ID: 56478

Название работы: Знайомство з традиціями українського і англійського народів

Категория: Реферат

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Національна програма патріотичного виховання населення формування здорового способу життя розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-04-05

Размер файла: 110.5 KB

Работу скачали: 2 чел.

                                                                                                                                                        

            Одеська спеціалізована загальноосвітня І-ІІІ ступенів

           школа №50  з поглибленим вивченням іноземних мов

                                   Одеської міської ради               

                                                                                         

                                                                                            кафедра іноземних мов

Назва проекту: “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...”

        Тема: “Знайомство з традиціями українського і                  англійського народів”

Тип проекту: інформаційний, груповий, довгостроковий, міжпредметний.

                                                                  

                                                                     Вчитель: Чернявщук І.В.

                                       

                                                    Одеса 2009

                                               Зміст проекту

1. Аргументація.......................................................................................................3

2. Актуальність........................................................................................................4

3. Проблема над виконанням якої спрямований проект......................................7

4. Мета і завдання....................................................................................................7

5. Очікуванні результати........................................................................................8

6. План реалізації проекту

   6.1.Організаційно-діагностичний.......................................................................8

   6.2.Планування та регламент..............................................................................9

   6.3.Опис проекту................................................................................................10

   6.4.Форми і методи.............................................................................................11

7. Список використаної літератури.......................................................................13

8. Додатки

                                              І. Аргументація.

                                                           

Системою освіти вважають сукупність освітньо-виховних закладів, що функціонують у державі та суспільстві, зв’язки і взаємозв’язки між ними у процесі досягнення цілей виховання і освіти. Освітньо-виховний заклад у цій системі включає навчальну і виробничу матеріальні бази, кадри вчителів і викладачів, управлінський апарат, контингент учнів чи студентів, розроблену систему навчально-виховної роботи, зв’язки з сім’єю, громадськістю, виробничими колективами.

Державна національна програма “Освіта” визначає стратегію України в галузі освіти, спрямовану на розвиток національної системи освіти, формування творчої особистості. Мета програми – виведення освіти України на рівень розвинених країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних та організаційних елементів.

У законі України “Про освіту ” стверджується, що метою освіти є всебічний розвиток людини, як особистості та найвищої цінності суспільства. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Закон визначає основні принципи освіти в Україні:

- доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг;

- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

- гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

- органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

- незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- науковий світський характер освіти;

- інтеграція з наукою і виробництвом;

- взаємозв’язок з освітою інших країн;

- гнучкість і прогностичність системи освіти;

- єдність і наступність системи освіти;

- безперервність і різноманітність освіти;

- поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.  

В даному проекті я хочу реалізувати ідею сходження до національних традицій українського народу через пізнання народних традицій інших народів, формування чіткої ідентифікації у молодого покоління, відчуття самосвідомого громадянина України, частини Європейської та світової спільноти.

Нормативно-правові акти:

•  Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
•  Декларація прав дитини. Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року.
•  Конвенція про права дитини. Прийнята  Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року.
•  Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Прийнята на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей, яка відбулася в Організації Об’єднаних Націй в м. Нью-Йорку  30 вересня 1990 року.
•  Конституція (Основний Закон) України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.
•  “Про освіту”. Закон України від 23 березня 1996 року № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).
•  “Про загальну середню освіту”. Закон України від 13 травня 1999 року № 651-ХІУ.
•  “Про позашкільну освіту”. Закон України від 22 червня 2000 року № 1841-Ш.
•  Указ Президента України від 24.01.2001 р. № 42/2001 “Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 року.
•  Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття).
•  Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Постанова Кабінету міністрів України від 15.09.1999 р. № 1697.
•  Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти. Затверджена колегією Міністерства освіти України 28.02.96 р.
•  Проект Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. “Педагогічна газета № 6(72) червень 2000 р.
•  Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2000 р. за № 434.

ІІ.  Актуальність.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми й Богом. Він никає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу...

Виробляючи своє, запозичуючи щось у сусідів та акумулюючи його, народ поступово формує так звану національну традицію. Традиція — це, власне, те, що передається у спадок майбутнім поколінням. Російською мовою буквальний переклад з латинської traditio більш точний: "предание", українською ж — "переказ" — більш звужене.

Одна з найактуальніших проблем сьогодення є загроза збідніння духовності людини, втрата моральних орієнтирів. Крім економічних труднощів, наша країна має кризу у виховання наших дітей. Сьогодні дуже важливо звернутися до традицій, поєднати зв’язок між старшим і молодшим поколіннями. Потрібно передати молодому поколінню моральні устої, які ще живуть в людях старшого покоління, які зберегли чистоту помислів, любов до свого народу. Відмова від опори на культуру свого народу, веде до бездуховності, в той час як зберігання народної культури – це основа морального здоров’я любого суспільства.

Культура народу, народні традиції являє собою інтерес не тільки з художньої, але з історичної, етнографічної, соціальної точки зору. На протязі всієї історії розвитку людини народне мистецтво було невід’ємною частиною національної культури. Народне мистецтво зберігає прийнятність поколінь, впливає на формування художніх смаків.

Традиції – неоціненна спадщина українського народу. Сімейні традиції та обрядовість. Родинне виховання на засадах народної педагогіки. Виховний потенціал української родини.

 “Звичаї нашого народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному минулому”. Вони вироблені віками і віддзеркалюють тисячолітній досвід народу, його світовідчуття, взаємини з іншими людьми.

Мова – душа народу! А душа – корінь життя. Сьогодні ми маємо думати про свій корінь, про те, без чого не мислиться жоден народ.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

                                          Тарас Шевченко.

У світовому літературному процесі є традиції інтернаціональні, які виявляють себе в багатьох окремих національних літературах, виходять із творчих здобутків певних письменників, дістаючи навіть їхнє ім'я. У цьому зв'язку дослідники називають ім'я англійського поета Байрона, що дав початок традиції в поетичній творчості європейських ліриків XIX століття (Байрон — Словацький — Міцкевич — Віньї — Лєрмонтов — Шевченко).

Англійці дотримуються своїх традицій, деякі з яких стали частиною повсякденного життя, а інші перетворилися на театральні видовища.

У 1605 р. Гай Фокс, що очолив ”порохову змову”, спробував висадити будівлю парламенту. З тих пір 5 листопада кожного року варта, одягнена в старовинні костюми, з ліхтарями і алебардами, обшукує підвали і закутки палацу, хоча наперед відомо, що ніяких бочок з порохом там немає.

Якщо засідання палати общин закінчується пізно вночі, то і зараз під зведеннями палацу можна почути вигук: ”Хто йде додому?”. У давнину темні лондонські вулиці не були безпечні, і парламентарії вважали за краще повертатися додому, зібравшись великою компанією. Нині будівля Вестмінстерського палацу і оточуючі його вулиці залиті електричним світлом, а членів парламенту чекають біля під’їзду автомашини. Але традиція зберігається.

У учбових закладах і установах англійці люблять сидіти на столах. Часто можна бачити вчителя, що сидить на шкільному столі і пояснює учням урок.

Освіта у Великобританії - це не тільки дань моді. Вузи Англії славляться і якістю освіти, і стародавнім корінням освітніх процесів, і гучними іменами. Всі чули про такі вузи як Кембридж, Оксфорд, Брайтон, а для багатьох студентів пройти навчання у Великобританії в одному з цих закладів – найвища мета.

Крім вищого, освіта у Великобританії приваблива і для учнів середніх класів. Школи Англії щорічно відкривають свої двері для тисяч іноземних учнів. Окремо варто згадати про приватні пансіонати – школи Великобританії закритого типу користуються популярністю у багатьох батьків.

Виховання підростаючого покоління для кожної нації є найважливішим складником національної культури. Передача всіх культурно-історичних традицій батьків, дідів і прадідів завжди гарантувала вічність життя нації. Нація, за Костянтином Ушинським, це, насамперед, система різноманітних природних (біологічних, анатомічних, фізіологічних, психічних), історично обумовлених ознак тіла, душі й розуму. Духовні якості певного етносу відзначаються такою ж стійкістю, як і колір шкіри, очей, волосся, бо передаються у спадок нащадкам. Отже, справжнє виховання не може існувати в «чистому вигляді», тобто поза традиційною культурою певної нації. Всі найвидатніші педагоги світу визнавали, що виховання дитини завжди мас ґрунтуватися насамперед на культурно-історичних цінностях своєї нації, а вже пізніше відбувається знайомство з традиціями інших народів. Незаперечний закон дидактики: пізнання навколишнього світу починається із знайомства з рідною вулицею, селом чи містом, своєю країною, а вже потім — з іноземними, сусідніми краями. Тобто, від пізнання свого, рідного, національного — до пізнання чужого, багатонаціонального, світового.

Слово виховання походить від ховати, переховувати, тобто оберігати, опікуватися дитиною, а отже, навчати пристойно поводитися, здобувати освіту, розширювати світогляд, моральні норми. Виховання повинно готувати дитину до самостійного життя. Порівняємо в росіян «воспитывать» — означає вигодовувати (від «питать»). Певні традиції етнопедагогіки, які застосовуються починаючи з грудного віку, впливають на весь психологічний розвиток дитини в майбутньому. Так, наприклад, англійський етнолог Джоффрі Горер вважає, що тривале дуже туге сповивання немовлят у росіян є одним із засобів привчання їх до покори і необхідності суворої влади.

Українська етнопедагогіка бере свій початок десь у далеких глибинах кількатисячолітньої історії нашої землі. Психологія мирного хлібороба, закоханого в землю, ліс, річку, дерева і квіти з роду в рід передавалася наступним поколінням. Проте потреба захищати цю землю від чужоземних нападів виробляла стійкість і мужність, вимушену войовничість і патріотизм. Не піддаватися чужим культурним впливам, чужій вірі — ці риси, притаманні народові Причорномор'я та Подніпров'я, записав для нас Геродот ще в V ст. до н.е. Як передавалася ця система знань, чи то були спеціальні школи, чи просто громадські заходи, чи це виховувалося в сім'ї? Безумовно, існували певні форми передачі світоглядних основ народу від старших поколінь до молодших. Кожен скіф мусив знати свій родовід до сьомого коліна. Отже, й шанування своїх предків, ця глибинна риса української ментальності, успадкована від геокультури української землі. Так, саме в родині дитина отримувала перші уроки любові до свого роду, землі, звичаїв.

ІІІ. Проблема над виконанням якої спрямований проект –

“Консолідація зусиль викладачів, вихователів, сім’ї, громадськості з метою покращення навчання та виховання юних одеситів ”– таку проблему вирішують всі працівники нашого міста. Вважаємо її  найактуальнішою, бо головною метою сьогодні є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. Вона співзвучна з провідною темою науково-методичної роботи школи – гуманізація виховного процесу школи – шлях до формування творчої особистості, здатної до саморозвитку і самореалізації у демократичному суспільстві. Тому даний проект націлен на саморозвиток учнів, їх здатність самостійно досліджувати проблему, знаходити потрібну інформацію, висловлювати і формулювати свої думки, своє ставлення до тієї або іншої проблеми. Учні повинні цікавитися народними звичаями і традиціями своєї рідної мови, а також іноземною мовою яку вони вивчають у нашій школі.  

ІV. Мета і завдання:    

                    1. формувати у школярів уявлення про народні традиції;  

1.  познайомити з історією народних традицій;

                    3. вчити дітей виділяти відмітні особливості характерні для  українського і англійського народів;

1.  привертати увагу дітей до народних прислів’їв, приказів;
2.  активізувати мовлення учнів новими словами;
3.  насищати реальне життя дітей фольклорним матеріалом;
4.  розвивати інтерес до народної творчості;
5.  формувати позитивне відношення до людей різних народів;

                    9.  забезпечити зайнятість учнів у вільний час;

1.  визвати зацікавлення в учнів до навчання, читання книжок, приймати участь у різних шкільних виставах, бути активними.

V. Очікуванні результати:

1.  підготовка докладу про хід виконаних дій з поясненням результатів;

       2.  аналіз виконання проекту і досягнутих результатів;

       3.  слайдова презентація проекту;

       4.  розвиток намагання учнів, креативність, потенціал продовження проекту;

       5. підвищення зацікавленості в учнів до народних традицій, мови, культури;

       6.  формування позитивного відношення до людей різних народів;

       7.  зацікавлення в учнів до навчання, читання книжок, примати участь у різних шкільних виставах.

V. План реалізації проекту:

1. Організаційно-діагностичний.

Вчитель визначає тему проекту і підбирає робочу групу. Вчитель знайомить учнів зі змістом проектного підходу.  Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Метод проектів дозволяє формувати особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. В ході роботи над проектом діти набувають досвід індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів:

- стимулює учнів до розв’язання проблем, які мають на увазі володіння деякою сумою знань;

- розвиває критичне мислення;

- учні набувають навички роботи з інформацією (відбирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують);

- вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання в співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі.

В ході нашої бесіди учні разом зі мною визначили мету нашого проекту. В проекті приймають участь учні від 10-14 років.

2. Планування та регламент.  

Вчитель разом з учнями виробляють план дій.

1. Вчитель проводить анкетування серед учнів і оцінює рівень знань про традиції свого і іншого народів перед проектом, і після завершення проекту. Перше анкетування показало, що учні дуже мало знають про звичаї і традиції українського і англійського народів. (1-10 жовтня)

1.  Керівник проекту надає завдання учням знайти інформацію про традиції англійського і українського народів. Учні використовують при цьому різні джерела. Це – Інтернет, підручники, бесіда з батьками, перегляд фільмів і т.д. На цьому етапі учні дуже активно приймали участь у дискусії. Вони підготували реферати на українській, англійській і руській мові. Учасники проекту з великою зацікавленістю розповідали і зачитували свої доповіді. (11-13 жовтня)
2.  Наступний етап – це залучення громадськості. Вчитель підбирає потрібні місця для збору інформації, договорюється з різними навчальними закладами. Наприклад, похід в бібліотеку, відкриті уроки, відкриті заходи.

(Відкритий захід «Хеллоуін» - 30 жовтня; похід в бібліотеку – 30 листопада; відкритий урок «Свята і традиції в Україні» - 7 грудня; відкритий захід «Різдвяні пригоди» - у грудні; відкритий урок «Свята і традиції в Англії» - у березні ).

4.       Четвертий етап – учні разом з вчителем визначають завдання проекту і кінцевий результат, тобто що вони засвоїли, зрозуміли і вивчили. На даному етапі вчитель роз’яснює учням в чому полягає виховна роботу в школі. Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи є сприяння творчому розвитку особистості. Він спрямований на розвиток власних спостережень, пізнавальних інтересів у певній галузі знань до технічної творчості, моделювання, винахідництва, сприяння інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку школярів, уміння бачити пізнавальні проблеми у сфері науково-технічної, художньої, декоративно-прикладної творчості, еколого-натуралістичній, туристсько-краєзнавчій, фізкультурно-спортивній діяльності.

Основними шляхами розвитку дитячих обдарувань є оптимально-побудований навчально-виховний процес, раціональна організація позаурочних форм роботи та ефективна взаємодія сім’ї і школи.

Ці напрями виховання тісно взаємопов’язані між собою і утворюють цілісну систему, яка забезпечує виховання всебічно розвиненої особистості – вільної, гуманної, духовно і творчо зрілої, фізично досконалої, громадянсько-відповідальної і мужньої, ініціативної і активної, здатної до вирішення складних проблем, готової до самооцінки і самовиховання.

(Кінцевий результат – слайдові презентація проекту і збірка «Народні традиції українського і англійського народів»).

3.Опис проекту.

Щоденне життя учнів – це шкільне. Кожного дня учні ходять до школи, зустрічаються зі своїми однокласниками, спілкуються з ними. На заняттях учні одержують нову інформацію, пізнають щось, шліфують своє світорозуміння. І це прекрасно! Людина має постійно займатися розумовою діяльністю, інакше вона не живе, а існує. І хоч шкільна програма дає не весь обсяг знань, однак вона сприяє вихованню нахилів до самоосвіти. Тому, в даному проекті, я з учнями вирішили поглибити свої знання про народні традиції і звичаї українського і англійського народів. Розширити знання дітей про народні традиції та звичаї; ознайомити з різними видами народної творчості; виховувати любов до народної пісні, рідної мови, шанобливе ставлення до батьків, старших людей, до звичаїв і традицій свого роду, своєї сім’ї, та з повагою відноситися до мови іншого народу. І не можне не згадати чудові рядки з вірша Д. Білоуса:

                                                            Коли забув ти рідну мову,

                                                            Яка б та мова не була,

                                                            Ти втратив корінь і основу,

                                                            Ти обчухрав себе дотла!

Розподілившись на групи учні розпочали самостійну пошукову діяльність:

1.  Народні традиції України.
2.  Народні традиції Англії.   
3.  Інформативна база (екскурсії, інтернет, шкільний, шкільний клуб інтер. дружби “Freedom”).

По закінченню проекту учнями створено:

•  збірку  “Народні традиції України”, “народні традиції Англії та англомовних країн”;
  •  слайдову презентацію;
  •  сценарій вистав, заходів, концертів;
  •  відкриті уроки.

4. Форми і методи, інноваційні технології за допомогою яких відтворюється проект.

Підвищенню результативності виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.

Напрями виховної роботи

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямами:

громадянське виховання;

родинно-сімейне виховання;

військово-патріотичне виховання;

трудове виховання;

художньо-естетичне виховання;

моральне виховання;

екологічне виховання;

формування здорового способу життя;

превентивне виховання;

сприяння творчому розвитку особистості.

Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала.

Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості.

Моральне виховання, як виховна діяльність сім’ї, школи і церкви, саме і має на меті формування стійких моральних потреб, якостей, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі.

Художньо-естетичне виховання передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу.

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків.  

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямків діяльності школярів.

Основні форми виховної роботи в школі

Інформаційно-масові(дискусії, диспути, конференції,).__.) т.д.

Діяльнісно-практичні(свята, екскурсії, відкриті уроки, заходи..)

Інтегративні (шкільні клуби, КВК, гуртки, ...)

Індивідуальні (доручення, звіти, творче завдання)

Наочні  (виставки, стенди)