56286

Мово моя українська, батьківська, материнська. Родинне свято

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Показати барвистість, красу рідної мови,її мелодійність. Розвивати навички виразного та інтонаційного мовлення, увагу, мислення, пізнавальний інтерес до мови своїх батьків. Виховувати любов до рідної мови, краю, де ти народився, шанобливе ставлення до усної народної творчості свого народу, його традицій.

Украинкский

2014-04-03

142 KB

3 чел.

Чаплинська державна  адміністрація

Відділ освіти

Першокостянтинівська ЗОШ IIII ступенів

Родинне  свято

Мово  моя українська,

батьківська, материнська

Вчитель: Перекрестестенко В.А.


Тема.Мово моя українська,батьківська,материнська

Мета.Показати барвистість, красу рідної мови,її мелодійність.

Розвивати навички виразного та інтонаційного мовлення,увагу,мислення,пізнавальний інтерес до мови своїх батьків.

Виховувати любов до рідної мови, краю, де ти народився,шанобливе ставлення до усної народної творчості свого народу, його традицій.

Обладнання: клас святково прибраний в стилі української  світлиці,схеми,прислів*я,костюми для дітей.

Форма проведення: свято – змагання.                                                           

Хід свята

Добрий день,шановні  друзі!

Ми зустрілись в тіснім  крузі

Слухать  диво  калинове –

Рідне українське слово.

Вчитель.Шановні гості, батьки,діти. Сьогодні у нас родинне свято,присвячене нашій рідній мові.Для кожного  народу дорога його рідна мова, а нам найдорожча українська.Наша мова співуча, мелодійна,багата.До кожного з нас вона приходить ніжною,заспокійливою колисковою,маминою піснею,татовим віршиком,бабусиною казочкою,дідусевою бувальщиною.

( Заходять діти в українських костюмах)

1 –  й  учень. Мальовнича земля українська

З самої сивої давнини

Хлібом – сіллю для друзів привітна.

Славна родом наших дідів.

2 – й  учень.На щиру розмову  зібрались ми з вами

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А ще – татусям, дідусям і бабусям,

Братам і сестричкам.

Я всім вам вклоняюсь,

Бо ви того варті!

Ми любимо вас!

Це свято –сюрприз вам,

Кохані від нас!

3 – й учень.Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято,

Спасибі вам,що ви прийшли

На це родинне свято.

Вчитель.Наші діти підросли,стали розумнішими,набули нових знань і готові їх сьогодні продемонструвати.А допомагати їм у цьому будуть їхні рідненькі матусі та татусі.

( Діти і батьки стають в коло,тримаючись за руки,діляться на команди).

- Мати й батько –найрідніші, найближчі кожному з нас люди.А головною берегинею родини  завжди була, є і залишається мама.Мама – всьому початок.Від неї ми одержуємо життя.Вона вчить нас рідної мови, звичаїв свого народу. Ми  відчуваємо її теплоту з перших хвилин нашого життя,її ніжність звучить у колискових  піснях.

- Мово рідна! Колискова

Материнська ніжна мово!

Мова сили й простоти, -

Гей,яка ж прекрасна Ти!

1 –й  конкурс «Колискова пісня».(Учасники –мами).

4-  й  учень. Говорить мати

Усі мовчать – щось мати каже,

Цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

З любові,що в душі жива.

Зійшлися діти всі до хати,

Де хліб,як доля, на столі …

Усі мовчать: говорить мати

Вустами неба і землі.

( Діти виконують пісню «Чорнобривці»).

Вчитель. – У народі кажуть: «Який дуб, такий тин, який батько, такий син».А чи знаєте ви, що батько завжди був головою сім*ї. Від батька починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися,до нього зверталися за допомогою.

5 – й  учень. Дорогий, хороший, любий тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший,любий тату!

Як чудово, що у нас є ти!

6 –  й учень. Якщо мені важко – до тата я йду,

Розвяже він швидко проблему мою.

А ще допоможе писати уроки.

Не буде у нього зі мною мороки.

2 – й конкурс «Доповни прислівя». (Учасники – татусі).

Не навчив  батько, не навчить ….

Шануй  батька й неньку,буде тобі ….

Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам ….

Діти батька не ….

Таткова хата усім ….

  •  Завдання дітям: пояснити,як ви розумієте зміст прислівїв.

3 – й конкурс «Весела естафета».

- Угадай казку (команди по черзі імітують епізоди казок, друга команда повинна відгадати).

4 –й конкурс «Чи  уважний мій татусь?».

  •  Послухайте віршик.Відповідайте швидко, не замислюючись.

Кожен з вас, звичайно, знає                     летить – летить пташка? -...

Хто під хмарами літає.                               Летить – летить комашка? - …

Тож швиденько говоріть!                           летить – летить коса? -…

Хто летить, хто не летить.                           летить – летить оса? -…

Летить – летить літак? –Так!                             летить – летить ворона? -…

   Летить – летить їжак? – Не так!                            летить – летить корона

Летить – летить лисиця? -…  .                          летить – летить стріла? - …                                летить – летить синиця? - ….                              летить – летить бджола? - …

Летить – летить трава? -….                                летить – летить хата? - …

Летить – летить сова? - ….                                 летить – летить тато? -….

- Інсценізація  оповідання Андрія М’ястківського «Наш рід».

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок,чорнобривці,сині волошки.

  •  Що це буде,нене? – питає Андрійко.
  •  Українська святкова сорочечка для тебе.
  •  Чому українська? – допитується Андрійко.
  •  Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти - маленький українець.
  •  А ти,мамо?
  •  І я українка, і татко,й бабуся,й дідусь. Ми всі українського роду. І любимо нашу землю,нашу мову.  …

(Звучить пісня  на сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди «Пісня про рушник»).

Рідна мати моя,ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник  вишиваний на щастя дала.

          І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

          І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

 Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов* їні  гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

              Я візьму той рушник,простелю,наче долю,

              В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

              І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

              І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука,й твоя материнська любов.

Вчитель. – Діти,а чи знаєте ви ,від чийого  роду – племені  починається ваш рід?

Не може бути справжньою родина без найстарших її членів, тобто бабусь і дідусів.

7 – й учень.Моя  сім*я

Тато, мама, брат і я –

Це не вся моя сім*я.

Я ще маю два діди

І оба без бороди.

Я ще маю дві бабусі

І Обі вони Ганусі.

            Два діди і дві бабусі –

Найріднісінькі  ріднусі.

Їх шаную,їх люблю я,

Як приходять,всіх цілую.

8- й учень. На околиці села,

Як мовиться в казці,

Жив веселий дід Хома

І баба Параска.

Біля  хати у садку

Діти гомоніли,

Розважалися малі,

А старі раділи.

9– й учень.Дід учив гончарювати,

На сопілці грати,

Баба вчила вишивати

І пісні співати.

Ой цікаві ж для малят

Ці часи дозвілля.

Скоромовки  і казки,

Загадки й прислів*я.

  •  Вчитель. – Хтось говорить чітко,скоро,

Виявляє вміння;

Той говорить, наче в нього

Повний рот каміння.

Щоб язик наш був слухняним,

Говорить вмів ловко,

Покажи і підкажи нам,

Мудра скоромовко!

5 –й конкурс  скоромовок. (Проводять бабусі).

  •  Ходить  квочка  коло  кілочка,

Водить діток коло квіток.

Квочка каже: - Квок, Квок,

Ось золотий кілок!

  •  Стріла якось скоромовка

На місточку злого вовка.

Скоромовить вовк почав –

Ледь язик не поламав!

Бо ж була це скоромовка

Для Івася – не для вовка.

(Виконується пісенька – танок «Бабуся та онуки»).

Ой гоп – чики – чики!

Мої хлоп – чики – чики!

Розстрибалися в кімнаті,

Нумо, годі, малята!

Ой гоп - скоки –скоки.

Узялися ми у боки.

Вибиваєм у таночку,

Аж змокріли чубочки.

Ой бабусю не сварись –

Краще з нами веселись.

Ой гоп –чуки –чуки!

І бабуся,і онуки,

І здорові, і веселі

Веселяться у оселі.

Ой чуки – чуки!

Ми бабусині онуки.

Дуже весело співати

Нумо всім танцювати!

Вчитель. - У кожного з вас є дідусь. Ви дуже любите їх. Адже вони можуть розповісти, показати дуже багато цікавого.

9 – й учень. «Мій дідусь»

Мій дідусь старенький,

Як голуб, сивенький.

По садочку ходить,

Онученька водить.

Онученька водить

І йому говорить:

Люби свою землю

Дуже – дуже древню.

По садочку ходить

І йому говорить:

Люби свою родину

І свою Вкраїну.

  •  Дідусь … Ця людина в нашому житті завжди викликає повагу.
  •  Дідусь – це ходяча енциклопедія. І саме дідусь уміє так влучно і дотепно пожартувати.

(Гуморески від дідусів)

1.Павло Глазовий «Найкраща мова»

Йде синок до школи вперше,

Пита батька мати:

  •  Якій мові ми синочка

Будемо навчати,

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

  •  Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші.

2.«Кухлик»

Дід приїхав із села.

Ходить по крамниці,

Має гроші й не мина

Жодної крамниці.

Попрохав  він: - Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця: - Што?Чєво?

Я не понімаю.

  •  Кухлик, люба,покажіть,

Той, що збоку смужка.

Да какой же «кухлик» здесь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

  •  На Вкраїні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

  •  У мєня єсть свій язик,

Нікчему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

  •  Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має,бідна,язика

І не знає мови.

10 – й учень. Вірш «Українець»

Я – не просто українець!

Я – великий патріот!

Я люблю,як тата й маму,

Український весь народ!

Буду сонечком радіти.

Землю скривдити не дам.

Буду світ увесь любити.

І рости на радість вам.

11 – й учень. Вірш «Українка»

Я,маленька українка,

Віночок сплітаю.

І про рідну Україну

Пісеньку співаю:

  •  О, матусю – Україно,

Ти для мене – небо!

Як надійно,як спокійно

На руках у тебе!...

 

(Звучить пісня «Любіть рідну мову»,сл. Ф. Пантова, муз.М.  Ведмедері )

Мова – краса спілкування.

Мова – як сонце сяє.

Мова – то предків надбання.

Мова –багатство моє.

Мова – то чиста криниця

Де б*є,мов сльоза,джерело.

Мова – це наша світлиця.

Вона як добірне зерно.( 2 р.)

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір любіть!(2 р.)

12 –й учень.

Не цурайтесь,люди, мови,

Не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу.

( Усі разом)

Мати, мова, Україна –

От і вся моя родина.

Україна, мати, мова –

Три джерельні вічні слова.

Україна, мова, мати –

Нас повік не роз*єднати.

Вчитель.- Наше родинне свято підійшло до кінця.

А в родині зайвих не бувало зроду,

Тут поруч всі – і сиві, і малі,

І без родини не бува народу,

Як не буває неба без землі,

За сина батько і сестра за брата,

В одній родині села і міста,

Бо в нас у всіх одна країна – мати –

Наша Україна золота.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34549. Мифологизация повествования в произведениях Джойса 15.31 KB
  Сначала Джойс видел главную задачу искусства в познании истины и выражении истины через красоту а постепенно он приходит к мысли о том что красота выше истины он замечает что художник привносит красоту в мир все важнее для него формы. Джойс еще пишет что миф развернутый символ. Джойс движется от символа к мифу.
34550. Проблема художественной традиции в эстетике Т.С.Элиота 17.42 KB
  В собственном художественном творчестве Элиот стремился устранить расхождение между чувственным и интеллектуальным началом достигая синтеза с целью вернуть весомость поэтическому слову обесценившемуся изза романтической декламации. Элиот как поэт и в меньшей степени как драматург добившийся наиболее значительных высот в жанре стихотворной драмы со сложными этическими коллизиями Убийство в соборе 1935 предстает художником воплотившим типичные особенности мирочувствования и умонастроений своей катастрофической эпохи. В сознании...
34551. Проблематика и построение книги Рида Десять... 17.37 KB
  Революции. Ему важно понять суть революции. Он пишет о чужой революции но предельно заинтересованно и страстно. Десять дней которые потрясли мир книга американского журналистаДжона Рида об Октябрьской революции 1917 года в России свидетелем которой он был сам.
34552. Развитие жанра соц. романа в творчестве Д. Стейнбека 18.54 KB
  Размыкает рамки семьи. Семьи несут в себе боль страдания и надежды обездоленных и незащищенных простых арендаторов. Главой семьи Джоудов ее душой была мать одна из самых больших творческих удач писателя. Ма единственный человек из всей семьи кто сохраняет ясность мысли и мужество перед лицом тяжких испытаний.
34553. Тема американского мечтателя в тв-ве Фицджеральда 17.15 KB
  Великий Гэтсби. Для Гэтсби деньги не цель а средство. Низкий уровень развития самосознания Гэтсби. Он расследует подноготную Гэтсби и в момент когда увлечение Дейзи достигает апогея Том разоблачает соперника и Дейзи в смятении сбивает любовницу мужа.
34554. Эволюция героя в творчестве Хэмингуэя 22.08 KB
  Сантьяго рассуждает о смысле человеческой жизни. Сантьяго любит все живое любит природу. Исследователи любят говорить о том что Сантьяго не признает себя побежденным. Сантьяго глубже связан со всем этим.
34555. Сквозной сюжет Фолкнера об американском юге. Особенности их сюжетно-повествовательной организации 21.77 KB
  Специфичность в том что все особенности частности той жизни и жанры которые берет Фолкнер для читателя вбирают в себя то что для Фолкнера было частью человечества. Фолкнера интересует судьба Американского юга. Сама композиция произведений Фолкнера отличается от композиций Джойса.
34556. О Нил основоположник американской национальной драмы. Трагедия «Страсти под вязами» 16.7 KB
  Как художник О Нил сложился в атмосфере ширившегося в начале 20 в. Именовавший себя анархистом О Нил отошел затем от политического движения но крайне негативное отношение к государству как орудию подавления личности и буржуазному обществу которое презрев духовные ценности обольстилось ценностями материальными сохранял всю жизнь. Выступив в двойной роли родоначальника и реформатора отечественной драмы О Нил не замкнулся в рамках чистого искусства для задуманных им преобразований такой масштаб был тесен.
34557. Основные этапы и общие тенденции развития литературы Зап.Европы и Америки после ВМВ 18.09 KB
  Так формируется ситуация постмодернизма. С точки зрения постмодернизма модернизм характеризуется стремлением познать начало начал. Отличительная черта постмодернизма концептуальность. Характерные черты постмодернизма 1интертекстуальность 2 многоуровневая организация текста 3неопределенность культ неясностей ошибок пропусков фрагментарность и принцип монтажа принцип ризомы 4жанровый и стилевой синкретизм соединение нерасчлененность различных видов культурного творчества 5театральность работа на публику использование...