ID: 56372

Название работы: Економічне обґрунтування проекту

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів Мотивація навчальнотрудової діяльності Перед виготовленням запланованого виробу необхідно зясувати чи є даний проект економічно вигідним...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-04

Размер файла: 82.5 KB

Работу скачали: 30 чел.

«Інформаційні технології»

10 клас

Урок 12

Розділ 5. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

Тема: Економічне обґрунтування проекту

Мета уроку: знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну; здійснювати економічне обґрунтування проекту. Розвивати економічне мислення, увагу. Виховувати допитливість та наполегливість.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

Організаційна частина (2 хв)

Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (5 хв)

Мотивація навчально-трудової діяльності (2 хв)

Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

Вивчення нового матеріалу (12 хв)

Підсумок уроку (3 хв)

ХІД УРОКУ

1.  Організаційна частина

•  Перевірка присутніх.
•  Призначення чергових.
  1.  Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
  2.  Мотивація навчально-трудової діяльності

Перед виготовленням запланованого виробу необхідно з'ясувати, чи є даний проект економічно вигідним, чи є потреба в заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів тощо. Щоб з'ясувати ці питання, проводять економічний аналіз проекту.

1.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

План вивчення:

1.  Сутність економічних понять.
2.  Завдання економічного обґрунтування проекту.
3.  Процедура оцінки вартості виробництва проекту.
4.  Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту.

1.  Сутність економічних понять.

Частково питання експертизи ми розглядали в попередньому розділі, коли йшлося про основи дизайну в створенні виробу. Насправді, експертиза виробу нерозривно пов'язана з економікою виробництва, і має достатньо складну структуру. Це пояснюється тим, що виріб має багато характеристик, не лише з точки зору дизайнера, а й технолога, інженера, соціолога, маркетолога. Їх необхідно враховувати не лише під час виготовлення дослідного зразка, а й після випуску виробу в серійне виробництво. Однак провідною в експертизі є її економічна частина, тому коротко розглянемо економічне обґрунтування виробу з позицій основ сучасного виробництва.

В основу розвитку людського суспільства покладене матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ здійснюється у процесі праці.

Процес праці включає три основні моменти:

•  праця людини;
•  предмети праці;
•  засоби праці.

Праця людини — це змістовна, цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, регулюють і контролюють обмін речей між собою й одночасно змінюють власну природу.

Предмети праці — це речі (об'єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, піддаючи їх обробці. Предмети праці бувають двох видів:

•  дані самою природою (наприклад деревина);
•  ті, що підлягають наступній обробці (руда), їх називають сирим матеріалом або сировиною.

Засоби праці — це речі чи комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці.

Виробничі сили — це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи матеріальні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності суспільної праці.

До структури виробничих сил належать:

•  людина (головна виробнича сила);
•  засоби праці;
•  предмети праці (засоби виробництва);
•  сили природи, які використовуються людьми;
•  форми і методи організації виробництва;
•  наука;
•  інформація.

Виробничі відносини — це суспільна форма розвитку виробничих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Економічна система — це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності у відповідності з цілями суспільства.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

Серед економічних категорій, що використовуються в ринковому механізмі господарювання, є ціна.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою порівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрунтовують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції.

1.  Завдання економічного обґрунтування проекту. 

Після обґрунтування прототипу виробу, чим підтверджується можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно дати обґрунтування витрат:

•  необхідних матеріалів
•  засобів енергії
•  грошових коштів на оплату праці при виготовленні виробу
•  визначення собівартості виробу, що виготовляється
•  величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу
•  визначення рівня рентабельності виготовленого виробу
•  планування випуску виробу: кошторис доходів і витрат.

Тобто необхідно зробити попередню економічну оцінку доцільності постановки розробленого проекту на виробництво, її випуску й продажу.

Здійснюючи попередню економічну оцінку слід одержати відповіді на такі питання:

•  яким має бути розмір коштів для здійснення випуску першої продукції;
•  чи буде отримано прибуток від реалізації проекту і якщо так, то чи буде він достатнім для повернення грошей;
•  через який термін будуть повернуті гроші;
•  якою є собівартість продукції, яку розробляють;
•  яким є обсяг випуску продукції на ринок;
•  скільки років триває реалізація товару на ринку тощо.

Якщо неможливо продати продукцію за ціною, що перекриває очікувані виробничі витрати і будь-які пов'язані з цим платежі (виробничі накладні витрати, торговельні витрати тощо), то немає сенсу братися за розробку. Економічна оцінка спроектованого виробу здійснюється на підставі його порівняння з відомими зразками-аналогами і включає оцінку наявності недорогих матеріалів, можливості використання відходів.

1.  Процедура оцінки вартості виробництва проекту. 

Економічне оцінювання об'єкта й процесу технологічної діяльності доцільно здійснювати у такій послідовності:

•  визначити витрати матеріалів
•  визначити вартість витрат на електроенергію під час роботи
•  здійснити розрахунок оплати праці
•  визначити величину податку на заробітну плату (15 % від заробітної плати)
•  визначити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання (витрати на відновлення деталей, що зносились у процесі експлуатації)
•  визначити загальну собівартість виготовлення виробу:
•  визначити величину прибутку
•  визначити договірну ціну реалізації виробу
•  визначити рентабельність проектованого виробу:
  1.  Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту.

Економія матеріальних ресурсів дає змогу з тієї самої кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві.

Для вимірювання ступеня ефективності використання матеріалів існує відповідна система техніко-економічних показників.

Джерела показують, за рахунок чого можна досягти економії, шляхи показують, як саме, за допомогою яких заходів можна заощадити ті чи інші види матеріальних ресурсів.

Джерела економії матеріальних ресурсів:

•  зниження ваги виробів;
•  зменшення питомої витрати матеріалів;
•  скорочення витрат і відходів сировини і матеріалів;
•  використання відходів та побічних продуктів;
•  утилізації вторинних ресурсів;
•  заміна натуральних видів сировини та матеріалів штучними.

Шляхи економії матеріальних ресурсів:

I. Виробничо-технічні заходи

•  первинна обробка та збагачення сировини;
•  комплексна переробка сировини;
•  застосування ресурсо-зберігаючої техніки;
•  запровадження маловідходної та безвідходної технології.

II. Організаційно-економічні заходи

•  удосконалення матеріальних нормативів;
•  поліпшення організації матеріального забезпечення вироб­ництва;
•  упорядкування системи ціноутворення;
•  застосування дійової системи економічного стимулювання.

VII. Підсумок уроку

Домашнє завдання