась набагато вищою. Проектувальники АЕС свідомо не включили у вартість “атомного” кіловата такі витрати, як переробка і поховання радіоактивних відходів, а це, за оцінками фахівців, становить понад 75% вартості всього паливного циклу.

Еколог ІІ. Звичайно, безглуздо говорити про “дешевизну” АЕС, обраховуючи вартість ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. На думку німецьких фахівців, “ атомна енергія дешева лише там, де безпека стоїть на другому місці, й доти, поки людство мириться з тим, що його сьогоднішнє марнотратне ставлення до електроенергії загрожує майбутнім поколінням пекельним радіоактивним жахом”.

Еколог ІІІ.      По-друге, і це найголовніше, атомна енергетика настільки згубно впливає на біосферу, настільки забруднює навколишнє середовище, що відстоювати цей спосіб одержання енергії нині абсолютно неприпустимо.

      Забруднення починається ще на стадії добування сировини, тобто на уранових рудниках. Внаслідок добування уранової руди залишаються величезні відвали пустих порід. Ці величезні відвали тривалий час вважалися, як і багато чого іншого в атомному господарстві, безпечними, й американські будівельні фірми використовували їх як наповнювач бетону під час спорудження будинків. І лише тоді, коли стало відомо, що радон спричинює захворювання на рак легенів, довелося здійснити дорогу програму зносу тисяч будинків, зведених з радіоактивного бетону.

Еколог ІУ.     Кількість радіоактивних відходів зростає на стадії збагачення уранової руди. Наприкінці цієї стадії ядерного енергетичного циклу виготовляються спеціальні паливні елементи – твели (тепловиділяючі елементи ). Оскільки відпрацьовані твели надзвичайно радіоактивні, й їх неможливо перевозити, вони занурюються в спеціальний басейн на території АЕС, де знаходяться кілька років, поки їхня радіоактивність не знизиться до такого рівня, щоб їх можна було ( в спеціальних контейнерах, спеціальними поїздами ) перевезти на завод по регенерації ядерного палива. Годі й говорити, що процес транспортування відпрацьованих твелів, як й інших радіоактивних речовин, дуже небезпечний, особливо на залізницях колишнього СРСР. Аварія такого поїзда може призвести до згубних наслідків для цілої території.

Журналіст.       Прихильники атомної енергетики твердять, що великою перевагою АЕС є те, що відпрацьоване паливо можна повторно переробити й знову використовувати в реакторах - і так нібито безконечно. Яка ваша думка з цього приводу?

Вчений – ядерник.      Насправді радіоактивний кругообіг ще дужче загострює найбільшу проблему ядерної енергетики, а саме – проблему радіоактивних відходів. Справа в тому, що сучасні технології дозволяють вилучити із “спалених” твелів максимум 2% горючого матеріалу – урану-235 і плутонію. Вже після другого такого циклу регенерації залишки палива насичуються великою кількістю сторонніх ізотопів і продуктів розщеплення, через що неможливо знову використовувати їх у реакторі.

Вчений – ядерник ІІ.     Проблема полягає не лише в тривалому зберіганні радіоактивних відходів, які накопичуються в результаті роботи АЕС. Самі АЕС через 25 – 30 років стають настільки радіоактивними, що їх потрібно демонтувати або консервувати (на сотні років ). Радіацією уражується все: будинки, апаратура, ємкості, транспортні засоби тощо. Отже, над АЕС треба споруджувати саркофаги й обслуговувати їх сотні років, або демонтувати АЕС і десь захороняти ці гори радіоактивного обладнання й матеріалів. А на захоронення лише одного реактора потрібно близько 40 га землі.

Журналіст.     Радіоактивні матеріали мають таку особливість: все, що стикається з ними, теж стає радіоактивним. “ Немає жодного іншого енергоносія, пише німецький вчений Е.Гауль, використання якого залишало б хоч би приблизно стільки відходів, скільки дає ядерна енергія, й немає таких відходів, які за ступенем небезпечності хоча б віддалено нагадували продукти розщеплення”. Що ви думаєте з цього приводу?

Еколог.      Штучний елемент плутоній, який накопичують реактори АЕС, - найбільш токсична речовина, створена людиною. Встановлено, що одного фунта плутонію достатньо, щоб викликати смертельне захворювання на рак легенів у 10 млрд. людей! А його нині накопичено в боєголовках “атомних” держав тисячі тонн! Крім того, невідомо, яка кількість плутонію переноситься з місця на місце в складі радіоактивних відходів, викидається на звалища, а також у довкілля внаслідок аварій на АЕС. Велику небезпеку становить плутоній, що, може забруднити навколишнє середовище через аварію на транспорті, та, можливо, ще більшу, якщо потрапить до рук терористів-фанатиків внаслідок крадіжки.

Вчений-ядерник.     Ядерники – прихильники АЕС, пропонуємо використати плутоній як ядерне пальне в реакторах на швидких нейтронах.

Еколог.       Проте деякі ваші колеги попереджають, що такі реактори мають підвищену вірогідність різкого виділення енергії і вибуху. В них набагато вищий рівень радіоактивності й більші енергопотоки, а в разі значного витоку радіоактивних речовин значно вища й потенційна небезпека ураження навколишнього середовища. Період піврозпаду плутонію, найнебезпечнішого радіонукліду, перевищує 20 тисяч років, а накопиченої кількості цієї суперотрути достатньо для вбивства тисяч трильйонів людей.

Вчений –ядерник.    Головна небезпека від плутонію та інших радіоактивних речовин – це невидиме випромінювання  ( радіація ).     

Журналіст.     Нам необхідно памятати про ту небезпеку, якою загрожує так званий мирний атом, коли виходить з-під контролю людини. За 30 років існування АЕС у світі сталися три великі ядерні катастрофи. В 1957 р. в Уїнскейлі ( Великобританія ) мала місце аварія реактора з викидом радіоактивних продуктів поділу. В 1979 році на АЕС “ Трі майл айленд “ у США стався вибух і витекла велика кількість радіоактивної води. І, нарешті, в 1986 р. прогриміла на весь світ катастрофа на Чорнобильській АЕС. Які її наслідки?

Еколог.     Лише за офіційними заниженими даними, внаслідок аварії четвертого блока Чорнобильської АЕС у атмосферу було викинуто 63 кг надзвичайно високорадіоактивних речовин, близько 450 типів радіонуклідів. Особливістю чорнобильської аварії була висока температура ( горів графіт ). Це призвело до того, що в повітря викидався радіоактивний аерозоль – надзвичайно дрібні частки оксидів і карбідів. Вони активно прилипали до поверхні листків рослин, накопичувалися в лісовій підстилці з опалої хвої. Вітер і вода переносять їх з місця на місце. Врешті-решт, вони потрапляють у організми тварин і людей.

Журналіст. Чи можемо ми говорити про вплив радіації на здоровя            

                                                                                                                      людей?

Медик.      Радіація призводить до пригнічення імунної системи людей і тварин. У результаті ускладнюється перебіг таких захворювань, як запалення легень, грип тощо, збільшується смертність від “звичайних захворювань”. Це явище зумовлене накопиченням радіоактивного йоду в щитовидній залозі й змінами її діяльності, що впливає на відділ головного мозку – гіпофіз, який регулює імунні реакції організму. Опромінення (особливо внутрішнє) спричинює також збільшення серцево-судинних і нервових захворювань, знижує народжуваність, підвищує дитячу смертність тощо.   Найстрашнішим в радіації є не лише вплив на здоровя сучасного покоління, а й на нащадків, тобто спадковість.

Журналіст.     Одразу після аварії на ЧАЕС деякі медики розмірковували на сторінках преси про те, що невеликі дози опромінення не шкідливі для організму людини, а навіть корисні. Що, мовляв, до таких доз можна звикнути. Яка ваша думка з цього приводу?

Вчений біолог. Нині більшість радіобіологів вважає, що навіть найменша доза опромінення шкідлива. На думку академіка НАН України Д. Гродзінського, “…якщо й говорити про якесь звикання, то це процес, що вимагає дуже тривалого часу. Цілого еволюційного періоду. І врешті-решт радіація завдає шкоди популяції”.

Медик.     У радіаційній медицині існує поняття “колективна доза опромінення” – сумарне опромінення великих популяційне явище можна порівняти з бомбою уповільненої дії. Справа в тому, що переважна частина генетичних пошкоджень внаслідок такого опромінення має прихований характер ( генетики називають їх прихованими рецесивними мутаціями ). Внаслідок шлюбів між носіями рецесивних мутацій вони починають виявлятися в дітей у вигляді різних генетичних порушень.

Вчений – біолог.      В зонах, забруднених після аварії на ЧАЕС, вже сьогодні спостерігаються масові аномалії у рослин ( гігантизм листя дерев, спотворення деяких рослин до такого стану, що важко визначити їх вид ), народження нежиттєздатних мутантів у тварин ( поросят без очей, лошат з вісьмома кінцівками тощо ).

Журналіст.     Громадськість нашої країни дедалі частіше виступає за припинення будівництва АЕС. Це призведе до зменшення виробництва електроенергії, яка нам так необхідна. Як же нам бути?

Енергетик.     Вихід з даної ситуації ми можемо знайти, використавши альтернативні види енергії.

       ( демонстрування схеми “Альтернативні джерела енергії” )

    Порівняно дешевими та екологічно чистими є електростанції, що використовують енергію Сонця, вітру, морських припливів,, підземного тепла, біоенергетичних технологій ( тобто нетрадиційні види енергії ). В окремих країнах світу вже тривалий час працюють такі електростанції. Це сонячні енергетичні установки (СЕУ), що перетворюють енергію сонячної радіації на теплову й елетричну, вітроенергетисні станції ( ВЕС ), припливні електростанції ( ПЕС ).

Енергетик.     В Україні дослідно-промислова сонячна енергоустановка діє в Криму. Тут працюють і кілька сонячних установок, що забезпечують теплом окремі споруди, наприклад Міжнародний дитячий центр “Артек”. Перша в світі ВЕС потужністю 100 кВт була споруджена поблизу Севастополя у 19991 р. нині в Криму працює вже кілька ВЕС невеликої потужності.

Вчитель фізик.     Люди ще не усвідомили як слід очевидного факту: Земля на якій вони розвинулися до сучасного рівня, - це маленька планета з обмеженими ресурсами, з дуже вразливим режимом. Вона вимагає до себе тим дбайливішого ставлення, чим ширшими стають можливості людини порушити цей режим. Чорнобиль, якраз сильно порушив цей режим. Чому це стало можливим?

Вчений-ядерник.     Причина катастрофи – відсутність культури безпеки, психологічна неготовність людей, забруднення свідомості, низький рівень екологічної освіти. Наука випередила мораль.

Вчитель географ. Нині технічно можливим стало навіть те, що є повним логічним абсурдом: багатократне знищення всього людства. Адже один стратегічний підводний човен має вибуховий потенціал, що дорівнює потенціалу кількох других світових війн.

Учень.     А в 1945 році Олександр Довженко підкреслював:

"Атом розірвано, всесвітній гріх учинено... Які страшні можливості індивідуального терору може нести оцей недобрий винахід...Десь у далекій безмежній блакиті ввижається двоногий злочинець, передвісник фатального акту трагедії людства.”

Еколог. Довкілля - складна систем?.. І страшне лихо трапляється, коли застосовують ядерну зброю.

Війни завжди були екологічним лихом. Але раніше це було лихо        регіонального масштабу, а нині всесвітнього. Після оволодіння ракетною ядерною технікою виникнення сучасної світової війни загрожує повним знищенням усього живого на планеті.

Вчитель-фізик.     Як бачите виникає парадокс: з одного боку
людство повинно обєднати свої зусилля в боротьбі за збереження
довкілля, а з іншого - це ж людство накопичило військовий
потенціал здатний його знищити. Що ви думаєте з цього приводу?

" Зелені " І.     Вчені підрахували, що після обміну ядерними ударами потужністю 5 000 - 10 ОООМт одразу загине від 300млн до 1млрд чоловік, стільки ж буде тяжко поранених, а ті, що залишаться живі, одержать такі дози радіації, що будуть вмирати тяжкою смертю, виникнуть нові хвороби, зміниться клімат на всій планеті, швидко почне деградувати вся біосфера.

"Зелені" II.   Локальний ядерний конфлікт, де б він не відбувся, неминуче спричинить катастрофу глобального масштабу, яка матиме такі наслідки:

• ядерні вибухи й колосальні пожежі призведуть до теплового нагрівання атмосфери, що викличе сильні руйнівні ефекти, зокрема ураганні вітри;

• атмосфера буде забруднена радіоактивними речовинами, які за короткий час, як показала чорнобильська катастрофа, поширяться по всій земній кулі;

• зруйнується від 40 до 60% захисного озонового шару, що викличе різке збільшення ультрафіолетового опромінення поверхні Землі;

• забруднення атмосфери величезною кількістю пилу й сажі внаслідок вибухів і пожеж;

• люди, що вціліють під час ядерних вибухів, поринуть в апокаліпсичний жах ядерної ночі й ядерної зими. Загибель рослинності й тварин, радіоактивне забруднення, вихід з ладу енергетичних систем і зв’язку, ніч і лютий мороз, ураганні вітри викличуть психічний шок, який людство не зможе
пережити.Локальний ядерний конфлікт спричинить глобальну загибель людства, а ймовірно, й усієї біосфери.

"Зелені" III.    Наведемо кілька прикладів негативного впливу
військової діяльності в Україні.

Розташовані поблизу Білої Церкви ( в Узині ) та поблизу Прилук бази  стратегічних  бомбардувальників  надзвичайно  сильно забруднили авіаційним пальним грунти й підземні води в цих місцевостях: воду з колодязів пити не можливо - вона наполовину складається з гасу; нафтопродукти витікають з балочок і ярів. Таке ж становище спостерігається навколо військових аеродромів і ракетних баз поблизу Луцька, Бродів, Червоногруда, ряду сіл на Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині. Військові полігони, стрільбища, станції стеження руйнують чудову українську природу в Медоборах, в Криму ( район Карадагу ) і інших місцях.

Журналіст.   Діалог мовою зброї згубний. Чи є спосіб зменшити
екологічне лихо, заподіяне військовими?

Політик.   Фахівці вважають, що є. Для цього потрібно докласти
багато зусиль і розуму, але вихід можливий. Це,

по-перше, розширення міжнародного співробітництва й досягнення домовленостей про роззброєння, мирне співіснування, повна заборона ядерних випробувань і знищення арсеналів ядерної зброї, скорочення збройних сил до розумного мінімуму, припинення виробництва й заборону всіх видів зброї масового знищення;

по-друге, скорочення військ і озброєнь у найбільш конфліктних районах планети, зменшення кількості військових баз, припинення розробок нових видів озброєнь, у першу чергу психотропних засобів.

Вчитель-географ. Нині, коли небезпека ядерної війни зменшилася, головною проблемою, що стала перед людством, є екологічна ситуація на Землі, загроза руйнування та загибелі біосфери, а отже і самого людства, спричинена його власними діями. Найдалекоглядніші вчені передбачали цю загрозу давно.

Відомий натураліст Жан Батист Ламарк ще в 1820 році писав,
що "...людина засліплена власним егоїзмом, не замислюється над
наслідками своєї діяльності."

Вчитель-фізик. Нині людина оволодіває найбільшими, найпотаємнішими силами природи, і це поставило її перед питанням про саму себе:

- Хто ж вона, людина, яке її місце в світі?

-Які її права і обов’язки, щодо матері природи і самої
себе?

- Чи є межа цих прав?

- Якщо є, то де вона?

(можливі відповіді учасників)

Екологи.   Академік Б. Раушенбах так оцінює нинішню ситуацію: "Головною  причиною численних вад прогресу я назвав би
протиріччя між вже й тепер вражаючою, постійно
зростаючою міццю людини й нашим розумом, який ніби не
встигає за самим собою. Із звичайної практики випливає
правило: сильним рукам потрібна тямуща й обережна голова. А
якщо сила рук незмірна збільшене технікою, то ті вимоги, які
ставляться до голови, зростають
 багаторазово... "

Журналіст.     ( про самообмеження  матеріальних потреб і задоволення своїх духовних запитів, гідних "гомо сапієнс").

"Зелені"        ( про роботу громадських організацій, про Конференцію 1992 р. в Ріо-де-Жанейро ).

Політики,  (про Екологічне законодавство України ).

Вчитель-географ.    Отже, із сказаного всіма вами випливає, що правий був академік В.І.Вернадський: ( Людина вперше реально зрозуміла, що вона - житель планети й може, повинна мислити й діяти в новому аспекті не лише окремої особи, сім"ї або роду, держав або їх союзів, але й планетарному аспекті".

Вчитель-фізик.     Усе згадане змусило людей переосмислити ставлення до природи й почати глибоке вивчення складних взаємозв'язків і процесів в навколишньому середовищі, шукати шляхи гармонізації взаємин людського суспільства та природи. Саме цим й займаються різні громадські екологічні організації.

Та, очевидно, що цього недостатньо. Необхідно, щоб кожен житель планети жив за девізом організації "' Грінпіс ": "Дій - локально, мисли - глобально! 

- посади у дворі дерево, думаючи про очищення атмосфери планети:

- прибери сміттєзвалище, думаючи_про забруднення підземних вод, річок, водойм і т.д.

Вчитель- географ.   В завершення нашої роботи пропонуємо всі ті думки, побажання, що виникли в ході дискусії викласти в Екологічному Маніфесті, показати в ньому зразок поведінки людини з новим екологічним мисленням.

( Всі групи працюють над Маніфестом, звучить легка музика )

Вчитель- географ.  Слово для оголошення Екологічного Маніфесту надається екологам.

Зачитується текст Маніфесту.

      ЕКОЛОГІЧНИЙ МАНІФЕСТ.

                                               Повітря - наш батько.

                                               Вода - мати.

                                               Земля - дім.

                                               Роса - національний скарб...

Настав час усвідомити кожному, що наша Земля - одинока небесна квітка, розташована на вдалій відстані від Сонця.

А ми зриваємо на квітці бомби! Ми прогризаємо її раниму оболонку, стираємо пилок, збиваємо ніжні тичинки лісів.   Птахи і звірі, квіти та дерева закликають людину: вбережи, врятуй, де стоїш, де живеш - на відстані погляду і голосу, хоча б на відстані витягнутої руки! І твій власний простір помножений на мільйони, стане охороняємим простором Вітчизни, помноженим на мільярди - охороняємим простором світу.

   На порозі третього тисячоліття ми усвідомили, що врятуватись і врятувати життя на планеті вже неможливо в одній окремо взятій країні, навіть у самій благонадійній.

   Ідея прикрашення, зцілення, озеленення, очищення Землі повинна стати головною ідеєю, метою існування та національною гордістю кожного народу.

   Ми не хочемо, щоб у ХХІ сторіччі на тризнах і на поминках люди плакали в поминальні чаші, щоб у провулках стояли опріснювачі сліз... З однієї зернини можна виростити хлібне поле, але з краплі води море не виростиш. Вже в цьому столітті потрібно проголосити воду святинею.

   Настав час розробити нову категорію прав - ПРАВА ТВАРИН, ПТАХІВ, ДЕРЕВ, КВІТІВ. ПРАВА ПРИРОДИ.

   Нове екологічне мислення - це хлопчик ХХІ сторіччя, який побачив масляні плями на річці і, не знайшовши поблизу людей, виловлює плями своєю білою сорочкою.

   Тільки таке усвідомлення може врятувати нас, реставрувати блакитне небо, зелені луки і ліси, відмити хмаринки, повернути забуту свіжість нашим містам, відродити радісні аромати трав і живої води.

   Ми віримо - настане час, коли країни будуть пишатися не заводами, не задимленими горизонтами, а своїм свіжим листям, росою і нічною прохолодою, пахощами своїх туманів і освіжаючих боліт.

   Ми віримо, що школярі будуть писати по складам:

                     ПОВІТРЯ наш БАТЬКО

                          ВОДА - МАТИ

                           ЗЕМЛЯ - ДІМ

             РОСА - НАЦІОНАЛЬНИЙ СКАРБ.

Журналіст.       Пропонуємо даний документ опублікувати в місцевій пресі - районній газеті " Зоря ).

Вчитель-фізик.    Наша робота завершується. Дякуємо всім за плідну і, сподіваємося не даремну працю. На завершення хочеться знову звернутися до відомого еколога Миколи Реймерса:  Ми повинні піти шляхом Христа перш, ніж стверджувати екологічну віру в життя довкілля, підготувати її апостолів.

Думається, що сьогодні ви зробили перший крок по цій стежці.

Вчитель- географ.       Останню крапку в сьогоднішній зустрічі хочеться поставити попередженням миколаївського поета Валерія Бойченка:

Ти смійся, світе, - так нечасто

Смієшся ти у далині,

Де полігони мускулясті

Все крешуть гуркоти й вогні.

Сміється молода тополя -
Студентка юна і струнка
На тлі отруєного поля,
На тлі засохлого  струмка!

Сміється дзеркало лиману,
Пускає зайчики до хмар,
Де глинозем
ного туману
Вже червоніє перегар.

Ти смійся, світе, над собою,
Ти щирим сміхом багатій,
Лише над власною судьбою
Не пересмійся, світе мій.

Вчитель-фізик.   Чи має хтось якісь зауваження, пропозиції?
Вчитель-географ. До побачення! Дякуємо за роботу!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5347. Работа с базами данных в MS EXCEL 55.5 KB
  Работа с базами данных в MSEXCEL Цель: Приобрести навыки использования встроенных функций МS Ехсеl для работы со списками. Краткая теория Информационная технология обработки данных в информационных системах предполагает их хранение и обработку...
5348. Информационная технология поиска решения 89 KB
  Информационная технология поиска решения Цель работы: ознакомиться со средствами поиска решения MS Excel на примере задач линейного программирования. Краткая теория Методы линейного программирования эффективно используются для решения задач опт...
5349. Частотный анализ в среде MS Excel 108 KB
  Частотный анализ в среде MS Excel Цель работы: Приобрести навыки решения задач частотного анализа с помощью функции рабочего листа анализа MS Excel. Краткая теория При анализе экономических показателей часто возникает вопрос, как часто вст...
5350. Кензо Тангэ. Жизнь и творчество 155.5 KB
  Едва ли не известнейшим именем в японской архитектуре является Кензо Тангэ. Кендзо Танге родился 4 ноября 1913 года в городе Имабари (префектура Эхимэ на острове Сикоку). Школьные годы его прошли в Хиросиме. На архитектурный факультет Токийского уни...
5351. Анализ системы управления документооборотом в органах местного самоуправления 226.5 KB
  Документационное обеспечение управления (делопроизводство) – важнейшая функция в деятельности любой организации, учреждения, предприятия. Сегодня совершенствование управления производственно-хозяйственными системами, повышение уровня о...
5352. Машины для уплотнения грунтов 26.79 KB
  Машины для уплотнения грунтов Свежеуложенный грунт в земляном сооружении должен быть уплотнен во избежание самопроизвольного изменения геометрической формы и просадок. Для понижения водопроницаемости земляного сооружения применяют искусственное упло...
5353. Работа со списками в MS EXCEL. Консолидация данных 39 KB
  Работа со списками в MS EXCEL. Консолидация данных Цель: Приобрести навыки консолидации данных в среде MS Excel. Краткая теория Цель работы: Получить навыки вычислений и подведения итогов в MS Excel для различных диапазонов с помощью процедуры ...
5354. Разработка системы автоматического регулирования (САР) 416.5 KB
  Целью данной курсовой работы является разработка системы автоматического регулирования (САР) натяжения материала технологической линии по производству и обработке ленточных и нитевидных материалов. Протягивание материала в рассматриваемой...
5355. Информационная технология таблицы подстановки 104 KB
  Информационная технология таблицы подстановки Цель работы: приобретение навыков решения задач анализа с ограниченным числом одновременно изменяемых параметров модели средствами MSExcel. Краткая теория На практике часто возникает необходимость ...