56388

Творчество Э. и Ж. Гонкуров

Доклад

Литература и библиотековедение

В 1834 братья потеряли отца, в 1848 — мать, оставившую скромное состояние, которое позволило им целиком посвятить свою жизнь творчеству. Сначала они решили испытать силы в качестве художников или драматургов, но все их попытки реализовать себя в живописи или на сцене окончились неудачно.

Русский

2014-04-16

17.38 KB

5 чел.

Творчество Э. и Ж. Гонкуров.

ГОНКУ́Р, французские писатели, братья: Эдмон Луи Антуан де , Жюль Альфред Юг де.

В 1834 братья потеряли отца, в 1848 — мать, оставившую скромное состояние, которое позволило им целиком посвятить свою жизнь творчеству. Сначала они решили испытать силы в качестве художников или драматургов, но все их попытки реализовать себя в живописи или на сцене окончились неудачно. Первый роман «В 18.. году» (1851), опубликованный в день декабрьского переворота Луи Наполеона, также не имел успеха. В том же году Гонкуры начали вести ежедневный дневник, составивший впоследствии более 20 томов и опубликованный полностью лишь в 1956-58 годах. Эта замечательная хроника содержит богатейший материал для изучения литературной жизни эпохи и эстетических воззрений авторов. Отойдя на время от романного творчества, братья обратились к историческим и искусствоведческим исследованиям: «История французского общества эпохи Революции» (1855), «История Марии-Антуанетты» (1858), «Камерные портреты XVIII века (1857-58), «Искусство XVIII века» (1859-1875), «Женщина и XVIII век» (1862). В этих работах они уделяли большое внимание быту, анализируя заурядные внешне документы типа театральных программок, выкроек одежды, ресторанных меню и т.п. Вновь обратившись к роману, они прибегли к сходным приемам и в изображении современной жизни. В программном предисловии к роману «Жермини Ласерте» (1864) авторы заявили о необходимости ввести в литературу беднейшие слои общества, показать их безрадостную жизнь. Впоследствии Гонкуры вошли в так называемую Меданскую группу писателей-натуралистов, признанным главой которой стал Эмиль Золя. Когда Жюль умер от сифилиса, Эдмон на несколько лет отошел от литературы, но затем опубликовал роман о проститутке под названием «Девка Элиза» (1877). За ней последовали «Братья Земганно» (1879), история о двух цирковых акробатах, в которых современники узнавали самих Гонкуров, и «Актриса Фостен» (1882), основанная на фактах из жизни великой Рашель. В конце жизни Эдмон занимался творчеством японских художников, опубликовав посвященные им книги «Утамаро» (1891) и «Хокусай» (1896). Братья Гонкуры составляют один из знаменитейших творческих союзов в истории литературы. Их именем названа самая престижная литературная премия Франции, основателем которой был старший из братьев. Считая, что «документальной основой романа должна быть жизнь», Гонкуры черпали сюжеты и заимствовали характеры из своего непосредственного окружения. В романе «Шарль Демайи» (1860) они изобразили знакомую супружескую чету. В «Сестре Филомене» (1861) описывается история, произошедшая в больнице Руана и ставшая известной им в пересказе одного из друзей. Героиня романа «Рене Мопрен» (1864) была подругой их детских игр. В «Жермини Ласерте» (1864), первом великом французском романе о низшем классе, предвещающем появление пролетарских книг Золя, повествуется о разгульной жизни, которую вела некогда экономка Гонкуров. «Манетт Саломон» (1867) посвящена художникам и натурщицам, которых они лично знали, а в «Мадам Жервезэ» (1869) описывается обращение, маниакальная религиозность и кончина их тетки. Но если воссоздаваемая обстановка была нарочито обыденной, то характеры являли собой пример необыкновенной патологии, которая описывалась очень тщательно, с учетом всех медицинских деталей. Отчасти это объясняется тем, что сами Гонкуры были легко возбудимыми неврастениками и страстно увлекались изучением болезней. В книгах, созданных после смерти брата, Эдмон обратился к поиску новых путей в развитии романа и постепенно сблизился с литературой декаданса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83553. Кодифікація норм про відповідальність в міжнародному праві 35.22 KB
  Незважаючи на те інститут міжнародної відповідальності є одним із найдавніших інститутів міжнародного права його норми і досі не кодифіковані. Комісія міжнародного права за дорученням Генасамблеї ООН проводить роботу по укладенню уніфікованої кодексу міжнародноправової відповідальності. Основним джерелом норм які стосуються міжнародноправової відповідальності є звичай крім того різними міжнародними договорами закріплюються норми що стосуються відповідальності за ті чи інші види правопорушень чи регламентують застосування...
83554. Підстави міжнародно-правової відповідальності 36.39 KB
  Підставами міжнародно правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права обєктивні і суб\'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності: — юридичні; — фактичні; — процесуальні. Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові...
83555. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення 36.89 KB
  Міжнародне правопорушення являє собою складне правове явище. З юридичної точки зору, в якості міжнародного правопорушення розглядається міжнародно-протиправне діяння субєкта міжнародних правовідносин
83556. Види і зміст міжнародно-правової відповідальності 42.93 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83557. Політична відповідальність і її форми 38.62 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83558. Матеріальна відповідальність і її форми 37.01 KB
  Історично свій початок репарації беруть від інституту контрибуцій що успішно існували в міжнародному граві з глибокої давнини і до кінця XIX сторіччя і носили характер данини. З метою обмеження таких негативних явищ були розроблені статті 4751 Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року що обмежували стягнення контрибуцій. При розробці Версальского мирного договору 1919 року країни Антанти були змушені формально відмовитися від контрибуцій замінивши їх репараціями. Фактично на зміну контрибуцій прийшли усі форми...
83559. Санкції і контрзаходи 36.06 KB
  Останнім часом склалася усталена практика щодо застосування термінології: примусові заходи з боку держав позначаються терміном контрзаходи а примусові заходи збоку МО санкціями . Контрзаходи повинні бути співрозмірними спричиненій шкоді й ураховувати тяжкість МПД та права які були порушені тобто бути пропорційними. Контрзаходи припиняються як тільки контрагент виконає свої зобов\'язання.
83560. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом 38.27 KB
  До першої відносять конвенції про цивільну відповідальність в яких розглядають питання відповідальності оператора а в деяких випадках відповідальності держави з позиції матеріальних та процесуальних норм. Такі договори стосуються питань навігації нафти ядерних матеріалів: Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969 р. до неї Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним залізничним та внутрішнім водним транспортом 1989 р.
83561. Поняття та джерела міжнародного кримінального права 36.45 KB
  В літературі зустрічаються різні концепції міжнародного кримінального права. Лукашук визначав міжнародне кримінальне право як галузь міжнародного публічного права принципи і норми якої регулюють співпрацю держав і міжнародних організацій в боротьбі зі злочинністю. При будьякому підході слід відмітити головну особливість міжнародного кримінального права а саме встановлення прямої кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення найбільш важливих норм міжнародного права.