56479

Щоб і далі жили споконвічні традиції. Позакласний виховний захід, присвячений весняним святам

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета заходу: Розвиток естетичних поглядів та смаків, що ґрунтуються на народній естетиці та найкращих надбаннях цивілізації. Виховання гармонійно розвиненої особистості з високим національно – культурним потенціалом, розвинутим почуттям прекрасного.

Украинкский

2014-04-05

321.5 KB

2 чел.

                   Амвросіївський районний відділ освіти

    Амвросіївська загальноосвітня школа |-||| ступенів №6

           Амвросіївської районної ради Донецької області

Позакласний виховний захід, присвячений  весняним святам

«Щоб і далі жили споконвічні  традиції»

                                       для учнів 7 класів

            

                                Класний керівник,  учитель образотворчого  мистецтва

                                                                      Стельмах Ю.Е.

                                                                      учитель української мови і літератури

                                                                      Гусейнікова О.О.

                                                                      учитель німецької мови

                                                                      Вертела О.О.

                                   м. Амвросіївка, 2012р.


   
Мета заходу:

- Розвиток естетичних поглядів та смаків, що ґрунтуються на народній естетиці та найкращих надбаннях цивілізації.  

- Виховання гармонійно розвиненої особистості з високим національно – культурним потенціалом, розвинутим почуттям прекрасного.

- Вироблення умінь власноруч примножувати культурно – мистецькі надбання народу та відтворювати прекрасне у повсякденному житті.

- Прищеплення ставлення до сімейних та загальнонародних традицій, звичаїв, обрядів, скарбів народнопісенної творчості.

 Обладнання: виставка робіт учнів з образотворчого мистецтва (зимових композиції, писанки, крашанки, мальованки),національні весняні страви (каравай та  млинці).

                                 

                                                                 

 Звучить  українська пісня.

Учитель української мови.

Українська пісня чарівна, ніжна і чудова. Жодне свято не обходиться без неї. Ось і сьогодні, шановні гості та діти, ми зібрались, щоб познайомитись із традиціями та  святами українського та німецького народів – це масляна, зустріч весни, Великдень. Ці свята відомі ще із сивої давнини, і кожне покоління українців передає своїм дітям та онукам національні традиції, любов до своєї Батьківщини, рідної землі. Ось і я передаю слово молодому поколінню.

                                             

 

1-ша учениця.

Масляна. Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Масляна отримала свою назву від церковного календаря, тому що в цей період часу – останній тиждень перед Великим постом, дозволяється куштувати вершкового масла, молочних продуктів та риби, також  цей тиждень в Православній Церкві іменується сирним. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, набиралися сил перед довгим постом. Молодь збиралась на вечорниці і гуляла до ранку(досвітки). В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну. Обов’язково проводились ігри на свіжому повітрі: кидали сніжки, з «боєм» брали фортецю, побудовану зі снігу або льоду.                                                                                        

Масляна або Масниця – одне з календарно-побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм – проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Це свято триває тиждень, щовечора збирає молодь на вечорниці, що гуляла до третіх півнів, бо це було останнє гуляння в хаті. Після Масляної збирались вже на вулиці.

Звучить українська пісня  «Масляна».

Учитель образотворчого мистецтва.

 Тиждень Масниці починався з понеділка, який в народі називався понеділок-зустріч. До цього дня добудовували гірки, гойдалки тощо. Ті, хто побагатше, починали пекти млинці, які ще з сивої давнини вважалися символом сонця, оскільки вони, як і сонце, жовті, круглі і гарячі. Вважалося, що разом з млинцем людина з’їдає частку сонячного тепла і могутності. Перший млинець віддавався біднякам на поминки покійних.

Вівторок-загравання. З ранку молоді люди запрошувалися кататися з гір, поїсти млинців. Звали рідних і знайомих: « У нас гірки готові, і млинці спечені – просимо до столу, гості дорогі!»

Середа-ласунка. У цей день зять приходив «до тещі на млинці». Крім зятя теща запрошувала і інших гостей.

Четвер - велике гуляння. З цього дня Масниця розгорталася на всю широчінь. Народ залучався до усіх можливих розваг: льодяних гірок, гойдалок, катання на конях, карнавалів, кулачних боїв, веселих святкувань.

П’ятниця – тещин вечір. Зяття запрошували у гості своїх тещ, пригощали їх млинцями.

Субота – невістчині посиденьки. Цього дня молода невістка запрошувала до себе на гостину усіх рідних і близьких, частувала їх святковим обідом.

Неділя називається « прощена неділя», або «Цілувальник». В цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих. Привітавшись, слід поцілувати один одного та сказати: «Пробач мене, будь ласка», та почуєш на це: «Бог тебе пробачить».                             

                                                                           

2-га учениця.

Як вже було сказано,Масляна – це свято проводів зими і зустрічі весни. Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці безмежну радість. Це свято оновлення і відродження природи. Його відчувають і по-своєму переживають дорослі й діти, тварини і рослини – усе, що суще на землі.

            

Приходь же, Весно: вже готові всі ми

Тебе, богине пишна, зустрічати.

І, вгледівши твої зелені шати,

До тебе вийдемо зі співами гучними.

А ти устами пишними своїми,

Як рівних, всіх нас станеш цілувати.

І от тоді почнемо  оживати

І зміцнюватись силами новими.

І забринить, і полетить угору

Наш спів, окрилений твоїм коханням,

І вславить він твої могучі чари.

Усе до одного пристане хору,

І гімн людей з пташиним щебетанням

В одній гармонії прожене хмари.

У високостях голубих

Понад півсонними полями

Співець просторів весняних

Вже дзвонить срібними піснями.                   

Співає він, ще тільки мить –

І над півсонними полями

Життя озветься й задзвенить

Знов молодими голосами.

Пташино люба! О, співай

Ти над півсонними полями,

Нехай прокинеться весь край

І зароїться орачами!

3-тя учениця.                                

Коли приходить весна, кожному з нас здається, що народжується на світ вдруге,                      

що весна ця особлива,краща.     

Прийди, Весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя,

Принеси нам квіточок!

Прийди до нас, Весно,

Із радістю, із великою

До нас із милістю.

Із житом зернистим,

Із пшеничкою золотистою,

Із вівсом кучерявим,

З ячменем вусатим,

Із просом, із гречкою.

Із калиною, малиною,

Із порічкою,смородиною,

Із грушами, яблуками,

Із усякою садовинкою.

Із квітами лазуровими,

Із травою - муравою.

Ой ти, пташенько,

Ти, залітня,

Ти лети на синє море,

Ти візьми ключі весняні,

Замкни зиму,

Одімкни літо.

Галонько-ключнице,

Чорна ключнице,

Ти вилети з-за моря

Ти винеси два ключі,

Два ключі у золоті,

А третій ключ у сріблі,

Ти замкни зиму!

Зиму холодну та голодну,

Одімкни літо тепле та веселе!

Лети, жайворонку,

У свою сторонку,

Тут тобі водиці

По самі крильцята,

Тут тобі горошку

По самий дзьобочок,

Тут тобі травиці

По самі корінця.         

Звучить українська пісня «Черемшина».

2-га учениця. Дякувати Богу, весна йде до нас не кривим танком, а прямою стежкою, та веде за собою трьох парубків красних – три місяці ясні.

Місяць Березень – перший красень (виходить 4-й учень - Березень)

Квітучий квітень вас вітає (виходить 5-й учень - Квітень).

Травень тішить нас розмаєм (виходить 6-й учень - Травень).

4-й учень -  Березень.

Перший місяць я весни.

Я – пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

5-й учень – Квітень.

Я – квітень. Славний квітникар,

Сонячно і рясно

Уквітчав вам календар

Першим цвітом-рястом.

2-га учениця.

А чим же місяць Травень поміж братами славен?                      

6-й учень - Травень.

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю,

Святковими піснями

І громом над полями!

4-й учень - Березень. Принесли ми вам не тільки пісні й хороводи, а й загадки.

                                      (загадуються загадки).

  1.  

  1.  Вона приходить з ласкою

Та зі своєю казкою.

Чарівним посохом махне –

І все навкруги розцвіте. (Весна)

  1.  Біле, та не вода,

Солодке, та не мед.

Від рогатої беру –

Діткам віддаю.(Молоко)

  1.  Я пихчу та позіхаю,

У діжі жити не бажаю.

Вже набридла та діжа,

Ви спечіть із мене коржа. (Тісто)

  1.  Кільце не просте,

Кільце – золоте,

Блискуче, хрумке,

Рум’яне й пухке. (Бублик)

  1.  Маленький, товстенький, бокастий,

Чимось смачним напхався

Й в окропі скупався.

У нірку впав і пропав. (Вареник)

  1.  Що на сковорідку наливають,

А потім в сопілку згортають? (Млинець)

  1.  Круглі ми, мов сонечко,

Щедрі, немов полечко,

Часником змащені,

До борщу подані. (Пампушки)

  1.  Били мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак гублять,

Що мене отак люблять. (Хліб)

  1.  В хаті – хата,

На хаті – труба.

Зашуміло в хаті,

Загуділо у трубі.

Вогонь в хаті розведуть,

Та гасити не підуть. (Піч)

                     

 Учитель української мови.

А знаєте ви, чому місяці називаються саме так?

Березень – означає зелене дерево. Саме в цей час починає виділятися  на стовбурах сік і з’являтися листя. У березня є ще інші назви: «сочень», «соковик», «красовик», «новолітець».  Квітень-цвітень – переплітає трохи зими і трохи літа. І ще називали його наші пращури «краснець», «снігогін», «дзюрчальник», «водолій».  А назва травень походить від давньоримської богині весни – Майї. Його ще називають «травником», «пісенником», «громовиком».  Колись давно люди жили у злагоді із природою. Наші пращури вміли «читати» книжку природи, завжди знаходили в ній і поради, і попередження. А земля віддавала їм шану врожаями, теплом.

Але й донині люди уважні до природи. Вони зберігають знання світу, які отримали від своїх прадідів. А чи знаєте ви які-небудь весняні прикмети?Можливо, чули від бабусь, дідусів?.

5-й учень.

Я запам’ятав від своєї бабусі: «Довгі бруньки на деревах – спізниться літо», «жайворонок прилетів – настане стійке літо», « З берези  тече багато соку – літо буде дощовим», «Побачив шпака – знай: весна біля порога».

6-й учень.

А моя бабуся завжди так про весну каже: «Добрий день видно зранку, а рік – з весни», « З ранньої весни – небагато радощів», «Дикі гуси кричать – весна наступила, а ти, вороно, скільки не каркай, весни не накличеш», « Весняний дощ ніколи не зайвий», « Пізня весна не обдурить»

1-ша учениця.

Нехай дзвенять пісні,

Нехай розносять їх по полю

Вітри заквітчані, рясні.

Нехай в піснях зустрінуть люди

Прийдешній день.

( Звучить українська пісня у виконанні учениць)

                                                           

Навесні, коли все оживає, забрунюється, як веселиться з синіми небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров’я і обмінюємося, великодніми яйцями, цокаємося: чиє витриваліше. З великоднім яйцем йдемо в поле – аби на полі був добрий пожиток, до худоби – аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль – аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл – аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на  знак уваги й приязні, кладемо на могилки–аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.

4-й учень.  Звичай розфарбовувати яйця прийшов до нас із сивої давнини і втілює уявлення народу про єдність небесної і земної сфери, про красу нашої землі. Свій початок він бере з сивої давнини, від прадавніх вірувань нашого народу. Під час розкопок археологи знаходили розфарбовані й розмальовані глиняні яйця, історія яких вимірюється тисячоліттями. Пізніше почали виготовляти їх на яйцях лелек, бо вірили, що лелека приносить в дім радість, то й писанка на такому яйці буде оберігати оселю від злих духів.

Розмалюю писанку, розмалюю

Гривастого коника намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю.

Соловейка-любчика намалюю.

 

Учитель образотворчого мистецтва.

Розфарбовані яйця є вісником добра. Надії, й радості, що реалізуються в кольорах, лініях, візерунках, ритмах орнаменту, але крім культового значення, вони є також одним з найдавніших різновидів народної творчості. Вони оберігають людей від зла! Кожен колір, кожна лінія в них вселяє конкретні почуття й думки. Кожна фарба в писанці має своє життя, свою символіку, своє окреслення радості.

Великодні яйця – це пташині яйця, які розписують мініатюрними орнаментами за допомогою воску, спеціального інструменту ( писачка) і барвників. Відповідно до техніки розфарбовування такі яйця мають різну назву. Так, писанка походить від слова «писати».

Крашанка – яйце одного кольору.

Дряпанка – видряпується гострим предметом малюнок на крашанці.

Крапанка – накрапуються воском крапочки.

Мальованка – яйце, розмальоване пензлем.                                                                                          

Сьогодні мало хто вміє читати писанки,і ми навіть не здогадуємося, як багато може розповісти нам той чи інший малюнок, адже писанки – це шедеври мініатюрного живопису, в яких народ виявив свій мистецький геній, свою здатність до творчого осмислення, художнього узагальнення навколишнього світу.

Учитель німецької мови.

Любі діти та гості, ви тільки що прослухали, як святкують Масляну та Великдень в Україні. Подібні свята є і в Німеччині. І зараз  я пропоную вам

поринути у святкову атмосферу німецьких традицій і послухати, як

відзначають  подібні  свята  в Німеччині.

5-й учень. В Німеччині теж є свято проводів зими. Воно називається «Karneval» (Карнавал), яке святкується дуже яскраво і весело. Веселощі супроводжуються поїданням святкових булочок із варенням, які називаються «Krapfen».

(Учениця розповідає віршик про Карнавал німецькою мовою)

Fliegt der Christbaum aus dem Haus,

und Silvester ist l?ngst aus

dann beginnt die sch?nste Zeit

hier im Lande weit und breit!

Dann regiert Prinz Karneval,

und man geht zum Maskenball.

                                

6-й учень. На Карнавал діти та дорослі приходять у костюмах та масках принців та принцес, індіанців та індіанок, чарівників, привидів, чаклунок, фей, піратів, тварин, арлекінів. Їх костюми та маски яскраві та цікаві. На карнавалі всі веселяться,  співають, танцюють і сміються. Він дуже всім подобається (учень розповідає віршик  німецькою мовою).

IM KARNEVAL.

Ein Koch tanzt mit einer Prinzessin.

Ein Pirat tanzt mit einer Fee.

Ein Zauberer tanzt mit einer Katze.

Eine Maus tanzt mit einem Kater.

Eine Indianerin tanzt mit einem Musketier.

Eine K?chin tanzt mit einem Indianer

(хоровод на мотив німецької пісні).

                      

2-га учениця. На цьому святі є ще одна цікава традиція. Великі колеса, набиті соломою, підпалюються,і молодь скочує їх із пагорбів зі сміхом та радістю, що символізує закінчення холодів і приходу весняного тепла. Закінчення Карнавалу пов’язано із часом початку святкування Великодня. Великдень в Німеччині, як і в Україні, святкується в березні або в квітні. На святковому столі  обов’язково стоїть тарілка з Великодніми яйцями. Кожного року на Великдень дорослі розмальовують їх та ховають у траву,а діти повинні знайти їх. Символом цього свята є Великодній кролик. Діти дуже полюбляють цих кроликів із шоколаду. Ось такі традиції святкування  в Німеччині, які є схожими з українськими.

 Класний керівник. Любі діти! Ми сподіваємося, що всім сподобався наш захід,і ви будете наслідувати ці споконвічні народні традиції.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76773. Развитие и строение скелета нижней конечности 185.87 KB
  Все кости проходят через три стадии остеогенеза: фиброзную хрящевую костную. Скелет нижней конечности состоит из пояса правая и левая тазовые кости и свободной части включающей бедренную кость надколенник берцовые кости голени большую и малую кости стопы с предплюсной плюсной и фалангами пальцев. В предплюсну входят кости : пяточная и таранная ладьевидная клиновидные медиальная промежуточная латеральная и кубовидная. Плюсневых костей пять – это короткие трубчатые кости.
76774. Кости таза и их соединения 183.03 KB
  Соединения костей таза: крестцовоподзвдошный сустав – плоский трехосный с очень малым объемом движений образован ушковидными суставными поверхностями крестца и подвздошной кости; имеет прочную и сильно натянутую капсулу укрепленную крестцовоподвздошными связками: вентральными межкостными и дорсальными; крестцовокопчиковый сустав – между верхушкой крестца и I копчиковым позвонком в межпозвоночном диске сустава щель зарастает после 50 лет; сустав укреплен крестцовокопчиковыми связками: вентральными дорсальными и глубокими дорсальными...
76775. Тазобедренный сустав 180.98 KB
  Суставная капсула состоящая из фиброзной и синовиальной мембран прикрепляется по краю вертлужной губы а на бедренной кости по шейке: спереди по межвертельной линии сзади – внутрь от межвертельного гребня. Внутри сустава располагается связка головки бедренной кости которая в период его формирования удерживает головку во впадине. Они кровоснабжаются следующими артериями: подвздошнопоясничной верхней ягодичной запирательной наружной половой глубокой и латеральной окружающими подвздошную кость нисходящей коленной мышечными ветвями...
76776. Коленный сустав 180.6 KB
  К внутренним связкам относятся крестообразные: передняя и задняя заполняющие межмыщелковую яму бедренной кости и межмыщелковое поле большеберцовой кости. Коленный сустав – типичный мыщелковый сложный и комплексный в нем выполняются следующие движения: вокруг фронтальной оси: сгибание и разгибание с размахом в 140150 о; сгибание тормозят крестовидные связки и сухожилие четырехглавой мышцы; мыщелки бедренной кости при этом скользят по менискам; вокруг продольной вертикальной оси объем активного вращения в среднем 15 о пассивного – 3035...
76777. Голеностопный сустав 179.01 KB
  По бокам капсула толстая и прочная спереди и сзади – тонкая рыхлая складчатая; усилена боковыми связками: медиальной дельтовидной – толстой прочной веером расходящейся от медиальной лодыжки к таранной ладьевидной и пяточной костям; в связке выделяют части: большеберцоволадьевидную большеберцовопяточную переднюю и заднюю большеберцовотаранные; латеральной в составе передней таранномалоберцовой задней таранномалоберцовой пяточномалоберцовой связок. Они кровоснабжаются мышечными ветвями задней большеберцовой и малоберцовой...
76778. Кости голени и стопы, их соединения 186.1 KB
  На диафизе большеберцовой кости располагаются: передний край острый – кверху переходит в бугристость латеральный край обращенный к малоберцовой кости и медиальный край; поверхности: медиальная латеральная и задняя с линией камбаловидной мышцы. Ядра окостенения в большеберцовой кости появляются в проксимальном эпифизе в конце плодного периода в дистальном – на 2м году жизни в диафизе – в начале плодного периода. Кости стопы подразделяются на кости предплюсны: 7 коротких губчатых костей и кости плюсны в составе 5 коротких трубчатых...
76779. Общая анатомия мышц 183.23 KB
  Скелетные мышцы связаны с костями и действуют вместе с ними и суставами в единой биомеханической системе рычагов обеспечивая статику и динамику тела. Гладкие мышцы располагаются в коже сосудах стенках полых внутренних органов выделительных протоках желез. Сила мышцы на 1 см 2 ее поперечного сечения называется абсолютной и составляет от 50 до 100 Н что зависит от длины мышечных волокон и площади поперечного сечения.
76780. Вспомогательные аппараты мышц 185.15 KB
  Лесгафта на взаимоотношение между работой и строением мышц и костей; мышцы – синергисты и антагонисты. Фасция – соединительнотканная оболочка в виде футляра вокруг мышцы создающая опору для мышечного брюшка и отграничивающая мускул чем устраняется трение между мышцами. Фасции подразделяются на: поверхностные которые служат мягкой опорой для подкожной клетчатки и отделяют ее от глубже расположенных фасций и мышц; собственные которые окружают отдельные мышцы и мышечные группы и часто называются по области где располагаются: плечевая...
76781. Мышцы и фасции груди 183.63 KB
  Кроме того на груди поверхностные мышцы распределяют на передние боковые и задние соответственно делению грудной стенки на переднюю боковую и заднюю области. Внутренние межреберные мышцы 11 имеют направление волокон перпендикулярное наружным и заполняют промежуток от грудины до угла ребра где переходят в заднюю мембрану. Подреберные мышцы начинаются от углов XXII ребер и перекидываясь через одно два ребра прикрепляются к внутренней поверхности вышележащих ребер.