56298

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Лекция

Педагогика и дидактика

Поняття «методика» - це сукупність прийомів, способів дослідження, порядок їх застосування та інтерпретації отриманих за їх допомогою результатів. Основними компонентами методики є: теоретична частина; досліджувані явища (предмети), субординація і координація звязку між ними; сукупність методів; порядок їх застосування; порядок і техніка узагальнення результатів дослідження.

Украинкский

2014-04-16

15.92 KB

0 чел.

ЛЕКЦІЯ 4

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.

План лекції:

Що означає поняття «методика».

Які існують типи (види) пошуку джерел інформації з теми дослідження.

Які можуть бути види читання тексту.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 4.

Основні теоретичні положення.

1. Що означає поняття «методика». Поняття «методика» - це сукупність прийомів, способів дослідження, порядок їх застосування та інтерпретації отриманих за їх допомогою результатів. Основними компонентами методики є: теоретична частина; досліджувані явища (предмети), субординація і координація зв'язку між ними; сукупність методів; порядок їх застосування; порядок і техніка узагальнення результатів дослідження.

2. Які існують типи (види) пошуку джерел інформації з теми дослідження. При всьому різноманітті пошукових завдань, які ведуть науковці, можна виділити три основні їх типи (види):

Потреба виявити, відібрати і проаналізувати наявну наукову і виробничу літературу по темі дослідження. Це завдання вирішується, як правило, на першому етапі наукового дослідження. Така операція отримала назву ретроспективний пошук і здійснюється вона за допомогою вторинних (бібліографічних) джерел, однак можуть залучатися і первинні документи.

Потреба бути в курсі нової літератури, яка продовжує друкуватися або вводиться в електронні ресурси щодня. Здійснюється або реалізується ця потреба з допомогою вторинних поточних джерел або первинних – періодичних видань (журналів) за темою дослідження.

Потреба швидко навести довідки щодо трактування в літературі різних явищ, подій, фактів, методів, уточнити дати, тлумачення або переклади термінів, отримати нові статистичні дані по певній сфері діяльності. Ця потреба реалізується за допомогою довідкових видань (традиційних та електронних).

Бібліотеки, органи науково-технічної інформації, вузи, НДІ та інші організації створюють для цієї мети так звані інформаційні ресурси: бібліографічні посібники, (поточні і ретроспективні), реферативні журнали, оглядово-аналітичні матеріали.

3. Які можуть бути види читання тексту. Види читання можуть класифікуватися за різними ознаками. За цільовим призначенням буває – ознайомлювальне читання. Воно дозволяє отримати про джерело інформації загальне враження або загальне уявлення про текст (за змістом). Ознайомлювальне читання припускає прочитати титульний лист, зміст (або зміст), анотацію або передмову до книги, для науковців важливо прочитати висновки, які можуть дати уявлення про новизну інформації. Навчальне читання припускає детальне засвоєння змісту книги або який то її частині. У процесі навчального читання робляться різноманітні записи та виписки з тексту. Цей вид читання характерний для навчальних цілей, процесу навчання та накопичення знань.

Дослідницьке читання – це методичне читання, підпорядковане заздалегідь встановленої мети та завданням дослідження. Отже, дослідницьке читання носить у великій мірі виборчий характер, не завжди вимагає суцільного читання всього тексту, воно припускає глибоке знання термінології проблеми дослідження, вміння аналізувати текст, синтезувати, критично оцінювати текст з позиції його достовірності, аргументованості, відповідності вимогам логіки і теорії пізнання ( нормативно-регулятивного знанню).

Дещо інша класифікація текстів по дидактичним цілям, запропонована американським ученим Б. Блумом, який виділяє шість видів (рівнів) читання тексту:

відтворюючий тип читання (це рівень знайомства з текстом, впізнання й переказу відповідної інформації);

розуміюче читання, що вимагає розуміння студентами або дослідниками ідей, принципів, теорій, фактів, викладених у тексті, проблема розуміння є одним з найскладніших в роботі з текстом;

примірююче читання, суть якого зводиться до того, що той хто читає може прогнозувати застосування отриманої інформації на практиці (в освіті, науці, виробництві і т.д.);

аналітичний тип читання, що вимагає розкладання тексту на складові шматки (частини, абзаци), відповідні основним думкам (положенням) автора тексту;

читання для синтезу, назване Б. Блумом «просіювання та вирощування»; синтез прочитаного ще більш складний тип читання, що передбачає створення нового тексту – написання реферату, твору, огляду, курсової роботи, дипломної і т.д.;

критичне читання тексту, яке пов'язане з оцінкою прочитаного, воно припускає: детальну критику підстав, порівняння та протиставлення по деяким принципам, докладний вказівку логічних протиріч і допущень, чутливість до контексту і готовність до корекції власних висновків; трудомісткість такого читання полягає в тому, що необхідно прочитати ще багато інших книг, статей, володіти так званим методологічним знанням.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62620. Урок как основная форма обучения экологии в школе 24.24 KB
  Задач конкретного урока и его места в общей системе уроков определение оптимального содержания урока и с учетом подготовки учащихся выбор рациональных методов приемов и средств стимулирования и контроля сочетание различных форм работы с деятельностью учащихся...
62622. Цитология 3.66 MB
  Прокариотические прокариоты клетки не имеющие выраженного ядра. Эукариотические эукариоты клетки имеющие выраженное ядро. Виды клеток Нервные клетки Эпетелиальные клетки Клетки крови Соединительные клетки...
62625. Online stores 22.89 KB
  Практическая цель: систематизировать знания. Развивающая цель: способствовать интересу учащихся к изучению иностранного языка развитие памяти речи внимания логического мышления.
62628. What clothes teenagers should wear at school? 15.68 KB
  Цели: Обучение учащихся выражать мнение о подростковой школьной одежде, используя активную лексику. Ознакомление учащихся с прямой и косвенной речью и обучение в их употреблении в данных речевых ситуациях