56352

Французский символизм

Доклад

Литература и библиотековедение

Французский символизм - первое направление модернизма. Окончательно оформился как единое литературное движение в 1886 году, когда вышел манифест символизма, и само это слово стало широко употребляться

Русский

2014-04-16

17.05 KB

3 чел.

Французский символизм.

Французский символизм - первое направление модернизма. Окончательно оформился как единое литературное движение в 1886 году, когда вышел манифест символизма, и само это слово стало широко употребляться. Однако на самом деле символизм стал складываться гораздо раньше, начиная с 1857 года, когда вышел сборник Бодлера. Но тогда символизм был достоянием одиночек.

Основные особенности французского символизма: 1. Смелое обновление содержания в сторону неклассического мировоззрения (в частности введение в поэзию раннее абсолютно запретных тем, описаний интимных, эротических, отвратительных, низменных сторон жизни). 2. Тяготение к выражению особо сложных, утончённых, странных, часто неопределённых переживаний, состояний, ощущений, оттенков, полутонов чувств. 3. Широкое употребление новых художественных средств, необычного сочетания слов, необычных метафор, эпитетов, разрушающих прямой, ясный смысл стиха, но создающих общее утончённое, неопределённое ощущение. Формирование поэтики намёка, когда вместо прямого ясного смысла – лишь намёк на то, что хотел выразить поэт: намёк – это и есть символ.

Основоположник символизма Шарль Бодлер (1821-1867), хотя вообще-то он относится не к символистам, а к поздним романтикам. Он одним из первых в европейской литературе откровенно и очень ярко выразил неклассическое мировоззрение, и поэтому он всё-таки основоположник символизма и модернизма вообще. Его главное творение – знаменитый, легендарный, скандальный сборник «Цветы зла» (1857), который положил начало европейскому модернизму. Первое, что характерно для него абсолютный пессимизм, глобальное разочарование в мире в духе Байрона. Но есть у Бодлера другие стихи, настоящие бодлеровские, бунтарские, нетрадиционные, где он по-другому относиться к злу – это стихи, где поэт находит позитивное в негативном, красоту в смерти, разложении, наслаждение в грехе и пороке, описывает всё это красиво, красочно.

Бодлер зафиксировал сложность устройства жизни, отношение его к злу неоднозначно. С одной стороны, он знает, что зло и порок ведут к гибели, страданиям, духовному опустошению. С другой стороны, зло непреодолимо, потому что даёт человеку наслаждение и другие необычные переживания, от которых человек отказаться не может.

Поль Верлен (1844-1896) – его считают первым собственно символистом. Верлен первым широко и сознательно применял символистскую поэтику (смелые словосочетания, метафоры, нарушения логического смысла, намёк, неопределённость). Большая часть его стихов выражает тончайшие нюансы, чувства, полутона, неуловимые странные переходные состояния. Этим Верлен и хорош. Много описаний природы, её переходных состояний – сумерки, раннее утро и т.д. Эти состояния полностью слиты с таким же неопределённым состоянием души лирического героя. Стихи Верлена музыкальны и наполнены звукописью (но это можно ощутить, только зная французский язык, потому что половина прелести стихов Верлена при переводе теряется). В целом содержание его поэзии вполне традиционное, классическое. Есть несколько эротических стихов, но их немного.

Артюр Рембо (1854-1891) – очень необычный человек и поэт. Лучшие стихи Рембо написал в 15, 16 лет. Основные особенности поэзии Рембо. 1. Он развивает традиции Бодлера. Вводит всё новые, неприличные, прозаичные темы в поэзию. Если Бодлер поэтизировал зло, безобразие, смерть, то Рембо поэтизировал просто мелкие, бытовые неприличные вещи. 2. Очень яркие, красочные, смелые метафоры и другие средства выразительности, иногда доходящие до разрушения логики. 3. Смелый, свежий взгляд на жизнь.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83437. Поняття та перелік джерел міжнародного права 37.16 KB
  У міжнародному праві відсутній єдиний нормотворчій орган а також відповідна система судових органів які б мали юрисдикцію тлумачення та визначення порядку застосування норм міжнародного права. Жодний з документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерел. Загальновизнано що джерела сучасного міжнародного права названі у ст.
83438. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права 37.26 KB
  Статут Міжнародного суду ООН визначає звичай як доказ загальної практики що визнана в якості правової норми. Доказами існування opinio juris є: конвенції що не набирали чинності; акти Міжнародного суду ООН; акти міжнародних органів та організацій; офіційні заяви щодо позицій держав законодавство та судова практика держав тощо. Для створення міжнародного звичаю потрібно стільки часу скільки вимагає ситуація.
83439. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права 31.03 KB
  міжнародний договір це міжнародна угодаукладена державами та іншими суб\'єктами міжнародного права в письмовій формі незалежно від того чи міститься така угода в одному двох або декількох пов\'язаних між собою документах а також незалежно від конкретного найменування. На відміну від звичаю міжнародний договір є більш сучасним та свідомим методом формулювання норм міжнародного права. Вплив договору на процес створення норм міжнародного права залежить від його природи.
83440. Загальні принципи права як джерело міжнародного права 32.76 KB
  У більшості випадків вони були сформульовані ще у римському праві і використовуються при застосуванні та тлумаченні норм міжнародного права. Не всі принципи права що властиві національним правовим системам можуть бути застосованими в міжнародному праві. Прикладом загальних принципів права що є застосовними в міжнародному праві можна вважати uditur et lter prs вислухаємо і іншу сторону res judict принцип остаточності рішень суду ut dedere ut punire видай або покарай lex specilis derogt legi generli спеціальний закон деталізує...
83441. Односторонні акти держав як джерело міжнародного права 36.33 KB
  Суть одностороннього акту полягає у тому що він є результатом волевиявлення однієї держави яким вона бере на себе певні зобов’язання. Односторонній акт як правило не може створювати зобов’язання для інших держав. Якщо інші держави погодилися користуватися наданими правами вони зобов’язані дотримуватися умов їх надання. зобов’язання одностороння заява держави про те що вона бере на себе зобов’язання дотримуватися в міждержавних відносинах певної поведінки відповідно до умов викладених у заяві.
83442. Акти міжнародних організацій як джерело міжнародного права 34.7 KB
  За колом адресатів акти міжнародних організацій можна поділити на рішення pro foro externo зовнішнє право організації адресатами якого є державичлени організації та pro foro interno внутрішнє право організації яке визначає порядок її функціонування. Джерелом міжнародного права може бути визнаний лише правотворчій акт міжнародної організації.
83443. Засоби визначення норм міжнародного права 35.08 KB
  Доктрина міжнародного права у широкому значенні це система поглядів та концепцій про сутність та призначення міжнародного права у певних історичних умовах. Доктрина міжнародного права у вузькому значенні це наукові праці юристівміжнародників.
83444. М’яке право 32.29 KB
  Такі норми прийнято відносити до м’якого права soft lw норми якого на відміну від так званого твердого права hrd lw не породжують чітких прав та обов’язків а дають лише загальну установку якої мають дотримуватися суб’єкти міжнародного права. Норми м’якого права вирішують завдання з якими не може впоратися тверде право в таких сферах як наприклад охорона навколишнього середовища коли держави з одного боку ще не готові приймати на себе зобов’язання а з іншого згодні дотримуватися певних міжнародних стандартів в...
83445. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права 31.68 KB
  Важливу роль в кодифікації міжнародного права відіграє Комісія міжнародного права КМПяка є допоміжним органом ООН. Як правило кодифікація міжнародного права супроводжується його прогресивним розвитком яке має зі мету уточнення діючих норм а також розробку нових норм та їх закріплення в міжнародних договорах. Починаючи з 1945 року під егідою ООН проводяться численні кодифікаційні конференції результатом яких наприклад є чотири конвенції з морського права Женева 1958 р.