56482

Віртуальна подорож «Поліський трамвайчик»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: сформувати знання про особливості природної зони мішаних лісів України; закріпити знання про однорідні члени речення розділові знаки; навчити використовувати раніше отримані знання у новій ситуації...

Украинкский

2014-04-05

131 KB

0 чел.

Віртуальна подорож «Поліський трамвайчик»

Полісся – ландшафти  натхнення.

(бінарний урок)

Мета:

сформувати знання про особливості природної зони мішаних лісів України; закріпити знання про однорідні члени речення, розділові знаки; навчити використовувати раніше отримані знання у новій ситуації; застосовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань; розвивати вміння користуватися  різними джерелами географічної інформації; розширити знання учнів про творчість українських письменників; виховувати любов до природи, рідної мови, формувати в учнів почуття свідомих громадян, господарів своєї країни.

Обладнання: презентації про Полісся, відеозаписи, картки-завдання.

Форма проведення уроку:  урок - подорож, бінарний урок (географія, українська мова та література).

ХІД УРОКУ.

Щоб зрозуміти поета, треба пізнати його край.

  Гете

І.   Організаційний момент. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми відправляємося у подорож поліським трамвайчиком мальовничими поліськими ландшафтами.

ІІ.  Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Учитель географії.  Наша мандрівка проляже до однієї з природних зон України. А щоб дізнатися, до якої саме природної зони ми здійснимо екскурс, нам допоможе вірш.

Звучить лірична музика.

Є дивний край під небом голубим,

Де навіть крихітна рослинка серце гріє.

«Котячих лапок» сухоцвітний дим

У дотику всіх ласкаво леліє.

Тендітної росички білий цвіт

Там в очі дивиться беззахисно і чисто.

А на болотах журавлиний слід

Обсипав хтось рубіновим намистом.

Там синє небо впало у поля.

Палахкотить вогнем зеленкуватим,

І кучерявиться співанками земля,

Коли на роси льон кладуть дівчата.

Там до молитви кличе хвойний ліс,

До танцю зве березове узлісся.

Хто в цім краю родився, жив і ріс,

Той коренем душі у нього врісся.

             Степан Пальчевський

Учитель географії. Що це за природна зона? (Лісова)

Отож сьогоднішня наша мандрівка до зони мішаних лісів України. Ліс як найбільш могутній тип рослинного покриву, основний компонент біосфери, має неоціненне різнобічне значення. У процесі фотосинтезу ліс виділяє кисень. Ліс — дуже важливий чинник регулювання клімату й балансу води в природі. Незамінна допомога лісу в сільському господарстві. «Ліс — це волога, волога — це врожай, а врожай — це життя,» — навчає народна мудрість. Ліс знижує швидкість вітру, захищаючи поля від ерозії; з опалого листя і хмизу утворюється гумус. Ліс відіграє велику роль у народному господарстві: дає сировину для деревообробної, меблевої, будівельної, паперової, фармацевтичної та хімічної промисловості.

Тож сьогодні, як ви вже зрозуміли, ми спробуємо охарактеризувати природні особливості зони мішаних лісів. А також звернемо увагу на мальовничий куточок Полісся — урочище Нечимне як типовий представник цієї природної зони.

Учитель української літератури.

Однак ліс має не лише практичне значення. Ліси навчають нас вічної мудрості природи, сприяють поповненню духовних сил, учать «добро плекати в серці». Ліс милує наше око, пробуджує почуття захоплення, підносить настрій, надихає на творчість. Т. Г. Шевченко писав: «З деякого часу, з тих пір, як мені дозволено усамітнюватися, я надзвичайно полюбив усамітнення. Миле усамітнення! Ніщо не може бути в житті солодшим від чарів усамітнення, особливо перед лицем усміхненої квітучої красуні Матері Природи. Під її солодким чаром людина мимоволі занурюється сама в себе і бачить Бога на землі...» Тому навколишня природа, зокрема ліс, стала прообразом багатьох літературних здобутків українських поетів і письменників.

II.   Актуалізація опорних знань учнів.

Звичайно, будь-яка подорож починається з покупки квитків. Наша подорож теж почалася з придбання квитків. В цьому нам допоможуть ваші знання.

Методика незакінчених речень

Фізико-географічна країна являє собою велику територію, що виділяється за положенням у межах великих геологічних структур, приналежністю до великих форм... (рельєфу) і природних... (умов). У межах фізико-географічної країни переважає один клас... (ландшафтів) — рівнинний або... (гірський). У складі географічних поясів розрізняють великі частини, які називаються... (фізико-географічними, або природними зонами). У природній зоні степів виділяють північностепову,... (середньостепову) і... (південностепову) підзони. Нижчою одиницею фізико-географічного районування вважається... (фізико-географічний район), у межах якого переважає один вид ландшафту.

Робота за картками

Прочитайте текст. Розкрийте дужки, вставте пропущені букви. Поясніть орфограми.

Українське (П,п)олісся ро(з,с)ташоване в північній частині (В,в)олинської (Р,р)рівненської та (Ж,ж)житомирської областей займає (Ч,ч)чернігівську область і не/величку частину (С,с)умської.

Полісся один з не/багатьох українських регіонів, де культурні традиції збереглися в майже не/змі(нн,н)ому вигляді. Землі Полісся одними з перших увійшли до д..ржави зі столицею в Ки..ві, з якої невдовзі виросла славетна і когут..ня (К,к)київська (Р,р)усь.

Виступ дослідника

Чому зону мішаних лісів називають Поліссям?

Уперше назва Полісся зафіксована у Іпатіївському літописі в 15 ст. У джерелах 14-16 ст. ця назва найчастіше функціонувала у вигляді спільнокореневих слів Подлесьє, Полясє, Полєсє. Назва «Полісся» означає «район суцільного поширення лісів». Мовознавці стверджують, що східнослов'янська етимологія назви Полісся закорінена у семантиці лісу (лісиста місцевість, лісок). Вона має балтський аналог (Pala, Pelesa, Pelysa), що в литовській і латиській мовах має значення болотистий лісок. Це може свідчити про спільний балто-слов'янський корінь назви Полісся, а отже - про паралелі між східнослов'янським етнонімом поліщуки (уперше зафіксований в документах XVII ст.) і давнім екзоетнонімом polexiani.

IV. Вивчення нового матеріалу

Зупинка 1. «Значення лісу»

Учитель географії. Чим же корисні людям ліси? Яке вони мають значення? Все це ми з’ясуємо на нашій зупинці «Значення лісу».

«Спасибі людям, що зростили ліс»

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте —

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі.

А ліс накличе хмару на поля —

Дощі проллються весняні, веселі...

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

               Марія Познанська

Ліс як найбільш могутній тип рослинного покриву має різнобічне значення.

  •  Кліматотвірне значення

У процесі фотосинтезу 1 га лісу виділяє 3 т кисню на рік

1га столітнього дубового лісу за весняно-літній період випаровує мінімум 2000т води, 1 га діброви 1200т.

Ліс здатен підвищити вологість повітря на 11% оскільки випаровує воду інтенсивніше, ніж водна поверхня, що займає таку ж площу.

Ліс регулює температуру, знижуючи її влітку на 40С, а взимку підвищуючи на 3,50С.

На заліснених територіях випадає на 5-15% опадів більше, ніж на безлісих.

Ліс накопичує сонячну енергію, відбиваючи її лише на 10-18%

  •  Ґрунто- та водозахисне значення

«Ліс – це волога, волога – це врожай, а врожай – це життя», – говорить народна мудрість.

Ліс знижує швидкість вітру на 2/3, захищаючи поля від надмірного випаровування вологи.

Регулювання надходження і стоку води захищає землю від ерозії, підвищує родючість ґрунту.

Корені лісу закріплюють ґрунт.

З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який концентрує азот в ґрунті.

Ліси бережуть повноводність річок.

  •  Санітарно-гігієнічна роль

У лісових насадженнях завдяки фітонцидам, що їх виділяють рослини, повітря практично стерильне.

Улітку 1 га листяного лісу в середньому виділяє за добу 2 кг фітонцидів.

У повітрі лісу міститься близько 200 біологічно активних речовин, які сприятливо впливають на людський організм.

Усього 1 га лісу очищає за рік 18 млн. м3 повітря від вуглекислого газу, відфільтровує від 32 до 68т пилу та газів. Тож недарма його називають легенями планети.

  •  Народногосподарське значення

Ліс дає сировину для деревообробної, меблевої, будівельної, паперової, целюлозної та хімічної промисловості.

З деревини добувають спирт, глюкозу,оцтову кислоту, штучний шовк, дьоготь, патоку тощо.

З 1 м3 деревини можна отримати:

1500 м віскозної тканини;

300 кг картону;

200 кг паперу;

225 кг целюлози;

160 кг штучного шовку;

170 кг штучної шерсті;

20 кг сухих кормових дріжджів:

90 л деревного спирту.

Однак деревина – не єдиний продукт лісу. Він дає нам ліки, технічні рослини, горіхи, сировину для дубильної, фарбової, ефірної промисловості.

1 га лісу дає:

Гриби — 68 кг.

Мед — 100–200 кг.

Живиця — 650 кг.

Трава — 10–20 ц.

Гілковий корм — до 2 т.

Продукція мисливства (копитні) — 620 кг.Дикорослі ягідники (чорниця, брусниця, лохина, малина, ожина, суниця) — 170–450 кг.

Хвойний екстракт — 5 кг.

Хвойне борошно — 6 т.

Хлорофіло-каротинова паста — 20 кг.

Березовий луб для дьогтю — 6 т.

Березовий сік — 10 т.

Лікарська технічна сировина (конвалія, звіробій, безсмертник, мучниця тощо) — 30 кг.Учитель літератури Однак ліс має ще й культурно-естетичне значення. Ліси навчають нас вічної мудрості природи, сприяють поповненню духовних сил, учать «плекати добро в серці».

Також ліси сприяють активному відпочинку людей. Мають рекреаційне значення.

Ліси мають лікувальне значення. В лісовій скарбниці, як уже зазначалося, дають людині багато лікарських трав та ягід.   Ліс приносить спокій людській душі, додає сили.

Ліс — джерело натхнення. Художні полотна І.Шишкіна і А.Грицая, музика П.Чайковського і М.Скорульського та багато інших шедеврів створено під враженнями від краси лісу. А скільки поетів та письменників прославили у своїх творах чарівну красу лісу.

Виразно прочитайте вірш Ліни Костенко. Поясніть зміст останнього рядка. Випишіть речення з однорідними членами, розставляючи розділові знаки. Поясніть правопис виділеного слова. Знайдіть складні речення.

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити з лісом,

а вже тоді я можу і з людьми.

                  Л.Костенко

Тут народилися і творили: М. Сингаївський, П. Чубинський, У. Самчук, Л. Українка, М. Хвильовий, П. Тичина, М. Познанська, О. Олесь, О. Ольжич, М. Рильський, І. Нечуйевицький, В. Нестайко, Ю. Мушкетик, А. Малишко, Л. Костенко, Л. Забашта, І. Драч, О. Довженко, П. Воронько, П. Мовчан.

Зупинка 2 «Природні умови Полісся»                                                     Учитель географії Однак ліс – це складний природний комплекс. Характер рослинності насамперед залежить від природних умов. З ними нас ознайомлять наші дослідники на зупинці «Природні умови Полісся». Запрошуємо до слова наших дослідників.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗАЛИ:

1. Зона змішаних лісів знаходиться на півночі України. Південна межа зони проходить по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Шепетівка — Житомир — Київ — Ніжин — Батурин — Глухів. Мішані ліси займають площу близько І 113 тис. км, що становить 20% території України. Протяжність їх із півночі на південь — 150—200 км, а із заходу на схід — 750 км.  До цієї зони входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області та невеликі території Львівської, Тернопільської та Хмельницької.

3. За рельєфом — це рівнина з висотами від 200 м на південному заході до 92 м поблизу Дніпра. Лівобережжя зони охоплює нахилену на південний захід Придніпровську низовину. На півночі простягається Поліська низовина. Правобережжя охоплює Придніпровська височина. Заболоченість — одна з характерних рис території зони. У формуванні рельєфу ПК найбільшу роль відіграють антропогенові водно-льодовикові відклади. Значне поширення мають тут перевіяні вітром піски, що утворюють дюни, горби, пасма, які здебільшого закріплені рослинністю.

4. Клімат мішаних лісів помірно-континентальний. Переважають західні і північно-західні вітри. Влітку вони зменшують спеку, а взимку — холод. Середня температура січня від —4°С на заході, до -8 °С на сході, а липня — відповідно +17 °С та + 19 °С. Кількість опадів становить 550—700 мм, а випаровуваність не перевищує 400-450 мм. Полісся належить до найбільш зволожених територій в Україні. Кліматичні умови відрізняються за сезонами:  - Весна - затяжна, сніг тане довго.

- Літо – тепле, дощове, вологе.    - Осінь – дощова, вітряна.  - Зима – м’яка, з відлигами.

5. У зоні мішаних лісів густа сітка річок. Вони всі повноводні, з широкими долинами, повільною течією, низькими і заболоченими берегами. Майже всі річки Полісся є притоками Прип'яті і Дніпра: Случ, Убороть, Стир, Тетерів, Десна. Своєрідний природний комплекс утворюють озера, що мають різне походження. Тут є долинні, карстові та льодовикові озера. Найбільші з них Світязь, Пулемецьке, Турське. Виділяють два поозерних райони, найвідоміший з яких — Шацьке поозер'я. Створена штучна водойма - Київське водосховище. Утворене греблею Київської гідроелектростанція. Заповнене у 1964-66 роках. Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується для зрошення, рибного господарства.

6. В Поліссі на підвищених формах рельєфу поширені дерново-підзолисті, піщані ґрунти, що займають 95 % території зони. Низовинні елементи рельєфу вкриті дерновими ґрунтами, які в нижній частині оглеєні.

На продуктах вивітрювання вапнистих порід утворюються дерново-карбонатні ґрунти. Подекуди трапляються перегнійно-карбонатні, сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені.

Зупинка 3. «Рослинний та тваринний світ»

На наступній зупинці ми познайомимося з мешканцями лісів.

Розповідь з презентацією.

Ліс густий, дрімучий, темний,

Споконвічний ліс росте,

Не проб’ється навіть сонце

Крізь гілля його густе.

Велетенські граби, вільхи,

Сосни, явори, дуби

Раз в століття полягають

Після віку боротьби.

      О. Олесь

Значна зволоженість сприяла розвиткові лугової, болотної та лісової рослинності.

Ліси - це основа природної зони, бо вони покривають площу більше 2,5 млн. гектарів. Основними породами дерев при цьому є сосна (58%), дуб (21%), береза (11%), чорна вільха, граб.  У лісах рослини ростуть ярусами. Верхній ярус – дерева, середній (підлісок) – кущі, а нижній – трав’янисті рослини й гриби.

Переважають бори (соснові ліси), субори (дубово-соснові ліси) та сугрудки (сосново-дубово-грабові ліси). Є значні ділянки грудів та дібров (дубових лісів), рамені (ялинові ліси), березняки, дубово-липових, вільхово-березових і ясенево-вільхових лісів. У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна звичайна і дуб звичайний. Південніше частішають в лісах граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Навесні в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемона. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбиві, тіневитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів. Восени дерева скидають листя, більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті.

У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубр, лось, олень благородний, козуля, заєць, миші. Хижі — вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова. Всеїдні: дика свиня, борсук, вивірка, їжак. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри. Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, вивільга звичайна, лелека білий, журавель сірий, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є орябок, глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий. З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу (понад 30 видів). У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.

Зупинка 4 «Поліські краєвиди»

Наш потяг їде все далі і далі. На горизонті видніється наступна зупинка. Помилуємося неймовірними поліськими краєвидами.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе, як є, - дорога, явори,

усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори...

              Ліна Костенко

Українське Полісся за особливостями поєднання ландшафтів поділяється на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся.    Презентація краєвидів Полісся.

Зупинка 5 «Охорона природи»

О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать… /П. Тичина/

Наступна зупинка – «Охорона природи» покличе нас пізнати екологічні проблеми Полісся.

Виразно прочитайте вірш М.Рильського «Розмова з другом». Поміркуйте: чому автор називає ліс другом.

Ліс зустрів мене як друга

горлиць теплим воркуванням,

пізнім дзвоном солов'їним,

ніжним голосом зозулі,

вогким одудів гуканням,

круглим ципанням дроздів.

Ліс зустрів мене як друга

тінню від дубів крислатих,

смутком білої берези,

що дорожчий нам за радість,

кленів лапами густими,

сосен гомоном одвічним.

І до друга я звернувся

із промовою такою:

— Ти рости на втіху людям,

бережи нам світлі ріки,

що полям несуть вологу.

1. Причиною загибелі Полісся є:

1. ВИРУБКА ЛІСІВ

2. ОСУШЕННЯ БОЛІТ

3. ВИДОБУТОК НАФТИ

4. ПРОМИСЛОВІ ЗАБРУДНЕННЯ

5. ГРАНІТНІ КАР’ЄРИ

6. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНИМИ ПРИПАРАТАМИ

7. ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ

2. Заповідні території

Дослідивши взаємодію природного середовища та людського суспільства, маємо зазначити, що НТК зони мішаних лісів змінені господарською діяльністю людини (вирубування лісів, меліорація земель, розорювання, добування корисних копалин, будівництво шляхів). Це район інтенсивного сільськогосподарського виробництва та лісового господарства.

Широке використання земельних, лісових, водних, мінерально-сировинних, біологічних і рекреаційних ресурсів потребує проведення, природоохоронних заходів. Із цією метою створено: Поліський заповідник, Шацький природний національний парк, Дніпровсько - Тетерівське заповідне лісомисливське господарство, урочище Нечимне, заказники та інші природозаповідні території.

Фільм про Поліський заповідник

3. Червона книга України

«Заходи, до яких вдаються для стримування процесу вимирання, абсолютно недостатні. «Червоні книги» найчастіше виявляються надмогильними плитами, а не керівництвом для порятунку» /О. В. Яблоков, російський еколог/

Дерева вже тримаються за стіни,

Вони ідуть із міста ледь живі.

Невже і їх уже не стане,

Ні коника в реліктовій траві?

Сухі гілки — це вже вінок терновий,

Останній клен світ за очі забіг.

Залишиться один лиш лист кленовий,

Бетонний лист — розв’язкою доріг.

                       Л.Костенко

Регіон відносно пізно почав освоюватися людиною - до 18 ст. фауна мала тільки тиск промислового полювання. За цей період відомо тільки зникнення тура та тарпана. Починаючи з 18 ст. зникає зубр, стає рідкісним ведмідь, росомаха та бобер. З другої половини 19 ст. зменшення чисельності всіх лісових видів та зникнення окремих – росомахи, ведмедя, бобра, глухаря.

До Червоної книги занесені: береза низька, лілія лісова, пізньоцвіт осінній, пальчатокорінник травневий, білоцвіт весняний, зозулині черевички, анемона, горицвіт весняний, підсніжник звичайний, первоцвіт звичайний, цибуля ведмежа, сон-трава велика, розкрита та чорніюча, верба чорнична та лапландська, вовче лико пахуче, росичка середня та англійська, любка дволиста, журавлина дрібноплодна, астрагал піщаний, плаун річковий, водяний горіх, зелениця (плаун), цибуля ведмежа, осока дводомна, осока тонкокореневищна, шафран Гейфелів, півники сибірські, булатка, коручка широколиста, болотна та червона, косарики болотні; зубр, борсук, видра річкова, рись європейська, борсук, заєць-біляк, лелека чорний, журавель сірий, сокіл-сапсан, орлан-білохвіст, шуліка чорний, скопа, лунь лучний, змієїд, підорлик великий та малий, глухар,тетерук, орябок, кулик довгоніг, баранець великий(дупель), голуб синяк, пугач, сова бородата, сова болотна, сич волохатий, сичик-горобець,сиворакша, гуска білоголова, лебідь малий, дятел біло спинний та трипалий, сорокопуд сірий, очеретянка прудка, синиця біла, нічниця водяна(кажан), вухань звичайний (кажан), вечірниця руда (кажан), мишівка лісова, горностай, норка європейська, бражник мертва голова,махаон, аполон, мнемозина, жовтих торфовищний, стрічкарка тополева, райдужниця велика(метелик), джміль моховий, плавунець (жук), жук-олень, ковалик, жук-вусач, ропуха очеретяна та інші. Кінь дикий зниклий в природі, але ре акліматизований на Поліссі.

Зупинка 6 «Первоцвіти»

Наш потяг наближається до зупинки «Первоцвіти». Ці тендітні квіти потребують особливої уваги.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунок в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня – підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду!

Зверніть увагу на ці рослини. Всі вони перебувають на грані вимирання. Презентація.

У період з 1 лютого по 31 травня 2012 року в Києві проводиться загальнодержавна акція "Первоцвіт 2012".
   Серед стрімко зникаючих рідкісних первоцвітів усі види підсніжників, білоцвіт, сон-трави, диких тюльпанів, шафранів й добре відома нам черемша або цибуля ведмежа.
  Зірвавши всього одне стебло з трьома первоцвітами, ми знищуємо 45-60 насінин.

Купуючи підсніжники чи інші види первоцвітів ти підтримуєш варварський браконьєрський бізнес, формуючи попит. Нема попиту — нема пропозиції.

Міська влада звертається до мешканців із закликом приєднатися до державної операції "Первоцвіт 2012", проявити екологічну свідомість - не зривати, не продавати і не купувати перших весняних квітів заради збереження унікальної української природи.

Торгівля рослинами, занесеними до Червоної книги, заборонена і карається згідно з законодавством (ст.ст. 88, 88-1, 90, 159, 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення). З 9 лютого і до кінця травня МВС проводить операцію «Первоцвіт», під час якої порушників (продавці та покупці первоцвітів) затримують та притягують до відповідальності.

А зараз пропонуємо вам написати звернення до громадян України, в якому виразіть заклик первоцвітів до збереження. Звуки лісу

Зупинка 7 «Дива Полісся»

Наша мандрівка триває. У нас знову привал. Ви отримали завдання віднайти дивовижні місця Полісся. Тож давайте поділимося враженнями.

Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!

                                             Л. Костенко

          Волинська область

1. Озеро Світязь – найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні розташоване поблизу райцентру Шацьк і входить до групи Шацьких озер (23 озера). Його площа 2622 га, довжина 9,2 км, ширина 4 км, максимальна глибина 58,4 м. Озеро живлять артезіанські джерела, вода надзвичайно прозора і мяка. За це Світязь називають Українським Байкалом. В озері водиться рідкісна риба – вугор.

2. Оконські джерела розташовані в с. Оконськ Маневицького р-ну, де утворили невелике озеро глибиною 3 м і площею 0,5 га. В самому центрі озера б’ють два потужних джерела, які утворюють чашоподібні підвищення. Рівень води в озері постійний, бо сполучається з річкою Оконкою. Вода протягом року має постійну температуру +8˚С, вона прозора і приємна на смак, але не піддається газуванню.

3. Цуманська пуща – це великий, колись суцільний лісовий масив, розташований у межиріччі Стиру та Горині на північний схід від Луцька. В природному рослинному покриві переважають соснові та сосново-дубові ліси, де зустрічаються праліси віком 150-170 років. А вони в Європі вже давно охороняються по-особливому.

4. Черемський заповідник знаходиться па півночі Маневицького р-ну на ме-жі з Рівненською областю. Створений з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся. Тут зустрі-чаються різні типи рослинності: водна, болота, ліси, чагарники, луки, пустища. Черемське болото – рідкісне еумезотрофне, осоково-сфаг-нове болото входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення Заплава р.Стоходу як місце оселення водоплавних птахів.

5. Урочище Нечимне

        Житомирська область

1. “Камінне село розкинулося за 30 км на північний схід від райцентру Олевськ. Поміж високих сосен видніються камені-валуни. Одні – зав-більшки з чималий будинок, а інші – ще більші. Придивишся пильніше – й справді: камені вишикувалися “вулицею”, немов сільські оселі. Біля них, наче хлівчики, а там біля майдану, бовваніють камяна школа,церква

2. Каньйон на річці Тетерів або Житомирський каньйон знаходиться в південно-західній частині м. Житомира, його довжина 2 км. Має прямовисні скельні береги висотою до 30 м, які складені сірими гранітами УКЩ віком 2 млрд років. Окремі найбільш мальовничі скелі мають власні назви – Чотири Брати (правий берег), Голова Чацького (лівий).

3. Скеля “Голова Чацького” – скеля, що стала символом Житомира. Величні скелі Житомирського каньйону, які розступилися, аби пропустити річку Тетерів, місцевий люд назвав на свій лад. Права скеля іменована Чотирма Братами (висота понад 10 м), а ліва – Головою Чацького (30 м). Вища Голова Чацького являє собою досить доладне погруддя чоловіка зі статечними рисами й великим носом.

4. Овруцький кряж - унікальне місце в Європі. На півночі Житомирської області серед густих лісів українського Полісся крутим уступом височіє таємничий і загадковий Словечансько-Овруцький кряж. Вважають, що цей кряж - залишок стародавніх гірських відрогів. Складається він з пісковиків, рідкісних рожевих і червоних кварцитів, яким "стукнуло" вже майже півтора мільярда (!) років. ЩЕ ОДНЕ чудо українського Полісся - це казкова рослинність кряжу. Опинившись тут, ботанік відразу і не зрозуміє, де він знаходиться - на Житомирщині чи на Кавказі. Неподалік від села Городня розкинулася велика галявина, суцільно вкрита плющем - рослиною, характерними для південних регіонів. Таємничий острів азалій. На схилах пагорбів буйствують зарості понтійської азалії, що є реліктом третинного періоду і виростає на Землі в ту пору, коли по ній ходили мамонти.           

                      Київська область

1. Гранітний острів та скелі на річці Рось в м. Богуслав на протязі 1,5 км мають береги у вигляді екзотичних скель висотою 10-12 м. В центрі міста Рось утворює два рукави, що огинають великий гранітний острів. В Богуславі і його околицях – численні скелі, брилові розвали та пороги. На всю Україну Рось відома своїми раками.

2. Правий берег Київського водосховища розкриває найбільш повний у північній та центральній частинах України розріз кайнозойських відкладів між селами Нові та Старі Петрівці Вишгородського р-ну. Це відслонення протязі більш як 4 км має висоту обривів 50-60 м і складається з різновидів глин, кварцового піску та пісковику.

           Рівненська область

1. Болото Переброди – цей водно-болотний масив міжнародного значення – єдиний в Україні, що зберіг свій природний стан. Саме тут біля села Переброди Дубровицького р-ну біля кордону з Білоруссю не ступала нога людини. Це заболочена низовин перекрита шаром торфу.

2. Геологічний заказникБазальтові стовпи розташований в ур. Іванова Долина біля с.Новий Берестовець Костопільського р-ну. Базальт– рідкісна порода древнього вулканізму, яка в Українському Поліссі залягає у вигляді лавових потоків монолітом і стовпами. Це єдине в Україні чітке стовпчасте залягання базальтів. Базальтові стовпи формою від чотири- до восьмигранних, товщина 0,6 – 1,2 м, а висота 3 – 30 м. Це унікальні створені природою архітектурні колони.

3. Дуб-патріарх – найстаріший дуб в Україні віком 1300 років і обхваті 8,4 м – росте в урочищі “Юзефінська дача” між селами Глинне і Березове Рокитнівського р-ну. Юзефінська дача – памятка природи загальнодержавного значення створена саме для охорони дуба-патріарха і його молодших братів віком 500 – 600 років.

4. Надслучанська Швейцарія – це мальовничий край, що тягнеться по обох берегах Случі, від с.Соснове до райцентру Березне. Тут переважають типові для Полісся соснові та дубово-соснові ліси.

             Сумська область

1. Середньосеймський заказник загальнодержавного значення знаходиться в Путивльському, Білопільському і Буриньському р-нах, в долинах річок Сейм і Вир. Заплавні ліси тут збереглися лише в прирусловій частині, решта – це луки, а також водна і прибережно-водна рослинність стариків, де водяться червонокнижна хохуля звичайна та бобри.

2. Яблуня-колоніяботанічна памятка загальнодержавного значення росте на околиці старовинного м.Кролевець. Зовні – це яблуневий кущ, віком за 200 років, посаджений садівником поміщика Мощерського. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, на площі приблизно 30 х 30 м лежать у різних напрямах 15 прирослих до землі стовбурів. Цвіте щороку, але родить по половині через рік. Яблука середні за розміром, солодко-терпкі за смаком. Наукового пояснення цьому природному феномену немає.

  

              Чернігівська область

1. Деснянська Оболонь – це мальовничі краєвиди долини р.Десна в районі м.Новгород-Сіверський. Заплава річки заболочена, порізана староріччями, озерами і западинами. Це край меандрів, стариків і озер.

2. Урочище Замглай – це один з найбільших болотних масивів Полісся між річками Сож і Десна і є ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Тут заболочені ділянки дна давньої широкої долини річки Дніпра чергуються з піщаними підвищеннями, де зустрічається червонокнижні флора і фауна, а на півдні – соснові ліси. Відзначається великими запасами торфу.

                   «Урочище Нечимне — колиска «Лісової пісні»».

Серед лісового масиву Скулинського лісництва, що на Волині, розкинулося мальовниче урочище Нечимне — цікава й своєрідна пам'ятка природи, з якою пов'язана одна з найславетніших сторінок культури нашого народу. Адже саме це урочище надихнуло велику українську поетесу Лесю Українку на створення поетичної драми-феєрії «Лісова пісня».

«У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді саме були місячні ночі. І Леся навіть і вночі мала перед очима той краєвид у «Лісовій пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем, то намалювала його, як пам'ятаю досі».

Саме мальовниче урочище Нечимне стало місцем дії в драмі «Лісова пісня» і всі, так би мовити, декорації, Леся Українка описала прямо з натури. Згадаймо пролог, яким починається драма: «Старий, густий предковічний ліс на Волині. Посеред лісу проста галявина з плакучою березою і великим престарим дубом. Галява скраю переходить у куп'я та очерети, а в одному місці яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилось з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знову витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура — повна ніжної задумливої поліської краси».

Мало змінилося з того часу це казкове урочище — поліське диво. Озеро Нечимне і тепер лежить у глухому незайманому лісі, заростає від країв очеретом та осокою на маховому килимі. На його водяному плесі красуються глечики та лілії. По узбережжі ростуть сфагнові мохи, далі — калина з горобиною, а ще далі ліси: березові, соснові, чорновільхові і навіть дубові.

Леся Українка, довго спостерігаючи та милуючись навколишнім лісом, склала своє ставлення до кожного окремого деревця і змалювала це в драмі

Дуб дядька Лева, який облюбувала та описала Леся Українка у своєму творі, й досі стоїть на березі Нечимного, тільки тепер його називають - Лесиним дубом. Крислатий і могутній, він схожий на діда-лісовика з якоїсь прадавньої легенди. Збереглась і лісова криниця, з якої молода поетеса пила воду. А на невеликому підвищенні видно місце, де стояла хатинка дядька.

«Ми отримали у спадок неймовірно прекрасний і багатий сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду,

ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який ріже на шматки ножицями

картину Рембрандта. »  /Джеральд Даррел/

V. Закріплення нових знань і вмінь.

Отже наша подорож завершилася. Давайте поділимося враженнями про неї.

1. Інтерактивний метод «Мікрофон по колу».

- Пропоную відповісти на питання: «Де можуть вам знадобитися знання про зону мішаних лісів?»?

2. Роз'єднай слова і прочитай.

Азакожнудеревину,

щоіпіденамнабудови

чинащогли кораблеві,

миновігаїпосадим,

щобземлябулавесела,

яквеселептаствовлісі,

яквеселідерева.

Максим Рильський

3. Сенкан про ліс

4. Переклад

А) За зимой наступает весна. Лес просыпается после зимнего сна. В эту пору оживает каждое дерево. Из почек потянутся зеленые язычки. Зацветет черемуха. Голубыми, желтыми, белыми цветами покроются лесные поляны. Весна дарит всему живому волшебную силу.

Б) Удивительное время года - лето. Лес смотрит на нас глазами ярких цветов. Всюду запах травы, корней. Теплый ветерок бежит по ветвям. Летом лесная опушка – самое веселое место.

В) И все же нет времени года красивее и обильнее дарами, чем осень. Лес осенью превращается в чудо, сверкающее разнообразием красок. Сказочно красив осенний лес и сказочно богат.

Г)  Красив зимний день в лесу: кусты, деревья покрыты снежными шапками. Под чистой белой катертью отдыхает земля. Лучи солнца осыпают местность холодным блеском.

VIІ. Підсумок уроку.

Ось такою дивовижною вийшла наша подорож.

Рибі потрібна чиста вода, птахові – повітря, звірям – ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина! Охороняти природу – означає охороняти Батьківщину. М.Пришвін

Природа в нас одна, вона така беззахисна перед людиною. Бережімо її, рятуймо!

VI.  Домашнє завдання

  1.  Печа-куча «Мої враження від мандрівки»
  2.  Міні-твір «Бережіть природу»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78501. Влияние научно – исследовательской деятельности старшеклассников на развитие креативности 43.82 KB
  Влияние научно – исследовательской деятельности старшеклассников на развитие креативности Креативность является сравнительно новой психологической характеристикой появившейся в психологии в начале 50х гг. Исследования креативности за рубежом начались раньше чем в России. Активно разрабатываются и адаптируются западные диагностические методики измерения креативности на российских выборках. Исследование креативности и организации школьных научных обществ с различных точек зрения больше носит теоретико-эмпирический характер и имеет...
78502. Развитие креативности в старшем школьном возрасте 67.58 KB
  Развитие креативности в старшем школьном возрасте На современном этапе в российском обществе в социально-экономической сфере науке технике происходят глобальные изменения. Научный интерес вызывают концепции креативности Дж. Цель исследования: изучение специфики и особенностей развития креативности в старшем школьном возрасте. Предмет исследования процесс развития креативности в старшем школьном возрасте.
78503. Развитие художественного интереса учащихся старших классов на материале музееведения 382.5 KB
  Вся идеология работы с подрастающим поколением должна строиться на культуре, традициях, эстетическом воспитании и художественном развитии. Очень важно, чтобы подрастающее поколение совершенствовалось и развивалось не только в музыкальном, литературно-художественном плане
78505. Психологические факторы готовности студентов к развитию интеллектуальной сферы школьников 53.43 KB
  В современных условиях интеллектуальному развитию школьников придаётся особое значение наряду с другими развивающими целями и задачами обучения. Развитие интеллектуальной сферы школьников рассматривается многими исследователями как условие пронизывающее весь учебный процесс. В этой связи своевременным становится вопрос о специальной подготовке будущих учителей к работе по развитию интеллектуальной сферы школьников.
78506. Решение психологических задач как средство повышения качества профессиональной подготовки воспитателей дошкольных образовательных учреждений 60.47 KB
  В преподавании психологии могут применяться задачи на установление соответствия между теоретическими понятиями и закономерностями и примерами их использования задачи по психологическому анализу поведения литературных героев или известных людей задачи по психологическому анализу частных жизненных или учебных ситуаций и др. Первоначальные попытки создать задачи по психологии работы А. Задачи широко используются при изучении общей возрастной педагогической психологии в вузах Сборник задач по общей психологии 1974; Ф. Задачи по детской...
78507. Психологическая компетентность воспитателя дошкольного образовательного учреждения 64.96 KB
  В психологии общепринятой является точка зрения согласно которой понятие компетентность включает знания умения навыки а также способы выполнения деятельности. Огарев понимает компетентность как устойчивую способность к деятельности со знанием дела. Автор отмечает что компетентность является категорией оценочной и характеризует человека как субъекта специализированной деятельности где развитие способностей человека дает ему возможность выполнять квалифицированную работу принимать ответственные решения в проблемных ситуациях...
78508. Обучение пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста 79.55 KB
  Познавательное речевое и физическое развитие детей дошкольного возраста А. Науменко Обучение пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста В настоящее время все меньше и меньше внимания педагоги на занятиях по развитию речи уделяют обучению пересказу литературных текстов детей дошкольного возраста. Ведь грамотно построенное занятие по обучению детей пересказу оказывает влияние на все стороны развития личности ребёнка: умственное нравственное эстетическое и конечно речевое развитие. Вопросы обучения пересказыванию детей...
78509. Режимные процессы как средство обогащения словарного запаса детей первой младшей группы 60.02 KB
  Режимные процессы как средство обогащения словарного запаса детей первой младшей группы Необходимость взаимосвязи разных сторон речи при обучении родному языку очевидна. Цель исследования: выявление значимости целенаправленного педагогического воздействия на обогащение и активизацию словаря детей третьего года жизни при проведении режимных процессов. Предмет исследования – режимные процессы как средство обогащения словаря детей первой младшей группы. Гипотеза исследования на обогащение и активизацию словаря детей третьего года...