56290

Розвивальні функції уроків узагальнення та систематизації знань школярі

Научная статья

Педагогика и дидактика

Суттєві зміни у змісті стосуються діяльності спрямованої на застосування знань зокрема діяльності творчого характеру створення умов за яких учень стає суб’єктом навчального процесу який зорієнтований на розвиток особистості на оволодіння ним мисленнєвих операцій самостійного відкриття невідомого.

Украинкский

2014-04-03

343 KB

2 чел.

Розвивальні функції

уроків узагальнення та

систематизації знань школярів

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Посилення розвивальної функції навчання математики – це магістральний напрямок реформування математичної освіти. Суттєві зміни у змісті стосуються діяльності, спрямованої на застосування знань, зокрема діяльності творчого характеру, створення умов за яких учень стає суб’єктом навчального процесу, який зорієнтований на розвиток особистості, на оволодіння ним мисленнєвих операцій, самостійного відкриття невідомого.

В основу своєї діяльності покладаю теоретичні положення школи А. Виготського, В. Давидова, Д. Єльконіна, Г. Ренкіна, Є. Заіки, які вважали, що «тільки те навчання в дитячому віці добре, коли воно випереджає розвиток і веде розвиток за собою...».

Тому, на мою думку, головна мета навчання – забезпечити розвиток дитини, що лежить в основі системи розвивального навчання: дитина розвивається виховуючись та навчаючись.  

У своїй роботі намагаюся творчо урізноманітнювати форми і методи роботи з учнями. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета – навчальна, виховна, розвивальна були реалізовані на уроці. Застосовую активні форми навчання – групові, індивідуальні, різні методи та засоби навчання (словесні, наочні, практичні, проблемні); використовую рольові та дидактичні ігри, тренінги, турніри.

Навчання намагаюсь вести на високому рівні складності; провідне місце надавати теоретичним знанням, спрямовую учнів на засвоєння навчального матеріалу, застосовування знань на практиці. Включаю завдання на формування інтелектуальних умінь: виконувати аналіз даних, класифікацію і узагальнення фактів, формулювання висновків. Пропоную завдання методологічного характеру: провести спостереження і дослідження, сформулювати проблему, висунути гіпотезу, спланувати хід вирішення поставленої задачі, пояснити отримані результати, тощо.

Такі дидактичні і розвивальні цілі ставлю щодо організації усіх уроків математики, проте надаю перевагу у завершенні засвоєння математичних знань урокам узагальнення і систематизації.

Намагаюсь, щоб структура уроку узагальнення і систематизації відповідала логіці процесу узагальнення і систематизації знань:

  •  від сприйняття, осмислення і узагальнення окремих фактів – до формування понять, їх категорій і систем;
  •  від них – до засвоєння більш складних систем знань: оволодіння основними теоріями і провідними ідеями даної науки.

Структуру уроків узагальнення і систематизації знань формую, за наступними етапами:

  •  аналіз змісту навчального матеріалу з теми або розділу;
  •  мотивація навчальної діяльності учнів;
  •  відтворення і корекція опорних знань;
  •  повторення і аналіз основних фактів;
  •  виділення головного;
  •  узагальнення і систематизація;
  •  встановлення внутрішньопредметних і міжпредметних звязків;
  •  засвоєння основних ідей і теорій на основі широкої систематизації знань.

Узагальнення та систематизацію знань з тієї чи іншої теми планую і здійснюю на трьох основних рівнях.

Насамперед, розглянутий в процесі вивчення теми матеріал чітко впорядковую в межах самої теми, тобто із сукупності розглянутого матеріалу виділяю основні факти (поняття, їх властивості тощо) та зафіксовую найбільш істотні зв’язки і відношення між ними.

Другий рівень систематизації передбачає зясування місця вивченої теми в структурі курсу математики.

Нарешті, учні повинні мати уявлення про можливості практичного застосування розглянутої теми. Таким чином мету таких уроків конкретизую.

Організовую роботу так, щоб кожен учень отримав можливість працювати на відповідному рівні його підготовки, стараюся створити обстановку, при якій учень не може сидіти на уроці, як відзначав К. Ушинський «без думки в голові, без діла в руках».

Важливо, щоб навчання було справді розвивальним для всіх учнів, хоча вихідний рівень їхнього інтелекту, природно, різний.

Тому орієнтація на особу учня вимагає рівневої диференціації. Визначальним при цьому є рівень обовязкової підготовки (обовязковий рівень знань). Цими критеріями я керуюся в процесі роботи (додаток 1). При цьому основою професійної кваліфікації є вміння будувати діяльність дітей – колективну та індивідуальну. В ході уроків, труднощі, які відчувають школярі, поступово долаються в індивідуальній та груповій роботі.

Клас поділяю на групи за їх навчальними можливостями :

  •  групи з різними навчальними можливостями (гетерогенні) (додаток 2);
  •  групи з однаковими навчальними можливостями (гомогенні).

Якщо дидактична мета уроку полягає у поглибленні знань, то для її досягнення організовую роботу гомогенних груп.

Широкі можливості для кращого ознайомлення з кожним учнем, визначення його сильних і слабких сторін, подання певної допомоги, залучення до активної пізнавальної діяльності дають нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу – уроки узагальнення і систематизації знань школярів з кожної теми. До таких належать уроки-семінари, уроки виконання практичних робіт, узагальнююча лекція, уроки-подорожі, уроки-КВК, інтегровані уроки тощо.

Але в будь-якому випадку під час підготовки нестандартних уроків враховую певні вікові особливості дітей шкільного віку ( додаток 3).

Урокам-семінарам передує самостійна творча робота учнів над підручником, додатковою літературою вказаною до даної теми, складання оригінальних доведень, найбільш раціональних способів розвязування задач.

До уроку-семінару учні готуються з самого початку вивчення теми. Для цього їх знайомлять з вузловими питаннями (планом), які потім будуть винесені на семінар (додаток 4).

Організація таких уроків вимагає від учителя високої теоретичної підготовки, систематичного поглиблення і розширення своїх знань, творчого підходу до організації уроку. Матеріал до семінару добираю задовго до складання тематично-поурочного плану і в ході вивчення з учнями теми. Для добору і систематизації навчального матеріалу ведеться картотека, в якій матеріал розподіляю за окремими семінарськими темами.

Найбільш підготовленим учням пропоную складніші задачі з різних збірників, готувати доповіді і реферати, конструювати оригінальні моделі до теорем і задач.

Досвід показує, що запитання учням найкраще ставити в порядку викладу матеріалу.

Залежно від характеру семінарської теми структура уроку-семінару може бути найрізноманітнішою.

Доцільними є захист домашніх практичних робіт, зокрема на побудову перерізів многогранників, семінар, проведений у формі письмової роботи (відповідати на питання), за підручником і рекомендованою літературою тощо.

Навчальне завдання – важливий компонент навчальної діяльності. Планую проведення уроків розв’язування задач різними способами, які сприяють активізації пізнавальної діяльності, розвивають творчі здібності.

З метою попередження та ліквідації помилок пропоную розв’язувати задачі на поєднання ілюстративних та інтуїтивних прийомів із строго науковим викладом матеріалу. Можливе помилкове розв’язування задач. Для їх попередження підбираю відповідні вправи (додаток 5).

На одному з етапів уроку планую перевірити чи знають учні фактичний матеріал, чи вміють застосовувати їх в різних ситуаціях, порівнювати і узагальнювати конкретні факти, робити загальні висновки.

В практиці роботи часто використовую завдання в формі таблиць. Їх легко розмножувати для всіх учнів, легко перевіряти, вони викликають цікавість в школярів, сприяють формуванню вмінь читати схеми і таблиці. В одній таблиці містяться завдання різного ступеня складності (додаток 6).

Розв’язування задач як засіб повторення спрямоване на розширення, поглиблення знань, умінь і навиків. До розділу, що вивчався, готую набори задач, які використовую при повторенні вивченого матеріалу на підсумковому уроці розвязування задач (додаток 7).

Підготовку учнів до державної підсумкової атестації планую за темами.

Ігрові ситуації, які я використовую на уроках розвивають мислення, кмітливість, збагачують уяву учнів, спонукають їх до пошуку. Її результати часто спонукають деяких учнів замислитися, які прогалини є в їхніх знаннях та як їх ліквідувати. Застосовуючи гру у навчанні, підпорядковую її визначеній дидактичній меті.

Уроки узагальнення та систематизації знань розрушують останні острівки незнань в учнів, навчають самостійно міркувати, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативними в набутті нових знань.

Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної інтуїції.

Співпраця з усіма педагогами школи дає мені можливість постійно підвищувати ефективність уроків, сприяє виробленню власного досвіду.

Для мене, як учителя, головне: атмосфера співпраці, довіра учня й повага батьків.

Про результати моєї праці свідчать:

  •  успішне складання випускниками вступних іспитів з математики в різні ВНЗ України;
  •  участь вихованців у шкільних конкурсах, різноманітних заходах з математики.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Васьков Ю. В.  Педагогічні теорії, технології, досвід. – Харків: Скорпіон, 2000.
  2.  Годкевич Л. Інтерактивні технології // Завуч. –2004. – №6.
  3.  Житник Б. О. Форми і методи навчання. – X., 2005.
  4.  Маркова І. С. Інтерактивні технології на уроках математики. – Харків: Основа. – 2009. – 126 с.
  5.  Неліна О. Досвід систематизації та узагальнення // Математика. – 2002. – №2.
  6.  Нелін Є., Неліна О. Досвід систематизації та узагальнення при підготовці до державної підсумкової атестації, 9кл. // Математика. – 2004. – №3.
  7.  Пометун О., Пироженко Л. та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник. Київ, 2003. – 192 с.

Додаток 1

Розділ програми з математики «Вимоги до математичної підготовки учнів» визначає обов’язковий рівень знань, умінь та навичок, якими учні повинні оволодіти. Вимоги характеризують той обов’язковий мінімум, якого повинен досягти кожен учень.

Завдання для визначення результатів навчальних досягнень учнів підібрані за рівнями складності.

Початковий рівень (завдання-тести)

1. Вказати в якій послідовності виконують наведені операції при побудові бісектриси кута:

- проводять півпряму МО;

- описують кола з центрами в точках Р і К радіуса МР ;

- описують коло з центром в точці М довільного радіуса.

2. В якому випадку на малюнку виконано поділ відрізка пополам?

Середній рівень

  1.  Доповнити записи, що відповідають послідовності виконання операцій при побудові трикутника із сторонами а, b, с.

  1.  

Проводимо_________________

  1.  Відкладаємо _____________      , що дорівнює     __________   .
  2.  Описуємо коло з центром у точці   ____  радіусом b.
  3.  Описуємо коло з центром у точці ____  радіусом   ____  .
  4.  Накреслити довільний тупий кут і побудувати його бісектрису.
  5.  Накреслити довільний гострий кут і побудувати прямокутний трикутник, в якого один з катетів, що прилягає до даного кута, дорівнює 4 см.

Достатній рівень

  1.  Побудувати прямокутний трикутник АВС за медіаною СМ та висотою СD, проведеними до гіпотенузи.
  2.  Накреслити довільний гострий кут і побудувати прямокутний трикутник АВС в якого один з кутів дорівнює накресленому, а гіпотенуза дорівнює 5 см.

Високий рівень

1. № 48, §5. Побудувати прямокутний трикутник АВС, (деС = 90°) катетом ВС = а і сумою другого катета й гіпотенузи, що дорівнює m.


Додаток 2

Інтерактивна технологія «Ажурна пилка»   

І етап

Учні поділено на 6 груп. Кожен учень отримує квадрат певного кольору (шість кольорів). Кожна група отримує своє завдання і розв’язує його (побудову на форматі А4).

Завдання 1. Впишіть у даний трикутник коло.

Завдання 2. Провести радіуси кола, в точках дотику до сторін трикутника. Завдання 3. Якими будуть відрізки дотичних, проведених з однієї точки, до точок дотику?

Δ АВС гострокутний (для 1 і 4 груп)

Δ АВС тупокутний (для 2 і 5 груп)

Δ АВС прямокутний (для 3 і 6 груп)

Учні повторюють: §5 п.41, теорема 5.2

  1.  Яке коло називається вписаним у трикутник?
  2.  Де лежить центр кола, вписаного в трикутник?
    1.  етап

Учні об’єднуються в експертні групи так, щоб у І групу ввійшли учні, що мають червоний квадрат, у II групу синій і т.д.

Кожний учасник інформує решту учнів про зміст обробленого матеріалу.

Експертна група аналізує матеріал цілком.

  1.  етап (осмислення знань)

Учні повертаються в первинні групи для того, щоб поділитися знаннями, отриманими в експертних групах.

На цьому етапі відбувається коригування й узагальнення всієї інформації.

Консультант визначає, хто буде демонструвати побудову і доведення на дошці.

Висновок.


Додаток 3

Під час підготовки нестандартного уроку слід враховувати певні вікові особливості дітей шкільного віку.

Вік школярів

Психологічні вікові особливості, які педагог повинен узяти до уваги під час підготовки нестандартного уроку

Підлітковий вік (11 - 14 р.)

  •  Нестійка емоційна сфера, сплески та некерованість емоцій і настрою, що пояснюється статевим дозріванням підлітків.
  •  Самоутвердження власної самостійності та індивідуальності, можливість виникнення конфліктних ситуацій на уроках.
  •  Провідна діяльність – спілкування з підлітками, засвоєння нових норм поведінки та стосунків з людьми через необхідність «завоювати» визнання, приязнь та повагу однолітків до себе.
  •  Формування самооцінки, характеру.
  •  Розвиток логічного мислення, здатності до теоретичних розмірковувань і самоаналізу, оперування абстрактними поняттями.
  •  Схильність до ризику, агресивності як прийомів самоутвердження.
  •  Вибірковість у навчанні.


Додаток 4

Тема «Квадратні рівняння».

ПЛАН ПОВТОРЕННЯ

  1.  Означення квадратного рівняння.
  2.  Неповне квадратне рівняння. Приклади.
  3.  Зведене квадратне рівняння. Приклади.
  4.  Дискримінант квадратного рівняння.
  5.  Число коренів квадратного рівняння.
  6.  Формули коренів квадратного рівняння, зведеного квадратного рівняння, рівняння з парним другим коефіцієнтом.
  7.  Теорема Вієта. Доведення.
  8.  Обернена теорема. Доведення.
  9.  Приклади цілих та дробових раціональних рівнянь.
  10.   Алгоритм розв’язування дробового раціонального рівняння.
  11.   Біквадратні рівняння та їх розв’язування.
  12.   Встановити, не розв’язуючи рівняння, скільки коренів воно має (за дискримінантом):

Зх2-14х+16 = 0;    8х2 - 4х + 0,5 = 0;   х2-10х + 34 = 0

  1.   3а теоремою Вієта визначити знаки коренів:

X2 + 7х + 1 = 0;    х2 - 7х + 1 = 0;    5х2+ 17х+16 = 0

  1.   Скласти квадратне рівняння за їх коренями:

а) х =3; х = 10; б)х = -7; х = -4

  1.   Графічний спосіб розв’язування квадратних рівнянь.


Додаток 5

Тема «Основні властивості найпростіших геометричних фігур»

  1.  Чи перетинаються прямі а та b зображені на малюнку?

  1.  Чи перетинаються лінії, зображені на малюнку?

З метою розвитку математичної мови учнів пропонується завдання :  1. Подивіться на малюнок

а) Точки А та С лежать на прямій а. Як ще можна про це сказати? (Відповідь: точки А і С належать прямій а, або пряма а проходить через точки А і С).

b) Точка С лежить і на прямій а і на прямій b. Як ще можна про це сказати?


Додаток 6

ТАБЛИЦЯ 1. Заповнити порожні місця

X

4083

1

309

7589

5/6

7/8

У

524

32

5004

0

749

1

0

ХУ

23968

ТАБЛИЦЯ 2. Які з чисел кратні 10; 5; 2; 3.

число

2160

4035

70812

59040

60111

5908

10

5

2

3

ТАБЛИЦЯ 3. Поставити букву П, де правильне висловлення

X

7/8+х= 14/8

х+3/8>9/8

3/8<х<1

х-5/8 ≤ 2/8

7/8<х<9/8

х-х>0

х-0<7/8

7/8

ТАБЛИЦЯ 4.Заповнити порожні місця

а

-13,11

15,75

2

-4,5

Ь

5,7

-1

0,5

3

-2

а- b

  •  

0

а: b

-4

0

Додаток 7

Тема «Розв’язування задач як засіб повторення»

Наприклад: вивчаючи площі трикутників і чотирикутників вибрав ряд задач, при розв’язуванні яких використовуються відомі із курсу планіметрії факти:

  1.  медіана трикутника розбиває його на два рівновеликі трикутники;
  2.  трикутники зі спільною основою, або з рівними основами, які лежать на одній прямій і вершинами, які лежать на прямій, паралельній до основи, рівновеликі;
  3.   площі подібних фігур відносяться як квадрати їх відповідних лінійних розмірів.

Задача 1. СМ і СЕ медіани трикутників, на які прямокутник АВСD розбивається його діагоналлю АС. Знайти площу чотирикутника АМСЕ, якщо сторони прямокутника а і b відповідно.

b/2 )

Задача 2. В Δ АВС точка М ділить сторону АС у відношенні р:q

( АМ : МС = р:q). Знайти площу кожного з трикутників АВМ і ВМС , якщо площа Δ АВС дорівнює Q.

Вказівка. Для обчислення площі кожного трикутника необхідно знайти відношення АМ : АС і МС : АС.

Відповідь: рQ/(р+ q); qQ/(р+ q).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45533. Сущностные характеристики PR-деятельности и профессиограмма специалиста по PR 31 KB
  Специфика РRдеятельности выражается в следующем: пиармены подчинены целям и задачам своего субъекта и символизируют собой его идеологию; профессиональная ориентация пиарменов выражена преимущественно в обслуживании субъекта они становятся выразителями интересов ограниченной конкретной социальной группы; профессионализм пиармена определяется также и с внешним согласием с общественной политикой своего субъекта лояльностью к нему умением идентифицировать себя с ней. Содержание и структура ПРдеятельности: Творческая поиск...
45534. PR – тексты 102.5 KB
  К вторичным источникам также можно отнести прессревю. а Медиатексты – тексты написанные ПР сотрудниками и обработанные журналистами и доведенные до определенного сегмента общественности исключительно через СМИ: Имиджевая статья Имиджевое интервью Кейс стори б первичный – исходит от прямого предметного базисного или технологического субъекта ПР: Простой ПР текст – это конкретный текст как определенная отграниченная от других текстов данность существующая в пространстве ПР – коммуникаций: Пресс – релиз приглашение бэкграундеры лист...
45535. Хактеристика комбинированных PR-текстов 28.5 KB
  Издание или механически пресскит простых первичных текстов объединенных общей тематикой новостным поводом. Могут содержать в себе тексты журналистские и рекламные пресскит туда могут входить: прессрелиз бэкграундер фактлист биография лист вопросовответов это набор представляющих интерес для прессы разножанровых простых первичных текстов а также иконических материалов которые объединены одним новостным поводом и дают максимально полную информацию о конкретном новостном событии. Таким образом мы рассмотрели жанровые...
45536. Понятие «новость» и типы информационных поводов 36 KB
  Новость в ПР –- это новая и по возможности релевантная для целевой общественности ПР-информация способная формировать паблисити и привлечь внимание СМИ к субъекту ПР. Новость своевременна если событие сопряжено с разл. Выделяется среди других новость.
45537. Источники и методы сбора информации в журналистике и PR. Характеристики PR-информации 36.5 KB
  Характеристики PRинформации. Типы информации: межличностная информация обеспечивающая коммуникацию двух и более лиц и носящая непубличный характер. ПР информация – разновидность социальнйо информации инициированная базисным субъектом ПР представляющая в оптимизированном виде факты деятельности данного субъекта.
45538. Медиарилейшнз: современное состояние 46.5 KB
  выступает как менеджер автор и организатор донного проекта информационный ПР ориентирован на работу со СМИ т. МР ШИШКИНА – социальные практики направленные на оптимизацию взаимодействия субъекта ПР базисный кто заказывает или технологический – кто исполняет со СМИ. В США МР взяли основу еще во времена президента Джексона когда бывший журналист и репортёр Кендел стал исполнять функции пресссекретаря: писал статьи для СМИ.ленинградский советов появились отделы по связям со СМИэто портотипы будущих ПРслужб.
45539. Пресс-служба и ее функции 69 KB
  Пресс-служба и ее функции Пресс-служба – автономная структурная единица субъекта PR осуществляющая функции медиарилейшнз. Крупные организации и компании имеют собственные пресс-службы в небольших организациях эта функция может совмещаться с другими функциями исполнителя. Штат прессслужбы может составлять различное количество людей – от одногодвух до 20ти и более. Специалисты прессслужб должны регулировать отношения между своей организацией и СМИ поддерживать информационный баланс двустороннего информационного взаимодействия.
45540. Классификация PR-текстов и система жанров PR-текста 47.5 KB
  Чем же пиартекст принципиально отличается от журналистского и рекламного Рекламный попадает на платные страницы. А пиартекст умело мимикрирует под текст новостийный. Здесь полезно знать что пиар иногда определяют как ориентированную журналистику поскольку в пиартексте присутствуют всегда тщательно отобранные и соответствующим образом скомпонованные факты. Пиаринформация – это тип социальной информации которая производится в процессе деятельности социального субъекта фирмы организации персоны – базисного субъекта пиар...
45541. Типология корпоративных изданий 36 KB
  Типология корпоративных изданий Корпорация – человеческие и финансовые ресурсы общая цель профессиональные интересы идентификация Печатные методы PR: Фирменный журнал Многотиражная газета Информационный бюллетень Письмо Прессбук – результат мониторинга в сброшюрированном виде для руководителя Отчет Корпоративная реклама Корпоративные документы кодексы относит к корпоративным изданиям по форме – журналы газеты и информационные бюллетени. Что такое корпоративное издание Это периодическое издание журнал газета...