56341

Общая характеристика литературного процесса рубежа XIX-ХХ веков

Доклад

Литература и библиотековедение

Несмотря на сравнительно небольшие хронологические рамки (1870-е годы – 1914), данная эпоха является качественно новым этапом культурного развития человечества.

Русский

2014-04-16

16.84 KB

6 чел.

Общая характеристика литературного процесса рубежа XIX-ХХ веков

Несмотря на сравнительно небольшие хронологические рамки (1870-е годы – 1914), данная эпоха является качественно новым этапом культурного развития человечества. Многими деятелями культуры, западными и русскими философами, поэтами и писателями, музыкантами и художниками эпоха расценивалась как кризисная. Об апокалиптическом характере современности говорили как западные (Ницше, Шпенглер, Ортега-и-Гассет), так и русские мыслители (В. Розанов, Н. Бердяев, А. Белый, П. Флоренский.

У А. Шопенгауэра (1788-1860) «Мир как воля и представление» (1819), оказал влияние на мировоззрение многих писателей (Т. Манн, Т. Гарди). Он шел вслед за Кантом, основоположником немецкой классической философии (1724-1804). Кантовская теория познания, его этические и эстетические воззрения во многом определили философско-эстетическую доктрину Шопенгауэра. Шопенгауэр создает свое учение о мире как мятущейся, стремящейся к воплощению воле. К познанию этого мира может приблизиться только художник, человек, в котором эстетическая интуиция преобладает над рациональным началом.

Одной из знаковых фигур рубежа веков стал Ф. Ницше (1844-1900), становление философии которого происходило под несомненным влиянием идей Шопенгауэра. Ф. Ницше одним из первых попытался проанализировать суть эпохи, за которой в определенное время закрепилось название «декаданс». Помимо Шопенгауэра, на духовную эволюцию Ф. Ницше оказал влияние Вагнер. Музыка, по мнению Р. Вагнера, - это прямое выражение мировой воли. Идея Вагнера стала основополагающей для труда Ф. Ницше «Рождение трагедии из духа музыки» (1872) (несомненный отзвук этих идей студент найдет в творчестве Т. Манна, Р. Роллана). Работы Ф. Ницше «Так говорил Заратустра» (1833-1885) и «По ту сторону добра и зла» (1886)

Учением об интуиции А. Бергсона (1859-1941). Интуицию Бергсон считает основным способом познания жизненной сущности. Оригинальная философская и этико-религиозная концепция Бергсона сделала его кумиром эпохи. Учение Бергсона в определенной степени можно считать философской основой литературного импрессионизма.

Результатом кризиса общественного сознания, ощущения переломности исторического момента и является переосмысление духовных ценностей. Деятелей культуры и литературы рубежа веков объединяет потеря веры в незыблемость прежних идеалов. Так формируется декаданс как тип трагического художественного мироощущения рубежа веков.

Модернизм рубежа веков – это попытка преодоления декаданса. Модернизм – это поиск художниками новых форм выражения своих мыслей, чувств, настроений. Новый культурный, духовный контекст требовал нового типа художественного восприятия действительности. «Задача художника не описывать, запечатлевать объективно существующую действительность, а, исходя из своей собственной художественной вселенной, вступать в отношения с этой действительностью, создавая чисто субъективное искусство».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33053. Закон єдності і боротьби протилежностей 15.08 KB
  Маючи обєктивний зміст закони діалектики виконують гносеологічну функцію: виступають ступенями проникнення в сутність розвитку його відтворення в обєктивній конкретній всезагальності від відображення розвитку як якісної зміни взагалі до розкриття суперечливої сутності цього процесу як єдності змін і збереження та як суперечності що розвязуються у формі поступального сходження від нижчого до вищого. Закон єдності і боротьби протилежностей один з основних законів діалектики який визнаєвнутрішнє джерело руху і розвитку в природі...
33054. Світоглядне і методологічне значення категорій 14.43 KB
  Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності що притаманні свідомості до досвіду апріорі. Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля в якого Наука логіки виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки де всі категорії взаємопов'язані переходять одна в одну і всі разом відтворюють...
33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...