56331

Der Tagesablauf

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Der Lehrer gibt den Schülern Kärtchen. Auf jedem Kärtchen ist ein Tag der Woche geschrieben. Die Kinder bekommen auch die Kärtchen mit verschiedenen Bildern (z.B.: der Junge schwimmt, fährt Rad u.s.w. Die Kinder hören dem Gedicht zu und suchen zu jedem Wochentag ein passendes Bild.

Другие языки

2014-04-04

38 KB

0 чел.

План – конспект уроку

Der Tagesablauf

(за підручником С.Сотникової, Т. Білоусової Hallo, Freunde!“6,

німецька мова як друга іноземна)

Раїса Панчошенко

вчитель німецької мови,

ЗОШ І – ІІІ ступенів №2

м. Роздільна  Одеської області

Мета.

Практична: активізувати вживання засвоєних на попередніх уроках лексичних одиниць в мовленні (монологічному та діалогічному); вдосконалювати навички аудіювання.

Розвивальна: розвивати логічне мислення; слухову пам'ять.

Виховна: виховувати культуру спілкування, вміння учнів працювати в парах.

Обладнання: тематичні малюнки, роздавальний матеріал, годинник, ксерокопії завдань для аудіювання

Тип уроку: урок – розвиток мовленнєвих умінь

                                       Stundenverlauf

І Einstieg

1. Begrüßung

L: Guten Tag,  liebe Kinder!

Wie geht es euch? Was gibt es Neues? Was gibt es Interessantes?

 (Die Schüler beantworten die Fragen des Lehrers.)

Es freut mich sehr, dass es euch gut geht.

2. Zielorientierung

L: Wie heißt das Thema unserer Stunde? Ratet bitte! Vielleicht können ihr diese Bilder helfen?

(An der Tafel hängen die Bilder zum Thema „Der Tagesablauf“)

Sch: Unser Thema heißt „Der Tagesablauf“.

L: Ganz richtig. Wir werden heute die Lexik wiederholen, zum Thema „Der Tagesablauf“ sprechen, spielen, lesen und hören.

3. Sprachgymnastik

L: Hört zu und sprecht nach!

Punkt zwölf                   zwanzig nach zwölf       zwanzig vor eins

fünf nach zwölf             fünf vor halb eins           Viertel vor eins

zehn nach elf                  halb eins                         zehn vor eins

Viertel nach zwölf         fünf nach halb eins          fünf vor eins

4. Spiel: „Wie spät ist es?“

(Der Lehrer nennt die Zeit, die Schüler zeigen auf der Uhr.)

Es ist 7.00. Es ist 7.30. Es ist 8.05. Es ist 9.15. Es ist 11.35.

4.1. Ein Schüler nennt die Zeit, der andere zeigt auf der Uhr.

4.2. Schreiben

(Der Lehrer diktiert die Zeit, die Schüler schreiben in den Heften.)

ІІ Hauptteil der Stunde

1. Wortschatzarbeit

L: Jetzt wiederholen wir die Lexik zum Thema „Der Tagesablauf“.  

  1.  L: Bildet Sätze mit den neuen Wörtern.

(Auf dem Tisch liegen Kärtchen mit den Wörtern, aus welchen die Schüler die Sätze bilden. Die Schüler hängen die Kärtchen an die Tafel.)

um 7 Uhr, ich, stehe, auf

gehe, ins Badezimmer, ich, dann,

spiele, am Nachmittag, Gitarre, Computer, oder, ich

mache, am Abend, ich, die Hausaufgaben

helfe, jeden Tag, ich, meiner Mutter

gehe, ich, zu Bett, um 22.00 Uhr

1.2. L: Sucht zu jedem Satz, den ihr gebildet habt, ein passendes Bild.

(An der Tafel hängen die Bilder zum Thema)

2. Dialogisches Sprechen

Paararbeit

L: Wie verläuft eurer Tag? Sprecht zu zweit und erzählt dann in der Klasse. Diese Fragen und Redemittel helfen ihnen dabei.

Wann stehst du auf?

Wann frühstückst du?

Wann beginnt der Unterricht?

Wie viele Stunden hast du?

Wann ist die Schule zu Ende?

Wann isst du zu Mittag?

Was machst du zu Hause am Nachmittag?

Wann machst du deine Hausaufgaben?

Wann isst du am Abend?

Was machst du am Abend?

 Wann gehst du schlafen?

2.2. Präsentation der Erzählungen

2.3. Wer möchte über seinen eigenen Tagesablauf erzählen?

3. Turnpause

L: Ich sehe, ihr seid müde. Wollen wir eine Turnpause machen.

Sch:

Mit den Händen klapp, klapp, klapp

Mit den Füssen trapp, trapp, trapp

Mit den Fingern tick, tick, tick

Mit den Köpfchen nick, nick, nick.

4. Hören

L: Ihr habt erzählt, wie eurer Tag verläuft. Und was machen die Kinder während der Woche? Ich erzähle euch ein Gedicht. Ihr sollt aufmerksam hören und dann zwei Aufgaben machen.

Aufgabe 1: Was macht Peter jeden Tag?

(Der Lehrer gibt den Schülern Kärtchen. Auf jedem Kärtchen ist ein Tag der Woche geschrieben. Die Kinder bekommen auch die Kärtchen mit verschiedenen Bildern (z.B.: der Junge schwimmt, fährt Rad u.s.w. Die Kinder hören dem Gedicht zu und suchen zu jedem Wochentag ein passendes Bild.)

Am Montag fahr´ ich Fahrrad.

Am Dienstag seh´ ich fern.

Am Mittwoch spiel´ ich Fußball.

Das mach´ ich sehr, sehr gern.

Am Donnerstag, da schwimmen wir.

Am Freitag spiele ich Klavier.

Am Samstag kommt Frau Stange.

Am Sonntag schlaf´ ich lange.

Und schon hör´ ich die Mama:

„Komm Peter! Steh auf! Schule!“

Ja, dann ist der Montag da.

Aufgabe 2:

L: Wir hören das Gedicht noch einmal und füllen die Lücken in den Sätzen ein.

Am …………….  fahr´ ich Fahrrad.

Am Dienstag seh´ ich ……….

Am ……………..  spiel´ ich Fußball.

Das …………..  ich sehr, sehr gern.

Am Donnerstag, da ………….  wir.

Am ………………  spiele ich Klavier.

Am Samstag kommt ………  Stange.

Am Sonntag ………….  ich lange.

Und schon hör´ ich die …………:

„…………..  Peter! Steh auf! Schule!“

Ja, dann ist der Montag ……..

III Schlussteil der Stunde

1. Zusammenfassung

Die Stunde ist zu Ende. Wie war unsere Stunde? Was war für euch besonders interessant? Hat euch die Stunde gefallen? (Die Schüler äußern sich.)  

2. Bewertung

Ihr habt heute fleißig gearbeitet. Ich bedanke mich bei allen. Die Noten …

3. Hausaufgabe

Schreibt zu Hause den Aufsatz zum Thema: „Mein Tagesablauf“.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18288. АКСІОМИ ПЕАНО 93 KB
  Лекція 15 АКСІОМИ ПЕАНО Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії. Аксіоматична побудова множини цілих невідємних чисел; неозначувані поняття аксіоми Пеано та деякі наслідки з них. Аксіоматичне означення операції додавання цілих невідємних чисел...
18289. ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 124 KB
  Лекція 16 ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Ділення з остачею. Теорема про ділення з остачею. Операції ділення з остачею. Формування поняття ділення з остачею в початковій школі. Принцип і метод математичної індукції. б Натуральне число як р...
18290. НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА 87 KB
  Лекція 17 НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА Поняття про величини та їх вимірювання. Поняття про відрізок. Відношення дорівнює менше більше на множині відрізків та їх властивості. Поняття про додавання і віднімання над відрізками та їх властивос...
18291. ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ 148 KB
  Лекція 18 ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ Поняття про систему числення. Число і цифра. Непозиційні і позиційні системи числення. Десяткова система числення запис читання і порівняння цілих невідємних чисел в ній. Алгоритм додавання чисел в десятковій системі ...
18292. НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 158 KB
  Лекція 19 НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ Недесяткові позиційні системи числення: запис читання і порівняння чисел в них. Алгоритми додавання і віднімання чисел в недесяткових позиційних системах числення. Таблиці додавання. Алгоритми множення і д...
18293. ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ 73 KB
  Лекція 20 ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ Відношення подільності на множині цілих невідємних чисел та його властивості. Подільність суми різниці і добутку. Поняття про ознаку подільності. Ознака подільності Паскаля. Ознаки подільності на 2 3 4 5 9 11 25 в десятко...
18294. СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ 101 KB
  Лекція 21 СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ Спільні кратні та найменше спільне кратне кількох натуральних чисел і його властивості. Спільні дільники та найбільший спільний дільник кількох натуральних чисел і його властивості. Взаємно прості та попарно взаємнопрості...
18295. ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА 116.5 KB
  Лекція 22 ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА Розбиття множини цілих невідємних чисел на 4 класи за кількістю дільників. Прості і складені числа. Властивості відношення подільності між двома натуральними числами одне з яких просте. Існування простого дільника у кожно
18296. МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ 363.5 KB
  Лекція 23 МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ Задача розширення поняття числа. Короткі історичні відомості про виникнення раціональних і дійсних чисел. Сумірні відрізки. Вимірювання відрізків сум...