56474

Топливно – энергетический комплекс мира

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цели: сформировать представления о топливном балансе мира; рассмотреть рост производства различных видов топлива; дать характеристику газовой, нефтяной, угольной промышленности мира, сформировать понятия об электроэнергетике мира...

Русский

2014-04-05

623 KB

8 чел.

Тема: Топливно – энергетический комплекс мира.

Цели: 

  •  сформировать представления о топливном балансе мира;
  •  рассмотреть рост производства различных видов топлива;
  •   дать характеристику газовой, нефтяной, угольной промышленности мира.
  •  сформировать понятия об электроэнергетике мира: страны с высоким количеством электроэнергии на душу населения и низким, о странах с различной структурой энергетического баланса.
  •  совершенствовать навыки работы в группах в ходе изучения нового материала;
  •  воспитывать аналитическое мышление, коммуникабельность, творческий подход к решению задач

Оборудование: карты “Топливная промышленность мира”, “Полезные ископаемые мира”, карты учебника статистические материалы, таблицы, атласы, презентации.

Ход урока

I мини модуль С - П

Изучение нового материала.

Учитель. Сегодня на уроке мы познакомимся с ТЭК мира, термином известным вам с 9 класса.

Вопрос. Что такое ТЭК? (ТЭК – топливно-энергетический комплекс. Является совокупностью отраслей по добыче, переработке топлива и получения энергии. Состоит из топливной промышленности и электроэнергетике.)

Учитель. За историю развития топливной промышленности можно выделить три этапа:

  1.  1900 – 1950 г – угольный
  2.  1950 – 1970 г – нефтяной
  3.  1970 – 2000 гг – нефтегазовый

Теперь более подробно разберём каждую промышленность.

Нефтяная промышленность – одна из важнейших и быстро развивающихся отраслей добывающей промышленности. Нефть имеет ряд преимуществ перед твёрдым топливом – жидкое состояние и быстрое сгорание, что облегчает добычу, транспортировку, погрузку, выгрузку и переработку топлива. Нефтяная промышленность мира Нефть обнаруживается вместе с газообразными углеводородами на глубинах от десятков метров до 5-6 км. Максимальное число залежей нефти располагается на глубине 1-3 км. Состав нефтяной промышленности Разведка и добыча нефти Транспортировка нефти Переработка нефти Фонтанный Насосный Способы добычи нефти.

Транспортировка

нефти и нефтепродуктов

Переработка нефти Энергетика: бензин, керосин, мазут, дизельное топливо, реактивное топливо Химическая промышленность: пластмассы, волокна, нити, ткани, удобрения, моющие средства, масла, красители, сырьё, используемое в косметике Производство

строительных материалов: битум, асфальт, гудрон

Ареалы по районам добычи нефти

1 Россия Китай Казахстан Первый ареал – Ближний и Средний Восток. Мировая добыча нефти приближается к 3,5 млрд. тонн, и примерно более 40% её приходится на страны ОПЕК. На страны Персидского залива приходится 2/3 мировых разведанных запасов нефти и около 1/3 её мировой добычи. Четыре страны этого региона добывают более 100 млн. тонн нефти в год каждая (Саудовская Аравия, Иран, ОАЭ, Кувейт).

2 Канада США Второй ареал – США и Канада. В целом запасы большие, но месторождения не богатые. Бурение скважин в этих местах обходится в десятки раз дороже. Главные месторождения находятся на Аляске и Крайнем Севере Канады. Алжир Египет Нигерия Ангола

3 Третий ареал – Северная и Западная Африка. Алжир: среднегодовое производство нефти – более 85 млн. тонн. Ливия: нефтяная промышленность – ведущая отрасль экономики. Нигерия, Египет добывают 160 млн. тонн нефти. Венесуэла

4 Четвёртый ареал – Венесуэла, которая была первым в истории экспортёром чёрного золота. В 1539 году в Мадрид была отправлена бочка нефти. В 1922 году у озера Маракайбо ударил мощный фонтан, и начался «нефтяной бум». Сейчас в восточных районах Льяносы и на побережье нижней Ориноко сосредоточены основные очаги нефтяной промышленности.

5 Пятый ареал – Европа. В основном нефть в Европе добывается вблизи берегов Северного и Норвежского морей. Современная техника позволяет бурить нефть в море на глубине 200-300 метров. Месторождения нефти есть и в Восточной Европе (Румынии,

Венгрии), но в настоящее время они практически истощены. Ливия

География мировой нефтедобычи Ныне нефть добывают почти в 100 странах мира. Однако основную часть этого вида топлива даёт лишь десяток стран. Государства-лидеры

по добыче нефти

Нефтяная промышленность – поставщик валюты Средняя себестоимость добычи нефти составляет 7 долларов за баррель Динамика мировых цен на нефть за 1 баррель В стоимость 1 барреля нефти входит не только цена добычи топлива, но и, переработка нефти, доставка до потребителя, налоговые пошлины. Международная торговля нефтью Ведущие экспортёры нефти Крупнейшие нефтяные компании мира Международная торговля нефтью Направления грузопотоков : Персидский залив – Япония; Персидский залив – Западная Европа; Карибский бассейн – США; Юго-Восточная Азия – Япония; Северная Африка – Зарубежная Европа; Россия – Зарубежная Европа и страны СНГ Ведущие экспортёры нефти – страны ОПЕК (2/3 мирового экспорта), Мексика, Россия. Организация ОПЕК создана нефтедобывающими странами в целях стабилизации цен на нефть. В состав ОПЕК входят 12 стран: Иран, Ирак, Кувейт, Саудовская Аравия, Венесуэла, Катар, Ливия, Объединённые Арабские Эмираты, Алжир, Нигерия, Эквадор и Ангола. Штаб-квартира расположена в Вене. Крупнейшие нефтяные компании мира «Газпром» (Россия) 13 место, «Роснефть» (Россия) 16 место, «Лукой» (Россия) 18 место, «Сургутнефтегаз» (Россия) 29 место.

Нефтяная промышленность мира.

Нефтяная промышленность – ведущая отрасль мировой топливно-энергетической промышленности. Она очень сильно влияет на мировое хозяйство, да и мировую политику. Нефтяная промышленность отличается большой капиталоемкостью.

Промышленную добычу нефти начали в середине XIX в. в России, Румынии, США. В начале XX в. её уже добывают в 20ти странах мира, но больше всего в США, Венесуэле, России. 1940 г. – уже 40 стран добывает нефть, 1970 г. – 60 стран, 1990г. – 95 стран. Соответственно возросла и мировая добыча нефти. Правда нужно вспомнить кризис 1980-х годов, который привел к сильному подорожанию нефти на мировом рынке. В начале 1990г. – уровень стабилизировался, это было связано с политикой ряда нефтедобывающих стран, в первую очередь членов ОПЕК – главного регулятора цен на мировом нефтяном рынке, и это неудивительно, поскольку 11 стран ОПЕК контролируют 40% добычи нефти мира.

Задание 1. Проанализируйте таблицу №1 Распределение добычи нефти между крупными регионами мира

Таб. №1

(В бывшем СССР – основной прирост добычи нефти происходит в 1970-1980 г, пик добычи 1980 г. – 605 млн.т., с 1990 г. добыча сокращается. В Зарубежной Европе скачок с 1980г. В Зарубежной Азии – непрерывный рост добычи нефти с 1970 г. по сегодняшний день. Африка – так же с 1970г. увеличивает объем добычи нефти. Северная Америка – добыча росла до 1970 г., а с 1990 г. – наблюдается снижение добычи. Латинская Америка – рост добычи нефти более равномерный. Австралия – добыча нефти начала расти только в 1980г.)

Вопрос. Обоснуйте все вышесказанное (СССР – с 1970 г. открытие и освоение нефтяных бассейнов Западной Сибири. Зарубежная Европа – ввод в эксплуатацию Североморского канала. Зарубежная Азия – освоение богатейших месторождений Персидского залива. Латинская Америка – помимо Венесуэлы возросла добыча нефти в Мексике.)

Учитель. Ясно, что рейтинг крупных регионов определяется в первую очередь главными нефтедобывающими странами.

Задание 2. Найдите в атласе или на картах учебника на рис. 24 страны лидера в добыче нефти. Расставьте их в порядке убывания объемов добыче топлива, составьте таблицу.

Главные нефтедобывающие страны мира в конце 2000 г.

Страна

Добыча млн.т.

Страна

Саудовская Аравия

США

Россия

Иран

Мексика

Венесуэла

Китай

440

355

325

185

170

165

160

155

130

125

125

115

105

105

Норвегия

Ирак

Великобритания

Канада

ОАЭ

Нигерия

Кувейт

Вопрос. Какие страны по экономическим показателям лидируют в данной группе? (Развивающиеся.)

Учитель. Из 14 перечисленных стран, 7 являются членам ОПЕК, 4 – развитые страны Европы; Мексика, и две страны с переходной экономикой – Россия и Китай. Итак, главные производители нефти – развивающиеся страны.

Вопрос. Но кто же является основными потребителями нефти?

Таблица №2 Потребление нефти и нефтепродуктов

Таб. №2

(Основными потребителями нефти являются – США, Япония, Зарубежная Европа.)

Учитель. Преодоление территориального разрыва между главными районами добычи и потребления нефти привело к формированию мощных “нефтяных мостов”, преимущественно океанических, которые вы сейчас называли. В настоящее время уделяется большое внимание добычи нефти в акваториях мирового океана.

Таблица №3 Динамика мировой добычи нефти

Таб.№3

При рассмотрении динамики мировой морской добычи нефти обращает на себя внимание, что за последнее время темпы добычи немного замедлились, так как разработка становится нерентабельной, из-за более высокой, чем на суше, себестоимости добычи, особенно в высоких широтах. Нефть - одна из важнейших экспортных товаров мировой торговли. Транспортировка идет как по нефтепроводам (суша), так и нефтетанкерами (вода).

Газовая промышленность мира.

Учитель. 

Среди видов природного газа большое значение имеет попутный нефтяной газ, извлекаемый в процессе добычи нефти. Природный газ в качестве топлива обладает многими положительными свойствами – высокой теплотворной способностью, хорошей транспортабельностью, большей по сравнению с нефтью и углем экологической чистотой.

Газовая промышленность мира Газовая промышленность – отрасль энерге- тики, включающая добычу, переработку и транспортировку газа. Природный газ – смесь газов, образовавшаяся в недрах земли при анаэробном разложении органических веществ. Основную часть природного газа составляет метан. Часто является попутным газом при добыче нефти. Виды природного газа и способы его добычи Причины значительного развития мировой газовой промышленности:

1.Наличие больших разведанных запасов природного газа;

2.Относительная дешевизна его транспортировки;

3.Газ – экологически более «чистое» топливо, чем уголь и нефть.

Виды природного газа и способы его добычи

Транспортировка природного газа Внутри государства: трубопроводный транспорт (газопровод) Между государствами: газопровод (наземный, подводный), завод сжижающий газ, морской транспорт (танкеры-метановозы) Газопровод Завод, сжижающий газ Танкер-метановоз Продукты переработки газа красители резина резка и сварка металлов удобрения галогенпроизводные топливо метанол метановая кислота поливинилхлорид

Главные районы добычи газа в мире. Государства-лидеры по добыче газа. Главные грузопотоки газа. Направления основных грузопотоков газа:

1.Малайзия, Индонезия, Бруней – Япония, Республика Корея, Тайвань;

2.Объединённые Арабские Эмираты – Япония;

3.Алжир, Ливия – Франция, Испания, Италия, Бельгия; 4.Россия – страны Европы

Газовая промышленность – молодая отрасль, зародившаяся в начале XX в., и до 50 г. был характерен перевес одной страны в добыче газа – США (9\10 мировой добычи газа). После 1960 г. начинается быстрый рост добычи и потребления природного газа – СССР, Юго-Западной Азии, Западной Европе, Северной Африке. Согласно некоторым прогнозам к 2010г. добыча газа возрастет до 4 трлн.м3 (в 2000 г. – 2.4 трлн.м3) а к середине XXI в. – до 7 трлн.м3.

Задание 4. Проанализируйте таблицу №4

Распределение добычи природного газа между крупными регионами мира.

Таб. №4

(В 2000 г. увеличивается абсолютный объем добычи газа за исключением СНГ, Латинской Америки)

Учитель. Соответственные изменения происходили на протяжении последних десятилетий среди главных газодобывающих стран мира.

Таблица №5 Главные газодобывающие страны мира в конце 2000 г.

Таб.№5

Посмотрите. Из 15 стран входящих в таблицу 6 – развитые страны Запада,

7 – развивающиеся и 2 – (Россия и Узбекистан) входят в СНГ.

Потребление природного газа во всем мире мало отличается по размерам и его производства, поскольку почти весь газ сразу же поступает в газораспределительные сети.

Россия по запасам природного газа и по размерам его добычи (1\4 мирового) продолжает удерживать I место в мире. Согласно прогнозам, добыча природного газа в стане возрастет к 2010 г. до 740 млрд. м3, а доля в энергопотреблении – до 57%. Россия остается так же и крупнейшим экспортерам газа (200 млрд. м3) – по газопроводам в страны СНГ и Зарубежную Европу. Начиная с 1970г. в качестве нового фактора мирового энерготехнического хозяйства стал выступать сжиженный природный газ (СПГ). Интерес к СПГ сохраняется и в наши дни, размеры его производства достигло 310 млн.т., производят его уже в довольно большом числе стран: Западной Европы, Азии, ОАЭ, Северной Африки, США, Мексике, Бразилии и т.д. Странами импортерами стали – Япония (1\2 всего мирового импорта СПГ), КНДР, государства Западной Европы.

Рис. №2 Основные направления экспортно-импортных перевозок сжиженного природного газа.

Рис. №2

Отдельные районы экспорта и импорта СПГ образуют международные газотранспортные системы к началу XXI в. их сложилось 2: Азиатско-Тихоокеанского региона, и Африкано-Западноевропейская система.

Большинство специалистов оценивают перспективы роста и международной торговли СПГ. Ведущая роль сохраняется за АТР, где к 2010 г. поставки СПГ могут увеличится до 150 млн.т.

II мини – модуль С – П

Угольная промышленность мира.

Угольная промышленность мира Угольная промышленность – отрасль энергетики, включающая добычу (обогащение) и переработку (брикетирование) бурого и каменного угля. Способы добычи угля открытый (карьерный) подземный (шахтный)

- топливо для промышленности и тепловых электростанций; - сырьё для чёрной металлургии и химической промышленности (коксующийся уголь). Использование каменного угля Транспортировка каменного угля Межконтинентальные перевозки (суда)

Внутриконтинентальные (железная дорога)

Коксующийся уголь - уголь, из которого можно получать технически ценный кокс для промышленности. Кокс - высококалорийное, малозольное, малосернистое, пористое и высоко- прочное топливо, получаемое при нагревании природного топлива до высоких температур (950-1050°С) без доступа воздуха.

Ведущие регионы в добыче угля Уровень мировой добычи угля приблизился к 6 млрд. тонн 54% 28% 9%

Главные районы угля в мире Государства-лидеры по добыче угля Главные грузопотоки угля Группы государств Главные грузопотоки угля «угольные мосты»: США – Западная Европа; США – Япония; Австралия – Япония; Австралия – Западная Европа; ЮАР - Япония Группы государств:

1.Страны, добывающие уголь только для собственного использования (например: Индия, Казахстан, Украина,)

2.Страны, экспортирующие часть угля (например: Китай, Австралия, Россия, США, ЮАР).

3.Страны-импортёры угля (например: Япония, Италия, Франция)

Учитель. Угольная промышленность старейшая отрасль топливной промышленности, развивается в настоящее время медленнее нефтяной и газовой. В начале 1990г. добыча начала падать, затем стабилизировалась и сейчас соответствует потребностям в угле. Распределена добыча угля в мире таким образом: 48% - в странах с переходной экономикой, 42% - экономически развитые страны Запада, 10% - развивающиеся.

Задание 5. Пользуясь картой в учебнике, определите основные районы добычи угля в мире. По результатам работы заполните таблицу

Страны лидеры по добыче угля (на 2003 г.)

Страна

Добыча угля, в млн.т. в год

Китай

США

Индия

ФРГ

Россия

Австралия

Польша

1400

960

300

250

240

240

200

Учитель. Уголь потребляется в основном в тех же странах, где и добывается, и только 10% попадает на мировой рынок. За последнее время международная торговля углем возрастает в мире. 1990 г. – 390 млн.т.

2000 г. – более 550 млн.т. Экспортно-импортные перевозки каменного угля между странами привели к формированию вполне устойчивых “угольных мостов”, главные из которых: Австралия – Япония, КНДР. США - Западная Европа, Япония. ЮАР – Западная Европа, Япония. Колумбия - Западная Европа.

Угольная промышленность России с 1990 г. выделяется среди всех отраслей ТЭКа наиболее кризисным состоянием, что привело к значительному падению объемов добычи угля, и к уменьшению его потребления.

Мировая энергетика.

Учитель. Электроэнергетика входит в состав топливно-энергетического комплекса. Показатель производства электроэнергии из расчета на душу населения относится к числу наиболее важных показателей, характеризующих ту или иную страну, так как он в наибольшей мере отражает степень электрификации ее экономики. Структура производства электроэнергии так же изменяется.

Вопрос. Вспомните материал 9 класса.

- Какие виды электростанций вы знаете? (ТЭС, ГЭС, АЭС, нетрадиционные источники энергии)

Проанализируйте рис. “Структура мирового производства электроэнергии”

Рис. 3

Какой можно сделать вывод? (2\3 мирового производства электроэнергии приходится на ТЭС, 1\5 – ГЭС, 1\6 - АЭС)

Учитель. Согласно прогнозам, структура использования топлива на ТЭС изменится в 2010 г. доля газа может возрасти до 17-24%, а доля мазута уменьшится до 6-7%.

Анализируя таблицу №6 Структура производства электроэнергии по крупным регионам мира,

Таб. №6

можно разделить производство электроэнергии на 3 большие группы.

1. Характерно преобладание выработки электроэнергии на ТЭС – это в США, Зарубежной Европе, СНГ, Японии, Китае, Индии, Австралии.

Выделяют типично угольные страны – Польша, ЮАР, и типично нефтегазовые – Саудовская Аравия, страны Персидского залива, Алжир, Туркменистан, и страны ориентирующиеся на привозном топливе – Дания, Ирландия, Белоруссия, Молдавия, Израиль, Иордания, Кипр, Сингапур, Куба.

2. Входят страны с преобладанием ГЭС. Крупнейшие из них показаны в таблице.

Таблица №7 Крупнейшие ГЭС мира.

Таб. №7

Тем не менее дальнейшие освоение гидроэнергетического потенциала остается важнейшей задачей развития энергетики.

3. Образуют страны с преобладанием электроэнергии, вырабатываемой на АЭС. Атомную энергетику можно рассматривать как одну из важных подотраслей мировой энергетики, которая во второй половине XX в. стала вносить существенный вклад в производство электроэнергии.

Анализируя рис. №4 Рост мощности АЭС мира Рис. №4

Мы видим, что в 1970 г. все АЭС мира вырабатывали лишь 80 млрд. кВт, а в 2000г. 355 млрд. кВт.

Задание 6. Проанализируйте рис. Распределение мощностей АЭС по регионам и странам мира.

Рис. №5

(35% - Западная Европа, 27% - США, 17% - АТР, 14% - Восточная Европа, 4% - Канада, 3% - прочие государства.)

Учитель. Если быть более точными, то 2\3 мощности всех АЭС мира, так же как и доля выработки электроэнергии приходится всего на 6 ведущих в этой отрасли стран – США (107), Франция (59), Япония (54), Великобритания (35), Россия (29), Германия (20). В перспективе наблюдается увеличение суммарной мощности на АЭС, которая в 2015 г. составит 500 млн. кВт.

В 1957г. для развития международного сотрудничества в области мирного использования атомной энергии было создано Международное Агентство по Атомной Энергии (МАГАТЭ).

В России и странах СНГ 29 действующих энергоблоков их общая мощность 20млн. кВт, но 15 из них имеют проектный срок эксплуатации до 2010г. Пути решения принятые Минатомэнерго сводятся к поэтапному развитию атомной энергетике.

Выделяют еще альтернативные источники энергии.

1. Геотермальные электростанции: в странах – Центральной Америки, Филиппинах, Исландии, России, Японии, США.

2. Приливные электростанции: в странах – Франции, Канаде, России, Индии, Китае.

3. Ветроэнергетические установки: - Западная Европа, США, Индия, Китай.

4. Солнечные электростанции: - есть в 30 странах мира.

Электроэнергия передается по системе международных ЛЭП. В большинстве стран существует единая энергосистема, хотя в США, Канаде, Бразилии их нет.

Мы познакомились с топливно-энергетическим комплексом мира, дали общую характеристику нефтяной, газовой, угольной промышленности и электроэнергетике.

III мини модуль С – П

Просмотр презентации «Альтернативные источники энергии».

Закрепление изученного материала.

(блиц-опрос)

- Назовите страну лидера добычи нефти (Саудовская Аравия)

- Назовите страну лидера добычи газа (Россия)

- Назовите страну лидера добычи угля (Китай)

- Назовите страну лидера по выработки электроэнергии в Африке (ЮАР)

- Назовите страны лидера по выработке атомной энергии (США, Франция, Япония, Германия, Россия, Великобритания).

Тест

Какое из указанных государств входят в первую десятку нефтедобывающих государств? 1) Ливия 2) Египет 3) Саудовская Аравия 4) Австралия

Какое направление является грузопотоком угля?

1)Россия – Западная Европа 2) Австралия – Япония 3) Персидский залив – Западная Европа

Организация Опек объединяет:

1)Страны Востока 2) Страны Азии 3) Производителей с/х продукции 4) экспортёров нефти

Основные страны-экспортёры нефти расположены:

1)На Ближнем и Среднем Востоке 2) В Азии 3) В Северной Америке 4) В Южной Америке

Какое из указанных государств входят в первую десятку газодобывающих государств?

1) Нигерия 2) США 3) Венесуэла 4) Мексика

Проверка 3,2,4,1,2 

Домашнее задание.

1. Читать учебник

2. На контурную карту нанести страны, входящие в ОПЕК

Великоновоселковская гимназия с общеобразовательной школой I ступени

Альтернативні джерела енергії (додаток)

Зараз, як ніколи раніш, гостро постало питання: що чекає на людство - енергетичне голодування чи енергетичний достаток? Очевидно, що зараз людство переживає енергетичну кризу: бажані потреби людства у електричній енергії у декілька разів перевищують виготовлення! І це при тому, що остання цифра є майже фантастичною - 27-30 трлд. кіловат-годин щороку.

Рівень матеріальної, а відповідно і духовної культури людства прямо залежить від кількості енергії, що воно має. Для того щоб виготовити будь-яку річ нам потрібна енергія. Матеріальні потреби людства як і популяція людей постійно збільшуються, тому потреба у енергії збільшується геометрично.

Засоби масової інформації постійно інформують нас про винайдення різноманітних нових, більш екологічно чистих способів добути енергію. Але ж в чому тоді причина повільного зростання частки таких джерел у загальному видобутку енергії. Справа у тому, що досі не знайдено джерела енергії, більш рентабельного за найдавніший спосіб видобутку енергії - спалення. І зараз 80% всієї енергії людство отримує спалюючи вугілля,нафту та нафтопродукти, приролній газ, торф тощо. Але тих запасів енергії, що природа накопичувала сотні мільйонів років, вистачить лише на декількасот рокіів. Отже єдиний спосіб змусити людину перейти на більш екологічно чисті джерела енергії - це прийняття на державному рівні та на рівні світової спільноти низки регулюючих актів, котрі б обмежили видобуток паливних ресурсів. Але ряд держав (перш за все це держави Перської затоки) і не збираються обмежувати таким способом свої прибутки.

Отже основний тягар по збереженню енергії лягає на розвинені держави Північної Америки та Європи. Все більше і більше вчених шукають якомога рентабельніші джерела, котрі б використовували відновлювані ресурси і котрі б змогли хоча б частково замінити паливні. Найбільш підходять такі джерела як використання енергії текучої води та вітру, океанських припливів та відпливів, тепла земних надр та, звичайно, енергії Сонця. Також багатообіцяючими є дослідження, метою яких є спроба повторити термоядерні процеси, що відбуваються на зірках.

Вчені можуть сказати, що енергія - це здатність до виконання роботи, а робота здійснюється, коли на об'єкт діє фізична сила. Чітке визначеня енергії передбачає, що енергія - це різниця потенціалів у різних точках поля. Але нам достатьно визначити у цьому рефераті енергію, як джерело, з якого людина може добути електричний струм, тепло, тощо.

Поняття про енергію, що містить певна матерія є відносним. Наприклад, якщо відносно Землі течія річки рухається зі швидкістю 10 км/год, а відносно моторного човна, що пливе проти течії - 50 км/год, то відповідно: якщо ми розмістимо аппарат, що видобуває енергію за рахунок руху води, на березі то ми отримаємо в п'ять разів менше енергії ніж якби ми розмістили цей же аппарат на човні. Тож відносно човна течія містить більше енергії ніж відносно берега.


Енергія Сонця.

В останній час інтерес до проблеми використання сонячної енергії різко збільшився. В даній частині я розгляну можливості саме безпосереднього використання сонячної енергії; хоча більшість всієї енергії, що потрапляє на Землю є сонячною, та основна частина її зосереджується у атмосфері та гідросфері.

Потенціальні можливості використання безпосередньо сонячної енергії дуже великі. Якщо ми зможемо використовувати 0,0125% всієї цієї енергії, то людство було б повністю забезпеченє енергією зараз, а використання 0,5% повністю б покрило всі потреби людства назавжди (якщо вважати, що населення Землі не перевищить 20 млрд.)

Нажаль, це лише потенційні можливості. Справа в тому, що навіть при найкращих погодних умовах енергетична гус-тина сонячного потоку не перевищує 250 Вт/м2. Спробуємо порахувати: для того, щоб коллек-тори "збирали" за рік таку кількість енергії їх потрібно розмістити на площі 130000 км2 !!! Окрім того, для створення такої великої кількості коллекторів потрібно 1,3*109 тон алюмінію. Світовий запас алюмінію оцінюють якраз в таку цифру.

Зрозуміло, що існують різні фактори, що обмежують потужності сонячної енергетики. Окрім ціни та ресурсоємкості ще існує проблема площі. Наприклад, якщо у 2100 році людство повністю забезпечуватиме свої енергетичні потреби за рахунок Сонця, то площа коллекторів повинна буде сягати 1-3 млн. км2. Також безпосередьнє використання сонячного випромінювання потребує велику кількість праці: для виготовлення 1 МВт-року знадобиться від 10 до 40 тис. людино-годин. В той же час у традиційній енергетиці цей показник менший у 50-80 разів.

Отже зараз ще годі і казати про масштабне використання сонячного проміння. Звісно, у курортних та віддалених від електромережі регіонах сонячні електростанції можуть бути необхідними, але загальна частка сонячної енергії надзвичайно мала. Та і навіщо будувати коллектори, якщо в природі існують набагато більші і потужніші коллектори: атмосфера та гідросфера?



Енергія вітру.

Енергія повітряних мас, що постійно рухаються, у сотні разів перевищує запаси гідроенергії усіх річок планети. Всюди і постійно на землі дмуть вітри: від легкого вітерця до могутніх ураганів. Ці вітри могли б повністю задовольнити потреби людства. Але частка вітряних електростанцій становить лише 0,1%. Чому ж тоді такий доступний та екологічно чистий спосіб видобутку енергії так слабо використовується?

Людство використовує енергію вітру більш ніж 5 тис. років. Спочатку вітер використовувався для того, щоб приводити у рух човни, потім - щоб молоти зерно та підіймати воду. Зараз вітер використовується для видобутку електроенергії. Хоча зараз ціна 1 Квт-години видобутої з енергії вітру порівняно невисока - 4 центи - але всі проекти по будівництву нових вітряків зазвичай дуже повільно окуповують себе. Найбільш вдалим можна вважати проект будівництва вітряків на Гавайському острові Охіо: гігантські вітряки, з діаметром ротору 122 м. зараз виробляють понад 6200 КВт кожен, при швидкості вітру 47 км/год. Скоріш за все постійне зростання цін на паливні ресурси зробить такі проекти ще більш рентабельними, а згодом і зросте частка "вітрової" електроенергії.



Енергія річок.

Багато тисячолітть вірно служить людині енергія, що міститься в текучій воді. Запаси ціеї енергії величезні. Люди навчились використовувати цю енергію раніше за всі інші. Коли настала доба електрики, водяне колесо заново відродилося, але тепер вже у вигляді водяної турбіни. Можна сказати, що ще у 1891 р. почалася доба гідроенергетики.

Гідроелектростанції мають багато переваг: постійно відновлювальний запас енергії, простота в користуванні, відносна відсутність забруднення оточуючого середовища. Але побудувати велику плотину набагато складніше, ніж водяне колесо. Для того, щоб змусити потужні турбіни обертатися, потрібно накопити величезні запаси енергії за плотиною. Отож потрібно затопити певні регіони, а це в свою чергу може призвести до непоправних наслідків. Тож будівництво плотин вимагає від інженерів дуже точних розрахунків, а будь-яка помилка може призвести до екологічної катастрофи. І навіть при точних розрахунках будівництво плотини стає важливим екологічним фактором на великих площах. Ніщо не береться нізвідкіля: плотина зменшує швидкість течії, забираючи у неї енергію, а це може викликати заболочування та "цвітіння" води у заплавах. Дисбаланс може викликати самі непередбачувані наслідки.

Зараз у Китаї на р.Яндзи будується сама велика плотина в світі. Предбачається, що рівень води до 2004 р. підніметься на 220 м. Це при тому, що кожної секунди р. Яндзи виносить в море 34000 м3 води, а плотина повинна буде пропускати 25000 м3. Це дійсно дасть змогу видобувати колосальні кількості енергії і одразу ж вирішить енергетичні проблеми Китаю. Але половина всього сільського госполарства Китаю використовує воду з р. Яндзи та її приток. Половина сільського господарства Китаю - це 8-10% всього світового сільського господарства. Навіть страшно уявити, що буде, якщо інженери припустились фатальної помилки. Окрім того за планом проекта буде затоплено 13 великих і 70 малих міст, 1300 селищ. Затопленню також підлягає багато культурних та археологічних пам'яток, туристичних місць, серед яких всесвітьно відомі "Три ".
Отже повний перехід на видобування енергії лише з річкових потоків може бути не менш небезпечним, ніж використання паливних ресурсів. Зараз ми можемо казати лише про часткове енергокористування річками у тих місцях, де постійні розливи річок стають справжніми стихійними лихами. У таких регіонах небезпечні розливи річок перетворюються за допомогою гребель на корисні джерела енергії. Як прикад можна навести каскад плотин корпорації "TVA" на річці Теннесі, США. 51 плотина захищає орні землі. На 38 з них працюють гідроелектростанції. До будівництва цих плотин ведення сільськогосподарської діяльності було майже неможливим.

Енергія Землі.

Ще з давніх часів люди знають про стихійні прояви тієї потужної енергії, що знаходиться в надрах земної кулі. Потужність навіть порівняно невеликого вулкану в сотні разів перевищує потужність будь якої енергетичної споруди, що була створена людиною. Хоча людство ще не знає способу безпосереднього використання вулканічної енергії, та ми можемо навести чудовий приклад раціонального використання енергії земних надр - Ісландію. Ця маленька європейська країна повністю забезпечує себе теплом, яке отримується з гарячих фонтанів гейзерів, котрі працюють з точністю хронометра.

Але вперше ідея використання гейзерів була втілена у дійсність не в Ісландії. Ще древні римляни підвели тепло від гейзерів до лазень-терм міста Каракали.

Не тільки для отоплення люди черпають енергію з надр землі. Вже давно працюють електростанції, що використовують гарячі підземні джерела. Перша така станція була побудована ще у 1904 р. Зараз поблизу м. Сан-франциско працює геотермальна електростанція потужністю 500 КВт.

Та не всюди з землі б'ють джерела гарячої води. Хоча гейзери і чудові джерела енергії, та характерна їм локальність заперечує будь які розмови щодо глобального використання останніх.


Енергія Світового океану. Відомо, що запаси енергії у Світовому океані колосальні. Так теплова енергія, що відповідає перегріву поверхневих вод порівняно з донними на 20 градусів, становить приблизно 1026 Дж. А кінетична енергія океанських течій оцінюється у 1018 Дж. Проте, покищо люди вміють використовувати лише дуже малі частки цих енергій, причому ціною великих інвестицій, що повільно окуповують себе. До останніх часів використання енергії океану здавалося нерентабельним.

Але зараз, коли постійно зростаючі ціни на енергоносії змушують нас шукати нові способи видобування енергії, енергія океану стає самим перспективним напрямом подальшого розвитку енергетики. В останні роки ряд країн серйозно зацікавилися можливостями океану. В деяких країнах океаноенергетика вже досить добре розвинена.

Найбільш вживаним є видобуток енергії з енергії припливів та відпливів. З 1967 р. у дельті р.Ранс, Франція, працює приливна електростанція (ПЕС) потужністю 240 Мвт. Тут приливи досягають висоти 13 м. У 1968 р. радянський інженер Бернштейн розробив зручний спосіб буксирування ПЕС у потрібні місця. В цьому ж році він збудував експериментальну ПЕС в Кислій Губі, що біля Мурманську. Зараз будується ПЕС потужністю 6000 Мвт у Баренцевому морі.

Іншою можливістю стало вирощування гігантських швидкоростучих океанських водоростей келп, що легко перероблюються на метан. До того ж, кількість оксиду вуглецю, вивільненого при спалюванні отриманого газу, можна легко повернути у океан, якщо у екваторіальних районах розчиняти у воді чисте залізо. Залізо спричинює бурхливий ріст планктону і його кількість збільшується у декілька десятків разів, а потім планктон використовує розчинений у воді диоксид вуглецю Взагалі, у океані зосереджується більша частина вивільненого диоксиду вуглецю, тому зараз проводяться дослідження, щодо зниження температури планети за допомогою розчинення у воді чистого заліза. Вчені стверджують що 10000 тон заліза розчиненх у океані можуть зменшити температуру в атмосвері планети на 0,5о С !!!. А велика кількість планктону, увібравши в себе енергію, осяде на дні океану і через певний час утворить нові залежі паливних ресурсів. Взагал, для енергозабезпечення 1 особи досить 1 Га плантацій келп.

Також велика увага привертається "океанотермічній енергоконверсії" (ОТЕК), тобто отриманню енергії за рахунок різниць температур води на різних глибинах.

Ще однією можливістю є використання океанських течій: швидкість течії Голфстрім біля берегів Флоріди сягає 5 миль/год. Ідея встановлення тут гігантських турбін під водою є досить привабливою.

Вже зараз багато маяків, що встановлені на воді біля берегів Японії та США, живляться виключно за рахунок океанських хвиль. Розроблено проекти електростанцій, що використовують океанські хвилі для видобутку енергії, але ці станції повинні мати гігантські розміри, і тому такі проекти зараз не сприймаються серйозно.

Також Світовий океан має невичерпні запаси такого екологічно чистого палива, як водень. Можливо, в майбутьному людство і навчиться видобувати електроенергію виключно "чистими" способами, але навряд чи літак чи автомобіль на електродвигуні матиме гарні технічні характеристики. Інша справа - водень. Його паливні якості у декілька разів кращі, ніж у бензину чи дизпалива. Але існують певні проблеми зі зберіганням водню - він занадто вибухонебезпечний. Ще у 1996 році корпорація "Х'юндаї" розробила революційну технологію зберігання водню у кристалічних решітках металів. Ця розробка дозволила створити перший гідромобіль, який був визнаний достатньо безпечним для широкого вжитку і потрапив на масове виробництво. Технічні показники цього автомобіля значно кращі, а єдині вихлопи - водяна пара.

Взагалі Світовий океан є найбільш перспективним і найбільш вигідним енергоносієм майбутнього. Він ніби гігантський аккумулятор вбирає в себе випромінювання сонця, енергію вітрів та енергію, що з'являється в результаті змін гравітаційних полів Землі та Місяця

Шахтний метан: немає лиха без добра 

На Доннеччині шукають ефективнішого використання величезних запасів підземного газу.

Шахтний метан — одвічний супутник вуглевидобутку. Проблема його нейтралізації виникла паралельно з початком нелегкого підземного промислу. Cпершу наявність газу у виробках сприймали лише як шкідливий чинник, який потрібно ліквідувати для безпечної роботи гірників. Власне, безпека людей — і сьогодні головний пріоритет дегазації вугільних пластів, хоч існують ще й інші напрямки — екологічний та економічний. Щодо останнього, то його важливість не викликає сумнівів із урахуванням актуальності використання альтернативних джерел енергії. Тим більш, що промисловий Донбас, маючи у вугільному підземеллі багатющі запаси шахтного метану, поки що не може похвалитися раціональним його використанням. Звідти і невтішне порівняння: в Німеччині 10% енергетики країни працює від альтернативних джерел енергії, а в Україні — лише 0,2%.

Не зарубіжним досвідом єдиним

На німецько-українському форумі “Шахтний метан”, що відбувся в Донецьку в рамках енергетичного партнерства, взяли участь відразу 25 німецьких компаній. Зрештою, це закономірно, адже закордонні партнери мають багатий досвід промислового використання метану. Тому, за словами заступника керівника відділу міжнародної енергетичної та зовнішньої енергетичної політики Федерального міністерства економіки та технологій Німеччини Йорга Кірша, тісне співробітництво між двома країнами в галузі вуглевидобутку отримає новий імпульс. “Видобуток вугілля знову на порядку денному. Через нинішні ціни на енергоносії Україна докладає зусиль для збільшення обсягів власного енергопостачання за рахунок національних енергетичних ресурсів, — підкреслив він. — Важливим аспектом при цьому є шахтний метан, контроль над яким є невід’ємною частиною заходів безпеки. З іншого боку, метан — джерело енергії і може використовуватися для виробництва електроенергії. Німецькі компанії мають різносторонні ноу-хау і щодо видобутку вугілля, і щодо контролю шахтного газу. Тому це хороша можливість для продовження нашої подальшої плідної співпраці”.

Зарубіжний досвід, зокрема німецький, без сумніву, річ корисна. Та учасники форуму, серед яких і представники сотні українських підприємств, згадали й про вітчизняні напрацювання. Фахівці свідчать — ще з 1995 року в Україні почали працювати дві державні програми, що мали посприяти не лише видобутку, а й промисловому використанню метану. Зокрема в 1997-му розпорядженням Кабміну для реалізації пілотної програми був створений “Центр альтернативних видів палива”. На спеціальних полігонах велися дослідно-промислові випробовування, що засвідчили про солідні перспективи метановидобувної галузі. Тоді були отримані серйозні результати навіть незважаючи, що через відсутність фінансування, роботи довелося припинити. Проте в подальші роки, зокрема на шахтах Донеччини, наполегливо продовжували “приборкувати” підземний газ і використовувати його в корисних цілях. Найперша станція для переробки підземного газу в електроенергію свого часу запрацювала на донецькій шахті імені Засядька. Навчилися це робити також на “Краснолиманській”, підприємствах “Макіїввугілля”, у шахтоуправліннях “Донбас” і “Покровське”.

Як нагадав начальник управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації Ігор Низов, декілька років тому саме закінчив роботу американсько-український грант, підписаний між обласною владою та урядом США щодо обстеження території регіону для встановлення тут наявної кількості метану, вивчення можливостей його видобутку та використання. Тоді заокеанські фахівці оцінили запаси шахтного метану в підземеллі області приблизно в 117 трильйонів кубометрів.

А свіжим прикладом освоєння метанового підземелля є введення торік в експлуатацію когенераційної газопоршневої електростанції в шахтоуправлінні “Покровське” в Красноармійську. Згадане підприємство вважається надкатегорійним за метаном і небезпечним щодо вибухів вугільного пилу, вугілля та газу. Отож установка, насамперед, сприятиме підвищенню безпеки праці гірників. А ще дасть змогу знизити викиди метану в атмосферу і переробляти його на електричну й теплову електроенергію. До першої черги електростанції входять шість когенераційних модулів загальною потужністю 18,2 МВт і тепловою потужністю 18 МВт. А реалізація на вугільному підприємстві у повному обсязі проекту “Енергетичні блоки на базі газопоршневих когенераційних модулів” дасть змогу вилучати і переробляти щороку більш як 53 млн кубометрів метану. Окрім зменшення потенційної небезпеки викидів метану, тепер з’явилася реальна можливість знизити собівартість видобутку вугілля за рахунок забезпечення до 75% потреб шахтоуправління дешевою електроенергією власного виробництва. Собівартість такої енергії в сім разів (!) менша за державні тарифи. Крім того, “покровські” зможуть стовідсотково забезпечувати себе тепловою енергією із собівартістю, яка в 10 разів (!) нижча за комунальні тарифи.

Результатів доведеться почекати

Як відомо, “приручити” метан і використовувати його в якості альтернативного джерела енергії намагалися ще кілька десятиріч тому, коли природний газ коштував копійки. А після різкого зростання цін на блакитне паливо від сусіда, програма використання запасів шахтного метану набуває державної ваги, бо йдеться про енергобезпеку країни. І вже очевидно, що цей напрямок має всі підстави вважатися пріоритетним. Хоч під час його реалізації не обходиться без проблем.

Досі дегазація вугільних пластів переважно проводилась для того, щоб зробити працю гірників безпечнішою. Комерційно вигідним використання шахтного метану може стати лише внаслідок впровадження довгострокової комплексної програми. “Широкомасштабні метанові проекти потребують крупних інвестицій і підтримки держави, — переконаний гендиректор державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія”, кандидат геологічних наук Микола Жикалюк. — Хоча держава й робить ставку на державно-приватне партнерство, дуже важливо врахувати, що за відсутності чіткої законодавчої бази потенційні інвестори не можуть почувати себе захищеними. Адже у разі реалізації проектів видобутку метану потрібні довготривалі гарантії через довготривалий період їх окупності — про прибутки можна буде говорити через 5—7 років — не раніше. Видобуток і використання метану — не разовий етап. Ми пропонуємо розглядати лише шість етапів, найперший із яких і найскладніший — освоєння. Приміром, у США він розтягнувся на 15 років. І тоді для компаній, які займалися видобутком газу, оголосили “податкові канікули” на 12 років. А в Україні, якщо держава створить нормальні умови для розвитку цієї галузі, відчутних результатів можна очікувати десь у 2020-му”.

Згаданий непростий перший етап має вигляд геологічного вивчення паливних родовищ та їх дослідно-промислову розробку. На думку фахівців, для дослідження характеристик вугільних пластів і газоносних піщаників, у Донбасі потрібно пробурити 12-15 пошуково-параметричних свердловин: сім — у Західному та Південно-Західному Донбасі та ще п’ять — на Луганщині. Глибина цих об’єктів не повинна бути більше 1200 метрів, хоча в деяких випадках — до 1500 метрів.

Про непогані перспективи використання підземного альтернативного джерела енергії свідчить і той факт, що за виявленими запасами шахтного метану Україна посідає восьме місце у світі. А ось раціональному ставленню до природного багатства ще доведеться вчитися. Зокрема в Донецькій області сьогодні споживається тільки 20 % видобутого газу, а 80 % — викиди в атмосферу. “Сьогодні наше головне завдання — акумулювати той метан, який маємо, і довести його до потрібної концентрації, щоб ефективно використовувати на установках когенерації, насамперед для вироблення електро- та теплової енергії, — каже начальник управління вугільної промисловості Донецької ОДА Ігор Низов. — Зараз це робиться на 11 підприємствах області”.

Що ж, важко не погодитися із вітчизняними фахівцями і досвідом зарубіжних країн стосовно того, що перший етап метанових проектів — найважчий. Але наполегливий пошук можливостей набагато раціональніше використовувати запаси надр таки дає підстави із оптимізмом дивитися в майбутнє: довгострокова програма має поступово перетворити шахтний метан із небажаного супутника вуглевидобутку в союзника, і дати змогу активніше застосовувати його в якості альтернативного джерела енергії.

Довідка

За підрахунками фахівців ДРГП “Донецькгеологія”, загальні ресурси підземного газу лише у Доннечині оцінюються в 9000 млрд кубометрів. Найбільші його запаси У Красноармійському та Донецько-Макіївському районах. Ресурси метану в робочих вугільних пластах доходять до 500 млрд кубів. У 2012 році в ході дегазації на шахтах Доннечини вилучили 0,2333 млрд кубометрів ментану та 0,557 млрд — з допомогою вентиляції.

— В української вугільної промисловості є майбутнє. Про це свідчить і торішнє збільшення видобутку палива. Дедалі більше й більше промислових підприємств і енергетичних компаній в Україні відмовляються від дорогого імпортного газу на користь енергоносіїв, що видобуваються в Україні, зокрема кам’яного вугілля. У найближчі роки багато державних вугільних шахт будуть виставлені на приватизацію, що дає змогу очікувати мільярдних інвестицій. Майбутні вкладення у галузь передбачатимуть і систематичне використання шахтного газу, що у великих кількостях виділяється під час вуглевидобутку. Сьогодні вже діє кілька пілотних проектів його використання — на користь енергетичної галузі України, безпеки людей у вугільних шахтах і навколишнього середовища.

У Волноваській райдержадміністрації за участю заступника начальника головного управління промисловості і розвитку інфраструктури Юрія Амброса і заступника голови райдержадміністрації Миколи Бишка відбувся семінар  на тему: «Можливості використання альтернативних і поновлюваних джерел енергії в регіоні». Як повідомляє прес-служба губернатора, метою семінару була популяризація енергозбереження, сприяння використанню альтернативних і поновлюваних джерел енергії в Донецькій області.

Розглядаючи альтернативні  джерела теплової і електричної енергії присутні заслуховували доповіді про використання ветроелектростанций, сонячних модулів, теплових насосів і накопичувачів. Так сучасна вітроелектростанція українського виробництва, потужністю 8000 Вт (~1МВт*год/міс.), може забезпечити повну автономію приватного будинку, відсутність редуктора робить роботу ВЕС надійною і абсолютно безшумною. Стартова швидкість роботи ВЕС від 2 м/с, що повністю підходить для нашого регіону.

Системи сонячної електрогенерації за своїми характеристиками не менш екологічні, без особливого догляду гарантовано забезпечуватимуть електроенергією 20-25 років. Тільки підходять вони більше південним регіонам. Як один із способів енергозбереження, виробниками були представлені обігрівачі і вуличні ліхтарі зі світлодіодними лампами, люмінесцентне освітлення. На семінарі був представлений теплогенератор, що використовує у вигляді палива тюковану солому, яка є екологічно безпечним джерелом енергії. В процесі зростання нею поглинається стільки ж вуглекислого газу, скільки потім виділяється при згоранні. Такий теплогенератор змонтований і успішно експлуатується в с. Златоустовка, Волноваського району.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54227. Практичне застосування відсотків 209.5 KB
  Мета: Поглибити знання з теми; Розвивати в учнів пізнавальний інтерес уміння використовувати набуті знання навички й уміння в нових ситуаціях; Формувати навички взаємоконтролю і самоконтролю уміння об’єктивно оцінити результати індивідуальної роботи; Виховувати інтерес до математики почуття колективізму та вміння працювати в групах. Удосконалити практичні вміння та навички розв’язувати задачі на відсотки. Оцінити рівень засвоєння учнями знань та вмінь розв’язувати задачі на відсотки. Ви розв’язували багато задач на відсотки.
54228. Решение задач с помощью уравнений 297 KB
  Оборудование: мультимедийное оборудование, презентация, инидвидуальные карточки с дополнительными, тестовими заданиями, роздаточный матеріал «Алгоритм решения задач с помощью уравнений»
54229. Действия с натуральными числами 148.5 KB
  Цель: обобщить, систематизировать знания и умения учащихся по теме; закрепить навыки решения задач и упражнений на действия с натуральными числами; развивать четкость и логику мышления; воспитывать чувство патриотизма, гордости, любви к Украине, родному городу Луганску.
54230. Розвязування задач на додавання і віднімання натуральних чисел 106.5 KB
  Мета: Навчальна: удосконалити вміння застосовувати правила та властивості додавання і віднімання натуральних чисел до розв’язування задач; Розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення обчислювальних навичок учнів культуру математичної мови і записів; формувати інтерес до математики; Виховна: виховувати самостійність наполегливість взаємодовіру навчити працювати за аналогією. Обладнання і наочність: плакати з короткими...
54231. Дії з натуральними числами 3.21 MB
  Мета: узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок; розвиток логічного мислення, обчислювальних навичок, інтересу до математики, культури математичного мовлення, самостійності; виховання віри в свої сили, уважності, наполегливості.
54232. Десятичная дробь. Чтение и запись десятичной дроби 194 KB
  Тип урока: урок усвоения знаний и умений Цели урока: повторить учебный материал по теме: Обыкновенные дроби сформировать у учащихся понятие о десятичной дроби; сформировать умение...
54233. Додавання та віднімання десяткових дробів 84.5 KB
  Мета: розвивати валеологічні та інформаційні компетентності, соціально-комунікативні навички учнів; сприяти створенню довірливих стосунків між школярами; створювати в колективі атмосферу доброзичливості; удосконалювати вміння та навички у розвязанні вправ за даною темою; розвивати техніку усного рахування, культуру математичної мови.
54234. Береги здоровье смолоду 37 KB
  Решение задач Задача 1. Какой процент человечества доживает до 80 лет и более Задача 2. Сколько должен жить человек по законам животного мираесли считатьчто он становится взрослым к 16 годам Задача 3. Задача 4.
54235. Додавання і віднімання дробових чисел. Підготовка до контрольної роботи 115 KB
  Мета. Узагальнити та систематизувати знання та уміння учнів із теми «Додавання і віднімання дробових чисел». Розвивати пам’ять, самостійність, мислення, увагу. Виховувати інтерес до предмету, культуру мови та письма. Формувати соціальну, здоров’єзберігаючу, комунікативну компетентності.