56337

Усний журнал “Ми не забудемо тебе, Тарасе”

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Ознайомити дітей з життєписом великого сина українського народу Т. Моринцях на Київщині в сім'ї селянинакріпака народився Тарас. Ніколи не тримався хати а все тинявся по бурянах за що його прозвали...

Украинкский

2014-04-04

54 KB

1 чел.

ЗОШ І-ІІІ ступеня

смт. Люблинець

Усний журнал

“Ми не забудемо тебе, Тарасе”

                                                                            Вч. Макарук Ярослава  Іванівна    

2010 р.


Ми не забудемо тебе, Тарасе

Мета: Ознайомити дітей з життєписом великого сина українського народу — Т.Г.Шевченка. Виховувати  любов і  повагу до спадщини, яку  нам залишив поет. Вчити  дітей  наслідувати Т.Шевченка та виконувати його заповіти.

Обладнання: святково прибрана світлиця, портрет Т.Г.Шевченка прикрашениц рушником, стіл, квіти, запалена свічка, виставка дитячих малюнків до віршів Шевченка “Тобі, Кобзарю”.

Епіграф: І мене в сім'ї великій

                В сім'ї вольній, новій

                Не забудьте пам'янути

                Незлим, тихим словом.

Вчитель: Дорогі діти, шановні гості. Сьогодні ми зібралися у цій світлиці, щоб вшанувати пам'ять генія України, нашого Кобзаря — Т.Г.Шевченка.

(Заходить жінка в селянському одязі, несе запалену свічку, ставить біля портрета Т.Шевченка. До неї підходить хлопчик.)

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?

Мати: Так, мій синочку, правда.

(Сідає, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна, вона співає “Колискову”)

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка поки людина не вмре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик: Бачив тматусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі — ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить чсно і світло, це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій хлопчику (гладить по голові, обоє виходять)

Ведуча: 9 березня 1814 року в с. Моринцях на Київщині в сім'ї селянина-кріпака народився Тарас. Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся по бур'янах, за що його прозвали “малим приблудою”

Благословенна та година

Як народила Мати сина

І назвала його Тарасом

Благословен той день і час

Коли прослалась килимами

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами — сльозами

У старій хатині

В кріпака колись

В тихий день весняний

Хлопчик народивсь

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас

Він не вчився в школі

Він ягнята пас

Ведучий: Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка “в науку”. Дивна це була наука. П'яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах, за найменшу провину карав. Будучи відомим поетом Т.Шевченко згадував ту школу.

Учень: - Ти взяла мене маленького за руку

           І хлопця  в школу одвела

           До п'яного дяка в науку

- Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, - ти казала

Ведуча: Та недовго тривала Тарасова “наука”.  Несподіване горе випало на    

            долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею померла мати.

Учень:  Там матір добрую мою

Ще молодую — у могилу

Нужда та праця положила

Вчитель: А як шанував Шевченко свою матір. Він жив спогадами про неї, любив її дуже і нас закликав любити, шанувати матерів, піклуватись про них і ніколи не забувати.

Бо хто матір забуває

Того бог карає

Того люди ненавидять

В хату не пускають

Ведучий: Скоро  після смерті матері в 1825 р.  помер і батько.  Смерть батька

           приголомшила малого Тараса.  

 Там батько, плачучи з дітьми

 (А ми малі були та голі),

 Не витерпів лихої долі,

 Умер на панщині!... А ми

 Розлізлися межи людьми,

 Мов мишенята...

Ведуча: Тарас наймитує  в школі, а потім наймається пасти громадську    череду. Мине 20 років і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші “Мені тринадцятий минало”.

 (Вірш “Мені тринадцятий минало”)

Сценка

Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я  сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас: Еге ж. Малярем.

Оксана: І ти розмалюєш нашу хату.

Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем!

Оксана: Авжеш, будеш! Ф що ти ледащо,  то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий — вони ж питочки хочуть!

Ведучий: Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Пан забирає  Тараса до себе в Петербург козачком.

 Хоче малювати

 Прагне він до знань

 Та за це багато

 Зазнає знущань

Нишком він малює

Статуї в саду

Вночі пише вірші

Про людську біду...

Вірш “На Великдень, на соломі”

Ведуча: В Петербурзі Тарас зустрічається  з художниками Сошенком, Брюловим, поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності поета і викупили його з неволі.

Вчитель: Тарас виправдав їхні надії. В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з 2 срібними медалями і званням “вільного” художника. Тарас малює портрети, картини, робить ілюстрації до віршів.

          - Ось які ілюстрації до віршів Шевченка намалювали учні школи.

(Виставка малюнків “Тобі, Кобзарю”)

Учень: Так в людському морі

Стрілися брати

Що зуміли в горі

Щиро помогти

Викупили друзі,

Вольним став Тарас!

Чом же серце в тузі?

Біль чому не згас?

Сміливий і щирий

Був Тараса спів

Він гострить сокири,

Кличе на панів.

Вчитель: Багато віршів написав наш Кобзар. Він дуже любив рідну природу, річку, верби, гай, червону калину.

(Вірш “Тече вода з-під явора”)

Пісня “Зацвіла в долині”.

Вірш “Дивлюсь як світає...

Вчитель: А як любив Шевченко річку Дніпро.

                Він писав: “Немає другої Вкраїни

                                    Немає другого Дніпра”.

Пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”

Вірш “Зоре моя вечірняя...”

Вчитель: За бунтарські пісні Тараса забрали в солдати. Заборонили писати, малювати. Але незважаючи на заборону він пише вірші, малює, дуже сумує за рідним краєм.

          Вірш “Садок вишневий коло хати”

          Пісня “Думи мої, думи”.

          - Туга за рідною природою, краєм звучить в його пісні.

          Пісня “По діброві вітер виє”...

Вчитель: Не можна уявити української сім'ї, де б не любили Кобзаря, не згадували його, не читали його віршів, не співали пісень. А як любив він Україну!

 Свою Україну любіть

 Любіть її... во время люте

 В останню тяжкую минуту

 За неї господа моліть

 Пісня “Така її доля...”

Ведуча: 9 березня 1861 року Тарасу Шевченку виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати хворого поета прийшли і друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет

 Як умру, то поховайте

 Мене на могилі

 Серед степу широкого

 На Вкраїні милій

 Щоб  лани широкополі

 І Дніпро, і кручі

 Було видно, було чути

 Як реве ревучий

Ведучий: Минуло 190 років з дня народження славного сина України, але зайдіть у будь-яку хату і ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він як член сім'ї, як найдорожча родина.

 У нашій хаті на стіні

 Висить портрет у рамі

 Він дуже рідний і мені,

 І татові, і мамі

 Він стереже і хату, й нас,

 Він знає наші болі.

 Я добре знаю  - це Тарас,

 Що мучився в неволі.

 Такий ріднесенький, дивись,

 Він мов говорить з нами,

 Він на портреті, мов живий,

 Ось-ось і вийде з рами.

Ведуча: В день народження Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам'ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати вірші, поспівати пісні і цим висловити шану великому Кобзареві.

 І мене в сім'ї великій

 В сім'ї вольній, новій

 Не забудьте пом'янути

 Незлим тихим словом

Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

Вчитель: І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам'ятати його заповіти.

Учениця: Я маленька українка

Восьмий рочок маю

А про Тараса Шевченка

Вже багато знаю

Він дитя з-під стріхи

Він в подертій свиті

Він здобув нам славу

Як ніхто на світі

А та наша слава

Не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко -

Сонце України

Учень:              Уклін тобі, Тарасе

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б'ється

Те серденько дитяче

За тебе вічно б'ється

За твої заповіти

Чого батьки не зможуть

Те сповнять їхні діти

                 - Шануйте рідну землю, наш народ, нашу рідну мову, своїх матерів, будьте гідними онуками великого Кобзаря.

Діти (хором): Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани й любові тебе пом'янули

І народи Вкраїни

Заповітів священних твоїх не забули


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63878. Проблема межпоколенческой преемственности как основы социокультурного единства современного российского общества 43.5 KB
  Актуальность проблемы социокультурного единства российского общества обуславливается прежде всего кардинальными изменениями происходившими и протекающими ныне во всех сферах жизни россиян. Социальные и культурные ценности вместе с социумом претерпевают активную...
63879. К вопросу о возможности всемирной культуры в контексте работы И. Валлерстайна «Анализ мировых систем и ситуация в современном мире» 21.48 KB
  Иммануэль Валлерстайн в своей книге Анализ мировых систем и ситуация в современном мире затрагивает тему всемирной культуры и задается вопросом: возможна ли она При различном употреблении этого термина культура это то что некоторые люди чувствуют или делают в отличие от других которые чувствуют или делают...
63880. Социальный смысл деятельности сотрудников ОВД 41 KB
  Правоприменительная деятельность полиции обществом оценивается как неудовлетворительная несмотря на принимаемые со стороны властей меры. Факторов снижающих эффективность деятельности системы органов внутренних дел далее ОВД множество однако в рамках данной работы хотелось бы более подробно...
63881. Психологическая защита как основной способ обеспечения информационно – психологической безопасности личности 42 KB
  В современных условиях на человека ежедневно обрушиваются различного рода отрицательные эмоциональные переживания попытки психологического манипулирования и тайного принуждения. В данной ситуации чрезвычайно актуальным становится обеспечение собственной информационно психологической безопасности.
63882. Интернет как фактор развития социального отчуждения 17.85 KB
  Интернет появился совсем недавно и если брать соотношение взрослого и молодого поколения то можно с полной уверенностью сказать что основное количество пользователей интернета это люди в возрасте от 15 до 45 лет старшее поколение сегодня только привыкает к изучению...
63883. Социальное отчуждение - проблема современного общества 44.5 KB
  Но разве возможно заменить межличностное общение понять что происходит в душе человека увидеть его глаза и понять его настроение если вы не видите собеседника. По мнению Хайнеманна доминирующей формой социального отчуждения становится отчуждение техническое обусловленной ростом места техники в жизни современного человека.
63884. Формы проявления социальной солидарности и социального отчуждения в современной России 29.3 KB
  Кроме этого нужно отметить что научно-технический прогресс также оказывает значительное влияние на развитие нашего общества. Данные вопросы актуальны и затрагивают различные сферы общества. Говоря о социальной солидарности можно сказать что она является одним из основных компонентов существования общества.
63885. Трансформация социальных стереотипов 20.92 KB
  Социальные стереотипы прежде всего это упрощенные схематизированные образы социальных объектов разделяемые достаточно большим числом членов социальных групп. Так например бывают этнические и религиозные профессиональные идеологические возрастные и другие стереотипы.
63886. Социальная ответственность бизнеса в мировой экономике 83.5 KB
  Однако несмотря на актуальность феномена КСО общепринятого точного определения для социальной ответственности нет. Несмотря на отсутствие единого и общепринятого определения КСО это понятие обычно относится к процессу принятия решений в бизнесе осуществляемому в привязке к этическим ценностям следованию...