56534

Трикутник. Перша і друга ознаки рівності трикутників

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Перевірка домашнього завдання Після чого обирається по одному учневі з кожного ряду які отримують по 1 листку з 10ма твердженнями інша частина учнів виконують на місцях аналогічне завдання. Ні слайд 2 На домашнє завдання учням було задано вправи на знаходження градусних мір...

Украинкский

2014-04-07

8.2 MB

30 чел.

Тема: Трикутник. Перша і друга ознаки рівності трикутників.

Мета:

  •  навчальна: дати учням уявлення про трикутник як частину життя людини, ознайомити з особливостями рівних фігур, познайомити з основними поняттями пов’язаними з трикутником та безпосередньо з ознаками рівності трикутників;
  •  розвивальна: розвивати всі види розумової діяльності, просторове бачення предметів, пізнавальний інтерес;
  •  виховна: розширювати загальну ерудицію учнів, інтелектуальну, вольову розумову діяльність, впливати на розвиток найкращих рис особистості.

Обладнання: моделі трикутників та рівних фігур, презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

  1.  Організаційний момент.
  2.  Перевірка домашнього завдання.
  3.  Формулювання мети і завдань уроку. Активізація навчальної діяльності.
  4.  Вивчення нового матеріалу.
  5.  Закріплення нових знань і вмінь учнів.
  6.  Формування навичок практичного характеру.
  7.  Контроль засвоєння матеріалу (гра).
  8.  Підсумок уроку.
  9.  Домашнє завдання.

Хід уроку

  1.  Організаційний момент.

Привітання з учнями, перевірка присутності дітей і готовності до уроку.

Вступне слово вчителя.

У вступному слові формулюю тему уроку. Сьогодні продовжуємо знайомство з ще майже незвіданими для вас просторами країни Геометрії. Цитую давньогрецького поета Нівена: “Математику не можна вивчати, спостерігаючи, як це робить сусід”. Закликаю учнів висловити свої думки стосовно цього виразу.

 (слайд 1)

  1.  Перевірка домашнього завдання

Після чого обирається по одному учневі з кожного ряду, які отримують по 1 листку з 10-ма твердженнями, інша частина учнів виконують на місцях аналогічне завдання. Також, кожному учневі роздаються по 10 наклейок з написами Так та Ні. Дана вправа допоможе перевірити теоретичні знання учнів. Якщо учень вважає, що прочитав істинне твердження приклеює картку з написом Так, у іншому ж випадку – Ні.

Після виконання вправи перевіряємо правильність.

Так - Ні

1. Трикутник – це фігура, яка складається з трьох точок і трьох відрізків. (Ні)

2. Відрізок, який сполучає вершину трикутника з серединою протилежної сторони називається медіаною. (Так)

3. Трикутник називають рівнобедреним, якщо в нього всі сторони рівні. (Ні)

4. Перпендикуляр, що проведений з вершини трикутника до протилежної сторони називаєтьсябісектрисою. (Ні)

5. Трикутник називають рівностороннім, якщо в нього дві сторони рівні. (Ні)

6. Сума кутів трикутника дорівнює . (Так)

7. Будь-яка сторона трикутника більша від суми двох інших його сторін. (Ні)

8. В рівнобедреному трикутнику кути при основі рівні.(Так)

9. Зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох кутів трикутника, не суміжних з ним. (Так)

10. Трикутник може мати не один прямий або тупий кут.(Ні)

 (слайд 2)

               

           На домашнє завдання учням було задано вправи на знаходження градусних мір кутів, та довжин сторін трикутників. Правильність виконання перевіряємо так: на дошці прикріплена заготовка з темою уроку, кожна буква теми заклеєна наклейкою з градусними мірами кутів та деякими довжинами. Учні зачитують відповіді знайдених кутів та сторін і у випадку існування такої відповіді відкриваємо наклейки. Після  прочитання усіх відповідей отримаємо тему сьогоднішнього уроку.

3. Формулювання мети і завдань уроку. Активізація навчальної діяльності.

         Нагадую учням, що вони тільки почали знайомитися з курсом геометрії і ще не зазирнули у всі її глибини. Після чого формулюю мету уроку та завдання.

  1.  Вивчення нового матеріалу.

Щоб встановити рівність двох трикутників, треба переконатися, що трикутники суміщаються при накладанні, або що всі відповідні сторони і відповідні кути у них рівні. На практиці приходимо до висновку, що це доволі незручно. Тому користуються ознаками рівності трикутників, за якими можна встановити рівність трикутників, знаючи рівність деяких їх відповідних елементів.

Теорема(ознака рівності трикутників за двома сторонами і кутом між ними) Якщо дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють відповідно двом сторонам і куту між ними другого трикутника, то такі трикутники рівні.

 (слайд 3)

Теорема(ознака рівності трикутників за стороною і прилеглими до неї кутами) Якщо сторона і прилеглі до неї кути одного трикутника дорівнюють відповідно стороні й прилеглим до неї кутам другого трикутника, то такі трикутники рівні.

 (слайд 4)

(в залежності від рівня розвитку класу вчитель вирішує сам чи варто проводити доведення теорем).

Щоб довести рівність двох трикутників:

  1.  виділіть їх на малюнку;
  2.   доведіть, що дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють відповідно двом сторонам і куту між ними другого трикутника. Або що сторона і прилеглі до неї кути одного трикутника дорівнюють відповідно стороні й прилеглим до неї кутам другого трикутника;
  3.  зробіть висновок: трикутники рівні за першою чи другою ознакою рівності трикутників.

  1.  Закріплення нового матеріалу.

Розв’язуємо усно, разом:  (слайд 5)

Учні розв’язують самостійно:   (слайд 6)

Розв’язуємо усно, разом:  (слайд 7)

Учні розв’язують самостійно:   (слайд 8)

Розв’язуємо усно, разом: (слайд 9)

Учні розв’язують самостійно:   (слайд 10)

  1.  Формування навичок практичного характеру.

Для контролю вчитель може використати математичний диктант, який діти ж і перевірять працюючи в парах. Кожному варіанту треба заповнити відповідну таблицю:

(слайд 11)

(слайд 12)

  1.  Контроль засвоєння матеріалу (Гра «Естафета»)

Для перевірки засвоєння матеріалу учням пропонується гра. Спочатку потрібно визначити послідовність згідно якої учні обиратимуть для себе задачу, для цього використаємо просту задачку.

(слайд 13)

Коли було визначено послідовність, на екрані з’являється головна сторінка нашої гри. Квадратики з цифрами означають номер задачі. Коли учень вибрав номер за гіперпосилання переходимо на слайд цієї задачі. Якщо учень відповів правильно, то йому зараховується бал, і можливість вибору завдання передається наступному учневі, згідно зайнятого місця у «простій задачці». Якщо ж учень відповів не правильно то надається можливість відповіді іншим учням.

 (слайд 14)

(слайд 15)

(слайд 16)

(слайд 17)

(слайд 18)

(слайд 19)

(слайд 20)

(слайд 21)

(слайд 22)

  1.  Домашнє завдання.

(слайд 23)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24343. Признаки постнеклассического этапа развития науки (системные и информационный подход, приципы самоорганизации и универсального эволюционизма) 200.5 KB
  В основе системного подхода как методологии научного познания лежит исследование объекта как системы.Иванов писал что соответственно образуется ветвь онтологических определений системы которые трактуют её как объект реальности наделённый определёнными системными свойствами как целостность обладающую некоторой организующей общностью этого целого. Итак в процессе человеческой деятельности реализация принципа системности может идти по следующим направлениям: Исследуются реально существующие объекты рассматриваемые как системы на...
24344. Этические проблемы науки в конце 20 столетия (общечеловеческая и профессиональная этика, принцип «нейтральности» и ответственности ученого на примере биоэтики – клонирование и трансплантации органов) 175 KB
  197 Этика науки Как отмечалось ранее качественные изменения в развитии человечества в начале XXI века связанные с научнотехническим прогрессом отражаются на жизнедеятельности самого человека и приводят к последствиям глобального характера. Проблема взаимоотношения науки и этики решается в двух тесно связанных между собой аспектах: разработки профессиональной этики ученых и решения учеными вопроса о социальной ответственности научного сообщества за негативные последствия применения результатов научных исследований в практике....
24345. Экологическая этика и ее философские основания. Философия русского космизма. Учение о ноосфере 113.5 KB
  Что касается космистского мировоззрения то оно главным предметом своего познавательного и ценностного отношения делает взаимодействие человека и среды последняя понимается чаще всего как Космос. Спирин русский космизм как универсалистский тип миросозерцания отражающий бытие мира и человека в их единстве в нерасторжимой взаимосвязи микрокосма человека и микрокосма природы Казначеев В. Космопланетарный феномен человека: проблемы комплексного изучения. Хотя русский космизм внутренне исключительно разнообразен и включает полярные по...
24346. Сциентизм и антисциентизм как мировоззренческие позиции о роли науки в развитии общества. Наука и паранаука 95 KB
  В современной культуре отчетливо проявила себя дилемма: сциентизмантисциентизм что имеет непосредственное отношение к проблеме соотношения науки и искусства. Для сциентизма характерно преувеличение роли науки в познании окружающего мира и человека объявление ее вершиной развития культуры убеждение в ненужности других сфер культуры О. Противоположным сциентизму направлением мировозренческой ориентации является антисциентизм основанный на недоверии к возможностям науки и разума на критике научных методов познания.
24347. Роль науки в преодолении современных глобальных кризисов (экологический, энергетический, демографический, угроза локальных и ядерных воин) 141 KB
  Она представляет собой не просто окружающую среду которую можно рассматривать как поле для преобразующей деятельности человека а выступает единым целостным организмом в который включено человечество в качестве специфической подсистемы. Деятельность человека вносит постоянные изменения в динамику биосферы и на современном этапе развития техногенной цивилизации масштабы человеческой экспансии в природу таковы что они начинают разрушать биосферу как целостную экосистему. Третья проблема – это проблема сохранения человеческой личности...
24348. Развитие науки как социального института (признаки, функции). Научные сообщества и их исторические типы 105.5 KB
  175 184 Понятие науки как социального института Научноисследовательская деятельность в обществе носит упорядоченный организованный характер. Цель и назначение науки как социального института – производство и распространение знания разработка средств и методов исследования воспроизводство ученых и обеспечение выполнения ими своих социальных функций. В социологии в зависимости от методологических установок сформировались различные подходы к пониманию науки как социального института.
24349. Научные школы (функции, признаки, типы). Историческое развитие способов трансляции научных знаний (от рукописей до современного комп.) 142 KB
  Научные сообщества и их исторические типы: невидимый колледж научные школы. Другой распространенной формой неформального объединения ученых играющих заметную роль в развитии науки являются научные школы. В содержательном плане чаще всего для сторонников научной школы характерен особый подход к проблемам и методам познания.
24350. Наука и экономика (сущность научно-технического прогресса экономика как наука, экономика науки) 87 KB
  Инновационная экономика Одной из важных сфер функционирования науки как социального института является экономика. Термин экономика многозначен и включает в себя по крайней мере два класса явлений: а экономику как отрасль науки изучающую экономические отношения и народное хозяйство; б экономику как различные виды и отрасли производства народное хозяйство страны мирового сообщества отношения в этих сферах по поводу производства распределения и обмена. Непосредственная связь науки и экономики проявляется в экономике как научной...
24351. Наука и власть (политология, политизация науки и проблемы управления наукой) 122 KB
  При рассмотрении проблемы взаимоотношения науки и власти следует имеет в виду два вектора анализа: а воздействие государственной власти на науку; б влияние науки на власть государственную политику. Под научной политикой понимается деятельность государственных учреждений по развитию управлению контролю финансированию науки. Государство выступает по отношению к науке в следующих основных функциях: как законодатель устанавливающий правовые основы функционирования науки в обществе в целом и конкретные нормы регулирования его...